Гірничорудні підприємства України в січні-лютому поточного року скоротили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 1,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5 млн 595,706 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 18,7% – до $449,388 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (46,50% поставок у грошовому виразі), Польщі (17,35%) та Словаччини (14,31%).
Україна за січень-лютий 2025 року імпортувала ЗРС на $1 тис. обсягом 5 тонн з Італії.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному виразі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютний виторг від експорту ЗРС становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). В Україну 2023 року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн.
ПрАТ “Вишнівський ливарно-ковальський завод” (ВЛКЗ, Київська обл.) за підсумками роботи у 2024 році зменшило чистий прибуток на 35,9% у порівнянні з 2023 роком – до 2,987 млн грн з 4,663 млн грн.
Згідно з річним звітом за 2024 рік, чистий дохід підприємства скоротився на 25,7% – до 68,327 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 12,594 млн грн.
Згідно з оголошенням ВЛКЗ в системі розкриття інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 11 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути звіт наглядової ради за 2024 рік і прийняти рішення за наслідками такого розгляду.
Крім того, акціонери затвердять результати фінансово-господарської діяльності за минулий рік та визначать розподіл прибутку. Планується прийняття рішення про виплату та затвердження розміру річних дивідендів, способу їх виплати.
Проєктами рішень, копію яких має у своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток товариства за 2024 рік у розмірі 2 млн 986 тис. 873,04 грн розподілити наступним чином: 75%, що становить 2 млн 240 тис. 285,41 грн., направити на виплату дивідендів; 25%, що становить 746 тис. 587,63 грн, залишити нерозподіленим. Провести виплату дивідендів за підсумками 2024 року безпосередньо акціонерам у розмірі 1,563 грн на одну акцію.
Крім того, акціонери затвердять статут у новій редакції, внесуть зміни до внутрішніх положень товариства та попередньо нададуть згоду на вчинення значних правочинів.
Як повідомлялося, ВЛКЗ за підсумками роботи у 2022 році збільшив чистий прибуток у 2,1 раза порівняно з попереднім роком – до 7,099 млн грн. Нерозподілений прибуток до кінця 2022 року становив 13,077 млн грн.
ПрАТ “ВЛКЗ” було засновано у 1990 році на базі ливарного і ковальського цехів Київського виробничого об’єднання ім. Артема. Спеціалізується на виробництві ковальських і ливарних виробів.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності фізичної особи-резидента Вікторії Грищенко перебуває 18,5947% акцій підприємства, АТ “Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування” володіє 51,0001%.
Статутний капітал – 358 тис. грн, номінал – 0,25 грн.
26 квітня 2025 року в Ужгороді відбудеться наймасштабніша медична подія в Україні – конференція “Breast Weekend 2.0”, яка об’єднає лідерів галузі для обміну досвідом, обговорення сучасних методик та новітніх підходів у сфері естетичної та онкопластичної мамопластики. Організатор конференції – клініка пластичної хірургії Lita Plus.
Подія збере понад 200 провідних пластичних хірургів, онкохірургів, косметологів, дерматологів та реконструктивних хірургів, щоб обговорити актуальні питання мамопластики та водночас підтримати Збройні Сили України.
Основна місія – медицина заради перемоги
Окрім наукової цінності, конференція несе в собі ключову благодійну мету – всі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку Збройних Сил України.
Під час гала-вечері, що відбудеться після конференції, відбудеться додатковий збір коштів на допомогу українським військовим.
Про організатора: клініка Lita Plus – центр пластичної хірургії та естетичної медицини, що з початку повномасштабного вторгнення організували вже три благодійні конференції і на збір із попередніх заходів придбали понад 10 автомобілів для військових.
