Незважаючи на зростання частки євро в зовнішній торгівлі України і в міжнародних резервах, курсоутворювальною валютою для гривні залишається долар США.
Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.
“Історично увага завжди була зосереджена на парі гривня-долар. Ми розуміємо, що з часом при поглибленні євроінтеграції можливі зміни, але чіткого плану переходу немає. На сьогодні курсоутворювальною валютою залишається долар”, – зазначив він.
За словами урядовця, у майбутньому структура резервів і розрахунків може змінюватися, проте для бізнесу доступні інструменти хеджування валютних ризиків, включно з форвардами.
Україна після завершення активних бойових дій зможе уникнути рецесії і навіть прискорити економічний розвиток, вважає перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
В інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна він наголосив, що міжнародний досвід післявоєнних криз не повністю застосовний до України.
“Ми розраховуємо, що витрати на оборону залишаться значними, а євроінтеграційні плани і приплив капіталу підтримуватимуть економіку. Крім того, реінтеграція ветеранів у мирне життя пройде швидше, ніж це було в інших країнах, завдяки сучасним технологіям та особливостям суспільства”, – заявив Ніколайчук.
Використання валютної політики для розв’язання структурних дисбалансів за умов достатнього рівня міжнародних резервів є хибним рішенням, вважає перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» він пояснив, що головним чинником зниження прогнозів зростання ВВП і перегляду інфляції у 2024 році стали посилені безпекові ризики та вплив погодних умов на врожайність.
«Ми детально аналізуємо динаміку ракетних ударів, атак дронами, тривалість повітряних тривог. На жаль, цього року ситуація набагато гірша, ніж минулого. Це безпосередньо позначається на діловій активності та потенціалі економіки», – зазначив Ніколайчук.
За його словами, дефіцит зовнішньої торгівлі є «об’єктивною реальністю», спричиненою війною, зростанням імпорту для оборонних та енергетичних потреб і зниженням експортних можливостей.
«Вирішувати ці структурні проблеми за рахунок валютної політики, коли ми маємо достатній рівень міжнародних резервів, було б неправильно. Ми бачимо інші шляхи – активніша державна політика через мита, податки або немитні бар’єри щодо некритичного імпорту», – підкреслив він.
Чиновник наголосив, що Нацбанк продовжує поступову валютну лібералізацію та надав бізнесу інструменти хеджування валютних ризиків.
Продаж нових легкових автомобілів в Україні в січні-серпні поточного року зріс на 3% порівняно з тим самим періодом торік, склавши 46 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Разом з тим у серпні первинні реєстрації легковиків склали близько 6,8 тис. од. – на 16% менше, ніж у серпні минулого року.
“Але рік тому на ринку панував шалений попит, викликаний очікуванням введення додаткових 15% податку при купівлі авто”, – зазначає “УкрАвтопром”, називаючи серпневий результат поточного року найкращим за останні 11 місяців.
Відносно липня-2025 попит на нові авто зріс на 5%.
Першість на ринку продовжує утримувати японська марка Toyota (999 од.), якій “в потилицю дихає” китайський BYD (860 од.).
Наступні позиції в рейтингу зайняли Renault – 529 од.; Volkswagen – 527 од.; Skoda – 407 од.; Hyundai – 393 од.; BMW – 337 од.; Honda – 328 од.; Suzuki – 231 од. та Audi – 225 од.;.
Бестселером місяця став компактний кросовер Renault Duster (486 од.).
Своєю чергою інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting також називає гарним результат продажів легкових авто в серпні (6,955 тис.), хоча вони скоротились на 17% до серпня-2024, коли спостерігався ажіотажний попит.
“Незважаючи на падіння у порівнянні з минулорічним серпнем, авторинок знаходиться на зростаючому тренді. Це дуже добрі стартові умови перед активним осіннім бізнес-сезоном”, – йдеться у повідомленні на сайті групи.
За даними аналітиків, лідерську трійку сформували Toyota (1,018 тис.), BYD (868 од.) та Volkswagen (551 од.).
