60 представників з різних областей України зустрілися, аби пройти спільне навчання, налагодити взаємодію між спортивними клубами, ЗМІ та партнерами.
28 вересня у Києві відбувся захід нового формату – єдина легальна українська беттінгова компанія Parimatch Ukraine зібрала представників регіональних медіа та пресслужб спортивних клубів задля обміну досвідом та налагодження взаємодії. PM Media Boost зібрав 60 учасників з різних областей України.
CEO Parimatch Ukraine Наталія Гілевич, як представниця організаторів заходу висловила сподівання на ефективність такого з’їзду:
“Ми – найбільший і найактивніший інвестор в український спорт, партнери багатьох українських клубів – футбольних, баскетбольних, хокейних та футзальних з різних областей України. Parimatch розвиває спорт не лише на глобальному рівні, а й локальному, бо розуміє, що великих перемог не буває без маленьких чемпіонів. Тому сподіваємося, що завдяки нам з вами люди підуть на стадіони, стануть активніше займатися спортом і ми виведемо спорт у регіонах на новий рівень – безпосередньо на спортивних майданчиках, у медіа та серед вболівальників”.
Програма для гостей та учасників конференції видалася дуже насиченою, окрім безпосереднього нетворкінгу всі мали змогу послухати виступи та поради лідерів індустрії – журналістів, редакторів та маркетологів з провідних спортивних видань: головного редактора Tribuna.com Україна Олега Щербакова, керівника напрямку виробництва веб-контенту в 1+1 media Данила Щестюка, головного редактора издания Телеграф Ярослава Жарєнова, головного редактора розділу “Спорт 24” сайту “24 канал” Ігоря Саджениці, керівника маркетингової компанії Evolution Владислава Вахильчука, СЕО курсу “Спортивний маркетинг” Максима Мотіна та представників компанії Parimatch Ukraine Пилипа Орлова та Дениса Бобра.
Експерти поділилися з колегами які інструменти краще використовувати для просування бренду або особистості, пошуку інформаційних приводів, як написати чи розказати цікаво про спорт, при цьому зберегти журналістські стандарти та як пропонувати цікаві проєкти партнерам. Не теорією єдиною – учасники PM Media Boost мали змогу відпрацювати у групах та розібрати практичні кейси, щоб покращити взаємодію між собою. Налагоджені зв’язки точно допоможуть у подальшій роботі преси та клубів.
Керівник напрямку виробництва веб-контенту в 1+1 media Данило Щестюк з власного досвіду висловив, чому такі форуми важливі та корисні:
“Всі ми знаємо про стосунки преси, гравців та прес-служб клубів – часто вони не ідеальні. Гравці відмовляють в інтерв’ю журналістам, прес-служби не запрошують їх, або надсилають “сухі” прес-релізи, журналісти грішать особистими знайомствами зі спортсменами та відомою їм інформацією. Такі заходи, як PM Media Boost, гарна можливість, аби відверто про все це поговорити та обрати спільні орієнтири, до яких варто рухатися разом. Зробити щось справді круте в українському спорті можна лише завдяки руху всіх в одному напрямі”.
Продуктивна зустріч завершилася спільним походом на матч Ліги чемпіонів Шахтаря проти італійського Інтера. Ще одна можливість не лише побачити наживо гру високого рівня, а й роботу українського топ-клубу зсередини – з журналістами, вболівальниками, віп-гостями.
Parimatch Ukraine вірить у розвиток українського спорту та продовжує підтримувати та співпрацювати з усіма, хто має спільні цінності та інтереси. Результати заходу вже скоро точно зможемо побачити у роботі регіональних колег – впевнені вона зарядить всіх на перемогу!
Кадровий голод, нестача фінансування та інші актуальні проблеми судової системи в Україні обговорили учасники другого дня “Х щорічного суддівського форуму”, який проходить у Києві. Захід організувала Асоціація правників України спільно з проєктом Ради Європи “Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя”.
Асоціація правників України проводить 30 вересня – 1 жовтня Х Щорічний судовий форум “Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності”
Дата і час проведення: 30 вересня — 01 жовтня 2021 року
Місце проведення: готель Hilton Kyiv, б-р Тараса Шевченка, 30, м. Київ, Україна.
