Фонд державного майна (ФДМ) України у найближчі два місяці має виставити на приватизацію вісім спиртзаводів, вартість яких становить 250 млн грн, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради Олексій Мовчан (Слуга народу).
“У 2020 році ми в парламенті ухвалили закон про демонополізацію галузі. На сьогодні у держави залишилося вісім спиртзаводів, і Фонд держмайна повинен виставити їх на продаж у найближчі два місяці. Вартість активів — близько 250 млн грн, а обсяг боргів – 650 млн грн. Тобто ситуація з продажем цього ласого активу складна, бо покупцю треба буде доплатити за його купівлю”, – написав він у Facebook за підсумками наради в парламенті з представниками ФДМ, Антимонопольного комітету та Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
На переконання нардепа, ці об`єкти повинні працювати на економіку, а не простоювати.
Приватизація спиртзаводів в Україні є частиною реформи, спрямованої на демонополізацію галузі, боротьбу з тіньовим ринком та залучення інвестицій.
Масштабна приватизація підприємств спиртової галузі розпочалася у вересні-жовтні 2020 року. На час початку приватизації у сфері виробництва спирту налічувалося 78 державних підприємств, з яких до приватизації готувався 41 об’єкт держпідприємства “Укрспирт” і 37 об’єктів концерну “Укрспирт”.
Наразі ФДМ намагається реалізувати Зарубинський спиртзавод за вдвічі зниженою від старту ціною – 77,99 млн грн, Борщівське місце провадження діяльності та зберігання спирту (13,8 млн грн), Холминський спиртовий завод (вартість не оголошено). Крім того, до продажу готують ДП “Уладівський спиртовий завод” і ДП “Коростишівський спиртовий комбінат”.
Австрійська муніципальна делегація відвідала першу вітрову електростанцію Закарпаття, реалізовану керуючою компанією «Вітряні парки України», щоб ознайомитися з українською моделлю децентралізованої генерації та партнерства інвестора з місцевою громадою в умовах війни.
Як йдеться в прес-релізі компанії, до складу делегації в Закарпаття прибули бургомістр міста Санкт-Антон-ам-Арльберг (федеральна земля Тіроль, Австрія) Гельмут Малл і бургомістр, депутат ландтагу Тіролю і голова комітету з питань Європи, федералізму та Європейського регіону Бенедикт Ленч.
Малл зазначив, що цей приклад демонструє правильність обраної Україною моделі розвитку відновлюваної енергетики. За його словами, взаємодія приватної компанії та громади дає вимірювані результати для якості життя на місцях.
«У Закарпатті ми бачимо, як відновлювана енергетика реально працює і дає розвиток громадам. Це win-win: компанія виробляє електроенергію, а громади отримують кошти на дороги, школи, соціальні ініціативи», – наводяться в релізі його слова.
Він також підкреслив, що в умовах війни стратегічне значення відновлюваної енергетики тільки посилюється і створення децентралізованих джерел генерації стає не тільки питанням розвитку, але і безпеки, з огляду на щоденні обстріли енергетичної інфраструктури України.
Бенедикт Ленч, у свою чергу, позитивно оцінив формат партнерства, що реалізується КК «Вітрові парки України» у співпраці з місцевою громадою. Він звернув увагу на те, що 3% коштів від продажу електроенергії вітропарку спрямовуються до місцевого бюджету і йдуть на інфраструктурні та соціальні проекти – ремонт шкіл, доріг та інших об’єктів.
«Я вважаю дуже позитивним, що приватні компанії співпрацюють з громадами. Разом можна досягати великих результатів і створювати хороші проекти», – зазначив він, додавши, що саме так працюють сучасні європейські моделі енергетичного розвитку.
У компанії підкреслюють, що інтерес європейських представників до українських вітропроектів пов’язаний з тим, як енергетичний сектор адаптується до реалій війни і використовує децентралізовану генерацію для зміцнення стійкості енергосистеми, особливо в регіонах, віддалених від лінії фронту, але критично важливих для балансування системи.
За даними місцевих органів влади, вітропарк у Нижньоворітській громаді з початку 2025 року забезпечив понад 40 МВт приєднаної потужності — це один з найвищих показників в Україні серед громад, а обсяг вироблення перевищив 41 млн кВт·год «чистої» електроенергії, переданої в об’єднану енергосистему.
Керуюча компанія «Вітропарки України» (ТОВ «УК «Вітропарки України»») створена в 2011 році для розробки, будівництва та управління вітроенергетичними проектами в Україні. За даними галузевої асоціації УВЕА, це один з найбільших енергетичних холдингів у вітроенергетиці країни. Діяльність компанії охоплює повний цикл – від проектування і будівництва до експлуатації вітроелектростанцій.
Згідно з відкритими даними держреєстру, юридична адреса компанії розташована в Перечині Закарпатської області, дата реєстрації – 28 грудня 2011 року, директор – Владислав Єрьоменко.
