За даними Постійного імміграційного спостережного центру (OPI) при Мінсоцполітики та міграції Іспанії, на 30 вересня 2025 року в країні мали чинний дозвіл на проживання 7 426 481 іноземних громадян. Це на 4,5% більше, ніж роком раніше.
З цього числа 54% (близько 4 млн осіб) – громадяни країн ЄС, ЄАВТ і Великої Британії, які мають сертифікат реєстрації громадянина ЄС або картку іноземця TIE за Угодою про вихід Великої Британії з ЄС. Найчисленніші національності в цій групі – румуни, італійці та британці: на них припадає 51% усіх європейських резидентів.
Окремим блоком у статистиці виділяється українська громада. За даними, заснованими на офіційній статистиці Мінсоцполітики та міграції Іспанії, понад 326 тис. громадян України станом на вересень 2025 року мають чинний дозвіл на проживання в країні. Істотна частина цього числа – люди, які отримали захист за директивою ЄС про тимчасовий захист, введеною після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.
Зростання української діаспори було особливо різким у 2022–2023 роках, але в 2024–2025 роках динаміка помітно сповільнилася: якщо річний приріст у розпал війни вимірювався тризначними відсотками, то станом на осінь 2025 року він опустився до однозначних значень.
Британці після Brexit залишаються однією з трьох найбільших європейських громад в Іспанії поряд з румунами та італійцями. Офіційний звіт OPI не наводить у відкритому короткому зведенні точну кількість громадян Великої Британії, але підкреслює, що саме ці три національності становлять більше половини всіх резидентів з ЄС/ЄАВТ та Великої Британії.
Характерна деталь – віковий профіль британської діаспори. Середній вік британських резидентів помітно вищий за середній серед іноземців і становить близько 57 років, що відображає популярність Іспанії як країни для пенсіонерів і «другої резиденції» для громадян Великої Британії.
Таким чином, Іспанія до кінця 2025 року залишається однією з ключових країн ЄС за кількістю постійних іноземних резидентів, а структура міграції поступово зміщується: європейські громади як і раніше домінують, але все більшу роль відіграють громадяни України та країн Латинської Америки.
http://relocation.com.ua/more-than-326000-ukrainian-citizens-have-a-valid-residence-permit-in-spain/
ПрАТ «Агрофірма »Троянда” (Київ) повідомило про проведення позачергових загальних зборів акціонерів у дистанційному форматі (опитування).
Згідно з повідомленням у системі розкриття регульованої інформації, голосування відбуватиметься шляхом подання бюлетенів до депозитарної установи: початок прийому бюлетенів – 22 грудня 2025 року (11:00), завершення реєстрації та голосування – 30 грудня 2025 року (18:00).
До порядку денного зборів внесено, зокрема, питання обрання лічильної комісії, внесення змін до статуту та затвердження статуту в новій редакції, а також затвердження договору купівлі-продажу майнових прав (з урахуванням змін), укладеного товариством з ТОВ «Акроніінвест».
Компанія також повідомила, що раніше подане повідомлення про збори, розміщене 11 грудня, було відкликано через технічні помилки, після чого в системі розкриття інформації було опубліковано виправлене повідомлення.
ПрАТ «Агрофірма »Троянда” (код ЄДРПОУ 03359658) зареєстровано 20 вересня 2001 року в Києві, статутний капітал – 53,03 млн грн. Керівник – Петро Вакульчук. Основний вид діяльності за КВЕД – організація будівництва будівель; серед інших видів діяльності вказані операції з нерухомістю та будівництво. Кінцевий бенефіціарний власник, згідно з даними реєстрів, – Василь Хмельницький.
ПрАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаси) проведе 24 грудня 2025 року дистанційні позачергові загальні збори акціонерів, випливає з повідомлення товариства.
Згідно з повідомленням, голосування відбуватиметься шляхом надсилання бюлетенів до депозитарної установи, крайній термін подання – до 18:00 24 грудня.
На порядку денному, зокрема, – обрання лічильної комісії, затвердження пакету додаткових угод з АТ «Сенс Банк» до договору про відкриття кредитної лінії та договорів забезпечення, а також надання повноважень на укладення подальших додаткових угод за цими документами. Крім того, акціонери планують достроково припинити повноваження чинного складу наглядової ради та обрати новий склад наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.
