Ціни на нафту зростають вранці в понеділок, відновлюючись після різкого зниження за підсумками минулого тижня.
Вартість квітневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:05 кв становить $83,38 за барель, що на $0,38 (0,46%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів минулої п’ятниці ці контракти подешевшали на $2,14 (2,5%), до $83 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $76,68 за барель, що на $0,34 (0,45%) вище підсумкового значення попередньої сесії. Тоді контракт знизився в ціні на $2,15 (2,7%), до $76,34 за барель.
За підсумками минулого тижня Brent впала в ціні на 3,9%, WTI – на 4,2%. Головним негативним фактором для світових ринків, включно з ринком нафти, стала жорстка риторика представників провідних центробанків світу, що підвищила ймовірність нових підйомів ставок, пише MarketWatch.
“Нафта опинилася між молотом і ковадлом, або, іншими словами, між Федрезервом і жорсткою посадкою”, – зазначив керуючий партнер SPI Asset Management Стівен Іннес.
Тим часом кількість діючих нафтових бурових установок у США минулого тижня скоротилася на дві одиниці і становила 607, повідомила нафтосервісна компанія Baker Hughes. Кількість газових установок збільшилася на одну одиницю, становивши 151.
Обсяг торгів у понеділок, ймовірно, буде нижчим за звичайний, оскільки біржі США закриті у зв’язку зі святкуванням Дня президентів.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію про візит свого американського колеги Джо Байдена до Києва.
“Джозефе Байдене, вітаю в Києві! Ваш візит – це надзвичайно важливий прояв підтримки для всіх українців”, – наголосив Володимир Зеленський.
В свою чергу, Білий дім прокоментував зустріч Байдена та Зеленського .
“Я оголошу про чергове постачання критично важливого обладнання, у тому числі артилерійських боєприпасів, протитанкових систем та радарів спостереження за повітряним простором, щоб допомогти захистити український народ від повітряних бомбардувань.
І я поділюся, що пізніше цього тижня ми оголосимо про додаткові санкції проти еліти та компаній, які намагаються ухилитися від російської військової машини або задіяти її”, – йдеться в повідомленні на сайті Білого дому.
Після візиту до Києва президент США вирушить до Польщі.
Металургійні підприємства України в січні поточного року скоротили надходження від експорту чорних металів у 6,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $165,690 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 5,29% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 17,01% за січень-2022.
Водночас Україна в січні поточного року знизила імпорт аналогічної продукції на 50% – до $68,593 млн.
Крім того, в січні Україна скоротила експорт металовиробів на 48,8% – до $62,127 млн. При цьому імпорт металовиробів зменшився на 35,2% – до $51,263 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн – на чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. У грудні-2022 надходження від експорту чорних металів становили $173,944 млн, тоді як у листопаді – $205,647 млн.
Водночас Україна минулого року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн. У грудні її імпортовано на $89,275 млн.
Крім того, у 2022 році Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. У грудні їх поставлено на $69,285 млн.
Імпорт металовиробів за минулий рік скоротився на 42,9% – до $643,162 млн (у грудні – $67,705 млн).
Шевченківський районний суд Києва частково скасував арешт рахунків ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (ПГЗК) гірничорудної компанії Ferrexpo plc з активами в Україні для виплати зарплати співробітникам, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам і мобілізованим працівникам, забезпечення виробничого процесу.
Згідно з прес-релізом компанії, відповідне рішення суд ухвалив 16 лютого поточного року.
При цьому уточнюється, що суд частково задовольнив вимоги підприємства. Зокрема, ПГЗК дозволено також здійснювати виплати зарплати та відповідних нарахувань (аліментів, лікарняних, допомоги сім’ям загиблих під час оборони України працівників тощо) для штатних працівників, оплату послуг оренди комунального та держмайна, товарів і послуг державних і комунальних підприємств, установ та комунальних платежів.
Крім того, дозволено здійснювати виплати, пов’язані зі сплатою місцевих податків і зборів, а також оплату закупівлі продуктів, харчів, оренди приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб.
