Агарний гурт “ТАС Агро” призначив Валерія Новицького генеральним директором холдингу, в якому він до цього обіймав посаду в раді директорів, повідомляється на її Facebook-сторінці в понеділок.
Згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб та фізосіб-підприємців, Новицький володіє 40% у статутному капіталі ТОВ “Білзерно” (с.Мисайлівка Київської обл.) та 55% у ТОВ “ТН Продукт” (Київ), тоді як 60% і 45%, що залишилися в Цими юрособами належать українському бізнесменові Сергію Тігіпку.
До війни “ТАС Агро” обробляв 83 тис. га у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Чернігівській, Миколаївській, Сумській, Херсонській та Дніпропетровській областях, займався молочним тваринництвом (до 5,5 тис. голів ВРХ), володів шістьма елеваторами потужністю одноразового зберігання 250 тис. Тонн.
Гурт “ТАС” засновано у 1998 році. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський та страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Засновником “ТАС” є Сергій Тігіпко.
Ощадбанк за останні два тижні уклав 149 кредитних договорів на загальну суму 547 млн грн за програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті.
За інформацією відомства, лише за два тижні в рамках цієї держпрограми всі банки-учасники видали 247 позик на суму 1,43 млрд грн.
За даними Мінфіну, ПУМБ за зазначений період додатково видав 26 кредитів на 193 млн грн, Креді Агріколь Банк – 23 кредити на 163 млн грн, Райффайзен Банк – 11 кредитів на 115 млн грн, державний Укргазбанк – три кредити на 12 млн грн, ПроКредит Банк – два кредити на 5 млн і державний Укрексімбанк – одну позику на 19 млн грн.
Мінфін уточнив, що за період дії воєнного стану в Україні в рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” було укладено 11,986 тис. кредитів на 40,6 млрд грн, у програмі беруть участь 44 банки.
Загалом же з моменту старту програми на 12 вересня компанії отримали від уповноважених банків 46,808 тис. позик на загальну суму 138,22 млрд грн, з яких 30,031 тис. – від держбанків на 54,4 млрд грн.
Незважаючи на відсутність нових кредитів останніми тижнями від ПриватБанку, він залишається лідером за кількістю та обсягом виданого фінансування – 19,39 тис. позик на 19,67 млрд грн. За ним іде Ощадбанк – 6,67 тис., відповідно, на 19,67 млрд грн та 16,08 млрд грн.
У п’ятірці найбільших також Райффайзен Банк – 4,09 тис. кредитів на 18,55 млрд грн, державний Укргазбанк – 3,18 тис. на 11,74 млрд грн та ПУМБ – 2,57 тис. на 15,49 млрд грн. У другій п’ятірці – ПроКредит Банк – 2,23 тис. на 9,94 млрд грн, Кредобанк – 1,52 тис. на 5,84 млрд грн, Креді Агріколь Банк – 1,4 тис. на 8,28 млрд грн, ОТП Банк – 0,81 тис. на 4,91 млрд грн і державний Укрексімбанк – 0,79 тис. на 6,36 млрд грн.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Альянс” (Дніпро) на зборах 9 вересня ухвалили рішення про закриття всіх регіональних підрозділів, повідомляється в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з повідомленням, припиняють діяльність представництва компанії у Дніпрі, Києві, Одесі, Київській та Дніпропетровській областях.
Як повідомлялося, рейтинговий комітет РА “Стандарт-Рейтинг” 1 лютого 2022 року призупинив компанії кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості / страховика) за національною шкалою на її прохання.
Останнє оновлення рейтингу СК “Альянс” на рівні “uaАА” за національною шкалою було здійснено за підсумками дев’яти місяців 2021 року.
За даними НБУ, за січень-березень 2022 року СК “Альянськ” зібрала 44,365 млн грн чистих премій, 79,7 млн грн – валових премій, у перестрахування було віддано 62,4 млн грн, виплати відшкодувань становили 6,379 млн грн.
Активи компанії на 30 березня 2022 року становили 1,542 млрд грн, власний капітал -1,457 млн грн, страхові резерви – 66,365 млн грн, зобов’язання – 84,513 млн грн.
