Ощадбанк та державний енерготрейдер “Енергетична компанія України” (“ЕКУ”) уклали меморандум про співпрацю з метою спрощення процедури та покращення умов кредитування нових енергетичних проєктів у територіальних громадах України.
Як пояснюється в релізі “ЕКУ” в четвер, сторони створили спільну програму для спрощення фінансування та впровадження енергетичних проєктів на рівні громад. Згідно з меморандумом, “ЕКУ” здійснюватиме економічний та технічний аналіз ініційованих громадами проєктів, які претендують на фінансування. Також компанія пропонуватиме громадам ринкові інструменти для підвищення економічної ефективності й сталості таких проєктів, серед яких співпраця в межах механізмів самовиробництва, агрегованої та балансуючої груп. Розроблені “ЕКУ” економічні моделі проєктів стануть основою для фінансової оцінки їхньої рентабельності та окупності Ощадбанком при ухваленні рішення щодо кредитування.
“За нашим досвідом, одним з бар’єрів розвитку децентралізованої генерації є відсутність відповідної компетенції в переважній більшості невеликих громад. Залучення профільної експертизи “ЕКУ” дасть громадам змогу оцінити потенціал розвитку власних енергетичних проєктів, які можуть не лише забезпечувати безперебійність енергопостачання чи заміщувати його власною генерацією, а й приносити дохід у бюджет громади”, – прокоментував заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
Він додав, що Ощад має глибоку експертизу в роботі з енергетичними проєктами будь-якої складності, а його частка на цьому ринку складає понад 31%.
За словами генерального директора “ЕКУ” Віталія Бутенка, компанія постійно шукає та створює шляхи для посилення саме ринкової парадигми забезпечення безпеки енергопостачання для громад, а поєднання глибокої ринкової експертизи її команди з надійною фінансовою платформою Ощадбанку створює умови для досягнення win-win рішень в одній із найскладніших, але стратегічно важливих галузей енергопостачання.
Як повідомлялося, у жовтні 2024 року глава “ЕКУ” Віталій Бутенко заявив, що компанія хоче зайняти нішу державного оператора розподіленої генерації (РГ) для допомоги комунальним підприємствам і містам з її запуском та роботою. 19 грудня “ЕКУ”, асоціація “СІГРЕ – Україна” та Асоціація малих міст України (АММУ) підписали меморандум про співпрацю в розвитку розподіленої генерації в регіонах.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” на початку січня 2025 року Бутенко зазначив, що компанія розвиває спеціальний підрозділ, який буде фокусуватися на комплексній підтримці розбудови розподіленої генерації в регіонах. За його словами, вона визначить список спільних пілотних проєктів для впровадження, відпрацювавши які, зможе масштабувати на рівні інших громад країни.
У бліц-інтерв’ю “Енергореформі” наприкінці лютого 2025 директор департаменту розвитку та підтримки корпоративного бізнесу Ощадбанку Євген М’ячин повідомив, що банк в сегменті корпоративного бізнесу за півтора місяці цього року має в підписаних кредитних угодах по енергопроєктах вже EUR40 млн, що майже стільки, як за весь минулий рік – EUR45 млн, тому бачить чітку тенденцію до зростання обсягу фінансування енергетичних проєктів.
Прогноз динаміки сальдо торгівлі товарами (млрд дол США) на 2022-2024 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua
Корпорація “Біосфера”, одна з провідних на ринку з виробництва та дистрибуції товарів для дому, планує у 2025 році збільшити виторг у середньому на 20% у порівнянні з 2024 роком – мінімум до 8,5 млрд грн, повідомив засновник і CEO корпорації Андрій Здесенко.
“Бізнес корпорації активно розвивається, зростає в Україні і за кордоном. Всі групи, ключові бізнеси у 2024 році досягли десь 7,5 млрд грн (виторгу – ІФ-У). До попереднього року це динаміка десь 20%, ставимо для себе теж 20% у середньому на наступний рік” – сказав він 26 лютого в ефірі Business Breakfast, організованому Forbes.
За його словами, у минулому році корпорація стала менш прибутковою, тому що “зростає сировина, логістика, енергоносії, інфляція, зарплатня”.
