Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками тріажу – аналізу всіх державних активів і поділ їх на категорії: ті, що залишаються у власності держави, ті, що віддадуть на приватизацію або ліквідують, зазначає перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Уряд планує скоротити кількість держкомпаній до близько сотні, замість понад трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їхній внесок в економіку і знизити витрати державного бюджету на утримання», – зазначила вона в колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
Свириденко додала, що політика визначає підстави, щоб компанія залишалася у власності держави.
«Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах («Гарантований покупець»), забезпечення національних інтересів («Енергоатом», «Укроборонпром»), забезпечення доступного рівня цін («Укрпошта», «Укрзалізниця»), приналежність до природних монополій («Укренерго») тощо», – навела приклади перший віцепрем’єр.
За її словами, ухвалений документ також удосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників і членів наглядових рад, бо це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може бути більшою за 40% від максимальної винагороди керівника, що встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
«Як цей рівень визначається? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії», – пояснила вона.
Перша віцепрем’єрка вказала також, що важливою зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
«Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування прибутковості, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікування – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління», – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди держкомпаній становлять 75% прибутку, перша віцепрем’єрка додала, що після завершення війни під час визначення дивідендів ураховуватимуться кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
«У майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, як ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також враховуватимуться вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку», – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після ухвалення Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення тріажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у низці держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.
Світове виробництво зернових у 2024 році скоротиться приблизно на 0,6% порівняно з попереднім роком, до 2 841 млн тонн, що є переглядом у бік зниження з жовтня, але все одно є другим за величиною виробництвом за всю історію, повідомляється у щомісячному огляді продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Згідно зі звітом, світове виробництво пшениці у 2024 році буде на рівні 2023 року і становитиме 789 млн тонн, тоді як виробництво кукурудзи знизиться на 1,9% порівняно з попереднім роком, до 1 271 млн тонн через нижчу, ніж очікували, врожайність у Європейському Союзі та США.
Прогноз ФАО щодо світового виробництва рису у 2024-2025 році збільшився на 0,8%, до рекордного максимуму в 538,8 млн тонн.
Більш м’які ціни на пшеницю в 2025 році можуть перешкодити розширенню площ під озиму пшеницю під час посівної кампанії, яка ведеться в північній півкулі. Кількість опадів нижча за норму в ключових регіонах вирощування пшениці в РФ призвела до низького рівня вологості ґрунту, що вплинуло на посівні роботи. Навпаки, сприятлива вологість ґрунту та політика держпідтримки, а також вигідні ціни мають простимулювати розширення посівів у Китаї та Індії.
Ранні ознаки вказують на скорочення посівів кукурудзи в Аргентині через посушливі умови та ризик карликової хвороби, що передається цикадками. У Бразилії площа посівів кукурудзи у 2025 році залишиться на торішньому рівні. У Південній Африці очікується збільшення посівів білої кукурудзи. Це викликано рекордними цінами і компенсує скорочення площі посівів жовтої кукурудзи.
Прогнозується, що світове споживання зернових зросте на 0,6%, до 2 859 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році (МР, липень-2024-го – червень-2025-го), що пояснюється прогнозованим зростанням споживання рису та пшениці як продовольства.
Світові запаси зернових, згідно з листопадовим прогнозом ФАО, знизяться на 0,7% від їхнього початкового рівня, внаслідок чого світове співвідношення запасів зернових до споживання становитиме 30,1% у 2024/25 МР, що є нижчим за 30,8% попереднього року, але все ще вказує на «комфортний рівень пропозиції» в глобальному масштабі.
Міжнародну торгівлю зерновими на 2024/25 МР прогнозує на рівні 484 млн тонн, що на 4,6% менше, ніж попереднього року.
«Очікується, що обсяги світової торгівлі пшеницею та кукурудзою знизяться, в той час як торгівля рисом збільшиться», – ідеться у звіті.
Національний банк України (НБУ) у листопаді оштрафував державний ПриватБанк, банк «Альянс» і Асвіобанк (усі – Київ) за порушення законодавства про протидію «відмиванню» коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 27,5 млн грн, ідеться у прес-релізі регулятора. Згідно з ним, Приват було оштрафовано на 10 млн грн, «Альянс» – на 15,1 млн грн і Асвіобанк – на 2,5 млн грн.
Як повідомлялося з посиланням на учасників ринку, українські банки планують наступного тижня підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.
За їхніми словами, передбачається, що в ньому буде передбачено поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів проводитиметься посилений фінмоніторинг.
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
«З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року», – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні витрати.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. «Нам потрібно економити гроші там, де це можливо», – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, вказавши на те, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
Одеська митниця 6 грудня оголосила тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 60 тис. грн.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером – 14 грудня.
Аукціонна комісія Фонду держмайна (ФДМ) визначила стартову ціну та умови приватизації 100% акцій ДАТ «Будівельна компанія “Укрбуд”, повідомляє прес-служба ФДМ.
Повідомляється, що аукціонна комісія під головуванням заступника голови ФДМ Ігоря Тимошенка з урахуванням законодавчих вимог визначила стартову ціну продажу в розмірі 262,646 млн грн.
Також було розроблено умови приватизації державного пакета акцій будівельної компанії «Укрбуд». Зокрема, новий власник має зберегти основні види діяльності компанії, погасити борги із зарплати та бюджету протягом 6 місяців, виплатити прострочену заборгованість (крім санкційних кредиторів), перерахувати дивіденди до держбюджету за 2024-2025 рр. Для працівників новий власник має забезпечити соціальні гарантії, не допустити звільнень протягом шести місяців, укласти новий колективний договір після завершення чинного.
Найближчим часом Фонд направить на затвердження уряду умови приватизації та стартову ціну пакета акцій ДАТ «Будівельна компанія »Укрбуд»
ДАТ «Будівельна компанія “Укрбуд” здійснює проектування об’єктів промислового та цивільного призначення, виконує будівельно-монтажні роботи, здійснює підготовку та перепідготовку робітничих кадрів для потреб будівельної галузі.
До складу входить 10 дочірніх підприємств, зокрема проєктні інститути та навчально-курсові комбінати.
Згідно з даними опендатабот, дохід за 2023 рік становив 105,2 млн грн, що у 2,5 раза вище за результати за 2022 рік, водночас чистий збиток за 2023 рік становив 3 млн 53 тис грн проти чистого збитку в 3 млн 215 тис. за 2022 рік.
