Компанія Rauta заявила, що термін ефективної експлуатації сендвіч-панелей Ruukki може перевищувати 100 років. Такий висновок підтверджено протоколами випробувань наповнювача та сталі з полімерним покриттям, повідомили в компанії.
За даними Rauta, ключовими чинниками, що впливають на довговічність сендвіч-панелей, є правильний підбір полімерного покриття сталевих обшивок відповідно до категорії корозійної агресивності середовища, а також точний розрахунок панелей для забезпечення належної несної здатності огороджувальних конструкцій.
Rauta — українська компанія, що спеціалізується на постачанні та впровадженні сучасних будівельних рішень з використанням сендвіч-панелей, сталевих конструкцій та енергоефективних технологій.
Офіційний представник Ruukki в Україні, компанія реалізує проєкти у промисловому, комерційному та цивільному будівництві.
ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) закуповує у ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) феросплави сумарно на 179,823 млн грн.
Згідно з повідомленням МГЗК в системі розкриття інформації НКЦПФР, рішення про вчинення або подальше схвалення значного правочину з заінтересованістю наглядова рада компанії ухвалила на засіданні 6 серпня 2025 року.
“Предмет правочину: придбання АТ “МГЗК” у травні-липні 2025 року у АТ “НЗФ” феросплавів у кількості 3279,32 тонн на загальну суму 179 млн 823,583 тис. грн з ПДВ”, – констатується в повідомленні.
У червні поточного року повідомлялося, що МГЗК поставить НЗФ марганцеву руду сумарно на 422 млн грн – відповідне рішення наглядова рада компанії на засіданні 13 червня 2025 року. Тоді зазначалось, що з метою здійснення господарської діяльності МГЗК зобов’язується поставити, а НЗФ сплатити і прийняти руду марганцеву збагачену зі зниженим вмістом фосфору, в асортименті, за якістю та кількістю згідно специфікацій.
Загальна вартість договору складалась з суми усіх специфікацій: сумарна вартість робіт становить 421 млн 961,9 тис. грн, а саме схвалено договори поставки №145Р/2402631 від 25 грудня 2024р, №147Р/2500265 від 29 січня 2025р, №148Р/2500832 від 27 березня 2025р, укладені між МГЗК та НЗФ на суму 266 млн 971,7 тис. грн, а також правлінню ПрАТ дозволили укласти договір поставки сумарно на 154,99 млн грн.
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
У сучасному агробізнесі якість сировини стає валютою, яка визначає не лише успішність переробки, а й прибутковість усього виробничого ланцюга. Саме цій темі присвячений новий безкоштовний онлайн-курс освітньої платформи AgriAcademy – «Цукровий буряк. Якість сировини», створений експертами агропромислового холдингу Астарта-Київ – лідера галузі цукровиробництва в Україні.
Якість – це розрахунок
У центрі уваги курсу – технологічна якість цукрових буряків як критичний фактор впливу на обсяг виходу цукру, тривалість зберігання, ефективність логістики та переробки.
Курс орієнтований на агрономів, технологів, керівників господарств і всіх, хто працює у сфері цукрового буряківництва. У ньому детально розкриваються ключові фактори, що визначають технологічну якість цукрових буряків, зокрема:
Авторка курсу – Олена Лупєкіна – практик із понад 20-річним досвідом, заступниця з сировини Яреськівського цукрового заводу, детально розкладає складні теми простими словами, з опорою на реальні кейси з виробництва.
Інтерактивні матеріали розроблені Ольгою Вейлер, методичну основу забезпечила Світлана Семенюк.
Що отримує слухач:
Чому це важливо?
Якість цукрових буряків визначає прибутковість виробництва – від поля до заводу. Саме тому новий курс стане корисним інструментом для тих, хто прагне підвищити якість сировини, знизити втрати та підготуватися до сезону з найкращими технологічними знаннями.
Запрошуємо виробників долучитися до навчання на платформі AgriAcademy вже зараз: «Цукровий буряк. Якість сировини»
Нагадаємо, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та агропромхолдинг «Астарта-Київ» у 2024 році уклали партнерську угоду щодо розвитку дистанційної освіти для українських аграріїв. У рамках співпраці передбачено створення 25 онлайн-курсів, присвячених вирощуванню, зберіганню та переробці польових культур.
