Україна станом на 4 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 38,505 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 202 тис. тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно повідомлення, станом на 7 червня минулого року загальний показник відвантажень становив 47,734 млн тонн, у тому числі у червні – 802 тис. тонн.
При цьому у розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,906 млн тонн (у червні – 43 тис. тонн), ячменю – 2,305 млн тонн (експорту не було), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 20,728 млн тонн (158 тис. тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 4 червня оцінюється у 65,4 тис. тонн (у червні – 0,4 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 61 тис. тонн (0,4 тис. тонн).
Посольство США в Україні закликало американських громадян зберігати обережність у зв’язку з загрозою нових масових ударів.
«Росія протягом останніх тижнів посилила інтенсивність своїх ракетних атак і атак безпілотників проти України, і зараз існує постійний ризик значних повітряних атак. Посольство США в Києві закликає громадян США бути обережними. Як завжди, ми рекомендуємо вам бути готовими негайно сховатися в разі оголошення повітряної тривоги», – зазначено в повідомленні на сайті посольства від 4 червня.
ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі” з початку 2025 року замінило майже 19 тис. застарілих лічильників на нові розумні в столичних домівках.
“Енергокомпанія робить це без додаткової плати, в рамках інвестиційної програми, яку затверджує державний регулятор НКРЕКП”, – повідомило товариство на своєму сайті.
В компанії назвали заміну лічильників важливим етапом у масштабній цифровій трансформації розподільчої мережі Києва – клієнти отримують коректний облік електроенергії без щомісячної передачі показів, а енергетики ефективніше керують мережами завдяки аналізу отриманих даних.
“Розумні лічильники — це базовий елемент сучасної технологічної мережі, що дозволяє їй самостійно адаптуватися до змін попиту і стану обладнання”, – зазначили в “ДТЕК Київські електромережі”.
Як пояснили в компанії, розумний лічильник автоматично фіксує покази електроспоживання та самостійно передає їх “ДТЕК Київські електромережі” в режимі реального часу. Це дає змогу отримати точну картину споживання в кожну годину не лише окремої квартири чи будинку, а й цілих мікрорайонів і вулиць. При цьому вся інформація з лічильників агрегується й аналізується, що дозволяє виявляти пікові періоди і оптимізувати режим роботи обладнання, складати прогноз споживання для завчасного посилення ділянок мереж.
Розумний лічильник також дозволяє здійснювати дистанційну діагностику стану приладу. Зокрема, фахівці оператора системи розподілу можуть виявити технічні збої чи пошкодження без виїзду до домівки чи підприємства, що суттєво скорочує час реагування на проблему.
Дані з лічильників можуть інтегруватися з системою моніторингу та дистанційного керування об’єктами енергоінфраструктури SCADA. Таким чином диспетчер може бачити реальну картину споживання по всіх точках мережі, автоматично локалізувати несправність і уникнути аварійного відключення.
В “ДТЕК Київські електромережі” наголосили, що перехід на новітні прилади обліку електроенергії є важливим напрямом проєкту з модернізації інфраструктури “Мережі майбутнього”. Планується, що до 2034 року всі мешканці Києва матимуть розумний лічильник в оселі.
“Станом на 20 травня ми встановили 18 969 розумних лічильників мешканцям Києва, загалом за 2025 рік плануємо замінити майже 47 тисяч старих приладів на нові технологічні. Наразі 41% клієнтів столиці мають розумні лічильники електроенергії”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК Київські електромережі” Денис Бондар.
Мешканці Києва можуть дізнатися, чи запланована заміна лічильників у їхньому будинку цього року на сайті “ДТЕК Київські електромережі”. В компанії пояснили, що розумні лічильники насамперед монтують у тих будинках, де у наявних закінчується строк експлуатації.
Експорт кукурудзи з України у травні 2025 року сягнув понад 2 млн тонн, ставши одним із найвищих показників за останні місяці, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради.
