Випуск № 2 – грудень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Міжнародний контекст
Друга половина грудня 2025 року пройшла під впливом третього впродовж року зниження ключової ставки ФРС США, а також очікувань, пов’язаних із запланованим зниженням ставки в новому 2026 році. Більшість аналітиків вважають, що останні ключові макроекономічні дані підтверджують очікування, що ФРС продовжить знижувати ставки у 2026 році. Інфляція у США знизилася більше, ніж очікувалося – до 2,7% у річному обчисленні, а от безробіття зросло до 4,6%. Така статистика дозволяє ФРС планувати наступні зниження ставки. Найближче засідання Комітету ФРС відбудеться наприкінці січня, тоді й стане відомо, чи відбудеться зниження вже на початку року або ж члени Комітету вирішать перенести наступний етап пом’якшення монетарної політики на березень.
Тим часом, ЗМІ сколихнула заява адміністрації Дональда Трампа щодо очікувань зростання ВВП США на 3% у 2026 році. Джо Лаворгна, радник міністра фінансів США Скотта Бессента, зазначив, що, якщо економіка продовжить зростати на 3% наступного року за рахунок збільшення пропозиції, це означатиме зниження інфляції. На його думку, ФРС може продовжувати знижувати ставки, і навіть зауважив, що ФРС повинна знижувати ставки. Наразі в США перебувають у деякій ейфорії від того, що показник ВВП за третій квартал – 4,3%, оскільки зросли й споживчі витрати, що становлять 70% зростання, й експорт. Дональд Трамп також заявив, що очікує, що наступний голова ФРС знизить процентні ставки, якщо економіка почуватиметься добре. Наразі відомо, що у ФРС запланували одне зниження ставки протягом 2026 року, але у підсумку все залежатиме від позиції нового очільника ФРС і надходження нових статистичних даних щодо інфляції та ринку праці у США. Можливо, ставку знизять двічі залежно від темпів реального економічного зростання. Також аналітики висловлюють думку, що будь-яке різке зниження буму штучного інтелекту вимагатиме подальшого зниження ставок, оскільки саме штучний інтелект зробив левову частку зростання ВВП за останній рік – як безпосередньо через інвестиції в бізнес, так і опосередковано через зростаючий фондовий ринок, що стимулювало споживчі витрати.
Очікувано зниження ключової ставки вплинуло на поведінку пари EUR/USD, і долар дедалі слабшає навіть попри позитивні сигнали щодо темпів зростання американської економіки. Наприкінці грудня курс знаходиться вище позначки $1,1772, отже, продовжує тестувати нові рівні – все ближче до прогнозованих уже раніше аналітиками $1,1800. Надалі долару прогнозують слабкість до євро, зокрема на тлі політики центробанків.
Щодо стабільності євровалюти, то, очевидно, що єврозоні вдалося подолати наслідки нових тарифів Трампа швидше та краще, ніж очікувалося. Зростання в Європі залишається сталим, інфляція продовжує коливатися близько до цільового показника ЄЦБ на рівні 2%. Наприкінці 2025 року Європейський центральний банк залишив ключову депозитну ставку незмінною на рівні 2%. На думку ЄЦБ, зростання ВВП єврозони за підсумками року буде на рівні 1,4% порівняно з попередньою оцінкою в 1,2%. На 2026 рік прогнозується зростання ВВП 1,2%, і на 1,4% зросте економіка єврозони в 2027 році.
Внутрішній український контекст
Якщо в першій половині грудня гривня трималась у коридорі 42,26–42,33 грн/дол. (офіційний курс), то в другій половині останнього місяця 2025 року відбувалися різноспрямовані коливання, коли 18 грудня пішов рух на явне послаблення гривні – на міжбанку середнє значення сягнуло 42,40 грн/дол., а офіційний курс – 42,34 грн/дол. Проте в наступні сесії грудня ринок вирівнявся, зокрема завдяки участі Національного банку України в торгах, а гривня укріпилась: офіційний курс знов повернувся до рівня нижчого за 42 грн/дол. Нагадаємо, що в жовтні рівень продажу валюти Нацбанком становив 2,9 млрд доларів, у листопаді – 2,88 млрд дол. Ймовірно, протягом грудня інтервенції також становитимуть не менше значень листопада. Загалом з початку року та до 19 грудня НБУ продав на ринку 34,6 млрд доларів.
Грудень став для України вдалим місяцем, коли надійшли багатомільярдні транші коштів від партнерів. У третій декаді грудня Україна отримала 2,3 млрд євро в межах програми Ukraine Facility (шостий транш у межах програми), отже, загальний обсяг фінансової допомоги ЄС у 2025 році перевищив 28,7 млрд євро. Отримані кошти дозволяють підтримувати економіку та забезпечувати макрофінансову стабільність.
