BGV Group Management підписала меморандум про подальшу співпрацю з двома компаніями в сфері будівництва в рамках засідання Спільного українсько-саудівського ділового ради, повідомили в прес-службі BGV агентству «Інтерфакс-Україна» .
Засідання Спільного українсько-саудівського ділового ради об’єднало представників урядових інститутів, профільних організацій і провідних компаній України та Королівства Саудівська Аравія. Українську сторону в Ер-Ріяді представили приватні компанії ключових секторів економіки, які разом налічують понад 150 тис. працівників і формують близько 4% ВВП країни. Сукупний потенціал проектів, представлених у столиці Королівства, перевищує $1 млрд.
Підписаний BGV Group Management меморандум передбачає проведення переговорів, опрацювання спільних можливостей і планування конкретних кроків щодо реалізації потенційних проектів.
Крім того, команда BGV взяла участь у конференції UNIDO, де обговорила з партнерами з Саудівської Аравії напрямки майбутньої взаємодії. Компанія також приєдналася до промо-заходу «Investment Dialogue: Mobilizing Gulf Capital For Sustainable Industrial Growth In Ukraine», в рамках якого представила власні інвестиційні ініціативи, зокрема, в сфері видобутку корисних копалин.
За результатами роботи Ради сторони домовилися про створення галузевих робочих груп, підготовку дорожньої карти співпраці та планування наступного засідання в розширеному форматі.
BGV Group Management – це інвестиційна група Геннадія Буткевича, заснована в 2015 році. Компанія має п’ять бізнес-напрямків, в рамках яких розвиває проекти з видобутку, енергетики та інфраструктури, рітейлу, девелопменту та в галузі освіти і спорту. З 2022 року команда BGV фокусно почала працювати в девелоперському напрямку, враховуючи пріоритетність відновлення та будівництва нових житлових, комерційних та інших інфраструктурних об’єктів в Україні.
З 2022 року BGV фокусно почала працювати в девелоперському напрямку, враховуючи пріоритетність відновлення та будівництва нових житлових, комерційних та інших інфраструктурних об’єктів в Україні. У червні 2024 року до складу групи увійшла нова компанія – BGV Development, що займається саме девелоперськими проектами. У будівельній екосистемі є виробник газобетону під брендом Poriston (екс-Аерок), завершено три проекти, на стадії реалізації п’ять, у тому числі котеджне містечко Equides Villas і два партнерських з SAGA Development житлових проекти.
Гірничорудні підприємства України у січні-листопаді поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 28 млн 774,717 тис. тонн з 30 млн 250,394 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 14% – до $2 млрд 176,431 млн з $2 млрд 530,162 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,94% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (17,24%) та Польщі (16,26%).
Крім того, Україна за січень-листопад 2025 року імпортувала ЗРС на $92 тис обсягом 128 тонн з Нідерландів (47,83%), Італії (38,04%) та Норвегії (14,13%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 2,031 тис. тонн на $409 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис. У 2023 році експорт ЗРС знизився у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
«Укрнафта» продовжує цифрову трансформацію. Сьогодні штучний інтелект стає одним із ключових інструментів, що допомагає компанії точніше працювати з надрами, ухвалювати більш виважені технологічні рішення та підвищувати ефективність видобутку.
Науково-дослідний та проєктний інститут «Укрнафти» створив п’ять інструментів на основі нейромереж, які вже змінюють підхід до геології та планування розробки родовищ.
1. Автоматична обробка великих масивів геолого-промислових даних.
Спеціалісти проводять інтелектуальний аналіз даних, розпізнавання тексту і структури документів на зображеннях та автоматичний переклад документів на українську мову. До липня 2026 року планується завершити повну обробку 1,8 млн відсканованих паперових носіїв та створити повноцінний цифровий архів геолого-промислової документації.
2. Розпізнавання та класифікація кривих геофізичних замірів на зображеннях.
Нейромережі суттєво прискорюють та підвищують якість процесу оцифрування відсканованих каротажних діаграм. Завдяки цьому спеціалісти швидше отримують критично необхідні дані для аналізу та визначення місць залягання продуктивних пластів і їхніх характеристик. Додатково створено модуль для автоматичної ув’язки комплексу кривих геофізичних досліджень за глибиною з допомогою нейромереж.
