Суд у Франції відпускає власника месенджера Telegram Павла Дурова під заставу у 5 мільйонів євро. Він вже покинув будівлю суду на автомобілі у супроводі поліції. Затримання Дурова сколихнуло мільйони користувачів, у Росії піднялась хвиля на захист бізнесмена, а в Європі та Україні знову вголос заговорили про те, що цей месенджер є джерелом фейків, дезінформації та російських наративів.
Суд в середу розпочав офіційне розслідування щодо засновника Telegram Павла Дурова у справі про організовану злочинність, але він може уникнути попереднього ув’язнення, якщо внесе заставу у розмірі 5 млн євро.
Дуров двічі на тиждень має відзначатись у поліції, йому заборонено залишати територію Франції, передає рішення суду Reuters.
Як пояснює агентство, за французькими законами слідство не означає, що Дурова вважають винним або що він постане перед судом. Таке рішення лише свідчить про те, що судді бачать у справі достатньо підстав для продовження розслідування. При цьому воно може тривати роками до того, як буде передано до суду для розгляду по суті, а може бути закрите, пояснює Reuters.
Павла Дурова затримали в паризькому аеропорту “Ле Бурже” у суботу, 24 серпня, куди він прилетів приватним літаком з Азербайджану.
Французький паспорт — один із чотирьох, які, за даними ЗМІ, має Дуров на додаток до громадянства Росії. РФ він покинув ще в 2014 році, проте дуже часто туди їздив.
Він заснував мережу “ВКонтакте” (змушений був продати) – досі найбільшу мережу в Росії, яка стала російською відповіддю американській Facebook. Через загрозу нацбезпеці України “ВКонтакте” в Україні заборонили ще за президента Петра Порошенка.
Кількість користувачів запущеного Дуровим в 2013 Telegram по всьому світу, за оцінкою самого бізнесмена, має у 2025 році перевищити мільярд. Зараз Forbes оцінює його статки в 15,5 млрд доларів, Дуров посідає 122 місце у списку найбагатших людей світу.
У вихідні після арешту французькі правоохоронні органи одразу не оприлюднили інформації про суть справи та претензії безпосередньо до засновника Telegram. Не чекаючи на офіційні заяви, представники месенджера назвали “абсурдними” спроби покласти відповідальність за “зловживання” користувачів на платформу чи на її власника.
Про те, яке значення у Франції надають затриманню Дурова, стало зрозуміло, коли заяву щодо цього зробив президент Франції Еммануель Макрон — також ще до того, як це зробила національна прокуратура.
Він написав у Х, що арешт Дурова — “не політичне рішення”, а частина судового розгляду, й що Франція залишається прихильною до свободи слова та підприємництва.
Лише у понеділок прокуратура Парижа опублікувала офіційне повідомлення. З нього стало відомо, що справу щодо неназваних осіб порушили 8 липня після попереднього розслідування, яке вів відділ боротьби з кіберзлочинністю паризької прокуратури.
У релізі перерахували 12 складів злочинів, розслідуванням яких займалися французькі слідчі, у тому числі:
Роль Дурова була описана як “співучасть”, “пособництво”, “змова”, але його процесуальний статус — свідок, підозрюваний тощо — не конкретизували.
У цьому ж релізі прокуратура повідомляла, що термін арешту Дурова продовжили на дві доби – до вечора 28 серпня, тобто до максимально дозволених 96 годин.
У середу, за кілька годин до закінчення цього терміну, видання Politico з посиланням на французький документ, з яким їй вдалося ознайомитися, написало, що справу порушили на кілька місяців раніше, ніж думали — у березні, а не в червні.
За версією Politico, розслідування пов’язане з відмовою Дурова співпрацювати з французькими правоохоронцями, які запросили у месенджера дані про користувача, причетного до поширення дитячої порнографії.
У рамках цієї справи ордер на розшук та арешт виписали не лише на Павла Дурова, а й на його старшого брата Миколу, співзасновника Telegram, пише Politico. Telegram не коментував це повідомлення.
Репутація Telegram багато в чому тримається на відмові його засновника від співпраці зі спецслужбами та передачі особистих даних користувачів, а також ключів шифрування листування. Робиться це з міркувань захисту приватності.
Дуров пояснював це також технічною неможливістю: за його словами, система шифрування влаштована так, що ключі мають тільки самі користувачі месенджера.
Тиск силовиків, за словами Дурова, був однією з причин, чому він був змушений продати свій попередній проєкт — соцмережу “ВКонтакті”.
А сама ідея створення захищеного месенджера — те, що потім стало Telegram, прийшла до нього під час обшуків, розповідав він у недавньому інтерв’ю консервативному американському телеведучому Такеру Карлсону.
У політиці конфіденційності Telegram згадується одна підстава для розкриття даних користувача (п. 8.3): “У разі отримання судового запиту щодо підозрюваного в тероризмі ми можемо розкрити вашу IP-адресу і номер телефону відповідним службам… але поки таких випадків не було”.
