Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

За перші три місяці 2026 року в Україні клеймування пройшли 1,1 мільйона прикрас

В Україні протягом першого кварталу 2026 року державне пробірне клеймо отримали 1,1 млн ювелірних виробів із дорогоцінних металів, повідомив «Опендатабот» 17 липня з посиланням на дані Міністерства фінансів України.

Середньомісячна кількість заклеймованих прикрас виявилася на 18% меншою, ніж у 2025 році. Торік державний пробірний контроль пройшли 5,4 млн виробів, що на 26% менше порівняно з 2024 роком.

Найбільше у 2025 році скоротилося клеймування срібних виробів – на 32%. Кількість золотих прикрас, які пройшли контроль, зменшилася на 20%.

Після початку повномасштабної війни ринок різко скоротився, однак у 2023-2024 роках відновився вище довоєнного рівня. У 2023 році державне клеймо отримали 6,4 млн прикрас, а у 2024 році було встановлено рекорд – 7,3 млн виробів.

Державне пробірне клеймо підтверджує відповідність ювелірного виробу заявленій пробі дорогоцінного металу. Українське законодавство забороняє продаж прикрас без такого клейма.

Золоті прикраси вперше випередили срібні за кількістю клеймувань в Україні

Золоті ювелірні вироби у 2025 році вперше випередили срібні за кількістю проходження державного пробірного контролю, свідчать дані Міністерства фінансів України, оприлюднені «Опендатаботом» 17 липня.

У першому кварталі 2026 року частка золотих виробів серед усіх заклеймованих прикрас збільшилася до 57%, тоді як на срібні припало 43%. Для порівняння, у 2020 році срібні вироби становили 72% ринку, а золоті – лише 28%.

Загалом із 2020 року державне клеймування пройшли 20,8 млн срібних і 15 млн золотих виробів. Таким чином, у сукупній шестирічній статистиці срібло поки зберігає перше місце з часткою 58%.

Зміна структури ринку частково пов’язана з подорожчанням срібла та зростанням промислового попиту на цей метал. Срібло активно використовується у виробництві сонячних панелей, електромобілів, електроніки та напівпровідників, через що ювелірні компанії дедалі сильніше конкурують за сировину з промисловістю.

,

В Угорщині розпочали перевірку зв’язків колишнього міністра закордонних справ Сійярто з Росією

Уряд Угорщини розпочав перевірку контактів колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто з російською владою, повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр 16 липня.

За його словами, матеріали справи містять секретні документи МЗС та інших відомств. При цьому поки що невідомо, яке відомство проводить перевірку, чи порушено кримінальну справу та чи має Сійярто статус підозрюваного.

Приводом стали публікації про те, що колишній міністр міг інформувати главу МЗС Росії Сергія Лаврова про хід переговорів усередині ЄС. Сійярто відкидав звинувачення і заявляв, що не передавав Москві секретну інформацію.

Перевірка збіглася з його відходом із політики. 15 липня Сійярто оголосив про складання депутатського мандата та перехід на керівну посаду в китайській компанії BYD. Прем’єр назвав це конфліктом інтересів, оскільки під час роботи на посаді міністра Сійярто брав участь у наданні компанії державної підтримки.

, , , ,

Біткоїн утримався біля $63 тис. після короткого підйому

Як повідомляє Fixygen, ринок криптовалют завершує тиждень 13–17 липня на рівні, близькому до початкового: біткойн торгується на рівні близько 63 тис. дол., тоді як сукупна капіталізація цифрових активів становить близько 2,2 трлн дол.

Станом на п’ятницю вартість біткоїна становила близько $63,02 тис., знизившись за добу приблизно на 1,7%. Частка першої криптовалюти в загальній капіталізації ринку оцінюється в 56–58%. Ethereum, Solana та більшість інших великих цифрових активів також перебували під тиском. SOL торгувався на рівні близько $78, XRP — близько $1,06.

У понеділок біткойн опустився нижче $62 тис. на тлі нового загострення конфлікту між США та Іраном, зростання цін на нафту та відтоку інвесторів від ризикованих активів. Після оприлюднення даних про інфляцію в США, які виявилися слабкішими, ніж очікувалося, криптовалюта відновилася і 15 липня піднялася вище $65,5 тис., однак утримати зростання не змогла.

Наприкінці тижня тиск на крипторинок посилили розпродаж акцій технологічних і напівпровідникових компаній, зростання цін на нафту та нові геополітичні ризики на Близькому Сході. У п’ятницю біткойн втратив близько 2% за добу і повернувся до рівня $63 тис.

Рух капіталу в американських спотових біткойн-ETF залишався нестабільним. У понеділок фонди зафіксували чистий відтік у розмірі $424,7 млн, після чого отримали $181,1 млн у вівторок, $107,7 млн у середу та $79,1 млн у четвер. У результаті сукупний відтік за чотири торгові дні склав близько $56,8 млн. Дані за п’ятницю на момент підготовки матеріалу ще не були опубліковані.

Додатковим фактором невизначеності стало обговорення в США законопроекту Clarity Act, який має встановити правила регулювання криптовалютного ринку та розмежувати повноваження фінансових регуляторів. Просування документа сповільнилося через розбіжності в Сенаті та питання щодо можливого конфлікту інтересів, пов’язаного з криптовалютними активами президента Дональда Трампа.