3. Автоматична інтерпретація літологічних та петрофізичних характеристик
Потужний інструмент аналізу геофізичних досліджень, який відтворює логіку досвідченого інтерпретатора, автоматично формуючи попередній прогноз важливих характеристик по всій глибині розрізу. Це дозволяє уточнювати межі пластів, знаходити потенційно продуктивні інтервали, швидше і точніше ухвалювати стратегії розробки родовищ.
4. Підготовка даних для цифрових 3D-моделей родовищ
Автоматизовано повний цикл підготовки вхідних даних для цифрових моделей родовищ. Фактично формуємо основу для digital fields — цифрових двійників, що допомагають управляти родовищем у режимі реального часу.
5. Рекомендаційна система вибору свердловин-кандидатів для проведення заходів з інтенсифікації.
Нейромережі використовуються для аналізу накопиченого досвіду виконаних технологічних операцій та прогнозу можливих дебітів для кожної свердловини після інтенсифікації. Такий підхід дозволяє швидко виокремити для подальшого аналізу саме ті об’єкти, де проведення робіт може дати найбільший приріст видобутку саме зараз.
Компанія проводить системну роботу, що дозволяє ефективно використати масив даних, накопичених за десятиліття, поєднати їх із результатами сучасних досліджень і створити новий рівень точності — як у плануванні, так і в роботі з родовищами.
У 2026 році «Укрнафта» продовжить використовувати нові технології:
▪️ збільшення масштабів цифрової трансформації;
▪️ оптимізація виробничих процесів;
▪️ оперативне та максимально точне прогнозування видобутку;
▪️ автоматизація інтерпретації сейсмічних досліджень;
▪️ інтелектуальне прогнозування роботи обладнання.
«Укрнафта» рухається до того, щоб видобуток вуглеводнів в Україні базувався на точних даних, цифрових моделях та сучасних технологічних рішеннях, що допоможе більш ефективно забезпечити енергетичну стійкість країни.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна в 2025 році через зміни правил торгівлі з Європейським Союзом не змогла поставити на зовнішні ринки агропродукції на EUR2 млрд, з яких 95% не поставлено саме на європейський ринок, повідомила голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олександра Авраменко на конференції «Ведення агробізнесу в Україні».
Експерт нагадала, що 2025 рік був щедрим на формати співпраці України з Європейським Союзом. Вперше в історії Україна мала три framework торгівлі з ЄС. Перший – автономні торговельні заходи (АТЗ), тобто односторонні референції, які були введені Євросоюзом для підтримки України. Вони діяли до червня 2025 року. Другий – перехідний період після закінчення АТС тривав п’ять місяців. Третій – запрацював 29 жовтня 2025 року.
“Дестабілізація і відсутність прогнозованості (в торгівлі з ЄС – ІФ-У) призвели до того, що станом на 1 грудня 2025 року Україна не доекспортувала агропродукції на EUR2 млрд, 95% з яких – це недоекспорт до Європейського Союзу. Тобто продукція, яка не була експортована до ЄС, фактично нікуди не була експортована. Це досить критично в наших обставинах”, – зазначила Авраменко.
Вона підкреслила, що мати новий торговельний режим набагато краще, ніж його не мати.
Експерт висловила сподівання, що протягом 2025 року українські експортери отримають певний досвід поставок продукції на європейський ринок за новими правилами і в 2026 році будуть мати більше розуміння нового механізму торгівлі.
Авраменко також нагадала про введений ЄС в рамках оновленої торговельної угоди механізм Cyber Measures, який дозволяє будь-якій країні в разі відчуття тиску з боку української агропродукції звернутися до Єврокомісії, яка проведе розслідування і, при необхідності, введе обмеження на імпорт з України.
Експерт також підкреслила важливість впровадження Україною стандартів Європейського Союзу, викладених у 20 регламентах, до кінця 2028 року.
