Головними завданнями аграрного сектору є формування глибинної переробки, нарощування виробництва сировини для неї, розширення географії експорту агропродукції та продовольча безпека, заявив ще до призначення його міністром аграрної політики та продовольства Віталій Коваль на засіданні парламенту в четвер.
«Як кандидат на посаду міністра аграрної політики та продовольства гарантую, що аграрний сектор – це буде сектор глибинної переробки, і українська земля буде фундаментом для того, щоб ми на ній вирощували продукцію, продукцію переробляли, експортували в максимальну кількість країн, забезпечили продовольчу безпеку, і аграрний комплекс став по-справжньому агроіндустріальним», – сказав він.
Коваль закликав народних депутатів підтримувати всі ініціативи, які спрямовані на трансформацію України в агроіндустріальну країну, щоб «аграрій України» звучало гордо в усьому світі».
Серед найбільших викликів, які стоять перед агросектором, він назвав забезпечення валютної виручки, зростання агроекономіки та відновлення довіри аграріїв до влади.
«Програми, які ми з вами затвердили, ми маємо наповнити не тільки бюджетними коштами, а й коштами наших партнерів для того, щоб продукція була конкурентною, і ми могли на всіх континентах забезпечувати продовольчу безпеку», – наголосив Коваль.
При цьому він пообіцяв відновити суб’єктність Мінагрополітики, щоб АПК був драйвером розвитку всієї економіки, особливо в суміжних галузях машинобудування та галузях, які дадуть змогу зробити імпортозаміщення.
Коваль підкреслив, що приділить особливу увагу сектору тваринництва.
Як повідомлялося, Верховна Рада в четвер призначила міністром аграрної політики і продовольства екс-главу Фонду державного майна Віталія Коваля. Його кандидатуру підтримав 251 народний депутат. До цього, з 9 вересня 2019 року, він очолював Рівненську облдержадміністрацію, а з 24 лютого 2022 року керував Рівненською обласною військовою адміністрацією.
В Україні стрімко зростає попит на продовольчу картоплю, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Зростання цін учасники ринку пояснюють досить високим попитом на картоплю з боку місцевих оптових компаній і роздрібних мереж. При цьому ажіотаж у цьому сегменті підігрівається чутками про нестачу якісної картоплі в поточному сезоні.
Так, наразі українські фермери пропонують картоплю до продажу по 12-18 грн/кг ($0,29-0,44/кг), що в середньому на 16% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Як зазначають самі виробники, зростанню темпів збуту також сприяло зниження виробництва картоплі в країні. Нагадаємо, що через аномальну посуху цього року в основних регіонах виробництва врожайність картоплі помітно знизилася. Також, несприятливі погодні умови не кращим чином позначилися і на якісних характеристиках картоплі.
Зазначимо, що наразі оптова ціна на картоплю в Україні вже в середньому в 2 рази вища, ніж на початку вересня 2023 року. При цьому багато учасників ринку не прогнозують ослаблення торгової активності в цьому сегменті найближчим часом.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку картоплі та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/ocherednoe-povyshenie-tsen-na-kartofel-v-ukraine/
АТ «ОТП БАНК» продав клієнтам – фізичним особам через застосунок OTP Bank UA облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) з власного портфеля на 573 мільйони гривень в еквіваленті. Про це розповіла product owner ОТП БАНК Валерія Овчарук.
«Банк пропонує широкі можливості для придбання державних цінних паперів, а також дає змогу обрати оптимальну ставку облігацій та строк розміщення. Купувати ОВДП можна у застосунку в будь-який зручний час. Це ефективний інструмент, який дозволяє не тільки підтримати фінансову стабільність України в умовах війни, а й диверсифікувати свої заощадження та отримати додатковий дохід як у гривні, так і в іноземній валюті», – зазначила В.Овчарук.
Сервіс доступний у застосунку OTP Bank UA усім фізичним особам, які відкрили рахунок у цінних паперах у будь-якому відділенні Банку. Легкий інтерфейс дозволяє лише за декілька кліків зробити надійну та вигідну інвестицію у своє майбутнє, оскільки погашення ОВДП на 100% гарантується державою.
Загалом від початку 2024 року клієнти ОТП БАНК – фізичні особи придбали ОВДП на майже 3,7 млрд грн.
Нагадаємо, що послугу з купівлі ОВДП з власного портфеля у застосунку OTP Bank UA було запущено наприкінці травня 2024 року. Водночас Банк дає змогу своїм клієнтам через застосунок купувати облігації напряму на аукціонах Міністерства фінансів.
Дізнатися більше про інвестування в ОВДП можна за посиланням.
Центр протезування та реабілітації Superhumans Center відкриється в Дніпрі на базі реконструйованої будівлі однієї з міських клінік, у ньому зможуть проходити реабілітацію приблизно 600 пацієнтів на рік і працюватимуть щонайменше 40 медиків.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті в середу, після реновації будівлі лікарні площа центру становитиме близько 2 тис. кв. м, до його складу увійдуть зона реабілітації, лабораторія протезування, стаціонарне відділення для складних випадків.
Як повідомлялося, раніше Superhumans Center повідомляв про плани створити центри в Одесі та Миколаєві.
Першу клініку проєкту Superhumans Center було відкрито у квітні 2023 року у Львові на базі однієї з місцевих лікарень. Раніше було відкрито першу чергу цього центру – протезувальну майстерню та частину реабілітаційного центру. Щорічно там планують приймати близько 3 тис. пацієнтів.
Інвестиції в запуск реабілітаційного медичного центру Superhumans у Львові оцінюють у $54 млн. Кошти для фінансування проєкту залучають в Україні та за кордоном методом фандрейзингу.
Клініка Superhumans фокусується на протезуванні дорослих і дітей, хірургічних операціях із реконструкції та відновлення знівечених частин тіла, зокрема обличчя, а також на лікуванні посттравматичного стресового розладу.
Між Superhumans і Міністерством охорони здоров’я підписано меморандум про співпрацю. Проєкт створюється з ініціативи українського бізнесмена Андрія Ставніцера. Ще один його засновник – бізнес-партнер Ставніцера Філіп Грушко.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-серпня поточного року скоротив виробництво прокату на 54,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, у серпні на підприємстві не виробляли металопрокат, але прокатний цех №2 відвантажив споживачам 2,3 тис. тонн металопродукції, виробленої раніше. У серпні-2023 року на підприємстві виробили 4,4 тис. тонн металопрокату.
“Серпнева прокатна кампанія перенесена на вересень через зміну терміну поставок заготовки. Розпочати роботу прокатники планують з 13 вересня, і все залежить від темпів постачання заготовки замовником”, – констатується в інформації підприємства.
Водночас випуск коксу за вісім місяців 2024 року скоротився на 2% – до 194 тис. тонн. У серпні виробництво коксу знизилося на 6,7% порівняно з попереднім місяцем – до 24,4 тис. тонн. У серпні-2023 було вироблено 25,8 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.