Облікова ставка НБУ наприкінці 2025 року не змінилася – її зберегли на рівні 15,5% річних. У Нацбанку повідомили, що очікують на послаблення ризиків, пов’язаних із достатністю та ритмічністю зовнішнього фінансування, що дозволить НБУ наступного року розпочати цикл зниження облікової ставки. У Комітеті з монетарної політики Національного банку вважають, що наприкінці 2026 року облікова ставка становитиме 12,5%, але в умовах війни баланс ризиків для інфляції та траєкторії облікової ставки зміщений вгору, тому не виключають і сценарій проведення жорсткішої політики.
Наступний рік не обіцяє бути простим і передбачуваним для національної валюти, що в умовах війни перебуває під значним тиском через велику невизначеність щодо тривалості військових дій і змін ситуації на фронті, через ризики для енергетичного та взагалі промислового сектору, високі потреби в імпорті обладнання та військової техніки і пального. Траєкторія руху курсу залежатиме від багатьох чинників, а одним із ключових залишатиметься обсяг і ритмічність надходжень зовнішньої допомоги.
За даними ЄС, Україна потребує 81 мільярд доларів додаткової фінансової допомоги для оборони та забезпечення функціонування уряду в 2026 році. Гарною новиною в грудні стало погодження позики від ЄС Україні на суму 90 млрд євро – лідери держав-членів Європейського Союзу підтвердили готовність допомогти Україні забезпечувати фінансову стійкість у 2026–2027 роках, зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб. Сторони погодили надання Україні кредиту на 90 млрд євро за рахунок запозичень Євросоюзу на ринках капіталу, а погашати позику Україна буде лише після того, як РФ компенсує збитки, завдані агресією.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
У другій половині грудня на українському ринку долар США спочатку укріпився, але потім тренд розвернувся в бік послаблення. Отже, гривня під кінець року доволі неочікувано пішла на укріплення.
Загалом протягом грудня курс змінювався таким чином: на міжбанку курс продажу на початку місяця перебував на позначці 42,32 грн/$, 18 грудня – на позначці 42,40 грн/$, проте 25 грудня відбувся відкат до 42,06 грн/$.
На готівковому ринку курс купівлі в грудні знаходився у коридорі 41,6–42,10 грн/$, а продаж був у межах 42,2–42,55 грн/$. У касах банків спред між курсом купівлі та продажу порівняно з листопадом не змінився – становить 0,45–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
1. Міжнародний контекст. Долар почав різко втрачати позиції до євро внаслідок третього вже протягом 2025 року зниження ключової ставки ФРС, а також очікувань наступного етапу пом’якшення в січні 2026 року.
2. Україна продовжує отримувати допомогу від партнерів: у третій декаді грудня на рахунки надійшло 2,3 млрд євро за програмою Ukraine Facility, а в ЄС погодили рішення щодо кредиту Україні на суму 90 млрд євро.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 42,15–42,55 грн/$ із можливими різноспрямованими коливаннями.
· Середньостроково (2–3 місяці): 42,30–43,50 грн/$. На міжнародному ринку на послаблення долару впливатиме монетарна політика ФРС – подальші кроки зі зниження ключової ставки. В Україні на гривню впливатимуть такі чинники, як дефіцит державного бюджету, ситуація на фронті, закупівлі газу, імпорт енергетичного обладнання, а також нові надходження допомоги від партнерів.
· Довгостроково (6+ місяців): девальваційний тренд залишатиметься домінуючим, постійні інтервенції НБУ підтримуватимуть плавність курсових коливань і гнучкість курсової траєкторії. Орієнтир на перше півріччя 2026 року – 42,6–44,60 грн/$.
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро в грудні на українському ринку укріплювався: офіційний курс євро на початку грудня становив 48,89 грн/€, а наприкінці місяця – 49,42 грн/€.
Ключові спостереження
Ø Геометрія курсів:
o Курс продажу готівкового євро на початку місяця перебував біля позначки 49,45–49,50 грн/€, а в кінці грудня – 49,8–49,9 грн/€. На динаміку курсу євровалюти вплинув тренд світового ринку, де євро укріпився, а також відобразилося на курсі зростання попиту на євро з боку імпортерів на міжбанківському ринку.
Ø Попит і пропозиція:
o Попит на євро вже кілька місяців поспіль перебуває на високому рівні, оскільки вітчизняні компанії проводять розрахунки з європейськими продавцями в євровалюті. На готівковому ринку попит теж зберігається, як і очікування, що євровалюта невдовзі перетне психологічну позначку 50 грн/євро.
