У грудні 2025 року Україна суттєво збільшила імпорт електроенергії – на 54% порівняно з попереднім місяцем, до 639,5 тис. МВт*год, що стало найвищим показником з липня 2024 року, повідомив на сайті аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у середу.
“Зростання імпорту відбувалося на тлі погіршення ситуації в енергосистемі через масовані атаки рф на енергетичну інфраструктуру та сезонне зростання споживання”, – проінформували у центрі.
Упродовж грудня РФ здійснила чотири масовані обстріли, під час яких під ударом опинялися об’єкти генерації, передачі та розподілу е/е. Зокрема, атаки 6 та 23 грудня призвели до вимушеного зниження генерації АЕС, які забезпечують понад половину загального виробництва е/е в Україні. Додатковим чинником зростання навантаження на енергосистему стало суттєве зниження температури повітря по всій території країни, що спричинило підвищення енергоспоживання.
За даними Energy Map, збільшення обсягів поставок, як правило, фіксувалося наступного дня або через день після обстрілів – у період зниження доступної генерації та зростання дефіциту потужності. Так, після атаки 6 грудня імпорт зріс до 21,3 тис. МВт*год 7 грудня (+18%) та до 32,6 тис. МВт*год 8 грудня (+81%). Аналогічна динаміка спостерігалася і після інших масованих ударів, які відбулись 13, 23 та 27 грудня.
У грудні найбільшу долю в структурі імпорту забезпечила Угорщина – 41%. Доля Словаччини склала відповідно 21%, Румунії та Польщі – по 18%, Молдови – 2%.
У грудні максимальна пропускна спроможність міждержавних перетинів на імпорт е/е зросла з 2,1 ГВт до 2,3 ГВт. У середньому протягом місяця використання доступної пропускної спроможності становило 37,4%.
“Таким чином, грудень 2025 року став третім місяцем поспіль, який Україна завершила у статусі нетто-імпортера електроенергії”, – наголосили в DIXI Group.
Натомість експорту е/е в грудні Україна не здійснювала. Востаннє нульові обсяги експорту було зафіксовано в серпні 2024 року.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає компанії “ОТП Лізинг” незабезпечений кредит у нацвалюті на суму до EUR20 млн в еквіваленті для підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП), що постраждали від війни РФ проти України.
“Фінансування допоможе зміцнити конкурентоспроможність, стійкість та інклюзивність українських ММСП шляхом розширення доступу до лізингових продуктів в умовах дефіциту ліквідності та підвищеної економічної невизначеності”, – йдеться в повідомленні банку у середу у зв’язку із підписанням необхідних документів.
Зазначається, що 50% коштів кредиту планується спрямувати ММСП на довгострокові інвестиції у технології, які відповідають стандартам Європейського союзу (ЄС), зокрема “зелені”, а фінансування має дати змогу підприємствам отримувати транспорт, обладнання та техніку без значних початкових капітальних витрат у період, коли ліквідність залишається обмеженою через воєнні чинники.
Після завершення інвестиційних проєктів позичальники, які відповідають критеріям програми, отримають технічну допомогу, профінансовану ЄС, та інвестиційні стимули, профінансовані США, у межах ініціативи EU4Business.
Додаткові гранти передбачено для бізнесів, які зазнали руйнувань, втрати активів або вимушеного переселення, а також для компаній, що сприяють реінтеграції ветеранів, осіб з інвалідністю і ВПО, та для ММСП, релокованих або таких, що працюють у постраждалих регіонах, при цьому підтримка поширюється і на підприємства, очолювані жінками та молоддю.
Кредит підтримуватиметься субсидією відсоткової ставки до 10% з боку США через спеціальний фонд ЄБРР SME.
Згідно з інформацією ЄБРР, компанія є його чинним клієнтом і провідною лізинговою компанією в Україні, що надає послуги фінансового лізингу та управління автопарком корпоративним клієнтам і ММСП по всій країні.
З початку повномасштабної війни РФ проти України ЄБРР залучив для України понад EUR9,1 млрд, зокрема EUR3,3 млрд через партнерські фінансові установи.
“ОТП Лізинг” – дочірня небанківська фінансова установа угорського OTP Bank, яка вже багато років співпрацює з ЄБРР. У третьому кварталі 2025 року виручка компанії збільшилася на 7,3% порівняно із третім кварталом 2024 року – до 1 млрд 242,3 млн грн, тоді як чистий прибуток виріс майже в два рази – до 808,0 млн грн.
Державний Ощадбанк у грудні 2025 року був оштрафований Національним банком України на 5,5 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Як зазначив регулятор, виявлені порушення стосувалися застосування ризик-орієнтованого підходу та належної перевірки клієнтів у сфері ПОД/ФТ. Крім того, НБУ виніс банку письмове застереження.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня за результатами кількох пропозицій викупив власні єврооблігації на суму біля $18,9 млн, оголосив черговий подібний тендер за ціною 98% від номіналу на загальну суму $1,475 млн.
Як зазначається у повідомлені на Ірландській фондовій біржі в середу, перед цим 2 січня компанія здійснила черговий місячний транш виплати дивідендів на суму 49,315 млн грн, що еквівалентно встановленій Нацбанком місячній стелі таких виплат у EUR1 млн.
Заявки на участь у тендері приймаються до 21 січня включно, а розрахунки плануються до 28 січня.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $300 млн. Їх викуп пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про нарахування дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, яка дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
У двох перших тендерах оператор мобільного зв’язку “Vodafone Україна” викуповував облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп було оголошено по ціні 99% номіналу, другий – 90% номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендеру, де ціна викупу була знижена до 85% номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна” отримала заявки на $53,395 млн та задовольнила їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування становив 0,1315451889487317.
