Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, в ході якого схвалило застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу в Україну.
«Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності »Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення поставок природного газу в Україну«, – йдеться в комюніке на офіційному веб-сайті ANRE.
»Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту «Маршрут 1» на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL «Vestmoldtransgaz» в точках з’єднання Каушень і Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA «Transgaz»”, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел поставок. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Український Червоний Хрест (УЧХ) і ДСНС України провели спільні навчання в Рівненській області, повідомив УЧХ у Facebook у суботу.
“Наша співпраця з ДСНС України – це приклад єдності, яка рятує життя. Ми розвиваємо спільні навчальні платформи, зміцнюємо потенціал громад і допомагаємо тим, хто першим реагує на надзвичайні ситуації. Сьогодні Український Червоний Хрест у 20 регіонах інтегрований у територіальні підсистеми Єдиної державної системи цивільного захисту. Ми стали частиною державного механізму реагування і до травня 2026 року плануємо повністю завершити інтеграцію на обласному рівні”, – заявив генеральний директор Українського Червоного Хреста Максим Доценко на відкритті навчань.
За словами заступника голови ДСНС України Володимира Демчука, такі навчання – це не тільки тренування технічних навичок, а й відпрацювання взаємодії між структурами, які в критичний момент діють як єдина команда.
«Ми вдячні Українському Червоному Хресту за підтримку, за обладнання, навчальні можливості та постійну готовність допомагати», – зазначив Демчук.
Під час навчань рятувальники та волонтери загонів швидкого реагування Українського Червоного Хреста з 5 областей відпрацьовували взаємодію в реагуванні на надзвичайні ситуації.
Учасники навчань працювали на чотирьох локаціях, відпрацьовуючи дії з рятування постраждалих під завалами, реагування на наслідки хімічних і радіаційних інцидентів, ліквідації пожеж під час ДТП і на станції деконтамінації постраждалих.
Крім того, Український Червоний Хрест і ДСНС України підписали договір про спільне використання навчально-тренувального полігону ДСНС України в Рівненській області.
В рамках заходу Головне управління ДСНС України в Рівненській області отримало модульний будинок, який стане простором для навчань і координації дій під час тренувань. Крім того, передано 95 комплектів пожежного обладнання для добровільних пожежних команд територіальних громад Рівненської області.
Президент Молдови Майя Санду в п’ятницю підписала указ про призначення економіста і підприємця Олександра Мунтяну кандидатом на посаду прем’єр-міністра після перемоги її партії на парламентських виборах, що відбулися минулого місяця.
Указ про це оприлюднено на сайті президента Молдови.
«Бажаю йому успіху у формуванні уряду, який отримає довіру парламенту і виконає найважливіші очікування громадян: захист миру, підготовка країни до вступу в ЄС, зміцнення економіки і підвищення рівня життя людей», – заявила глава держави.
Згідно з документом, «визначений кандидат повинен представити парламенту команду і програму управління з метою отримання вотуму довіри та інвестування нового уряду Республіки Молдова».
За даними молдовського видання Point, Санду підписала указ після консультацій з партією «Дія і солідарність» (PAS).
Відзначається, що Мунтяну – економіст, професор і підприємець з 25-річним досвідом у міжнародних інвестиціях.
За даними з відкритих джерел, Мунтяну 20 років проживав в Україні. Йому 61 рік. Він називає себе «американцем молдовського походження» і раніше не брав участі в політиці. Є успішним бізнесменом, засновником інвестиційної компанії 4i Capital Partners, що працює в Молдові, Україні та Білорусі, має досвід роботи в таких компаніях, як WNISEF/Horizon Capital і Dragon Capital.
Молдова є унітарною парламентською республікою.
Робоча група Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з питань боротьби з хабарництвом запросила Україну приєднатися до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях і стати повноправним членом відповідної Робочої групи.
Як повідомив народний депутат України, голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, основою для цього процесу став підготовлений комітетом і прийнятий Верховною Радою законопроект №11443.