У пресрелізі компанії вітається рішення суду, проте констатується, що суд відхилив можливість оплати за товари та послуги, отримані від підрядних організацій. ПГЗК вважає, що продовження заборони на проведення цих платежів ставить під загрозу роботу таких компаній, адже для більшості з них ПГЗК є основним замовником.
Крім того, послуги та товари, які надають ці підрядні організації, є критичними для забезпечення стабільної виробничої діяльності підприємства. А можливе зменшення обсягів виробництва або його зупинка потягне за собою недотримання державою податків і працівниками стабільної зарплати.
ПГЗК наполягає також на знятті арешту з фінансових операцій, спрямованих на соціальну підтримку України. За даними компанії, у 2022 році в рамках програми гуманітарної підтримки України ПГЗК спрямував понад 500 млн грн на допомогу 8 областям, які найбільше постраждали від російської агресії. Підприємство вважає вкрай важливим сьогодні продовжити всі заплановані соціальні та гуманітарні програми в рамках діяльності Благодійного фонду ПГЗК.
ПГЗК вказує на важливість повного розблокування рахунків для забезпечення повноцінної роботи підприємства і вживає всіх необхідних заходів для цього.
Як повідомлялося, ухвалою Шевченківського районного суду Києва від 3 лютого 2023 року на всі рахунки ПрАТ “Полтавський ГЗК” і видаткові операції, крім сплати податків до держбюджету, було накладено арешт. Це рішення унеможливило здійснення виплати зарплати та річного бонусу, яке підприємство запланувало зробити 7 лютого 2023 року.
Пізніше суд скоригував ухвалу, дозволивши виплату зарплати, пояснивши обмеження на її виплату опискою. Однак скоригована ухвала не дозволяла здійснювати платежі на рахунки в інших банках, у яких відкрито зарпроєкт, тому її виконання було ускладнене. Незважаючи на це, станом на 16 лютого 2023 року зарплату за січень 2023 року і річний бонус для всіх штатних співробітників ПГЗК виплачено в повному обсязі, зазначала компанія.
Також повідомлялося, що суд в Україні заарештував рахунки ПГЗК Ferrexpo за запитом прокуратури в рамках справи про недоплату ренти за видобуток залізної руди у 2018-2021 роках. Компанія заперечує махінації.
Раніше Служба безпеки України (СБУ) і Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомили про підозру головному бухгалтеру ПГЗК Ferrexpo, мажоритарієм якої є бізнесмен і ексдепутат Костянтин Жеваго.
“СБУ спільно з БЕБ та Офісом генпрокурора повідомила про підозру одному з топ-менеджерів ПГЗК, що входить до складу групи компаній Ferrexpo і належить українському олігарху-втікачу”, – ішлося в повідомленні СБУ в Телеграм-каналі.
“Детективи БЕБ повідомили про підозру головному бухгалтеру ПГЗК. Підприємство входить до складу групи компаній Ferrexpo, якою володіє мільярдер із батальйону “Монако”, – зі свого боку заявляло БЕБ.
Вірменія і Туреччина домовилися прискорити процес діалогу з метою остаточного відкриття кордону між країнами, заявив глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян.
“Досягнуто конкретних домовленостей. Є рішення прискорити процес діалогу з метою остаточного відкриття кордону між Вірменією і Туреччиною”, – сказав Мірзоян на засіданні уряду в четвер, представляючи підсумки свого візиту до Туреччини 15 лютого.
За його словами, досягнуто також домовленості про відкриття вірмено-турецького кордону для громадян третіх країн і власників дипломатичних паспортів Вірменії та Туреччини до початку туристичного сезону.
Міністр також повідомив, що направлені до Туреччини вірменські рятувальники в четвер повернуться додому через сухопутний кордон.
Зі свого боку, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що дії республіки з надання допомоги Туреччині мають виключно гуманітарний характер.
“Абсолютно неприйнятна критика на нашу адресу, оскільки не можу уявити ситуацію, що в сусідній країні мільйони людей потребують допомоги, і хтось може залишитися байдужим. Це неприйнятно”, – зазначив Пашинян.