Ключові цитати з форуму:
Анна Огренчук, програмна директорка форуму та президентка Асоціації правників України, у вітальній промові наголосила: українська система правосуддя перебуває у глибокій кризі. “Ми вважаємо, що належне функціонування судової системи залежить від кадрового наповнення реформи та фінансового забезпечення. Це – базис існування будь-якої системи. Термінове відновлення діяльності ВККС та ВРП , належне фінансове забезпечення – виклики, які стоять перед усіма нами. Такі складні питання потребують системних рішень. Наш форум покликаний стати місцем діалогу між владою, суспільством та бізнесом заради пошуку компромісів”, – сказала Огренчук
Лілія Гретарсдоттір, голова Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, підкреслила важливість практики виконання судових рішень. “Жодна судова реформа не може вважатися успішною, якщо рішення судів не виконуються”, – вважає Гретарсдоттір. Вона також наголосила на важливості якомога швидшого запуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та обрання нових членів Вищої ради правосуддя.
Гостем Expert Talk стала Голова Верховного суду Валентина Данішевська. Вона розкритикувала чинне законодавство у частині повноважень Етичної ради при Вищій раді правосуддя. На її переконання, Етична рада зможе навіть зупинити правосуддя в Україні, якщо нічого не змінити. “Ми не можемо допустити, щоби комусь були надані повноваження бодай на день, бодай на годину, зупинити судову владу. Не може бути такого, щоби хтось у державі мав такі повноваження … Ми пропонуємо такий підхід, щоби спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади. Підкреслюю: допомогла судовій владі здійснити добір кандидатів. Після цього можна говорити про те, щоби запропонувати членам ВРП пройти перевірку або звільнитися. Ця модель дозволить не розбалансувати конституційний лад у державі”, – заявила Данішевська.
Першу Сесію, присвячену останнім новелам та першочерговим крокам судової реформи, відкрив народний депутат Андрій Костін. За його словами, відновлення роботи ВККС та формування Етичної ради при ВПР є пріоритетними завданнями для президента та парламенту. Костін запевнив, що у суспільства не буде підстав недовіряти членам Етичної ради чи підозрювати їх у захисті приватних інтересів. “Ці люди (майбутні члени Етичної ради при ВПР, – ред.) не розміняють свою репутацію на те, щоби просто виконати чиюсь вказівку … В законі нічого не міститись про те, що або Етична рада, або якийсь інший орган зруйнує чи зупинить діяльність Вищої ради правосуддя”, – впевнений Костін.
Богдан Моніч, голова Ради суддів України, підкреслив, що закон, який врегульовує порядок обрання нових членів Вищої ради правосуддя, містити ознаки не відповідності Конституції, утім Рада суддів України буде його виконувати. “Ми не говоримо, що треба змінити закон. Ми розуміємо, що на це немає політичної волі. Ми говоримо, що, можливо, сама Етична рада передбачить процедуру оцінки чинних членів ВРП таким чином, щоб не зупинити роботу Вищої ради правосуддя”, – зазначив Моніч. Він також повідомив, на станом на 1 жовтня Рада суддів України не отримала жодної заявки на зайняття посад у Етичній раді при ВРП. “Ми працюємо над тим, щоб до кінця жовтня делегувати своїх представників до Етичної ради. До 21 жовтня приймаємо документи”, – запевнив голова Ради суддів України.
Свою точку зору на проблему недостатнього фінансування судової системи висловив заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев. Він визнав, що держава на сьогодні не забезпечує фінансування потреб правосуддя у повному обсязі, утім уряд розуміє важливість проблеми та працює над її розв’язанням. “На наступний рік ми передбачили збільшення фінансування судової гілки влади на 3,5 млрд грн. Всього на фінансування судів передбачається близько 21 млрд грн… Ще одне наше завдання – не допустити перекосів розподілу фінансування між судами, яке існує сьогодні”, – розповів Єрмоличев.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький розкритикував позицію щодо повноважень Етичної ради правосуддя, озвучену Андрієм Костіним. “З приводу дорадчих повноважень Етичної ради – це неправда. Значить, не читали закони, які самі писали. Рішення (Етичної ради, – ред) є обов’язковим, яке тягне за собою фактичне відсторонення членів ВПР… Ми за реформи. Але всіх хто каже про прозорість усіх правових процедур (у законі ро Вищу раду правосуддя – ред.) я раджу читати закони, а не ознайомлюватися з ними у газетах”, – наголосив Маловацький.
