Всеукраїнська національна страхова конференція 2026, організатором якої є Федерація страхових об’єднань України (ФСОУ), відбудеться 27 березня в Києві.
Як повідомляється в прес-релізі федерації, у конференції візьмуть участь керівництво Національного банку України, Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, Асоціації підприємців-ветеранів, керівники провідних страхових компаній, страхових брокерів та страхових об’єднань.
Будуть розглядатися найактуальніші теми, які турбують економіку країни, страховий ринок, населення, ветеранів, міжнародних партнерів. Зокрема, обговорюватимуться стан страхового ринку України, законодавчі ініціативи у сфері страхування, роль страхової галузі у розвитку економіки країни, інвестиції IFC в українські компанії, адаптація українського законодавства до норм ЄС, військові ризики, стан впровадження Євродиректив щодо ОСАГО.
Як повідомляє Сербський Економіст, угорська нафтогазова компанія MOL отримала схвалення американських властей на продовження переговорів щодо придбання контрольного пакету акцій сербської NIS до 22 травня 2026 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на заяву MOL.
Йдеться про переговори щодо купівлі часток російських акціонерів — Gazprom Neft і Gazprom, яким належить відповідно 44,9% і 11,3% NIS. Спочатку Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) встановило термін до 24 березня для узгодження виходу російських компаній з капіталу NIS, однак тепер цей дедлайн продовжено до 22 травня.
У січні MOL підписала зобов’язуючу угоду з російськими акціонерами про купівлю їхніх часток у NIS, а еміратська ADNOC має отримати міноритарний пакет у рамках цієї угоди. Уряд Сербії зберігає в компанії 29,9%.
Для Сербії питання зміни власників NIS має стратегічне значення, оскільки компанія залишається найбільшим постачальником палива в країні та оператором єдиного нафтопереробного заводу в Панчево. Минулого тижня США також продовжили до 17 квітня санкційну відстрочку для самої NIS, щоб компанія могла продовжувати імпорт сирої нафти.
https://t.me/relocationrs/2499
Латвія та українські профільні ділові й оборонні об’єднання поглиблюють співпрацю в оборонно-промисловій сфері. Про це було оголошено під час Латвійсько-українського оборонного форуму-2026, що відбувся 23 березня в Києві на майданчику Торгово-промислової палати України. Підсумком заходу стало підписання меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством оборони Латвії та низкою українських організацій, який передбачає довгострокову кооперацію, технологічний обмін і державну підтримку українських компаній, що планують вихід або розширення діяльності на латвійському ринку.
У форумі взяли участь урядовці, дипломати, бізнес та галузеві асоціації обох країн. Захід відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, заступник міністра оборони України Сергій Боєв і посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс. Як зазначили організатори, форум був спрямований не лише на політичне підтвердження підтримки України, а й на формування практичних механізмів кооперації між виробниками, інвесторами та державними інституціями двох країн.
З українського боку до домовленостей приєдналися Українська рада зброярів, Національна асоціація оборонних індустрій України, Федерація роботодавців України та “Технологічні сили України”. За інформацією латвійської сторони, документ має стати інструментом для побудови спільної екосистеми оборонної промисловості, яка поєднає бойовий досвід українських виробників із технологічним та інституційним потенціалом Латвії. У Міноборони Латвії наголосили, що меморандум передбачає адресну державну підтримку для українських компаній, які планують започаткувати або розширити діяльність у Латвії.
«Бойовий досвід української оборонної промисловості та технологічний потенціал Латвії є сильною комбінацією для спільного розвитку. Меморандум має не декларативний, а прикладний характер і покликаний стати платформою для створення інноваційних рішень, які посилять безпеку обох держав і можливості їхніх збройних сил», – зазначив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.

У латвійському оборонному відомстві також підкреслили, що країна прагне стати стабільною базою для українських компаній у Європі, одночасно розвиваючи власний промисловий потенціал.
Президент ТПП України Геннадій Чижиков, зі свого боку, підкреслив, що поглиблення співпраці в оборонному секторі “зміцнює наші країни та індустрії”.
«Реалізація домовленостей відбуватиметься за участю Агентства з інвестицій та розвитку Латвії, а також Міністерства економіки і Міністерства оборони Латвії. Ідеться, зокрема, про сприяння українському бізнесу на латвійському ринку та підтримку розвитку ширшої екосистеми оборонної промисловості», – додав він.
Практична частина форуму включала двосторонню ділову сесію та панельну дискусію за участю радника президента України зі стратегічних питань Олександра Камишіна, співзасновника Baltic Forces Hub Вадима Юника, генерального директора Української ради оборонної промисловості Ігоря Федірка, представників Федерації роботодавців України, латвійських бізнес-структур, LIAA, DAIF Latvia, посольства Латвії в Україні та приватних компаній оборонного й технологічного секторів. Такий склад учасників свідчить, що сторони намагаються перевести політичну підтримку у формат конкретних виробничих, інвестиційних і коопераційних рішень.
