Продажі в Україні нових комерційних автомобілів (вантажних та спеціальних) у листопаді 2025 року зменшились на 10% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 982 од., що також на 18% менше жовтня-2025, повідомляє “УкрАвтопром” у Телеграм-каналі.
Лідером цього ринку у листопаді стала марка MAN з продажем 118 авто, яка у листопаді минулого року і в жовтні поточного займала четверту сходинку рейтингу (відповідно 89 од. і 90 од.), друге місце у минулорічного лідера Renault – 117 од. (торік 233 од.), третім став FIAT – 88 од. , який торік у листопаді займав 11-ту сходинку з 42 машинами.
Далі у рейтингу йдуть Citroen – 85 од. (в листопаді-2024 – друге місце і 143 авто) та Mercedes-Benz – 79 од. (торік 100 авто і третє місце).
За даними “УкрАвтопрому”, всього у січні-листопаді український парк вантажних та спецавтомобілів поповнили 10,835 тис. нових машин, що на 6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Як повідомлялось, у 2024 році, за даними “УкрАвтопрому”, в Україні зареєстровано 12,9 тис. нових комерційних авто – на 14% більше, ніж у 2023-му.
Уряд Данії планує скоротити майже вдвічі обсяг допомоги, яка надаватиметься Україні, повідомляє данська суспільна телерадіокомпанія DR (Danmarks Radio).
“У відповіді на запит Комітету з питань оборони міністр оборони Трольс Лунд Поульсен повідомив, що наступного року Данія надасть 9,4 млрд крон. Минулого року ми надали 16,5 млрд крон, а роком раніше — майже 19 млрд крон”, – вказується у повідомленні.
Раніше, у 2023 році, широка більшість у парламенті Данії домовилася про створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки Данія буде надавати допомоги Україні. Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 мільярдів.
Наразі Данія є країною, яка надала Україні найбільшу підтримку у відсотках від ВВП. Тому, на думку речника Соціал-демократичної партії з питань оборони Сімона Коллерупа, “природно”, що підтримка скорочується.
“Ми вирішили бути однією з країн, які на початку війни надали наймасштабнішу підтримку. Я також вважаю справедливим сказати, що ця підтримка дещо перевищує те, що можна було б очікувати, зважаючи на розмір нашої країни. Тому я вважаю цілком природним, що підтримка поступово зменшується”, – заявив він.
Коллеруп також зазначив, що політично ще не вирішено, чи підтримка залишиться зниженную, незважаючи на поточні рішення.
“Я думаю, що ми виділимо більше грошей, ніж передбачено нинішнім профілем. Чи означає це, що ми обов’язково будемо йти попереду, як ми робили раніше, я не впевнений”, – наголосив він.
Він вказав, що вже давно політики вирішили створити модель Фонду України, де більшість мільярдів було витрачено протягом перших трьох років війни. І що незабаром настане час і для інших країн докластися до цього фонду.
“Ми є невеликою країною зі здоровою економікою та високою здатністю до прийняття рішень, тому ми фактично змогли знайти в нашій економіці кошти для надання значної підтримки на початку. Але я також вважаю, що є місце для того, щоб інші країни вийшли на сцену”, – пояснив Коллеруп.
В свою чергу речник з питань оборони партії “Радікальні ліві” Стінус Ліндгрін заявив, що зараз не час скорочувати підтримку Україні.
“Проблема в тому, що ми довгий час не виділяли нових коштів. Якщо ми вважаємо, що так важливо підтримувати Україну, і я чую, що всі партії так кажуть, то саме зараз ми повинні сісти в парламенті і подбати про те, щоб у нас були готові гроші”, – зазначив він.
Він уточнив, що вважає суми, виділені в попередні роки, достатніми.
“Я вважаю, що ми повинні повернутися до того рівня, на якому ми були в попередні роки”, – заявив він.
Ліндгрін додав, що останнім часом українці зазнають сильного тиску на полі бою. Кремль стверджує, що стратегічно важливе місто Покровськ, за яке тривалий час точилися запеклі бої, остаточно перейшло до рук росіян.
“Якщо подивитися на ситуацію в Україні зараз, то вона є критичною. Зараз не час знижувати амбіції. Ні в Данії, ні на міжнародному рівні”, – резюмував він.
Як повідомляє Сербський Економіст, знаковий для чорногорського туризму острів-готель Светі-Стефан біля Будви може відновити роботу до 1 травня 2026 року після багаторічного простою, оскільки уряд Чорногорії та орендар комплексу Adriatic Properties близькі до укладення угоди про його повторне відкриття.
Згідно з проектом домовленостей, діючі контракти з орендарем і Aman Resorts зберігаються, сторони відмовляються від претензій за арбітражними провадженнями, а витрати в Лондоні кожна з них несе самостійно, за винятком зобов’язання Adriatic Properties компенсувати Sveti Stefan Hotels близько 50,8 тис. фунтів стерлінгів, раніше сплачених до арбітражного суду.
Ключовим елементом проекту є зобов’язання орендаря і Aman підготувати комплекс до відкриття не пізніше травня 2026 року, при цьому термін оренди продовжується ще на чотири роки в компенсацію періоду простою і втраченого виторгу.
Окремим блоком передбачені зобов’язання щодо роботи з місцевою громадою: пріоритетне працевлаштування жителів Будви і Паштровичів, закупівля продукції у місцевих виробників, регулярні ярмарки локальних товарів, освітні та стипендіальні програми для молоді, а також цілорічні тури по регіону. Контроль за виконанням цих пунктів повинен взяти на себе новий консультативний орган, умовно названий «Рада Банкада», який буде щорічно звітувати перед урядом. Його можуть очолити сербський тенісист Новак Джокович, що, за оцінкою джерел Vijesti, додасть проекту додаткової публічності та довіри.