Ключові фактори впливу
· Глобальний контекст: євровалюта укріплюється внаслідок політики поетапного пом’якшення у США, що відображається на курсовій траєкторії в бік послаблення долара та посилення позицій євро. Стабільність європейської валюти також пов’язана з тривалим і сталим зростанням економіки єврозони та подоланням викликів, спричинених тарифами Трампа.
· Внутрішній ринок: попит на євро в готівковому сегменті тримається на стабільному рівні, хоча напередодні різдвяно-новорічних свят помітною є традиційна тенденція тимчасового збільшення обсягів продажу населенням готівкової валюти, зокрема і євро.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): євро перебуватиме в діапазоні 49,6–49,9 грн/€ з можливістю тимчасового відходу до рівня 50 грн/€.
· Середньостроково (2–3 місяці): в разі зниження ставки ФРС у січні на 25 б. п. євровалюта продовжуватиме укріплюватися, на українському ринку коливання можуть бути в межах 49,9–52,80 грн/€.
· Довгостроково (6+ місяців): ймовірне зростання в першому півріччі 2026 року курсу євро до рівня 52,20–56,80 грн/€.
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
На 2026 рік більшість прогнозів пов’язані з продовженням зростання ключових економік та обсягів інвестицій, зокрема в нові технології та інструменти ШІ. Проте панують стримані надії на обережне економічне зростання, отже, не йдеться про вибуховий ріст економік США, країн Євросоюзу, КНР і Японії. Тим часом, долар США перебуватиме під впливом монетарної політики ФРС США, невизначеності стосовно нового голови ФРС і його ставлення до реалізації стратегії стримування інфляції.
Високу ймовірність зберігає сценарій подальшого послаблення курсу американської валюти на тлі знижень ставки та ситуації на ринку праці США. У 2026 році також можуть бути неочікувані «чорні лебеді», адже зберігається геополітична напруженість, зокрема через тривалу війну в Україні, крім того, існують ризики, пов’язані з високим борговим навантаженням розвинених країн. Експерти вважають загрозливим і ще один ризик: бурхливий розвиток штучного інтелекту може створити економічну «бульбашку», а також посилити страхи щодо майбутнього ринку праці.
У цій ситуації для планування майбутніх інвестицій інвесторам варто передбачити як ліквідні валюти (долар, євро), так і золото, що є традиційним прихистком капіталу в часи невизначеності та високих ризиків.
EUR/UAH
Євровалюта укріплюється на світовому та вітчизняному ринку, проте схильна до різноспрямованих траєкторій, що може ускладнити інвестиційну програму щодо цієї валюти. Ймовірно, у світі євровалюта в найближчі місяці матиме шанси на укріплення. Для українських інвесторів євро залишатиметься одним із важливих напрямків реалізації стратегії валютних накопичень, хоча переважне місце у портфелі для довгострокового планування матиме долар США.
Загальна стратегія
Наступний рік, безумовно, буде непростим для інвесторів, адже можливість нерівномірних курсових коливань зберігається як через монетарну політику ФРС, так і через наявні економічні випробовування для ключових світових економік. Внаслідок продовження політики пом’якшення у США долар може продовжити триматися тренда послаблення, а от для євро очевидним виглядає укріплення завдяки сталій політиці ЄЦБ і на тлі позитивних прогнозів щодо подальшого розвитку економіки єврозони.
У середньостроковій і довгостроковій інвестиційній стратегії долар зберігатиме свої панівні позиції, адже американська валюта залишається головною резервною валютою та грає провідну роль для центробанків країн і глобальних інвестицій. Отже, і в Україні долар США матиме головну частку у валютних накопиченнях інвесторів. Тим часом, близькість до ЄС, тісні бізнесові зв’язки з країнами єврозони та стале зміцнення євровалюти дозволяє планувати цю валюту в різних програмах валютних накопичень.
