Акціонери агрохолдингу “Овостар” затвердили пропозицію ради директорів відмовитися від виплати дивідендів за підсумками роботи у 2023 році та весь чистий прибуток $44,975 млн направили в резерв нерозподіленого прибутку.
Як ідеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, рішення ухвалили на річних зборах акціонерів у середу, у них узяли участь власники 95,05% акцій.
Загальні збори ухвалили затвердити і прийняти фінансову звітність і звіт незалежних аудиторів щодо неї.
Крім того, було схвалено повторне призначення невиконавчого директора Маркіяна Маркевича на посаду невиконавчого директора компанії.
Сукупну винагороду, що виплачується директорам агрохолдингу протягом року, що закінчується 31 грудня 2024 року, акціонери встановили в розмірі, що не перевищує EUR500 тис.
Усіх директорів “Овостар” від усіх дій з управління та будь-якої відповідальності щодо них протягом фінансового року, що закінчився 31 грудня 2023 року.
Акціонери також уповноважили раду директорів “Овостар” провести тендер з відбору та призначення незалежних аудиторів агрохолдингу на 2024 фінансовий рік і визначити їхню винагороду.
Агрохолдинг “Овостар Юніон” – один із провідних виробників яєць і яєчних продуктів в Україні. “Овостар” 2023 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза – до $45 млн, EBITDA – у 4,5 раза, до $50,4 млн, а виручку – на 20%, до $162,5 млн.
Холдингова компанія групи – Ovostar Union N.V. – у середині червня 2011 року провела IPO 25% акцій на WSE за ціною PLN62 за акцію ($22,78 за тодішнім курсом) і залучила $33,2 млн.
Наприкінці травня цього року, яким належить 65,93% акцій, заявили, що разом із Fairfax Financial Holding акумулювали 95,45% акцій агрохолдингу і готові викупити всі решту 4,55% акцій, які залишилися у міноритаріїв. Під час оголошеного добровільного викупу за ціною PLN70 за акцію (близько $17,5) вони придбали ще 56 027 акцій, або 0,934% і тепер володіють 96,383%.
“Оференти мають намір скористатися правом на squeeze-out … з метою придбання 100% акцій компанії за ціною PLN70 за акцію”, – зазначив “Овостар” на початку липня, нагадавши про плани делістингу.
Перед зупинкою торгів акції “Овостару” котирувалися на біржі за курсом PLN68,4 за штуку, після оголошення про схвалення кіпрським регулятором їх squeeze-out на початку серпня ціна знизилася на 1,44%.
Верховна Рада в четвер завершила внутрішні процедури, необхідні для набрання чинності Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією в частині лібералізації торгівлі: до 2029 року передбачається скасування всіх ввізних мит, а також тарифних квот у двосторонній торгівлі, повідомило Міністерство економіки.
Уточнюється, що угода діятиме до 31 березня 2029 року, за винятком двох товарних позицій – яєць і продуктів із м’яса птиці, лібералізацію торгівлі з якими буде продовжено на два роки – до 1 квітня 2026 року.
«Україна також матиме можливість гнучкіше планувати експортну логістику і в перспективі збільшити експорт товарів із високою доданою вартістю», – вважають у Мінекономіки.
У відомстві прогнозують пожвавлення торгівлі між Україною та Великою Британією і нарощування вітчизняними виробниками експорту власної продукції, яка традиційно постачається на британський ринок. Зокрема, йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, цукор тощо.
Мінекономіки нагадало, що ратифіковану Радою Угоду №3 у формі обміну листами, якою вносяться зміни в Угоду про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії в частині зобов’язань щодо лібералізації торгівлі, було підписано 8 лютого цього року.
ПАТ «Укрнафта» до дня 33-ї річниці Незалежності України надасть 3,3 грн/літр знижки на бензин і дизель та 0,5 грн/літр на автогаз, повідомила компанія у Facebook.
Акція діятиме 23-25 серпня 2024 року. У ній можуть узяти участь громадяни України, зареєстровані в мобільному застосунку UKRNAFTA.
Пропозиція не діє на купівлю нафтопродуктів у паливний гаманець застосунку та при оплаті послугою NaftaPAY біля колонки.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 460 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року «Укрнафта» випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, яка належала приватним власникам і якою наразі управляє Міноборони.
Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між урядами України та Республіки Корея про кредити від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 рр., що відкриває «Укрзалізниці» (УЗ) можливість закупівлі ще 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+».
«Це рішення відкриває шлях до фінальної частини погоджень щодо фінансування критично важливих для української економіки проєктів, зокрема програми з розширення рухомого складу «Укрзалізниці» – закупівлі 20 електропоїздів класу «Інтерсіті+». Програма вже отримала схвальну оцінку експертів, залучених корейським Фондом», – повідомила “Укрзалізниця” на фейсбук-сторінці в четвер.
Ратифікацію угоди підтримали 336 народних депутатів на засіданні парламенту в середу.
Згідно з повідомленням, наступні кроки включатимуть узгодження деталей проєкту та угоди на рівні Кабінету міністрів і фінальне підписання угоди.
За попередніми домовленостями, загальна вартість програми становитиме близько $450 млн, включно із сервісним обслуговуванням поїздів протягом п’яти років. Постачання поїздів можливе в термін 18-24 місяців після підписання угоди.
При цьому підкреслюється, що попередньо корейські виробники зацікавлені розглянути варіанти часткової локалізації в Україні.
