За цей тиждень (15-21 грудня) крипторинок пережив «гойдалки» без явного тренду: після провалу на початку тижня біткоїн утримався в районі 87-89 тис. дол., а інвестори знову переключилися в режим очікування через макро-повестку, змішану динаміку потоків в ETF і сезонне зниження ліквідності перед святами.
Біткоїн за період з 15 грудня до 21 грудня додав близько 1,6% (за закриттями), але протягом тижня був помітний «V-подібний» хід: тиск продавців в районі 85-86 тис. дол. змінювався відскоками до 88-89 тис. дол.
Ethereum за той же період фактично не змінився (близько нуля за закриттями), залишаючись біля позначки 3 тис. дол., але з відчутними внутрішньоденними коливаннями.
Сентимент залишався пригніченим: індекси «страху і жадібності» більшу частину тижня показували «Extreme Fear», що зазвичай підсилює різкі рухи на тонкому ринку.
Ключовий зовнішній фактор — очікування щодо ставок США і «ризик-офф» наприкінці року. ФРС у грудні знизила ставку на 25 б.п. до 3,5-3,75%, при цьому риторика ринком читалася як більш обережна щодо подальших кроків.
На цьому тлі будь-який натяк на паузу або більш жорстку траєкторію ставок тиснув на апетит до ризику, що було видно і по реакції криптоактивів на початку «останнього повного тижня року».
Друга тема — інституційні потоки. За повідомленнями та ринковими зведеннями, протягом тижня спостерігалися то притоки, то помітні відтоки з BTC- та ETH-ETF (інвестори під кінець року часто «закривають» ризик або фіксують результат), що додавало ривковості та посилювало залежність від новин.
Третя лінія – «традиційні фінанси» продовжують токенізацію, але це поки що більше про інфраструктурний тренд, ніж про негайний драйвер ціни. Наприклад, JPMorgan оголошував про запуск токенізованого фонду грошового ринку на блокчейні Ethereum, що підтримує довгостроковий наратив навколо реальних активів в ончейні.
Навіть на спокійному за цінами тижні нагадування про ризики звучало голосно: дослідження з криптозлочинності та окремі інциденти в DeFi підкреслюють, що «операційний ризик» (вразливості, помилки деплоя, управління ключами) залишається ключовою вразливістю індустрії.
Короткий прогноз Fixygen до кінця 2025 року
До 31 грудня базовий сценарій — бічний рух з підвищеною ймовірністю різких «шпильок» через низьку ліквідність у святкові дні та меншу активність інституціоналів. Важливі тригери на решту днів року – динаміка потоків в ETF, будь-які сюрпризи з макростатистики США і риторика ФРС, плюс локальні історії по великих гравцях публічного ринку (навколо класифікації компаній з великими крипторезервами теж зростає увага).
Щодо ризиків: у «святкові» дні зростає вплив тонких стаканів і ліквідацій – рухи можуть бути непропорційними новинам.
Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця в Пекіні обговорив з заступником міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм шляхи посилення торговельно-економічної співпраці двох країн.
“У Пекіні перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця провів українсько-китайські політичні консультацій із помічником (у ранзі заступника) міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм”, – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства закордонних справ.
Як повідомляється, сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, окреслили плани подальших контактів на вищому і високому рівнях, обговорили шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій.
Співрозмовники підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин.
“Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру”, – сказано в повідомленні.
У рамках робочого візиту до Пекіну Кислиця також провів зустріч з представниками китайських експертно- аналітичних кіл, а також дипломатичного корпусу країн-партнерів.
ПАТ “Центренерго” планує закінчити 2025 рік з чистим прибутком приблизно 4,5 млрд грн після багатьох років збитковості, повідомив голова наглядової ради товариства Андрій Гота.
“Цей рік “Центренерго” має завершити з фінансовим результатом, якого вдалося досягти вперше за десятки років. Це приблизно 4,5 млрд грн чистого прибутку. Минулі-позаминулі менеджери компанії за 20 років напрацювало на мінус 16 млрд грн”, – сказав Гота в інтерв’ю інтернет-порталу “Енергореформа”.
Він зазначив, що підприємство перестало показувати збитки з липня 2024 року.
“Також компанія погасила майже 2,5 млрд грн боргів попередніх період, в тому числі перед держшахтами та “Нафтогазом”, і припинила їх накопичувати”, – розповів голова НР.
За його словами, при цьому борг НЕК “Укренерго” перед компанією на балансуючому ринку становить 2,2 млрд грн, збільшившись порівняно з минулорічним показником удвічі.
Як повідомлялося, “Центренерго” є оператором Трипільської ТЕС у Київській області та Зміївської ТЕС у Харківській області. Вуглегірська ТЕС компанії у Донецькій області окупована з середини літа 2022 року. Вперше масований удар по Трипільській ТЕС відбувся у квітні 2024 року, по Зміївській ТЕС – у грудні 2022 року.
