Девʼятий Київський міжнародний економічний форум вдруге пройшов в умовах воєнного стану під гаслом «Люди. Бізнес. Економіка. Ціна свободи».
Цього року форум об’єднав понад 900 учасників та більше ніж 70 спікерів — представників української влади, бізнесу та суспільства. Крім того, до події долучилися міжнародні спікери — Ґаель Весьєр, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні; Ремі Дюфло, заступник Голови Представництва ЄС в Україні; Крістер Хаглунд, голова правління Miltton Ukraine; Кріспін Еллісон, старший партнер Marsh McLennan; Альберто Фернандес-Дієс, керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні; Курт Волкер, почесний співробітник Центру аналізу європейської політики Center for European Policy Analysis (CEPA) та ін.
Головною темою цьогорічного КМЕФ стало питання свободи та ціни, яку український бізнес, економіка та суспільство платить під час повномасштабної війни — за майбутнє держави з вільною розвинутою економікою та дієвими стратегіями розвитку.
Подію відкрив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який розповів про головні напрямки роботи держави, безпекові питання та економічні тенденції під час війни: «У 2023 році спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. Інфляція сповільнилася з 26% до 8-9%. Маємо рекордні міжнародні резерви в розмірі близько 40 млрд доларів. Дефіцит залишився на рівні 20%, і ми знаємо, як його профінансувати наступного року». А також акцентував на 6 секторах, які стануть основою економіки майбутнього: ВПК, аграрний сектор, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування.
В рамках події представники бізнесу та держави обговорили надскладні виклики та завдання для української економіки — нарощування людського капіталу, повернення вимушених мігрантів, створення привабливого інвестиційного та бізнес-клімату, налагодження системної співпраці з міжнародними партнерами, інтеграцію ветеранів та багато іншого. І головне — питання побудови нової, економічно успішної України.
«Сьогодні найрозвиненіші економіки світу конкурують за таланти, оскільки це — ключовий капітал та величезний потенціал для економічного зростання. Після перемоги в України є потужні можливості для розвитку економіки, враховуючи нашу локацію, ресурси, креативність та адаптивність. Але за умови, що ми повернемо таланти. Саме тому я концентруюсь на інвестиціях в інноваційні та індустріальні парки в Україні, які вже стають магнітами для наших талановитих спеціалістів, і дозволяють їм реалізовувати свій потенціал тут, а не за кордоном», — зазначив Василь Хмельницький, засновник холдингу UFuture, ініціатор Київського міжнародного економічного форуму.
Навіть попри великі втрати для економіки та непрогнозованість ситуації на внутрішньому ринку, український бізнес продовжує адаптуватися до воєнних умов, шукати ефективні рішення та інтегрувати в свої стратегії новий досвід. За переконанням учасників та спікерів цьогорічного КМЕФ, важливо робити це вже зараз, не чекаючи кращих часів.
«Цьогорічний КМЕФ мав кілька важливих результатів. Форум показав оптимізм українського бізнесу, який в складних обставинах війни не тільки виживає, а і намагається розвиватись як всередині країни, так і на світовому ринку. Український уряд, розуміючи всю складність завдань з розвитку економіки, розробляє програми страхування воєнних ризиків, стимулювання промислового виробництва, МСП, гуманітарного розмінування та ін. А першими, хто буде інвестувати в розбудову України, будуть українські інвестори. Але вже сьогодні потрібно готувати проєкти і починати діалог з міжнародним бізнесом, який бачить перспективи роботи в Україні», — відзначив Юрій Пивоваров, СЕО Київського міжнародного економічного форуму.
Захід мав потужну благодійну складову: учасники цьогорічного Київського міжнародного економічного форуму передали 1 млн грн на підтримку Superhumans Center та Збройних сил України.
Запис онлайн-трансляції форуму доступний на YouTube каналі КМЕФ за підтримки інноваційного партнера та ексклюзивного партнера прямої трансляціï Mastercard за посиланням.
Cтратегічний партнер: UFuture.
Титульні партнери: Нова Пошта; AJAX; Biopharma; Нафтогаз; Федерація роботодавців нафтогазової галузі; Смарт-Холдинг.
Партнери: Київстар, AEQUO, Dynasty Investment Group, Інтерпайп, Епіцентр, МХП, Biosphere, ПУМБ, QPartners, Neqsol Holding, ПриватБанк, ДТЕК, CEO Club, Work.ua, Miltton, Superhumans Center, Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”, ГО “Безбар’єрність”.
Аналітичний партнер: Gradus.