Випуск № 1 – грудень 2025 року
Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку
Перша половина грудня 2025 року пройшла в очікуванні засідання Комітету ФРС США та рішення щодо нового рівня ключової ставки. 10 грудня на засіданні, як і очікували ринки й інвестори, Комітет ухвалив рішення про наступний етап пом’якшення, що змістило процентні ставки ФРС до нового діапазону: від 3,5% до 3,75%. Після озвучення рішення про новий діапазон ставок голова ФРС Джером Пауелл повідомив, що Комітет вирішив знизити ставки через низку чинників, серед яких – охолодження на ринку праці у США, тобто фактичне зростання рівня безробіття. За його словами, ФРС вважає, що нещодавні показники зайнятості (близько 60 тисяч робочих місць) були «завищені». «Немає безризикового шляху для політики, коли ми долаємо цю суперечність між нашими цілями щодо зайнятості та інфляції. Наш обов’язок — переконатися, що одноразове підвищення рівня цін не стане постійною проблемою інфляції», — зазначив Джером Пауелл.
Чи буде наступне зниження ставки наприкінці січня 2026 року – одне з головних питань, на яке у ФРС не дали відповіді. У ФРС кажуть, що рішення щодо наступного голосування наприкінці січня ще не ухвалено. Джером Пауелл вважає, що після зниження на три чверті пункту процентні ставки перебувають у діапазоні нейтральних – на рівні, якого прагне ФРС, оскільки він не прискорює та не уповільнює економічного зростання. Тим часом голова ФРС відкинув припущення, що наступного року може відбутися підвищення ставки.
Для пари EUR/USD чергове зниження ключової ставки означає продовження тренда послаблення позицій долара США. Фактично за кілька днів після рішення ФРС про новий діапазон ставок курс досяг рівня $1,1740, хоча саме в день голосування Комітету ФРС (10 грудня) перебував на рівні $1,1628. Отже, курс долара тестує нові рівні. Деякі західні аналітики навіть вважають, що цілком імовірний рух до позначки $1,1800 і навіть далі.
Поки у США відбуваються етапи пом’якшення монетарної політики, Європейський центральний банк продовжує триматися консервативної позиції. Президент ЄЦБ Крістін Лагард зауважила, що економіка єврозони продемонструвала стійкість перед обличчям геополітичних та економічних потрясінь. Однак наголосила, що для розкриття її повного потенціалу необхідні глибші структурні реформи, додавши, що лише через монетарну політику цієї мети неможливо досягти.
Оскільки позиція ФРС пом’якшується, а ставки ЄЦБ залишаються стабільними, різниця в ставках зменшується на користь євро. Тож наразі трейдери бачать менший ризик зниження для євро й очікують, що пара EUR/USD залишатиметься вище за $1,1650. Контраст між ставками ФРС і сигналами ЄЦБ про відсутність зниження ставок стимулює відтік капіталу до європейських активів і непогано підтримує євро на горизонті найближчого місяця.
Внутрішній український контекст
У першій половині грудня гривня трималась у коридорі 42,26–42,33 грн за долар (офіційний курс), причому з короткостроковою тенденцією до укріплення – 8 грудня на міжбанку середнє значення курсу досягло рівня 42,03 грн/дол., хоча далі в грудні курс все одно повернувся до значень вище за 42,2 грн/дол.
У грудні гривню підтримало кілька важливих чинників. Один із найголовніших – це збільшення міжнародних резервів: за попередніми даними НБУ, на 1 грудня резерви становили 54,748 млрд доларів. Отже, в листопаді резерви зросли на 10,6%. Як пояснили в Нацбанку, така динаміка зумовлена найбільшими з початку року обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком і боргові виплати країни в іноземній валюті. Наразі обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку і забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.
Завдяки надходженням від партнерів на рахунки уряду в НБУ в листопаді надійшло 8,147 млрд доларів, з яких найбільша сума (6,880 млрд дол.) – від від ЄС у межах ініціативи країн G7 ERA й інструменту Ukraine Facility. Продаж валюти Нацбанком на ринку в листопаді зменшився порівняно з жовтнем – НБУ продав на валютному ринку 2,728 млрд доларів, викупив до резервів 1,3 млн доларів, тож чистий продаж валюти НБУ в листопаді становив 2,727 млрд доларів.
