Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
“Корум Дружківський машзавод” (“Корум ДрМЗ”), що входить до машинобудівної Corum Group (“ДТЕК Енерго”), вперше виготовив опорну балку, яка слугує опорою для підйомної судини шахти (скіпа або кліті) під час регламентних або ремонтних робіт, повідомив завод у Facebook.
“Це не серійний виріб і не запозичене рішення. Машинобудівники з нуля розробили новий вид обладнання, створили конструкцію, відпрацювали технічні рішення та запатентували їх як корисну модель. Для підприємства це новий продукт і результат власної інженерної розробки”, – йдеться у повідомленні.
Конструкція розрахована на значні навантаження — у штатному режимі до 60 тонн, максимально до 80 тонн, що є важливим для безпеки людей.
Завод пояснює, що під час виконання робіт балка тимчасово утримуватиме скіп у перерізі шахтного ствола. Вбудовані гідравлічні домкрати дозволятимуть підняти судину над конструкцією балки, створюючи безпечні умови для обслуговування підвісних пристроїв або канатів.
“Балка не є обладнанням постійної дії, проте її застосування підвищить рівень безпеки під час регламентних і ремонтних робіт. Наразі балка виготовлена для використання на одній із шахт “ДТЕК Енерго”, водночас потенційно шахта потребує ще трьох балок опорних – однієї такого ж типорозміру та двох іншого виконання”, – зазначили у компанії.
Після підтвердження ефективності у роботі, рішення має потенціал поширення на інші шахти.
“Корум ДрМЗ”, релокований 2022 року із Дружківки (Донецька обл.) до м.Дніпро, у січні-вересні цього року, за даними YouControl, отримав майже 90 млн грн збитку проти чистого прибутку 4,6 млн грн за аналогічний торішній період та дещо менший чистий дохід від реалізації – 844,6 млн грн.
Завод за січень-жовтень виготовив 336 од. гірничо-шахтного обладнання, відремонтував 12 од. техніки й виробив понад 821 тис. деталей.
Corum Group – провідний виробник гірничо-шахтного обладнання в Україні. Входить до складу “ДТЕК Енерго” – операційної компанії, що відповідає за видобуток вугілля і виробництво електроенергії з вугілля в структурі енергохолдингу “ДТЕК” Ріната Ахметова.
Португалія офіційно збирає і публікує статистику по угодах на ринку житла за участю покупців з-за кордону, проте у відкритому доступі дані, як правило, агреговані по групах (португальські покупці, резиденти ЄС, нерезиденти/не-ЄС), без детального розбиття по кожній національності. Детальні рейтинги країн-покупців зазвичай надають профільні аналітичні компанії та медіа на основі баз даних ріелторських мереж.
Згідно з даними Національного інституту статистики Португалії (INE), у 2023 році іноземці здійснили близько 7,6% всіх покупок житла в країні, але забезпечили приблизно 13% сукупної вартості угод. При цьому покупці з країн поза ЄС платять в середньому близько 405 тис. євро за об’єкт, тоді як іноземці з ЄС – близько 277 тис. євро, а середня ціна на ринку становить близько 200 тис. євро.
В окремих регіонах частка іноземців набагато вища. В Алгарві на них припадає близько 27% всіх транзакцій і до 38% загальної вартості продажів, при тому що 4 з 5 об’єктів там купують нерезиденти. У містах, насамперед у Лісабоні та Порту, частка іноземних угод менша – близько 4–6%, але саме в столиці концентруються найдорожчі покупки.
Детальну картину за національностями дають приватні аналітики. У Лісабоні, за даними компанії Confidencial Imobiliário, на Urban Rehabilitation Area в 2023 році припало 4 750 проданих квартир і будинків на суму 2,22 млрд євро, з них 1 580 об’єктів (приблизно третина) купили іноземці. Лідирували покупці з Північної Америки (приблизно 16% всіх «іноземних» угод), далі йшли французи (13%) і британці (9%). Істотну присутність показали також китайські, бразильські та німецькі інвестори.
В Алгарві, за оцінками мережі Engel & Völkers, переважають британські покупці, але активно присутні також громадяни Німеччини, Франції, Швеції, Швейцарії та Нідерландів; помітно зростає інтерес американців.
На основі цих даних і ринкових оглядів можна виділити умовний «топ-10» найбільш активних іноземних покупців португальської нерухомості (за кількістю угод і загальним обсягом вкладень):
Окремим рядком йдуть інвестори за колишньою схемою «золотих віз» (перш за все з Китаю, Бразилії, Туреччини, США та Південної Африки), проте після реформи програми їх частка поступово перерозподіляється на користь «звичайних» угод.
Таким чином, Португалія публікує офіційні дані щодо частки та цін угод з іноземцями, але детальна карта за національностями будується в основному на основі досліджень профільних агентств і ринкової аналітики. У сукупності вони показують, що попит формують насамперед інвестори із Західної Європи, Північної Америки та Бразилії, тоді як роль покупців зі Східної Європи та СНД залишається нішевою.
Світовий морський експорт енергетичного вугілля впав на 5% у 2025 році
Світовий експорт енергетичного вугілля морем у 2025 році знизився вперше з 2020 року – на 5%, до мінімальних за три роки 945 млн тонн, пише Reuters з посиланням на дані Kpler.
Основна причина спаду – скорочення імпорту країнами Азії.
З початку року вони імпортували 841 млн тонн енергетичного вугілля, що на 7% менше за показник за весь 2024 рік.
Найбільшим імпортером став Китай (305 млн тонн). За ним іде Індія (157 млн тонн), Японія (100 млн тонн), Південна Корея (76 млн тонн) і В’єтнам (45 млн тонн).
Водночас із них лише Південна Корея та В’єтнам наростили обсяги. КНР скоротила імпорт на 12%, Індія – на 3%, що в обох випадках пояснюється збільшенням внутрішнього виробництва вугілля й споживання інших енергоносіїв.
ПрАТ «Лекхім-Харків» (Харків) проведе позачергові загальні збори акціонерів у дистанційній формі шляхом опитування, випливає з повідомлення компанії.
Згідно з документом, голосування стартувало 12 грудня об 11:00 і завершиться 23 грудня о 18:00, ця дата також визначена як дата проведення зборів (дата завершення голосування).
До проекту порядку денного включені питання про припинення повноважень членів наглядової ради, обрання нового складу наглядової ради (кумулятивне голосування), а також затвердження умов цивільно-правових договорів з членами наглядової ради. Компанія, зокрема, пропонує припинити повноваження голови наглядової ради Валерія Печаєва та членів наглядової ради Валентини Мазурик і Анжели Нікітіної. Також пропонується визначити договори з членами наглядової ради як безоплатні та уповноважити голову правління Дмитра Колесникова підписати їх від імені товариства протягом місяця з дати прийняття рішення.
ПрАТ «Лекхім-Харків» (код ЄДРПОУ 22676945) зареєстровано в Харкові, адреса – вул. Северина Потоцького, 36. Основний акціонер – ПрАТ «Лекхім», якому належить 98,17673% акцій товариства (за структурою власності станом на 22 травня 2025 року).
Згідно з фінансовою звітністю за МСФЗ, у 2024 році компанія отримала чистий дохід від реалізації 766,2 млн грн і чистий прибуток 32,7 млн грн; активи на 31 грудня 2024 року становили 864,2 млн грн, власний капітал – 671,8 млн грн. Середня чисельність працівників у 2024 році – 416 осіб.