«Черкаське хімволокно» – єдиний виробник текстильних віскозних ниток в Україні. Ключовою діючою виробничою одиницею «Черкаського хімволокна» є Черкаська ТЕЦ, яка опалює і забезпечує гарячою водою більшу частину міста.
В Україні в понеділок, 22 грудня, без опадів, лише вдень на північному сході країни місцями невеликий дощ і мокрий сніг, повідомив Укргідрометцентр. У більшості західних, центральних і південних областей вночі та вранці туман. Вітер переважно північно-західний, 3-8 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на Закарпатті та півдні країни вночі 0-5° тепла, вдень 3-8°.
У Києві в понеділок без опадів. Вітер північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 1-3° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 22 грудня найвища температура вдень була 10,0 в 1989 р., найнижча вночі -20,2 в 1967 р.
У вівторок, 23 грудня, в Україні без опадів, лише вдень на південному заході країни невеликий мокрий сніг (на Закарпатті та в Одеській області з дощем), на дорогах місцями ожеледиця. Вітер переважно північний, 3-8 м/с.
Температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла (вдень на Закарпатті та півдні країни 1-6° тепла).
У Києві у вівторок без опадів. Вітер переважно північний, 3-8 м/с. Температура вночі 0-2° морозу, вдень 0-2° тепла.
Пасажиропотік через український кордон у третій тиждень грудня, з 13 по 19 грудня, з наближенням Різдва підскочив на 26,3% – до 562 тис., а в ці вихідні зростання досягло 50%, що викликало черги на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною, свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 279 тис. з 226 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд було ще більш істотним – до 283 тис. з 219 тис.
Цієї суботи, 20 грудня, кількість перетинів кордону на виїзд і в’їзд також була близькою – 62 і 63 тис. порівняно з, відповідно, 41 тис. і 39 тис. минулої суботи.
Кількість транспортних засобів, які проїхали через пункти пропуску, цього тижня також підскочила до 140 тис. з 123 тис. тижнем раніше, а потік машин з гуманітарними вантажами залишився на рівні близько 520.
За даними Держприкордонслужби, станом на 12:00 неділі черги були відсутні на кордоні з Румунією і Польщею, тоді як на кордонах з трьома іншими країнами вони були у всіх пунктах пропуску.
На кордоні з Польщею найбільше легкових авто і автобусів очікували проїзду на ПП «Краковіц» – 150 і 20. Черга на ПП “Устилуг” становила 125 авто і 15 автобусів, на ПП «Рава-Руська» – 110 авто, ПП «Смильниця» – 85 авто і 6 автобусів, ПП «Шегині» – 80 авто і 19 автобусів, ПП “Грушев” – 80 авто і 9 автобусів, ПП «Нижанковичі» – 80 авто і 1 автобус, ПП «Угринів» – 75 авто і 9 автобусів, «Ягодин» – 30 автобусів (пропуск легкових авто тимчасово не здійснюється).
Проходження кордону зі Словаччиною в ПП “Ужгород” очікували 40 легкових машин і 2 автобуси, в ПП «Малий Березний» – 30 машин.
На кордоні з Угорщиною найбільша черга була на ПП «Лужанка» і «Дзвінкове» – відповідно 50 і 45 авто. На ПП «Косино» і “Вилок” накопичилося по 30 машин, на ПП «Тиса» – 5.
Сумарні показники перетину кордону цього тижня трохи менші за торішні. Тоді за ті ж 7 днів з України виїхало 294 тис. осіб, а в’їхало 290 тис., хоча потік машин був меншим – 134 тис.
Минулого року цього тижня було зафіксовано стрибок пасажиропотоку на 28,1%, а наступного тижня він зріс ще на 12,5%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що почався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і склав 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії і «псевдореферендуми» на окупованих територіях, а потім масових обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості виїжджаючих над в’їжджаючими. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 203 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо в квітні він очікував у 2026 році чистого припливу в Україну 0,2 млн осіб, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку в цьому році. «Чисте повернення почнеться тільки в 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)», – додав НБУ і підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які зараз залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців в Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалася в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а в цілому в світі – в 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно з 3,757 млн на квітень.
АВТО, АВТОБУС, КОРДОН, ПОЛЬЩА, СЛОВАЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
