Національний банк України (НБУ) і народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк закликали парламент відмовитися від включення до тексту законопроекту про платіжні послуги (№4364) під час його підготовки до другого читання норм про законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж, повідомила прес-служба регулятора.
“Ми наголошуємо на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державного бюджету в результаті цифровізації платежів”, – йдеться в спільній позиції НБУ і Василевської-Смаглюк.
Вони зазначили, що автори ідеї встановлення обмеження наполягають на тому, що це сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС, проте аналіз результатів впровадженого в 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у ЄС дає підстави стверджувати, що запровадження такого обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до низки негативних наслідків.
Зокрема, в ЄС зросла вартість річного обслуговування кредитних карток, з ринку зникли пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток, зменшилася загальна кількість карток в обігу та середня кількість карток на одну людину.
Крім того, збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів, зросла вартість операцій за межами країни банку-емітента та скоротилися програми “кешбек” зі стимулювання безготівкових розрахунків.
Згідно зі спільною позицією, таке законодавче обмеження в Україні може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку, зокрема може призвести до зупинення розвитку і, ймовірно, скорочення POS-термінальної мережі, до збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян, а також згортання програм лояльності (“кешбек”, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на картці).
НБУ і нардеп пропонують як альтернативу еволюційне та гармонійне зниження комісії банками і платіжними системами, оскільки, за їхніми словами, платіжні системи та банки-емітенти платіжних карток готові поступово рухатися в цьому напрямі.
<<< назад
Продукція Strauss Group, одного з найбільших виробників кави у світі, в 2020 році зберегла перше місце на українському ринку обсмаженої кави, збільшивши свою присутність на ньому на 0,5 п.п. порівняно з 2019 роком – до 17,9%, повідомила компанія у щорічному звіті.
За даними компанії, її частка на українському ринку меленої та розчинної кави минулого року скоротилася на 0,9 п.п. – до 8,9%.
Strauss Group уточнила, що її основними конкурентами в Україні стали міжнародний концерн JDE, корпорація Nestle і український виробник Galka. За її даними, JDE, що випускає каву під ТМ Jacobs, Tassimo, Moccona, Senseo, L’Or, у 2020 році наростила присутність на українському ринку меленої та розчинної кави на 3 п.п. – до 46,8%.
Група уточнила, що найпопулярнішими брендами в Україні в 2020 році стали “Чорна карта” (розчинна кава як основна ТМ, обсмажені кавові зерна, обсмажена й мелена кава), Totti (розчинна кава і чай преміум-сегмента, смажена й мелена кава), Café-Le (розчинна кава), “Амбассадор” (розчинна кава, смажені кавові зерна й еспресо), “Форт”, Elite Health Line, а також напої з цикорію.
За даними Strauss Group, у регіоні Україна-Росія обсяги продажу кави у 2020 році скоротилися на 22,1% порівняно з з 2019 роком – до 128 млн шекелів. Компанія уточнила, що причиною зниження продажу на українському ринку стало посилення економічної невизначеності, переважно через наслідки спалаху COVID-19.
Strauss Group відзначила зростання споживання кавових обсмажених зерен в Україні як частину тенденції кавової культури та преміалізації домашнього споживання.
Станом на 22 березня курс нового ізраїльського шекеля становив 8,4005 грн.
Як повідомлялося, Strauss Group (Ізраїль) спеціалізується на виробництві продуктів харчування і напоїв, входить до п’ятірки найбільших компаній із виробництва кави у світі. Має 29 виробничих майданчиків у 22 країнах, штат співробітників становить 14 тис. осіб.
На ринку Східної Європи компанія Strauss представляє бренди “Чорна карта”, Ambassador, FORT, Totti Caffe, Elite Health Line, Sucrazit.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) відновлює низку рейсів, які було призупинено через пандемію COVID-19.
Як повідомила прес-служба “МАУ” в п’ятницю, зокрема, з 28 березня 2021 року компанія розпочинає польотну програму за маршрутом Київ – Берлін – Київ, з 29 березня – за маршрутами Київ – Вільнюс – Київ і Одеса – Стамбул – Одеса, а з 14 квітня – за маршрутом Київ – Барселона – Київ.
Так, рейс Київ – Берлін – Київ виконуватиметься щопонеділка, щочетверга і щонеділі; Київ – Вільнюс – Київ – щопонеділка і щоп’ятниці; Київ – Барселона – Київ – щопонеділка, щосереди та щосуботи; Одеса – Стамбул – Одеса – щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці.
