Ціни на золото активно зростають у п’ятницю і досягли нового історичного максимуму завдяки попиту інвесторів на захисні активи, пише MarketWatch.
Котирування ф’ючерсів на золото на біржі Comex зростають на 1% і торгуються на рівні $2506,2 за тройську унцію.
“Для золота дме попутний вітер, – сказав глава відділу досліджень у Pepperstone Кріс Вестон. – Очікування пом’якшення з боку Федрезерву досягли такого рівня, що розмови точаться вже про необхідність більш різкого зниження ставки у вересні”.
На його думку, зростання напруженості на Близькому Сході робить золото найпопулярнішим активом для хеджування ризиків. Також додатковим фактором, здатним підвищити попит на дорогоцінний метал, є зниження мит на імпорт золота до Індії.
Національний банк України (НБУ) погіршив свої прогнози міграції українців: якщо у квітні цього року він очікував відтоку цьогоріч 200 тис. і припливу наступного року 0,4 млн, то тепер оцінює відтік цьогоріч у 400 тис., а наступного – у 300 тис.
“Це припущення погіршено порівняно з квітневим Інфляційним звітом у зв’язку зі значною руйнацією української енергетичної системи, що супроводжується тривалими вимкненнями е/е та посилює ризики для опалювального сезону”, – наголошується у липневому інфляційному звіті регулятора, опублікованому в п’ятницю.
Нацбанк додає, що окрім побутових складнощів, часті відключення негативно впливають на виробничі процеси, що зменшує економічну активність і попит на робочу силу, додатково стимулюючи міграцію.
В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цього року до 6,7 млн, а наступного – до 7 млн.
НБУ посилається на дані ООН, згідно з якими за перше півріччя цього року кількість мігрантів за кордоном зросла на 240 тис. – до 6,6 млн осіб.
У новому звіті Нацбанк переніс очікуваний термін початку повернення українців додому з 2025 року на 2026 рік. За його прогнозами, уже в першому кварталі 2026 року додому можуть повернутися 200 тис. українців і ще стільки ж – до кінця року, хоча у квітневому інфляційному звіті чистий приплив 2026 року оцінювали у 800 тис. осіб.
Центробанк пояснює зміну своїх прогнозів як погіршенням умов життя в Україні, зокрема через перебої з енергопостачанням, так і фактором більшої адаптації українців за кордоном через довгу тривалість перебування.
Таким чином, чисельність співвітчизників-мігрантів за кордоном на кінець 2026 року НБУ тепер припускає на рівні 6,6 млн проти 5,3 млн у квітневому інфляційному звіті.
Зазначається, що кількість внутрішньо переміщених осіб також залишатиметься значною, бо, згідно з опитуваннями, значній їхній частині нікуди повертатися через значні руйнування житлової інфраструктури.
“Наразі переважають негативні ризики ще більшого відтоку мігрантів за кордон, меншого та пізнішого їхнього повернення. Вагомими чинниками цього можуть стати законодавчі рішення урядів країн-реципієнтів щодо поглиблення інтеграції українських мігрантів у країнах перебування, а їхніх дітей – в освітніх системах країн перебування, та, відповідно, збільшення схильності до об’єднання родин за кордоном”, – зазначає регулятор.
Нацбанк вважає, що це негативно впливатиме на пропозицію робочої сили, споживчий попит і стримуватиме зростання економіки.
“Значні зміни в структурі економіки та збільшення потреб у кваліфікованій робочій силі призводитимуть до подальшого посилення диспропорцій на ринку праці, що стимулюватиме зростання зарплат, яке буде вищим за зростання продуктивності в окремих секторах”, – прогнозує регулятор.
З іншого боку, швидке відновлення житла, інфраструктури та збільшення кількості робочих місць завдяки пожвавленню економіки можуть зумовити більш активне повернення мігрантів, вказує центробанк.
Кількість безробітних, зареєстрованих у службі зайнятості на 30.04.2024 (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua
Фонд держмайна (ФДМ) України оголосив аукціон із приватизації готелю “Україна” зі стартовою ціною в 1 млрд 47,6 млн грн. Як повідомила прес-служба Фонду, заявки на участь в аукціоні, призначеному на 18 вересня, прийматимуть до 17 вересня. Гарантійний внесок становить 52,3 млн грн.