Нестачу взаємодії між суб’єктами судової реформи відзначив ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук. “Сьогодні брак цієї взаємодії є очевидним. Сподіваюсь, що учасники сьогоднішнього заходу почують одне одного і комунікації між політиками, законотворцями і представниками судової влади будуть більш якісними та ефективними”, – сказав Оніщук.
Основні теми:
Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади.
Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя — рекомендації Ради Європи та національний контекст.
Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 — 2023 роки.
Судова реформа, реформа КСУ: останні новели та першочергові кроки.
Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України.
Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд.
Антимонопольні спори.
20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ.
Виконання судових рішень: міжнародний аспект.
Підсумки першого дня: https://uba.ua/ukr/news/8639/
Підсумки другого дня: https://uba.ua/ukr/news/8641/
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу:pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.
Майбутні заходи Асоціації правників України – за посиланням
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air із 16 грудня 2021 року запускає рейси за маршрутом Київ-Стокгольм Скавста (Швеція).
Як повідомила прес-служба компанії у п’ятницю, рейси виконуватимуться двічі на тиждень: щочетверга та щонеділі.
На думку менеджера з корпоративних комунікацій Wizz Air Пауліни Госк, запуск цього рейсу зміцнить культурні та економічні зв’язки між Україною та Швецією.
На сьогодні прямих рейсів між містами немає.
Національний банк України (НБУ) 5 жовтня введе в обіг пам’ятну монету “Іван Піддубний” номіналом 2 гривні з нейзильберу на честь знаменитого українського борця, повідомляє прес-служба регулятора в п’ятницю.
Згідно з повідомленням на сайті Нацбанку, монету буде випущено тиражем 35 тис.
Зазначено, що на аверсі монет зверху розміщено логотип Банкнотно-монетного двору, написи “Український богатир” та “Чемпіон чемпіонів” навколо зображення земної кулі в центрі, з боків – стилізовані сцени боротьби, номінал монети, напис “Україна”, а збоку зазначено рік карбування – 2021.
Відповідно до опису, на реверсі розміщено портрет Івана Піддубного, роки життя спортсмена – 1871-1949, і напис “Український богатир”.
Прес-служба нагадала, що Піддубний народився в Полтавській губернії Російської імперії, був багаторазовим чемпіоном світу з класичної (греко-римської боротьби) у суперважкій вазі. 8 жовтня 2021 року спливає 150 років від дня його народження, йдеться в повідомленні.
Асоціація правників України відкрила X Щорічний судовий форум «Незалежна судова влада –фундамент держави в умовах турбулентності» разом з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя». Програмним координатором заходу виступила Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group.
В Києві, Україна, пройшов перший день Х ювілейного Щорічного судового форуму. Метою заходу стали обговорення з представниками судових інституцій, міжнародними та національними експертами актуальних питань, пов’язаних з функціонуванням судової системи в Україні.
Захід відкрили та привітали учасників та спікерів Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, програмна координаторка форуму, Ліліт Данеґян-Босслер, Голова Відділу з реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, та Стен Ньорлов, Голова Офісу Ради Європи в Україні, Представник Генерального Секретаря Ради Європи з питань координації програм співробітництва Ради Європи.
«Необхідно перестати грати у популізм, адже економити на судах під час проведення реформ, це все одно, що економити на армії в ході війни. Лише по-справжньому незалежна судова влада здатна забезпечити фундамент успішної правової держави в умовах турбулентності.
Сподіваюсь, що цей форум стане містком між суспільством та судовою гілкою влади. Адже в розвинутому суспільстві, громадяни мають бути обізнані в тих процесах, що відбуваються у судовій системі, а юридична спільнота повинна активно йти на контакт. Тому що лише разом ми здатні збудувати розвинену, європейську Україну», – зазначила Анна Огренчук.
Стен Нерлі доповів, що відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів є головним на поточному етапі судової реформи в Україні. За його словами, Рада Європи разом з донорами активно бере участь в просуванні судової реформи в Україні.