За інформацією аналітиків, на червень уже законтрактовано щонайменше 850 тис. тонн кукурудзи — і ця цифра не є остаточною. Очікується, що загальний обсяг експорту у червні перевищить 1 млн тонн.
“Це свідчить про наявність у трейдерів раніше укладених контрактів. Тому поставки залишків старого врожаю тривають досить активно”, — зауважили експерти.
Водночас, ситуація на експортному ринку ускладнюється ціновим тиском. Так, вартість американської кукурудзи наразі утримується на рівні $230 за тонну, тоді як ціни на українську кукурудзу піднялися до $256-260 за тонну.
“У нинішніх умовах ми не можемо конкурувати з американськими постачальниками на європейському ринку. Українська кукурудза реалізується невеликими партіями — по 2-5 тис. тонн — здебільшого у напрямку Греції та Кіпру. Для порівняння, США експортує лише великими обсягами від 25 тис. тонн”, — пояснили аналітики.
Додатковим чинником впливу є обмежені залишки зерна: на внутрішньому ринку залишилося лише 1-1,5 млн тонн кукурудзи. Це означає, що доступних обсягів для масштабного експорту вже обмаль.
“Очікуємо, що у червні ринок стане менш ліквідним. Цінові орієнтири будуть поступово знижуватися — до рівня близько $215 за тонну у портах. З другої половини місяця попит істотно знизиться, і ринок почне фокусуватися на новий урожай”, — прогнозують у “Пуск”.
Державний Укргазбанк (Київ) надав Кривому Рогу кредит на 500 млн грн строком на сім років для реалізації програми з енергозбереження міста.
Як повідомив банк на сайті у середу, у місті модернізують інфраструктуру, зменшать тепловтрати та підвищать енергоефективність, що має знизити витрати на опалення для населення.
За словами першого заступника міського голови Кривого Рогу Євгена Удода, в місті буде реалізовано спільний проєкт, яким передбачена модернізація теплових мереж КП “Криворіжтепломережа”, заміна вікон у під’їздах у 199 житлових будинках та реконструкція приміщення під нове рентгенологічне відділення у лікарні №1.
Як уточнили агентству “Інтерфакс-Україна“, кредит буде виданий строком на сім років, але інші умови кредиту не розголошуються.
За даними Нацбанку України, у квітні 2025 року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав п’яте місце (220,0 млрд грн або 5,9%) серед 60 банків, що діяли в країні.
Як повідомлялось, Укргазбанк у першому кварталі цього року видав два кредити Кривому Рогу на загальну суму 105,5 млн грн строком на 7 років та з пільговим періодом у 12 місяців. Ставка за кредитом на 87,6 млн млн становить 14,5% річних у перший рік, а з другого року – змінювана UIRD 12M +3% з щорічним переглядом, однак не більше, аніж 23%. Другий кредит на 17,9 млн видається зі ставкою на перший рік 16% річних, яка з другого року становить UIRD 12М + 3,62% із щорічним переглядом, але теж не більше, ніж 23%. Пояснювалось, що 3,62% – це 16% за мінусом поточного UIRD 12M на рівні 12,38%.
Україна у 2024 році експортувала 118 тис. тонн молочної продукції, що майже вдвічі перевищило імпортні поставки, обсяг яких сягнув 60 тис. тонн, зазначається в інфографіці “Молочна карта України” за 2024 рік, що підготовлена Асоціацією виробників молока (АВМ).
“Попри військові втрати, прицільні обстріли та знищення, вимушену нову хвилю закриття та релокації господарств із уражених війною регіонів, виснажливі блекаути та рекордну спеку червня-вересня 2024 року, через які понад 50% промислових ферм суттєво просіли у надоях, – молочна галузь України продемонструвала суттєві здобутки”, – зазначили у галузевій асоціації.
