Кордон України та Польщі незабаром буде розблоковано: Міністерство розвитку громад територій та інфраструктури (Мінвідновлення) і Мінінфраструктури Польщі погодили необхідний для цього план дій, повідомило Мінвідновлення.
“Мінвідновлення спільно з новим керівництвом Міністерства інфраструктури Польщі погодили план дій для розблокування кордону”, – ідеться в повідомленні Мінвідновлення у фейсбуці за підсумками минулої в п’ятницю зустрічі заступників міністра Сергія Деркача та Юрія Васькова з новим заступником міністра інфраструктури Польщі Павелом Ганцажем.
Зазначається, що зустріч стала продовженням домовленостей на рівні віцепрем’єра з відновлення – очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова та міністра інфраструктури Польщі Даріуша Клімчака від 20 грудня.
Зазначається, що сторони досягли розуміння щодо компромісних рішень та їхньої реалізації. Наступний етап – переговори на рівні Міністерства інфраструктури Польщі та протестувальників. Питання змін до поточної Угоди про лібералізацію вантажних перевезень не обговорюється, наголосили в Міністерстві.
“На третій день після призначення вітали в Києві нового заступника міністра інфраструктури Павела Ганцажа. Спільно ми фіналізували план дій для розблокування кордону. Узгодили протокол з єдиною позицією міністерств. Про цю зустріч домовилися в середу Олександр Кубраков і міністр інфраструктури Польщі Даріуш Клімчак”, – написав у фейсбук у п’ятницю Деркач.
За його словами, українська сторона “запропонувала ті речі, на які готові, щоб розблокувати пункти пропуску”. При цьому, угода про лібералізацію вантажних перевезень – принципова і не обговорюється зараз, підкреслив він.
У середу після зустрічі Клімчака і Кубракова Мінфраструктури Польщі на офіційному сайті повідомило, що її головною темою був протест польських перевізників на польсько-українському кордоні.
“Разом з українською стороною ми повинні знайти рішення причин триваючого протесту і виправдати очікування підприємців, які працюють у сфері вантажних перевезень між Польщею та Україною”, – наводилися в повідомленні слова польського міністра інфраструктури.
Також повідомлялося, що Климчак передав Кубракову вимоги, отримані від протестувальників на зустрічі в Любліні. Зокрема, йшлося про необхідність удосконалення українською стороною механізму перетину кордону вантажними автомобілями, які використовують українську систему електронної черги, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі порожніх транспортних засобів, що повертаються з України, унеможливлення реєстрації в цій системі перевізників ЄС, у тому числі польських перевізників, на зазначених ними пунктах перетину кордону. Як альтернативу може бути запроваджено принцип взаємності щодо терміну перебування транспортних засобів ЄС в Україні та українських ТЗ в ЄС.
У повідомленні йшлося про те, що Клімчак також наголосив на необхідності модифікувати угоду між ЄС і Україною про автомобільні перевезення вантажів (“транспортний безвіз”), на повному скасуванні якої від самого початку наполягали протестувальники.
Як повідомлялося, польські перевізники почали блокаду ПП “Ягодин – Дорогуськ”, “Краковець – Корчова” і “Рава-Руська – Хребенне” 6 листопада, а 22 листопада до протесту долучилася організація Oszukana Wieś, яка заблокувала ПП “Шегині – Медика”. Поза блокадою залишилися тільки пункти для пропуску порожнього транспорту і пункти для малотоннажних автомобілів.
Кабінет міністрів на засіданні в п’ятницю заніс до Реєстру індустріальних (промислових) парків одразу три парки: два на Хмельниччині та один – у Львівській області, повідомило Міністерство економіки.
Зокрема, до реєстру внесено ІП “Красилів Технопорт” площею 10,146 га, створення якого ініціювало АТ “Красилівський машинобудівний завод”. У парку планується створити близько 500 робочих місць у промисловому кластері з металообробки та виготовлення металевих виробів.
“Ініціатор планує інвестувати в парк 87 млн грн, передбачається також залучення інвестицій керуючої компанії, резидентів парку (у власне виробництво), приватне фінансування проєкту”, – зазначило Мінекономіки.
Зазначається, що за результатами переговорів готовність інвестувати в підприємства парку підтвердили інвестори з Польщі, Німеччини, Туреччини.
Загальна сума попередньо підтверджених інвестицій – 555 млн грн, ще 70 млн грн очікується від підприємств малого та середнього бізнесу, які допомагатимуть із виготовленням деталей для виробництв великих інвесторів.
Другим парком у Хмельницькій області, внесеним до реєстру, став ІП “Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля “Городок”, на території Городоцької міської територіальної громади. На облаштування парку виділено 50,1856 га землі, а ініціатором створення ІП стало ТОВ “Епіцентр К”.
“Парк спеціалізуватиметься на агропереробці – виробництві олії та жирів, продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, інших харчових продуктів та готових кормів для тварин. Крім того, на потужностях парку планується виробляти більшість електроенергії для роботи розміщених там підприємств”, – ідеться в повідомленні.