Сьогодні робота спрямована на формування Етичного ради при Вищій раді правосуддя, та Рада Європи не бере участь в призначенні окремих експертів в Етичну раду при ВРП, щоб зберегти об’єктивність процесу.
Ліліт Данеґян-Босслер впевнена, що основною метою судової реформи в Україні повинні стати суди першої та апеляційної інстанцій. За її словами, на цьому наполягає “Європейська комісія” За демократію через право “(“Венеціанська комісія”), як повідомили Українські Новини під час участі у форуму.
“… Основною метою реформ повинні бути судді першої та апеляційної інстанцій”, – повідомила Данегян-Босслер. Вона зазначила, що судові реформи в Україні важливі в першу чергу для країни.
Також Данегян-Босслер повідомила, що за останні роки українська судова система зазнала суттєвих змін, а деякі з них відбувалися дуже швидко.
Глава відділу Ради Європи при цьому вдавалася в питання, чи було під час реформи чітке стратегічне бачення?
Перша сесія «Взаємозв’язок розвитку суспільства та судової влади» пройшла під модеруванням Сергія Притули, волонтера, громадського діяча та телеведучого.
Доповідачі та теми цієї панелі:
Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду «Розвиток суду у контексті змін соціуму. Хто є драйвером процесів?»
Ганна Вронська, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, – «Реалізація Концепції сталого розвитку та її залежність від стану судової системи» доповіла про Концепцію сталого розвитку, яка ґрунтується на п’яти головних принципах:
Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов’язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на благополучніше життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Геннадій Друзенко, голова правління Центру конституційного моделювання, в свої доповіді «Neither the purse nor the sword: суспільна репутація як джерело судової влади» зазначив наступне:
“The judiciary, on the contrary, has no influence over either the sword or the purse; no direction either of the strength or of the wealth of the society; and can take no active resolution whatever. It may truly be said to have neither FORCE nor WILL, but merely judgment” – ця відома цитата авторства Александра Гамільтона з 78 числа «Записок Федераліста», мала б бути епіграфом до кожної судової реформи. В основі впливовості судової гілки влади лежить насамперед її бездоганна репутація. Якщо суспільство не довіряє служителям Феміди, усі намагання реформувати судову систему, приречені на фіаско. А суди залишатимуться критично залежними від інституцій, що контролюють бюджет та силовиків.»
Дмитро Третьяков, юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини, заступник секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи «Практика Європейського суду з прав людини у справах проти України: віддзеркалення розвитку суспільства та права» зазначив, що Європейський суд з прав людини захищає інтереси усіх громадян, а не тільки заявників.
Так рішення ЄСПЛ щодо примусової вакцинації у Чехії під час «Х Щорічного судового форуму» у Києві прокоментував юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини Дмитро Третьяков.
«Держава не хворіє вірусами. Вірусами хворіють люди. Ми (ЄСПЛ – ред.) захищаємо інтереси людей» – сказав Третьяков. Нагадаємо, ЄСПЛ підтримав рішення влади Чехії щодо примусової вакцинації дітей проти якого виступила група батьків.
Оксана Кобрин, партнерка ЮК MORIS «Відкритість судової системи – ключ до діалогу з суспільством» зауважила, що необхідність діалогу з суспільством– це питання не тільки цінностей, а прагматичного підходу до збереження у довгостроковій перспективі ролі та значення суду.
Судова реформа – це зміна правил, а не людей.
Василь Лемак, суддя Конституційного Суду України «Захист Конституції України: місія судів здійсненна»
KEYNOTE SPEECH з темою «Роль судової влади у подоланні наслідків збройної агресії РФ проти України» відкрив Олексій Резніков, Віце-прем’єр-міністр України – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Професійний підхід суддівського корпусу дозволяє вирішувати юридичні та гуманітарні проблеми громадян України, які опинились на тимчасово окупованих територіях, – заявив Олексій Рєзніков.