Поголів’я корів у промисловому секторі станом на 1 січня 2025 року зросло на 1% проти попереднього періоду. До п’ятірки лідерів-регіонів за кількістю промислового поголів’я, які сукупно формують 51% загального промислового поголів’я корів в Україні, увійшли Полтавська — 52,7 тис. голів, Черкаська — 44 тис. голів, Чернігівська — 35,4 тис. голів, Київська — 34 тис. голів та Вінницька області — 31,5 тис. голів.
Водночас найбільший приріст промислового поголів’я корів торік зафіксовано у Миколаївській (+14%), Тернопільській (+10%), Хмельницькій (+5%), Черкаській (+4%) та Київській (+3%) областях.Водночас є і втрати, передусім у прифронтових регіонах, зокрема, у Запорізькій (-88%), Харківській (-47%), Сумській і Чернівецькій (по -22%), а також у Чернігівській областях (-11%).
За даними АВМ, торік понад 90% молока-сировини, що надійшло на переробку, було отримано саме з промислових господарств. За обсягами виробництва лідирували Полтавська (445,2 тис. тонн), Черкаська (371,5 тис. тонн), Чернігівська (268,3 тис. тонн), Київська (266,5 тис. тонн) і Винницька (260,2 тис. тонн) області.
Найбільше за рік зросло виробництво молока-сировини за рік у Миколаївській області (+18%), Тернопільській (+13%), Хмельницькій (+9%), а також у Житомирській і Полтавській областях (по +8%). Натомість значне падіння виробництва зафіксовано у Запорізькій (- 87%), Харківській (-45%) та Сумській областях (-6%).
Попри блекаути та аномальну спеку у червні-вересні 2024 року, які призвели до скорочення надоїв більш ніж у половині господарств на 25%, промислові молочно-товарні ферми (МТФ) торік продемонстрували рекордне зростання продуктивності. Зокрема, середній надій у промисловому секторі досягнув 8167 кг/корова на рік, що практично на 20% вище, як порівняти з довоєнним 2021 роком.
За продуктивністю промислових корів у 2024 році аналітики відзначили п’ять областей, серед яких: Тернопільська (9905 кг/корова на рік), Миколаївська (9189 кг/корова на рік), Хмельницька (8817 кг/корова на рік), Полтавська (8447 кг/корова на рік) та Черкаська (8443 кг/корова на рік).
Крім того, покращилися і показники якості молока, зокрема, 55% молока, зданого на переробку, – екстра ґатунку та 25,3% — молоко вищого ґатунку.
Щодо середнього споживання молочних продуктів в України, то аналітики відзначили в 2024 році зростання на 4% – 209,3 кг/особу, як порівняти з попереднім та довоєнними роками. Так, попри повномасштабне вторгнення, еміграцію та зниження купівельної спроможності, українці зберігають стабільний попит на молочну продукцію.
Водночас експорт молочних продуктів торік становив 118,02 тис. тонн, а грошова виручка – на $296,81 млн (+16% до 2023 року та +20% до 2021 року).До п’ятірки найбільших експортних категорій увійшли сухе та згущене молоко — 25%, сири — 18%, вершкове масло — 16%, казеїн — 14% та морозиво — 14%.
Торік до України поставили 60,27 тис. тонн молочних продуктів на суму $290,34 млн, зокрема, 78% імпорту припало на сири. У грошовому еквіваленті сума поставок зросла на 10% до 2023 року, але знизилась на 24% до 2021 року.
Сальдо зовнішньої торгівлі молочними продуктами минулого року Україна зберігала позитивним, експортуючи майже вдвічі більше за обсягом, ніж імпортує (118 тис. тонн проти 60 тис. тонн), при майже однаковій вартості ($296,81 млн експорту проти $290,34 млн імпорту).
“Це свідчить про високу додану вартість імпортованих товарів (здебільшого — сири) та більшу товарну масу в експорті (наприклад, сухе молоко, масло, казеїн) “, – підсумували аналітики.