Чинна наглядова рада призначена з серпня 2023 року. Тоді вона призначила головою правління “Центренерго” ексдиректора ПрАТ “Харківенергозбут” Андрія Чуркіна, якого у липні 2024 року замінив технічний директор компанії Євгеній Гаркавий.
До 23 грудня триває прийом заявок на конкурс з відбору кандидатів у наглядову раду НР “Центренерго”: трьох незалежних членів та двох представників держави. В інтерв’ю Гота зазначив, що не буде подавати заявку на участь у цьому конкурсі, а залишить компанію.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегру оголосила про перший внесок країни до Енергетичного фонду підтримки України в розмірі EUR600 тис.
“Під час зустрічі премʼєр-міністр Португалії оголосив про перший внесок до Енергетичного фонду підтримки України у розмірі EUR600 000. Ми високо цінуємо цей крок наших партнерів”, – йдеться в повідомленні у Телеграм.
Сторони також обговорили оборонну підтримку України з боку Португалії, зокрема, через механізми PURL та SAFE, а також ініціативи Build in Ukraine та Build with Ukraine, які мають значний потенціал для розвитку співпраці, зокрема у сфері спільного виробництва дронів.
У контексті підготовки до чергової Конференції з відбудови України сторони домовилися опрацювати питання укладення міжурядової угоди (G2G) для сприяння залученню португальського бізнесу та інвестицій на український ринок.
“Також наголосила, пану премʼєру, що Україна вдячна лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансування в розмірі EUR90 млрд на два роки — це неймовірно важлива допомога для України”, – підкреслила премʼєр-міністр.
Швеція оголосила про надання Україні $200 млн прямої бюджетної підтримки у 2026 році, що допоможе забезпечити щоденні потреби громадян у розпал війни, повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
“Це фінансування забезпечить щоденні потреби людей у розпал війни, включно з критично важливими державними послугами, енергопостачанням, охороною здоров’я, школами, пенсіями та іншими виплатами. Ми глибоко вдячні Швеції за рішучість, підтримку та непохитну солідарність”, – зазначив Сибіга у дописі, оприлюдненому в соцмережі Х у суботу.
За його словами, Швеція демонструє приклад лідерства з самого початку: у серпні вона стала першою країною, яка надала Україні $75 млн прямої бюджетної підтримки, а тепер посилює це лідерство додатковим внеском.
За даними SIPRI, десятка найбільших компаній (за виручкою від продажу озброєнь і військових послуг) у 2024 році виглядає так:
1. Lockheed Martin (США) – 64,65 млрд дол. (+3,2% до 2023 р.)
2. RTX Corporation (США) – 43,6 млрд дол. (+4,1%)
3. Northrop Grumman (США) – 37,85 млрд дол. (+3,3%)
4. BAE Systems (Великобританія) – 33,79 млрд дол. (+6,9%)
5. General Dynamics (США) – 33,63 млрд дол. (+8,1%)
6. Boeing (США) – 30,55 млрд дол. (–4,6%)
7. Rostec (Росія) – 27,12 млрд дол. (+26%)
8. AVIC (Китай) – 20,32 млрд дол. (–1,3%)
9. CETC (Китай) – 18,92 млрд дол. (–10%)
10. L3Harris Technologies (США) – 16,21 млрд дол. (+6,6%)
У сумі ці десять корпорацій концентрують левову частку світового виторгу в оборонній промисловості і задають технологічну і виробничу планку для інших гравців.
SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute – Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру) – незалежний міжнародний дослідницький інститут, що працює в сфері конфліктів, озброєнь, контролю над озброєннями та роззброєння. Інститут створений в 1966 році рішенням парламенту Швеції і діє в статусі незалежного фонду, штаб-квартира знаходиться в Стокгольмі (Сольна).
SIPRI публікує дані, аналіз і рекомендації на основі відкритих джерел, які широко використовуються урядами, міжнародними організаціями, дослідниками та ЗМІ. Організаційна структура включає
Фінансування SIPRI включає щорічний грант уряду Швеції та кошти інших організацій; інститут підкреслює, що не приймає фінансування, яке може вплинути на незалежність досліджень, і розкриває джерела підтримки.
До числа найбільш цитованих продуктів SIPRI належать щорічник SIPRI Yearbook і відкриті бази даних, у тому числі з міжнародних трансферів основних видів звичайних озброєнь (з 1950 року) і з військових витрат країн світу (часові ряди з 1949 року, оновлюються щорічно).
Джерело: https://expertsclub.eu/top-10-svitovyh-vyrobnykiv-ozbroyen-u-2024-roczi-za-versiyeyu-sipri/
