Гірничо-металургійна група “Метінвест” попри режим виживання та дворічну збитковість через війну наростить інвестиції у 2026 році до $500 млн, повідомив керівник офісу генерального директора групи Олександр Водовіз на заході видання NV “Україна та світ попереду 2026”.
Раніше він повідомляв, що група “Метінвест” від час війни скоротила інвестиції в компанію до приблизно $300 млн на рік з $1-1,1 млрд.
За його словами, до війни в компанії працювало 120 тис. людей, наразі їх кількість скоротилася до 50 тис. Через лави Збройних Сил України пройшло понад 12 тис. – майже кожен четвертий служив в ЗСУ, понад півтори тисячі загинуло.
“До війни були найбільшим експортером і на сьогодні ми залишаємось найбільшим експортером. Але зараз у нас режим виживання. Ми зараз не дивимося на якісь нові стратегічні інвестиції. До війни “Метінвест” був найбільшим приватним інвестором в Україні. Ми в середньому інвестували близько $1 млрд прямих інвестицій “в залізо”, в заводи”, – констатував Водовіз.
Він додав, що на сьогодні плани щодо інвестицій – близько $500 млн на 2026 рік.
“Це досить амбітні плани, зважаючи на те, що компанія вже другий рік збиткова. Ми не отримуємо позитивного кешу вже другий рік, тут нам допомагають акціонери”, – сказав топменеджер, уточнивши, що компанія допомагає ЗСУ і сім’ям працівників, тим, хто служить.
Водовіз також зазначив, що компанія не може зараз інвестувати масштабно, як це було до війни, зокрема і через воєнні ризики, через що банки побоюються кредитувати.
“Ми не маємо зараз вільного доступу до коштів. Є українські банки, в яких можна брати ці кошти, але для великого бізнесу програма “5-7-9” не зовсім підходить, тому що в нас немає інвестицій на 100 млн грн. У нас інвестиції починаються від $20-30 млн. А банки не дають гроші, тому що кажуть: “У вас війна, у вас активи близько зони зіткнення. У нас немає ніякої страховки, щоб це покривати. Чекайте закінчення війни і, можливо, щось буде”, – пояснив керівник офісу.
Він також повідомив, що “Метінвест” проводив переговори з інвестиційною компанії BlackRock про залучення коштів.
“У нас були переговори з BlackRock цілий рік. Ми з ними розмовляли, вони зробили велику роботу, вони понаходили інвесторів в Штатах. Ми розробляли і проєкти, і програми їм показували. А наприкінці ці інвестори кажуть: “Все класно, хлопці, тримайтеся! Але після війни”, – розповів представник групи.
Топменеджер констатував, що наразі є багато програм відновлення країни, але великих грошей вони не виділяють: “Ці кошти в якомусь замороженому стані, і ми не маємо до них доступу, тому ми і не бачимо зараз якихось сильних мотивів для того, щоб інвестувати”.
“Допустимо, що ми знайшли гроші, хочемо інвестувати, хочемо побудувати ще одну домену піч. Але у нас немає людей. Я не буду тут говорити про закон “18-22 років”, коли в нас по 200 людей в день виїжджало – сам цвіт. І де цих людей шукати? А нам, щоб, наприклад, якусь нову домену піч побудувати, від 3 тисяч людей потрібно. Але їх неможливо знайти”, – зазначив Водовіз.
Він також нагадав, що зараз Європа вводить СВАМ, і це дуже сильно вдарить по економіці, особливо по експортерах, оскільки вони повинні будуть платити від 50 до 100 євро за кожну тонну сталі, якщо продавати у ЄС.
“Ми дивимося на нові продукти. Ми хочемо інвестувати в ці нові продукти, наприклад HBI, так зване гаряче-брикетоване залізо, які мають дуже маленькі викиди СО2. І ми зараз шукаємо партнерів для цих про’єктів на наших ГЗК. На цю продукцію є попит на європейських металургійних заводах, якщо там щось залишиться, бо вони теж банкрутують один за одним”, – повідомив Водовіз.
Також у компанії аналізують проєкти з виробництвом електрики, щоб вкладати в них кошти через постійні блекаути.
“Через постійні прильоти у нас вибивають електрику. І через останній приліт, коли ми стояли день-два, ми втратили мільйонів доларів. Я вже не кажу про втрати від самого удару”, – констатував топменеджер.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, переважно, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Збори акціонерів ПрАТ “МетЛайф” (Київ) 17 грудня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 313,714 млн грн (на одну акцію – 38,1 грн), повідомив страховик в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненими даними, виплату буде здійснено у доларах США з урахуванням обмежень, встановлених Національним банком України (НБУ) щодо переказу резидентами іноземної валюти за кордон на користь іноземного інвестора/нерезидента на виплату дивідендів, починаючи з 6 січня 2026 року до 17 червня 2026 року.
Як повідомлялося, акціонерів “МетЛайф” 28 травня 2025 року ухвалили рішення про виплату дивідендів у розмірі 270,486 млн грн (на одну акцію – 32,85 грн). Виплата проводиться з 1 липня 2025 року до 1 січня 2026 року.
ПрАТ “МетЛайф” входить до складу провідної світової корпорації MetLife. Компанія працює в Україні з 2002 року. Є лідером українського ринку страхування життя.
Основні напрямки бізнесу – накопичувальне страхування життя, страхування від нещасних випадків та критичних захворювань, корпоративне страхування та банкострахування.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №13200 “Про наставництво”, яким запроваджується інститут індивідуального та корпоративного наставництва для дітей віком від 10 років і молоді з вразливих категорій.