Зворотний бік такої анонімності та захищеності — можливість використання месенджера зловмисниками, зловживання свободою висловлювання на шкоду безпеці.
Так часто пояснюють необхідність посилити контроль за платформою правоохоронці та влада різних країн, але прихильники цієї точки зору є і серед звичайних користувачів мережі.
На цьому протиставленні — цінності свободи проти цінностей безпеки — побудована зокрема й дискусія, що розгорнулася в соцмережах тих, хто вважає претензії французьких правоохоронців до Дурова репресіями, і тих, хто вважає їх дії виправданими.
Джерело: https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c703ll143d7o.amp
28 серпня стартують XVII Паралімпійські літні ігри 2024 року. Ці ігри стануть першими для Парижа, коли він прийме Паралімпійські ігри, і вдруге, коли Франція прийме Паралімпійські ігри (міста Тінь і Альбервіль спільно приймали зимові Паралімпійські ігри 1992 року).
Загалом від України поїхало 140 наших атлетів, які змагатимуться у 17 із 22 видів спорту – це рекорд. Найбільше Україна буде представлена в плаванні (37 спортсменів) і легкій атлетиці (28).
У прямому ефірі Паралімпіаду-2024 покаже «Суспільне.Спорт». Церемонія відкриття розпочнеться о 20:30
Надалі прямі трансляції змагань будуть доступні на сайті «Суспільне.Спорт», а також на регіональних телеканалах «Суспільного», що доступні в мережах кабельних операторів, медісервісі «Megogo», застосунку «Дія» та в цифровому ефірі T2. Також Паралімпіада-2024 буде показана на телеканалі «Перший».
Як повідомляв OBOZ.UA, на минулих Параіграх у Токіо Україну представляли 143 спортсмени в 15 видах спорту. Найбільше співвітчизників виступило в плаванні (40) і легкій атлетиці (32). Наша збірна з 98 медалями фінішувала на шостому місці (24 золотих, 47 срібних і 27 бронзових).
На Паралімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро Україна увійшла в топ-3 медального заліку, поступившись лише Китаю і Великій Британії.
Засновника месенджера Telegram Павла Дурова було звільнено з-під варти в середу, 28 серпня, після майже чотирьох днів затримання, повідомляє Bloomberg.
«За словами представника міністерства юстиції, тепер Дуров постає перед слідчим суддею в Паризькому суді на півночі столиці. Очікується, що суддя піддасть 39-річного чоловіка додатковому допиту, перш ніж вирішить, чи висувати проти нього звинувачення, чи визначити його важливим свідком у розслідуванні та відпустити на волю», – зазначено в повідомленні.
Якщо обвинувачення буде висунуто, суд повинен буде ухвалити рішення про те, чи слід накласти будь-які обмеження на його пересування або чи слід Дурову внести заставу. Очікується, що весь процес відбуватиметься за закритими дверима.
Французька влада розслідує широкий спектр звинувачень. Вони охоплюють відмову допомогти владі проводити законне прослуховування підозрюваних, надання можливості продавати матеріали про сексуальне насильство над дітьми та сприяння незаконному обігу наркотиків.
Зазначається, що хоча пред’явлення обвинувачень є ключовим моментом у французьких розслідуваннях, кримінальний розгляд – якщо його буде призначено – може тривати кілька місяців або навіть років. У міру просування розслідування у Дурова буде можливість оскаржити будь-які звинувачення через свою юридичну команду.
Національний банк України 23 серпня анулював ліцензії та виключив із Державного реєстру фінансових установ ТДВ «СК “Варто” (Київ) і ПрАТ “АСК ”Дністер» (Львів), повідомляють на сайті регулятора.
Дозвіл на вихід із ринку шляхом виконання страхового портфеля регулятор надав зазначеним компаніям 6 серпня і 17 липня, погодивши план виходу.
Згідно зі звітністю, за 2023 рік страховий портфель ПрАТ «АСК “Дністер” формувався з платежів зі страхування наземного транспорту (крім залізничного) – 91,6%, страхування майна від вогневих та інших ризиків – 6%, інших видів – 2,4%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді становив 10,010 млн грн, сформовані страхові резерви – 4,987 млн грн, при цьому компанія виплатила 6,109 млн грн відшкодувань. Її частка за страховими преміями на ринку становить 0,01%.
Страховий портфель ТДВ «СК “Варто” формувався за рахунок платежів за договорами медичного страхування – 100%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 29,594 млн грн, сформовані страхові резерви – 3,007 млн грн. Обсяг виплачених відшкодувань зафіксовано на рівні 15,422 млн грн. Компанія займала 0,07% ринку страхових послуг.
ТОВ “Нова пошта” планує збільшити інвестиції в молдовський ринок до $880 тис. у 2024 році, що в 4,5 раза більше від обсягу таких вкладень у 2023 році, повідомила пресслужба компанії в середу.
“Основна частина інвестицій буде спрямована на розширення нашої мережі, ремонт відділень, автоматизацію робочих місць, оновлення ІТ-інфраструктури та збільшення автопарку для доставки кур’єрами”,- повідомив CEO “Нової пошти” в Молдові Сергій Шапран.
