Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Black Iron намагається залучити інвесторів у свій проект і на відновлення України

Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc., яка реалізує Шиманівський проєкт з видобутку залізної руди в Україні, намагається залучити інвесторів у свій проєкт і на відновлення України.

Згідно з прес-релізом у четвер, генеральний директор Black Iron Inc. Метт Сімпсон нещодавно взяв участь у щорічній конференції United States Export Import (EXIM) у Вашингтоні (Колумбія), до якої долучилися понад 1,2 тис. інвесторів, представників фінансової агенції розвитку, політиків і компаній у рамках заходу «Мобілізація приватного сектору. Капітал для відновлення і відбудови України».

При цьому уточнюється, що в панелі брали участь засновник і генеральний директор Orion Resource Partners Оскар Левновський, керуюча директорка EY-Parthenon Наталя Яресько та голова Американсько-української бізнес-ради Ірина Паліашвілі, які поділилися ідеєю щодо можливостей інвестування у відновлення України та створення американсько-українського інвестиційного фонду реконструкції.

Також додається, що Метт візьме участь в основній панелі щодо залізної руди на майбутній конференції Канадського інституту гірничої справи, металургії (CIM) CONNECT 2025 у Монреалі 7 травня 2025 року разом з іншими учасниками дискусії – фіндиректоркою Iron Ore Company of Canada Зонікою Ремсі, COO ArcelorMittal Canada Greame Weeks та COO Quebec Iron Ore Олександром Белло.

Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську «дочку» Geo-Alliance Ore East Limited разом з ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її в BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ «Шимановське Стіл» і «Зеленівське Стіл» (обидва – Дніпро).

У липні 2013 року після низки проблем з реалізацією проекту Black Iron Inc. повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою «Метінвест» щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше «Метінвест» вийшов з проекту.

Шимановське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими активними видобувними підприємствами, зокрема залізорудним комплексом ArcelorMittal. Інфраструктура, включно з доступом до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дасть змогу швидко реалізувати проєкт до стадії виробництва.

Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюють у $452 млн, другого – $364 млн. Проєкт передбачав будівництво фабрики з випуску залізорудної сировини преміум-класу із вмістом заліза понад 68% потужністю 4 млн тонн на рік на першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.

,

McDonald’s Україна вносить зміни до свого меню

ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд.», яке розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s повідомило про виведення з меню однієї з популярних позицій – «Біг Тейсті».

«Біг Тейсті» йде. Спасибі, що любили його так само, як і ми», – повідомляється на сторінках бренду в соцмережах.

На запит агентства «Інтерфакс-Україна» в компанії пояснили, що це рішення пов’язане зі змінами меню. «McDonald’s Україна адаптує меню для введення нових, ще більш цікавих пропозицій, які анонсуємо вже незабаром», – повідомили у пресслужбі.

Термін повного виведення з меню залежатиме від кількості замовлень, тобто, щойно на кухні закінчаться інгредієнти, то продажі «Біг Тейсті» зупиняться.

Перший заклад мережі McDonald’s в Україні відкрито 24 травня 1997 року в Києві. Наразі 109 ресторанів працюють у 36 населених пунктах країни, ще 15 ресторанів закрито через вимоги безпеки.

Згідно з даними Opendatabot, McDonald’s в Україні 2024 року збільшив виручку на 30%, до 16,8 млрд грн, чистий прибуток – на 23,2%, до 1,6 млрд грн.

Власником ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.» вказано MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).

Водночас низка експертів попереджають про можливі проблеми для організму людини при вживанні фастфуду. Детальніше про це можна ознайомитися на каналі Experts Club

 

 

Kormotech планує €500 млн виручки до 2028 року

Група компаній Kormotech ставить за мету отримати більше половини продажів на зовнішніх ринках та досягти обсягу виручки в EUR500 млн до 2028 року.

Такі плани озвучив керівний директор регіону Центрально-Східної Європи Kormotech Юрій Бикоріз в інтерв’ю агентству “Інтерфакс Україна“.

“Група компаній Kormotech завершила 2024 рік з $162,7 млн обороту, що на 6,5% більше, ніж за 2023 рік. Сумарно протягом минулого року реалізували 83 тис. тонн сухих та вологих раціонів для котів та собак, що в цілому майже на 7,5% перевищує показники 2023 року. По загальному обсягу на наступну п’ятирічку ми хочемо приростати в середньому на рік десь близько 30-35%, щоб досягти нашої амбіції – мати у 2028 році півмільярда євро виручки”, – повідомив Бикоріз.

За підсумками 2024 року співвідношення у тоннах продукції становило 28% експорт / 72% внутрішний ринок.

За словами Бикоріза, у найближчі роки темпи зростання за кордоном мають бути суттєво вищі, ніж в Україні.

“До 2028-го хочемо мати більш ніж половину обсягів на зовнішніх ринках. Є й суперамбіція: змінити співвідношення, мати дві третини за кордоном, третину в Україні”, – сказав він.

За словами Бікоріза, фокус найближчих років – ринки Центральної і Східної Європи (CEE, Central and Eastern Europe), насамперед Румунія, Болгарія, країни Балтії, Польща і Греція.

“Нібулон” скоротив споживання води на 34% завдяки новим технологіям

Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” у 2024 році зменшив споживання води на 34% порівняно з попереднім сезоном завдяки переходу на сучасні підходи до внесення засобів захисту рослин, зокрема, впровадженню менших норм виливу води при внесенні, повідомила пресслужба агрохолдингу у Facebook.

За інформацією агрохолдинга, 2024 року у “Нібулоні” водозабір із поверхневих (річкових) і підземних (свердловинних) джерел склав 80 184 куб. м – це на 34% менше, ніж у 2023 році (121 210 куб. м).