Як пояснювали в профільному комітеті, нині наставництвом охоплено дуже вузьке коло дітей, а також бракує чітких механізмів організації наставництва – від відбору та підготовки наставників до супроводу, обліку і контролю. Новий закон має розширити коло отримувачів наставництва та унормувати процедури.
Документ передбачає дві форми наставництва – індивідуальне та корпоративне, встановлює вимоги до наставників (зокрема вік від 21 року та громадянство України), запускає соціальну послугу з організації наставництва і визначає суб’єктів, які організовують та контролюють процес. Також запроваджуються механізми обліку, моніторингу, супроводу і державного нагляду у сфері наставництва.
Згідно з інформацією з матеріалів до другого читання, встановлено віковий поріг для дітей – від 10 років, а договір про наставництво передбачається тристороннім: наставник, батьки або законні представники дитини та надавач соціальної послуги. Наставництво можливе лише за згодою законних представників і самої дитини.
Адвокат Олексій Шевчук, коментуючи агентству “Інтерфакс-Україна” ухвалення закону, наголосив на новизні механізму для дітей старшого віку.
“Ключовим є те, що щодо дітей віком від 10 років не обов’язково встановлювати опіку чи піклування”, – сказав він.
Закон набуде чинності після підписання президентом і офіційного оприлюднення у встановленому порядку.
Влада Китаю з 18 грудня ввела незалежний митний режим для острова Хайнань, що передбачає більш вільне ввезення зарубіжних товарів, в тому числі розширює коло продукції, для якої діють нульові мита, повідомляє «Сіньхуа».
Це один з найсерйозніших кроків у зусиллях Китаю з просування вільної торгівлі та більшої відкритості економіки, зазначає видання.
Острів, площа якого становить понад 30 тис. квадратних кілометрів, оголошений зоною особливого митного контролю. Ділове середовище для іноземних компаній тут буде більшою мірою відповідати міжнародним стандартам, на них чекає зниження податків і виробничих витрат, а також розширений доступ до послуг, включаючи охорону здоров’я та освіту. Бізнес зможе використовувати Хайнань як платформу для виходу на величезний ринок материкового Китаю, зазначає «Сіньхуа».
Перелік товарів, що не обкладаються митом в порту Хайнаня, був розширений до 6,6 тис. з 1,9 тис., частка таких товарів у загальних поставках зросте до 74% з 21%.
Крім того, відповідно до чинних правил, ці товари можуть поставлятися в материковий Китай після переробки, що створила додану вартість не менше 30%.
Хайнань став спеціальною економічною зоною Китаю в 1988 році. Згідно з офіційними даними, з 2020 року в провінції було створено понад 9,6 тис. нових підприємств за участю іноземних інвестицій.
ВВП Хайнаня в минулому році склав $113 млрд, що можна порівняти з обсягом 70-ї за розміром економіки світу, за даними Світового банку.
Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби повторно виставив на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту) спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” (Одеса) за стартовою ціною 191,9 млн грн.
Як повідомила пресслужба “СЕТАМ”, загальна площа комплексу становить 7,7 тис. кв. м. У лот входять адміністративна будівля, готель, спортивно-оздоровчий комплекс, футбольне поле, трибуни, котельні тощо. Земельна ділянка до лоту не входить.
Аукціон призначено на 1 січня 2026 року. Сума гарантійного внеску становить 9,5 млн грн.
Як повідомлялося, Київський райсуд Одеси 2021 року задовольнив позов Національного банку України до колишнього власника Імексбанку Леоніда Клімова і постановив продати на відкритих торгах спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф” в Одесі в рахунок погашення 309 млн грн заборгованості банку за наданим йому стабілізаційним кредитом.
Клімов як власник Імексбанку 2014 року уклав із Нацбанком договори поруки та іпотеки, узявши на себе особисті зобов’язання з погашення заборгованості перед регулятором за стабілізаційними кредитами банку.
Національний банк у січні 2016 року звернувся до суду для стягнення заборгованості в судовому порядку, оскільки Клімов не виконував взяті на себе зобов’язання за договором поруки.
НБУ 26 січня 2015 року ухвалив зарахувати Імексбанк до категорії неплатоспроможних, а рішенням від 21 травня 2015 року відкликав банківську ліцензію та ліквідував фінустанову.
З початку 2025 року в Україні побудовано 324 МВт нових потужностей вітроелектростанцій, тоді як за два попередні роки – між 2022 р. і першим кварталом 2025 р. – було введено 248 МВт нових ВЕС. Про це повідомив голова правління Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) Андрій Конеченков на прес-конференції «Вітроенергетика і УХЕ в 2025-му: рік нових рішень, викликів і зростання» в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.
«Сьогодні близько 40% цього обсягу вже приєднано до мережі і генерує електроенергію, решта перебуває на стадії тестування, і компанії нам обіцяють, якщо не до кінця цього року, то до кінця першого кварталу 2026 року, – всі 324 МВт будуть генерувати е/е», – сказав він.
Крім того, за словами Конеченкова, в Україні ще реалізуються нові проєкти ВЕС загальною потужністю 4,5 ГВт, з яких 44% розміщуються на заході країни, 34% – в центральних регіонах і решта 22% – на півдні України, в першу чергу в Одеській та Миколаївській областях.
За даними УВЕА, загальна потужність встановлених в Україні ВЕС зараз становить 2,3 ГВт, з яких 1,3 ГВт розміщені на тимчасово окупованій території.
Також в країні налічується 534 МВт загальної встановленої потужності систем накопичення енергії (СНЕ, BESS).
