Українське промислове птахівництво залишається висококонцентрованим: у 2027 році понад 75% виробництва курячого м’яса забезпечуватимуть шість найбільших вертикально інтегрованих компаній, прогнозує Міністерство сільського господарства США (USDA).
Найбільшим гравцем залишається МХП, на яке припадає значно більше половини промислового виробництва курятини в Україні, йдеться у звіті USDA FAS Poultry and Products Annual, опублікованому 19 серпня 2026 року.
Близько 90% загального виробництва курячого м’яса в Україні у 2025 році забезпечували промислові бройлерні підприємства. Ще близько 8% припадало на домогосподарства, а близько 2% — на вибракованих курей-несучок, батьківське поголів’я та інші категорії птиці.
USDA очікує, що роль промислового виробництва продовжуватиме зростати, а частка домогосподарств поступово зменшуватиметься.
Незважаючи на домінування МХП, американське відомство характеризує український ринок як конкурентний. Кілька середніх виробників у 2025–2026 роках розпочали програми розширення та підвищення продуктивності, частина нових потужностей має вийти на ринок у 2026–2027 роках.
Вертикальна інтеграція дозволяє підприємствам одночасно займатися птахівництвом, виробництвом кормів, вирощуванням зернових та олійних культур і переробкою, що допомагає компенсувати цінові та військові ризики. Зростання галузі наразі переважно фінансується за рахунок власних коштів компаній, оскільки доступ українського бізнесу до міжнародних ринків капіталу залишається обмеженим.
Водночас найбільший виробник країни продовжує активну міжнародну експансію.
У липні 2025 року МХП придбав 92% іспанської Grupo UVESA за 270 млн євро. За оцінкою USDA, після угоди група контролює понад 10% іспанського ринку птахівництва, а придбані потужності додають близько 160 тис. тонн курячого м’яса на рік.
Обсяг продажів європейського сегменту МХП за підсумками 2025 року перевищив $1 млрд.
У травні 2026 року МХП придбав 70% найбільшого вертикально інтегрованого виробника курятини в Греції — компанії Th. Nitsiakos AVEE — з опціоном на решту 30%.
USDA зазначає, що оборот грецької компанії у 2025 році становив майже 540 млн євро, а завершення угоди передбачено кількома траншами до грудня 2028 року.
Зростає й кількість українських підприємств, що мають доступ до ринку Євросоюзу. У 2026 році кількість схвалених ЄС українських виробників, переробників, птахобійнь та холодильних підприємств збільшилася на два — до 19.
Серед найпомітніших нових учасників USDA виділяє Луцьку аграрну компанію, що входить до Avesterra Group. За даними керівництва підприємства, компанія реалізує масштабну програму розширення, розраховуючи посилити конкуренцію з МХП як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
USDA прогнозує, що виробництво курячого м’яса в Україні збільшиться з 1,386 млн тонн у 2025 році до 1,48 млн тонн у 2026-му та 1,54 млн тонн у 2027 році. Основна частина приросту очікується на промислових підприємствах центральних і західних регіонів України.
Першоджерело: USDA Foreign Agricultural Service, Ukraine: Poultry and Products Annual, звіт UP2026-0022.
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Оборот роздрібної торгівлі в Україні у липні 2026 року збільшився на 4% порівняно з червнем, а у річному вимірі зростання становило 8,7%, свідчать дані Державної служби статистики.
Дані за липень свідчать про збереження досить високої споживчої активності на українському внутрішньому ринку.
Саме роздрібний товарообіг підприємств — юридичних осіб — у липні зріс на 3,7% порівняно з червнем і на 8,8% порівняно з липнем 2025 року.
За підсумками січня-липня оборот роздрібної торгівлі в країні збільшився на 9% у річному вираженні та досяг у номінальному вираженні близько 1,7 трлн грн.
Товарообіг підприємств роздрібної торгівлі за сім місяців зріс дещо швидше — на 9,1%.
Для порівняння: за підсумками всього 2025 року оборот роздрібної торгівлі України збільшився на 8,1%.
Таким чином, після перших семи місяців 2026 року темпи зростання роздрібного ринку залишаються дещо вищими за торішній показник.
Подальша динаміка торгівлі залежатиме від реальних доходів населення, інфляції, ситуації на ринку праці та енергетичних ризиків в осінньо-зимовий період.
Держстат наводить дані без урахування тимчасово окупованих Росією територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії.
Джерело: https://stat.gov.ua/uk/releases/prodazh-i-zapasy-tovariv-u-torhoviy-merezhi-misyachna-01-072026
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів першу зустріч із Наглядовою радою НАЕК «Енергоатом», наголосив на необхідності якнайшвидшого перезавантаження управління та пообіцяв усю необхідну підтримку.
