Українські підприємства у січні-червні поточного року збільшили споживання металопрокату на 11,65% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 938,7 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 716,7 тис. тонн, або 36,97% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за шість місяців 2025 року метпідприємства виробили 3,070 млн тонн металопрокату (97,8% відносно аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,848 млн тонн, або 60,2%. У січні-червні 2024 року частка експорту становила 63,6% (1,996 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,140 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-червні 2025 року становить 30,90%, що значно нижче за показник січня-червня 2024 року (45,39%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-червні-2025 помітно перевищує показник січня-червня 2024року (46,81% та 41,73% відповідно). Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-травня 2024 року (22,29% у 2025 році проти 12,88% у 2024 році).
Структура імпорту у січні-червні 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (77,31% та 20,96% відповідно); в січні-червні 2024 року, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,06% та 18,30%).
“За шість місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 1938,7 тис. тонн металопрокату, з яких 716,7 тис. тонн, або 36,97% припадає на імпорт. В січні-червні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 1736,4 тис. тонн, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12% імпортовано. Таким чином, у січні-червні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-червня 2024 року на 11,65%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,85%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за шість місяців 2025 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (83,1%), іншої Європи (7,5%) та СНД (6,7%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2025 року перше місце обіймають інші країни Європи (57,4%), на другому ЄС-27 (23,3% ), на третьому – країни Азії (18,7%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Імпорт в Україну тракторів у січні-червні 2025 року становив $421,05 млн, що незначно менше, ніж за аналогічний період 2024 року ($425 млн), свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими статданими, переважно трактори ввозили зі США (18,9% загального імпорту цієї техніки, або $79,7 млн), Китаю ( 17,5% або $73,8 млн) та Німеччини (17,4% або $73,1 млн), тоді як рік тому це були Німеччина ($68,6 млн), Нідерланди ($60,6 млн) та Китай ($55,6 млн).
У червні цього року імпорт тракторів збільшився на 21% до червня-2024 – до $63,6 млн, що також на 3,6% більше обсягу імпорту травня поточного року.
Згідно зі статистикою, цьогоріч на експорт у січні-червні було поставлено трактори майже на $3 млн, здебільшого до Румунії (38%), Німеччини та Замбії.
Як повідомлялось, імпорт тракторів в Україну 2024 року склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Міністерство фінансів Бразилії підвищило прогноз зростання ВВП на 2025 рік, але очікує уповільнення темпів економічного підйому в результаті жорсткої грошово-кредитної політики Центробанку країни.
Прогноз зростання ВВП на поточний рік піднято до 2,5% з очікуваних у травні 2,4%, на 2026 рік – знижено до 2,4% з 2,5%.
Прогнози не враховують наслідків введення Вашингтоном мит у розмірі 50% на весь імпорт з Бразилії, зазначають у Мінфіні. Раніше президент США Дональд Трамп оголосив, що ці мита почнуть діяти з 1 серпня.
«Мита, ймовірно, не матимуть істотного впливу на темпи зростання ВВП у 2025 році, хоча окремі галузі промисловості можуть постраждати досить сильно», – йдеться в повідомленні Мінфіну.
У першому кварталі поточного року ВВП Бразилії збільшився на 1,4% порівняно з попередніми трьома місяцями – максимально за три квартали. Зростання ВВП у річному вираженні склало 2,9%.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео – https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
Боснійська інвестиційна група ASA Group повідомила про завершення угоди з придбання борошномельного заводу Zito Backa в місті Кула (Сербія). Про це йдеться в офіційному прес-релізі компанії, оприлюдненому в п’ятницю. Угода, за твердженням ASA Group, виводить її дочірню структуру ASA Trading в лідери зернового сектора Сербії — за обсягом операцій із зерном, потужностями зберігання та переробки.
«Це логічне продовження нашої стратегії розширення в ключових секторах регіону. Zito Backa — це понад століття традицій, надійна якість та інфраструктура, що відповідає нашим міжнародним амбіціям», — заявив генеральний директор ASA Group Елдін Хадзіселімович.
Компанія підкреслила, що спирається на попередній досвід інтеграції активів, включаючи покупку млина Zitoprodukt в місті Бачка-Паланка в 2018 році. За словами представників ASA Group, нове придбання доповнить екосистему в сегменті товарів масового споживання, а також посилить експортний потенціал групи в Південно-Східній Європі.
Крім зернового сектора, холдинг активно розвиває проекти в інших галузях — зокрема, з виробництва фініків і рослинних олій в Марокко і Туреччині, а також у відновлюваній енергетиці в Боснії і Герцеговині (сонячні електростанції в Босанськи-Петроваці).