Олексій Рєзніков розповів, як вирішується проблема ставлення до документів, виданих окупаційними адміністраціями. За його словами, рішення знайшов суддя Попаснянського районного суду Луганської області Микола Мазур, який зараз є суддею Верховного суду. Саме він вперше застосував на практиці висновок Міжнародного суду ООН від 1974 року щодо так званих намібійських винятків, які визначають, що на документи, видані на окупованих територіях слід дивитись як на докази. І сьогодні українські судді використовують це у своїй практиці як юридичні докази, які дають можливість людині прийти до ЦНАП та зареєструвати факт народження дитини в окупованій Горлівці, як громадянина України.
«Велике значення сьогодні мають слова і терміни, – звернув увагу слухачів віце-прем’єр міністр. – В нас сьогодні не «лінія розмежування», а «лінія дотику», адже, якщо ми кажемо «лінія розмежування», то це означає, що ми розмежувалися зі своїми громадянами на тимчасово окупованих територіях. Саме тому ми створюємо ЦНАПи поблизу від КПВВ, де людина з окупованих територій може оформити будь які документи. Тобто, держава йде до своїх громадян», – наголосив віце-прем’єр-міністр (Mind). Такі ЦНАПи діють на усіх КВПП, якими може користуватися цивільне населення.
Спеціальним гостем заходу став Євгеній Чичваркін, власник Hedonism Wines. SPECIAL TALK модерувала Анна Огренчук.
На думку Чичваркіна в Україні досі не діють європейські стандарти правосуддя. Водночас, він додав, що в українське суспільство поділяє західні цінності, що дає сподівання на ефективне реформування судової системи у майбутньому. Свобода слова – це те, що відрязняє Україну сьогодні
Бізнесмен вважає, що сьогодні будь-які масштабні протести на території Росії неможливі. «Вся влада в Росії ґрунтується на одному – абсолютному тваринному страху», – вважає Чичваркін.
Зокрема, він також додав, що в Росії не відбулась судова реформа тому, що це дозволило саме суспільство.
Друга сесія «Нові інструменти спрощення доступу до правосуддя – рекомендації Ради Європи та національний контекст» модерувалася Іриною Кушнір, менеджеркою проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя», та Сергієм Боярчуковим, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і партнери».
Доповідачі цієї сесії були Роман Бабій, народний депутат України, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, Сергій Чорнуцький, заступник Голови ДСА України, Микола Козлов, в.о. генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України, та Оксана Літвінова, керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України.
У фокусі обговорювали теми:
Керівні принципи КМРЄ щодо механізмів он-лайн вирішення спорів в цивільному та адміністративному судочинстві
Суд в смартфоні – інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування. Законопроєкт № 5246
Впровадження ЄСІТС: досягнення, невдачі, перспективи
База правових позицій ВС: нові можливості для адвоката
Судові засідання on-line: виклик часу
Роман Бабій зауважив, що робота над впровадженням ЄСІТС протягом року дала певні результати (закріплення принципу поетапності у впровадженні; затвердження Положення про ЄСІТС; створення і функціонування майданчиків для спільного обговорення роботи, що сприяє прозорості і координації між різними органами; обов’язковість використання перших трьох модулів ЄСІТС), які в умовах обмеженого фінансування та певних проблем пов’язаних із недоліками у впровадженні протягом 2018-початком 2020 року, можна вважати значним кроком вперед. З огляду на позиції стейкхолдерів перспективи у подальшому розвитку і впровадженню є, навіть в умовах обмеженого державного фінансування.
Судові засідання і розгляд справ on-line – це той напрямок, який потрібно розвивати і по котрому треба рухатися. Особливо в умовах пандемії, в умовах утрудненості доступу до правосуддя у зв’язку із військовим конфліктом на Сході, та в умовах укрупнення районів та майбутнього укрупнення «судових округів».
Расім Бабанли наголосив, що база правових позицій Верховного Суду – перший в Україні ресурс підбору релевантної практики Верховного Суду за повнотекстовими документами. Технічний спосіб забезпечення єдності судової практики.
Микола Козлов проінформував, що системі судочинства щороку формується фізичних документів на майже 50 мільйонах аркушів паперу – і це лише безпосередньо в судах. Обсяг допоміжної і підготовчої документації не піддається обчисленню.
ЄСІТС — це сучасна інформаційна платформа, яка забезпечить потреби учасників судового процесу та громадян.