Титульні медіапартнери: Starlight Media, 1+1 Медіа.
Медіапартнери: Ми Україна, Інтерфакс Україна, Delo, The Page, Mind, The Kyiv Independent, TAVR media, Huxley.
Ми віримо, що наша перемога, наше відновлення та розвиток економіки — це наш вибір і наша справа.
Детальніше про подію за посиланням.
Київський міжнародний економічний форум 2023
Люди. Бізнес. Економіка
Ціна свободи
ТОВ “Оператор ГТС” у квітні-першій половині жовтня 2023 року транспортувало в Україну понад 3 млрд куб. м природного газу з ЄС і Молдови, що в сім разів більше від обсягу ресурсу, що транспортувався протягом аналогічного періоду минулого року (понад 414 млн куб. м), повідомило Міністерство енергетики.
Як зазначається в його релізі в понеділок, з обсягу газу, що транспортується, у вітчизняних ПСГ зберігається 2,4 млрд куб м палива, що належить іноземним компаніям.
За даними ОГТСУ, на які посилається Міненерго, основним напрямком транспортування залишається словацький – звідти надійшло 45% обсягів газу. Також природний газ постачався з Угорщини, Польщі та Трансбалканського напрямку (з Румунії через Молдову).
У Міненерго звернули увагу, що Трансбалканський маршрут цьогоріч використовувався вперше, ним переважно транспортувався газ на замовлення іноземних трейдерів для зберігання в Україні.
Як повідомлялося, надходження природного газу в Україну у вересні 2023 року з країн Європейського Союзу та Молдови становило 982,7 млрд куб. м. У квітні-вересні 2023 року в Україну з країн ЄС і Молдови надійшло понад 2,8 млрд куб. м, що перевищує відповідні показники за аналогічні періоди 2021 і 2022 років.
Як зазначав голова групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов, обсяг газу нерезидентів у ПСГ України сягнув на початок жовтня 2,2 млрд куб. м.
Проведене за сприяння USAID операторами ГТС і ПСГ України в серпні 2023 року стрес-тестування підтвердило високу надійність української газової інфраструктури, зокрема, зберігання і транспортування газу іноземних замовників послуг, навіть в умовах військового ризику пошкодження основних активів.
Після встановлення Азербайджаном контролю над колишнім Нагірним Карабахом, регіон Закавказзя вступив у нову епоху, де політичні та економічні перспективи країн регіону стали предметом обговорення на міжнародній арені. У світлі цього експерти з різних країн аналізують поточну ситуацію, намагаючись прогнозувати майбутнє відносин між країнами в цьому регіоні. Саме цій тематиці було присвячено нове відео, опубліковане на YouTube-каналі “Experts club”, у якому своєю думкою про ситуацію поділилися азербайджанський військовий аналітик, провідний експерт аналітичного центру “STEM” Агіль Рустамзаде і засновник київського аналітичного центру “Клуб експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Військово-політичний аспект
Експерти наголошують на важливості досягнутого взаєморозуміння щодо питання Карабаху.
“Вирішення конфлікту створило основу для відновлення дипломатичного діалогу та економічного співробітництва між країнами Закавказзя. Протистояння Азербайджану з Вірменією обумовлюються не тільки конфліктом у Карабасі, річ у тім, що ті люди, які створювали цю геополітичну парадигму, займалися формуванням світогляду населення Вірменії. Частина населення Вірменії досі вважає, що в них колись була держава, яка включала території Азербайджану, Туреччини, Грузії. З появою західних інститутів і зміною поглядів вірмен, вони починають розуміти, що ворогувати з таким геополітичним гравцем, як Туреччина, – це тупиковий шлях розвитку країни. Це шлях у нікуди, особливо коли ці країни не мають територіальних претензій до тебе, а ти маєш територіальні претензії до сусідів”, – наголосив Рустамзаде.
Експерт також зазначає, що підписання можливого мирного договору дасть поштовх Вірменії перейти на новий рівень розвитку, дозволить стати не об’єктом, а суб’єктом міжнародної політики.
“Я зустрічаю таку думку як в Азербайджані, так і в турецьких колег. Вона полягає в тому, що за певних змін гарантом територіальної цілісності Вірменії можуть стати Туреччина та Азербайджан. Тому, я вважаю, що з прагматизмом, який проявлять як вірменський народ, так і уряд, політична еліта Вірменії, у Вірменії є шанси стати прозахідною демократичною країною”, – заявив Рустамзаде.
На його думку, для забезпечення довгострокової стабільності необхідно проаналізувати всі аспекти конфлікту і його наслідки для регіональної безпеки.