Zito Backa — одна з найстаріших борошномельних компаній Сербії. Заснована понад 100 років тому. У 2013 році підприємство в місті Кула пройшло модернізацію: були збільшені потужності до 220 тонн борошна на добу (в перерахунку на пшеницю) і створено зерносховище обсягом 50 тис. тонн. Компанія відома високою якістю борошна і стабільними поставками на внутрішній і експортний ринки.
https://t.me/relocationrs/1170
Італійський виробник упаковки для харчової промисловості GUALA PACK S.P.A інвестує 12 млн євро в будівництво комплексу промислових будівель загальною площею близько 10 тис. кв. м в індустріальному парку «Біла Церква», повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«Щойно в Римі індустріальний парк »Біла Церква« підписав договір з »Гуалапак Україна”, дочірньою компанією італійської GUALA PACK S.P.A., щодо будівництва комплексу промислових будівель загальною площею близько 10 тис. кв. м. У нові приміщення буде перенесено завод, який донедавна працював у Сумах і був частково перезапущений на орендованих площах у Тернопільській області”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
Завод виробляє упаковку для харчової промисловості. На підприємстві працюють близько 300 осіб із середньою зарплатою 30 тис. грн.
За інформацією Кисилевського, будівництво та підведення інженерних мереж займе близько 12 місяців. Усі будівлі будуть зводитися з нуля з урахуванням інфраструктурних потреб компанії.
За його даними, зараз ІП «Біла Церква» має 19 резидентів.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року фінська компанія Peikko Group Corporation оголосила про введення в експлуатацію в ІП «Біла Церква» заводу з виробництва бетонних сполук і композитних конструкцій.
Серед резидентів також компанії Unilever, InTiCa Systems, Peikko і релокована з Харкова Pripravka, а також логістичне депо «Нової пошти», комплекс зберігання зернових «Волиця-Агро», завод електрофурнітури Plank Electrotechnic, виробник висотного обладнання для будівельних робіт Virastar.
ІП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році.
ТОВ «Гуалапак Україна» працює в Україні з 2013 року, займає провідні позиції на ринку виробників гнучкої упаковки для різних типів виробництва.
За даними фінансового звіту компанії на її сайті, у 2024 році неконсолідований чистий прибуток скоротився більш ніж у 10 разів до попереднього року – до 13,05 млн грн при зростанні виручки на 3,6% до 1 млрд 145 млн грн.
У травні 2023 року компанія придбала 100% ТОВ «Гуалапак Поленд» (Польща) (до жовтня 2023 року – ALIKO-TRADING ЅроІка z ograniczoną odpowiedzialnością) з метою подальшого розширення торговельної діяльності на ринку Польщі.
Казахстан планує ввести заборону на експорт кольорових металів усіма видами транспорту терміном до 31 грудня 2025 року, повідомляє прес-служба міністерства торгівлі та інтеграції республіки.
У прес-службі уточнили, що ініціатива розглядалася в п’ятницю на засіданні міжвідомчої комісії з питань зовнішньоторговельної політики та участі в міжнародних економічних організаціях.
«Міжвідомча комісія підтримала введення заборони на вивезення з території Казахстану заготовок і чушок кольорових металів усіма видами транспорту терміном до 31 грудня 2025 року. Заборона поширюється на необроблену мідь, алюмінієві сляби і білети, свинцеві чушки», – йдеться в повідомленні.
Як пояснили в прес-службі, даний захід спрямований на «забезпечення внутрішнього ринку стратегічною сировиною, запобігання вивезення продукції з низькою доданою вартістю і стимулювання переробки кольорових металів всередині країни».
Крім того, на засіданні прийнято рішення обнулити експортне мито на галій, яке раніше становило 10%. «Захід спрямований на стимулювання виробництва галію в Казахстані та розвиток експортного потенціалу», – зазначили в прес-службі.
У Мінторгу уточнили, що в останні роки галій в країні не вироблявся, проте Казахстан має необхідний ресурсний потенціал для виходу на цей ринок і може зайняти нішу в глобальному ланцюжку поставок.
«Це, в свою чергу, створить можливості для зростання експортної активності, збільшення валютної виручки та розширення присутності казахстанських виробників на зовнішніх ринках», – зазначили в міністерстві.
Наразі в Казахстані діє заборона на вивезення з території республіки брухту та відходів чорних і кольорових металів. Вперше вона була введена з 6 травня 2022 року, термін її дії неодноразово продовжувався, востаннє – у квітні поточного року.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club створив відеоаналіз потенціалу видобутку корисних копалин в Україні. Детальніше про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні та про корисні копалини країни можна дізнатися з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