Особливості нової ЄСІТС:
– CloudFirst – єдиний дата центр замıсть 700+
– SaaS – судочинство як сервıс цифровıзацıя – вся ıнформацıя доступна в “цифрı”
– мобільнıсть – користуйся судом будь-де 24/7 швидкıсть роботи
– взаємодıя з Дıя – дієвий канал комунıкацıй
«У «ДІЇ» з’являться 3 нових сервіси» – про це під час «Х Щорічного судового форуму» розповіла керівниця проєктів цифрової трансформації Міністерства цифрової трансформації України Оксана Літвінова.
«В ДІЇ можна буде отримувати повідомлення про судове засідання, у якому ви берете участь. Другий сервіс – це сплата штрафу за постановою про адміністративне правопорушення. Ключовий же сервіс, но мою думку, це отримання електронного судового рішення, яке можна буде валідувати або подавати до органів державної влади в електронному форматі», – розповіла Літвінова.
Остання третя сесія «Медіація: принципи Ради Європи та можливі шляхи їх імплементації Україною».
Сесія була присвячена наступним темам:
Рекомендації Ради Європи щодо інституту досудової медіації та практики держав-членів Ради Європи щодо мотивації сторін використовувати медіацію
Перспективи розвитку медіації в Україні : законодавчий та практичний аспект
Перспективи запровадження медіації як обов’язкового досудового порядку урегулювання спору
План пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (забезпечення та розвиток медіації) та анонсовані урядові законопроєкти (Міністерства Юстиції; Міністерства Фінансів)
Модератором сесії виступив Олег Горецький, член Асоціації правників України, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»
Доповідачами останньої сесії вситупили:
Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики
Юрій Чумак, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зупинитися на деяких питаннях перспективи розвитку медіації в Україні. Зокрема, це питання щодо практичного аспекту пов’язаного з різними категоріями справ. Мова йде про те, що специфіка цивільних та господарських справ дещо відрізняється з точки зору застосування медіації. Для цивільних справ медіація більш прийнятна.
Єдність і прогнозованість судової практики, як об’єктивна необхідність без якої неможлива медіація. Забезпечення єдності та прогнозованості зміцнить інститут медіація та надасть можливість учасникам більш прогнозовано дивитися на перспективи судового розгляду і, відповідно, спонукатиме до досягнення врегулювання спору саме шляхом медіації.
Роль судді при застосуванні медіація, яка нажаль досі не має широкого практичного застосування та розуміння сторонами, з огляду на обмежені можливості судді висловлювати свою думку щодо розгляду справи. Зокрема, виникає питання ролі судді та невідповідності принципами змагальності процесу.
Рімантас Сімайтіс, міжнародний експерт Ради Європи (Литва), підкреслив, що основними векторами розвитку системи досудової медіації будуть освіта та дослідження/розвиток, розширння кола основних зацікавлених сторін (судової системи, юристів, асоціацій користувачів, навчальних закладів тощо), забезпечення доступності посередництва, створення нормативно -правової бази, що буде сприяти посередництву.
Ніна Бететто, Президентка Консультативної ради європейських суддів, Голова Верховного Суду Словенії, міжнародна експертка Ради Європи.
Світлана Сергєєва, координаторка Комітету АПУ з медіації, адвокатка, медіаторка Deutsche Anwalt Akademie, партнерка АО «Юридичне бюро Сергєєвих», Віце-президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Луіза Романадзе, адвокатка, медіаторка (DDA), Президентка Української академії медіації, експертка Проєкту ЄС «Право-Justice»
Світлана Сергєєва, та Луіза Романадзе у своїй спільній доповіді «Медіація як обов’язкова досудова процедура: перспектива запровадження у цивільних та господарських спорах» надали основні рекомендації щодо інформаційно-оціночної зустрічі з медіатором (ІОЗМ).
Зокрема вони виділили, що задля мінімізації можливих ризиків при запровадженні обов’язкових ІОЗМ потрібно завчасно подбати про:
– територіальну доступність ІОЗМ та медіації для громадян
– фінансову доступність ІОЗМ та медіації для вразливих верств населення (оплата послуг медіатора державою)
– наявність інформаційних матеріалів для сторін спору на інтернет-ресурсах та в приміщеннях органів влади
– навчання суддів, працівників суду та інших стейкхолдерів з питань інформування про медіацію
– наявність достатньої кількість медіаторів у всіх регіонах та населених пунктах України
– забезпечення якості послуги медіації
– запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися розробкою механізму забезпечення доступу до обов’язкових
інформаційно-оціночних зустрічей з медіатором (суди, БПД, соціальні служби), змінами до процесуальних кодексів та інших НПА.