СК “Альянс” зареєстрована у 2003 році, спеціалізується на ризиковому страхуванні. Її акціонерами виступають “Райзмайл Трейдінг Лімітед” (Кіпр) – 45,1599%, ТОВ “Агасі” – 54,6401%, фізичні особи з часткою 0,2%.
Статутний капітал становить 700,337 млн. грн.
Скасувати обов’язкове застосування книги відгуків та пропозицій компаніями у торгівлі та ресторанному господарстві пропонує Міністерство економіки України у розробленому ним проекті нової редакції Правил побутового обслуговування населення, оприлюдненому на сайті відомства.
“Для належного виконання вимог чинного законодавства про наявність у кожному об’єкті надання послуг книги підприємці змушені витрачати значні кошти на адміністрування такого регулювання. Тому за рік такі витрати можуть сягати понад 47,6 млн грн”, – йдеться у підготовленому Мінекономіки аналізі документа.
Відомство уточнило, що в Україні налічується 122,385 тис. суб’єктів господарювання у сфері надання побутових послуг, 16,152 тис. – послуг пасажирського автомобільного транспорту, 8,321 тис. – послуг з тимчасового розміщення; 3,154 тис. – послуг із працевлаштування, 11,102 тис. – послуг туроператорів.
Мінекономіки нагадало, що книгу скарг та пропозицій було запроваджено ще в Радянському Союзі у різних сферах обслуговування населення, а також на промислових підприємствах і було майже єдиним своєрідним інструментом народного контролю за підприємствами, установами та організаціями, які надавали послуги громадянам.
У сьогоднішній Україні, на думку відомства, існує достатньо інструментів для захисту прав споживачів: звернення до Держпродспоживслужби, на урядову телефонну “гарячу лінію”, органи місцевого самоврядування, суд, а також інтернет, які є ефективнішими засобами, оскільки в умовах ринкової конкуренції підприємці самі зацікавлені у покращенні якості обслуговування клієнтів.
“Крім того, як свідчить міжнародна практика, майже в усіх країнах Європейського Союзу (далі – ЄС) (виключення – Польща) такий інструмент, як книга (відгуків – ІФ-У) відсутня. У свою чергу, поширені системи consumer care and after- sale management (захисту споживачів та післяпродажний менеджмент), які займаються такими питаннями.У різних країнах – і різна практика, і різні законодавчі вимоги до організації роботи consumer care”, – зазначають у Мінекономіки.
Фармацевтична компанія “Санофі” надала черговий транш гуманітарної допомоги українцям у вигляді препарату для лікування хвороби Гоше на суму $1,1 млн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у компанії, 672 флакони препарату вже доставлені до центру орфанних захворювань НДСЛ “Охматдит”. Цієї кількості достатньо для лікування 7 пацієнтів з рідкісним захворюванням – хворобою Гоше – протягом півроку.
“Найближчим часом препарат розвезуть регіонами України – до Тернополя, Миколаєва та Миколаївської області, Черкас та Львова. Препарат також отримуватимуть пацієнти у Києві”, – повідомили у компанії.
На початок 2022 року в Україні налічувалося 67 пацієнтів із хворобою Гоше різних типів. Вони проходять спеціальне лікування з використанням замісної ферментної терапії, що допомагає контролювати деякі симптоми захворювання.
У “Санофі” зазначили, що компанія підтримує пацієнтів із хворобою Гоше вже понад 20 років, а саме з 2002 року, коли в Україні почала працювати гуманітарна програма “Санофі”, забезпечуючи для них безперервне лікування. У різний час учасниками гуманітарної програми “Санофі” були понад 50 пацієнтів із різними нозологіями, частина з них згодом переводилися на бюджетне забезпечення.
“Ми не знімаємо пацієнтів із нашої гуманітарної програми ICAP навіть зараз, у складний воєнний час, тому через півроку на запит НДСЛ “Охматдит” ми плануємо передати наступну партію препарату для лікування Гоше”, – наголосили в компанії.
Як повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” Голова Всеукраїнської громадської організації “Об’єднання інвалідів із хворобою Гоше” Олена Мартиненко, наразі основна кількість пацієнтів із хворобою Гоше в Україні вже отримує лікування за рахунок бюджетних закупівель, проте 7 пацієнтів все ще залишаються на програмі гуманітарної допомоги.
