Державний ПриватБанк у ніч на 13 червня 2026 року проведе планові регламентні роботи процесингового центру, у зв’язку з чим тимчасово призупинить операції з платіжними картками, роботу банкоматів, терміналів самообслуговування та POS-терміналів банку, повідомила пресслужба фінустанови.
Згідно з повідомленням, роботи проводитимуться з 00:05 до 6:30 ранку 13 червня.
Регламентні роботи проводитимуться для збільшення потужностей та безпеки операцій з платіжними картками.
Клієнтам, які планують карткові платежі в період проведення робіт, ПриватБанк рекомендує здійснити їх заздалегідь або відкласти на кілька годин.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 травня 2026 року становили 952,46 млрд грн (22,5% від загального обсягу).
За даними НБУ на 1 травня 2026 року, ПриватБанк загалом випустив 63,85 млн платіжних карток, з яких протягом місяця операції проводилися з 32,28 млн.
Мережа банку налічувала 7433 банкомати, 9831 термінал самообслуговування та 346,82 тис. торговельних платіжних терміналів.
банкомати, карткові операції, ПРИВАТБАНК, процесинг, Термінали
За даними профільного видання Enkorr, UKRNAFTA в черговий раз очолила рейтинг імпортерів дизельного пального.
За підсумками травня 2026 року компанія завезла в Україну 75,9 тисяч тонн ресурсу – на 12% більше, ніж у квітні 2026.
«Загалом державна мережа забезпечила 13,4% від усіх поставок дизельного пального в Україну у травні – загальний обсяг складає 564,5 тис тонн, – зазначив голова правління АТ Укрнафта Богдан Кукура. – Незважаючи на турбулентність на світових паливних ринках, UKRNAFTA підтримує населення, бізнес та державні критичні служби, забезпечуючи усіх якісним пальним».
За 5 місяців 2026 року компанія збільшила імпорт дизелю на 124%. Роздільна реалізація за цей час зросла на 97%.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у червневому звіті підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році (липень-червень) з до 23,5 млн тонн з 23 млн тонн, очікуваних місяцем раніше, а також збільшило оцінку її експорту з 13 млн тонн до 14 млн тонн.
У червневому звіті World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE) аналітики USDA пояснили перегляд прогнозу для України сприятливими погодними умовами навесні.
За оцінками Міністерства сільського господарства США, підвищення прогнозу для України стало одним із чинників збільшення прогнозу світового виробництва пшениці у 2026/27 МР з 819,1 млн тонн до 820,1 млн тонн. Світова торгівля пшеницею також була переглянута у бік зростання – з 211,7 млн тонн до 212,0 млн тонн.
Окрім того USDA підвищило прогноз урожаю ячменю в Україні у 2026/27 МР на 300 тис. тонн – з 5,5 млн тонн до 5,8 млн тонн, очікуваних місяцем раніше.
На ті самі 300 тис. тонн збільшена й оцінка експорту, яка разом з іншими зерновими окрім пшениці та кукурудзи наразі складає 2, 49 млн тонн.
Що стосується прогнозу щодо врожаю кукурудзи, то аналітики Міністерства сільського господарства США залишили його без змін на рівні 30 мільйонів тонн цього року порівняно з 30,9 мільйона тонн минулого року. Експорт кукурудзи з України очікується на рівні 23 млн тонн, як і місяцем раніше.
Як повідомлялося, у травневому звіті USDA вперше опублікувало прогноз для України на 2026/27 МР, оцінивши урожай пшениці у 23 млн тонн, її експорт – у 13 млн тонн, а виробництво та експорт кукурудзи – у 30 млн тонн та 23 млн тонн, відповідно.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України прогнозує врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, що лише на 1%, або на 0,64 млн тонн, менше, ніж минулого року. За попередніми оцінками Міністерства економіки, врожай ключових культур може скласти близько 22,4 млн тонн пшениці, близько 4,7 млн тонн ячменю та приблизно 31,6 млн тонн кукурудзи.
За даними Державної служби статистики України, урожай пшениці в Україні у 2025 році зріс на 3,6% до 23,34 млн тонн, урожай кукурудзи – на 14,6% до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% до 5,2 млн тонн.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії швидко зростає житловий фонд, але не населення. За даними UNECE, за переписом 2023 року в країні налічувалося 392,9 тис. житлових об’єктів — на 78,2 тис. більше, ніж у 2011 році.
За 12 років кількість квартир і будинків зросла приблизно на 26%, тоді як населення не змінилося і становить близько 624 тис. осіб.
У результаті на 1 тис. жителів Чорногорії припадає вже 627 квартир і будинків. Це приблизно на 21% вище середнього рівня ЄС.
Головна проблема — лише 54% житла використовується для постійного проживання. Близько 46% об’єктів стоять порожні, використовуються сезонно, як житло для відпочинку або під туристичну оренду.
На узбережжі це пов’язано з туризмом, іноземними покупцями та короткостроковою орендою. На півночі країни причина інша — відтік населення та депопуляція.
Показовий приклад — Жабляк: там кількість житла зросла більш ніж на 30%, хоча населення скоротилося приблизно на 18%.
Для Чорногорії це стає структурною проблемою. Нерухомість і туризм дають швидкі доходи, але не вирішують питання доступного житла для місцевих жителів. У Будві, Которі, Тіваті та Барі житла формально багато, але жити там постійно стає все дорожче.
Головний висновок: Чорногорія стикається з парадоксом туристичної економіки — квартир і будинків стає більше, а доступного житла для постійних мешканців може ставати менше.
