Учасники панелі «Green Reconstruction and Green Energy» на форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у столиці Румунії дійшли висновку, що модернізація та декарбонізація енергетичної інфраструктури України мають відбуватися одночасно з цифровізацією, розвитком «розумних» міст і поглибленням інтеграції до енергетичного простору ЄС.
Панель модерував президент Romanian Energy Center Корнеліу Бодеа, який окреслив необхідність глибоких трансформацій енергосистем для переходу до низьковуглецевої моделі. Ключовим спікером виступив міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван, що визначив стратегічні орієнтири дискусії. До обговорення також долучилися керівник департаменту сталого розвитку та інституційних зв’язків PPC Group Джордж Агафіцей, керівник практики енергетики та змін клімату CMS Ukraine Віталій Радченко, генеральний директор Engie Romania Ніколя Рішар, президент Electroalfa International Георге Чуботару та президент Romanian Smart City Association Едуард Думітрашку.
Спікери відзначили, що проєкти міської цифровізації та енергетичної модернізації – зокрема ініціативи «розумних» міст – стали важливими каталізаторами оновлення локальних енергосистем і комунальної інфраструктури. Вони наголосили, що Україна не повинна недооцінюватися з точки зору технологічних рішень: бізнес і органи влади демонструють високу готовність до впровадження цифрових інструментів – від штучного інтелекту до оптимізації мережевої інфраструктури. «Україна вже показала, що може швидко переходити на нові цифрові платформи. Це дає можливість одразу будувати сучасну, а не “латану” енергетику», – зазначив Радченко.
Учасники підкреслили, що Україна проходить інтенсивний етап законодавчих реформ і наближення до європейських стандартів у сфері енергетики, екології та регулювання ринку. Це створює умови для більш ефективної координації між центральними органами влади та місцевим рівнем, а також для реалізації спільних проєктів із державами ЄС, з акцентом на міждержавні інтерконектори, балансування мереж і посилення регіональної енергетичної безпеки. «Вирівнювання правил із європейськими – це не лише вимога інтеграції, а й передумова для приходу інвесторів у довгострокові “зелені” проєкти», – підкреслив Іван.
Окремий блок дискусії був присвячений переосмисленню архітектури енергомереж у напрямі децентралізації, гнучкості й збільшення можливостей для перетоку електроенергії між країнами. Учасники нагадали, що Україна вже працює в синхронному режимі з європейською енергосистемою та нарощує обсяги обміну електроенергією і газом з державами ЄС. На їхню думку, «зелена» трансформація України потребує не лише фізичної реконструкції генераційних і мережевих активів, а й формування нової культури інновацій, здатної залучати стратегічні інвестиції та найсучасніші технології.
У цьому контексті співпраця між європейськими та українськими енергетичними й технологічними екосистемами була охарактеризована як базовий елемент регіональної енергетичної стійкості. Зелену відбудову учасники назвали історичним шансом для формування більш сталої, цифровізованої й інтегрованої до ЄС економіки України. За підсумками панелі було зроблено висновок, що, попри наявні виклики, саме тісна співпраця та скоординовані інвестиції з боку держави, бізнесу та міжнародних партнерів є єдиним реалістичним шляхом до ефективної, орієнтованої на майбутнє відбудови енергетичного сектору.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Страхова компанія “Бусін” (Київ) в січні-вересні 2025 року зібрала 175,2 млн грн валових премій, що на 9,08% більше ніж за аналогічний період 2024 року, повідомило РА “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості страховика на рівні “uaAA+” за національною шкалою на основі аналізу за вказаний період.
В повідомленні рейтингового агентства зазначається, що надходження від перестрахувальників збільшилися на 6,05%, до 189,1 млн грн, а співвідношення між преміями, які належать перестраховикам, та валовими преміями знизилося на 3,09 відсоткового пункту (в.п.), до 107,94%.
За 9 міс.-2025 компанія виплатила своїм клієнтам 215 тис. грн страхових виплат і відшкодувань, тоді як за аналогічний період 2024 року – 31,869 млн грн. РА зазначає, що істотні коливання обсягів бізнесу та рівня виплат АТ СК “Бусін” пов’язані зі специфікою його діяльності та спеціалізації на страхуванні великих, зокрема авіаційних, ризиків.
