Компанія «Ма’Ріжани Хемп Компані» (Житомирська обл.) ввела в експлуатацію підприємство з переробки промислової конопель потужністю 14 тис. тонн на рік в індустріальному парку «Ма’Ріжани», повідомило Мінекономіки.
«Розвиток власної переробки – одне з ключових завдань урядової політики «Зроблено в Україні» і частина національної економічної ідеї. Ми повинні змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну і наростити виробництво товарів з високою доданою вартістю», – цитується в повідомленні перший віце-прем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час ознайомчого візиту.
Завод вироблятиме довге волокно для текстилю та технічних тканин (експорт, з перспективою переробки всередині країни для української fashion-індустрії); коротке волокно для паперу, нетканих матеріалів, ізоляції, а костриця стане сировиною для біопластику, будівельних матеріалів, підстилок для тварин.
Як повідомив на фейсбук-сторінці заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, присутній на відкритті заводу, обсяг інвестицій в першу лінію проекту перевищив $20 млн. На заводі зараз зайнято 200 працівників.
За інформацією підприємства, яку наводить Мінекономіки, в 1990-х роках переробка луб’яних культур в Україні фактично зникла, а разом з нею – і виробництво гребінної пряжі. Це зробило текстильну галузь залежною від імпорту і знизило її конкурентоспроможність.
Щоб змінити ситуацію, в 2023 році «Ма’Ріжані Хемп Компані» розпочала реконструкцію занедбаного льонозаводу. У 2024 році компанія засіяла 890 га промислової коноплі, в 2025-му – вже 1200 га.
«Це найбільші площі вирощування конопель в Центральній і Східній Європі», – йдеться в повідомленні.
Зараз виробничих площ становить 10 тис. кв.м, складських – 10,8 тис. кв.м, завершено будівництво і монтаж обладнання, а також розпочато тестування сировини і виготовлення перших зразків. Як повідомлялося, ІП «Ма’Ріжани» займає близько 30 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим в Європі парком з первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП в серпні 2024 року. Планується створити понад 700 робочих місць.
Після підписання Україною та США угоди про співпрацю у сфері мінеральних ресурсів, увага світової спільноти прикута до потенціалу України у видобутку рідкоземельних елементів (РЗЕ). Ці елементи є критично важливими для сучасних технологій, включаючи виробництво електромобілів, вітрових турбін та оборонної техніки. Однак, експерти застерігають від надмірного оптимізму щодо швидкої реалізації цього потенціалу.
Володимир Хаустов, вчений секретар Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заслужений економіст України та кандидат технічних наук, поділився своїм баченням щодо перспектив видобутку РЗЕ в Україні.
“Україна дійсно має певні запаси рідкоземельних елементів, але більшість з них були досліджені ще за радянських часів, і ці дані потребують актуалізації. Крім того, значна частина потенційних родовищ знаходиться в районах, що наразі перебувають під контролем Росії або поблизу зони бойових дій”, — зазначив Хаустов.
Експерт також наголосив на технологічних та інфраструктурних викликах, пов’язаних із видобутком та переробкою РЗЕ.
“Навіть якщо ми зможемо отримати доступ до цих родовищ, постає питання їхньої економічної доцільності. Видобуток РЗЕ — це складний і дорогий процес, який потребує сучасних технологій та значних інвестицій. На сьогодні Україна не має необхідної інфраструктури для повного циклу видобутку та переробки цих елементів”, — пояснив він.
Варто зазначити, що, за даними досліджень, лише одне з шести відомих родовищ РЗЕ в Україні — Новополтавське в Запорізькій області — має підтверджені запаси і відкрите для ліцензування. Однак, навіть це родовище вимагає інвестицій у розмірі близько 300 мільйонів доларів для повноцінного освоєння.
Крім того, глобальний ринок переробки РЗЕ наразі домінує Китай, який контролює близько 90% світових потужностей з очищення та переробки цих елементів. Це створює додаткові виклики для країн, які прагнуть розвивати власне виробництво РЗЕ.
