В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини у 2025 році на тлі падіння закупівельних цін, збільшення виробничих витрат, перебоїв з відвантаженням, а також через сильні морози та проблеми з опаленням призвели до скорочення продуктивності корів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в грудні 2025 року господарства всіх категорій виробили 478 тис. тонн молока-сировини, що на 29 тис. тонн менше (-6%) відносно листопада того ж року і на 75 тис. тонн менше (-14%) відносно грудня 2024 року.
При цьому обсяги надою в Україні у 2025 році становили 6,86 млн тонн, що на 374 тис. тонн менше (-5%) відносно позаминулого року. У грудні-2025 частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 57%, а господарств населення – 43%.
Підприємства у грудні 2025 року виробили 271 тис. тонн молока-сировини, що на 6 тис. тонн більше (+2,1%) порівняно з листопадом, але на 12 тис. тонн менше (-4%) порівняно з груднем-2024.
Моточно-товарні ферми (МТФ) минулого року виробили 3,18 млн тонн молока-сировини, що на 210 тис. тонн більше (+7%) відносно попереднього року.
За даними АВМ, у господарствах населення обсяги надою у грудні 2025 року становили 206 тис. тонн молока, що на 35 тис. тонн менше (-14%) відносно листопада і на 64 тис. тонн менше (-24%) відносно грудня 2024 року. У січні-грудні 2025 року домогосподарства виробили 3,67 млн тонн молока-сировини, що на 583 тис. тонн менше (-14%) відносно позаминулого року.
“Обсяги виробництва молока-сировини скорочуються в Україні, в першу чергу, за рахунок присадибного сектора, який перестає виконувати важливу роль у роботі молочної галузі. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства (ОСГ) не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Щоби залишитися в галузі, ОСГ мають об’єднуватися в кооперативи та формувати товарні партії молока або самостійно збільшувати поголів’я корів та розвивати крафтове виробництво молочних продуктів”, – акцентував аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Він констатував, що промисловий сектор компенсує скорочення частки господарств населення та демонструє стабільність у виробництві молока-сировини. Проте у грудні обсяги надою в промисловому секторі скоротилися відносно того самого місця позаминулого року на тлі зниження закупівельних цін на молоко-сировину під тиском обвалу світових цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло.
“Низькі ціни на молоко-сировину не відповідають його собівартості на МТФ, які збільшили виробничі витрати внаслідок проблем з енергопостачанням, які погіршилися в січні 2026 року, і необхідності витрачати більше грошей на дизельні генератори. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Сильні морози цієї зими разом з проблемами з опаленням вплинули на скорочення продуктивності корів”, – нагадали в АВМ.
Асоціація припустила, що в умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно.
“Вірогідно, що в 2026 році скорочення виробництва сирого молока відбудеться не тільки в присадибному секторі, а й в промисловому. Через збитковість ймовірне закриття певних ферм з поголів’ям менше 400 голів ВРХ. І в такому разі виробництво сирого молока в Україні може скоротитися до 6,0-6,2 млн тонн. Однак ті МТФ, які зможуть у 2026 році зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть в сталість, мають отримати вигоду в найближчі роки”, – резюмували в АВМ.
Обсяг задекларованого податку на додану вартість (ПДВ) нерезидентами, що постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, сягнув 14,4 млрд грн за результатами 2025 року, тоді як у 2024 році до бюджету надійшло на 29% менше – 11,2 млрд грн.
“Податок на Google” у 2025 році приніс до бюджету понад 14,4 млрд грн. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ”, – написала на своїй сторінці у Facebook т.в.о. голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.
За її словами, такий податок сплачують вже 150 нерезидентів: у 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів, а початку 2026 року – ще 5 компаній.
Серед лідерів сплати “податку на Google” залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
“Всі електронні послуги, якими ми користуємося щодня, працюють на бюджет держави. Це кошти на захист країни, соціальні програми, відновлення”, – зауважила Карнаух.
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Ресторанний холдинг !Fest відкриє перший заклад мережі “П’яна вишня” на Закарпатті, бар запрацює в історичному центрі Ужгорода — на вулиці Корзо, повідомив PR-директор мережі Тарас Маселко онлайн-виданню Zaxid.net.
За словами представника компанії, відкриття закладу з фірмовою львівською вишнівкою заплановане на 30 січня.
Наступним містом у регіоні, де може з’явитися “П’яна вишня”, розглядають Мукачево.
Перший заклад “П’яної вишні” відкрився у Львові на площі Ринок у 2015 році. Зараз мережа налічує понад 60 закладів в Україні та за її межами, зокрема, у Великій Британії, Франції, Польщі, Румунії, Словаччині, Угорщині, Литві, Латвії, Естонії, Молдові.
