Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Міжнародний туризм у січні-липні 2023 року відновився на 84% від рівня допандемійного 2019 року, майже повне відновлення галузі можливе до кінця року, випливає з даних Всесвітньої туристської організації ООН (UNWTO).
Із січня по липень у світі було здійснено 700 млн туристичних поїздок, на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Липень був найбільш завантаженим місяцем: у цей час було здійснено 145 млн турпоїздок, що становить близько 20% від загального числа за сім місяців.
“Але в міру відновлення турсектора йому також необхідна адаптація. Екстремальні погодні явища, овертуризм наголошують на необхідності створення інклюзивнішого, стійкішого сектору, щоб не тільки забезпечити відновлення туризму, а й переосмислити його”, – заявив генсек UNWTO Зураб Пололікашвілі.
Серед регіонів світу найкращі результати відновлення за сім місяців показали Близький Схід, Європа та Африка. За даними UNWTO, країни Близького Сходу прийняли на 20% більше туристів, ніж 2019 року. Країни Європи відновили турпотік на 91%, цьому посприяв стійкий попит на подорожі у жителів регіону, а також громадян США. В Африці кількість туристів досягла 92%, в Америці – 87% від рівня 2019 року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні відновлення прискорилося і досягло 61% від допандемійного рівня після відкриття багатьох напрямків наприкінці 2022 і на початку 2023 року.
“Результати показують, що міжнародний туризм, як і раніше, перебуває на правильному шляху і до 2023 року досягне 80-95% від допандемійного рівня. Відновлення продовжиться у вересні-грудні, хоча й більш помірними темпами через не надто активний попит і брак авіамаршрутів, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, де відновлення все ще перебуває на стриманому рівні”, – пояснили в організації.
У UNWTO очікують, що відкриття Китаю та інших азіатських напрямків продовжить стимулювати поїздки як усередині регіону, так і в інші частини світу.
Водночас складна економічна ситуація продовжує гальмувати відновлення міжнародного туризму 2023 року. Інфляція, що зберігається, і зростання цін на нафту призвели до збільшення витрат на транспорт і проживання. Це може вплинути на витрати туристів у частину року, що залишилася, оскільки вони дедалі частіше шукають оптимальне співвідношення ціни та якості, подорожують ближче до дому і здійснюють коротші поїздки.
Пасажири купили в поїздах “Укрзалізниці” (УЗ) 183 500 пакетиків чаю від Gemini на суму понад 3,6 млн грн, із них 1 млн грн спрямують на закупівлі українських FPV-дронів “Грім”, про це розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму Telegram.
“Кожен, хто подорожує потягом, може допомогти Силам оборони. Для цього необхідно придбати чай від Gemini. Частина коштів із кожного пакетика спрямовується на безпілотники для військових”, – наголосив міністр.
В УЗ зазначили, що такий чай можна замовити в застосунку, чат-боті або на сайті, а також безпосередньо в поїзді (крім Інтерсіті+). Вартість напою становить 20 грн, з них 5,5 грн з кожного пакетика йде на збір коштів, які передадуть через платформу UNITED24 для закупівлі FPV-коптерів “Грім” українського виробництва. Вартість одного такого дрона становить 21 тис. грн.
Фермери з більш ніж 1500 га озимих культур до 15 грудня можуть застрахувати свій врожай від воєнних ризиків із лімітом відшкодування від 500 тис. грн до 2 млн грн у страховій компанії “ІНГО”, йдеться в повідомленні компанії.
“У світовій практиці воєнні ризики завжди перебувають у переліку стандартних винятків, а збитки за ними не відшкодовують”, – наводять слова директора департаменту корпоративного страхування “ІНГО” Сергія Кривошеєва у прес-релізі. – “Однак зараз в Україні склалася ситуація, коли ми готові переглядати правила, щоб створити для аграріїв більше можливостей. Адже розуміємо, що від їхньої успішності залежить не лише економічний стан аграрного сектору, а й багато інших”.
Таким чином СК “ІНГО” розширила стандартну програму страхування озимих посівів, що передбачає захист від негативних погодних чинників (надзвичайно низька температура, льодова кірка, випрівання, посуха тощо), включивши до неї покриття ризиків пошкодження посівів унаслідок подій, що стали прямим або непрямим наслідком воєнних дій.
Компанія припускає, що це “допоможе агропідприємствам зберегти фінансову стабільність”.
Зазначається, що застрахувати від військових ризиків можна лише озимі посіви понад 1500 га, які вирощують промисловим способом і які розташовані на неокупованій території або не ближче ніж за 50 км від зони бойових дій чи державного кордону з Білоруссю та РФ.
У разі настання страхового випадку “ІНГО” компенсує витрати на посів і вирощування врожаю, пошкодженого або знищеного внаслідок військових дій, зокрема маневрів, переміщення техніки, будівництва оборонних споруд, витрати на розмінування.
“Компанія бере на себе відшкодування таких витрат залежно від обсягу застрахованих посівів із лімітом від 500 до 2 млн грн”, – зазначається в повідомленні.
Згідно з ним, врегулювання страхових випадків для подальшого відшкодування шкоди здійснюється за стандартною процедурою протягом 15 днів з моменту подачі необхідних документів. Документ, що підтверджує факт настання такого випадку за військовими ризиками, слід отримати у військово-цивільної адміністрації, ДСНС або Національної Поліції.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має 30-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія має 29 ліцензій на різні види обов’язкового і добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам, є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
СК “ІНГО”, за даними Нацбанку, на середину цього року була восьмою на ринку за розміром активів (3,28 млрд грн). Її чистий зароблені страхові премії за перше півріччя становили 971,4 млн грн, страхові виплати та відшкодування – 545,6 млн грн, чистий прибуток – 152,0 млн грн.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович заявив, що не має наміру допускати українське зерно на внутрішній ринок країни, повідомляє у вівторок видання Politico.
“Позиція і бажання Хорватії такі: ми транзитна країна, а не країна, яка отримуватиме величезну кількість українського зерна, дешевшого за наше”, – сказав Пленкович.
За його словами, імпорт такої продукції призвів би до того, що “наші фермери опинилися б у біді”.
15 вересня Єврокомісія оголосила про припинення дії обмежувальних заходів щодо експорту українського зерна та інших продовольчих товарів до ЄС. Пізніше про введення власних заборон заявила влада Польщі, Угорщини та Словаччини.
Зміна експорту у % до попереднього періоду у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