Крім того, у 2025 році в Молдові “Нова пошта” планує створення нового сортувального хаба, де бізнес-клієнти зможуть скористатися послугами фулфілменту.
Згідно з повідомленням компанії, за 10 років роботи в цій країні “Нова пошта” увійшла до трійки найшвидших доставок Молдови, побудувала мережу, що налічує 21 відділення, 261 поштомат і три сортувальних термінали.
Крім того, вона першою на молдовському ринку запустила пункти видачі посилок на базі наявного бізнесу: магазинів, АЗС тощо. Наразі у Молдові працює 53 пункти видачі, причому компанія планує подальше розширення їх мережі.
Згідно з повідомленням, у першому півріччі 2024 року “Нова пошта” в Молдові доставила 1,1 млн посилок – майже стільки ж, скільки за весь 2023 рік (1,2 млн), і сплатила 12,5 млн леїв податків до місцевого держбюджету цієї країни.
“Нова пошта” в Молдові доставляє посилки з маркетплейсів Китаю, Америки, України, а також до/з Румунії.
Компанія також працює над інтеграцією Молдови в систему Nova Post Europe, що дасть змогу клієнтам відправляти й отримувати посилки з 13 країн Європи.
За перше півріччя 2024 року компанія доставила 771 тис. міжнародних посилок проти 590 тис. за весь 2023 рік.
Як повідомлялося, “Нова пошта” в першому півріччі 2024 року збільшила консолідований чистий дохід на 22,6% – до 24,45 млрд грн, а консолідований чистий прибуток компанії зменшився на 36,9% – до 1,48 млрд грн.
Використання сендвіч-панелей українського виробництва в першому півріччі 2024 року зросло на 15%, тоді як продажі імпортної продукції скоротилися на 12%, повідомив директор інженерно-будівельної компанії Rauta Андрій Озейчук агентству «Інтерфакс-Україна».
«У першому півріччі 2024 року обсяг українського ринку сендвіч-панелей в абсолютних показниках становив трохи більше ніж 1 млн кв. м, що аналогічно показникам 2023 року. При цьому використання панелей українського виробництва збільшилося на 15%, тоді як продажі імпортної продукції знизилися на 12%», – повідомив він.
Озейчук також наголосив на зміні структури використання сендвіч-панелей: скорочується їхня частка з мінеральною ватою, водночас зростає попит на панелі з наповнювачем PIR (пінополіізоціанурат – вогнестійкий ізоляційний матеріал на основі поліуретану), який має найвищі теплоізоляційні властивості та меншу ціну.
«З 2021 по 2024 рік ціна в євро сендвіч-панелей із PIR-наповнювачем знизилася на 18%, тоді як панелі з наповнювачем із мінеральною ватою зросли в ціні на 37%№ – повідомив він.
При цьому директор Rauta констатував, що сьогодні будівництво нових об’єктів активно розвивається тільки на заході України, а в інших регіонах обмежується точковими проєктами і реконструкцією зруйнованих будівель.
За його словами, основною проблемою будівельного ринку, зокрема сегмента сендвіч-панелей, є велике падіння ринку на 60-70% до показників 2021 року. Більшість інвесторів займають вичікувальну позицію і не ризикують вкладати гроші в нові проєкти.
Водночас, незважаючи на воєнні ризики, власники більшості зруйнованих торговельних і виробничих об’єктів інвестували в їхнє відновлення для швидкого перезапуску бізнесу, що дало їм змогу продовжувати ефективно працювати.
Зокрема, Rauta реалізувала низку великих проєктів відновлення, серед них – ТРЦ Retroville у Києві, виробничий цех Чернігівського автозаводу та супермаркет Novus у Бучі (Київська обл.).
Як зазначив Озейчук, гострими проблемами галузі є дефіцит кадрів, особливо серед кваліфікованих будівельників робітничих професій, а також блекаути.
«На деякі позиції доводиться шукати фахівців кілька місяців, а іноді й самим навчати співробітників. Тому зростають зарплати і, відповідно, собівартість будівництва. Блекаути, які тривають від двох до шести годин на день, знижують виробіток будівельників, збільшують терміни і собівартість будівництва на 20-40%», – сказав він.
За його спостереженнями, серед державних програм найбільший вплив має програма відновлення та захисту об’єктів критичної інфраструктури.
«Загалом за підсумками 2024 року ми очікуємо, що ринок сендвіч-панелей залишиться на рівні 2023 року з можливим зростанням до 10%», – резюмував Озейчук.
Засноване 2014 року ТОВ «Раута груп» (Rauta) – інженерно-будівельна компанія, що займається проєктуванням, постачанням і монтажем сендвіч-панелей, вентильованих фасадів і швидкомонтованих будівель. Є ексклюзивним імпортером в Україну продукції комерційного призначення фінського концерну Ruukki, а також розробником низки інновацій, що знижують вартість і терміни будівництва.
Джерело: https://interfax.com.ua/
