Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Новий курс AgriAcademy: «Тепличний бізнес без помилок»

Тепличний бізнес без помилок: пройдіть новий курс «Тепличні Агро Рішення» від провідних експертів галузі на AgriAcademy

На платформі безкоштовних сертифікованих курсів для українського агробізнесу AgriAcademy з’явився новий професійний онлайн-курс «Тепличні Агро Рішення», створений командою провідних експертів тепличного сектору України.

Цей інноваційний курс для тепличного бізнесу створено переможцем національного конкурсу з розробки навчальних онлайн-курсів для МСБ українського агросектору – Громадською Спілкою «Зелені Агро Рішення». Курс уже доступний для проходження, а його перша презентація онлайн зібрала понад 100 фермерів та представників агрокомпаній, що свідчить про високий попит на сучасний професійний контент для агробізнесу.

Рік тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством освіти і науки України оголосила відкритий конкурс пропозицій на розробку навчальних онлайн-курсів. Ця ініціатива фінансується Ірландією через Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР та FAO. Фонд сприяння малому бізнесу ЄБРР фінансується Ірландією, Італією, Японією, Південною Кореєю, Люксембургом, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Японією, Фондом технічного співробітництва TaiwanBusiness – EBRD та Сполученими Штатами Америки.

Метою стала розробка навчальних онлайн-курсів для подолання дефіциту професійних знань і навичок у агросекторі, харчовій та переробній промисловості з фокусом на представників малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Конкурс зібрав 74 попередніх заявки і 54 пакети документів, з яких 35 були відібрані для фінальної оцінки експертною комісією. Сертифікат на фінансування розробки курсу від FAO отримав Віталій Воронцов, голова дорадчої служби «Зелені Агро Рішення».

«Для нашої команди велика честь, що саме ідея курсу «Тепличні Агро Рішення» стала переможною в конкурсі та була обрана AgriAcademy для реалізації. Ми щиро вдячні організаторам і партнерам проєкту за довіру та можливість створити навчальний продукт, який допоможе українським фермерам отримувати найсучасніші знання», – зазначає Голова сільськогосподарської дорадчої служби ГС «Зелені Агро Рішення» Віталій Воронцов.

Програма курсу покликана надати підприємцям та фермерам системні знання зі створення, модернізації та управління тепличними господарствами – від інженерії та мікроклімату до економіки, інновацій та сталого розвитку.

«У процесі роботи ми прагнули створити дійсно унікальний курс – такий, якого раніше не було в Україні. Курс, що поєднує інженерію, агрономію, біозахист, економіку та інновації. Для цього я зібрав одну з найсильніших команд фахівців тепличного сектору – практиків, інженерів, науковців та експертів, які щодня працюють у теплицях, проєктах і реальних виробничих умовах. Наше завдання було простим і водночас дуже важливим: створити курс, який стане зрозумілим, практичним і корисним для малого та середнього бізнесу, для фермерів і студентів, для всіх, хто хоче розвивати сучасне тепличне виробництво в Україні.

Вірю, що цей курс стане новою точкою росту для тепличної галузі, допоможе розвивати професійну спільноту та підтримуватиме тих, хто будує майбутнє українського агросектору», – підкреслює Віталій Воронцов.

Про курс: практичні інструменти, інновації та адаптація до нових реалій тепличного сектору

Програма курсу розроблена з урахуванням викликів, з якими стикаються українські тепличні господарства – кліматичних ризиків, енергетичних витрат, нестачі технічної інформації та наслідків війни для виробничої інфраструктури.

Навчання охоплює десять ключових модулів:

  • кліматичні ризики та моделі адаптації;
  • вибір конструкції та типу теплиці;
  • ґрунтові й безґрунтові технології вирощування;
  • вентиляція, зрошення, опалення, автоматизація;
  • живлення та біозахист;
  • управління мікрокліматом;
  • економіка тепличного виробництва;
  • інновації: IoT, LED-освітлення, вертикальні ферми;
  • практичні кейси;
  • перспективи розвитку тепличної індустрії.

Розробники курсу: команда, яка формує тепличний сектор

Курс створений експертами з багаторічним досвідом у застосуванні технологій для тепличного бізнесу:

  • Віталій Воронцов – голова ГС «Зелені Агро Рішення», дорадник з менеджменту та органічного виробництва.
  • Олександр Кияновський – засновник інжинірингової компанії «ЕКО ТЕК ГРУП», експерт із проєктування та будівництва теплиць.
  • Віктор Шулешко – CEO «ГРІН ФЬЮЧЕР ІНЖИНІРИНГ», фахівець із вертикального фермерства та LED-технологій.
  • Микола Тетерук – експерт із біологічного захисту та живлення рослин, комерційний директор «БІО Центр».
  • Олена Болтовська – експерт із запилення та інтегрованого біозахисту, керівник проєктів Rosana Biological Solutions.