Програма та ключові теми конференції:
Спікери:
Сергій Дербак – засновник та керівник клініки Lita Plus; Руслан Гуменний – засновник та пластичний хірург клінік ПластАрт; Василь Храпач – доктор медичних наук, професор кафедри хірургії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця; Євген Симулік – завідувач відділу мікросудинної, пластичної та відновлювальної хірургії ННЦ Хірургії та Трансплантології ім. О. О. Шалімова; Романюк Сергій – завідуючифй хірургічного відділення клініки “Артмедіум”, лікар вищої категорії; Денис Помінчук – засновник клініки VERUM EXPERT; Андрій Жигулін – керівник та засновник Центру мамології лікарні Ізраільскої онкології LISOD; Богдан Шевня – директор ТОВ «Медичний центр «Альтамедика»; Олег Савенков – керівник департаменту пластичної та реконструктивної хірургії МЦ «Клініка Гарвіс»; Артем Федосов – керівник мамологічного центру клініки «Інновація», Олександр Карпінський – хірург клініки Lita Plus; Дробнер Ігор – онкохірург та мамолог Хмельницького обласного протипухлинного центру; Шевчук Тетяна – онкохірург та мамолог МЦ «VERUM EXPERT»; Чуклін Сергій – онкохірург та мамолог медичного центру Святої Параскеви; Бухтєєв Дмитро – онкохірург та мамолог Центру мамології лікарні Ізраільскої онкології LISOD; Можаєв Дмитро – онкохірург, пластичний хірург МЦ «Клініка Гарвіс» та МЦ «Medical Plaza» та ін.
Партнери конференції – Motiva, Polytech Ukraine, Mentor Optimum Ukraine, Mentor Askmed, Vaser, CareForm.
Медіа партнери: Генеральний медіа-партнер – Інформаційне агентство «Інтерфакс Україна»; ТВ-партнер – телеканал «Прямий».
За підтримки асоціацій – UPRADAS, ESSA.
Дата: 26 квітня 2025 року
Місце: Ужгород, готельний комплекс “Деренівська Купіль”
Початок: 08:00.
Онлайн реєстрація, порядок денний та інша інформація доступні на веб-сайті: https://livesurgery-transcarpathian.com
Акредитація ЗМІ за тел.: +38 095 123 28 83, pr@litaplus.com (контактна особа: Кіра Скрипник).
Інформагентство Інтерфакс-Україна – генеральний інформпартнер Форуму.
Єврокомісія (ЄК) хоче мати добре збалансований список товарів зі США, на які має намір запровадити підвищені митні збори і виграти час для торговельних переговорів із Вашингтоном, тому переносить термін своїх контрзаходів.
Прес-секретарі ЄК пояснили на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, що існують дві взаємодоповнюючі частини списку товарів. Одна має набути чинності 1 квітня, а друга в середині квітня.
«Цього тижня (Європейська) комісія вирішила вивірити графік своїх різних контрзаходів. Тому що, уточнюючи цей графік, можна проконсультуватися з державами-членами щодо обох списків. По-друге, це дає нам змогу бути ефективнішими, домогтися кращої збалансованості між товарами, беручи до уваги інтереси європейських виробників, експортерів, споживачів», – повідомив офіційний представник ЄК Олоф Жилл.
«І це дозволяє мати більше часу для обговорення з американською адміністрацією. Нагадаю, що наша мета – уникнути митних зборів, які завдали б шкоди всім по обидва боки Атлантики. Ось чому ми готуємося до переговорів зі Сполученими Штатами, намагаємося виграти час для домовленостей», – додав Жилл.
За його словами, якщо ці переговори не призведуть до задовільного результату, то буде «тверда і цілеспрямована реакція» ЄС у відповідь на американські заходи з метою «зменшити негативні наслідки для Європи».
«Ми будемо готові реагувати за будь-якого розвитку подій», – наголосив представник ЄК.
Раніше голова ЄК Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перенесення застосування підвищених митних зборів ЄС до низки американських товарів пов’язане з пошуком найкращого врахування інтересів європейської сторони. «Ми вирішили уточнити час набуття чинності наших тарифів. Це не змінює ефект від наших заходів у відповідь. І це важливо, тому що вони сягають 26 млрд євро, що є еквівалентом $28 млрд потенційних американських тарифів», – сказала глава ЄК на пресконференції в Брюсселі в ніч на п’ятницю.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) 2024 року отримав 81,08 млн грн чистого прибутку, тоді як роком раніше збиток складав 143,76 млн грн, свідчить інформація у порядку денному річних загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 21 квітня.
