Федеральна резервна система (ФРС) може знизити відсоткову ставку 2025 року меншу кількість разів, ніж очікувалося раніше, на тлі сильних статданих щодо ринку праці та підвищеної інфляції, вважає голова Федерального резервного банку (ФРБ) Бостона Сьюзен Коллінз.
«Згодом деяке подальше пом’якшення грошово-кредитної політики буде виправданим, проте, ймовірно, воно буде менш вираженим, ніж я очікувала у вересні, – сказала вона в інтерв’ю Bloomberg News. – Мені здається, буде дуже розумним узяти паузу, щоб вдумливо і всебічно оцінити дані, і дотримуватися аналітичного і терплячого підходу».
При цьому Коллінз зазначила, що її прогноз для траєкторії процентних ставок на 2025 рік загалом збігається з медіанним прогнозом членів керівництва Федрезерву, який передбачає два зниження вартості запозичень протягом року, на 25 базисних пунктів кожне.
Федрезерв знижував ставку за федеральними кредитними коштами тричі поспіль минулого року, тепер вона перебуває на рівні 4,25-4,5%. На думку Коллінз, поточний рівень ставки все ще обмежувальний, проте він став ближчим до нейтрального. Наступне засідання ФРС відбудеться 28-29 січня.
Коллінз є членом Федерального комітету з операцій на відкритих ринках (FOMC) з правом голосу цього року.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) із групи Світового банку 20 грудня 2024 року підписала документи про надання Концерну «Галнафтогаз» кредиту на $53,87 млн для фінансування будівництва ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області та технічну підтримку.
Згідно з інформацією на сайті IFC, загальна вартість проєкту оцінюється в EUR261 млн (з ПДВ), кредит терміном на 16 років надається створеним проєктним компаніям ТОВ «Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь» і ТОВ «Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3», що контролюються GNG Retail Limited та її «дочкою» «Концерном Галнафтогаз» (разом – GNG Group).
Зазначається, що проєкт передбачає залучення змішаного фінансування, зокрема за рахунок UK-FCDO і EC-UIF, а також Фонду чистих технологій.
Раніше, 4 грудня, участь у проєкті схвалив також Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який також уже підписав документи про надання вищевказаним ТОВ довгострокового кредиту на EUR60 млн для будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області.
Очікується, що ВЕС щорічно вироблятиме близько 380 ГВт*год (380 млн кВт*год) відновлюваної електроенергії з нульовим викидом вуглецю.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) в лютому 2024 року дозволив GNG Retail Limited (Кіпр) придбати понад 50% у статутних капіталах ТОВ «Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь» і ТОВ «Вінд Павер Джі Ес Ай Волинь 3». Згідно з даними відкритих реєстрів, GNG Retail Limited належить 89,5% у двох ТОВ, АТ «ЗНВКІФ “Ріміні” (у якому 83,19% належить Віталію Антонову) – 10,5%.
СЕО OKKO Василь Даниляк анонсував початок робіт зі спорудження ВЕС у Волинській області восени 2024 року. Він пояснював плани роботи групи в секторі ВДЕ необхідністю диверсифікації бізнесу, оскільки паливний ринок уже не передбачає зростання.
«Галнафтогаз» управляє однією з найбільших мереж АЗК ОККО, яка налічує понад 400 комплексів із мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій «Концерн Галнафтогаз». Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр) засновника і голови Concorde Capital Ігоря Мазепи.
Роздрібні продажі легкових автомобілів у Китаї в грудні зросли на 12% у річному вираженні – до 2,635 млн, йдеться у звіті Китайської асоціації пасажирських автомобілів (CPCA).
Порівняно з листопадом вони збільшилися на 8,7%.
Реалізація автомобілів на нових джерелах енергії (NEV) злетіла на 37,5% р/р і досягла 1,302 млн. Порівняно з листопадом показник підвищився на 2,6%.
На частку NEV минулого місяця припадало 49,4% нових автомобілів проти 40,3% у грудні 2023 року.
За весь 2024 рік продажі легкових автомобілів у КНР зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом роком раніше – до 22,894 млн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у 2024 році збільшив випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн.
Згідно з пресрелізом підприємства в четвер, виплавка сталі за зазначений період зросла на 17,2% – до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
У грудні “Запоріжсталь” виробила 284,7 тис. тонн чавуну, 245,5 тис. тонн сталі, відвантажено 234,1 тис. тонн прокату.
В.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко констатував, що у 2024 році комбінат продовжував працювати в умовах близькості фронту та спричинених цим ризиків безпеки, суттєвої нестачі персоналу через мобілізацію та міграцію, значних обмежень енергопостачання, кризи на світових ринках та стагнації внутрішнього ринку сталі, тощо.
“Великих зусиль коштувало зберегти завантаження виробничих потужностей комбінату в середньому до 75% і, крім того, продовжувати програми підтримки колективу, регіону та армії. Ключовий фокус колективу “Запоріжсталі” у 2024 році був сконцентрований на пошуку рішень для підвищення власної стійкості, ефективності та конкурентоспроможності – і, з огляду на невтішні прогнози на 2025-й, ми продовжуватимемо цю роботу задля збереження комбінату та нашої команди”, – зазначив Шевченко.
