Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ)
“Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії”, – пояснили в асоціації.
Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала “овочева дефляція”. Завдяки гарному врожаю ціни на овочі “борщового набору” суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік.
Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%.
Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%.
Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт.
Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.
Члени Американської торговельної палати в Україні (AmCham Ukraine) обрали новий склад Ради директорів на 2026 рік, повідомила Палата. Результати виборів були оприлюднені на сайті палати.
Головою Ради директорів обрано Олену Кошарну (Horizon Capital). Співголовами стали Олександр МакУортер (Citi), Арвід Тюркнер (ЄБРР, Україна та Молдова) і Сергій Мартинчук (Cisco). Скарбником визначено Андрія Цимбала (KPMG), юридичним радником – Сергія Чорного (Baker McKenzie).
До складу Ради директорів також увійшли Юлія Бадрітдінова (McDonald’s в Україні, Чехії та Словаччині), Василь Бовділов (Unilever), Наталія Червона (Shield AI), Олег Хайдакін (Carlsberg), Михайло Харенко (Sayenko Kharenko), Ольга Косінова (Procter & Gamble), Тарас Панасенко (мережа мультимаркетів “Аврора”), Петро Рондяк (Winner Group), Тетяна Ставицька (Coca-Cola) і Васіле Варварой (Cargill).
Рада директорів AmCham Ukraine обирається щороку, вибори проходять у два етапи – висунення кандидатів та електронне голосування, а новообраний склад оголошують під час щорічних загальних зборів членів Палати.
Американська торговельна палата в Україні працює з 1992 року та об’єднує понад 600 компаній-членів – американських, міжнародних та українських. У повідомленнях Палати зазначається, що компанії-члени інвестували в Україну понад $50 млрд.
Тернопільський круп’яний завод ТОВ “ЕКОР ТЗ” 2025 року модернізував своє виробництво і встановив лінію з виробництва шести видів пластівців швидкого приготування, повідомила пресслужба підприємства в Facebook.
“Підприємство запускає лінію для виготовлення шести видів пластівців, яку реалізували спільно з українським виробником обладнання OLIS за підтримки партнерів з “USAID Агро”, – зазначається в повідомленні.
На новій технологічній лінії вироблятимуть пластівці пшеничні, гречані, ячмінні, горохові і два види вівсяних.
“Для нас це не просто нова лінія виробництва – це стратегічний крок до розвитку українського переробного сектору. Ми прагнемо показати, що в Україні можна виготовляти продукцію європейського рівня, використовуючи вітчизняну сировину та сучасні технології”, – зазначив директор ТОВ “ЕКОР ТЗ” Володимир Діденко, слова котрого наведено в пресрелізі.
На етапі пакування пластівців використовується обладнання Basis. Додатково встановлено обладнання для контролю ваги і металодетектор, який унеможливлює потрапляння металевих предметів у продукцію. Якість продукції перевіряється на кожному етапі приготування.
Підприємство має намір 2026 року розширити роботу напрямку пластівців і випускатиме їхні суміші: “5 злаків” та “7 злаків”. Крім того, зараз компанія вивчає перспективу випуску енергетичних батончиків і мюслі, досліджує ринок постачальників обладнання.
ТОВ “ЕКОР ТЗ” створено 2021 року в Тернополі. Спеціалізується на випуску круп борошномельної промисловості, які реалізує під “ТМ Екор”. Згідно із даними на його сайті підприємство щорічно виробляє 8 тис. тонн гречаної крупи, по 5 тис. тонн пшеничної, ячмінної та горохової, які реалізують в Україні, а також експортують до Канади, США, Аргентини, Бразилії, Африки, Індії, Китаю тощо.
Понад 25 тисяч проваджень відкрила Державна податкова служба проти компаній за 11 місяців 2025 року. Це на 35% більше, ніж до початку повномасштабної. Найбільше таких проваджень у Києві, на Дніпропетровщині та Київщині. Кожне 5 провадження цьогоріч відкрито проти бізнесу у сфері оптової торгівлі. Серед компаній, які потрапили на зауваження від ДПС, Деревтехсервіс, Кравбуд, редакція міської газети Кремінь та футбольний клуб Кривбас. А найбільше проваджень за весь час назбиралось у Миргородського комбінату хлібопродуктів №1.
25 035 провадження проти компаній відкрила Податкова цьогоріч. Це на 1,7% менше, ніж торік, проте на 35% більше, ніж до початку повномасштабної. Йдеться про виконавчі провадження про стягнення штрафів, податків та зборів з бізнесу на користь ДПС.
