Кабінет Міністрів України встановив терміни опалювального періоду з 1 листопада по 31 березня замість попередніх строків з 15 жовтня по 15 квітня.
Уряд закріпив своє рішення постановою від 8 жовтня 2025 року №1267 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 року №812 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам”».
Джерело: https://interfax.com.ua/
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок. Станом на 9:34 вона становить $4068,74 за унцію, що на 1,3% вище, ніж на закритті попередньої сесії. Раніше під час торгів спотова ціна золота піднімалася до $4078,24 за унцію, що є рекордним максимумом. Ф’ючерси на золото на біржі Comex зростають у ціні на 2,2%, до $4087,4 за унцію.
Підтримку дорогоцінному металу надають напруженість у відносинах між США та Китаєм, а також очікування подальшого зниження відсоткових ставок Федеральної резервної системи.
У п’ятницю президент США Дональд Трамп заявив про можливість суттєвого підвищення імпортних мит на китайські товари у відповідь на посилення Пекіном експортного контролю у сфері рідкоземельних металів і зазначив, що не бачить сенсу у зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном. Однак у неділю Трамп заявив, що Вашингтон хоче допомогти Пекіну, а не завдати шкоди, і припустив, що все ж може зустрітися із Сі Цзіньпіном пізніше цієї осені.
Крім того, трейдери очікують ще двох знижень ставки ФРС до кінця року. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зниження американським Центробанком на 25 базисних пунктів на найближчому засіданні 28–29 жовтня оцінюється ринком у 95,7%. На грудневому засіданні регулятор, як вважають інвестори, зробить такий самий крок.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу — виробників золота у своєму відео на YouTube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
EXPERTS CLUB, ЗОЛОТО, КИТАЙ, США, ФРС
Пекін закликає Вашингтон дотримуватися досягнутих консенсусів і вважає помилковими дії президента США Дональда Трампа з погрозами новими митами, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
«Китай закликає США негайно переглянути свої помилкові дії, дотримуватися важливих консенсусів, досягнутих під час телефонних переговорів між двома главами держав, захищати важко здобуті результати консультацій, продовжувати використовувати механізм китайсько-американських торговельно-економічних консультацій», — йдеться у заяві, опублікованій на сайті міністерства.
У Пекіні зазначили, що виступають за вирішення розбіжностей шляхом діалогу, а якщо у Вашингтоні наполягатимуть «на неправильному шляху», то Китай вживе заходів для захисту своїх законних прав і інтересів.
«Навмисні погрози високими митами — це неправильний спосіб налагодити відносини з Китаєм», — підкреслили у Мінкомерції. У відомстві також зазначили, що заяви США про можливі нові мита є прикладом подвійних стандартів.
У ніч на суботу Трамп заявив, що має намір з 1 листопада, «а можливо, ще раніше», запровадити додаткові мита у 100% на товари, що імпортуються з Китаю.
«Починаючи з 1 листопада, а можливо, ще раніше, залежно від дій Китаю, США запровадять мита у 100% на додаток до вже існуючих мит. Крім того, з 1 листопада ми встановимо заходи експортного контролю щодо будь-якого життєво важливого програмного забезпечення», — написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп пояснив, що прийняв таке рішення через те, що Китай «заявив, що з 1 листопада запровадить серйозні заходи експортного контролю щодо майже всієї продукції, виробленої у КНР». «Це торкнеться всіх країн і явно є планом, на підготовку якого у Китаю пішли роки», — вважає президент США.
Купівля нерухомості в Європі дедалі частіше стає не лише фінансовим, а й фіскальним випробуванням. За даними порталу Idealista та дослідження Financial Times, аналітики Experts Club проаналізували податкові системи країн ЄС. Виявилося, що різниця в податковому навантаженні при купівлі житла між країнами сягає майже 20-кратного розриву — від символічних ставок у Греції та Франції до двозначних податків в Іспанії та Бельгії.
Іспанія визнана країною з найвищими податками на купівлю житла в Європі: ставка становить від 6% до 11% від вартості нерухомості, залежно від регіону та типу житла. Це означає, що при купівлі квартири за €300 000 покупець може сплатити понад €30 000 лише у вигляді податків.
У Бельгії загальна ставка сягає 12%, але в окремих регіонах передбачено пільги. У Брюсселі перші €200 000 вартості житла звільняються від оподаткування, якщо нерухомість купується для власного проживання. У Фландрії з 2023 року ставка знижена до 2% для першої резиденції, щоб підтримати молодих покупців.
Велика Британія замикає трійку країн із найвищими податками — у середньому 6%. Податок stamp duty особливо відчутний для інвесторів, які володіють більш ніж однією нерухомістю: ставка може зрости до 17% при купівлі житла дорожчого за £1,5 млн (€1,7 млн). Перші покупці звільняються від сплати, якщо вартість житла не перевищує £300 000 (€343 000).
В Італії та Нідерландах податкове навантаження становить у середньому 5–5,5%, причому в Італії додаються нотаріальні, реєстраційні та агентські збори, які суттєво підвищують кінцеву ціну угоди.
У Німеччині податок варіюється від 3,5% до 6,5%, залежно від федеральної землі.
У Португалії — від 4% до 8%, при цьому для недорогих об’єктів діють податкові пільги.
В Австрії — близько 3–4,5%, із пільгами для першого житла.