Як повідомлялося, “МАУ” в 2021 році планує поступове перспективне відновлення оригінальної мережі маршрутів. Зокрема, з початку літнього сезону-2021 планується запуск рейсів за 43 міжнародними та сімома внутрішніми маршрутами, що дасть змогу відновити повноцінне авіаційне сполучення з регіонів України з численними країнами Європи через хаб у Міжнародному аеропорту “Бориспіль”(Київ).
Починаючи з квітня 2021 року “МАУ” планує відновити власну маршрутну мережу на 64% обсягу 2019 року.
Благодійна організація “Перспектива 21.3” відкрила у Броварах (Київська обл.) кафе, в якому роботу отримають 19 молодих людей із синдромом Дауна, аутизмом і порушеннями інтелектуального розвитку.
Як повідомляється в прес-релізі благодійної організації, в цьому кафе молоді люди з порушенням інтелектуального розвитку працюватимуть у реальних умовах.
“Це допоможе їм адаптуватися до життя після школи та набути необхідних професійних навичок для подальшого працевлаштування”, – повідомляється в прес-релізі.
Кафе – це другий етап проекту “Перспектива 21.3”, спрямований на підтримку працевлаштування, соціальної та трудової адаптації молоді з порушеннями інтелектуального розвитку після випуску зі школи.
Раніше у рамках проекту в Броварах відкрилася “Голландська пекарня 21.3”, де молодь із порушеннями інтелектуального розвитку також проходить практику. Всі практиканти – учні й випускники класів “Радість” на базі школи-інтернату №26 – освітнього етапу цього проекту.
Назву кафе “21.3” обрано невипадково, адже в людей із синдромом Дауна саме в 21 парі хромосом є третя, додаткова хромосома, пояснюється в прес-релізі. Дата відкриття закладу приурочена до всесвітнього Дня людей із синдромом Дауна, який відзначають теж символічно, – 21.03.
Приміщення, в якому відкрили кафе, розташоване в історичній будівлі й належить ВАТ “Укртелеком”, яке надало його на привабливих умовах.
За статистикою в Україні щорічно народжується в середньому 300 дітей із синдромом Дауна. На початок 2020 року офіційний показник інвалідності внаслідок синдрому Дауна у дітей до 18 років становив 4710 осіб. За розрахунками ВБО “Даун Синдром” для вікового періоду 18-25 років цей показник дорівнює 1680 осіб. Офіційний вік для молоді в Україні – з 18 до 35 років, додає ще 2400 осіб. Загалом майже 9000 людей з інвалідністю, обумовленою синдромом Дауна, від народження до 35 років.
Україна з початку 2020/2021 маркетингового року (МР, липень-червень) станом на 19 березня 2021 року експортувала 33,93 млн тонн зернових і зернобобових, що на 22,7% менше, ніж на аналогічну дату попереднього МР.
За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер експортовано 13,98 млн тонн пшениці, 15,32 млн тонн кукурудзи, 4,04 млн тонн ячменю.
На зазначену дату також експортовано 95,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в лютому спрогнозувало зниження експорту зернових і зернобобових в 2020/2021 МР на 20,5% порівняно з попереднім МР – до 45,4 млн тонн.
Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна в 2019/2020 МР експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Фармацевтична компанія АТ “Фармак” (Київ) виступає за взаємне визнання результатів перевірок належних виробничих практик (GMP) під час виробництва лікарських засобів у рамках промислового діалогу Україна-ЄС.
“Ключовою передумовою реалізації можливостей співпраці українського та європейського фармацевтичного секторів є оновлення сфери дії майбутньої угоди АСАА (Угода про “промисловий безвіз”) із ЄС. Насамперед включення до неї положень про взаємне визнання результатів перевірок належних виробничих практик фармсектору (GMP)”, – повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” директор з корпоративних комунікацій “Фармак” Євгенія Піддубна.
Вона також відзначила високий потенціал участі української фармгалузі у диверсифікації європейських ланцюгів постачань критичних медичних препаратів в умовах боротьби з пандемією COVID-19.
“Фармак” – одне з найстаріших фармацевтичних підприємств України, що спеціалізується на виробництві сучасних високотехнологічних препаратів. На виробництві впроваджена та постійно вдосконалюється фармацевтична система якості згідно з чинними регуляторними вимогами та відповідно до світових стандартів: ISO, GMP (належна виробнича практика). Щороку компанія проходить по декілька міжнародних інспекцій та перевірок.
Підприємство входить до ТОП-100 найбільших платників податків України. У 2020 році “Фармак” заплатив податків на загальну суму понад 712 млн грн, зокрема 120 млн грн – до київського міського бюджету.
“Фармак” є членом Асоціації “Виробники ліків України” (АВЛУ).