На програми популяризації читання та підтримки відповідних проєктів в Україні наразі передбачено близько 7 млн грн на рік, що не відповідає реальним потребам галузі, заявила в.о. директорки Українського інституту книги Олександра Коваль в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Що стосується безпосередньо діяльності Українського інституту книги, то тут головною проблемою залишається недостатнє фінансування. На програми популяризації читання та підтримку відповідних проєктів ми маємо близько 7 млн грн на рік. Це дозволяє підтримати лише 15–20 проєктів по всій країні. Для держави масштабу України цього вкрай мало”, – сказала Коваль.
За її словами, для реальних змін у сфері читання йдеться не про десятки, а про тисячі заходів щороку, які мають проводитися в бібліотеках, школах, громадах, на фестивалях та книжкових ярмарках.
Коваль наголосила, що одним із ключових викликів залишається доступ українців до книжок, особливо у невеликих населених пунктах.
Вона також зазначила, що важливим напрямом державної політики має стати системне оновлення бібліотечних фондів.
“Ми переконані, що нові книжки – це найсильніший бібліотечний магніт. Саме тому Україні потрібне системне оновлення бібліотечних фондів. На мою думку, бібліотеки мають отримувати щонайменше мільйон нових книжок щороку, а в ідеалі – близько трьох мільйонів примірників”, – сказала очільниця УІК.
За її словами, лише за таких умов зміни стануть відчутними для читачів по всій країні, зокрема у малих містах і селах.
Як повідомлялося, українці витратили понад 3,5 млрд грн на придбання книжок у межах державних програм підтримки від кінця 2021 року, а у 2026 році за програмою Translate Ukraine планується видання близько 100 перекладів українських книжок у 33 країнах світу. Книжкове піратство завдає українському ринку збитків на сотні мільйонів гривень.
гроші, КУЛЬТУРА, ОЛЕКСАНДРА_КОВАЛЬ, УКРАЇНСЬКИЙ_ІНСТИТУТ_КНИГИ, ЧИТАННЯ
За даними проекту Fixygen.ua, криптовалютний ринок завершує тиждень у режимі обережного відновлення після різкого падіння на початку червня, при цьому інвестори продовжують виводити кошти з криптофондів та спотових ETF на біткойн, свідчать ринкові дані.
Станом на п’ятницю bitcoin торгується близько $63,6 тис., ethereum — близько $1,67 тис. BTC залишається в діапазоні після падіння нижче $60 тис. минулого тижня, яке стало одним із найпомітніших знижень з 2022 року.
Головними факторами тиску на ринок стали очікування більш жорсткої політики ФРС США, зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, зниження апетиту до ризику та відтоки з криптовалютних інвестиційних продуктів.
За даними CoinShares, за тиждень, що завершився 1 червня, цифрові інвестиційні продукти зафіксували відтік $1,67 млрд, що стало третім поспіль тижнем негативних потоків. Bitcoin-фонди втратили $1,44 млрд — найбільший тижневий відтік по BTC у 2026 році, ethereum-продукти — $257 млн.
За даними SoSoValue, спотові bitcoin-ETF у США з початку червня втратили понад $2 млрд. Ринок ETF залишається одним із ключових індикаторів інституційного попиту: поки відтоки зберігаються, стійкого імпульсу до зростання у BTC не формується.
Додатковий тиск на настрої справила ситуація навколо Strategy, раніше відомої як MicroStrategy. Компанія спочатку продала невелику частину bitcoin вперше з 2022 року, що стало негативним сигналом для ринку, але потім повідомила про купівлю 1,55 тис. BTC на $101,3 млн за період 1-7 червня. Це частково стабілізувало настрої, але не змінило загальної обережності інвесторів.
Ethereum також залишається під тиском. Ціна ETH утримується в районі $1,6-1,7 тис., але інтерес до активу обмежений загальним зниженням попиту на ризик і слабкою динамікою ETF. Водночас ethereum продовжує сприйматися ринком як ключовий актив для DeFi, токенізації та інфраструктурних рішень, тому його середньострокова динаміка залежатиме не тільки від ціни BTC, а й від активності в екосистемі.
Альткоїни протягом тижня рухалися в різних напрямках і в основному слідували за біткойном. Найслабшу динаміку демонстрували активи з високою бета-чутливістю до ринку, тоді як ліквідність концентрувалася в найбільших монетах.
Макроекономічний фон залишається неоднозначним. З одного боку, зниження геополітичної напруженості та відновлення фондових індексів підтримали попит на ризик. З іншого — сильні дані щодо ринку праці США та інфляційна невизначеність, що зберігається, зменшують очікування швидкого зниження ставок ФРС.
У криптоіндустрії увага також була зосереджена на регуляторних ініціативах у США. Республіканці в Палаті представників представили пакет криптоподаткових законопроектів, а Мінфін США, за повідомленнями ринку, продовжує роботу над темою стратегічного bitcoin-резерву.
Попередній підсумок тижня: крипторинок відіграв частину втрат після червневого розпродажу, але повноцінного розвороту поки не показав. BTC утримується вище $60 тис., проте відтоки з ETF, слабкий інституційний попит і макроневизначеність зберігають ризик повторного тестування нижньої межі діапазону.
Ключовими факторами для ринку наступного тижня стануть динаміка потоків у spot bitcoin-ETF, сигнали ФРС, геополітичний фон та здатність біткойна закріпитися вище зони $63-65 тис.