Саме завдяки цій перемозі команда експертів-практиків змогла пройти повний шлях – від концепції до створення повноцінної навчальної програми, яка була розроблена, протестована та підготовлена до запуску у 2025 році.

Курс дає фермерам доступ до інструментів, необхідних для модернізації теплиць, зменшення витрат, підвищення врожайності та впровадження енергоощадних рішень.

Доступна технічна освіта сприяє відновленню виробництва, підвищує конкурентоспроможність фермерів і зміцнює продовольчу безпеку країни.

Програма формує нову культуру управління теплицями, де інженерія, технології та екологічні підходи працюють разом.

Курс безкоштовний й вже доступний на платформі AgriAcademy!

Також на платформі доступні понад 30 сертифікованих онлайн-курсів для українського агробізнесу.

 

,

Сербія і Румунія домовилися спільно будувати нову автомагістраль

Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.

Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:

— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і

— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.

Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.

У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.

Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:

• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.

• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.

Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.

https://t.me/relocationrs/1926

 

, ,

Україна збільшила імпорт товарів на 18,5% за 11 місяців 2025 року

Україна наростила імпорт товарів у січні-листопаді 2025 року у грошовому еквіваленті на 18,5% – до $75,4 млрд, експорт зменшився на 4,02% – до $36,8 млрд проти $38,3 млрд, повідомляє Державна митна служба України (ДМС).

“При цьому оподаткований імпорт склав $57,6 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-листопаді 2025 року становило $0,52/кг”, – зазначають в ДМС.

До країн, з яких найбільше імпортували товарів до України, ввійшли Китай – $17 млрд, Польща – $7,1 млрд і Німеччина – $5,9 млрд.

Експортували з України найбільше до Польщі – на $4,6 млрд, Туреччини – на $2,5 млрд, Німеччини – на $2,2 млрд.

У загальних обсягах ввезених у січні-листопаді 2025 року товарів 67% припало на такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт – $30,2 млрд (під час митного оформлення зазначених товарів до бюджету сплачено 185,8 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – $11,4 млрд (до бюджету сплачено 89 млрд грн, або 14% надходжень платежів), паливно-енергетичні – $9,4 млрд (сплачено 188,4 млрд грн, або 29% надходжень митних платежів).

До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $20,4 млрд, метали та вироби з них – $4,3 млрд, машини, устаткування та транспорт – $3,4 млрд.

“За 11 місяців 2025 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 1,2 млрд грн”, – додали в ДМС.

, ,

До масштабних проєктів з відбудови України готові лише окремі румунські компанії

Бухарест. На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» під час панельної дискусії експерти від бізнесу та фінансового сектору заявили, що до участі в масштабних проєктах з відбудови України наразі готові лише обмежене коло румунських компаній, тоді як доступ до фінансових інструментів і механізмів розподілу ризиків залишається ключовою передумовою їх активнішої залученості.

Панель модерувала президент Національної конфедерації жіночого підприємництва Румунії (CONAF) Крістіна Чіряк. У дискусії взяли участь директор із адміністрування європейських фондів Банку інвестицій і розвитку Румунії Теодора Преотяса, президент Торгово-промислової палати Румунії Міхай Дарабан та виконавчий директор Асоціації оборонної промисловості Румунії PATROMIL Віорел Маноле.

Учасники відзначили, що ринок проєктів із відбудови України нині значною мірою структурують міжнародні фінансові інституції, які висувають високі вимоги до корпоративного управління, комплаєнсу та управління ризиками. За їхніми словами, значна частина румунських компаній не має достатньої операційної спроможності для виступу головними підрядниками і вимушена обмежуватися роллю субпідрядників у ланцюгах постачання.

«Для участі у великих проєктах потрібен доступ до кредитних ліній, гарантій і механізмів розподілу ризиків, які здебільшого адмініструють міжнародні фінансові установи. Без цього багато наших компаній просто не можуть вийти на такі контракти напряму», – зазначила Преотяса під час дискусії.

Експерти наголосили на необхідності створення офіційної румуно-української інформаційної платформи, яка консолідуватиме дані про наявні тендери, вимоги донорів і можливості участі бізнесу. Вони також закликали до розроблення національної стратегії підтримки компаній, що працюють або планують працювати на українському ринку в умовах підвищених політичних та безпекових ризиків, включно з інструментами державних гарантій і страхування інвестицій.