Законодавством мають бути передбачені виключення з загальних вимог щодо обов’язкових ІОЗМ по певним категоріям спорів.
Запровадження обов’язкових ІОЗМ має супроводжуватися потужною інформаційною кампанією та навчанням для представників різних правових професій.
Потрібно передбачити фінансові стимули забезпечення участі сторін в ІОЗМ (наприклад, покладення судових витрат на сторону, що ухилилася від відвідування обов’язкової ІОЗМ).
Окрему увагу має бути приділено питанню ведення статистики (збір даних щодо примирення та звернення до процедури врегулювання спору за участю суді, а також знеособлений обліку щодо ІОЗМ (кількість рекомендацій від суду, кількість досягнутих домовленостей тощо).
Всі матеріали та презентації спікерів X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності» доступні по закінченню другого дня форуму.
Асоціація правників України висловлює щиру подяку всім доповідачам та учасникам форуму, а також генеральному партнеру заходу LCF Law Group, соорганізатору Проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», партнерам форуму Алєксєєв, Боярчуков та партнери, ЮК MORIS, VB PARTNERS, партнерам сесії AVELLUM, Baker McKenzie, CMS, Marchenko partners, “Goretskyy and Partners”, ESQUIRES.
Дякуємо постійним медіа партнерам АПУ та інформаційним партнерам заходу: Юридична Практика, Юридична Газета, Закон і Бізнес, Dead Lawyers Society, ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, Інтерфакс Україна, LegalHub.online, Поради юриста, Я і Закон, Час Перших, Судово – психологічна експертиза, Українські новини, Mind, Lucky Ukraine, US.-Ukraine Business Council, American Chamber of Commerce Ukraine та PR HOUSE.
Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.
Майбутні заходи Асоціації правників України – за посиланням
Україна, як і інші країни Європи, задекларувала прагнення повністю перейти на чисту енергію. Але в ході так званого «енергетичного переходу» природний газ і надалі відіграватиме важливу роль ще не одне десятиліття – як «перехідний паливо». Щоб не бути залежною від його постачання, Україна повинна збільшувати його видобуток, тим паче, що володіє одними з найбільших запасів газу в Європі.
Ця та інші важливі теми будуть обговорюватися на Українському газовому інвестиційному конгресі, який стартує 20 жовтня в Києві за участю бізнес-лідерів з усього світу. Напередодні Конгресу про ситуацію в галузі і перспективи – у бліц-інтерв’ю Романа Абрамовського, Міністра охорони навколишнього середовища і природних ресурсів України.
«Держава готова не тільки підтримувати, але і виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би, щоб наші міжнародні партнери і інвестори почули цей меседж», – підкреслив він.
Роман Абрамовський, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України
Наші наміри знижувати вплив на довкілля відповідають Європейському зеленому курсу. Ми розглядаємо Україну як члена Європейської спільноти. Відтак ми поділяємо її прагнення, цінності та стандарти.
Наше міністерство виступає як рушій та рупор змін в екологічній сфері. Цього року ми підготували пропозиції по зменшенню до 2030 року на національному рівні викидів парникових газів на 65% від обсягів 1990 року. Зелений курс справить вплив на всі сектори економіки, включно з енергетикою, обробною промисловістю, транспортом, комунальним сектором, сільським господарством, лісовим господарством та поводженням з відходами.
Зокрема, для енергетичного сектору є ціль по збільшенню виробництва енергії з відновлюваних джерел (сонячної та енергії вітру). Їх частка у виробництві енергії має зрости до 17% у 2030 році та до 25% у 2035 році, що передбачено енергетичною стратегією України. Україна вже є одним з Європейських лідерів за розвитком генерації зеленої енергії і потенціал для подальшого зростання ще далеко не вичерпаний.
Нині ми також активно обговорюємо величезні перспективи України у виробництві і транспортуванні водню. А саме – Національна компанія Нафтогаз України вже планує перші пілотні проєкти у співробітництві з німецькою компанією RWE.