Франція має відносно низькі податки (0,7–5%), але високі агентські комісії — до 8% від вартості житла, які майже завжди сплачує покупець.
Греція вирізняється найм’якшою системою в Європі — від 0,5% до 3,8%, залежно від регіону.
| Країна | Мінімальна ставка | Середня ставка | Максимальна ставка |
|---|---|---|---|
| Іспанія | 6% | 8,5% | 11% |
| Бельгія | 2% | 7,2% | 12,5% |
| Велика Британія | 0% | 6% | 12% |
| Італія | 2% | 5,5% | 9% |
| Нідерланди | 0% | 5,2% | 10,4% |
| Німеччина | 3,5% | 5% | 6,5% |
| Португалія | 0% | 4% | 8% |
| Австрія | 1,5% | 3% | 4,5% |
| Франція | 0,7% | 2,9% | 5% |
| Греція | 0,5% | 2,1% | 3,8% |
На тлі збройних зіткнень між Афганістаном і Пакистаном аналітики Experts Club нагадують про суттєву нерівність військових можливостей двох країн. Нижче подано порівняння за даними IISS The Military Balance 2025, SIPRI Yearbook 2025, Global Firepower 2025 та відкритих джерел.
Перевага Пакистану є абсолютною. Країна має масштабну танкову групу, потужну артилерію, сучасні ВПС і систему ППО. Афганські сили — це, радше, асиметричні формування, орієнтовані на локальні бої.
Дрони та технології. Пакистан має розвинену військово-промислову базу і співпрацює з Китаєм і Туреччиною; Афганістан — обмежений до кустарного використання дешевих БПЛА.
Ядерний фактор. Наявність у Пакистану ядерного арсеналу робить будь-який масштабний конфлікт потенційно небезпечним для всього регіону.
Коротке порівняння (2025)
| Показник | Пакистан | Афганістан |
| Активні війська / резерв / парамілітарні | 654 тис. / 550 тис. / 500 тис. | 165–170 тис. / ≈80 тис. |
| Танки | ≈2 600 | 0 |
| Артилерія (САУ / буксир / РСЗВ) | 660 / 2 600 / 600 | незначна |
| Літаки всього | ≈1 400 | до 10 |
| Винищувачі | ≈330 | 0 |
| Гелікоптери (ударні) | ≈370 (50+) | кілька Мі-17, UH-60 |
| БПЛА | Shahpar, Burraq, Bayraktar TB2 | комерційні квадрокоптери |
| Ядерна зброя | ≈170 боєзарядів | відсутня |
Топ країн, громадяни яких стають підприємцями в Україні
Понад 1,6 тисячі фопів відкрили іноземці в Україні за 9 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Це майже на 10% менше, ніж за аналогічний період торік. Водночас чистий приріст між відкриттями та закриттями цьогоріч склав 490 фопів-нерезидентів. Найчастіше підприємцями в Україні стають громадяни Азербайджану, Росії та Узбекистану.
1 648 фопів зареєстрували іноземці цьогоріч в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік. Загалом лише 0,7% від загальної кількості нових підприємців цьогоріч складають нерезиденти України.
Водночас 1158 фопів-іноземців за цей самий час припинили свою діяльність. Чистий приріст склав 490 підприємців-нерезидентів. Загалом понад 213 тисяч підприємців закрилися в Україні за цей період, тож частка іноземців складає лише 0,5%.
На відміну від фопів громадян, в іноземців більше справ розпочинають чоловіки: 69% проти 31% підприємиць.
Варто зазначити, що нерезиденти-фопи доволі стійкі: медіанний час роботи такого підприємця в Україні складає 3.1 роки. Рекордсменкою стала жінка з громадянством РФ, фоп якої пропрацював 30 років та закрився на початку поточного року. До порівняння, фопи українців живуть навіть дещо менше: 2.5 роки.
“Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян рф — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом“, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керуючий
Найбільше серед нових підприємців походять з Азербайджану — 229 фопів (14%), наслідують громадяни Російської Федерації — 222 (14%), Узбекистану — 160 (10%), Молдови — 125 (8%) та Вірменії — 95 (6%).
Натомість частіше за інших бізнес припиняють громадяни Росії — 241 фоп (21%), Азербайджану — 157 (14%), Молдови — 102 (9%), Узбекистану — 91 (8%) та Білорусі — 69 (6%).
Переважна більшість іноземців обирає бізнес у сфері торгівлі — майже кожен третій бізнес. До слова, ця сфера має попит й серед фопів українців. Наслідують громадське харчування (14%), оптова торгівля (9%), комп’ютерне програмування (6%) та надання інформаційних послуг (4%).
Закриттів багато у тих самих сферах: роздрібна торгівля (37%), комп’ютерне програмування (10%) та громадське харчування (9%).
Кожен третій іноземець розпочинає свою справу у Києві: 544 фопи цьогоріч. Далі йдуть Одещина із 300 фопами (18%), Київщина — 138 (8%), Харківщина — 104 (6%) та Львівщина — 83 (5%). Найменше іноземних підприємців зареєстровано у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій і Херсонській областях — від 2 до 17 фопів.
Переважно, закриваються бізнеси іноземців у тих самих регіонах: в Києві — 297 (26%), далі — в Одеській (17%), Харківській (9%), Київській (8%) та Дніпропетровській (5%) областях.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2025