За даними групи, за вісім місяців український авторинок поповнився 47,4 тис. нових авто.
Як повідомлялось, за даними AUTO-Consulting, у 2024 році продажі нових легкових авто в Україні зросли на 9,8% до 2023 року – до 71,3 тис. од., а за даними “Укравтопрому” первинні реєстрації зросли на 14% – до 69,6 тис. од.
5,8 тисячі нотаріусів працюють в Україні станом на кінець серпня за даними Єдиного реєстру нотаріусів Міністерства юстиції України. Від початку повномасштабної війни нотаріусів поменшало на 11%. Чверть від усіх нотаріусів країни працює в Києві. 82% таких фахівців — жінки.
5 845 нотаріусів працює в Україні. Від початку повномасштабної війни нотаріусів меншало, в середньому, на 200 фахівців на рік. Загалом, порівняно до 2021 року, наразі таких спеціалістів стало на 11% менше.
Варто зауважити, що Реєстр нотаріусів динамічний, адже до нього постійно додаються нові правники та вилучаються спеціалісти, які більше не мають права займатись нотаріальною справою. Відповідно, порівнювати кількість фахівців можна лише станом на конкретну дату.
Найбільше нотаріусів зареєстровано у Києві — 1 292 або 22%. Також фахівці обирають для своєї роботи Дніпропетровську область — 451 (8)%, Львівську — 446 або 8% та Одеську області — 420 або 7%.
Від початку повномасштабної побільшало нотаріусів у відносно безпечних регіонах країни: +5% у Черкаській та Київській областях, +2% у Рівненській та Вінницькій областях. Єдиний регіон, де кількість нотаріусів не змінилась — Тернопільська область: там працює 132 фахівці, як й було до початку повномасштабної.
Натомість у регіонах, наближених до фронту, фахівців поменшало: у 20 разів — на Луганщині, у 4 рази — на Херсонщині та Донеччині, в 1,8 раза на Запоріжжі, в 1,3 — на Харківщині.
Більшість українських нотаріусів ведуть приватну практику — таких фахівців 88% або ж 5139. Ще 12% або 687 фахівців на всю країну працюють в державних нотаріальних конторах та лише 0,3% — у державних нотаріальних архівах.
Переважна більшість українських нотаріусів — жінки: 82% або 4804 фахівці. Зазначимо, що, на відміну від багатьох інших сфер, повномасштабна війна не мала особливого впливу на гендерну перевагу в нотаріаті: у 2021 році жінок було 81%.
https://opendatabot.ua/analytics/notary-2025
Агрохолдинг “Континентал Фармерз Груп” почав копати картоплю в Тернопільській та Львівській областях, де під культуру відведено 2,1 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Викопування вже триває в обох областях, де компанія вирощує культуру: на Львівщині розпочали з чипсової картоплі, на Тернопільщині — із ранніх сортів насіннєвої. Окрім того, “Континентал” збиратиме ще й продовольчі сорти. Загалом у поточному сезоні компанія збиратиме врожай бульб із площі 2,1 тис. га”, – зазначив агрохолдинг і додав, що збирання картоплі триватиме до кінця жовтня.
“Континентал” також розповів, що 2025 року закупив нову техніку та обладнання для картопляного напрямку виробництва на суму понад EUR1,85 млн. Ідеться, зокрема, про перший в Україні самохідний чотирирядний картоплезбиральний комбайн третього покоління потужністю 460 к.с., причеп-перевантажувач, приймальний бункер, оптичну сортувалку, підбирач картоплі, обладнання для калібрування та зберігання продукції.
Як повідомлялося, “Континентал” у сезоні-2025 під картоплю відвів 2,13 тис. га, із яких 60% – це чіпсові сорти, 24% – столові, а 16% – насіннєві ділянки. Часткове , на 13%, збільшення площ під цю культуру порівняно з минулим роком агрохолдинг пояснив зростанням попиту на столову картоплю та додатковим попитом на виробництво чіпсової картоплі.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