За даними УЗ, умови кредитування – пільгові, з огляду на критичність соціальної складової проєкту: загальний термін до 40 років, виплата тіла кредиту почнеться після перших 10 років.
«Це стратегічна програма розширення парку поїздів «Інтерсіті+», завдяки чому ми зможемо збільшити інтенсивність руху на наявних і відкрити нові швидкісні маршрути. Це додаткова можливість для подорожей 6 млн пасажирів на рік, що закриє сьогоднішню потребу в денному швидкісному русі», – цитується в повідомленні голова правління УЗ Євген Лященко.
Зі свого боку спікер пасажирського напрямку УЗ Олександр Шевченко на своїй фейсбук-сторінці зазначив, що цього літа залізниця обслуговує 100 тис. осіб на день, і багато хто стикається з дефіцитом квитків.
«Так, ми даємо моніторинг, автовикуп, пересадки, хабові сполучення, обертаємо вагони двічі на добу з максимальним коефіцієнтом ефективності, але це не усуває фундаментальної проблеми – дефіциту вагонів», – написав він, перерахувавши низку об’єктивних причин ситуації.
Шевченко зазначає, що за наявних темпів вибуття/старіння/знищення вагонів їхній дефіцит до 2028 року ризикує стати критичним.
«Тобто шанс знайти квиток на Львів у вас буде умовно 30%, моделювання такої собі оптимістичності», – зазначає він, додаючи, що одне з рішень проблеми – закупівля додатково 20 од. корейських поїздів Hyundai Rotem.
Шевченко також нагадав, що УЗ паралельно проводить модернізацію вагонів власними силами, а Крюківський вагонзавод (Полтавська обл.) активно будує ще 66 нових спальних вагонів, зокрема інклюзивних.
Металургійні підприємства України в липні поточного року збільшили виробництво сталі на 17,9% до аналогічного періоду минулого року – до 709 тис. тонн з 602 тис. тонн, але знизили на 3,5% до попереднього місяця, коли було вироблено 735 тис. тонн.
При цьому Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у липні зафіксовано збільшення виплавки сталі до липня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Японії, РФ і Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками липня є такою: Китай (82,940 млн тонн, зниження на 9% до липня-2023), Індія (12,285 млн тонн, більше на 6,8%), Японія (7,1 млн тонн, менше на 3,8%), США (6,931 млн тонн, зростання на 2,1%), РФ (6,250 млн тонн, менше на 3,1%), Південна Корея (5,522 млн тонн, менше на 3,4%), Німеччина (3,1 млн тонн, більше на 4,8%), Туреччина (3,055 млн тонн, більше на 4%), Бразилія (також 3,055 млн тонн, більше на 11,6%) і В’єтнам (1,927 млн тонн, зростання на 17%).
Сумарно в липні 2024 року виплавка сталі знизилася на 4,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 152,849 млн тонн.
У січні-липні-2024 перша десятка країн-виробників сталі така: Китай (613,720 млн тонн, зниження на 2,2% до січня-липня-2023), Індія (86,372 млн тонн, більше на 7,2%), Японія (49,798 млн тонн, менше на 2,8%), США (46,854 млн тонн, менше на 1,8%), РФ (43,082 млн тонн, “мінус” 3%), Південна Корея (37,069 млн тонн, менше на 5,9%), Німеччина (22,460 млн тонн, більше на 4,5%), Туреччина (21,670 млн тонн, більше на 14,9%), Бразилія (19,4 млн тонн, більше на 3,3%) та Іран (18,416 млн тонн, більше на 2,9%).
Загалом за 7 міс.-2024 виплавка сталі скоротилася на 0,7% до аналогічного періоду минулого року – до 1 млрд 107,235 млн тонн.
Водночас Україна за 7 міс-2024 виробила 4,583 млн тонн сталі, що на 33,6% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 7 міс-2023 – 3,430 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками січня-липня.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроєкт про підтримку розвитку виноградарства і виноробства, повідомив виконувач обов’язків міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
«Дякую народним депутатам за одностайну підтримку розвитку виноградарства та виноробства! Законопроєкт 9139 – 311 голосів за», – написав він у Facebook.
Законопроєкт «Про виноград і продукти виноградарства» (№9139), який уряд зареєстрував у Верховній Раді 22 березня, спрямований на імплементацію відповідних регламентів ЄС щодо виноградарства і виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання та захисту географічних зазначень вин.
«Водночас метою законопроєкту є створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості щодо: виробників винограду; виноробної продукції; виноградних ділянок; обов’язкових декларацій та інших даних щодо виноробної продукції, передбачених цим законом, внесення відомостей до якого має обов’язковий характер, що забезпечить ефективне адміністрування і державну підтримку галузі виноградарства і виноробства», – ідеться у пояснювальній записці до документу.
Документ передбачає запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства і виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічними сучасним правилам у країнах ЄС. Зокрема, не допускається купажування виробленого в Україні вина з імпортованим вином, а також вироблених за межами України вин.
Законопроєкт передбачає можливість державної підтримки виноградарства і виноробства в рамках загальних законів «Про держпідтримку сільського господарства» та «Про особливості страхування сільгосппродукції з держпідтримкою» без будь-якої деталізації, окрім принципів об’єктивності, рівності та пропорційності.
У документі містяться принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначено контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизовано санкції, зазначено в пояснювальній записці.
