У Польщі в неділю о 7:00 за місцевим часом (8:00 за Києвом – ІФ-У) розпочалося голосування на президентських виборах, повідомляє Польське агентство преси (PAP).
У виборчих перегонах беруть участь 13 кандидатів. Голосування триватиме до 21:00. До завершення голосування в країні діє виборча тиша.
«Право голосу мають майже 29 млн громадян. Виборчі дільниці відкриті по всій країні – понад 32 тис., ще 511 дільниць працюють за кордоном», – йдеться в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=QeURHol_f1zN_jLE
Голосування на президентських виборах розпочалося в Румунії о 7:00 в неділю, у другому турі беруть участь представник правого «Альянсу за єдність румунів» Джордже Сіміон і чинний мер столиці країни Бухареста Нікушор Дан, які набрали найбільше голосів під час першого туру 4 травня.
«Ми голосували за те, щоб наше майбутнє вирішували тільки румуни, за румунів і за Румунію«, – сказав Сіміон представникам преси перед виборчою дільницею.
«Ми вирішуємо, якою країною ми хочемо бути: країною надії, діалогу і розвитку», – написав Дан у Facebook.
Як пише Reuters, незважаючи на те, що 38-річний Сіміон набрав у першому турі аж 41% голосів, а 55-річний Дан тільки 21%, електоральні опитування показують, що у них майже однакові шанси на перемогу, або демонструють незначну перевагу Сіміона. Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
Україна у січні-квітні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному вираженні на 64,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 256,628 тис. тонн з 156,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, імпорт коксу у грошовому вираженні за цей період збільшився на 47,8% – до $82,920 млн. Його завезли переважно з Польщі (86,87% поставок у грошовому вираженні), Індонезії (11,54%) та Чехії (1,57%).
У зазначений період Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Як повідомлялося, “Метінвест” у січні поточного року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Україна торік наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн, завезла його переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%). В грошовому вимірі імпорт зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
За 2024 рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів (УКТ ЗЕД 8502) в січні-квітні 2025 року збільшився в грошовому вимірі у сім разів порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $516,31 млн, свідчить статистика Державної митної служби (ДМС).
Згідно з даними ДМС, найчастіше електрогенератори та перетворювачі ввозилися з Чехії (18% загального експорту цієї продукції або $93,7 млн), Австрії (15,6%, або $80,3 млн) і США (15% або $77,3 млн), тоді як роком раніше це були Чехія ($15,36 млн), Австрія ($15,2 млн) і Китай ($14,1 млн).
Зокрема у квітні імпорт цього обладнання збільшився майже уп’ятеро порівняно з торішнім квітнем, але скоротився на 6% до березня поточного року – до $83,14 млн.
Експортувала електрогенератори Україна у січні-квітні в незначних обсягах ($1,9 млн), переважно у Латвію, Болгарію і Туреччину.
Крім того, згідно з даними ДМС, за чотири місяці імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них збільшився в 2,3 раза– до $288,35 млн, здебільшого їх завозили з Китаю (78,4%), а також з Тайваню (5,3%) та Болгарії (4,1%).
Водночас у квітні імпорт цієї продукції зріс більш як на 81% до квітня-2024 – до $70,52 млн, що також на 7% перевищує показник лютого-2025.
Україна за чотири місяці експортувала акумулятори на $17,1 млн, переважно у Польщу (27,9%), Францію (15,9%) і Німеччину (11,3%).
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними ДМС, у 2024 році імпорт електрогенераторів та перетворювачів в Україну збільшився на 3,7% порівняно з 2023 роком – до $732,5 млн, акумуляторів – більш ніж вдвічі, до $950,6 млн.
Україна у січні-квітні поточного року значно збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,494 тис. тонн зі 163 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс у 10,9 раза – до $1,476 млн зі $136 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (82,24% поставок у грошовому вимірі) та Китаю (17,76%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Як повідомляє СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ – Німецька фармацевтична компанія Phoenix Pharma оголосила про плани інвестувати близько 14 мільйонів євро в будівництво сучасного дистрибутивного центру в місті Лесковац, Сербія. Проект передбачає створення об’єкта площею 1,5 гектара в рамках розвитку «Зеленої зони» Лесковаца, яка позиціонується як ключовий логістичний і бізнес-хаб регіону.
Стратегічне значення проекту
Новий центр обслуговуватиме не тільки місцевий ринок, а й всю територію Сербії, забезпечуючи ефективну дистрибуцію фармацевтичної продукції, включаючи ліки, харчові добавки, косметичні засоби та медичні вироби. Очікується створення близько 120 робочих місць, що стане значним внеском у розвиток економіки регіону.
Мер Лесковця, Горан Цветанович, підкреслив важливість цього інвестиційного проекту для місцевої економіки, зазначивши, що він сприяє створенню нових робочих місць і зміцненню позиції «Зеленої зони» як ключової бізнес-території.
Phoenix Pharma є дочірньою компанією Phoenix Pharmahandel AG & Co KG, одного з найбільших фармацевтичних дистриб’юторів в Європі. Штаб-квартира компанії розташована в Мангеймі, Німеччина. Phoenix Pharmahandel здійснює діяльність у більш ніж 27 країнах Європи, надаючи послуги з дистрибуції лікарських засобів, медичних виробів та супутніх товарів.
У 2023 фінансовому році оборот групи перевищив 25 мільярдів євро, а штат співробітників налічує понад 39 000 осіб. Компанія активно інвестує в розширення своєї логістичної мережі, включаючи будівництво нових дистрибутивних центрів і впровадження сучасних технологій для оптимізації ланцюгів поставок.
Phoenix Pharmahandel має широку географію присутності, включаючи такі країни, як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Великобританія, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Швейцарія, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія та інші. Компанія обслуговує понад 150 000 клієнтів, включаючи аптеки, лікарні та інші медичні установи, забезпечуючи своєчасну та надійну поставку фармацевтичної продукції.
Джерело: https://t.me/relocationrs/963
