Куди переїжджає бізнес?
Майже 8 тисяч компаній релокувались по Україні за 8 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Загалом 8 345 разів український бізнес переїздив по країні цьогоріч. Кількість переїздів стабілізувалась й навіть стала меншою, ніж до початку повномасштабної. Найпопулярнішим регіоном, звідки та куди переїжджає бізнес, залишається Київ.
8 345 переїздів бізнесу з одного регіону в інший було зафіксовано в Україні цьогоріч. Це майже так само, як і торік, й навіть на 10% менше, ніж у 2021 році. Загалом 7 988 компаній здійснили релокацію по Україні за цей період. Варто зазначити, що деякі бізнеси встигли переїхати навіть кілька разів.
Найчастіше переїжджають компанії, що працюють у сфері торгівлі: фактично, це кожен третій бізнес з усіх, хто переїздив країною. Також часто переїжджає бізнес у сфері будівництва (6%), сільського господарства (5%) та нерухомості (5%).
Більшість бізнесів переїжджає за маршрутом до та з Києва. Основними напрямками переміщення бізнесу залишаються маршрути між Києвом та областями. Найпопулярнішими стали переїзди зі столиці до Київської області (494 компанії), до Дніпропетровської області (379), а також у зворотному напрямку: з Київської області до столиці (378). На Харківщину з Києва переїхали 358 компаній, тоді як з Дніпропетровщини до столиці — 336.
Варто зазначити, що Харківщина цьогоріч загалом у лідерах: у прифронтовий регіон переїхало більше бізнесів, аніж виїхали з нього: +374 компанії цьогоріч. Схожа картина у Запорізькій (+276), Львівській (+161), Закарпатській (+83) та Київській (+77) областях. Натомість у столиці — зворотна тенденція: звідти виїхало на 657 компаній більше, ніж приїхало. Далі за від’ємним балансом ідуть Дніпропетровська область (-102), Донецька (-97), Волинська (-83) та Полтавська (-62).
Загалом найбільше бізнесу виїхало саме зі столиці — 2 909 компаній, це 36% від загалу. Серед інших регіонів-донорів варто відзначити Дніпропетровщину (824 компанії), Київщину (770), Одещину (507) та Львівщину (451).
Водночас Київ залишається і головним пунктом призначення, куди переїжджає бізнес — 2 252 компанії обрали його новим місцем роботи. Наслідують Київщина (847), Харківщина (742), Дніпропетровщина (722) та Львівщина (613).
3 компанії, що входять до цьогорічного Індексу Опендатабота, також встигли змінити свою юридичну адресу. Серед них компанія ОПЕРКОМ, яка працює у ресторанно-готельній сфері, з доходом у 1,4 млрд грн за минулий рік. Компанія переїхала з Києва до Запорізької області та наразі перебуває у процесі оформлення банкрутства.
Медична лабораторія Ескулаб, з доходом у 942,4 млн грн, у лютому повернулося на Львівщину після короткого перебування у столиці. Страхова компанія АСКО ДС, яка торік мала 83,9 млн грн доходу, у серпні перемістилося з Донеччини до Києва.
https://opendatabot.ua/analytics/business-relocation-2025
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» (Київ) призупинила виробництво через переповненість складів, яка виникла через конфлікт з аптечними мережами.
Як повідомило видання «Економічна правда», склади компанії «вщерть заповнені через небажання найбільших аптечних мереж реалізовувати продукцію компанії».
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до компанії з приводу коментаря щодо ситуації, але поки що не отримало відповіді.
Фармкомпанія «Дарниця» – лідер фармринку України в натуральному вираженні. Компанія присутня на ринку понад 90 років і випускає ліки 180 брендів у 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Комунальне підприємство “Київтеплоенерго” (“КТЕ”) додало в роботу генератори великої потужності – від 600 кВт до 2 МВт, що можуть бути задіяні на столичних котельнях як джерела резервного живлення у разі надзвичайних ситуацій.
“На сьогодні 136 генераторів розміщено на теплоджерелах. Тобто всі котельні, де є технічна можливість, мають аварійний запас живлення”, – повідомило “КТЕ” в телеграм-каналі.
За словами процитованого компанією заступника голови Київської міської держадміністрації (КМДА) Петра Пантелеєва, генератори великої потужності значно посилили можливості роботи теплоджерел в умовах відсутності електроенергії.
“Ще раніше ми подвоїли кількість мобільних модульних котелень, яких зараз у розпорядженні міста є 51 од. Котельні в аварійному режимі можуть забезпечувати теплопостачання лікарень чи інших критично важливих закладів на період ліквідації пошкодження на енергооб’єкті”, – зазначив він.
За словами Пантелєєва, в Києві зростає кількість житлових будинків, оснащених устаткуванням альтернативного виробництва електроенергії.
“Резервні шляхи живлення, варіанти альтернативних підключень, відпрацювання різних основних і запасних сценаріїв та інструкцій, алгоритмів взаємодії – це невід’ємна складова готовності до зими”, – підсумували в “КТЕ”.
За його даними, за останній місяць місто провело тренування сил цивільного захисту Києва та області для відпрацювання дій в умовах гіпотетичних пошкоджень великих енергооб’єктів. Подібні тестові навчання будуть ще проводитися до того, як розпочнеться подача тепла.
Генеральний директор датської компанії Terma A/S Генрієтта Тюгесен на зустрічі в Міністерстві оборони України повідомила про відкриття представництва в Україні.
Як повідомляє прес-служба українського оборонного відомства, заступник міністра оборони України з питань розвитку авіації Олександр Козенко провів зустріч з делегацією датської компанії TERMA A/S на чолі з генеральним директором. Переговори були присвячені зміцненню авіаційних можливостей Збройних сил України.
Під час переговорів сторони зосередилися на ключових напрямках співпраці, зокрема: досвіді та перспективах інтеграції обладнання виробництва Terma A/S в існуючий парк літаків Повітряних сил ЗСУ, вдосконаленні авіаційних систем і засобів виявлення, попередження та протидії із застосуванням рішень датської компанії.
Під час обговорення заступник міністра також запропонував керівництву Terma A/S розглянути можливість участі в перспективних проектах вітчизняного військового та цивільного літакобудування.
У свою чергу Тюгесен поінформувала українську сторону про відкриття представництва компанії в Україні, що показало серйозність намірів Terma A/S щодо розвитку бізнесу в країні.
Terma A/S – це найбільший датський виробник оборонної та аерокосмічної продукції з більш ніж 2 000 співробітників по всьому світу. Компанія пропонує радіолокаційні системи, авіоніку та космічну електроніку. Штаб-квартира Terma розташована в місті Люструп, Данія.