Це стало можливим завдяки використанню сучасних обприскувачів та змішувачів засобів захисту рослин (у “Нібулоні” використовують РЗС-28 заводу Кобзаренка). Нова техніка забезпечує точніше дозування води та ЗЗР, зменшує втрати при приготуванні робочих розчинів і мінімізує надмірне використання води в робочих розчинах, – пояснили фахівці.

Одним із ключових рішень стало впровадження підходу малооб’ємного виливу, що передбачає значне зменшення об’ємів води, які використовуються під час обробки посівів. Завдяки цьому вдалося суттєво знизити норми витрат води на гектар: до 110 л/га – на ґрунтовій схемі, 30–50 л/га – під час страхових обробок. Цей підхід не лише зменшив навантаження на водні ресурси, а й дозволив забезпечити ефективність захисту рослин завдяки точному дозуванню препаратів і контролю параметрів робочих розчинів.

Крім того, у “Нібулоні” було оновлено технологічні карти внесення засобів захисту рослин для основних культур – кукурудзи, сої, пшениці та ріпаку.

Контроль за використанням водних ресурсів посилено на рівні кожного кластеру “Нібулону”. Усі процеси супроводжуються регулярною звітністю та аналізом динаміки використання.

У “Нібулоні” додали, що раціональне природокористування є одним із кроків на шляху до сталого розвитку агрохолдингу.

ТОВ “СП “Нібулон” створено у 1991 році. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із прийому сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (з них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.

“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції і поставив на зовнішні ринки рекордні обсяги в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.

Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.

“Промарматура” втратила майже 9 млн грн прибутку за рік

ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) у 2024 році знизило чистий прибуток у 3,48 раза у порівнянні з попереднім роком – до 3,274 млн грн.

Згідно з річним звітом компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід за цей період зменшився на 11,8% – до 188,732 млн грн.

Нерозподілений прибуток підприємства на кінець березня становив 128,660 млн грн.

Як повідомлялося, ПрАТ “Промарматура” за підсумками роботи у 2023 році отримало чистий прибуток у розмірі 11,407 млн грн проти чистого збитку у 2022 році у розмірі 29,995 млн грн.

Компанія “Промарматура” створена у грудні 1994 року, працює на ринку трубопровідної арматури.

За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, по 50% акцій ПрАТ перебувають у власності двох фізичних осіб – громадян України Ігоря Межебовського та Олександра Челядіна.

Статутний капітал компанії становить 7,218 млн грн.

,

“ТАС-Дніпровагонмаш” перейшов у збитки на тлі падіння попиту

ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2025 року зі збитком у розмірі 16,87 млн грн, тоді як в січні-березні 2024 року чистий прибуток складав 7,17 млн грн.

Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою у середу в системі розкриття інформації НКЦПФР, чистий дохід скоротився майже на чверть – до 285,5 млн грн.

Компанія знизила валовий прибуток у 4,6 раза – до 7,49 млн грн, отримавши 14,5 млн грн збитку від операційної діяльності супротив 9,31 млн грн прибутку за перший квартал 2024 року.

За даними “ТАС Дніпровагонмаш”, в січні-березні він виробив 181 вагон та іншу продукцію (в 2024 році за цей період – 177 вагонів), середньореалiзацiйнi ціни вагонів становили 2569,4 тис. грн. На експорт продукція не постачалась.

Основні клієнти – “ТАС Полтаввагон”, ПП “Агропрогрес”, ПСП “Слобожанщина Агро”

“В першому кварталі 2025 року вантажна база залізничної логістики в Україні мала тенденцію до зниження, загальний обсяг залізничних перевезень зменшився у порiвняннi iз аналогiчним перiодом 2024 року, що в свою чергу несприятливо позначилось на попитi на вантажнi вагони нової побудови”, – зазначається у звіті.

Серед причин зниження обсягів перевезень підприємство вказує, зокрема, запровадженням “Укрзалiзницею” тимчасових конвенцій на перевезення вантажів до Угорщини та деяких станцій Польщi; підвищення тарифів на вантажні перевезення; скасування 30% знижки на залiзничнi перевезення зерна з прифронтових територій; зменшення кiлькостi зернових культур для експорту; кібератаку на iнформацiйно-телекомунiкацiйнi системи АТ “Укрзалiзницi” у березні 2025 року.

Окрім того, до зменшення попиту на продукцiю вагонобудування у січні-березні – масовані ракетні обстріли, що суттєво вплинули на стан енергетичної галузi, транспортної та припортової інфраструктури.

Частка “ТАС Днiпровагонмаш” в загальному обсязі виробництва вантажних вагонів України у січні-березні 2025 року склала 25,8%. Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.

Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв на кiнець першого кварталу 2025 року – 1 млрд 161 млн грн (без ПДВ). Очiкуванi прибутки вiд виконання цих договорiв – 6,8 млн грн.

На початок квітня поточного року на підприємстві працювало 744 особи.

Завод заначає, що найважливішими стратегічними цілями поточного року є вихід на паралельне виробництво на ринку ЄС вагонів, візків У25, комплектуючих та послуг, iнтеграцiя австрійського вiддiлу продаж, а також розробка нової та унiфiкованої випущеної продукції (розробка 3D моделі та КД вагона-хопера для цементу, розробка 3D моделі зерновоза мiсткiстю 105 м3 – аналога вагону Duro Dakovicн).

Як повідомлялось, “ТАС Дніпровагонмаш”, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2024 році збільшив продаж вантажних вагонів на 63,7% порівняно з 2023 роком – до 606 од., виробництво на 59,2% – до 602 од.

Минулого року завод збільшив чистий прибуток на 31,6% – до 62,3 млн грн, чистий дохід – на 61,8%, до 1 млрд 743,7 млн грн.