Активи компанії на 1 вересня 2025 зменшилися на 5,44%, до 282,5 млн грн, власний капітал виріс на 13,4%, до182,7 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти знизилися на 26,9%, до 235,6 млн грн.
РА зазначає, що фінансові результати АТ СК “Бусін” в аналізованому періоді істотно покращилися. Зокрема, за підсумками дев’яти місяців 2025 року страховик отримав вагомі обсяги операційного прибутку (34,08 млн грн) та чистого прибутку (24,84 млн грн), тоді як за підсумками аналогічного періоду 2024 року діяльність страховика була збитковою.
СК “Бусін” зареєстрована в лютому 1993 року. Спеціалізується на ризикових видах страхування. Є учасником низки професійних і галузевих об’єднань – Ліги страхових організацій України, Клубу страхових виплат, Міжнародного об’єднання авіаційних страховиків (UA), Ядерного страхового пулу, Американської палати в Україні, Британського бізнес-клубу.
Масове застосування безпілотних систем у війні Росії проти України означає не просто технологічну еволюцію, а глибоку зміну логіки ведення бойових дій, для якої більшість європейських країн поки що не готові, заявили учасники панелі «The Russia–Ukraine Drone War: Innovation on the Front Line and Beyond. What Can We Learn for Our Own Defense?» на форумі з відбудови України в Бухаресті.
Панель VIa модерував операційний директор New Generation Warfare Centre (США) Ґреґ Мелчер. У дискусії взяли участь експерт з розробки БпЛА для військових застосувань Андрій Сірко-Галущенко, міжнародний директор напрямку літальних апаратів з вертикальним злетом і посадкою Boeing Террі Джемісон, директор з публічних комунікацій GTX Мустафа Найєм, колишній прем’єр-міністр Румунії, генерал у відставці Ніколае Чуке та заступник начальника Генштабу з операцій і підготовки, генерал-лейтенант Юліан Берділа.
За словами доповідачів, те, що донедавна сприймалося як «віддалений технологічний горизонт», уже стало повсякденною операційною реальністю. Розвиток безпілотних систем, відкритих архітектур та швидка інтеграція нових можливостей свідчать, що «майбутнє війни» настало значно раніше, ніж очікували багато західних гравців. Бойовий досвід України показав, що прискорені цикли інновацій призводять до структурної трансформації планування повітряних, наземних та міжвидових операцій.
Учасники наголосили, що комбіноване застосування пілотованих і безпілотних платформ, а також негайна технічна взаємосумісність між ними стають базовою вимогою адаптації сучасних збройних сил. Дрони вже системно використовуються для розвідки, високоточного ураження, логістики, мінування й розмінування, коригування артилерійського вогню та підтримки спеціальних операцій. Масовані скоординовані атаки на критичну інфраструктуру продемонстрували обмеженість суто реактивної оборони й актуалізували потребу нейтралізації загроз «у джерелі».
Паралельно стрімко розвиваються системи протидії безпілотникам, які поєднують наявні засоби спостереження та радіоелектронної боротьби з новими рішеннями для протидії великій кількості малорозмірних низьковисотних цілей. «Це вже не епізодичний інструмент, а повноцінний шар сучасного поля бою, який вимагає окремої доктрини, сил і засобів», – зазначив Берділа.
Окремий акцент у дискусії був зроблений на вразливості Європи до гібридних форм агресії. На думку експертів, традиційні оцінки загроз не відповідають реаліям, у яких противник діє переважно асиметричними, розпорошеними та складними для атрибуції методами. Інциденти з появою невідомих дронів поблизу критичної інфраструктури в різних країнах Європи, за їхніми словами, оголюють розрив між сприйняттям суспільства, рівнем підготовленості інституцій та фактичним характером ризиків.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що «дронова» війна є не лише питанням техніки, а й викликом для інституційної спроможності та оборонного планування. Адаптація до нового операційного середовища потребує гнучких інститутів, коротких циклів інновацій, скоординованих інвестицій і доктрини, яка здатна швидко інтегрувати уроки українського досвіду. Сучасна війна, підкреслили вони, перетворилася на простір, де швидкість адаптації, інтеграція систем та одночасна готовність до наступальних і оборонних дій є ключовими елементами стратегічної стійкості.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Український цукор 2025 року виявився дуже гіркою темою і болючою точкою в переговорах щодо торгівлі агропродукцію з Європейським Союзом, у планах галузі на 2026 рік – збільшити частку українського цукру на європейському ринку, заявила голова Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” Яна Кавушевська на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві в четвер.