У корпоративному секторі головною подією тижня стала інвестиція Citadel Securities у криптовалютну біржу Crypto.com. Маркетмейкер вклав $400 млн, оцінивши платформу в $20 млрд. Це перший раунд інституційного фінансування Crypto.com. Отримані кошти планується спрямувати на розвиток операцій із токенізованими цінними паперами та деривативами.

Водночас зберігається тиск на публічні компанії, які формували великі резерви біткоїна. Strategy у 2026 році вже продала цифрові активи приблизно на $218 млн для фінансування дивідендів та підтримки доларових резервів. Зниження вартості криптовалют призвело до того, що акції низки подібних компаній торгуються нижче вартості цифрових активів, що їм належать.

Таким чином, м’якші дані щодо інфляції в США та відновлення притоку коштів до ETF не змогли забезпечити стійкого відновлення ринку. Наступного тижня його динаміка залежатиме від розвитку ситуації на Близькому Сході, цін на нафту, потоків капіталу до криптовалютних фондів та подальшого просування американського законодавства щодо цифрових активів.

, , , ,

Українці посіли друге місце серед іноземних покупців житла в Туреччині у червні

Громадяни України у червні 2026 року придбали в Туреччині 170 об’єктів житлової нерухомості та розділили друге місце серед іноземних покупців із громадянами Ірану, свідчать дані Турецького статистичного інституту, оприлюднені 17 липня.

Найбільше житла за місяць придбали громадяни Росії – 381 об’єкт. Українці та іранці купили по 170 об’єктів і разом посіли другу позицію в рейтингу.

Загалом у червні іноземцям у Туреччині продали 2,015 тис. житлових об’єктів, що на 20,1% більше, ніж у червні 2025 року. Частка іноземців у загальній кількості угод із житлом становила 1,6%.

Водночас за підсумками січня-червня 2026 року іноземці придбали в Туреччині 9,083 тис. житлових об’єктів – на 9,2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Таким чином, червневе зростання поки не компенсувало загальне скорочення іноземного попиту за перше півріччя.

На турецькому ринку загалом у червні було продано 129,979 тис. житлових об’єктів, що на 15,8% більше у річному вимірі. Продажі нового житла зросли на 23,1% – до 43,406 тис. об’єктів, вторинного – на 12,5%, до 86,573 тис.

Українці традиційно входять до найбільших іноземних покупців турецької нерухомості. За весь 2025 рік вони придбали 1,541 тис. об’єктів і посіли третє місце після громадян Росії та Ірану. У червні 2026 року Україна піднялася на спільну другу позицію.

 

Дубай видав понад 1 млн нових дозволів на проживання за півроку

Влада Дубая у першому півріччі 2026 року видала 1 млн 51,978 тис. нових дозволів на проживання, повідомило Головне управління з питань ідентифікації та іноземців емірату GDRFA.

За цей же період було продовжено 910 552 тис. чинних дозволів на проживання, а іноземцям різних категорій видано понад 5,078 млн дозволів на в’їзд. Кількість оформлених довгострокових Golden Visa склала близько 66 тис.

При цьому показник у 1 млн дозволів не означає, що населення Дубая за шість місяців збільшилося на таку саму кількість осіб. Частина отримувачів вже могла перебувати в еміраті за туристичними, робочими чи іншими візами. Статистика також не враховує іноземців, які покинули Дубай або не продовжили резидентство.

За даними влади, усі міграційні послуги в Дубаї переведені в цифровий формат, а середній час обробки однієї операції становить менше чотирьох хвилин. Рівень задоволеності клієнтів оцінюється в 95%.

«Золоті візи» надаються інвесторам, підприємцям, науковцям, кваліфікованим фахівцям, діячам культури та спорту, а також окремим категоріям студентів і випускників. Така віза дозволяє тривалий час проживати в ОАЕ без традиційного роботодавця-спонсора та оформляти резидентство для членів сім’ї.

Населення Дубая наприкінці 2024 року становило близько 4,25 млн осіб. Чоловіки становили 68,5% мешканців емірату, що пов’язано з великою кількістю іноземних працівників, які приїжджають без сімей.

В ОАЕ загалом проживають представники понад 200 національностей, причому іноземці становлять переважну більшість населення. Найбільшу групу становлять вихідці з Індії. Значні громади утворили громадяни Пакистану, Бангладеш, Філіппін, Ірану, Єгипту, Непалу та Шрі-Ланки. Громадяни ОАЕ становлять меншість населення країни.

Швидкий приплив резидентів підтримує попит на житло, комерційну нерухомість, школи, медичні послуги та транспорт. Водночас зростання населення збільшує навантаження на дороги, комунальну інфраструктуру та громадський транспорт Дубая.

, , , ,

ЕКА підтримало експорт українських компаній на 114 млн грн у червні

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у червні 2026 року підтримало експорт українських компаній на 114 млн грн.

Як повідомляється на сайті агентства, найбільший обсяг підтриманого експорту забезпечили підприємства Сумської – 53,46 млн грн та Чернігівської облстей – 44,87 млн грн. До числа найактивніших також увійшли Київська, Львівська та Одеська області.

Українські товари, застраховані ЕКА у червні, експортуватимуться до Узбекистану, Індії, Молдови, Австралії, Латвії, Німеччини та Грузії.

Найбільшу частку підтриманого експорту в червні сформувала продукція олійно-жирової галузі – 53,46 млн грн, поставки шпалер, радіаторів і котлів центрального опалення, продукції дистиляції та змішування спиртних напоїв, а також фруктових та овочевих соків – 1,11 млн грн.

Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.

, , , ,