Поруч із розвитком зелених потужностей ми будемо виводити з експлуатації теплогенеруючі установки з вичерпаним ресурсом та передбачаємо поетапне закриття вугільних копалень. Звичайно, це супроводжуватиметься програмами трансформації вугільних регіонів.
Енергетичний перехід не може відбутись миттєво, особливо у такій великій індустріально розвиненій країні з високим рівнем енергоспоживання. Ми не зможемо повністю відмовитись від використання видобувного палива, тому, як і решта світу, ми розглядаємо газ як перехідний енергоносій. У наступні 10-15 років його роль лишатиметься важливою. По-перше, як заміна значно шкідливішому для довкілля вугілля, по-друге, аби забезпечити простір для маневру.
Україні пощастило мати одні з найбільших родовищ газу в Європі. Водночас, їх потенціал не було використано повною мірою і країна втрачала як вуглеводні, так і гроші. Від призначення у 2020 році я ініціював розробку великих нафто- і газоносних ділянок, на яких до того не велося жодних робіт. Зокрема, зміг перезапустити проект з розвідки великого сектору Чорного моря. Наприкінці 2020 року Національна компанія Нафтогаз отримала ліцензії на розвідку кількох десятків ділянок. Вони мають великий потенціал і можуть відкрити нову сторінку для нафтогазової промисловості України. Про це свідчать успіхи наших сусідів – Румунії і Туреччини, – які розвідали у Чорному морі значні запаси.
Ми також започаткували розробку великих материкових нафто- і газоносних родовищ, які до того були недоступні для інвесторів; серед них – унікальне за розміром і потенціалом Юзівське родовище.
Кліматичні цілі, які ми перед собою ставимо, є амбітними та потребують величезних ресурсів. Відтак, протягом наступних 10 років на фінансування проектів з декарбонізації Україна потребуватиме 102 мільярди євро капіталовкладень.
Частину з них надасть бізнес. Компанії мають скоригувати свої плани розвитку аби адаптуватись до зеленого курсу та декарбонізації. Їм потрібно зрозуміти, що це більше не річ, яку непогано би мати, а річ яку мати обов’язково для їх подальшого сталого розвитку.
Частину витрат покриватиме держава. Наприклад, шляхом прямих позик бізнесу за прийнятними відсотковими ставками аби підприємства могли запровадити заходи з декарбонізації.
Водночас, ми дуже обмежені у своїх внутрішніх ресурсах, і я постійно наголошую на цьому під час зустрічей з іноземними партнерами, зокрема, з послами країн Великої сімки. Через це ми розраховуємо на зовнішні інвестиції і активно працюємо над інформуванням інвесторів про можливості, які очікують на них в Україні. Порівняно з іншими Європейськими країнами, українська економіка потребує чи не найбільших інвестицій. Щоб привернути увагу інвесторів, ми повинні пропонувати проекти майже «під ключ» з гарантією обопільної вигоди.
Сьогодні Україна покращує інвестиційний клімат не словом, а конкретними справами. Держава готова не лише підтримувати, але й виступати гарантом складних ризикованих проектів. І я хотів би щоб наші міжнародні партнери та інвестори почули цей меседж.
Без сумніву, це буде видатна, яскрава подія. Можливо уперше за багато років важливі питання енергетичної промисловості та енергетичного переходу будуть розглядатись із залученням лідерів країни, міжнародних стейкхолдерів та представників бізнесу більше ніж із 15 країн. Це буде можливість подивитись та оцінити ризики та можливості з різних сторін з різних кутів зору.
Сподіваюся, що Український газовий інвестиційний конгрес стане платформою для прийняття важливих рішень, започаткування нових проектів та напрямків співробітництва.
Також сподіваюся, що Конгрес допоможе численним інвесторам та партнерам дізнатися про ділові можливості, які існують сьогодні в Україні, а також про те що робиться аби реалізувати ці можливості якомога простіше і швидше.
Український газовий інвестиційний конгрес отримав підтримку від нашого міністерства та інших представників Уряду. Ми будемо раді зустрітись з усіма зацікавленими сторонами та будемо відкриті для дискусій з актуальних питань.
