39 років від дня Чорнобильської катастрофи
26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа. В результаті невдалого експерименту з перевірки систем безпеки стався вибух реактора, який призвів до масштабного викиду радіоактивних речовин в атмосферу.
Як сталася аварія
Експеримент на четвертому енергоблоці проводився з метою перевірки роботи турбогенератора в разі втрати зовнішнього електропостачання. Через низку порушень інструкцій, проектних помилок і неправильних дій персоналу реактор втратив стійкість, що спричинило тепловий вибух і подальшу пожежу.
Перші пожежники та працівники станції, які прибули на місце аварії, зіткнулися з потужним радіоактивним опроміненням, часто без належного захисту.
Масштаби катастрофи
У перші дні після аварії радіаційна хмара накрила територію України, Білорусі, Росії, а потім поширилася по всій Європі.
Близько 116 000 осіб були терміново евакуйовані з Прип’яті та 30-кілометрової зони відчуження.
Згодом ще близько 220 000 осіб були переселені із забруднених районів.
За оцінками експертів, радіоактивні викиди з Чорнобиля в десятки разів перевищували вибух атомних бомб у Хіросімі та Нагасакі.
Наслідки катастрофи
Людські жертви:
Відразу після аварії загинуло близько 30 осіб від гострої променевої хвороби та травм.
За довгостроковими прогнозами, наслідки радіації призвели до зростання захворювань щитовидної залози, онкологічних захворювань, серцево-судинних хвороб у десятків тисяч людей.
Екологічні наслідки:
Протягом десятиліть зона відчуження залишалася вкрай небезпечною для проживання.
Деякі території і сьогодні мають високий рівень радіаційного забруднення.
Економічні наслідки:
СРСР зазнав колосальних економічних збитків, що оцінюються в мільярди доларів.
Відновлювальні роботи, будівництво саркофага над зруйнованим реактором, переселення населення — все це стало важким тягарем для економіки.
Світові наслідки
Переосмислення політики безпеки: після Чорнобиля по всьому світу були переглянуті стандарти безпеки атомних електростанцій.
Загострення антиатомного руху: країни Європи почали масово розвивати програми відмови від атомної енергетики або посилили контроль за нею.
Зростання міжнародного співробітництва: катастрофа показала необхідність глобальної координації в разі ядерних аварій. Були створені нові міжнародні угоди з ядерної безпеки.
Президенти України і США – Володимир Зеленський і Дональд Трамп – провели в Римі продуктивну зустріч, пише Politico з посиланням на представника Білого дому.
«Президент Трамп і президент Зеленський сьогодні зустрілися в приватному порядку і провели дуже продуктивну дискусію«, – сказав директор з комунікацій Білого дому Стівен Чунг.
«Більш детальна інформація про зустріч буде надана пізніше», – сказав він.
Президенти прибули до Риму на церемонію прощання з Папою Римським Франциском. Прес-секретар президента України Сергій Нікіфоров повідомив про зустріч Зеленського і Трампа до початку церемонії прощання.
За повідомленням ЗМІ, президенти США і України можуть продовжити переговори після церемонії поховання Папи Римського Франциска.
Україна станом на 25 квітня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 34,74 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,916 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на інформацію Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 25 квітня минулого року загальний показник відвантажень становив 40,289 млн тонн.
При цьому, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 13,714 млн тонн (у 2023/2024 МР – 15,404 млн тонн), ячменю – 2,258 млн тонн (2,178 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,2 тис. тонн), кукурудзи – 18,252 млн тонн (22,231 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 25 квітня оцінюється в 58 тис. тонн (у 2023/24 МР – 85,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 53,8 тис. тонн (81 тис. тонн).
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання імпорту газу до $2,9 млрд у 2025 році через руйнування Росією газової інфраструктури, частково його профінансують міжнародні партнери.
“На прогнозному горизонті видобуток поступово відновлюватиметься, але його буде недостатньо для повного покриття внутрішніх потреб економіки – як промисловості, так і ЖКГ та домогосподарств”, – зазначив Нацбанк у опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року.
Регулятор очікує, що потреба в закупівлях газу поступово зменшиться у 2026 році – до близько $1,1 млрд, а у 2027 році впаде до $0,4 млрд.
“Збереження дефіциту е/е і втрати газової добувної промисловості стримуватимуть відновлення ВВП на прогнозному горизонті та посилюватимуть залежність енергетичного та промислового секторів економіки від імпорту, що генеруватиме відповідні цінові ризики, які можуть перекладатися й на споживчі ціни”, – додали в НБУ.
Зазначається, що значні ризики подальших руйнувань енергетичної інфраструктури зберігаються, і їх реалізація може ще сильніше стримувати зростання ВВП та посилювати інфляційний тиск. Водночас позитивним чинником для прогнозу залишається можливість швидшого відновлення електричної чи газової інфраструктури або введення нових потужностей.
