Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
Україна наростила імпорт товарів у січні-листопаді 2025 року у грошовому еквіваленті на 18,5% – до $75,4 млрд, експорт зменшився на 4,02% – до $36,8 млрд проти $38,3 млрд, повідомляє Державна митна служба України (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт склав $57,6 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-листопаді 2025 року становило $0,52/кг”, – зазначають в ДМС.
До країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, ввійшли Китай – $17 млрд, Польща – $7,1 млрд і Німеччина – $5,9 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $4,6 млрд, Туреччини – на $2,5 млрд, Німеччини – на $2,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-листопаді 2025 року товарів 67% припало на такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт – $30,2 млрд (під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 185,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,4 млрд (до бюджету сплачено 89 млрд грн, або 14% надходжень платежів), паливно-енергетичні – $9,4 млрд (сплачено 188,4 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $20,4 млрд, метали та вироби з них – $4,3 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,4 млрд.
“За 11 місяців 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,2 млрд грн”, – додали в ДМС.
Бухарест. На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» під час панельної дискусії експерти від бізнесу та фінансового сектору заявили, що до участі в масштабних проєктах з відбудови України наразі готові лише обмежене коло румунських компаній, тоді як доступ до фінансових інструментів і механізмів розподілу ризиків залишається ключовою передумовою їх активнішої залученості.
Панель модерувала президент Національної конфедерації жіночого підприємництва Румунії (CONAF) Крістіна Чіряк. У дискусії взяли участь директор із адміністрування європейських фондів Банку інвестицій і розвитку Румунії Теодора Преотяса, президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан та виконавчий директор Асоціації оборонної промисловості Румунії PATROMIL Віорел Маноле.
Учасники відзначили, що ринок проєктів із відбудови України нині значною мірою структурують міжнародні фінансові інституції, які висувають високі вимоги до корпоративного управління, комплаєнсу та управління ризиками. За їхніми словами, значна частина румунських компаній не має достатньої операційної спроможності для виступу головними підрядниками і вимушена обмежуватися роллю субпідрядників у ланцюгах постачання.
«Для участі у великих проєктах потрібен доступ до кредитних ліній, гарантій і механізмів розподілу ризиків, які здебільшого адмініструють міжнародні фінансові установи. Без цього багато наших компаній просто не можуть вийти на такі контракти напряму», – зазначила Преотяса під час дискусії.
Експерти наголосили на необхідності створення офіційної румуно-української інформаційної платформи, яка консолідуватиме дані про наявні тендери, вимоги донорів і можливості участі бізнесу. Вони також закликали до розроблення національної стратегії підтримки компаній, що працюють або планують працювати на українському ринку в умовах підвищених політичних та безпекових ризиків, включно з інструментами державних гарантій і страхування інвестицій.
Окремий блок обговорення стосувався можливості розміщення частини стратегічних виробничих потужностей в Румунії чи інших безпечних сусідніх державах для забезпечення безперервності виробництва і логістики. За словами Маноле, такий підхід може посилити внесок національної промисловості у відбудову України й водночас мінімізувати безпекові ризики для інвесторів. Раніше він уже публічно відзначав потенціал розміщення українських оборонних виробництв у Румунії як елемент двосторонньої кооперації.
За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що потенціал румунських компаній у проєктах відбудови України є значним, однак його реалізація залежить від координації дій державних інституцій, доступності фінансових інструментів, а також тісної співпраці з міжнародними партнерами та фінансовими організаціями.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Металургійні підприємства України в січні-листопаді поточного року наростили надходження від експорту чорних металів на 3,72% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 979,392 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 8,08% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,48% за січень-жовтень-2024.
У листопаді надходження від експорту склали $274,028 млн, тоді як попереднього місяця – $312,781 млн.
Водночас Україна за січень-листопад-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,6% – до $1 млрд 542,449 млн. У листопаді ввезено продукції на $107,877 млн.
Крім того, у січні-листопаді-2025 Україна зменшила експорт металовиробів на 1,96% – до $853,934 млн. У листопаді їх експортовано на $79,789 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 21,4% – до $1 млрд 166,113 млн. У листопаді цієї продукції ввезено на $119,551 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
Україна у 2023 році скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» в Бухаресті учасники панельної дискусії, присвяченої ролі приватного сектору у відбудові України, наголосили, що залучення приватного капіталу є критично важливим для реалізації масштабних проєктів, але його участь неможлива без дієвих механізмів фінансування, страхування та зниження інвестиційних ризиків.
Панель «Private Sector – A Key Actor in the Reconstruction of Ukraine. Financing and Insurance Instruments» модерував керуючий партнер Otto Broker (Румунія) Віктор Сраєр. До дискусії долучилися секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Цабаль, старша радниця з питань нових ринків – глобальних ризиків і стійкості (США) Сьюзан Е. Волтон, генеральний директор BCR – Romanian Commercial Bank Серджіу Манеа, директорка з юридичних та зовнішніх зв’язків Vodafone Romania Александра Олару та регіональний голова JBIC по EMEA, резидент-екзек’ютів офіцер Японського банку міжнародного співробітництва Такаюкі Сато.