У пресрелізі уточнюється, що збільшення обсягів виробництва у 2024 році порівняно з 2023 роком пов’язане з підвищенням продуктивності доменних печей, збільшенням попиту на товарний чавун і частковим відновленням експортного маршруту морських перевезень.
У 2023 році комбінат працював у середньому на 70% своєї потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Реєстрації в Україні електромобілів (нових і старих) у 2024 році зросли на 38% порівняно з 2023 роком – до 51,7 тис. од., повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Зокрема реєстрації легкових авто зросли на 37% – до 50,458 тис., комерційних на 64% – до 1,264 тис., також зареєстровано два електробуси.
Частка нової техніки в реєстраціях автотранспорту з нульовим рівнем викидів (BEV), як і 2023 року, становила 20%.
Лідерську п’ятірку нових електрокарів року очолив Volkswagen ID.4 (1626 од.), далі йдуть Honda M-NV – 1279 од., BYD Song Plus – 1007 од., Nissan Ariya – 766 од. і Zeekr 001 – 703 од.
Найпопулярнішу п’ятірку старих склали Nissan Leaf – 5511 од.; Tesla Model 3 – 4639 од.; Tesla Model Y – 4225 од.; VW e-Golf – 2479 од. і Hyundai Kona Electric – 2337 од.
“Укравтопром” інформує, що в грудні минулого року українці придбали майже 3,8 тис. електромобілів – на 18% менше, ніж роком раніше, зокрема легкових – понад 3,6 тис. (-20%) і 124 комерційних (+59%).
Як повідомлялося, за 2023 рік, за даними “Укравтопрому”, реєстрації нових і старих електрокарів в Україні зросли в 2,8 раза – до 37,6 тис., на частку нових припало 20% проти 17% роком раніше.
Своєю чергою, інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи ринок нових легкових електрокарів, зазначила, що їхня частка в грудні становила лише 11,5% продажу на ринку нових легкових автомобілів.
“Це – найменший показник за весь 2024 рік”, – констатується в повідомленні групи на сайті.
Аналітики групи нагадують, що 2024 рік починався з частки електрокарів у 23,7%, але далі вона знижувалася.
“Каталізатором цього процесу ставали обстріли енергетичної інфраструктури України. І після кожних тривалих відключень електрики фіксувалося зменшення частки електромобілів серед придбаних нових авто”, – наголошується в повідомленні.
За даними Auto-Consulting, за підсумками року електромобілі посіли 16,1% ринку нових авто, що на 1 в.п. менше, ніж у 2023 році, проте після потужних обстрілів енергетики в листопаді та грудні було зафіксовано найнижчий показник – 11,5%.
“І це попри численні податкові пільги на імпорт електрокарів. Зрозуміло, що цей тренд – тимчасовий і спричинений атаками ворога на енергетику України, що викликає занепокоєння у споживачів. Але ворог фактично загальмував тренд зі стрімкого переходу до електромобільності українського авторинку”, – констатують аналітики.
Водночас серед інших причин зниження попиту на електромобілі вони називають зменшення пропозиції популярних моделей VW ID.4, Honda та інших. Крім того, зміна ціни та питання сервісу неофіційних електромобілів все частіше постають перед їхніми власниками.
За інформацією аналітиків EastFruit, станом на початок 2025 року, порівняно з тим самим періодом 2024 року, ціни на більшість видів овочів і фруктів на ринку України зросли. Однак були й такі позиції, за якими ціни знизилися. При цьому середній показник зростання цін на плодоовочеву продукцію несуттєво відрізнявся від річної інфляції, що говорить про стабілізацію плодоовочевого ринку.
Серед чемпіонів за темпами зростання цін 2024 року були капуста, морква та яблука. Капуста за рік подорожчала втричі і більше, у зв’язку зі зниженням обсягів виробництва і невисокою якістю продукції. Оптові ціни на моркву зросли майже в 2,6 раза і досягли 26 грн/кг ($0.61) станом на початок січня 2025 року. Яблуко подорожчало в середньому на 79% і продається зараз гуртом по 25-28 грн/кг, що теж еквівалентно приблизно 60 центам США. Яблука преміальної якості продаються значно дорожче.
«Ціни на яблуко різко зросли в усіх країнах Європи, що зумовлено значними втратами врожаю внаслідок несприятливих кліматичних умов. Ще одна причина зростання цін – високі ціни на яблучний концентрат, що підтримують високі ціни і на яблуко низької якості. Відповідно, свіжий ринок яблука втратив найдоступніший за ціною сегмент, що дало змогу наростити ціни на яблуко середньої та високої якості», – говорить Андрій Ярмак, економіст ФАО.
Аналогічною яблуку була і ситуація щодо груші, яка за рік подорожчала в середньому на 70% на ринку України.
Мандарини – це ще одна позиція, за якою відзначалося високе зростання цін. Причини ми детально розбирали в цьому матеріалі. В Україні ж ціни на ці фрукти збільшилися за рік відразу на 58%.
За іншими ключовими позиціями відзначалося таке зростання цін: перець солодкий і виноград – 20%, картопля – 30%. При цьому ціни на цибулю і тепличні помідори за рік не змінилися, а тепличні огірки подешевшали за рік у середньому на 5%. Найсуттєвіше – на 8%, знизилися оптові ціни на банани.
