Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю спільно з низкою інших відомств опублікувало в середу план дій щодо стимулювання споживання, а також балансування попиту і пропозиції на споживчі товари, визначивши ключові заходи, пише «Сіньхуа».
План передбачає оптимізацію структури пропозиції споживчих товарів до 2027 року. Зокрема, будуть виділені три споживчі сектори обсягом по 1 трлн юанів ($141,2 млрд) і десять споживчих напрямків обсягом по 100 млрд юанів.
Відповідно до плану, внесок споживчого сектора в темпи зростання економіки КНР буде стійко збільшуватися до 2030 року.
В цілому план включає 19 ключових завдань, в тому числі комплексне впровадження ШІ-рішень, збільшення бюджетної та фінансової підтримки, а також розширення пропозиції нових товарів, наприклад продукції зеленого сегмента.
Крім того, він передбачає більш чітку фокусування на задоволенні потреб різних груп населення. Це стосується розширення асортименту товарів для немовлят і дітей, а також продукції, зручної для літніх людей, зазначає «Сіньхуа».
Ціни на будівельні матеріали зросли на 10-15% від початку 2025 року, повідомив генеральний директор групи “Ковальська” (Київ) Сергій Пилипенко в ексклюзивному інтерв’ю “Інтерфакс-Україна“.
“В середньому ціни зростають на рівні інфляції – від 10 до 15% залежно від товарів. Найбільше дорожчають продукти, які є цементомісткими, енергоємними або трудомісткими”, – уточнив він.
Зокрема, за словами Пилипенка, бетон подорожчав приблизно на 7-10% рік до року, залізобетонні вироби – на 12-15%, тротуарна плитка зросла в ціні майже на 20%.
Найнижче здорожчання показали щебінь і пісок – до 10%.
За словами експерта, підвищувати ціни на цьому ринку не дає змоги обмежений попит та відсутність великих інфраструктурних проєктів. “Ринок (дорожніх робіт) дуже малоактивний, тож усі намагаються конкурувати ціною до останнього”, – пояснив він.
За словами Пилипенка, найбільше зростання продемонстрував людський ресурс, заробітна плата зросла на 25% і більше.
“Дедалі важче знайти кваліфікованих людей, і саме це є причиною того, що інколи нам складно виконати деякі замовлення з тією швидкістю, якої нам хотілося б. Усе це впливає фактично і на ВВП, і на конкурентоспроможність вітчизняної економіки, і на наші продукти. Але це також стимулює нас до більш автоматизованих технологій, інвестицій в IT-рішення, вдосконалення процесів та переоснащення на сучасніше обладнання”, – сказав він і як приклад навів завод у Розвадові, де весь обсяг виробництва забезпечуватимуть лише 40 працівників.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює від початку окупації.
За прогнозом 7SDA загальне виробництво молока в Україні 2026 року скоротиться ще більше через зменшення поголів’я корів, проблеми з промисловим виробництвом, пов’язані з війною, та неефективне виробництво домогосподарств. Такий прогноз зробили аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA).
Виробництво молока в Україні 2026 року оцінюється у 6,8 млн т, що на 4% менше показника поточного року (7,1 млн т). Водночас очікується, що споживання молочної продукції в країні наступного року зросте незначно, а зростання доходів українців компенсується відтоком населення.
Прогноз USDA щодо виробництва та торгівлі окремими видами продукції
Сир
виробництво: 139 тис. т (+4 тис. т)
експорт: 20 тис. т (+4 тис. т)
імпорт: 45 тис. т (+2 тис. т)
Вершкове масло
виробництво: 73 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 14 тис. т (+1 тис. т)
зростання пов’язане з прогнозуванням високого попиту на міжнародних ринках та хорошою рентабельністю виробництва.
Сухе знежирене молоко
виробництво: 33 тис. т (+1 тис. т)
експорт: 24 тис. т (+1 тис. т).
Міжнародний новинний портал Euronews опублікував статтю про масштабну програму Узбекистану, спрямовану на розвиток інфраструктури штучного інтелекту та центрів обробки даних. Матеріал підкреслює, що країна пропонує значні податкові пільги, доступ до дешевої електроенергії та підтримку проєктів у сфері відновлюваної енергетики, розраховуючи залучити понад 85 млн євро іноземних інвестицій на першому етапі.
Окрему увагу Euronews приділяє вибору Каракалпакстану як ключового майданчика. Регіон розглядається як перспективний центр для великих ШІ-проєктів завдяки енергетичним перевагам, прохолодному клімату та наявності вільних земельних ресурсів. Журналісти відзначають, що нові проєкти використовуватимуть енергоефективні та маловодні системи охолодження, що відповідають екологічним умовам регіону, який постраждав від наслідків висихання Аральського моря.
За даними Міністерства цифрових технологій та досліджень ПРООН, триваюча модернізація оптоволоконної й телекомунікаційної інфраструктури підвищує цифровий потенціал країни й робить її привабливою для великих гравців галузі. Відповідно до публікації, уряд Узбекистану розраховує на приплив інвестицій у сектор штучного інтелекту, створення високотехнологічних робочих місць і розвиток супутніх галузей — від логістики до інженерного обслуговування.
Euronews також зазначає, що відбір проєктів ґрунтуватиметься на їхньому експортному потенціалі, орієнтації на екологічну енергетику та планах з підготовки місцевих кадрів. Окремо підкреслюється потенціал Каракалпакстану як майбутнього вузла для експорту обчислювальної потужності та хмарних сервісів до країн регіону.
Як повідомляє портал, ініціатива інтегрована в ширшу стратегію Узбекистану щодо створення повноцінної екосистеми штучного інтелекту до 2030 року. План передбачає залучення понад 860 млн євро інвестицій, відкриття нових ІІ-лабораторій, формування технологічних кластерів і запуск понад 100 проєктів на основі ІІ, включно з рішеннями на базі відновлюваних джерел енергії. До 2030 року країна має намір збільшити експорт ІТ-послуг до 4,3 млрд євро та зміцнити свої позиції на глобальному технологічному ринку.
ТОВ “Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод” (КРМЗ) в січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,925 мдн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 6,806 млн грн.
Дохід за цей період впав у 3,9 рази – до 101,959 млн грн з 397,352 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 114,641 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 33,950 млн грн, тоді як у 2023 році він досяг 273,849 млн грн. У 2022 році цей показник становив 423,040 млн грн, тоді як 2021-му було отримано чистий прибуток 394,714 млн грн.
ТОВ “Метінвест–Криворізький ремонтно-механічний завод” виготовляє і ремонтує обладнання для гірничодобувних і металургійних підприємств групи “Метінвест”.Має у своєму розпорядженні металургійний комплекс із замкнутим циклом. На заводі виробляють деталі з понад 40 марок сталі і сплавів, збирають і зварюють вироби з листового та сортового прокату.
Підприємство створено в 1963 році під назвою Криворізький центральний рудоремонтний завод. У грудні 2016 року КРМЗ увійшов до групи “Метінвест”.
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест- КРМЗ”.
Статутний капітал ТОВ – 46 тис. грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