У 2026 році більшість прогнозів пов’язані з поетапним послабленням курсу гривні, що відображено і в Законі «Про державний бюджет», і у вимогах Міжнародного валютного фонду. Попит на готівкову та безготівкову валюту зберігатиметься на високому рівні. Коливання на міжбанківському ринку України згладжуватимуть інтервенції Національного банку, що триматиметься політики курсової гнучкості в умовах війни та підвищених економічних викликів. Очікуване послаблення курсу гривні дозволить інвесторам сформувати надійний портфель заощаджень у ліквідних валютах, а також частково звернути увагу на активи в золоті. Провідними для інвестиційних стратегій залишатимуться долар США та євро.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Серед українців знижується підтримка ідеї вступу до Північноатлантичного альянсу як найкращої гарантії безпеки для України, водночас зростає підтримка більш прагматичних варіантів, про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
“…Незважаючи на те, що відносна більшість населення досі вважає НАТО найкращою з альтернатив, порівняно з груднем минулого року частка населення, яка назвала вступ до НАТО найкращим варіантом забезпечення безпеки, знизилася з 55% до 38%. Зниження підтримки НАТО не супроводжується зростанням симпатій до позаблокового статусу як такого. Замість цього спостерігається перерозподіл очікувань у бік альтернативних, менш амбітних або більш гнучких моделей безпеки. Зокрема, за рік помітно зросла частка тих, хто покладає надії на угоди про стратегічне оборонне співробітництво з окремими країнами-членами НАТО (з 9% до 15%). Збільшилася також підтримка нейтрального статусу України, але за умови міжнародних гарантій безпеки (з 12% до 16%), а також варіанту, який передбачає ставку виключно на власні оборонні можливості, навіть без зовнішніх гарантій (з 3% до 7%)”, – йдеться в результатах опитування.
Водночас зазначається, що ці зрушення свідчать не стільки про зміну ціннісних орієнтацій, скільки про зростання сумнівів щодо реалістичності швидкого вступу України до НАТО в умовах затяжної війни та неоднозначних сигналів від міжнародних партнерів.
Також залишаються істотними регіональні відмінності у виборі моделі безпеки, які відіграють важливу роль при формуванні позиції респондентів.
“Респонденти із західних областей значно частіше (53%), ніж мешканці інших регіонів, називають вступ до НАТО найкращою гарантією безпеки. У центральних областях цей варіант також домінує, хоча і менш однозначно (39%). У південних і особливо в східних областях частка прихильників НАТО помітно нижча: 32,5% і 22% відповідно. У південних областях респонденти частіше обирають нейтральний статус з міжнародними гарантіями (23%).
Водночас у східних областях найбільше респондентів, які не змогли визначитися з найкращим варіантом забезпечення безпеки для України порівняно з іншими макрорегіонами – їхня частка становить 26%. Це відображає як різний досвід війни, так і різні очікування щодо міжнародної підтримки«, – пишуть соціологи.
Однак значно більш відчутним фактором, ніж макрорегіон проживання, виявляється віра в перемогу України.
»Серед респондентів, які вірять у перемогу, вступ до НАТО залишається найбільш бажаним варіантом (49,5%). Водночас серед тих, хто не вірить у перемогу, цей варіант підтримує лише відносна меншість (14%). У той же час у цій групі істотно зростає підтримка нейтрального статусу з міжнародними гарантіями безпеки (з 12% до 27%) і варіанту опори на власні сили без міжнародних гарантій (5% до 13%). Сила зв’язку між вірою в перемогу і баченням моделі безпеки є виразною, що дозволяє говорити про системний характер цього фактора”, – свідчать результати опитування.
Всеукраїнське опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова в період з 5 по 16 грудня 2025 року.
Методом face-to-face було опитано 2000 респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві. У Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – тільки на тих територіях, які контролюються урядом України і на яких не ведуться бойові дії.
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі, коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року, за віком, статтю, типом населеного пункту. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Фіксовані ставки оренди для магазинів торговельної галереї площею 50-200 кв. м за рік зросли на 1,3% – до $22,4 у 2025 році з $22,1 у 2024 році, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у пресслужбі UTG.
“Наступного року можна прогнозувати незначне зростання оренди від 2 до 5% залежно від регіону. Подальше зростання витрат на утримання ТРЦ (OPEX) і обов’язкові додаткові витрати для безперебійного енергозабезпечення, що безперечно, підвищить загальні витрати орендаря. Наразі існують більш вагомі чинники, які можуть впливати на подальше підвищення орендних платежів. Серед них: зростання попиту серед орендарів на відкриття магазинів для розвитку мереж, зниження пропозицій якісних площ і вихід нових операторів в Україну”, – прокоментувала директор компанії UTG Євгенія Локтіонова.
Вона уточнила, що серед чинників, які стимулюють зростання ставок, насамперед – це стабільне збільшення попиту на якісні площі з боку ритейлерів.
Щодо окремих категорій, то згідно з дослідженням UTG, станом на грудень 2025 року найвищі фіксовані орендні ставки були для кіосків (1-10 кв. м) – від $70 до $250 за кв. м/міс. (без ПДВ ТА ЕП), для галерей моди – до $32, універмаги моди – до $18, продуктові супермаркети, кафе, ресторани – до $15, супермаркет електроніки – $8, дитячий розважальний центр – $6, кінотеатр – до $6 кв. м на місяць.
