Український Червоний Хрест (УЧХ) вдосконалює механізми кризового реагування на надзвичайні ситуації у співпраці з партнерами.
“Український Червоний Хрест за підтримки Німецького Червоного Хреста передав сучасні станції деконтамінації для Рівненської, Одеської та Запорізької областей. Ці регіони мають підвищений рівень техногенної та радіаційної небезпеки – через розташування атомних електростанцій і великих промислових підприємств”, – повідомив УКК у суботу в Фейсбуці.
Перші практичні навчання з розгортання станцій відбулися на полігоні Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Рівненській області. У заході взяли участь представники відділу цивільного захисту УКК та волонтери загонів швидкого реагування з Києва, Рівного, Одеси та Запоріжжя.
Під час тренування учасники відпрацювали дезактивацію, дегазацію та санітарну обробку техніки і постраждалих.
Такі навчання зміцнюють готовність команд до роботи в реальних умовах і посилюють взаємодію між Українським Червоним Хрестом та ДСНС України.
Джерело: https://interfax.com.ua/
Україна у січні-вересні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному виразі на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,514 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт феросплавів збільшився на 22,5% – до $86,926 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (29,02% поставок у грошовому виразі), Алжиру (21,98%) та Туреччини (20,37%).
Крім того, за дев’ять місяців 2025 року Україна імпортувала 30,341 тис. тонн цієї продукції – зниження на 57,7% відносно аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 53% – до $56,990 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (20,88%), Казахстану (15,72%) і Франції (10,58%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня-на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
ПГЗК і МГЗК у 2024 році не виробляли продукцію, тоді як за у 2023 році ПГЗК виробив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, а МГЗК простоював.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому виразі він знизився у 3,4 раза – до $88,631 млн з $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому виразі імпорт збільшився у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) та Казахстану (13,9%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Динаміка експорту товарів у січні-травні 2025 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2024 року, %
Прокурори Офісу генерального прокурора спільно з правоохоронцями викрили дві масштабні наркомережі, які діяли по всій країні, залучаючи до цього бізнесу і способу життя молодь; одна з них реалізувала через інтернет і служби доставки до 10 тонн нового небезпечного наркотику «кратом», повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко.
«Перша. 12 учасників злочинної організації, які налагодили виробництво і збут наркотиків через телеграм і систему “закладок”. Організатори, фасувальники, логісти, збутові ланки – працювали як »бізнес”. Під час обшуків вилучено готові наркотики, прекурсори, лабораторне обладнання«, – йдеться в повідомленні Кравченка в телеграм-каналі в суботу.
Щодо другої мережі генпрокурор розповів наступне: 29 осіб, серед них п’ятеро неповнолітніх, збували новий небезпечний наркотик – »кратом”. Його дія в 10 разів сильніша за морфін. Через інтернет і служби доставки вони реалізували до 10 тонн цієї речовини на суму понад 60 млн грн.
“Основна мета – молодь. Це не просто цифри, це зруйновані життя, діти, втягнуті в злочини, і залежність, яка починається з цікавості. (…) Ми будемо жорстко реагувати на всі факти виготовлення та наркозбуту. А я особисто готовий боротися за дітей разом з їхніми батьками. Тому що поки є хоча б одна дитина, яку можна врятувати від наркотиків, ми не маємо права зупинятися”, – підкреслив Кравченко.
ПІІ «МакДональдс Юкрейн Лтд.», яке розвиває в Україні мережу ресторанів швидкого обслуговування McDonald’s, відкрило новий заклад 10 жовтня в с. Липини (вул. Окружна, 62), що на в’їзді до міста Луцьк, повідомляє прес-служба компанії.
Цей ресторан став 115-м у мережі та сьомим, реалізованим у партнерстві з АЗК. Відкриття є частиною стратегії розвитку мережі вздовж автомагістралей. Новий ресторан розташований на об’їзній дорозі Луцька та на в’їзді до міста з боку Рівного, він реалізований у партнерстві з WOG, що будується і незабаром відкриється поруч.
У ресторані площею понад 470 кв.м є 115 місць у залі та ще 134 на терасі. McDonald’s – третій заклад мережі у Волинській області, завдяки йому створено 60 робочих місць.
Перший заклад мережі McDonald’s в Україні відкрито 24 травня 1997 року в Києві. Зараз 114 ресторанів працюють в Україні, ще 15 ресторанів закриті через вимоги безпеки.
Згідно з даними Opendatabot, McDonald’s в Україні в 2024 році збільшив виручку на 30%, до 16,8 млрд грн, чистий прибуток – на 23,2%, до 1,6 млрд грн.
Власником ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд.» вказана MCD Europe Limited (100%, Лондон, Велика Британія).
Президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 листопада 2025 року набудуть чинності додаткові мита в розмірі 100% на імпорт китайських товарів, які діятимуть понад діючі тарифи.
За його словами, таке рішення прийнято у відповідь на нещодавні експортні обмеження Китаю на рідкоземельні метали та інші критичні матеріали.
Можливі наслідки для світової економіки, на думку експрес-аналізу аналітичного центру Experts Club, можуть бути такими:
1) Китай, ймовірно, відповість контрзаходами: введенням тарифів, експортних обмежень або судовими позовами (в тому числі через СОТ).
2) Ескалація торгового конфлікту може спровокувати ланцюгову реакцію — країни, залежні від Китаю або США, можуть почати «перетягування» ланцюжків поставок.
3) Подорожчання китайських комплектуючих вдарить по електроніці, автомобілебудуванню, техніці, що призведе до зростання цін на кінцеву продукцію.
4) Фірми змушені будуть шукати альтернативних постачальників — ймовірно, з Азії (В’єтнам, Індія) або Латинської Америки — що збільшить логістичні витрати.
5) Підвищена нестабільність може посилити відтік капіталу в «притулки» — долар, золото — і знецінити валюти країн, що ведуть активну торгівлю з Китаєм.
6) Акції технологічних компаній, що залежать від китайських компонентів, опиняться під тиском.
Багато ринків, що розвиваються, залежать від китайського імпорту. Зростання тарифів призведе до інфляційного тиску і погіршення торгового балансу. Також можуть посилитися геополітичні альянси: країни можуть робити вибір між США і Китаєм, коригуючи зовнішньоекономічні курси.
В імплементації заходів можуть бути витоки і проблеми. Адміністративне і митне навантаження може збільшити витрати на дотримання правил походження товарів, крім того, однозначно, що деякі компанії спробують обходити тарифи через «транзитні» країни.