За інформацією ЗМІ, Джокович з початку 2025 року виступає неформальним посередником між урядом Чорногорії, Aman Resorts і Adriatic Properties у суперечці навколо Светі-Стефана і обговорює можливість участі в проекті вже в якості інвестора і представника готельної мережі Aman.
Комплекс Светі-Стефан, що включає однойменний острів-готель, віллу Мілочер і прилеглі пляжі, закритий з 2021 року на тлі конфлікту між державою і орендарем з приводу режиму доступу до пляжів і забезпечення приватності гостей.
Светі-Стефан – історичне укріплене селище-острів біля узбережжя Адріатики в декількох кілометрах від Будви, перетворене в середині XX століття на елітний курорт, де в різні роки відпочивали європейські монархи, світові політики і голлівудські актори. У 2007 році уряд Чорногорії уклав 30-річний договір оренди комплексу «Светі-Стефан – Мілочер» з компанією Adriatic Properties, пов’язаною з грецьким бізнесменом Петросом Статісом, а оперативне управління було передано сінгапурському люксовому оператору Aman Resorts; у 2015 році термін оренди був продовжений до 2049 року при зниженні щорічної орендної плати приблизно до 1,1 млн євро.
https://t.me/relocationrs/1886
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія вдруге поспіль вийшла на одне з лідируючих місць серед іноземних інвесторів в економіку Чорногорії і за підсумками січня-серпня 2025 року посіла друге місце за обсягом прямих інвестицій, поступившись тільки Туреччині.
Згідно з попередніми даними Центрального банку Чорногорії, загальний приплив іноземних прямих інвестицій (FDI) за вісім місяців 2025 року склав 595,58 млн євро, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чистий приплив інвестицій досяг 314,39 млн євро, знизившись на 4,75% рік до року.
З них 376,83 млн євро (63,3% загального припливу) припали на часткові вкладення, переважно в нерухомість (близько 308,9 млн євро, +8,4%), тоді як інвестиції в компанії та банки скоротилися і склали менше 68 млн євро. Близько 197,1 млн євро (33,1%) припало на міжкомпанійський борг.
За структурою по країнах лідером стала Туреччина – 92,2 млн євро, з яких більше половини припадає на внутрішньогруповий борг, близько 35,5 млн євро – на купівлю нерухомості. На другому місці Сербія з 91,84 млн євро, при цьому близько 60,9 млн євро сербські інвестори вклали саме в об’єкти нерухомості в Чорногорії. Далі йдуть Німеччина (43,5 млн євро), США (41,6 млн євро) і Кіпр (близько 40 млн євро).
Об’єднані Арабські Емірати інвестували близько 30,7 млн євро, приблизно порівну розподіливши кошти між нерухомістю та міжкомпанійським фінансуванням.
Росія, яка раніше входила до числа найбільших інвесторів Чорногорії, опустилася на сьому позицію.
За обсягом прямих інвестицій Україна не входить до топ-5 іноземних інвесторів у Чорногорії, проте українська присутність в економіці країни поступово розширюється. За даними податкових і митних органів Чорногорії, тільки в 2022 році громадяни України заснували близько 200 компаній, що становить близько 3% від загальної кількості нових фірм, створених іноземцями за рік.
Раніше повідомлялося, що на тлі війни та релокації бізнесу до Чорногорії помітно зросла кількість українських громадян, які отримали тимчасовий і постійний вид на проживання, а українські компанії в основному працюють у сфері послуг, IT та малого бізнесу.
Мережа аптек “Біла ромашка” (входить у Fozzy Group) відкрила перший велнес-простір у с.Лісники під Києвом у четвер, повідомили у пресслужбі компанії.
“Ми створили офлайн-простір, який відрізняється від звичайної аптеки чи косметичного магазину особливим асортиментом, який раніше можна було замовити лише онлайн”, — пояснила СЕО мережі “Біла ромашка” Наталя Смаглюк, слова якої наведено в релізі.
Новий простір “Біла ромашка” — це офлайн-магазин товарів для здоров’я та краси з широким вибором сертифікованих БАДів, вітамінів, CBD, натуральної доглядової косметики, засобів гігієни, а також продуктів для збалансованого харчування. Наразі в асортименті майже 2000 одиниць товарів від 43 брендів із США, Франції, Кореї, Іспанії, Греції та України. Серед них — Thorne, Solaray, Nature’s Way, Apivita, Weleda, Now, VVBETTER, Dr.Althea, Panfruit, The Elements та інші. В магазині також будуть ексклюзивно представлені товари українського бренду Vitalis Balance. Весь асортимент ретельно відбирали фахівці з фармацевтичною експертизою.
У магазині разом з фармацевтом працюватиме консультант.
Мережа аптек “Біла Ромашка” (ТОВ “Фоззі Фарм”) створена 2001 року, входить до Fozzy Group. Наразі мережа представлена 95 аптеками та одним велнес-простором у 47 населених пунктах України.
За даними YouControl, за підсумками третього кварталу 2025 року компанія отримала чистий дохід в 1,1 млрд грн, що на 25% вище за показники аналогічного періоду минулого року, а її чистий збиток становив 110 млн 567 тис грн проти 61 млн 708 тис грн за третій квартал 2024 р.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
