Кабінет міністрів України прийняв рішення про приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ), повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Сьогодні прийняли рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із стартовою ціною 4,5 млрд грн», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
За її словами, ОПЗ – це один з найбільших хімічних комплексів України, який до війни виробляв аміак і карбамід, експортував добрива, але з 2022 року основне виробництво зупинено.
“Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хаба. Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо тільки через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця та забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – підкреслила прем’єр.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, затверджено умови продажу державного пакета акцій АТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 99,5667% у статутному капіталі товариства на електронному аукціоні, які, зокрема, передбачають: збереження основних видів діяльності товариства; здійснення інвестицій у формі капітальних вкладень на технічне переоснащення та модернізацію (у тому числі енергомодернізацію) виробництва на загальну суму не менше 500 млн гривень; погашення протягом дванадцяти місяців від дати переходу.
Кабінет міністрів України оновив порядок перетину державного кордону: чоловіки віком від 18 до 22 років зможуть безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр країни Юлія Свириденко.
«Йдеться про всіх громадян відповідного віку», – написала вона в телеграм-каналі.
Це рішення, за словами глави уряду, стосується також громадян, які з різних причин опинилися за кордоном. Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв’язки з Україною. Зміни запрацюють на наступний день після офіційного опублікування постанови.
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Україна у першій половині серпня 2025 року наростила імпорт молокопродуктів до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів, попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, – $13,2 млн, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
У галузевій асоціації зазначили, що грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази – відносно першої половини червня.
Крім того, у натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: у країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%).
Як наслідок, сальдо експорту-імпорту молокопродуктів вперше з березня стало негативним $(-4,3) млн.
Аналітики вважають, що такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
“Така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів”, – резюмували в СМПУ.
Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR приступила до розробки нафтового родовища в Узбекистані. Про це Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив 22 серпня на тристоронній зустрічі з Президентом Узбекистану та Головою Халк Маслахати Туркменістану в Туркменбаші.
«У нас традиційне енергетичне співробітництво з Туркменістаном. Ми вже вийшли на цю сферу з Узбекистаном. Наша державна нафтова компанія SOCAR уже розпочала розробку нафтового родовища в Узбекистані, і контракт вже підписано», — сказав І. Алієв.
За його словами, Азербайджан розраховує протягом найближчого року-двох отримати «добру звістку» про результати роботи. «Ми всі з нетерпінням чекаємо новин про відкриття великого нафтового родовища в Узбекистані», — зазначив він.
24 липня ц.р. Узбекистан і азербайджанська держкомпанія SOCAR підписали угоду про розподіл продукції (УРП) на плато Устюрт.
Інвестиції у проєкт оцінюються в $2 млрд. Упродовж найближчих п’яти років SOCAR, яка виступає оператором проєкту, проведе 3D сейсморозвідку на площі не менше 1000 кв. км і пробурить щонайменше одну пошукову свердловину. У разі відкриття промислового родовища сторони перейдуть до його освоєння. За прогнозами, запаси можуть становити до 100 млн тонн нафти та 35 млрд кубометрів газу.
ПрАТ «Європейський страховий альянс» (Київ) у січні-червні 2025 року зібрало 186,8 млн грн чистих премій, на 48,71% перевищивши обсяг за аналогічний період роком раніше, а також на 35,5% збільшило обсяг валових премій – до 194,05 млн грн.
Про це свідчать дані в інформації рейтингового агентства «Стандарт-рейтинг» про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні «uaАА» за національною шкалою за результатами діяльності зазначеного періоду.
Як зазначається, надходження від фізичних осіб страховика за перше півріччя зросли на 75,33% – до 77,806 млн грн, а від перестраховиків знизилися на 13,08% – до 0,412 млн грн. Таким чином, юридичні особи продовжують переважати в клієнтському портфелі компанії.
За шість місяців 2025 року компанія виплатила клієнтам 104,7 млн грн – на 32,4% більше, ніж роком раніше.
Згідно з даними РА, на липень 2025 року 65,57% зобов’язань компанії покривалися ліквідними активами (грошові кошти, ОВДП і депозити банків).
При цьому компанія сформувала портфель фінансових інвестицій, який складається з ОВДП і банківських депозитів розміром 124,558 млн грн, що позитивно впливає на її забезпеченість ліквідними активами.
Станом на початок третього кварталу 2025 року 38,91% зобов’язань ПрАТ «Європейський страховий альянс» покривалися власним капіталом, а 4,92% зобов’язань – грошовими коштами на рахунках та їх еквівалентами.
ПрАТ «Європейський страховий альянс» працює на страховому ринку України з 1994 року. Є членом ревізійної комісії МТСБУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, членом ради Ядерного страхового пулу України.
Компанія здійснює 30 видів добровільного та обов’язкового страхування, серед яких – страхування майна, автомобілів, відповідальності та особисте страхування.