На питання щодо розміру отриманого прибутку Здесенко відповів: “Треба розбиратися”.
“Але в нас є рівень, тому для різних бізнесів різний рівень. Наприклад, чай, в який ми інвестуємо, він зараз збитковий, і серйозно збитковий. Ми дуже активно інвестуємо в експансію, в український ринок, в рекламу, в маркетинг. Акціонуємося, тому там серйозний мінус. І ми плануємо десь під кінець року вже вийти на позитивний нуль і далі мати прибуток “, – уточнив він.
За його словам, у минулому році 70% виторгу прийшлось на Україну, 30% – за кордоном.
“Наша амбіція – через три роки досягти 50% Україна, 50% – за кордоном. І ми не рахуємо, що наш європейський бізнес це експорт. Бо, наприклад, в Румунії в нас виробництво, бренд, своя торгова команда, свій маркетинг, офіс в Бухаресті І для нас румунський ринок, як і австрійський ринок – це домашній ринок”, – пояснив Здесенко.
Говорячи про розвиток виробництва чаю Graff, що більше року тому вийшов на ринок України, Здесенко повідомив, що у виробництво, обладнання, сировину інвестовано біля EUR5 млн.
Він оцінив частку бренду Graff на ринку на рівні 3-5%, а під кінець року її планується довести до 10%.
“Ми не тільки зробили виробництво чаю, в минулому році ми придбали цікавий завод з виробництва професійної хімії для нашого напрямку в Biosphere Professional. І топ-менеджер став партнером і інвестував свої гроші”, – розповів СЕО “Біосфери”.
Здесенко уточнив, що завод знаходиться в Славутичі, “недалеко від білоруського кордону”.
“Тому в нас в Україні вже, можна сказати, шість виробництв. І новий напрямок називається ІМО”, – розповів він.
Згідно з даними opendatadot, ТОВ “ІМО” (“Індустріальне миюче обладнання”), зареєстровано в Києві у 2016 році, а кінцевим бенефіциаром з грудня 2023 року є Здесенко з часткою 79%, тоді як Сергію Агібалову належить 20%
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 25 років. У продуктовому портфелі – понад 1 тис. найменувань під 16 власними торговими марками (“Фрекен БОК”, “Файний бонус”, Vortex, Лайкіт, Smile, Smile Baby, Superfresh, Bambik, Novita, Lady Cotton, Alufix, PRO service, GoWipes, “Чиста Перемога”, Pany Blisk і PoketMon). Корпорація є офіційним дистриб’ютором таких міжнародних брендів як TORK, Selpak і Fantom.
Потужності корпорації в Україні представлені заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
Наприкінці 2023 року було відкрито новий напрям FOOD із власним виробництвом Cupsoul, представлений такими брендами чаю, як Graff, Ritz Barton та інші
Пасажиропотік через західний кордон України у жовтні 2024 року, тис. (графічно)
Попит на ювелірні вироби органічно зменшився на 15-20% від показників попереднього року, при цьому в найбільш сприятливі періоди (кінець 2023-го – початок 2024-го) продаж ювелірних виробів в Україні відновився приблизно до 70% довоєнного рівня, повідомив засновник ювелірного дому Kimberli Ігор Ільчишен агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Рік, що минув, був дуже непростим для вітчизняного ювелірного бізнесу. Компанії, як вправні еквілібристи, балансували між протилежними тенденціями. З одного боку – рекордне за останнє десятиліття зростання світових цін на дорогоцінні метали, зокрема золото (в середньому на 30%), з іншого – тенденція на зниження платоспроможного попиту в країні через війну, економічні складнощі та виїзд українців за кордон”, – вказав він на чинники, що вплинули на ринкову кон’юнктуру.
Ільчишен нагадав, що додатковим стресовим фактором для ювелірного ринку минулого року був оприлюднений проєкт змін до податкового кодексу, яким можновладці пропонували збільшити військовий збір на продаж ювелірних виробів до 30%.
“Ця ініціатива дуже збентежила гравців ринку, адже новий податок міг поховати всю вітчизняну ювелірну галузь. Майже кожен вагомий гравець ринку висловився на цю тему в публічному полі з обґрунтуванням ризиків та невтішних перспектив такого рішення. На щастя, до наших аргументів дослухались”, – зазначив він.