Облікова ставка НБУ не змінились: 11 грудня в НБУ поінформували, що залишили ставку на рівні 15,5% річних. У Нацбанку пояснили: рішення є необхідним для підтримання привабливості гривневих інструментів, стійкості валютного ринку та контрольованості очікувань з метою приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики.
Поки що ситуація така, що гривня не має переживати різких ривків, проте надалі (вже в 2026 році) на курс гривні буде тиснути низка чинників, серед яких, зокрема, можливі складнощі з надходженням зовнішньої допомоги (та зменшення розміру такої допомоги). Крім того, серед ризик-чинників, здатних вплинути на девальваційний тренд, – збільшення бюджетних видатків на потреби оборонного сектору, дефіцит робочої сили на ринку праці, ускладнення функціонування енергетики в умовах постійних ракетно-дронових атак, нові хвилі міграції за кордон.
Загалом на 2026 рік базовий сценарій Національного банку передбачає, що Україна отримає більш ніж 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. Але, як пояснив голова НБУ Андрій Пишний, величезний вплив на перспективи має подальша підтримка міжнародних партнерів, зокрема взаємодія з Міжнародним валютним фондом. Важливо, що наприкінці листопада місія Міжнародного валютного фонду й українська влада досягли угоди на рівні персоналу щодо нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (EFF) із потенційним доступом до фінансування розміром 8,1 млрд доларів. Нова угода передбачає комплекс заходів фіскальної та монетарної політики, які мають стати основою програми, а основними цілями програми є підтримка макроекономічної стабільності, відновлення боргової та зовнішньоекономічної стійкості, боротьба з корупцією та підвищення якості врядування.
Курс долара США: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
У першій половині грудня долар США на українському ринку мав різносторонній рух, проте переважним залишався тренд на укріплення долара та, відповідно, послаблення гривні.
Протягом перших двох тижнів грудня курс змінювався таким чином: на міжбанку курс продажу на початку місяця перебував на позначці 42,37 грн/$, далі 8 грудня гривня укріпилася до 42,02 грн/$, пізніше в грудні гривня втрачала: курс сягнув рівня 42,43 грн/$, а тоді відбувся відкат до рівня 42,2 грн/$.
У першій половині грудня середній курс купівлі знаходився у коридорі 41,9–42,10 грн/$ за готівковим ринком, а продаж був у межах 42,35–42,55 грн/$. У касах банків спред між курсом купівлі та продажу порівняно з листопадом не змінився та становить станом на середину грудня 0,45–0,6 грн/дол.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Курс євро: динаміка й аналіз
Загальна характеристика поведінки ринку
Курс євро на українському ринку в першій половині грудня впевнено укріплювався: впродовж двох тижнів офіційний курс євро змістився з позначки 48,89 грн/€ до значення 49,51 грн/€.
Ключові спостереження
Ø Геометрія курсів:
o Курс продажу готівкового євро на початку перебував біля позначки 49,45–49,50 грн/€. Проте ближче до середини грудня євро укріпився, і на готівковому ринку середній курс продажу євро досягнув позначки 49,8 грн/€. Це відображає тренд міжбанку, де на початку місяця курс продажу був на рівні 49,28 грн/€, а в середині місяця – 49,50 грн/€.
Ø Попит і пропозиція:
o Попит на євровалюту залишається на доволі високому рівні, особливо з боку бізнесу, що проводить розрахунки з європейськими продавцями в євро. На готівковому ринку євровалюту також активно купують, очікуючи на подальшу тенденцію укріплення євро в 2026 році.
o Спред між курсом купівлі та курсом продажу євро на готівковому ринку в грудні не змінився та залишається високим – в межах 0,5–1 грн/€.
Ключові фактори впливу
Прогноз
Рекомендації: долар чи євро — купувати, продавати чи чекати?
USD/UAH
Долар США перебуває під тиском монетарної політики ФРС США, а також невизначеності щодо подальших етапів зниження ключової ставки протягом 2026 року. Наразі економіка США стикається зі значними економічними потрясіннями, включаючи тарифи, дефіцит робітників через імміграційні обмеження Дональда Трампа та масштабні скорочення державних витрат. Для ФРС рівень прогнозованості ускладнений відсутністю комплексних даних про ціни та ринок праці, збір яких було припинено під час зупинки роботи уряду.
