Аптечні продажі в Україні за підсумками квітня 2025 року у грошовому вираженні знизилися на 6,7% порівняно з березнем поточного року – до 16,96 млрд грн, в натуральному залишилися на 94,562 млн упаковок, що на 0,41% більше, ніж в березні.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії “Бізнес Кредит”, згідно з даними її дослідження, середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками квітня склала 179,36 грн, що на 7,1% менше, ніж в березні.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів в квітні 2025 року становили більше 13,071 млрд грн, що на 8% менше, ніж в березні. У натуральному вираженні аптечні продажі ліків за квітень скоротилися на 2,15% порівняно з березнем – до 65,742 млн упаковок.
Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками квітня склала 198,83 грн за одиницю товару, що на 6,09 менше, ніж в березні.
Аптечний продаж БАДів у квітні у грошовому вираженні скоротився на 6,47% – до 1,952 млрд грн, у натуральному – скоротився на майже на 1,74%, до 8,368 млн упаковок. Середньозважена ціна у цьому сегменті за підсумками квітня скоротилась на 4,82% порівняно з березнем – до 232,82 грн за одиницю товару.
При цьому за даними “Бізнес Кредит” в квітні в аптечному сегменті спостерігалося зростання цін порівняно з березнем на дерматокосметику (на 11,9%), косметику (на 5,54%) медичну техніку (на 5,74%).
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за підсумками 2024 року зросли в грошовому вираженні на 10,67% порівняно з 2023 роком – до 192,843 млрд грн, в натуральному скоротилися на 5% – до понад 1,157 млрд упаковок. Середньозважена ціна товарів аптечного кошика за підсумками 2024 року склала 166,59 грн – на 16,53% більше, ніж за 2023 рік.
Водночас аптечні продажі лікарських засобів у 2024 році становили 151 млрд грн, що на 10,83% більше, ніж роком раніше, проте в натуральному вираженні аптечні продажі ліків скоротилися на 5,64% – до 810,155 млн упаковок. Середньозважена роздрібна ціна лікарських засобів за підсумками 2024 року склала 186,39 грн за одиницю товару, що на 17,45% більше, ніж у 2023 році.
Аптечний продаж БАДів за 2024 рік у грошовому вираженні зріс на 11,06% – до 19,992 млрд грн, в натуральному скоротився на майже на 3,06% – до 99,012 млн упаковок. Середньозважена ціна в цьому сегменті за підсумками 2024 року зросла на 14,56% порівняно з 2023 роком – до 201,92 грн за одиницю товару.
За даними МОЗ, станом на кінець квітня з кінця лютого спостерігається Суттєве зниження цін на лікарські засоби, які ввійшли до переліку топ-100 найбільш популярних та з додаткового переліку з 200 препаратів. Відпускні ціни на препарати з додаткового переліку (понад 200 українських) впали на 30%.
У лютому президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО від 12 лютого про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців. Згідно з цим рішенням, уряд, виробники та аптечні мережі визначать перелік 100 препаратів, на які з 1 березня буде знижено ціни на 30%. Також передбачалося встановити з 1 березня заборону на здійснення маркетингових послуг та послуг із промоції лікарських засобів, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, до впровадження Кабінетом міністрів окремого реферування оптових цін на всі лікарські засоби.
Президент Сербії Олександр Вучич найближчим часом має намір здійснити офіційний візит до України, про що повідомляють сербські та українські джерела. Головною метою поїздки стане участь у заходах високого рівня в Києві та проведення переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.
Основні очікування від візиту:
Двостороння зустріч із Зеленським У центрі порядку денного — обговорення поточної геополітичної ситуації, перспектив європейської інтеграції, гуманітарної взаємодії та питань регіональної стабільності. Візит розглядається як крок у напрямку поглиблення політичного діалогу між країнами.
Участь у міжнародній конференції
Очікується, що Вучич візьме участь у конференції з питань відновлення України, де Сербія може представити ініціативи у сфері гуманітарної допомоги, інфраструктурного співробітництва та освіти.