Натомість ставка військового була підвищена на загальних умовах, це також вплинуло на галузь – зросло навантаження на зарплати працівників, що в свою чергу відбилося на дохідності.
“Ювелірні компанії зазвичай збільшують ціни на прикраси тільки при зростанні вартості сировини. Тому збільшення ставки не дуже помітно нашим клієнтам, але вплинуло на дохідну частину компаній. Однак в порівнянні з тим, чого нам вдалося уникнути, це можна назвати позитивним результатом”, – повідомив Ільчишен.
Щодо споживчих запитів, то у дорогому сегменті ювелірного ринка, зокрема виробів з діамантами, затребуваними залишаються класичні дизайни. Також збільшився запит на символічні прикраси та етнічні мотиви. Компанії реагують на цей запит, виводячи на ринок відповідні лімітовані колекції.
Серед каналів реалізації онлайн-продажі, на відміну від багатьох інших сегментів ритейлу, займають дуже невелику частку продажів ювелірних компаній, в середньому по ринку близько 10%, і наразі перспектив збільшення цієї частки немає, констатує експерт. Це пояснюється специфікою продукції. Ювелірні вироби не можна віднести до спонтанних покупок: при виборі прикрас, особливо дорогого сегменту, потрібен емоційний контакт, можливість приміряти, отримати детальну консультацію наживо, пояснює Ільчишен. Серед сталих інструментів маркетингу, які працюють, – акції до свят, програми лояльності, капсульні тематичні колекції, які надають відчуття ексклюзивності власникам прикрас.
“Ми дуже тверезо дивимось на перспективи 2025 року. Оцінюючи процеси, що відбуваються навколо, зниження попиту буде продовжуватись, а фінансове навантаження підвищуватись, доведеться адаптуватися до нових податкових та ринкових умов”, – каже Ільчишен.
За його думкою, великим компаніям буде легше втримати баланс за рахунок наявності ресурсів на розвиток, активний маркетинг та експансію.
“Ми це бачимо всередині галузі на прикладі гуртових продажів за 2024 рік. Якщо в 2023 році багато хто мав позитивні очікування та вірив у можливості розвитку, відкриваючи нові торгові точки, то в 2024-му їх закривали через нерентабельність. Ймовірно, що ці місця займуть більш успішні гравці, акумулюючи ще більше ресурсів”, – зазначив він.
При цьому він вказав, що великі мережі теж мають свої вразливі місця, зокрема через посилення контролю Нацбанку над роздрібними торговими точками, які працюють як ФОП.
“Зростання податкового навантаження теж змусить ритейл відмовлятися від таких форматів. Це збільшить навантаження на облік, потрібні будуть додаткові кваліфіковані спеціалісти, з якими також зараз проблема на ринку”,- вважає експерт.
На йог думку, цьогоріч ювелірні компанії мають вирішити питання, як надалі працювати з новими викликами, які створює система, при цьому вони повинні залишатися в правовому полі і знаходити нові точки зростання.
За даними опендатабот, ТОВ “Кімберлі джевелрі хаус” створено у 2021, за підсумками трьох кварталів 2024 року компанія отримала дохід в 3 млн 122,9 тис. грн, чистий збиток – 121,9 тис грн.
Акціонери СК “Арсенал Страхування” (Київ) на зборах 17 лютого ухвалили рішення про спрямування на виплату дивідендів 50,1 млн грн прибутку за 2021 рік, повідомила копання в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Рішення закріплено протоколом зборів від 24 лютого 2025 року.
Як зазначено у повідомленні, розмір дивідендів на одну просту акцію становитиме 167 грн. Дивіденди виплачуються безпосередньо акціонерам пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них, у два етапи: 17 березня та 22 квітня 2025 року.
СК “Арсенал Страхування” є правонаступником СК “Арсенал-Дніпро”, що працює в Україні з 2005 року. Представлена у всіх обласних центрах та деяких великих містах країни.
За даними НБУ, компанія входить до десятки провідних страховиків України за зібраними преміями за підсумками дев’яти місяців 2024 року.