“Співпраця між Україною та ОЕСР має важливе значення для нашої держави, тому що приєднання до Конвенції дозволить розширити міжнародне співробітництво в розслідуванні корупційних правопорушень. Крім того, це зміцнить репутацію
України як надійного партнера і одночасно сприятиме залученню інвестицій в нашу державу. Показово, що партнери відзначили значний прогрес України в боротьбі з корупцією та впровадженні необхідних антикорупційних механізмів”, – зазначив політик.
За його словами, це стало можливим, зокрема, завдяки злагодженій роботі членів комітету з представниками робочої групи при президенті України під керівництвом глави Офісу президента Андрія Єрмака під час опрацювання законопроекту №11443.
” Ми докладали серйозних зусиль, щоб Україна стала повноправним членом Робочої групи Організації економічного співробітництва та розвитку з питань боротьби з хабарництвом. І зараз Комітет продовжує роботу в цьому напрямку, впроваджуючи міжнародні стандарти у вітчизняне законодавство”, – підкреслив Іонушас.
Всього в ОЕСР входять 38 провідних економік світу. Організація вже надає Україні експертну підтримку та аналітику.
Як повідомлялося, Верховна Рада 4 грудня 2024 року проголосувала за законопроект №11443 щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав. Як зазначається в пояснювальній записці до документа, закон забезпечує виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо імплементації рекомендації Ради ОЕСР щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та впровадження ефективного механізму притягнення юросіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Законопроект, зокрема, передбачає можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі постанови суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Згідно із законопроектом, до юридичної особи можна буде застосувати додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру у формі тимчасового обмеження діяльності юрособи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг.
Законопроект також передбачає збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру.
Туристична організація Тівата за дев’ять місяців 2025 року зафіксувала зростання туристичного потоку, повідомила організація на пресконференції. За даними ТОТ, за вісім місяців у Тіваті було зареєстровано 125 тис. туристичних прибуттів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальна кількість ночівель склала 1,05 млн, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Найбільш численними гостями стали туристи із Сербії, Росії, Великої Британії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, України, Німеччини та Ізраїлю, при цьому відзначено помітне зростання кількості мандрівників зі США, заявила директорка ТОТ Ніна Лакічевич.
Згідно з опитуваннями ТОТ, більшість туристів Тівата — гості з високим рівнем доходів. Близько 60% відвідувачів поверталися до Тівата більш ніж двічі, а для третини туристів це був перший візит, але більшість планує повторне відвідування.
Сектор туризму залишається ключовим драйвером економіки Чорногорії, формуючи близько 25% ВВП країни. У 2025 році спостерігається відновлення і зростання після складних 2020–2021 років, з поступовим зміщенням акценту від масового до сталого та елітного туризму.
За даними Монстату і Міністерства туризму, за січень–вересень 2025 року Чорногорія прийняла понад 2,4 млн туристів, що на 6% більше, ніж роком раніше. У країні посилюються інвестиції у висококласні готелі, яхтовий і гастрономічний туризм (включно з проєктами в Порто Монтенегро, Луштіца-Бей і Будві).
Експерти відзначають, що подальше зростання залежатиме від модернізації інфраструктури, транспортної доступності, розвитку регіональних аеропортів і еко сертифікації об’єктів розміщення.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства на сайті.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1,1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,80 млн тонн з площі 1,14 млн га, Полтавська – 2,86 млн тонн з 603,3 тис. га, Хмельницька– 2,55 млн тонн з 365,2 тис. га та Чернігівська область – 2,52 млн тонн з 407,7 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку, і він вияввився лише трохи менше за минулорічний – 3,32 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,50 млн тонн із 1,52 млн га порівняно із 5,6 млн тонн із 2,5 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,84 млн тонн із 4,24 млн га порівняно із 9,5 млн тонн із 4,6 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 5,64 млн тонн на площі 108,1 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 8,3 млн тонн зі 170,6 тис. га.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 82% засіяних площ, соя – 70%, цукровий буряк – з 55%.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що минулого року врожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
