Кількість претендентів на одну вакансію (порівняння) на 01.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні поточного року наростила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 142,176 тис. тонн зі 135,073 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні зріс на 3,1% – до $50,004 млн із 48,513 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (92,26% поставок у грошовому виразі), Польщі (3,88%) і Франції (2,52%).
У першому місяці року Україна не імпортувала чавун, як і в січні-2023.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт передільного чавуну в натуральному виразі на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому виразі скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно в Польщу (51,91% постачань у грошовому виразі), Іспанію (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.
Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
2022 року Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як 2021 року – 185 тонн чавуну на $226 тис. Експорт здійснювали переважно у США (38,47% постачань у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міжнародна організація з міграції (МОМ), п’ять обласних державних адміністрацій і 12 громад підписали в п’ятницю меморандуми про співпрацю, що дасть змогу забезпечити доступним житлом переселенців і постраждалих від війни людей.
Як повідомляє пресслужба МОМ у п’ятницю, проєкт, що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини через Німецький банк розвитку, передбачає будівництво до 2 тис. квартир приблизно для 6 тис. осіб у містах Хотин та Чернівці Чернівецької області, Коломия Івано-Франківської області, Ірпінь та с. Горенка Київської області, Агрономічне, Ладижин та Хмільник Вінницької області, Старий Самбір, Дрогобич та Кам’янка-Бузька Львівської області.
При цьому останні дві громади приймають переселенців із Сєвєродонецька Луганської області, з яким також підписано меморандум про взаєморозуміння щодо реалізації житлового проєкту.
“Житло стане доступним для внутрішньо переміщених осіб та вразливого місцевого населення завдяки механізму оренди, що буде розроблено та впроваджено в рамках проєкту”, – йдеться в повідомленні.
Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій здійснюватиме загальну координацію проєкту.
“За останніми даними МОМ, п’ята частина внутрішньо переміщених осіб планує залишитися та інтегруватися у своєму нинішньому місці проживання. Пошук довгострокових рішень житлових проблем – запорука успіху… Правові та технічні положення, апробовані в рамках проєкту доступного житла, можуть стати підґрунтям для подальших масштабних проєктів міжнародної допомоги у сфері житлової політики в Україні”, – зазначила голова представництва МОМ в Україні Алессія Скіавон.
доступне житло переселенцям, житлова політика в Україні, квартирі для біженців, Міністерство з реінтеграції
Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України” 16 лютого на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 571,406 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 24 лютого.
Prozorro, TENDER, Ліси України, ОСЦПВ, страхування автоцивільної відповідальності
Страхування військових ризиків у будівельній сфері гальмує непрозорість фінансових моделей, повідомила співзасновниця Інституту медіації партнерства Вікторія Берещак у коментарі “Інтерфакс-Україна”.
Вона зазначила, що страхування військових ризиків у будівельній сфері, набагато складніше, ніж, в агробізнесі, або великій промисловості та в енергетиці. Насамперед, через пошук тих фінансових інститутів, які готові надати гарантії та застрахувати майно девелоперів.
“У житловій нерухомості цей інструмент практично не використовується, зокрема, через непрості стосунки ринку і потенційних страхувальників: вони в мирний час не могли співпрацювати через юридичні питання і непрозорість певних процесів, зокрема, формування фінансового капіталу компаній, а у війну і поготів”, – підкреслила Берещак.
Водночас експерт зазначила, що потенційно страхування житлових проєктів, що будуються, не сильно вплине на собівартість.
“За оцінками, це приблизно 2-4% залежно від регіону (захищеність міста ППО, щільність і кількість атак, потенційні та супутні ризики з війною) і обсягів проекту”, – пояснила Берещак.
Для сегмента комерційної нерухомості страхування є важливим і потрібним інструментом, перш за все, для логістичних центрів.
Найчастіше розглядають при страхуванні такі військові ризики:
вибух або пряме попадання боєприпасів в об’єкт, що містить вибухові речовини;
падіння на застраховане майно повітряних суден військових типів та/або дистанційно пілотованих об’єктів або їхніх частин;
військові дії на території, де розташований об’єкт/відбувається будівництво.
“Потенційно (для комерційних проєктів) ідеться насамперед про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, Світовим банком та експортно-кредитними агентствами інших держав. Нагадаю також, що в нас є закон 3497-IX (законопроєкт №9015), який суттєво розширив повноваження Експертно-кредитного агентства страхувати від військових ризиків інвестиції українських та іноземних компаній в Україні”, – повідомила Берещак.
Хто входить до топ-10 українських банків за прибутками?
Майже 160 млрд грн прибутку до оподаткування отримали українські банки за 2023 рік. Це майже вдвічі більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Проте банкам доведеться сплатити податок, який складає майже половину від загального прибутку — понад 73 млрд грн.
159,99 млрд грн прибутку до оподаткування заробили 63 українські банки у 2023 році. Це у 1,9 разів більше, ніж у 2021.
Проте чистого прибутку торік банки отримали набагато менше — лише 86,54 млрд грн. Водночас це все одно на 12% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Тоді 71 банк отримав прибуток 77,53 млрд грн.
Майже половина прибутку банків мають сплатити як податок на прибуток згідно з новим законом — 46% або 73,45 млрд грн. Для порівняння, у 2021 році податок був майже у 12 разів менший: 6,37 млрд грн або 7,6% від прибутку.
Загалом, лише 7 банків з 63 закінчили 2023 рік зі збитками у розмірі 245 млн грн.
Наразі топ-10 банків зазнав незначних змін: до рейтингу входять 5 банків з іноземним капіталом, 4 державних та 1 з приватним капіталом. Разом ці 10 банків отримали 88% від загального прибутку — 75,94 млрд грн. А їх податок на прибуток склав 63,18 млрд грн.
Державні банки
63% від загального прибутку усіх банків припадає на 5 державних банків — 54,71 млрд грн. Державний Приват стабільно лідирує за прибутком серед усіх українських банків: 37,76 млрд грн за 2023 рік. Це на 8% більше, ніж у 2021.
Тим часом Ощадбанк торік зміг збільшити свій прибуток у 4 рази та отримав 4,75 млрд грн чистого прибутку. Також до державних банків додався Сенс банк, націоналізований у 2023 році.
Іноземні банки
14 банків з іноземним капіталом заробили 22,43 млрд грн. До порівняння, напередодні повномасштабного вторгнення майже стільки ж заробили 20 банків цієї групи.
Лідером за прибутком торік став Райффайзен: 4,78 млрд грн. Разом з Укрсиббанком, який майже утричі збільшив свій заробіток порівняно з 2021 роком, вони отримали 40% прибутку усієї групи.
Більшість іноземних банків змогли збільшити свої прибутки торік у порівнянні до 2021 року. Найбільший приріст показав Дойче банк: аж у 18 разів.
Приватний капітал
За результатами року найгірше йдуть справи у приватних банків. Торік 44 банки з приватним капіталом отримали 9,4 млрд грн прибутку. Це на 25% менше, ніж до початку повномасштабної війни.
Майже 2/3 від сукупного прибутку цієї групи припадає на 2 банки: ПУМБ, який є лідером групи — 3,95 млрд грн, що на 5% менше, ніж у 2021 році, та Універсал банк (Монобанк) — прибуток якого зменшився в 1,6 разів до того ж 2021.
https://opendatabot.ua/analytics/banks-2023
Державні банки, Іноземні банки, Приватний капітал, топ-10 українських банків, українські банки