Як зазначав Forbes Україна, засновниками вітроенергетичного бізнесу, до якого входить КК «Вітряні парки України», виступали підприємець Максим Єфімов і один із співвласників ІСД Олег Мкртчан, які створили в Краматорську єдиний в Україні завод з виробництва вітротурбін за ліцензією німецької Fuhrländer. Керуючу компанію очолив Владислав Єрьоменко.
Державна компанія Pakistan Petroleum Ltd. побудує острів для створення стартового майданчика для прискорення розвідки нафти і газу. Штучний острів з’явиться приблизно в 30 кілометрах від узбережжя південної провінції Сінд, недалеко від міста Сажавал, заявив гендиректор PPL з розвідки та розвитку основного бізнесу Аршад Палекар агентству Bloomberg. За його словами, це дозволить запобігти перериванню цілодобових геологорозвідувальних робіт припливами.
Цей проект, перший для Пакистану, заснований на досвіді Абу-Дабі, де були успішно побудовані штучні острови для буріння, повідомив Палекар.
Будівництво острова буде завершено в лютому, і відразу після цього почнеться експлуатація, додав він. Компанія планує пробурити близько 25 свердловин.
Роботи з буріння в Пакистані набирають обертів після того, як президент США Дональд Трамп в липні висловив інтерес до «величезних запасів нафти» країни. З тих пір були видані ліцензії на розвідку на шельфі місцевим компаніям PPL, Mari Energies Ltd. і Prime International Oil and Gas Co.
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Хорольський механічний завод (Україна) розпочав процес локалізації виробництва в Туреччині, повідомило інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ» з посиланням на інформацію директора технічного департаменту ХМЗ Валентина Сурмача.
«З урахуванням успішного досвіду спільної реалізації комплексних проектів головним партнером процесу локалізації обрано компанію Izvik Makina Muhendislik Ic Ve Dis Ticaret Limited Sirketi», – зазначив він на міжнародній конференції AgroFood Summit-2025 (Мерсін, Туреччина).
За його інформацією, етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами і мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів і деталей в Туреччині, в тому числі на принципах аутсорсингу (за спільною згодою).
Завод підтверджує гарантію на обладнання, вироблене в процесі локалізації, а також технічні параметри технологічних ліній, заснованих на обладнанні заводу, які Izvik Makina пропонує клієнтам.
Хорольський механічний завод – українське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні обладнання для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівного матеріалу; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
ПрАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (ЦГЗК, Дніпропетровська обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток в 3,5 раза – до 1 млрд 704,103 млн грн з 520,593 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток склав 559,581 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство наростило дохід на 10,9%, до 12 млрд 470,708 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 4 млрд 164,960 млн грн.
За 9 місяців 2025 року обсяги виробництва товарної продукції склали 2,062 млн тонн концентрату (до 2024 р.: +545,1 тис. тонн, або 35%.) та 1,692 млн тонн окатків (до 2024р.: +28,6 тис. тонн, або 2%). На внутрішній ринок за звітний період поставлено 99,34% продукції.
У рамках реалізації програми капітальних інвестицій комбінату у І-ІІІ кварталі 2025 року здійснювалися заходи, спрямовані на підтримання виробничих потужностей, оновлення інфраструктури, підвищення ефективності технологічних процесів і забезпечення стабільної роботи основних виробничих підрозділів. Відповідно до програми розвитку комбінату та в межах доведених лімітів здійснено переукладання залізничних колій, а також будівництво залізничного шляху ст. Розвантажувальна – ст. Грекувата; продовжено будівельно-монтажні робіт у камері дільничної підстанції та штреках у рамках проєкту енергозабезпечення горизонту 607м шахти ім. Колачевського, а також триває спорудження орт-заїздів та монтаж вібраційних породо-навантажувальних установок.
Крім того, проводяться роботи з розширення дамби хвостосховища до відмітки 129м; тривають заходи зі зняття чорнозему відвального господарства Артемівського кар’єру; виконуються роботи з модернізації кабельної інфраструктури зв’язку комбінату та локальної обчислювальної мережі (волоконно-оптична лінія зв’язку “Глеюватка”); продовжуються капітальні ремонти пралень дробарної фабрики, шахти ім. Колачевського та Петрівського кар’єру; у межах добової зупинки комбінату здійснено заміну затворів d1200 мм.
Комбінат завершив 2024 рік з чистим збитком 648,004 млн грн, тоді як у 2023 році він становив 1 млрд 326,661 млн грн. Підприємство у 2022 році скоротило чистий прибуток більш ніж учетверо, до 2 млрд 117,831 млн грн з 8 млрд 919,978 млн грн у 2021р. ЦГЗК у 2020 році наростив чистий прибуток на 8,7%, порівняно з попереднім роком – до 1,601 млрд грн.
ЦГЗК входить до п’ятірки найбільших виробників гірничорудної сировини України, спеціалізується на видобутку і виробництві залізорудної сировини (концентрату й окатишів). Середньооблікова чисельність штатних працівників – 3360 осіб.
У власності Metіnvest B.V. перебуває 100% акцій ЦГЗК.
Статутний капітал ПрАТ “ЦГЗК” – 296,635 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ЦГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