Четвертий тендер був оголошений 13 серпня, але потім сім разів продовжувався. При цьому ціна викупу в результаті була збільшена з 85% до 98%, а сума викупу – до $10,84 млн. На цю суму компанія отримала заявки на $127,14 млн. Частина облігацій була повернена власникам через неможливість подрібнення номіналу, а решта прийняті з коефіцієнтом масштабування 0,1150681.
Нарешті на п’ятому тендері з викупу облігацій у грудні, ціна на якому знову становила 98%, “Vodafone Україна” отримала високий попит, який у понад 50 разів перевищував пропозицію в $1 млн 164,7 тис. Коефіцієнт масштабування було встановлено на рівні 0,01901.
Загалом за результатами п’ятьох тендерів загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $280 млн 614,93 тис.
Як повідомлялося, оператор мобільного зв’язку VFU за 9 місяців цього року збільшив чистий прибуток на 10,7% – до 3 млрд 446,80 млн грн, виручку – на 13,3%, до 19,03 млрд грн.
В звіті зазначалося, що для обслуговування та викупу єврооблігацій компанія 2025 року отримувала позики від пов’язаних осіб. У лютому материнська компанія Telco Investments B.V. надала $49,59 млн для часткового погашення боргу за єврооблігаціями. У червні з Telco Investments була укладена угода про доларову кредитну лінію на суму, еквівалентну 660 млн грн, під 10% річних з погашенням у 2028 році.
Нарешті у липні 2025 року було укладено договір позики з нідерландською Cemin B.V. на $10 млн під 10% річних зі строком повернення не пізніше кінця 2027 року, але не раніше погашення єврооблігацій. Кошти траншами зараховуються на банківський рахунок компанії в іноземному банку й мають йти на викуп облігацій, які ” Vodafone Україна” здійснює у зв’язку із відновленням цього року виплати дивідендів.
Первинні реєстрації імпортованих з-за кордону вживаних легкових автомобілів у 2025 році зросли на 22% порівняно з 2024 роком – до 278,63 тис. од., повідомив Інститут досліджень авторинку.
Рейтинг річного імпорту очолює незмінний лідер — Volkswagen (37,2 тис. авто), котрий, за інформацією експертів, пропонує від бюджетних варіантів до преміальних кросоверів, а також буси й фургони.
“На другій сходинці розташувався Audi (25,9 тис.), що свідчить про високий запит українців на комфорт та статус”, – йдеться у повідомленні на сайті Інституту.
Водночас зазначається, що головною подією року став вихід Tesla у трійку лідерів з реєстрацією 24,14 тис. авто.
“Суто електричний бренд обійшов багатьох традиційних конкурентів, ставши символом “зеленого” ажіотажу 2025 року”, – констатується у повідомленні.
П’ятірку замикають Nissan (21,6 тис.) та Renault (майже 17 тис.), які тримають позиції завдяки поєднанню популярних електромобілів та практичних дизельних авто з Європи.
Далі в десятці брендів – BMW, Hyundai, Ford, KIA та Skoda.
Експерти зазначають, що у модельному заліку Volkswagen Golf зберіг лідерство (10,67 тис.), проте його відрив від конкурентів мінімальний (і не без допомоги e-Golf).
Головним суперником стала Tesla Model Y (10,55 тис.), а третя сходинка – у Tesla Model (9,2 тис.). Четвертою в рейтингу моделлю авто стала Skoda Octavia (7,7 тис.), п’ятою – Nissan Leaf (7,5 тис.).
“Щодо преміальних моделей, то минулого року український автопарк поповнився Porsche (1265 од.), Maserati (97), Lamborghini (21), Rolls-Royce (17) та стільки ж Bentley, Ferrari (8), Aston Martin (6) та одним McLaren”, – йдеться у повідомленні.
Експерти повідомляють, що у грудні минулого року на першу реєстрацію було подано 41,7 тис. вживаних імпортованих іномарок – майже у 2,7 раза більше, ніж у грудні-2024, та на 75,3% більше за листопад-2025.
У повідомленні нагадується, що від початку 2025 року обсяги імпорту поступово зростали: з 14,5 тис. автомобілів у січні до майже 42 тис. у грудні.
“Востаннє такі обсяги “свіжопригнаних” можна було побачити у 2022 році, під час дії тимчасового “нульового розмитнення”. Зараз же цю активність спричинила “гонка за електромобілями”, адже з 1 січня введено ПДВ на їхній імпорт”, – зазначають експерти, констатуючи, що саме тому Tesla опинилася в трійці лідерів.
“Загалом за рік маємо зростання імпорту на 22%, але треба розуміти, що значна частина цих машин куплена “наперед”. Ми фактично забрали частину продажів у 2026 року, тому зараз склади заповнені, найближчими місяцями такого ажіотажу вже не буде”, – цитується в повідомленні голова Інституту досліджень авторинку Станіслав Бучацький.
Національний банк України оштрафував ТАСкомбанк на 10,0 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері запобігання відмиванню доходів та фінансуванню тероризму (ПОД/ФТ).
Зокрема, порушення стосувалися застосування ризик-орієнтованого підходу та неналежної перевірки клієнтів. Також НБУ виніс банку письмові застереження за несвоєчасне повідомлення про порогові фінансові операції та подання інформації про валютні операції з помилками.