Загалом ринок на кінець 2025 року демонструє обережно оптимістичні тренди. Зростає середньодобова відвідуваність, хоча ще не відновилися показники довоєнних років. Наприклад, районний формат – 680 осіб на 1 000 кв. м GLA у 2025 проти 660 у 2024-му і 760 у 2021. Регіональний – відповідно 318 у 2025-му, 308 у 2024-му та 407 осіб на 1 000 кв. м GLA у 2021 році.
Станом на грудень 2025 року вільними в столичних ТРЦ було 12,8% площ порівняно з 13,1% у 2024-му і де-факто вакантними 21,4% наприкінці 2022 року. За оцінками UTG, тимчасове закриття ТРЦ «Гулівер» дало незначний короткий негативний ефект, вакантність де-факто була 13%.
У розрізі форматів, найбільша вакантність була в регіональних ТРЦ – 14,9%, в окружних – вільні були 13,9% площ, у спеціалізованих – 10,1%, у районних – 6,5%.
Компанія UTG створена 2001 року. Розробила понад 1,3 тис. концепцій об’єктів нерухомості. За роки роботи за участю компанії здано в оренду 4,7 млн кв. м комерційних площ в Україні.
Водогосподарські організації Держрибагентства у 2025 році надали аграріям повний спектр послуг із подачі води на зрошення в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Одеській областях, загальна площа зрошуваних там земель перевищила 40,5 тис. га, повідомила його пресслужба в Телеграм-каналі.
Уточнюється, що для досягнення такого результату насосні станції державних зрошувальних систем подали 130,8 млн куб. м води та використали близько 51,5 млн кВт*год електроенергії.
За даними Держрибагентства, найбільші площі зрошення 2025 року обслуговували в Кілійському міжрайонному управлінні водного господарства (МУВГ), де було подано 78,5 млн куб. м води на майже 10 тис. га сільгоспугідь, Дністровському МУВГ – для поливу 8,6 тис. га полів було подано 24,3 млн куб. м води, Ізмаїльському УВГ – полито 8,3 тис. га полів, уточнює агентство.
Для максимальної ефективності застосовували різні методи зрошення: дощувальні машини, краплинне зрошення і затоплення. Завдяки цьому аграрії крім традиційних злакових і бобових культур, овочів і фруктів виростили “біле золото” півдня – бавовник, який почали культивувати в Україні торік, розповіли у відомстві.
Працівники управлінь водного господарства Держрибагентства вже розпочали підготовку об’єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу до зимового періоду і поливного сезону-2026.
Біткойн у понеділок піднімався вище $90 тис. на тлі поліпшення апетиту до ризику, але на даний момент скоригувався. За даними CoinDesk, в розпал сесії ціна доходила до приблизно $90,3 тис., після чого почалася фіксація прибутку. Зараз BTC торгується в районі $87,3 тис. за монету.
Нагадаємо, осінній обвал був посилений примусовим закриттям «шортів» майже на $19 млрд, і ринок криптовалют в цілому поки так і не відіграв ці втрати. Осінньо-зимове «ралі Санта-Клауса», яке вивело індекс S&P 500 на нові максимуми, до криптоактивів практично не дісталося, але настрій інвесторів поступово поліпшується.
Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251229/bitkoyn-podolav-riven-90-tisyach-vpershe-za-dva-tizhni.html
В Україні у вівторок, 30 грудня, очікується невеликий сніг (вдень місцями), лише вночі в більшості південних областей без опадів, на дорогах ожеледиця, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер західний, 7-12 м/с, вдень у західних, Житомирській та Вінницькій областях пориви 15-20 м/с. Температура вночі 1-6° морозу, на північному сході країни до 9° морозу; вдень від 4° морозу до 1° тепла, на крайньому півдні країни 2-4° тепла.
У Києві 30 грудня невеликий сніг (вдень місцями), на дорогах ожеледиця, вітер західний, 7-12 м/с. Температура вночі 4-6° морозу, вдень 1-3° морозу. За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 30 грудня найвища температура вдень була 10,5 вдень у 2023 р., найнижча вночі -26,3 у 1895 р.
В останній день 2025 року, 31 грудня, в Україні, крім півдня та південного сходу, невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, у західних областях пориви 15-20 м/с. Температура вночі 4-9° морозу, на сході, північному сході країни та в Карпатах до 13° морозу, вдень 2-7° морозу; на півдні країни вночі 1-6° морозу, вдень близько 0°.
Прогноз погоди по Києву на 31 грудня – невеликий сніг, вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 6-8° морозу, вдень 4-6° морозу.