У грудні та на початку січня ринки очікують на подальше послаблення долара, реалістичним наразі виглядає коридор $1,1690–1,1810.
Для українських інвесторів ключовою валютою накопичень залишатиметься долар, купівлю якого варто передбачити в межах середньострокової та довгострокової стратегії.
EUR/UAH
Євровалюта в грудні на українському ринку укріплюється, але імовірність різких коливань і короткострокових відкатів залишається. Однак євро найближчим часом буде триматися висхідного тренда завдяки загальносвітовому ринковому тренду укріплення щодо долара. Стратегія залучення євровалюти до портфелів інвесторів має бути виваженою, і хоча стратегічно євро має високий потенціал зростання, висока волатильність курсу може вплинути на майбутню дохідність у разі рішення про терміновий вихід з євроінвестицій.
Загальна стратегія
Поетапне зниження ключової ставки ФРС США веде до послаблення долара, а на подальші рішення Комітету ФРС щодо рівня ставки впливатимуть дані про ціни та ринок праці у США. Євровалюта впевнено укріплюється на тлі рішень ФРС і відсутності різких змін у політиці Європейського центрального банку, який поки що зберігає поточний рівень ставок.
З огляду на світові тенденції, у середньостроковій і довгостроковій стратегії інвесторам доцільно вибрати долар ключовою валютою заощаджень, адже навіть послаблення цієї валюти не впливає на рівень ліквідності доларових заощаджень. Накопичення в євровалюті доцільно використовувати для короткої позиції, а також як диверсифікацію портфеля під час формування довгострокової валютної програми.
Ключові прогнози щодо валютного ринку в Україні пов’язані з девальвацією гривні протягом 2026 року. Це означає стабільний попит на долар і часті сплески пікового попиту на євровалюту. В умовах високих ризиків, пов’язаних із продовженням бойових дій, складною енергетичною ситуацією, зниженням економічної активності, проблемами на ринку праці та складною прогнозованістю надходження коштів від партнерів наступного року, попит на долар у короткостроковій перспективі зростатиме. Національний банк України триматиметься стратегії курсової гнучкості, що означатиме відсутність різких девальваційних гойдалок і своєчасне згладжування коливань. Майбутнє послаблення гривні дозволяє інвесторам формувати надійний портфель валютних заощаджень у ліквідних іноземних валютах, де базовими залишатимуться долар і євро.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
Ліцензія Національного банку України на здійснення валютних операцій (торгівля валютними цінностями в готівковій формі) № 39806926 від 06.06.2024.
Українські підприємства у січні-листопаді поточного року збільшили споживання металопрокату на 25,48% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,759 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 1,49 млн тонн, або 39,63% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 11 місяців 2025 року метпідприємства виробили 5,966 млн тонн металопрокату (103,92% проти аналогічного періоду 2024 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано 3,697 млн тонн, або 60%. В січні-листопаді 2024 року частка експорту становила 67,6% (3,881 млн тонн у загальному виробництві металопрокату 5,741 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-листопаді 2025 року становить 33,62%, що значно нижче за показник того самого періоду 2024 року (46,25%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 11 міс.-2025 помітно перевищує показник рік тому: 44,31% та 39,04% відповідно. Частка сортового прокату також значно вища за показник січня-листопада 2024 року: 22,07% проти 14,71%.
Структура імпорту у січні-листопаді 2025 року, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим: 68,14% та 21,78% відповідно проти 78,87% та 19,52% в аналогічному періоді рік тому.
“За 11 місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 3,759 млн тонн металопрокату, з яких 1,490 млн тонн, або 39,63% припадає на імпорт. В січні-листопаді 2024 року ємність внутрішнього ринку була 2995,6 тис. тонн, з яких 1135,6 тис. тонн, або 37,91% імпортовано. Таким чином, у січні-листопаді 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку проти січня-листопада 2024 року на 25,48%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 1,72%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 11 місяців 2025 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського Союзу (81,0%), іншої Європи (8,8%) та СНД (5,5%).
Серед металургійних імпортерів за підсумками 11 міс.-2025 перше місце посіли інші країни Європи (50,6%), на другому ЄС-27 (22,3% ), на третьому – країни Азії (21,6%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