Додатковим підтвердженням практичного характеру візиту стало те, що Агентство з інвестицій та розвитку Латвії ще на початку березня анонсувало торговельну місію латвійських оборонних і безпекових компаній до Києва на 23-25 березня під час робочого візиту міністра оборони Латвії. Програма передбачала прямі контакти з представниками українського оборонного сектору та B2B-зустрічі з потенційними партнерами. Форум у Києві, таким чином, став частиною ширшої спроби інституціоналізувати латвійсько-українську кооперацію в оборонній промисловості на тлі війни та зростання ролі цього сектору в економіці європейських країн.
Організаторами заходу виступили Міністерство оборони Латвії, Агентство з інвестицій та розвитку Латвії та посольство Латвії в Україні, тоді як ТПП України була співорганізатором, а партнером форуму стала Ukraine Facility Platform. З огляду на зміст підписаних домовленостей, йдеться вже не лише про політичну солідарність Латвії з Україною, а про спробу вибудувати стійкий двосторонній механізм співпраці.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер форуму.
Інвестиційно-будівельний конгрес IBC відбудеться 26 березня 2026 року в КВЦ “Парковий” у Києві та об’єднає понад 6 тис. учасників – девелоперів, інвесторів, архітекторів, власників бізнесу та топ-менеджмент.
Як повідомили організатори, конгрес буде присвячений питанням девелопменту, інвестицій, архітектури, відновлення міського середовища та нових можливостей для розвитку ринку.
Офіційне відкриття заходу заплановане на 11:00. У ньому візьмуть участь заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталія Козловська, міський голова Києва Віталій Кличко та заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк.
За даними організаторів, у центрі уваги конгресу будуть стратегічні вектори розвитку ринку, питання відновлення та трансформації міського середовища, нові інвестиційні можливості, а також ключові партнерства і рішення для галузі.
Програма IBC триватиме з 09:00 до 21:00. У межах заходу також заплановані Real Estate Market Awards 2026, “Інтер’єр року. Нерухомість” та концертна програма.
Конгрес проходитиме в офлайн-форматі в головній залі “Чаша” на третьому поверсі КВЦ “Парковий”.
Деталі участі та реєстрація доступні на сайті організаторів: www.ibc-ua.info
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Медіана загального місячного доходу трактористів (без урахування бонусів) в Україні за підсумками 2025 року зросла до 31,6 тис. грн, що на 12% більше порівняно з показником 2024 року, повідомили в компанії Agrohub із посиланням на результати щорічного дослідження HR360 Benchmarking.
Згідно з дослідженням, медіана заробітної плати тракториста з урахуванням бонусних виплат наразі становить 36,3 тис. грн на місяць. Загальне зростання фонду оплати праці (ФОП) у цьому сегменті склало 5%, що частково зумовлено дефіцитом кадрів: чисельність задіяних працівників скоротилася з 27 до 25 осіб на 10 тис. га.
Найдорожчою технологічною операцією в агросекторі залишається збирання врожаю. У 2025 році середня оплата за цю роботу зросла на 5% — до 383 грн/год. На другому місці за рівнем доходу — обприскування із показником 320 грн/год (+8%), на третьому — посів, де розцінки зросли на 14%, до 271 грн/год. Найдешевшою операцією залишається коткування — 142 грн/год (+17%).
Аналітики зазначили, що на ринку зберігається гострий дефіцит мультизадачних фахівців. Лише 0,5% трактористів здатні одночасно виконувати посів, обприскування та збирання врожаю. При цьому на одного працівника в середньому припадає 3700 га в обробці.
Аналіз моделей оплати праці свідчить про домінування комбінованої форми (фікс + відрядна частина + бонус), яку застосовують 76% агрокомпаній. У структурі такого доходу фіксована частина займає 36%, змінна — 53%, бонусна — 11%. Суто відрядна оплата праці зберігається у 21% компаній, тоді як фіксована ставка зустрічається лише у 2% випадків.
У віковій структурі персоналу спостерігається тенденція до омолодження: частка трактористів віком до 25 років за останні три роки зросла з 6% до 10%. Водночас категорія працівників 55+ скоротилася з 18% до 14%. Більшість задіяних спеціалістів (52%) — це люди віком до 45 років.
“Ринок поступово переходить до складніших моделей оплати праці. Для компаній стає критично важливо не лише залучити тракториста, а й утримати його. Саме тому роботодавці підвищують фіксовану частину доходу, що є більш ефективним інструментом у конкуренції за робочу силу, ніж просто підняття відрядних розцінок”, — зазначив керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.
Дослідження також зафіксувало незначне використання дронів для обприскування та десикації — наразі за допомогою БПЛА обробляється трохи більше 1% усіх площ. При цьому 89% польових робіт агрохолдинги виконують власною технікою, а 11% передають на аутсорс.
Дослідження доходів і функціоналу трактористів Agrohub HR360 Benchmarking проводилося в січні-жовтні 2025 року серед 7 холдингів (41 польова компанія), де працюють 3634 фахівці.