Економічний аспект
Максим Уракін акцентував увагу на економічній сфері взаємин між країнами регіону.
“Економіка і політика тісно пов’язані, і торговельні відносини між країнами Закавказзя відіграють важливу роль у формуванні політичного ландшафту регіону”, – зазначив Уракін.
Експерт також звернув увагу на те, як експортні напрямки впливають на політичні преференції країн.
“Більша частина експорту Азербайджану та Ірану спрямована в Європу та Азію, а експорт Туреччини значно більшою мірою диверсифікований”, – підкреслив економіст.
Уракін також детально проаналізував експортні товари кожної країни та їхні торговельні відносини, наголошуючи на взаємозв’язку економічних і політичних чинників у регіоні.
Перспективи розвитку
Рустамзаде і Уракін сходяться на думці щодо того, що для подальшого сталого розвитку регіону необхідно продовжувати роботу з врегулювання конфліктних ситуацій, які ще не завершилися, і розширювати економічне співробітництво між країнами.
“Відновлення довіри і зміцнення економічних зв’язків між країнами Закавказзя сприятимуть створенню сприятливого клімату для інвестицій і зростання регіональної економіки”, – підсумував Рустамзаде.
Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІЙНА, Вірменія, ЗАКАВКАЗЗЯ, КАВКАЗ, КАРАБАХ, НАГІРНИЙ_КАРАБАХ, РУСТАМЗАДЕ
Медична лабораторія CSD LAB (Київ) за дев’ять місяців 2023 року збільшила кількість лабораторних офісів удвічі.
“На початок поточного року мережа CSD LAB налічувала 40 лабораторних офісів, станом на 1 жовтня їхня кількість уже сягнула 83”, – повідомляє лабораторія у пресрелізі.
Крім того, до кінця 2023 року планується наростити цей показник до 100.
“Це дасть змогу компанії бути присутньою в усіх регіонах країни, де це можливо. Зокрема, покриваючи прифронтові регіони – влітку було відкрито партнерські офіси в Краматорську і Слов’янську”, – повідомляє компанія.
CSD LAB уточнює, що 2023 року лабораторні офіси було відкрито в Житомирі, Черкасах, Хмельницькому, Ужгороді, Рівному, Кременчуці, Харкові, Миколаєві, Мукачеві, Ірпені, Василькові та Вишгороді.
Уточнюється, що з початку року мережа власних лабораторних офісів CSD LAB зросла вп’ятеро – до 45, кількість партнерських офісів – з 11 до 22.
Лабораторія також нагадує про стратегію розширення роботи у форматі франшизи.
CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1500 аналізів: від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 13 років є однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.
Східне міжрегіональне головне управління Державної служби України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів запровадило обмеження на ввезення в Україну м’ясних продуктів із Таїланду через реєстрацію в цій країні африканської чуми свиней (АЧС), повідомила пресслужба відомства.
Згідно з розпорядженням головного державного ветеринарного інспектора України від 13 жовтня 2023 року, заборона поширюється на ввезення тварин, що належать до родин свиней, таясових та тапірових, а також генетичного матеріалу та продукції від тварин перерахованих родин.
При цьому заборона не поширюється на продукти, які пройшли обробку методом, що гарантує знищення збудника цього захворювання згідно з вимогами щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження і продуктів їхньої обробки, переробки, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №553 від 16 листопада 2018 року.
Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) – контагіозне вірусне захворювання свійських і диких свиней, вперше зафіксоване 1903 року в Південній Африці. Воно не піддається лікуванню та вакцинопрофілактиці. Зупинити поширення вірусу можна тільки карантинними заходами.
АЧС безпечний для людини, але тягне за собою економічні втрати, оскільки всі тварини в осередку зараження мають бути знищені.
Перехід до режиму керованої гнучкості курсу наразі не позначився на цінах на житло на первинному ринку, однак може змінити поведінку потенційних покупців, а зростання курсу долара в майбутньому – вплинути на собівартість будівництва, вважають українські девелопери, яких опитало агентство “Інтерфакс-Україна”.
“Зараз ми не очікуємо різких цінових коливань на ринку первинки. Прив’язка до поточного курсу долара США є стандартною практикою серед девелоперів. Тобто у разі значного просідання гривні відносно долара, ціни на квадратні метри в еквіваленті нацвалюти дійсно зростуть. Проте наразі підстав для цього ми не спостерігаємо”, – розповіла агентству комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.