Вона зауважила, що українська сторона в процесі підготовки оновленої торговельної угоди не була готова до знайомства з потужним цукровим лобі та його стейкхолдерами в ЄС разом із потужною підтримкою їх на політичному рівні.
Ще однією несподіванкою стала упередженість європейської спільноти щодо української агропродукції. Серед найабсурдніших міфів Кавушевська назвала невичерпність потенціалу українського агросектору, засилля аграрних олігархів тощо. Спростуванням цих міфів доводилося займатися як аграрним асоціаціям України, так і представникам влади.
“Одним із напрямків нашої комунікації було пояснення європейцям того, що українська цукрова галузь є продовженням європейської. Ми використовуємо в роботі всі input, які закуповуємо в Європейському Союзі. (…) На кожен гектар цукрового буряку ми закуповуємо товарів приблизно $1000 в ЄС. Відповідно, маємо цьогоріч в Україні 200 тис. га цукрового буряку, на які закупили в ЄС продукції на $200 млн”, – розповіла керівник “Укрцукру” і додала, що подібні аргументи в європейських колег або викликають здивування, або ігноруються.
Говорячи про квоти, які отримала Україна для поставки в ЄС цукру за оновленою торговельною угодою, Кавушевська відзначила їх збільшення у 5 разів проти попередніх.
“Дійсно, ті результати, які ми маємо за отриманою квотою в Європейському Союзі для цукру, свідчать про зростання в 5 разів – із 20 тис. тонн до 100 тис. тонн. Багато це чи мало? Напевно, немає нікого, хто міг би бути задоволеним. Але впевнена, якби не було ефективної аграрної та соціальної комунікації, то ця квота могла бути меншою”, – констатувала керівниця “Укрцукру”.
Вона наголосила, що ЄС любить передбачуваність, збалансованість і прогнозованість. Саме цим пояснила необхідність запровадження внутрішнього ліцензування Україною експорту цукру до Європейського Союзу. На її думку, цей механізм дозволить українським цукровикам згодом стати не просто технічними постачальниками продукції в ЄС, а поступово перетворюватися на повноправних членів європейського ринку.
“Так, це коштує виробникам, які хочуть експортувати, додаткових витрат на отримання документів, складнощів і відтермінування можливих постачань. Але це (внутрішнє квотування – ІФ-У) те, що демонструє європейцям, що ми вміємо працювати і впорядковувати ринок”, – пояснила експерт.
Ще однією складністю оновленої торговельної угоди для цукровиків Кавушевська назвала застосування Європейським Союзом до українського цукру поняття “критична квота”. Вона передбачає внесення імпортером фінансових гарантій на спеціальні рахунки, які будуть йому повернуті через 3-30 діб після розмитнення отриманого з України товару. Цей механізм, за словами експертки, є одним із способів попередження неконтрольованого поширення українського цукру в ЄС. Водночас він є неприємним моментом для європейських покупців, яким доводиться заморожувати на певний період власні обігові кошти.
Говорячи про плани цукровиків на 2026 рік, вона очільниця асоціації, що галузь і далі налагоджуватиме контакти з європейською цукровою галуззю, сподівається на продовження ліцензування як механізму експорту. Крім того, будуть напрацьовані бенчмаркінги по ключовим виробничим показникам, щоб галузь могла підготуватися до інтеграції в європейський ринок.
“Для українських цукровиків європейський ринок фактично безальтернативний. Ми не можемо боротися за Африку, тому що логістично там завжди буде домінувати Бразилія. Наше завдання – закріпитись в Європі, зробити долю України якомога більшою, а згодом забезпечити самодостатність Європейського Союзу в цукрі”, – резюмувала Кавушевська