“Гуманітарну допомогу ми отримуємо, як правило, двічі на рік. Препарат від компанії «Санофі» надходить практично без перебоїв. Зараз компанія розвозить препарат регіонами, де пацієнти проходять лікування, хоча раніше пацієнти були змушені щодва тижні приїжджати до Києва, отримувати препарат і робити крапельниці за місцем проживання”, – сказала вона.
Вона зазначила, що перерви чи відтермінування лікування мають вкрай негативний вплив на здоров’я пацієнта. В особливо складній ситуації опиняються пацієнти, у яких захворювання виявили навесні, коли бюджет на поточний рік уже сформований, адже такий пацієнт може залишитися без лікування коштом бюджету до наступного року.
“Заявки на бюджетне фінансування збирають у лютому-березні. Якщо пацієнта виявили у квітні, то він може залишитися без терапії, але компанія «Санофі» бере його на гуманітарну програму доти, доки його не включать до держпрограми”, – сказала Мартиненко. Водночас вона зазначила, що це відбувається, якщо стан пацієнта справді тяжкий. Інакше пацієнтам доводиться чекати бюджетного фінансування.
Мартиненко також зазначила, що “Санофі” сприяла українцям із хворобою Гоше, які з початком війни виїхали за кордон, в отриманні лікування за держбюджет тих країн, куди вони виїхали: “Співробітники українського офісу зв’язувалися зі своїми колегами в інших країнах та допомагали українцям отримати консультацію лікарів у тих країнах, де вони перебувають. Так наші пацієнти змогли продовжити лікування зокрема у Польщі, Франції, Норвегії, Литві, Іспанії”.
В Україні зареєстровано три препарати для терапії хвороби Гоше. Ці препарати різняться показаннями до застосування залежно від типу хвороби та віку пацієнтів.
У свою чергу завідувачка центру орфанних захворювань НДСЛ “Отхматдит” Наталія Самоненко зазначила, що при хворобі Гоше лікування є довічним. Однак важливою умовою ефективності є рання та безперервна терапія.
“Переривання лікування фактично означає повернення захворювання, симптомів, але у більш агресивній формі. Щоб захворювання повернулося, достатньо перерви у 5–6 місяців, і тоді, навіть відновивши терапію, досягти клінічного ефекту буде складніше”, – сказала вона.
Самоненко зазначила, що вже за рік безперервного лікування пацієнтові з Гоше мало що нагадуватиме про наявність захворювання.
“Важливо розпочати терапію вчасно, що раніше пацієнта діагностовано, що раніше його почали лікувати, то менше клінічних проявів захворювання. Але якщо ми бачимо пацієнта, у якого через відсутність лікування вже настали тяжкі наслідки, наприклад, ураження кісток або суглобів, то досягти хорошого результату досить складно”, – сказала вона.
Крім того, за словами Самоненко, пацієнти, які перебувають на гуманітарній програмі, практично ніколи не стикаються з необхідністю знижувати рекомендовані дози препарату або вводити його рідше.
Водночас, Самоненко зазначила, що зареєстровані в Україні препарати для терапії хвороби Гоше не взаємозамінні, тому необхідність зміни терапії у пацієнтів розглядається індивідуально з ретельним вивченням історії та повним обстеженням.
За її словами, щороку в Україні хворобу Гоше діагностують у 3–4 пацієнтів різного віку: “Є пацієнти, яким Гоше діагностували у віці до року, але є й такі, яким захворювання діагностували у віці за 50 років. За адекватного та регулярного лікування це абсолютно здорові люди, які можуть бути повноцінними членами суспільства, працювати, створювати сім’ї, народжувати дітей. У наших пацієнтів із Гоше абсолютно здорові діти”.
Хвороба Гоше – невиліковне орфанне захворювання, спричинене генетичними мутаціями та успадковане від обох батьків. Зазвичай проявляється у дитинстві. Розрізняють три різні типи хвороби Гоше: І тип – не невропатичний (найбільш поширений), ІІ – гострий невропатичний (що призводить до летального результату протягом перших двох років життя), ІІІ тип – підгострий невропатичний.
Підтверджувальну діагностику хвороби Гоше здійснює Національна дитяча спеціалізована лікарня “Охматдит”, де створено єдиний в Україні Центр орфанних захворювань.