Американські біржові фонди (ETF), що інвестують у біткойн, з початку цього місяця зіткнулися з відтоком коштів інвесторів у розмірі $3,5 млрд, показують підрахунки Bloomberg. Рекордний відтік протягом одного місяця був встановлений в лютому цього року і склав $3,6 млрд. З урахуванням тижня, що залишився в листопаді, цей рекорд може бути побитий.
У тому числі інвестори вивели $2,2 млрд з найбільшого біткойн-ETF – IBIT, керованого BlackRock.
Курс біткойна в понеділок знижується на 2,6%, до $85,7 тис. З початку року криптовалюта подешевшала приблизно на 7%.
Аналітики Citi Research відзначають, що відтік коштів з ETF посилює негативну динаміку криптовалюти, а приплив коштів прискорює її зростання. За їхніми підрахунками, відтік $1 млрд з фондів, що інвестують в біткойн, призводить до зниження вартості самого біткойна на 3,4%, і навпаки.
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-вересні поточного року наростив чистий збиток у 14,8 раза – до 1 млрд 489,657 млн грн із 100,479 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, у третьому кварталі збиток склав 631,343 млн грн.
За дев’ять місяців цього року підприємство різко знизило дохід через простій – до 25,453 млн грн з 7 млрд 793,635 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня-2025 становив 12 млрд 200,491 млн грн.
Основні фактори впливу – обмеження попиту, в тому числі через втрату меткомбінатів на сході України, ускладнення логістики, зниження ціни реалізації та зупинка технологічного циклу виробництва концентрату у 2-му півріччі 2024 року за відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в умовах воєнного часу.
За 9 місяців 2025 року виробництво товарного концентрату було відсутнє. У 2 кварталі 2025 року відбулось часткове відновленням технологічного процесу в рамках видобутку руди для відвантаження на ЦГЗК. У 3 кварталі 2025 року роботи подовжено.
Видобуток руди за 9 місяців 2025 року склав 86,745 тис. тонн.
ІнГЗК завершив 2024 рік із чистим збитком 1 млрд 317,997 млн грн, тоді як у 2023 році він складав 167,236 млн грн. Комбінат завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metіnvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Майже всі компанії-члени Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) скаржаться на дефіцит кадрів: 74% вважають цю проблему значною, 21% повідомляють про часткову нестачу і лише 5% не відчули нестачі кадрів у 2025 році, йдеться в дослідженні ринку праці України від ЄБА.
«Найскладніше закрити вакансії робітників і технічних спеціальностей через відтік кадрів і низьку мотивацію працювати офлайн. Також гострий дефіцит спостерігається серед вузькопрофільних фахівців зі знанням англійської, які необхідні міжнародним компаніям», – йдеться в опублікованих прес-службою асоціації результатах дослідження
Підкреслюється, що, крім них, важко знайти менеджерів з продажу та керівників середньої ланки, оскільки їхня робота вимагає постійної присутності, а можливості бронювання обмежені.
Крім того, 46% компаній зазначили, що виїзд молодих фахівців у віці 18-22 років мав певний або значний вплив на діяльність. 42% не відчули впливу, 12% зазначили, що поки не мають достатньо даних для оцінки.
Крім дефіциту робочої сили, ключовими тенденціями на ринку праці є завищені очікування рівня заробітних плат з боку кандидатів, вплив мобілізації, труднощі з бронюванням працівників, плинність кадрів.
Серед опитаних компаній 46% зазначили, що всі працівники зараз працюють з території України, тоді як минулого року таких компаній було 35%. Водночас 47% мають до 10% співробітників, які працюють з-за кордону, лише 5% компаній мають понад 10% таких працівників. Решта (приблизно 2%) не мають точної інформації.
Більшість роботодавців (63%) не планують обов’язкового повернення співробітників в офіс найближчим часом, 37% розглядають таку можливість, проте 12% з них планують повернути не всі категорії працівників.
Що стосується планів компаній, то у більшості чітке бачення розвитку на 2026 рік.
“Головний акцент бізнес робить на збільшенні рівня заробітної плати – це планують 94% компаній. Зокрема, 28% компаній передбачають зростання в межах 11-15%, 23% – на 5-10%, 10% – на 16-20%, 6% компаній не мають наміру підвищувати зарплати в 2026 році”, – повідомляють в ЄБА.
Що стосується інших планів, то 36% мають намір збільшити кількість працівників в наступному році, 55% – не планують змін, 9% – планують скорочення. 17% компаній повідомили про перерозподіл функцій у бік мультифункціональності.
Протягом 2025 року більшість компаній (83%) активно наймали нових співробітників. Ще 3% відкривали вакансії виключно для внутрішніх кандидатів, і тільки 14% опитаних не змінювали чисельність штату.
Крім того, 25% закладають збільшення бюджетів на навчання та розвиток персоналу, 18% респондентів планують вихід на нові ринки та пошук партнерів, 6% можуть змінити керівництво або відкрити нові регіональні представництва, 5% скоротять витрати на навчання в 2026 році, 3% планують закрити представництва.
Дослідження проводилося з 2 жовтня по 1 листопада 2025 року, в ньому взяли участь 126 фахівців зі сфери управління персоналом (41% керівники департаменту, 33% менеджери середньої ланки, 22% топ-менеджмент, 4% молодший персонал). Серед респондентів 56% представляють великий бізнес, 32% – середній, а 12% – малий. 58% компаній є міжнародними, 42% – українськими.