“За підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2024 рік прибуток складає 81 млн 082 тис. 307 грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 9,642 млн грн, затвердити загальну суму прибутку за 2023 рік у розмірі 90 млн 724 тис. 307 грн”, – зазначено у проєкті рішення зборів.
Отриманий прибуток планується спрямувати на погашення збитків за минулі роки, дивіденди не нараховувати і не сплачувати.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) на третій квартал 2024 року, по 25% акцій ПАТ “КВБЗ” володіють естонські AS Skinest Finants і Osauhing Delantina, 20% – зареєстрована в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Водночас, у переліку акціонерів, як власник 25% акцій, зазначена австрійська OW Capital Management GmbH (підконтрольна громадянину РФ Гамзалову).
Як повідомлялося, судовим рішенням від 13 липня 2022 року цей пакет передано в управління Нацагентству з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), і у квітні 2023 року воно оголошувало конкурсний відбір управителя цим пакетом.
КВБЗ називає основним власником голову наглядової ради і президента Володимира Приходька.
Крюківський вагонзавод виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од.
Згідно з даними ресурсу Clarity-project, 2024 року чистий дохід КВБЗ зріс на 81% до 2023 року, до 3 млрд 767 млн грн.
ПрАТ “Абінбев Ефес Україна” (AB InBev Efes, Київ) за результатами 2024 року скоротило чистий збиток на 26,1% – до 600,335 млн грн, йдеться в порядку денному загальних зборів, які відбудуться дистанційно 11 квітня.
Згідно з оприлюдненою інформацією, акціонери планують покрити збитки за рахунок додаткового капіталу товариства.
Акціонерам також пропонується затвердити звіт ради директорів товариства за 2024 рік, взяти до уваги висновки аудиторського звіту за 2024 рік.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, підприємство в 2024 році наростило дохід на 16,9% – до 5,451 млрд грн, зобов`язання – в 1,7 рази, до 3,424 млрд грн. Водночас активи підприємства скоротилися на 2,4% – до 5,185 млрд грн, а чисельність персоналу – на 128 осіб до 1088 співробітників.
Як повідомлялося, акціонерна структура “Абінбев Ефес Україна” мала змінитися в межах реструктуризації спільного бізнесу AB InBev і Anadolu Efes, що пояснювалося бажанням бельгійської компанії піти з російського ринку. Спочатку планувалося, що Anadolu Efes викупить усю частку ABI в їхньому спільному підприємстві AB InBev Efes B.V., до структури якого входять пивоварні компанії в Україні та Росії, про що було оголошено в грудні 2023 року. Однак РФ заблокувала цю угоду. У результаті компанії у жовтні 2024 року погодили інший сценарій: Anadolu Efes придбає частку AB InBev у російському бізнесі, а
AB InBev – частку Anadolu Efes в українському.
Антимонопольний комітет України у грудні 2024 року надав дозвіл AB InBev Western European Holding B. V. (м. Бреда, Нідерланди) на придбання ПрАТ “Абінбев Ефес Україна”. АМКУ також дозволив компанії Efes Breweries International B.V., що входить до міжнародної групи Anadolu Efes, отримати одноосібний контроль над компанією AB InBev Efes B.V.
AB InBev Efes – один із лідерів українського пивоварного ринку, спільне підприємство найбільшої у світі пивоварної компанії Anheuser-Busch InBev, а також найбільшої пивоварної компанії Туреччини Anadolu Efes.
Портфель пивних брендів складається з глобальних (Bud, Corona Extra, Stella Artoi), міжнародних (Hoegaarden, Leffe, Beck’s, Lowenbrau, Franziskaner, Spaten, Velkopopovickiy Kozel) і локальних (“Чернігівське”, “Рогань”, “Янтар”) торговельних марок.
ПрАТ “Абінбев Ефес Україна” 2023 року зазнало серйозних збитків – 811 млн грн при обороті 4,6 млрд грн. У перший рік повномасштабного вторгнення показники компанії з 2,2 млрд грн доходу скоротилися до 2,1 млрд грн збитків. Причиною стали пошкодження заводів компанії в Чернігові, Миколаєві та Харкові внаслідок бойових дій.
