Конкурсні комісії по відбору на керівні та адміністративні посади визначають чи працюватимуть в Україні професійні та відповідальні інституції, вважає адвокат та член Конкурсної комісії з відбору керівництва САП Олексій Шевчук.
“Конкурсні комісії — це не декорація. Це механізм, який визначає, чи буде країна мати професійні й відповідальні інституції, чи продовжить жити в режимі “вічного перезапуску” без результата”, – сказав він в інтерв’ю “Судово-юридичній газеті”.
Шевчук зазначив, що “сьогодні критично важливо, щоб запрацювали конкурсні комісії і щодо ВККС, і щодо адміністративних посад у САП, і в інших ключових секторах”.
“Без цього ми фактично погоджуємося на блокування державної машини.
Професійні спільноти мають не тільки делегувати кандидатів, а й публічно вимагати дотримання процедур, строків і прозорості. Якщо ми вже подали кандидатів і виконали свою частину, ми маємо право ставити прямі питання тим, хто затягує або блокує наступний крок”, – сказав він.
В Єврокомісії очікують, що в найближчі дев’ять років споживання вина в Європі буде знижуватися щорічно на 0,9%, наводить газета «Фігаро» дані доповіді ЄК. Так, згідно з документом, до 2035 року споживання вина європейськими громадянами старше 16 років скоротиться з 21,2 л на рік на душу населення до 19,3 л.
За даними Міжнародної організації виноградарства і виноробства, головний споживач вина в Європі – Франція, за нею слідують Італія, Німеччина та Іспанія. Згідно з дослідженням 2023 року асоціації Vin et Societe, у Франції вже значно знизилося споживання вина: якщо в 1960-х рр. показник становив 127 л на рік на душу населення, то, за останніми даними, на душу населення у Франції припадає 40 л на рік.
В ЄК пояснюють таку тенденцію тим, що «споживачі стурбовані станом здоров’я, а також тим, що національна політика закликає до помірного споживання алкоголю». Крім того, зниження споживання може бути пов’язане зі «зміною звичок і уподобань споживачів». Також часто перевага віддається якості, а не кількості.
Україна відкрила три нових ринки для експорту великої рогатої худоби (ВРХ) до Алжиру, повідомила прес-служба Держпродспоживслужби. Згідно з повідомленням, Держпродспоживслужба спільно з Міністерством закордонних справ України, українськими дипломатичними установами та профільними міністерствами погодили з ветеринарною службою Міністерства сільського господарства, розвитку сільських територій та рибальства Алжирської Народної Демократичної Республіки три форми ветеринарних документів.
Йдеться, зокрема, про форму ветеринарного сертифіката здоров’я для експорту м’ясної та племінної великої рогатої худоби, а також великої рогатої худоби для відгодівлі.
“Відкриття трьох нових напрямків експорту великої рогатої худоби до Алжиру є важливим результатом системної роботи Держпродспоживслужби. В цілому з початку року вже відкрито 5 нових ринків для української продукції тваринного походження, що створює додаткові можливості для вітчизняних виробників і сприяє зміцненню позицій України на міжнародній арені торгівлі”, – підкреслив глава Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
У відомстві підкреслили, що відкриття зазначених напрямків експорту є важливим кроком у поглибленні торговельно-економічного співробітництва між Україною та Алжиром і підтверджує відповідність української продукції ветеринарним вимогам країни-імпортера.
Узгоджені форми ветеринарних сертифікатів вже оприлюднені на офіційному веб-порталі Держпродспоживслужби в розділі «Міжнародне співробітництво» – «Ветеринарія та безпека» – «Сертифікати на експорт з України» за посиланням https://dpss.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictv/veterinariya-ta-bezpechnist/sertifikati-na-eksport-z-ukrayini.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
АТ «ОТП БАНК» успішно пройшов оцінку стійкості банків та банківської системи України, проведену Національним банком України у 2025 році. Фінансова установа зберігає прибутковість, продовжує нарощувати капітал та не потребує додаткової капіталізації.
Зокрема, згідно з показниками оцінки якості активів (Asset Quality Review), станом на 31 грудня 2024 р. норматив достатності основного капіталу (Н3) в ОТП БАНК становить 18 млрд 787 млн грн, або 39,25% за мінімально необхідного рівня 12,5%. За результатами стрес-тесту як у базовому, так і в негативному сценаріях, капітал фінустанови продовжує зростати, що доводить ефективність вибраної Банком бізнес-моделі та високу якість ризик-менеджменту.
«Результати оцінки стійкості вкотре підтвердили, що бізнес-модель ОТП БАНК є збалансованою, стійкою та має значний потенціал для подальшого розширення й фінансування відновлення бізнесу. Високі показники капіталізації та якості активів свідчать про наявність у Банку суттєвого запасу міцності, який дозволяє поглинати негативні шоки навіть за найскладнішого сценарію розвитку економіки. ОТП БАНК є надійним і передбачуваним фінансовим партнером для клієнтів, бізнесу та держави», – зазначив голова Правління ОТП БАНК Володимир Мудрий.
Загалом участь у дослідженні стійкості взяв 21 банк. З них шість фінансових установ мали потребу в капіталі за базовим сценарієм.
Традиційно оцінка стійкості банків та банківської системи складається з трьох етапів. Перший етап – оцінка якості активів та прийнятності забезпечення (AQR), яку для всіх банків проводили зовнішні аудитори. Другий етап – екстраполяція результатів AQR – застосовується лише у разі виявлення значної кількості помилок в оцінці пруденційних резервів за кредитами. У 2025 році підстав для проведення екстраполяції не було в жодного з банків. Третій етап – стрес-тестування – НБУ проводив лише для найбільших банків, відібраних за критеріями обсягу ризикозважених активів, кредитів та депозитів населення. Крім того, стрес-тестування було обов’язковим для фінансових установ із підвищеними нормативами достатності капіталу за результатами оцінки стійкості 2023 року.
З результатами оцінки стійкості банків та банківської системи України можна ознайомитися за посиланням.
Спотова ціна платини в ході торгів у понеділок вперше перевищила $2900 за тройську унцію на тлі зростання попиту на захисні активи через побоювання чергового призупинення роботи уряду США.
Станом на 14:28 кв платина торгувалася близько $2888 за унцію після оновлення історичного максимуму вище $2900.
Підтримку ринку дорогоцінних металів також надають очікування, пов’язані з фінансуванням федеральних відомств США: кошти у федерального уряду, як очікується, закінчаться 31 січня, і інвестори оцінюють ризик, що Конгрес не встигне затвердити новий пакет фінансування до цієї дати.
Платина є одним з ключових промислових металів: вона широко використовується в каталітичних системах для зниження шкідливих викидів (у тому числі в автопромі), в нафтохімії та хімічній промисловості як каталізатор, а також у виробництві електроніки та в окремих видах водневих технологій, де потрібні стійкі до корозії та високотемпературні матеріали.
Раніше аналітичний центр Experts Club випускав відеоаналіз про виробництво платинової групи металів провідними виробниками світу за період 1971-2024 роки, – https://youtube.com/shorts/vj4mBkJVxrg?si=pPTU6_l0t9-iCBb4