З іншого боку, сказав він, Вірменія наголошує на необхідності зміни якості відносин у регіоні.
“Шкодую, що певна зміна відбувається в умовах такої трагедії. Але, напевно, людські трагедії роблять людей більш зрозумілими один одному. Це об’єктивна реальність. Сподіваюся, що це може стати новою відправною точкою для встановлення відносин між Вірменією і Туреччиною”, – сказав Пашинян.
Він також повідомив, що ескізний проєкт відновлення Анійського мосту на кордоні Вірменії та Туреччини готовий.
Адаптація української олійноекстракційної галузі до нових реалій з дефіцитом електроенергії та віяловими відключеннями живлення неминуча, оскільки підприємствам вигідніше забезпечити себе автономною електрогенерацією, ніж зазнавати збитків через простій дорогого устаткування, вважає трейдер з олійних культур групи компаній “Прометей” Володимир Бондарук.
“Безумовно, на галузь вплинули російські ракетні обстріли і запроваджені графіки відключень світла: наприклад, один завод у Тернопільській області повідомляв про зменшення валової переробки на 15% через проблеми з подачею електроенергії. Але так чи інакше адаптація до нових реалій неминуча, тому що тут працює чиста математика, коли вартість генератора незрівнянно менша за збитки від простою заводу”, – розповів він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Бондарук уточнив, що багато олійноекстракційних заводів (ОЕЗи) вже забезпечили себе автономною електрогенерацією, завдяки чому можуть працювати з достатнім завантаженням. Побічно про їхню повноцінну роботу свідчить те, що конкуренти “Прометея” продовжують активно закуповувати насіння соняшнику для переробки, завдяки чому ціни на нього на внутрішньому ринку продовжують зростати.
“Ми спостерігаємо стабільне зростання цін на сировину з початку сезону, і навіть планові/аварійні відключення електроенергії цьому не завадили. Таким чином, є підстави вважати, що маржинальність переробки все ще дає змогу зацікавити фермера до продажу сировини за привабливою ціною навіть в умовах часткової втрати продуктивності підприємствами галузі”, – уточнив Бондарук.
Експерт також зазначив, що олійноекстракційні підприємства доцільно постачати генераторами, оскільки вони не можуть повноцінно працювати в умовах стабілізаційних відключень живлення, а потребують безперебійної подачі електрики протягом усього робочого дня.
“Я підтримую контакт із великим агрохолдингом із трьома ОЕЗами, які сумарно переробляють до 4 тис. тонн соняшнику на добу, що є одним із найкращих показників у країні. Так от, вони зараз повністю автономні і повністю завантажені, тому що на початку січня встановили генератори і фактично компенсують брак електроенергії в стаціонарній мережі без втрати продуктивності. А ось, наприклад, великий ОЕЗ у Вінницькій області працює в кращому разі на 60% довоєнної потужності через брак енергії”, – розповів трейдер в інтерв’ю.
Іншою альтернативою купівлі генераторів Бондарук назвав перехід роботи ОЕЗів у режим доопрацювання соняшнику до експортних кондицій і продажу за кордон, що містить операції доочищення, досушування та сепарації від амброзії, домішки якої в насінні соняшнику неприпустимі відповідно до європейських норм.
“Досить великий ОЕЗ у Миколаївській області, який може переробляти 500-700 тонн соняшнику на добу і мав значні перебої з електропостачанням, перебудував потужності для доопрацювання сировини та подальшого експорту готового для олійноекстракції соняшнику. Тобто вони зрозуміли, що безперебійний “краш” (переробку) у себе забезпечити вони не зможуть, і прийняли рішення купувати соняшник і доводити його до експортних кондицій”, – уточнив трейдер.
При цьому, за його словами, група компаній “Прометей” ні на день не зупиняла закупівлі сировини, незважаючи на проблеми з електропостачанням.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Засновником і власником ГК “Прометей” є Рафаель Гороян.