“Щоб Україна могла стати конкурентоспроможною на світовому ринку РЗЕ, необхідно не лише розробити родовища, але й створити повний ланцюг доданої вартості — від видобутку до переробки та виробництва кінцевої продукції. Це вимагає стратегічного планування, значних інвестицій та часу”, — підкреслив Хаустов.
У підсумку, хоча Україна має потенціал у сфері видобутку рідкоземельних елементів, реалізація цього потенціалу потребує комплексного підходу, значних ресурсів та часу. Експерти закликають до обережного оптимізму та стратегічного планування для досягнення успіху в цій галузі.
Більш детально про перспективи видобутку рідкоземів в Україні можна дізнатись з відео: https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
Підписатись на канал Experts Club можна за посиланням: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, Володимир Хаустов, ЕКСПЕРТ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, рідкоземельні_елементи, рідкоземи, ЭКОНОМИКА
Україна станом на 12 травня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 37,064 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 1,796 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно повідомлення, станом на 17 травня минулого року загальний показник відвантажень становив 44,214 млн тонн, у тому числі у травні – 2,856 млн тонн.
У розрізі культур із початку поточного сезону було експортовано пшениці – 14,467 млн тонн (у травні – 564 тис. тонн), ячменю – 2,286 млн тонн (19 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 19,755 млн тонн (1,206 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 16 травня оцінюється в 61,9 тис. тонн (у травні – 3,3 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 57,6 тис. тонн (3,2 тис. тонн).
Економіка єврозони в першому кварталі 2025 року збільшилася на 0,3% порівняно з попередніми трьома місяцями, ідеться у звіті статистичного управління Європейського союзу, що представило переглянуті дані. У річному вираженні ВВП єврозони зріс на 1,2%.
Раніше повідомлялося про зростання ВВП на 0,4% порівняно з попереднім кварталом і на 1,2% порівняно з першим кварталом минулого року. Експерти в середньому очікували підтвердження обох оцінок, за даними Trading Economics.
У жовтні-грудні минулого року економіка єврозони зросла на 0,2% порівняно з попереднім кварталом і на 1,2% у річному зіставленні.
ВВП Німеччини в першому кварталі підвищився на 0,2% відносно попереднього кварталу, Італії – на 0,3%, Франції та Нідерландів – на 0,1%, Іспанії – на 0,6%.
Економіка Євросоюзу в минулому кварталі збільшилася на 0,3% у поквартальному вираженні та на 1,4% у річному. З країн ЄС зниження ВВП у поквартальному порівнянні зафіксовано в Угорщині – на 0,2%, Португалії – на 0,5% і Словенії – на 0,8%. Найактивніше зростання продемонструвала Ірландія – на 3,2%.
Це друга оцінка зміни ВВП єврозони з трьох. Остаточні дані будуть опубліковані 6 червня.
http://relocation.com.ua/vvp-yevrozony-v-i-kvartali-zris-lyshe-na-na-03-slabkishe-za-prohnoz/
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) за січень-квітень 2025 року застрахувало зовнішньоекономічні контракти 33 українських підприємств, забезпечивши таким чином 5,35 млрд грн майбутньої експортної виручки, повідомляється на сайті Минекономіки.
При цьому підкреслюється, що за аналогічній період минулого року обсяг підтриманого експорту становив 1,7 млрд грн.
“Таке зростання свідчить про те, що бізнес бачить ефективність цього інструменту захисту. Страхування експортних контрактів дало виробникам можливість знизити ризики неплатежів і отримати доступ до банківського фінансування. Це допомагає компаніям масштабувати виробництво і виходити на нові ринки”, – зазначив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.
Найактивніше за цей час експорт страхували компанії з Львівської (1,37 млрд грн), Хмельницької (1,31 млрд грн) та Волинської (1,12 млрд грн) областей. Українські підприємства експортували меблі, продукти харчування, деревину, вироби з деревини та продукти переробки овочів і фруктів до Польщі, Нідерландів, Литви, Естонії, Великої Британії та інших країн.
Найбільшими партнерами ЕКА серед банків у цей період стали: Кредитвест Банк – 109 млн грн виданих кредитів, Ощадбанк – 92,5 млн грн, Укргазбанк – 90 млн грн.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств та банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від воєнних ризиків.