Кожне четверте провадження проти бізнесу цьогоріч відкрито у Києві — 5 757 справ від Податкової. Дніпропетровщина наздоганяє столицю: 4 738 проваджень. Замикає трійку Київщина — 1 467 проваджень.
Найбільше проваджень відкрила Податкова проти бізнесу у сфері оптової торгівлі — 5 380 справ. На другому місці — сфера сільського господарства та мисливства: 2 092 провадження. Наслідує сфера будівництва: 1 910 справ.
Лідером серед компаній, проти яких Податкова відкрила найбільше проваджень, приватне підприємство Деревтехсервіс із 29 провадженнями. За ним ідуть компанія Кравбуд (22), редакція міської газети «Кремінь» (20) та футбольний клуб «Кривбас» (17).
Зауважимо, що не всі провадження зараз видимі — деякі вже погашені, тому зникли з переліку. Якщо ж подивитися на активні провадження — тобто ті, що відкриті давно, але досі не закриті, то абсолютним лідером тут є Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 зі 79 діючими провадженнями. Наслідують компанії Кварсит (40) та Лерс (39).
Найбільше ж активних проваджень за весь час наразі у Києві (4 157), на Дніпропетровщині (3 931) та Харківщині (1 418).
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист над Україною, зокрема Одеським регіоном та критично важливою портовою інфраструктурою Чорного моря.
Росія продовжує знищувати та принижувати американський бізнес в Україні. Останні ракетні та дронові атаки Росії, спрямовані на Україну та Одеський регіон:
Поточна ситуація несе прямий ризик порушення глобальних ланцюгів постачання продовольства та сировинних товарів, що матиме далекосяжні наслідки для міжнародних ринків і продовольчої безпеки, зокрема зростання цін на продукти харчування та погіршення показників голоду у вразливих країнах.
Оцінити обсяги втрат експортерів зернових та олійних культур у режимі реального часу складно, однак наразі вони оцінюються у сотні мільйонів доларів США щомісяця. Без суттєвого посилення систем протиповітряної та морської оборони як український, так і міжнародний бізнес зіткнеться з критичними операційними викликами, включно з неможливістю фрахтування суден та отримання страхового покриття для суден, екіпажів і вантажів.
Палата закликає міжнародних партнерів невідкладно посилити повітряний та морський захист України з метою збереження життя цивільного населення, забезпечення безпеки критичної інфраструктури, портів, та безперервності глобальної торгівлі й ланцюгів постачання продовольства.
https://interfax.com.ua/news/press-release/1129438.html
АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, портова інфраструктура, УКРАЇНА, Чорне море
АТ “НАЕК “Енергоатом” у повному обсязі виконав спеціальні обов’язки із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (ПСО), спрямовані на зниження її вартості для населення, покривши 100% вартості послуги січня-листопада 2025 року на 148 млрд грн (з ПДВ).
“За послугу ПСО листопада “Енергоатом” спрямував 16 млрд 154 млн грн, продовжуючи нести ключове фінансове навантаження у системі підтримки соціального тарифу”, —повідомила компанія у середу.
В умовах воєнних викликів ПСО залишається одним із інструментів підтримки населення.
Загалом прогнозна вартість послуги ПСО для АТ “НАЕК “Енергоатом” у 2025 році становить 166 млрд грн (з ПДВ).
“Нагадаємо, “Енергоатом” покриває близько 85% обсягів фінансового навантаження, необхідного для виконання спеціальних обов’язків щодо захисту загальносуспільних інтересів”, – зазначили в НАЕК.
У 2024 році компанія сплатила за послугу ПСО 153 млрд 184 млн грн (з ПДВ).
Як повідомлялося, у 2024 році “Енергоатом” спрямував на виплату ПСО 58% свого чистого доходу. Чистий прибуток компанії за минулий рік склав 1,3 млрд грн.
Своєю чергою прибуток НАЕК до оподаткування за січень-вересень цього року склав 15 млрд 716,90 млн грн, а чистий прибуток – 12 млрд 839,29 млн грн, тоді як за аналогічний період минулого року компанія мала збиток – відповідно 5 млрд 503,44 млн грн та 4 млрд 593,46 млн грн.
Як зазначається у звіті компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід “Енергоатому” за дев’ять місяців цього року збільшився на 33,4% – до 173 млрд 873,86 млн грн.
Наразі “Енергоатом” експлуатує дев’ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт, які розташовані на підконтрольній Україні території.
Запорізька АЕС з шістьома енергоблоками ВВЕР-1000 загальною потужністю 6000 МВт після її окупації 3-4 березня 2022 року не виробляє електроенергію з 11 вересня того ж року.