Контекст і значення візиту:
• Політика нейтралітету Незважаючи на те, що Сербія не приєдналася до санкцій проти Росії, країна продовжує підтримувати територіальну цілісність України і брати участь у наданні гуманітарної допомоги. Цей візит може зміцнити міжнародну позицію Белграда як конструктивного посередника в європейській політиці.
• Поглиблення європейського курсу На думку аналітиків, підготовлюваний візит також пов’язаний з курсом Сербії на зближення з ЄС. Він може бути сприйнятий як дипломатичний сигнал про прихильність Белграда європейським цінностям, особливо напередодні важливих рішень про майбутнє розширення союзу.
Можливі наслідки:
Сербія – Україна
Візит може надати нового імпульсу відносинам, особливо в гуманітарній сфері та освіті.
Сербія – ЄС
Це стане символічним підтвердженням європейського вектора, зміцнюючи довіру з боку Брюсселя.
Внутрішня політика Сербії
Вучич демонструє баланс між східними і західними партнерами, що може посилити його позиції всередині країни.
Белград. 10 червня. СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ
Реалізація в Україні вживаних електромобілів у травні зросла на 40% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до понад 4,7 тис. од., повідомив “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Цей обсяг фактично дорівнює показнику квітня поточного року.
Середній вік таких авто становив п’ять років.
Лідерську десятку вживаних електромобілів на ринку у травні сформували Tesla Model Y – 544 од.; Nissan Leaf – 515 од.; Tesla Model 3 – 467 од.; KIA Niro EV – 322 од.; Hyundai Kona Electric – 265 од.; Chevrolet Bolt – 218 од.; Volkswagen e-Golf – 211 од.; Renault Zoe – 204 од.; Tesla Model S – 180 од. та Audi E-Tron Sportback – 131 од.
За даними асоціації, у січні-травні українці придбали понад 20,6 тис. імпортованих електромобілів з пробігом, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Як повідомлялось, у травні попит на нові електрокари зріс на 93% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 1257 од., що також на 35% більше, ніж у квітні поточного року, а за січень-травень їх реєстрації збільшились на 5% до аналогічного періоду торік – до понад 4,2 тис. од.
Торік, за даними “УкрАвтопрому”, реєстрації електромобілів (нових і уживаних) зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., зокрема легкових на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси. Частка нових складала 20%.
1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків станом на травень 2025 року. Про це свідчать дані ДПС, отримані на запит Опендатаботу. Від початку повномасштабної війни боржників побільшало.
Майже вдвічі — зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 — побільшало фопів із податковим боргом в Україні за останні три роки. Третина цього приросту (а саме 213 тис. підприємців) припадає на березень 2022 року.
Найбільше нових боржників з’явилось у перший рік повномасштабної війни. Тоді кількість підприємців, що заборгували податки, зросла в 1,6 раза. Сплеск припав на березень: +31% за місяць.
Вже наступного року підприємці адаптувалися до нових реалій та приріст сповільнився до 4% за рік. Втім вже у 2024 ситуація знову погіршилася, й нових боржників за рік побільшало на 16%.
На початку поточного року ще 42 282 підприємці були обтяжені податковими боргами — +3,3%. Втім протягом наступних місяців фопи гасили свої заборгованості, тож на початок травня приріст складав вже 2% або 24 275 підприємців.
Майже на 6 млрд грн побільшав загальний податковий борг фопів від початку повномасштабної війни — майже удвічі.
30 млн грн з цих боргів припадають на фопів-платників єдиного податку 1 та 2 групи, які були мобілізованими. Загалом 3145 підприємців у лавах ЗСУ станом на квітень поточного року мають податковий борг зі сплати єдиного податку та військового збору. Варто зауважити, що реальну кількість мобілізованих підприємців із податковим боргом наразі обчислити неможливо.