В умовах воєнного часу банківський сектор залишається основним джерелом залучення додаткового фінансування в АПК України, у тому числі для модернізації виробництва, оновлення парку с/г техніки та розвитку переробки. Про це розповів керівник альтернативних каналів продажів, Агро Фабрика, АТ «ОТП БАНК» Павло Гузирь під час міжнародної конференції Black Sea Grain. Kyiv – 2025, організованої компанією УкрАгроКонсалт.
У панельній дискусії «Гострі кути ти зигзаги в регулюванні аграрного експорту 2024-2026» експерт Банку взяв участь разом із заступником міністра аграрної політики та продовольства України Оксаною Осьмачко, головою представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Оленою Волошиною та представниками аграрного ринку.
«Безумовно банківський сектор займає лідерську позицію серед джерел додаткового фінансування для агросектору. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України торік банки профінансували український аграрний бізнес на 100 млрд грн. При цьому 52% було видано банками з іноземним капіталом. ОТП БАНК як один із лідерів фінансування аграріїв пропонує широкий вибір програм для бізнесу. Всі наші програми ми умовно поділяємо на два великих напрямки: поповнення оборотного капіталу та інвестиційне кредитування. Перший − дозволяє залучити кошти на поточні цілі, у тому числі для закупівлі засобів для проведення посівної, закупівлі зерна та іншої агросировини для трейдингу і переробки, експортно-імпортних операцій тощо. У межах цього напрямку Банк надає фінансування за умовами програми «Доступні кредити 5-7-9», стандартних ставок фінансування в гривні і валюті, партнерських компенсаційних програм, торгового факторингу та документарних операцій. Другий напрям включає в себе програми для залучення фінансування на оновлення парку сільськогосподарської техніки, вантажного транспорту, модернізацію елеваторного обладнання, а також на розвиток переробних потужностей. Також ОТП БАНК є лідером серед банків по фінансування агровиробників під фінансові аграрні розписки. Наразі Банк бере активну участь у запровадженні нового фінансового інструменту – аграрних нот, які в Україні впроваджує IFC за підтримки Швейцарської Конфедерації», – сказав П. Гузирь.
Він додав, що українські аграрії все більше цікавляться банківськими програмами та активно залучають кредитування під різноманітні цілі. Зокрема, ОТП БАНК спостерігає зростання інтересу від бізнесу у залученні коштів в енергоефективні рішення, які забезпечують енергонезалежність підприємств. Банк реалізує спеціальну програму у межах якої кредитує бізнес для встановлення сонячних електростанцій, генераторів, когераційних установок та іншого енергоефективного обладнання. Ця програма також передбачає до 15% кешбеку від суми фінансування за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Разом з цим, ОТП БАНК надає фінансування строком до 7 років агропідприємствам на купівлю землі сільськогосподарського призначення. «Аграрії активно цікавляться цією кредитною програмою. Наразі Банк розглядає декілька десятків запитів від сільгосптоваровиробників, які прагнуть отримати фінансування для купівлі с/г землі в різних регіонів України», – зазначив П.Гузирь.
Він зауважив, що ОТП БАНК також є учасником державних програм підтримки агросектору, зокрема програми «Зроблено в Україні», яка передбачає до 25% компенсації вартості сільськогосподарської техніки від вітчизняного виробника. «Ця програма має шалений успіх серед українських аграріїв. Думаю, що її в будь-якому разі потрібно продовжувати та розширювати. «Зроблено в Україні» – це успішний приклад підтримки вітчизняного виробника з боку держави, адже це стимулює виробництво як сільськогосподарської продукції так і аграрної техніки та обладнання», – наголосив П.Гузирь.
Більше про програми фінансування агробізнесу від ОТП БАНК читайте у колонці Павла Гузиря для Agravery: https://agravery.com/uk/posts/author/show?slug=bankivske-kredituvanna-ak-osnovne-dzerelo-dla-zalucenna-dodatkovih-kostiv-v-agrosektor-v-umovah-vijni
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1072303.html
