Уряд Італії планує обмежити присутність китайських інвесторів у ключових компаніях, щоб уникнути можливої напруженості у відносинах із США, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела.
Плани стосуються компаній, які уряд вважає стратегічними, причому як приватних, так і державних, зазначають джерела. В якості одного з найбільш помітних прикладів вони називають італійського виробника шин Pirelli & C. SpA, 37% в якому належить китайській держкомпанії Sinochem International Corp.
Раніше цього року Pirelli позбавила китайського інвестора права управлінського контролю, опинившись під загрозою обмеження продажів у США, які є для неї основним ринком. Як повідомлялося, Вашингтон ввів заборону на імпорт або продаж у країні підключених автомобілів, в яких використовується китайське обладнання або програмне забезпечення.
Sinochem наполягає, що його інвестиції в Pirelli є довгостроковими, в той час як Рим оцінює варіанти тиску на китайського інвестора, щоб змусити його продати частку, відзначають джерела.
Ситуація навколо Pirelli показує, з якими труднощами стикається Європа в нових геополітичних реаліях. Регіон вітав китайських інвесторів після фінансової кризи 2008 року, але тепер прагне скоротити залежність від Пекіна, щоб захистити стратегічні галузі і зберегти хороші відносини з президентом США Дональдом Трампом.
Серед інших компаній, з яких Італія хотіла б витіснити китайських інвесторів, – CDP Reti SpA, що контролює енергомережі в країні, зазначають джерела. Підрозділ State Grid Corporation of China володіє 35% в CDP Reti і має два місця в її раді директорів.
Ще одним прикладом є виробник електростанцій Ansaldo Energia SpA. Незважаючи на те, що Shanghai Electric вже скоротила частку в ній до 40% з 0,5%, сама присутність китайського інвестора заважає компанії брати участь у ряді тендерів і конкурсів на енергоринку США, зазначає одне з джерел.
Загалом близько 700 італійських компаній мають китайських інвесторів, проте уряд країни зосереджений переважно на великих фірмах у стратегічних секторах, включаючи енергетику, транспорт, технології та фінанси.
Як зазначено у щойно оприлюдненому звіті Deutsche Bank, найбільше подорожчання орендної плати за трикімнатні квартири в центрі європейських міст за період із 2020 до 2025 року зафіксовано в країнах Південної та Східної Європи — до 206 %. Такі дані наведено у дослідженні, яке охопило 67 міст у світі, зокрема 28 у Європі. За інформацією Eurostat, на рівні ЄС ціни на житло зросли на 27,3% у квартальному порівнянні (з Q1 2020 до Q1 2025), а оренда — на 12,5% у період із червня 2020 по червень 2025 року. Однак у центральних частинах міст зростання перевищило середні показники. Найдорожчі та найдешевші міста – 2025 року:
Найбільше зростання оренди (2020–2025):
Загалом, висновки показують, що Південна та Східна Європа втратили свою відносну доступність у контексті оренди житла, тоді як великі фінансові й політичні центри Західної та Північної Європи залишаються найдорожчими, але доступність у Східній Європі швидко знижується.
Металургійні підприємства України в січні-липні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1 млрд 816,128 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,79% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,73% за січень-липень-2024.
У липні надходження від експорту склали $277,615 млн, тоді як попереднього місяця – $275,767 млн.
Водночас Україна за січень-липень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 9,1% – до $954,486 млн. У липні ввезено продукції на $144,918 млн.
Крім того, у січні-липні-2025 Україна збільшила експорт металовиробів на 2,6% – до $568,849 млн. У липні їх експортовано на $57,062 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 7,7% – до $658,076 млн. У липні цієї продукції ввезено на $137,568 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.
В 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
У липні 2025 року в Україні зареєстровано 1247 осіб із туберкульозом (ТБ), зокрема 945 нових випадків захворювання та 238 пацієнтів із рецидивом.