Від початку повномасштабної війни перевірити податковий борг фопа неможливо, адже Податкова закрила ці дані, вважаючи їх критичними. Втім в Опендатаботі з’явилась можливість перевірити інформацію про борги, які вже передані до виконавчої служби для примусового стягнення.
Достатньо ввести ІПН (РНОКПП) — ви отримаєте дані про фоп та дізнаєтеся, чи є такий борг.
https://opendatabot.ua/analytics/fop-debts-2025
Іпотечний ринок Хорватії демонструє стабільну активність завдяки державним програмам, вигідним умовам банків і стійкому попиту як серед громадян, так і іноземців.
З 2017 року діє іпотечна субсидія SSK (Subvencioniranje stambenih kredita) – держава компенсує до 50% щомісячного ануїтету на перші п’ять років по кредитах до 100 000 €, виданих вперше мешканцям. Пілотні оцінки показують, що ці заходи викликали зростання цін на житло, особливо у великих містах.
Умови іпотечних програм у банках
HPB (Hrvatska poštanska banka):
Фіксована ставка від 2,89 %, ЕКС (ефективна) — 3,00 %, термін до 30 років. Без витрат на оцінку нерухомості.
OTP banka:
Ставка 4,69 %, ЕКС 4,93 %, термін до 20 років, сума до 200 000 €.
Agram Banka:
Для нових клієнтів ЕКС становить 5,49 % для кредиту на 20 років (приклад — 50 000 €).
Podravska banka:
Фіксована ставка 5,90 %, ЕКС — 6,15 %, без комісії за видачу.
Умови для іноземців
Громадяни ЄС, Швейцарії, Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейну можуть отримати іпотеку на таких самих умовах, як хорвати. Для нерезидентів передбачено LTV 50–70 %, участь державного контролю за проектом; можлива вимога про посвідку на проживання або тривале перебування.
Історія ставок: від 2017 року до 2025
2017–2019: ставки фіксувалися нижче 3 %, особливо в HPB, завдяки субсидіям та іншим пільгам .
2020–2022: ставки поступово піднімалися слідом за єврооблігаціями та монетарною м’якістю, досягаючи 4–5%.
2023–2025: поточні ставки зафіксовані на рівні 2,9–5,9%, ЕКС — 3–6%, що відображає жорсткість кредитних умов.
Іпотечний ринок Хорватії поєднує державну підтримку (SSK), широкі пропозиції від банків і доступність для іноземних покупців, особливо з ЄС. В результаті потенційні позичальники можуть розраховувати на ставки від 2,9% до 6%, фіксовані на весь термін кредиту — від 20 до 30 років.
Джерело: http://relocation.com.ua/mortgages-in-croatia-overview-of-conditions-and-trends/
Елеватор, який зможе одночасно зберігати до 30 тис. тонн зерна, а також сухий порт побудують у Львівській області, повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Це початок масштабного проекту, що передбачає сотні зерносховищ по всій Україні, мережу сухих портів, сучасні логістичні хаби, заводи глибокої переробки, біокластери, нові можливості для експорту та технологічне оновлення агросектора», – написав він на фейсбук-сторінці.
Меморандум про початок співпраці підписали Львівська ОДА, Львівська облрада, Белзька міськрада та AgHoldCo, яка за підтримки інвестиційного фонду UAF Partners бере на себе фінансування 80-85% вартості проекту. До фінансування планують залучити також Данське державне експортне агентство EIFO, завдяки якому AgHoldCo має намір залучити кредит у розмірі $12 млн на будівництво кожного елеватора.
Внесок Белзької громади оцінюють у розмірі не менше $3 млн на кожен із субпроектів. Ця допомога також включатиме підбір і виділення земельних ділянок, підключення об’єкта до інженерних мереж, податкові пільги.
Голова Львівської ОДА висловив упевненість, що будівництво елеватора і сухого порту в області дасть роботу людям, допоможе зменшити витрати на доставку зерна і посилить продовольчу безпеку Львівщини. Крім того, малим і середнім фермерським господарствам буде легше зберігати зерно.