Холдинг !Fest заснований 2007 року. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень і магазинів в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасимов.
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта ” у четвертому кварталі 2025 року отримав чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році, йдеться у проміжному звіті компанії.
“Перевиконання плану по чистому прибутку, при одночасному невиконаннi плану по чистому доходу та EBITDA, досягнуто завдяки додатковому доходу вiд продажу майна пiдприємства, який склав 168 млн грн при планi 46 млн грн”, – зазначено у документі.
Згідно з ним, “Укрпошта ” збільшила у четвертому кварталі виручку на 10,7 млн грн проти аналогічного показника у 2024 році – до 3 млрд 601,6 млн грн, але це виявилося на 676,0 млн грн менше плану.
В компанії пояснили, що порівняно з аналогічним періодом минулого року було зафіксовано зростання доходів у пересиланні письмової кореспонденції, торгівлі та інших комерційних послуг, водночас серед інших послуг фіксувалось зниження доходів.
EBІTDA за звітний період збільшилась на 49,7% порівняно з четвертим кварталом 2024 року – до 461,5 млн грн, проте згідно з планом мала скласти 591,1 млн грн.
Зазначається, що за четвертий квартал 2025 року компанія прийняла 20,5 млн внутрішніх та міжнародних листів (в аналогічному періоді 2024 року 22,7 млн), 11,8 млн посилок (13,3 млн) та 21,5 млн (23,3 млн) платежів.
Відповідно до звіту, на сьогоднішній день “Укрпошта” має 5,1 тис. стаціонарних точок (у IV кварталі 2024 року 5,2 тис.), які обслуговують 11,1 тис. точок надання послуг, 2 тис. пересувних точок (у IV кварталі 2024 року – 2,1 тис.), які обслуговують 20,13 тис. точок надання послуг.
Середньооблікова чисельність штатних працівників за IV квартал 2025 року складала 26,6 тис. співробітників (у IV кварталі 2024 року 28,9 тис.), а середня заробітна плата – 18,8 тис. грн (у IV кварталі 2024 року – 17,8 тис. грн), зазначається у звіті.
Також протягом четвертого кварталу компанія запустила мережу перших 100 автоматичних поштоматів в Києві та Одесі, оновила мобільний застосунок та CRM-систему. Крім того, у відділеннях компнанії почали приймати оплату товарів карткою Нацкешбек.
В планах “Укрпошти” на 2026 рік, згідно зі звітом, – інвестування у цифрові системи, зокрема розширення функціонування мобільного застосунку, CRM-систем та іншого. Також розширення нових поштоматів у регіонах та оптимізація маршрутів доставки, зміцнення операційної діяльності та посилення програми з кібербезпеки.
Як повідомлялось, “Укрпошта” у третьому кварталі 2025 року збільшила збиток порівняно із аналогічним періодом минулого року на 10,4% – до 151,8 млн грн за зменшення виручкb на 6,2% – до 3 млрд 18,1 млн грн, тоді як EBІTDA склала 100,4 млн грн проти 298,6 млн грн а аналогічний період 2024 року.
В першому півріччі 2025 року компанія наростила виручку на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6 млрд 505,0 млн грн, скоротивши чистий збиток на 27,2% – до 311,8 млн грн.
В Узбекистані обнулено митні збори на імпорт 82 видів сировини та напівфабрикатів до 1 січня 2027 року.
Уперше «нульові» ставки на ці види продукції були запроваджені у жовтні 2021 року та діяли до 1 січня 2024 року.
До переліку включено, зокрема: касторову олію, азбест, гідроксид натрію (каустичну соду), барвники, штучне хутро, штучний віск, готові клеї, фотоемульсію для текстильного друку, папір і картон, бавовняні тканини, тканини з лляного волокна, тканини зі штучних і синтетичних волокон, скловолокно, скловолоконні тканини, гучномовці та інше.
Заходи зі зниження митних ставок застосовувалися з метою підтримки вітчизняних підприємств-виробників, а також збільшення обсягів експорту продукції з доданою вартістю.
Нагадаємо, раніше Узбекистан до 1 січня 2027 року продовжив дію нульових митних ставок для низки продовольчих товарів та дитячого одягу.
Крім того, до 1 січня 2031 року від митних зборів також звільняються спеціальна техніка, обладнання, запасні частини та комплектуючі, сировина й матеріали, що не виробляються в країні та використовуються у технологічних процесах підприємств з утилізації побутових, будівельних і медичних відходів, а також виробництва біорозкладних полімерних матеріалів.