Учасники відзначили, що приватний сектор – як український, так і іноземний – стикається з подвійним викликом. Українські компанії мають обмежений доступ до боргового фінансування через високі процентні ставки, воєнні ризики та обмеження внутрішнього ринку капіталу. Іноземні інвестори, своєю чергою, змушені враховувати політичні й воєнні ризики, а також нормативні особливості роботи в Україні.
Основними рішеннями назвали використання інструментів змішаного (blended) фінансування, залучення міжнародних фінансових організацій до покриття частини ризиків, а також створення державою та партнерами гарантованих рамок, які роблять проєкти «банкуємими» для комерційних структур. «Щоб приватний капітал заходив у відбудову, інвестору потрібно чітко бачити, які ризики бере на себе держава та міжнародні фінансові інституції, а які – він сам. Без цього проєкти або не стартують, або залишаються на рівні концепцій», – зазначив Манеа.
Окрему увагу приділили ролі страхування політичних і воєнних ризиків, а також важливості прозорої інформації та локальних партнерських мереж. За словами спікерів, для успішної реалізації проєктів потрібна стратегічна координація між державними структурами, донорами та приватним бізнесом, зокрема у питаннях відбору пріоритетних проєктів, структурування угод і моніторингу їх виконання.
Учасники панелі також підкреслили, що відбудова неможлива без надійної цифрової та енергетичної інфраструктури. Досвід сусідніх країн, які проходили через масштабні інфраструктурні програми, може бути використаний для впровадження практичних рішень в Україні. «Приватний капітал у поєднанні з державною підтримкою та якісним врядуванням здатен суттєво прискорити повоєнне відновлення. Завдання держави – створити передбачувані правила гри й інституційне середовище, яке дозволить це зробити», – підсумувала Волтон.
За підсумками дискусії її учасники дійшли висновку, що потенціал приватного сектору у відбудові України є значним, однак реалізація цього потенціалу залежить від доступності фінансових інструментів, ефективних механізмів страхового захисту й узгоджених дій між публічними та приватними акторами..
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Фонд державного майна України (ФДМ) оголосив про проведення 13 січня 2026 повторного онлайн-аукціону з приватизації 99,99% акцій одного з найбільших вітчизняних хімічних підприємств “Сумихімпром”, повідомила пресслужба відомства.
ФДМ встановив стартову ціну лоту на рівні 1 млрд 88,081 млн грн (без ПДВ), що на 9,3% нижче за стартову ціну на аукціоні 11 червня, який не відбувся через відсутність учасників.
ФДМ нагадав, що “Сумихімпром” є одним із ключових об’єктів великої приватизації, що перебуває в його управлінні.
“Сумихімпром — це унікальна можливість придбати майже 100% акцій діючого, потужного хімічного комплексу з широкою номенклатурою продукції, значними виробничими площами для подальшої модернізації та розвитку експортного потенціалу”, — акцентував ФДМ.
Згідно умов конкурсу новий власник повинен буде зберегти основні види діяльності товариства, інвестувати в технічне переоснащення і модернізацію виробництва не менше ніж на 150 млн грн. Крім того, переможець повинен буде погасити протягом 6 місяців борги із заробітної плати і перед бюджетом, а також прострочену кредиторську заборгованість, крім заборгованості перед фізичними і юридичними особами, щодо яких застосовані санкції та пов’язаними з ними особами, а також кредиторами, бенефіціаром яких є громадяни/резиденти РФ та/або Білорусі. Він має дотримуватися соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства і не допустити їх звільнення протягом 6 місяців після придбання активу.
“Сумихімпром” – одне з найбільших вітчизняних підприємств з випуску складних мінеральних добрив, двоокису титану, сірчаної кислоти та інших видів неорганічної хімії. Підприємство входить до трійки бюджетоутворюючих підприємств міста Суми та області і виробляє понад 30 марок NPK-добрив із різним співвідношенням поживних речовин для різних ґрунтових і кліматичних зон.
Завод понад 10 років перебував в управлінні групи компаній, пов’язаних із Group DF підприємця Дмитра Фірташа. Господарський суд Сумської області в листопаді 2023 року задовольнив клопотання ФДМ і Міністерства юстиції та закрив провадження у справі про банкрутство і санацію “Сумихімпром”.
ФДМ планував продати підприємство приватному інвестору ще до повномасштабної війни. Але приватизація затягувалася через позицію миноритарного акціонера Дмитра Фірташа, який у 2010 році отримав 0,005% акцій підприємства та контроль над керівництвом. “Сумихімпром” накопичував борги, що дозволило створити комітет кредиторів компанії й ініціювати процедуру санації.
ФДМ із 2015 року через суди намагався припинити процедуру банкрутства підприємства, але зміг це зробити тільки у 2023 році, що розблокувало приватизацію.
Росіяни в березні 2022 року обстріляли підприємство, що призвело до витоку аміаку. У результаті завод рік не працював і відновив роботу весною 2023 року. Станом на червень 2025 року лінія фронту проходила менш як за 30 км від “Сумихімпрому”.
Згідно з інформацією на сайті, виручка підприємства у першому півріччі 2025 року впала у чотири рази – до 36,1 млн грн, чистий збиток скоротився на 39,6% – до 189,1 млн грн. Окрім того, підприємство мало на середину року 0,30 млрд довгострокової заборгованості та 3,63 млрд грн поточних зобов’язань.