Передбачається, що створення парку забезпечить роботою близько 480 жителів громади. Як зазначається в концепції створення парку, протягом 2026-2032 років підприємства-учасники парку сплатять до бюджетів понад 525 млн грн податків і зборів.
Крім того, до реєстру ІП внесено “ЯДРО Індастрі” у Дрогобичі Львівської області площею 10,0036 га, ініціатором створення якого виступило ТОВ “Фасад-Захід”, що планує інвестувати в розвиток понад 561 млн грн.
Планується створення близько 500 робочих місць у промисловому кластері, одним із ключових видів виробництва якого планується зробити випуск вікон.
Пріоритетними для розміщення в парку будуть також підприємства з виробництва будівельних матеріалів із глини, продукції з порцеляни та кераміки; виробництва цементу, вапна і гіпсової суміші та виробів із цих матеріалів, обробки та оздоблення каменю тощо.
Стверджується, що серед інвесторів, готових інвестувати у виробництво – компанії зі США та Іспанії, українські малі та середні підприємства. Загальна сума їхніх інвестицій планується на рівні 270 млн грн.
“Розвиток індустріальних парків дуже важливий у контексті відновлення та подальшого зростання економіки України… Уряд цілеспрямовано працює над розвитком переробки з високою доданою вартістю. І робота переробних підприємств у рамках парків дає бізнесу значні додаткові можливості для зростання”, – цитує пресслужба заступника міністра економіки Володимира Кузьо.
З урахуванням ухвалених у п’ятницю урядом рішень до Реєстру індустріальних парків включено 73 парки.
Як повідомлялося, у проєкті держбюджету на 2024 рік уперше передбачили виділення 1 млрд грн на розвиток інфраструктури індустріальних парків.
ІП "Вуглецево-нейтральний ЕКО АГРО ХАБ Поділля "Городок", ІП "Красилів Технопорт", ІП внесено "ЯДРО Індастрі", Кабінет міністрів, Реєстр індустріальних парків
Міністерство економіки спільно з USAID запускають грантову програму для середніх і великих підприємств на $15 млн, у межах якої один бізнес зможе отримати грант від $250 тис. до $2 млн.
“До участі в програмі запрошуються підприємства з орієнтовним мінімальним обсягом річних продажів на рівні $8 млн у гривневому еквіваленті. Цей показник важливий з огляду на те, що цільовий приріст продажів за результатами реалізації концепції має становити щонайменше $2 млн”, – ідеться в релізі Мінекономіки.
Зазначається, що грантове фінансування учасники програми мають спрямувати на розвиток бізнесу, зокрема, для збільшення продажів, нарощування експорту та створення нових робочих місць.
Умовою участі в програмі є вкладення додаткових коштів – власних коштів підприємства або інших залучених підприємством ресурсів. Відбір учасників програми відбуватиметься у два етапи: перший – оцінювання концепцій, другий – оцінювання деталізованих грантових заявок від учасників, які пройшли перший етап. Одним із критеріїв оцінки концепцій буде кількість створених робочих місць.
Уточнюється, що концепції мають бути подані не пізніше 29 лютого 2024 року. Очікується, що вони будуть втілені протягом 12-24 місяців.
Вугільна компанія Coal Energy з активами в Україні придбала 100% акцій Advanced industrial technologies Sp. з о.о. (Катовіце, Польща) за EUR295 тис. (12,124 млн грн).
Згідно з повідомленням Coal Energy на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю, купівлю здійснено відповідно до нової стратегії розвитку компанії на 2023-2026 роки. Оплата угоди буде здійснена протягом трьох місяців після підписання угоди.
Advanced industrial technologies створено 2018 року і здійснює підземні гірничодобувні послуги для вугільних шахт у Польщі.
Група компаній DIM побудувала понад 45 тис. кв. м у 2023 році, планує ввести в експлуатацію приблизно 100 тис. кв. м нерухомості, повідомила директорка з маркетингу Дар’я Бедя.
“Цього року ми побудували понад 45 тис. кв. м. Чекаємо найближчим часом на отримання сертифікатів у двох наших проєктах: еко-місто ЖК Lucky Land і поліфункціональний кластер ЖК Park Lake City. Наступного року плануємо ввести в експлуатацію близько 100 тис. кв. м. Ми готуємо до виходу кілька нових проєктів, які хочемо представити ринку”, – повідомила Бедя в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Вона констатувала, що з весни 2023 року компанія фіксує стабільний приріст обсягів попиту в межах 5-6% на місяць у проєктах комфорт+ і бізнес-класу.
“Сумарно нам вдалося повернути понад 45% обсягів довоєнного попиту. І це якісний попит, що конвертується в реальні угоди. Це дуже важливо, адже свідчить про ліквідність продукту (концепції, формату, якісних характеристик ЖК) і високі темпи будівництва”, – повідомила Бедя.
При цьому середньозважене зростання собівартості будівництва за рік становило майже 45% за рахунок подорожчання будівельно-монтажних робіт через інфляцію, брак кваліфікованих кадрів, індексацію зарплат будівельників. Крім того, до цього призвело подорожчання будівельних матеріалів через подовження та зміну логістичних ланцюжків, зростання цін на сировину, втрату виробничих потужностей у східних та південних областях.
