Політика – Сторінка 13 – Ukraine open for business

Україна скоротила виробництво яловичини за місяць на 34%

Обсяги забою великої рогатої худоби (ВРХ) у червні 2025 року склали 9,1 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-34%) відносно травня 2025 року і на 600 тонн менше (-6%) відносно червня 2024, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).

В галузевій асоціації зазначили, що в січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ в Україні становили 83,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-6%) відносно минулорічного періоду. В червні 2025 року на підприємствах було вироблено 70% яловичини від загального обсягу забою, а в господарствах населення – 30%.

Обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах у червні становили 6,4 тис. тонн, що на 500 тонн більше (+8%) відносно травня 2025 року і на 1,5 тис. тонн більше (+31%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ на сільгосппідприємствах становили 38,6 тис. тонн, що на 1 тис. тонн більше (+3%) відносно минулорічного періоду.

У господарствах населення обсяги забою ВРХ у червні становили 2,7 тис. тонн, що на 5 тис. тонн менше (-65%) відносно травня поточного року і на 2,1 тис. тонн менше (-44%) відносно червня 2024 року. В січні-червні 2025 року обсяги забою ВРХ у господарствах населення становили 45,1 тис. тонн, що на 6,4 тис. тонн менше (-12%) відносно минулорічного періоду.

Загальні обсяги забою сільськогосподарських тварин, не тільки ВРХ, але й свиней, овець, птахів у січні-червні 2025 року становили 1,13 млн тонн, що на 5% менше відносно минулорічного періоду. Найбільш суттєво обсяги забою наростили сільгосппідприємства у Закарпатській (+227%), Запорізькій (+38%), Харківській (+32%), Миколаївській (+27%), Чернівецькій (+19%) областях.

ЯЛОВИЧИНА

ПриватБанк збільшив чистий прибуток на 7,1%

Державний ПриватБанк (Київ) у квітні-червні 2025 року отримав 17,9 млрд грн чистого прибутку, що на 7,1%, або 1,1 млрд грн більше, ніж рік тому, коли чистий прибуток складав 16,7 млрд грн.

Прибуток банку до оподаткування становив 22,7 млрд, що на 7,6%, або 1,6 млрд грн більше за другий квартал 2024 року.

Згідно зі звітністю, чистий процентний дохід ПриватБанку порівняно з другим кварталом 2024 року зріс на 20,2% – до 19,2 млрд грн, тоді як чистий комісійний – на 8,4%, до 6,9 млрд грн.

Чистий прибуток від операцій з інвалютою за звітний період збільшився на 4,9% – до 1,46 млрд грн. У другому кварталі 2025 року ПриватБанк суттєво скоротив збитки від переоцінки іноземної валюти – до 306 млн грн проти 1,1 млрд грн за аналогічний період минулого року.

Водночас витрати на виплати працівникам зросли на 31,9% – до 3,8 млрд грн, інші операційні та адмінвитрати – на 23,7%, до 2,9 млрд грн.

Кошти на рахунках фізичних осіб за другий квартал 2025 року збільшилися на 12,7%, або на 73,5 млрд грн., – до 654,7 млрд грн, а кількість клієнтів фізосіб збільшилась до 18,04 млн.

Обсяг кредитів та авансів ПриватБанку загалом залишився стабільним, проте суттєво змінилася їхня структура. Зокрема, банк скоротив вкладення в депозитні сертифікати НБУ на 35,1% – з 112,2 млрд грн у другому кварталі 2024 року до 72,8 млрд грн у другому кварталі 2025 року. Водночас строкові розміщення коштів в інших банках зросли у 10,4 раза – з 3,8 млрд грн до 44,3 млрд грн.

Зазначається, що кредитний портфель ПриватБанку зріс на 26,8% – до 130,1 млрд грн, а кількість бізнес-клієнтів банку збільшилася з 918 тис. до 930 тис.

Водночас загальні активи ПриватБанку за другий квартал 2025 року у порівнянні з першим кварталом зросли на 3,9%, або на 29,1 млрд грн, до 781,9 млрд грн.

Станом на 30 червня 2025 року ПриватБанк мав 1 170 відокремлених підрозділів, зареєстрованих у Держреєстрі банків. Із них – 9 філій, 1 представництво та 1 160 відділень, що належать до різних класифікаційних груп. З цих відділень 65 тимчасово не працюють, зокрема: у Луганській області – 19, у Донецькій області – 15, у Запорізькій області – 21 та у Херсонській області – 10

За даними Національного банку України, станом на 1 квітня 2025 року ПриватБанк посідав перше місце за загальними активами серед 60 банків – 945,4 млрд грн, або 25,2% ринку.