За її словами, у короткостроковій перспективі на вартість квадратного метра переважно впливатиме динаміка реального попиту та собівартість будівництва.
Водночас зростання курсу долара може спричинити зростання цін на послуги підрядників і будівельні матеріали, зазначив директор із маркетингу City One Development Дмитро Новіков.
“На даний час ми не бачимо передумов для стрімкого зростання цін на ринку первинної нерухомості. Навіть якщо долар підвищиться у ціні, значних змін на первинці найближчим часом не відбудеться. Але це може позначитися у майбутньому: у разі подорожчання вартості будівельних матеріалів, які напряму прив’язані до валюти, звичайно, зросте і собівартість будівництва”, – зазначив він.
Аналогічну думку висловила директорка з маркетингу групи компаній DIM Дарія Бедя.
“Цінова політика на первинному ринку завжди тісно пов’язана із курсовими коливаннями, адже великий відсоток послуг підрядників та й вартість будівельних матеріалів, наприклад, прив’язана до американською валюти. Якщо курс буде суттєво зростати, це створить додаткове навантаження на собівартість будівництва, що потягне ціну догори”, – повідомила експерт.
Водночас риторика про “зліт цін” на тлі гнучкого курсу – не більше ніж маркетинговий хід і спроба схилити покупця до покупки, зазначила вона.
“Ніякого стрімкого зростання при цьому з урахуванням стримувальних чинників не відбудеться”, – вважає Бедя.
У разі зростання курсу долара уповільнити зростання собівартості девелопери зможуть лише за допомогою раніше закупленого запасу будматеріалів, повідомила директорка з маркетингу Alliance Novobud Ірина Міхальова.
“Можна сказати впевнено, що із подальшим зростанням курсу долара зростатиме і вартість первинки насамперед у гривневому еквіваленті. Зростатиме й собівартість будівництва, адже виробники та постачальники послуг і будматеріалів підійматимуть ціни. Єдиним засобом уповільнення зростання собівартості можуть стати запаси будматеріалів, які були закуплені раніше й наразі є у розпорядженні будівельників”, – зазначила вона.
Міхальова зауважила, що наразі прогнозувати реакцію ринку можна за умови поступового зростання курсу долара, без різких стрибків.
Зі свого боку в компанії KAN Development вважають, що навіть різке коливання курсу вплине на ринок житла несуттєво.
“Навіть різке коливання курсу, за умов, якщо воно позначиться на собівартості нерухомості, не суттєво вплине на ринок житла. Якщо курс просяде на 10%, то згодом він зміцниться. Державні іпотечні програми не призупиняться, а й далі будуть видаватися в гривнях. Щодо нового житла, забудовники й далі підлаштовуватимуться під вартість в доларах по ринку. Поки ми не бачимо факторів, які можуть різко обвалити гривню”, – прокоментував девелопер.
Як повідомили у пресофісі групи “Ковальська”, перехід до гнучкості курсу може мати опосередкований вплив на попит і, можливо, сповільнить темпи відновлення ринку девелопменту на тлі загального зменшення купівельної спроможності.
“Наприклад, покупці, які мають збереження в іншій валюті й готові купувати сьогодні, можуть відкладати рішення щодо купівлі до «кращого курсу», а покупці, які розглядають купівлю за державними та партнерськими програмами, як-от «єОселя», пільгова іпотека тощо, можуть піти на вторинний ринок у пошуку дешевшого житла через «невизначеність»”, – зазначив девелопер.
Про ймовірність зміни поведінки потенційних покупців розповіла і керівниця департаменту продажів групи компаній Greenville Сусанна Караханян.
“Для тих, хто зараз розмірковує про придбання житла, відкривається «вікно можливостей», щоб вкласти кошти, поки курс ще не набрав швидкості і не почав рости вслід за комерційним. Ця ситуація, скоріше за все, пришвидшить інвесторів, які готові одразу внести повну вартість”, – розповіла експерт у коментарі агентству.
Крім того, непередбачуваною стала ситуація для тих, хто планував оформляти довгу розстрочку на купівлю житла.
“Поки курс НБУ був незмінним більше року, інвестор міг чітко розрахувати свої платежі. Зараз ситуація буде непередбачуваною. Тому забудовники будуть намагатися брати ситуацію під контроль: наприклад, фіксувати курс на певний період, щоб не втратити покупця та продемонструвати лояльність”, – зазначила Караханян.
Як повідомлялося, 3 жовтня Національний банк України перейшов у режим керованої гнучкості обмінного курсу.
DIM, Бедя., девелоперы, ЖИТЛО