«Провів першу зустріч із Наглядовою радою «Енергоатома». Уряд очікує від Наглядової ради якісного перезавантаження управління компанією. Це першочергове завдання. Уряд надасть усю необхідну підтримку», — написав він у Telegram-каналі за підсумками зустрічі в середу.
Прем’єр наголосив, що «новий топ-менеджмент має бути сформований якомога швидше за підсумками прозорого конкурсу».
За його словами, він також обговорив із членами Наглядової ради фінансовий стан державної компанії та хід підготовки до осінньо-зимового періоду.
«Подібні зустрічі відбуватимуться систематично», – повідомив він.
Як повідомлялося, за прогнозом першого віце-прем’єр-міністра з питань енергетики Дениса Шмигаля, НАЕК «Енергоатом» отримає нового голову правління та оновлений склад виконавчого органу не пізніше жовтня за результатами конкурсу, термін подання документів на який закінчився 31 липня 2026 року.
Що стосується НАК «Нафтогаз України», головою якої глава держави Володимир Зеленський запропонував призначити екс-прем’єр-міністра України Юлію Свириденко, то координатор сектору «Енергетика та клімат» Ukraine Facility Platform та експерт у сфері корпоративного управління Олександр Візір тиждень тому у коментарі «Енергореформі» зазначав, що, найімовірніше, ще тривають переговори з незалежними членами Наглядової ради (НР) компанії, яка й має повноваження призначати голову правління або особу, яка виконує його обов’язки.
Зі свого боку колишня членкиня Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) Ольга Бабій у коментарі «Енергореформі» зазначила, що Юлія Свириденко «для „Нафтогазу“ — ідеальне рішення», і не знає, чому її досі не призначають.
Прем’єр Корецький під час Години запитань до уряду у Верховній Раді 21 серпня зазначив, що вважає ідеальним варіантом, якби новим головою правління НАК «Нафтогаз України» було призначено іншу особу після осінньо-зимового періоду 2026/27 (ОЗП).
Джерело: https://t.me/Koretskyi_official/335
Як повідомляє Fixygen, учасники Національного депозитарію України (НДУ) шляхом рейтингового голосування сформували склад Ради учасників депозитарної системи НДУ на наступні два роки, і він повністю збігся з поточним складом ради.
Згідно з повідомленням Нацдепозитарію на його сайті, на участь у виборах було подано 18 заявок: 9 – від депозитарних установ і 9 – від емітентів, а обраними 14 членами ради стали ті самі особи, що й два роки тому.
Від депозитарних установ до Ради учасників увійшли Олександр Панченко від ТОВ «Універ Капітал», який зараз очолює раду, Нінель Герман від ПУМБ, Богдана Єфремова від Райффайзен Банку, Ірина Нестеренко від ТОВ «Інжур Кепітал», Оксана Данилюк від ВСТ Банку, Олександр Сторожук від ТОВ «Смарт Бонд.UA» та Олеся Пятчаніна від «Сітібанку».
Від емітентів, які не є депозитарними установами, та компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних фондів, до складу ради увійшли Саад Шаді Мухамед від ПрАТ «Бахмацьке бурякоприймальне підприємство», Сергій Ліходід від закритого недиверсифікованого венчурного корпоративного інвестиційного фонду (ЗНВКІФ) «Гарант Капітал» під управлінням КУА «Траст Кепітал», Сергій Бірюк від ТОВ «Яготинський маслозавод», Богдан Лупій від Фондової біржі ПФТС, Сергій Румпа від ПрАТ «Южкокс», Оксана Заїка від АТ «ДТЕК Западенерго» та Світлана Ющенко від АТ «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз».
Зазначається, що перше засідання новообраного органу заплановано на 17 вересня. На ньому буде обрано голову ради та визначено подальші напрямки її роботи.
Рада учасників є консультативним органом, створеним для захисту та врахування інтересів учасників депозитарної системи. Вона складається з 14 членів: семи представників депозитарних установ та семи представників емітентів (які не є депозитарними установами) і компаній з управління активами, що діють від імені корпоративних інвестиційних фондів.
До складу ради з правом голосу можуть обиратися фізичні особи, висунуті учасниками депозитарної системи, з якими вони перебувають у трудових або договірних відносинах (по одному представнику від однієї юридичної особи). До ради не можуть входити члени інших органів Центрального депозитарію, за винятком Національного банку України (НБУ).
Як повідомляє Еxperts.news, у 2024 році Україна посіла 35-те місце у світі за кількістю поданих патентних заявок із показником 2559 заявок, тоді як абсолютним світовим лідером залишається Китай із 1,828 млн заявок, свідчить аналіз світової патентної активності, підготовлений науковим секретарем ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Володимиром Хаустовим та опублікований інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Рейтинг країн за кількістю патентних заявок у 2024 році
Джерело: Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO), World Intellectual Property Indicators, таблиця A60 «Patent applications by office and origin, 2024»; розрахунки та систематизація наведені в дослідженні Володимира Хаустова та аналітичного центру Experts Club.