Як повідомлялось, за три роки повномасштабного вторгнення Росія здійснила понад 30 масованих комплексних атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури, загальні збитки від яких сягають мільярди доларів.
Як повідомлялося з посиланням на екскерівника Оператора ГТС України (ОГТСУ) Сергія Макогона, Україні, зважаючи на обсяги власного видобутку, потрібно до початку опалювального сезону 1 листопада 2025 року імпортувати 5,5-6,3 млрд куб. м газу, що потребуватиме приблизно $2,5-3 млрд. За його оцінками, до початку наступного опалювального сезону необхідно мати у ПСГ мінімум 9 млрд куб. м запасів (без буферного газу), бо досвід цього року показав: починати сезон з меншими запасами вкрай ризиковано, оскільки на його кінець запаси впали приблизно до 0,68 млрд куб. м.
Своєю чергою член правління і комерційний директор групи “Нафтогаз” Дмитро Абрамович наприкінці березня сказав, що до 1 листопада цього року Україні потрібно імпортувати 4,5-4,6 млрд куб. м природного газу.
Група “Нафтогаз” від початку цього року законтрактувала 1,5 млрд куб. м газу: 800 млн куб. м було терміново імпортовано на початку року, 400 млн куб. м надійдуть в країну в рамках підготовки до наступної зими і ще 300 млн куб. м LNG “Нафтогаз” закупив у польської ORLEN. Компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі EUR1 млрд для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.
Як стверджує Макогон, гарантовані можливості по імпорту газу становлять приблизно 50 млн куб. м на добу, тому щоб імпортувати 4,6 млрд куб. м газу потрібно три місяці, а 5,6-6,3 млрд – чотири місяці, і це за умов 100%-го завантаження, чого комерційно складно досягти.
Таким чином, він вважає: щоб встигнути імпортувати необхідні обсяги до 1 листопада, потрібно починати імпорт суттєвих обсягів газу вже з травня.
Світовий банк надасть Україні грантове фінансування у розмірі $70 млн для підтримки стабільності роботи національної енергосистеми, повідомляється у Телеграм-каналі прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля у п’ятницю.
“Відповідну угоду було підписано у четвер у Вашингтоні з керівною директоркою Світового банку Анною Б’єрде”, – йдеться в повідомленні.
Отримані кошти будуть спрямовані на придбання систем зберігання енергії для компанії “Укргідроенерго”. Це дозволить створювати запас електроенергії та посилити енергетичну стійкість країни.
“Дякуємо Світовому банку та всім партнерам за підтримку енергетичного сектору України, що зазнав суттєвих пошкоджень внаслідок російських атак”, – написав Шмигаль.
Господарства групи компаній “Агрейн” завершили сівбу кукурудзи на 70% запланованих площ, під яку в сезоні-2025 відведе понад 14 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Цього року особливу увагу ми приділили добору гібридів, які демонструють не лише високий потенціал урожайності, а й добру адаптивність до локальних кліматичних умов та підвищену стійкість до посухи. Це ключові критерії в умовах нестабільного зволоження”, — зазначили в агрохолдингу.
Для забезпечення ефективності посівної кампанії у господарствах “Агрейн” використовують високоточні сівалки Horsch Maestro 24.70SW та Kinze 3600 з системою Precision Planting. Ця техніка забезпечує аграріїв 100% розділення насіння, розмірну глибину загортання та збереження ґрунтової вологи.
“Кукурудзу висіваємо на глибину 5 см із нормою 65-74 тис. насінин/га. Одночасно вносимо азотні мінеральні добрива: 50 кг/га карбаміду або 70 кг/га КАС”, — резюмували в агрохолдингу.
“Агрейн” займається вирощуванням і зберіганням зернових та олійних культур, а також тваринництвом. До повномасштабного російського вторгнення до складу агрохолдингу входили 11 сільгосппідприємств. Він обробляв близько 110 тис. га в Житомирській, Харківській, Чернігівській, Одеській та Черкаській областях.
Власник холдингу – компанія SAS Investcompagnie (Франція).
© 2016-2025, Open4Business. Всі права захищені.
Усі новини та схеми, розміщені на цьому веб-сайті, призначені для внутрішнього використання. Їхнє відтворення або розповсюдження в будь-якій формі можливі лише у разі розміщення прямого гіперпосилання на джерело. Відтворення або розповсюдження інформації, яка містить посилання на "Інтерфакс-Україна" як на джерело, забороняється без письмового дозволу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна". Фотографії, розміщені на цьому сайті, взяті лише з відкритих джерел; правовласники можуть висувати вимоги на адресу info@open4business.com.ua, в цьому випадку ми готові розмістити ваші авторські права на фотографію або замінити її.