ПРИБУТОК, ПРИВАТБАНК

Узбекистан та Азербайджан домовилися про спільну розвідку та видобуток вуглеводнів

Міністерство енергетики Узбекистану, Державна нафтова компанія Азербайджану (SOCAR) та «Узбекнефтегаз» 24 липня цього року підписано угоду про розподіл продукції (УРП).

Документ передбачає проведення геологічної розвідки та подальшого видобутку вуглеводнів на інвестиційних блоках Устюртського нафтогазоносного регіону.

В рамках УРП планується проведення 3D сейсморозвідки на площі не менше 1000 кв. У разі виявлення промислового родовища, сторони приступлять до його розробки і виробництва.

«Партнерство з SOCAR відображає стратегічне прагнення Нового Узбекистану до диверсифікації джерел інвестицій та впровадження кращих міжнародних практик. Устюртський регіон має високий потенціал, а підписання УРП відкриває нові горизонти для його ефективного розвитку. Ми переконані, що цей проєкт стане важливим драйвером технічного прогресу та економічного зростання”, – заявив міністр енергетики Джурабек Мірзамахмудов.

«Підписання цієї угоди є свідченням нашої довгострокової стратегії розвитку енергетичного сектору в Центральній Азії та Каспійському регіоні. SOCAR з ентузіазмом приступає до реалізації проекту, застосовуючи накопичений досвід і передові технологічні рішення», – зазначив президент SOCAR Ровшан Наджаф.

Голова правління «Узбекнефтегазу» Баходір Сідіков заявив, що угода зміцнить позиції компанії як «надійного та інноваційно орієнтованого партнера, відкритого до міжнародного співробітництва та масштабних інвестицій».

У травні 2018 року «Узбекнефтегаз», SOCAR і BP Exploration (Каспійське море) підписали меморандум – компаніям було запропоновано розглянути спільне геологічне дослідження інвестиційних блоків «Араломор», «Самско-Косбулак» і «Байтерек» Устюртського району.

Детальніше

АЗЕРБАЙДЖАН, вуглеводні, УЗБЕКИСТАН

Чергові місцеві вибори в Україні не будуть проведені – ЦВК

Чергові місцеві вибори в Україні, які згідно з виборчим законодавством мали б відбутися в останню неділю жовтня цього року одночасно по всій країні, не будуть проведені, повідомляє Центральна виборча комісія.

“Дату проведення таких виборів призначає Верховна Рада України не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування. У зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан, під час дії якого жодні вибори не організовуються і не проводяться. Отже, рішення про призначення чергових місцевих виборів парламентом не приймалося”, – зазначено в повідомленні на сайті ЦВК.

З огляду на це, ЦВК констатує відсутність підстав для внесення подання кандидатур до складу місцевих територіальних виборчих комісій, а також для формування нового складу територіальних виборчих комісій різних рівнів, які здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів в Україні.

Також ЦВК звернула увагу місцевих організацій політичних партій – суб’єктів подання кандидатур до складу ТВК, що передумовою внесення подання є прийняття Верховною Радою України рішення про призначення чергових місцевих виборів та визначення дати їх проведення.

“Якби не російська агресія і страшна війна, яку розв’язали проти України росіяни, ми б зараз вже вступали в період підготовки та організації чергових місцевих виборів, зокрема, відповідно до вимог виборчого законодавства місцеві осередки політичних партій мали б можливість подавати подання кандидатур до нового складу територіальних виборчих комісій. Однак під час дії воєнного стану жодні вибори не організовуються і не проводяться, тому члени ТВК, склад яких був сформований на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, продовжують здійснювати свої повноваження до формування нового складу відповідної територіальної виборчої комісії”, – пояснив член Комісії Сергій Постивий.

ЦВК

Ostchem скоротив випуск добрив на 7,5%

Заводи азотного холдингу Ostchem, який об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, за підсумками січня-червня 2025 року виготовили 849,9 тис. тонн мінеральних добрив, що на 7,47% менше проти аналогічного періоду 2024 року, коли було виготовлено 918,5 тис. тонн добрив, зазначається релізі холдингу в понеділок.

Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” у першому півріччі випустив 567,1 тис. тонн продукції, що на 21% менше, ніж торік. “Рівнеазот” збільшив виробництво продукції на 40,9% – до 282,7 тис. тонн з 200,7 тис. тонн торік.

Загальне зниження виробництва в холдингу пояснили вимушеними зупинками обладнання на черкаському “Азоті” у першому кварталі 2025 року, а також нестабільним постачанням енергоресурсів. У цей період холдинг перерозподілив виробничі навантаження між заводами і наростив випуск добрив на “Рівнеазоті”.

“Нашим пріоритетом залишається стабільне постачання добрив українським аграріям навіть у найскладніші часи. Від цього залежить успіх проведення весняних і осінніх польових робіт. В умовах воєнного часу для нас як для виробника на перше місце виходять технологічна гнучкість, адаптивність та нестандартні управлінські рішення. Крім того, ми продовжуємо інвестувати у стабільність виробництва та енергоефективність”, – зазначив директор з виробництва Ostchem Сергій Павлючук.

У холдингу уточнили, що структура виробництва, порівняно з минулим роком, дещо змінилася. У першому півріччі найбільше було виготовлено аміачної селітри – 355,7 тис. тонн. Минулого року цей показник становив 362,9 тис. тонн. На друге місце вийшов КАС, обсяг виробництва якого становив 308,9 тис. тонн. У цьому сегменті частка українського виробництва зберігається на високому рівні за рахунок логістичних переваг українських виробників. На третьому місці – карбамід із 138,3 тис. тонн (183,6 тис. тонн минулого року). Невелика частка виробництва припадає на ВАС – 16,2 тис. тонн та аміак – 22,6 тис. тонн.

У релізі наголошується, що на тлі скорочення внутрішнього виробництва продовжує наростати потік неконтрольованого дешевого імпорту в Україну: у першому півріччі в Україну завезено 1,5 млн. тонн традиційних добрив (азотних та комплексних), з них 828 тис. тонн азотних добрив. При цьому імпорт аміачної селітри становив 190 тис. тонн (176,6 торік), карбаміду – 379,6 тис. тонн (311,3 тис. тонн), КАС – 61,49 тис. тонн (50,8 тис. тонн).

“Вперше обсяг імпорту карбаміду більш ніж удвічі перевищив обсяг українського виробництва, що є тривожним сигналом для всієї галузі та потребує системних рішень”, – резюмували в Ostchem.

Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.

ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.

ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.

OSTCHEM, ДОБРИВА

Польська Unimot S.A планує створити паливно-енергетичний комплекс у Львівській області

Польська Unimot S.A планує створити паливно-енергетичний комплекс у Мостиськах Львівськой області, орієнтовні інвестиції EUR55-60 млн, повідомив директор зі звʼязків з органами державної влади в Україні Unimot S.A. Назарій Волянський

“Ми вже купили землю на заході України, в Мостиськах. Це буде великий проєкт паливно-енергетичного комплексу, паливний термінал – біля 55-60 млн євро”, – повідомив він під час круглого столу “Свобода для бізнесу та нові інвестиційні можливості: як уряд, регіони, бізнес запускають відновлення” в “Інтерфакс-Україна” у понеділок.

Він додав, що компанія вже подала заявку в Міністерство економіки, для визнання значним інвестором і розраховує на отримання певних стимулів від держави.

“Маємо надію, що ми їх отримаємо і розпочнемо цей проєкт. Зараз він перебуває в стадії активної підготовки”, – зазначив він.

Волянський уточнив, що зазначена земельна ділянка “з залізницею”.

Як повідомлялось, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні EUR76 млн грантової допомоги для будівництва євроколії між Львовом і кордоном з Польщею, Скнилів-Мостиська ІІ стане першою повноцінною ділянкою майбутнього прямого залізничного з’єднання європейською колією з Європою.

Заснована у 2011 р. UNIMOT S.A. є незалежним імпортером рідкого та газоподібного палива, пропонуючи: дизельне паливо, біопаливо, зріджений газ, природний газ, електроенергію, моторні масла та бітум. З 2017 року котирується на основному ринку Варшавської фондової біржі. З 2017р. UNIMOT S.A. будує мережу автозаправних станцій у Польщі, а з 2019 року і в Україні під брендом AVIA на основі договорів мастер-франчайзингу.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/investments/1091303.html

Unimot S.A

Business news from Ukraine