Окремий блок обговорення стосувався можливості розміщення частини стратегічних виробничих потужностей в Румунії чи інших безпечних сусідніх державах для забезпечення безперервності виробництва і логістики. За словами Маноле, такий підхід може посилити внесок національної промисловості у відбудову України й водночас мінімізувати безпекові ризики для інвесторів. Раніше він уже публічно відзначав потенціал розміщення українських оборонних виробництв у Румунії як елемент двосторонньої кооперації.

За підсумками дискусії учасники дійшли висновку, що потенціал румунських компаній у проєктах відбудови України є значним, однак його реалізація залежить від координації дій державних інституцій, доступності фінансових інструментів, а також тісної співпраці з міжнародними партнерами та фінансовими організаціями.

Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.

,

Експорт чорних металів України виріс до 3 млрд доларів

Металургійні підприємства України в січні-листопаді поточного року наростили надходження від експорту чорних металів на 3,72% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 979,392 млн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, на чорні метали за цей період припало 8,08% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,48% за січень-жовтень-2024.

У листопаді надходження від експорту склали $274,028 млн, тоді як попереднього місяця – $312,781 млн.

Водночас Україна за січень-листопад-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,6% – до $1 млрд 542,449 млн. У листопаді ввезено продукції на $107,877 млн.

Крім того, у січні-листопаді-2025 Україна зменшила експорт металовиробів на 1,96% – до $853,934 млн. У листопаді їх експортовано на $79,789 млн.

Імпорт металовиробів за цей період зріс на 21,4% – до $1 млрд 166,113 млн. У листопаді цієї продукції ввезено на $119,551 млн.

Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн.

Україна у 2023 році скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.

Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з 2022 роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.

, ,

Приватний сектор є ключовим чинником відбудови України за умови наявності фінансових і страховий інструментів

На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» в Бухаресті учасники панельної дискусії, присвяченої ролі приватного сектору у відбудові України, наголосили, що залучення приватного капіталу є критично важливим для реалізації масштабних проєктів, але його участь неможлива без дієвих механізмів фінансування, страхування та зниження інвестиційних ризиків.

Панель «Private Sector – A Key Actor in the Reconstruction of Ukraine. Financing and Insurance Instruments» модерував керуючий партнер Otto Broker (Румунія) Віктор Сраєр. До дискусії долучилися секретар Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Володимир Цабаль, старша радниця з питань нових ринків – глобальних ризиків і стійкості (США) Сьюзан Е. Волтон, генеральний директор BCR – Romanian Commercial Bank Серджіу Манеа, директорка з юридичних та зовнішніх зв’язків Vodafone Romania Александра Олару та регіональний голова JBIC по EMEA, резидент-екзек’ютів офіцер Японського банку міжнародного співробітництва Такаюкі Сато.

Учасники відзначили, що приватний сектор – як український, так і іноземний – стикається з подвійним викликом. Українські компанії мають обмежений доступ до боргового фінансування через високі процентні ставки, воєнні ризики та обмеження внутрішнього ринку капіталу. Іноземні інвестори, своєю чергою, змушені враховувати політичні й воєнні ризики, а також нормативні особливості роботи в Україні.

Основними рішеннями назвали використання інструментів змішаного (blended) фінансування, залучення міжнародних фінансових організацій до покриття частини ризиків, а також створення державою та партнерами гарантованих рамок, які роблять проєкти «банкуємими» для комерційних структур. «Щоб приватний капітал заходив у відбудову, інвестору потрібно чітко бачити, які ризики бере на себе держава та міжнародні фінансові інституції, а які – він сам. Без цього проєкти або не стартують, або залишаються на рівні концепцій», – зазначив Манеа.

Окрему увагу приділили ролі страхування політичних і воєнних ризиків, а також важливості прозорої інформації та локальних партнерських мереж. За словами спікерів, для успішної реалізації проєктів потрібна стратегічна координація між державними структурами, донорами та приватним бізнесом, зокрема у питаннях відбору пріоритетних проєктів, структурування угод і моніторингу їх виконання.

Учасники панелі також підкреслили, що відбудова неможлива без надійної цифрової та енергетичної інфраструктури. Досвід сусідніх країн, які проходили через масштабні інфраструктурні програми, може бути використаний для впровадження практичних рішень в Україні. «Приватний капітал у поєднанні з державною підтримкою та якісним врядуванням здатен суттєво прискорити повоєнне відновлення. Завдання держави – створити передбачувані правила гри й інституційне середовище, яке дозволить це зробити», – підсумувала Волтон.

За підсумками дискусії її учасники дійшли висновку, що потенціал приватного сектору у відбудові України є значним, однак реалізація цього потенціалу залежить від доступності фінансових інструментів, ефективних механізмів страхового захисту й узгоджених дій між публічними та приватними акторами..

Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.

, , ,