За її словами, на рівень попиту безпосередньо впливає сам проєкт і його концепція, а також стадія будівництва і те, чи тривають активні будівельні роботи на майданчику. Покупці готові заходити в проєкт не на етапі котловану, а хоча б із готовністю 30-40%.
“Важливими критеріями є репутація девелопера, його вміння дотримуватися слова в термінах і обіцянках, а також гнучкі умови купівлі як за 100% оплати, так і за умови оплати на виплат. Запит на тривалу розстрочку понад 3 роки, за нашими спостереженнями, тільки за рік зріс на третину”, – повідомила Бедя.
Вона зазначила, що принциповими для вибору є видові характеристики і якість матеріалів: цегла або керамоблок, шумопоглинальні вікна з магнетропним напиленням, швидкісні ліфти найкращих виробників. Велика увага приділяється сервісній компанії, просторовому зонуванню території, ландшафтному дизайну, охороні та консьєрж-сервісу.
Обов’язковою є різноманітна поліфункціональна інфраструктура, що відображає очікування саме цільових груп покупців, продумана квартирографія та варіативна лінійка планувальних рішень, енергетична незалежність комплексу, зокрема, наявність альтернативних джерел живлення на подачу води або живлення ліфтового обладнання.
За словами Беді, найбільше покупця в комфорт+-сегменті сьогодні цікавлять однокімнатні квартири площею 40-47 кв. м з кухнею-вітальнею від 20 кв. м і окремою спальнею з гардеробною. Топовими двокімнатними стають планування від 68 до 75 кв. м із двома окремими спальнями, кухнею-вітальнею від 20 кв. м, а трикімнатними – квартири 85-90 кв. м із трьома окремими спальнями, одна з яких є майстер-спальнею з власним санвузлом і гардеробом, велика кухня-вітальня також у пріоритеті.
“Площа 1-кімнатних квартир, які найчастіше купують у бізнес-сегменті, сягає 50-55 кв. м, 2-кімнатних – 75-80 кв. м, 3-кімнатних – 100-120 кв. м. Обов’язковими атрибутами таких квартир стають велика вітальня зона з панорамними вікнами площею від 30 кв. м, майстер-спальня – з гардеробною зоною та окремим санвузлом – площею 20 кв. м, дитяча кімната – від 25 кв. м із гардеробом”, – повідомила експерт.
Група DIM заснована 2014 року, складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва. До теперішнього часу ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК загальною житловою площею понад 218 тис. кв. м. На стадії будівництва – шість житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land та ін.
Lucky Land, Група компаній DIM, Дар'я Бедя, ЖК Park Lake City
Міністерство внутрішніх справ Фінляндії видало нове положення про допомогу при добровільному поверненні біженців на батьківщину. Виплата допомоги, передбачена в документі, є частиною пакету заходів щодо добровільного повернення і виїзду, включеного в урядову програму, повідомляє прес-служба міністерства.
“Новий регламент замінить попередній, термін дії якого закінчується наприкінці 2023 року. Новий регламент реалізує зобов’язання урядової програми з надання субсидії на добровільне повернення, щоб стимулювати якнайшвидший виїзд із країни та відмову від оскарження рішення про надання притулку. Також було поставлено за мету гармонізувати розмір субсидії на рівні країн-компараторів”, – вказується в повідомленні.
Згідно з новим положенням, розмір гранту на добровільне повернення становитиме EUR5300, якщо заяву подано протягом 30 днів після повідомлення про перше негативне рішення щодо надання притулку або відкликання заяви. Якщо заяву подано після 30 днів, розмір гранту буде знижено до EUR2000. Можливість отримання більш високої субсидії є одноразовим платежем.
“Новий регламент спростив схему надання субсидій на добровільне повернення. У додатку до попередньої постанови гранти були розділені на чотири категорії країн. Новий регламент скасовує це угруповання і робить розмір гранту однаковим для всіх, незалежно від країни”, – наголошується в повідомленні.
Допомога в добровільному поверненні може бути надана у вигляді фінансової підтримки на оплату проїзду та реінтеграції або у вигляді допомоги. Допомога в натуральній формі – це послуга або обладнання, яке дає змогу поверненцю, наприклад, пройти навчання або відкрити малий бізнес.
Допомога в добровільному поверненні регулюється законом про прийом заявників на міжнародний захист і законом про виявлення та допомогу жертвам торгівлі людьми. Допомога надається, якщо заявник отримав негативне рішення або відкликав своє клопотання про міжнародний захист.
Допомога не надається при переїзді в іншу країну ЄС або Шенгенської угоди, а також у країну, громадянам якої не потрібна віза до Фінляндії.
За даними ЗМІ, на кінець літа поточного року статус тимчасового захисту у Фінляндії отримали понад 53 тис. біженців з України.
допомога при добровільному поверненні біженців, Міністерство внутрішніх справ Фінляндії