Окрім нових навчальних матеріалів, на платформі також доступні курси від експертів Астарти, які були опубліковані раніше:
«Соняшник. Біологічні особливості культури»
«Соняшник. Технологія вирощування»
«Кукурудза. Біологічні особливості культури»
«Кукурудза. Технологія вирощування»
«Ріпак озимий. Технологія вирощування»
AgriAcademy – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Сьогодні на платформі доступно близько 30 онлайн-курсів – більше 300 годин практичного навчання з агрономії, управління, технологій, переробки, зберігання, тощо. Кожен курс включає перевірку знань і сертифікацію учасників.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) відбувається за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Астарта – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг в Україні, публічна європейська компанія, яка веде соціально-відповідальний бізнес і виробляє продовольчі товари з орієнтацією на глобальні ринки. Основна діяльність сконцентрована у рослинництві, цукровій промисловості, молочному тваринництві, сфері переробки сої, зерновій логістиці, біоенергетиці. Більше інформації тут Агропромисловий холдинг “Астарта-Київ”
Мережа магазинів “Сільпо” відкриє перший супермаркет на території гірськолижного курорту Буковель в Івано-Франківській області, повідомляє Українська рада торгових центрів.
Магазин запрацює у селі Поляниця (урочище Щивки, 1). Дата відкриття ще не відома, однак підготовка до запуску вже активно триває, про що свідчать вакансії ритейлера, розміщені на сайтах з пошуку роботи.
До цього в зазначеному регіоні мережа “Сільпо” пропонувала лише доставку.
“Сільпо” – одна з найбільших мереж супермаркетів в Україні, заснована у 1998 році. Є частиною торговельно-промислової групи Fozzy Group. Станом на серпень 2025 року мережа налічує 309 супермаркетів у 62 містах.
Пасажиропотік через український кордон на тижні з 2 по 8 серпня збільшився на 1,6% – до 778 тис. та встановив новий рекорд для воєнного часу: минулого року найбільший пасажиропотік також фіксувався у серпні, але складав до 737 тис.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, потік на виїзд у десятий тиждень літа зріс с 367 тис. до 376 тис., тоді як на в’їзд – з 399 тис. до 401 тис.
У минулі вихідні щодня фіксувалося 123-129 тис. перетинів кордону, а цієї суботи – 120 тис.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску на цьому тижні, збільшилася зі 141 тис. до 142 тис., а потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 538 до 570.
“З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні навантаження зростає ще більше – у середньому на 16% порівняно з буднями”, – зазначається у повідомленні Західного регіонального управління Держприкордонслужби.
Згідно з ним, найбільш завантаженими є пункти пропуску (ПП) “Краківець”, “Шегині” та “Устилуг”, середнє навантаження фіксується у ПП “Грушів”, “Угринів”, “Рава-Руська”, тоді як найменше – у ПП “Смільниця” та “Нижанковичі”.
У цю неділю станом на 12:00 на польському кордоні, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 60 легкових авто була у ПП “Устилуг”. 35 машин очікували проходження кордону у ПП “Грушів”, 30 – у ПП “Угринів”, 25 – у ПП “Краківець” та 10 – у ПП “Шегині”.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга у 30 машин була на переході “Лужанка”, тоді як у ПП “Вилок” та “Дзвінкове” – по 20, “Косино” – 15 та “Тиса” – 5.
На кордоні зі Словаччиною у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” очікували контролю відповідно 35 та 25 авто, а на кордоні з Румунією черги були в ПП “Порубне” – 60 машин та ПП “Дякове” – 15.
Сумарні показники перетину кордону людьми цього року на 5,7% вище минулорічних: тоді за подібні сім днів з України виїхало 356 тис. та в’їхало 380 тис. людей, потік машин також був менший – 137 тис.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 128 тис., з яких 108 тис. – сезонно з початку літа.
Як зазначив на початку березня 2023 року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 31 липня 2025 року оцінювалась в 5,115 млн (на 1 липня – 5,083 млн), а загалом у світі – у 5,676 млн (5,643 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на квітень цього року, 3,757 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,669 млн на кінець минулого року.
Білий дім шукає майданчик для можливої зустрічі наприкінці наступного тижня, де США, Росія та Україна могли б обговорити врегулювання конфлікту — при цьому Україна активно вимагає своєї участі в будь-яких переговорах.
Представники CBS News підтверджують, що адміністрація США шукає майданчик для зустрічі президентів Трампа, Путіна і Зеленського, яка може відбутися вже наступного тижня.
Саміт між Трампом і Путіним запланований на 15 серпня в Анкориджі (Аляска), який в адміністрації США називають ознайомчою зустріччю, без чітких обіцянок завершення конфлікту.