Як повідомив Центр громадського здоров’я (ЦГЗ), за підсумками липня 233 особи із загальної кількості мали лікарсько-стійку форму туберкульозу, 215 пацієнтів мали ВІЛ-позитивний статус.
При цьому, за інформацією ЦГЗ, у липні 2025 року від туберкульозу вилікувалися 967 осіб.
Ринок зоотоварів України в 2024 році виріс на 20% – до 45,4 млрд грн, й за оптимістичним прогнозом виросте ще на 20% у 2025 році, повідомила керівниця департаменту комунікацій та розвитку корпоративно-соціального бізнесу Suziria Group Анастасія Рудавка.
“Світовий ринок зоотоварів стрімко зростає та наближається до $84 млрд. Вітчизняний ринок, навіть попри повномасштабне вторгнення, демонструє щорічне зростання. Минулого року обсяги зросли на 20% – до 45,4 млрд грн. Цьогоріч, за оптимістичним сценарієм, зростання становитиме 20-21%, за песимістичним – близько 13-15%”, – сказала вона під час презентації спільного проєкту “Гуманна освіта. Волонтерство” від благодійного фонду UAnimals та Suziria Group в середу.
За даними Euromonitor 2025, в Україні нараховується 17,7 млн домашніх тварин, з них 66,5% – кішки й собаки.
Рудавка акцентувала увагу на загальні тренди більш усвідомленого відношення до домашніх улюбленців. Зокрема, у 2024 році зросла культура відповідального харчування. На 14% збільшилась кількість тварин, яких годують готовими кормами; більше половини власників готові платити за екологічні товари й корми з альтернативними білками тощо.
“Ми бачимо й світовий тренд гуманізації. Минулого року в MasterZоо придбали 60,7 тис. одиниць одягу для улюбленців, 3223 пари взуття та шкарпеток, майже 2 тис. парфумів. До дня св. Валентина за два тижні придбали тисячу гіфтбоксів. Ще одна тенденція – мінімізація стресу для тварин, що теж говорить про розвиток культури турботи про улюбленців. Приміром, з’являються мобільний грумінг та ветеринарні візити додому, таксі для тварин”, – зазначила Рудавка.
Suziria Group – українська сімейна група компаній, що розвиває ринок товарів для домашніх тварин понад 30 років. До її складу входять компанії Suziria Brands, Suziria Distribution, мережа зоомаркетів MasterZoo, яка налічує 190 магазинів, а також мережа грумінг-салонів. Компанія працює по всій території України та за її межами, експортує власні товари під брендами Savory, Half&Half, Special One, Pet Fashion, Buddy Boo, Priroda, Puramur.
Українські підприємства у січні-липні 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 66,4% порівняно з аналогічним періодом торік – до 248,342 тис. тонн зі 149,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у липні було експортовано 44,842 тис. тонн, у червні – рекордні 47,691 тис. тонн, у травні – 28,6 тис. тонн, у квітні – 46,321 тис. тонн, у березні – 39,908 тис. тонн, у лютому – 25,284 тис. тонн, у січні – 15,696 тис. тонн брухту.
У грошовому вимірі вивезення брухту за січень-липень зросло на 57,9% – до $75,468 млн з $47,801 млн.
Експорт брухту у зазначений період формально здійснювався переважно до Польщі (82,17% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,13%) та Італії (4,28%).
За перші сім місяці року Україна імпортувала 34 тонни брухту на $12 тис. з Польщі (58,33%), Сейшельских островів (33,33%) та Британських Віргінських Островів (8,33%).
Як повідомлялося, через різке зростання вивезення стратегічної сировини з України Міністерство економіки ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту зі встановленням нульового обсягу квоти. Наразі проходить публічне обговорення проекту відповідної постанови. Очікується, що її реалізація сприятиме безперебійній роботі металургійної та ливарної галузей промисловості України, а також стабілізації ситуації із забезпеченням потреби брухту на внутрішньому ринку України.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн.