До лота увійшли 14 зареєстрованих одиниць нерухомості та інфраструктури, куди входять: будівля готелю; дві будівлі охорони; дві нежитлові будівлі; дві автостоянки тощо. Загальна площа становить 26,3 тис. кв. м.
За підсумками січня-березня 2024 року чистий збиток ДП “Готель “Україна” становить 3,1 млн грн. Крім того, станом на 31 березня має заборгованість із заробітної плати (3,8 млн грн), прострочену кредиторську заборгованість (21 млн грн), заборгованість перед бюджетом, а саме податок на доходи фізосіб (4,7 млн грн), туристичний податок (1,4 млн грн), земельний податок (4,5 млн грн).
Умовами приватизації передбачено збереження основного виду діяльності підприємства (діяльність готелів) протягом п’яти років, погашення боргів із зарплати та перед бюджетом протягом шести місяців із дати переходу права власності, надання соціальних гарантій співробітникам згідно із законодавством і недопущення їх звільнення протягом шести місяців, а також дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Як повідомлялося, у квітні Кабінет міністрів України включив до переліку об’єктів великої приватизації ДП “Готель “Україна”. У травні аукціонна комісія визначила стартову ціну приватизації готелю “Україна” 1 млрд 47 млн 637 тис. 152 грн.
Столичний готель “Україна” – державне підприємство, яке перебуває у віданні ФДМ. Готель категорії “4 зірки” на 14 поверхів має 363 номери, шість конференц-залів, кімнати для переговорів. Є паркінг на 80 машин і укриття, в якому розташована окрема аудиторія на 50 осіб. Загальна площа будівлі становить 22,4 тис. кв. м.
Кількість угод купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні в другому кварталі 2024 року становила 27,3 тис. сукупною площею 60,8 тис. га, що на 6,3% більше, ніж у першому кварталі за кількістю угод і на 3,3% – за площею земель в обороті.
Такі підсумки дослідження Київської школи економіки (KSE), яке проводилося на замовлення програми USAID.
“Головним чинником зростання показників у другому кварталі стало рекордне збільшення обсягів ринку земель у квітні 2024 року, коли було укладено 10,3 тис. угод купівлі-продажу сукупною площею 22,5 тис. га. Після цього обсяги ринку знижувалися і в травні (9,0 тис. угод сукупною площею 19,8 тис. га), і в червні (8,0 тис. угод сукупною площею 18,5 тис. га)”, – констатували аналітики.
На їхню думку, цей спад пов’язаний з обмеженою ліквідністю аграріїв, оскільки в травні-червні вже завершилася посівна компанія, тоді як жнива ще не почалися, що обмежувало їхні фінансові ресурси. Крім того, на тлі зростання цін на землю після відкриття ринку земель для юридичних осіб землевласники можуть вичікувати з продажем. Аналітики також припускають, що на ринку продажу сільгоспземель присутня сезонність.
Як зазначили експерти KSE, загалом обсяги ринку земель після початку повномасштабного вторгнення Росії відновлюються, проте не досягли довоєнного рівня. Середньомісячні показники продажів сільгоспземель за півроку-2024 становлять 19,9 тис. га, що на 38% нижче від довоєнних показників. Водночас площа угод щодо сільгоспземель через окупацію та воєнні дії з лютого 2022 року скоротилася більш ніж на 20%.
Якщо ж екстраполювати показники першої половини 2024 року на весь рік і не враховувати області, де ринок землі ускладнений бойовими діями, то цьогоріч в обігу перебуватиме 0,8% від загальної кількості сільгоспземель, що майже відповідає показникам країн із розвиненим ринком землі. (…) З огляду на тенденції щомісячного зростання обсягів продажів до лютого 2022 року можна стверджувати: якби не повномасштабна війна, середньомісячні обсяги земель в обігу були б значно більшими, ніж 32,2 тис. га. Отже, ринок земель має потенціал до зростання в короткостроковій перспективі, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо в час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, бо це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що надзвичайно важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив голова відомства Сергій Ткачук.
Погоджену форму ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпечність” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
З початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
