ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) завершило січень-вересень 2025 року з консолідованим збитком 76,1 млн грн, тоді як за той же період 2024 року чистий прибуток складав 48,4 млн грн.
Згідно з проміжною консолідованою звітністю компанії, оприлюдненою на її сайті, консолідований чистий дохід збільшився незначно – до 2 млрд 293 млн грн.
Непокритий збиток склав 138,8 млн грн, тоді як роком раніше – 62,7 млн грн.
Завод за звітний період отримав 106,6 млн грн консолідованого збитку від операційної діяльності – удвічі більше, тоді як валовий прибуток скоротився на 5% – до 119,8 млн грн.
Група КВБЗ об’єднує ПАТ “Крюківський вагонзавод”, а також 100%-ні дочірні ТОВ “Інструментальний завод” (виробництво оснащення, запасних частин, інструмента) та ТОВ “В.Н.В.” (послуги з оренди, реалізація вагонів).
Згідно зі звітом, за січень-вересень дохід від реалізації залізничних вагонів збільшився на 4,2% – до 2 млрд 101 млн грн, зокрема вантажних скоротився на 56,7% – до 873,2 млн грн, а пасажирських склав 1млрд 228 млн грн (торік не було реалізації).
Вагони поставлялись українським замовникам, зокрема в рамках контракту з “Укрзалізницею” було відвантажено 45 купейних пасажирських спальних вагони, з них чотири обладнані для перевезення пасажирів з інвалідністю.
Група також скоротила на 46% дохід від реалізації запчастин – до 89,3 млн грн, а дохід від надання послуг склав 102,3 млн грн (на 18% менше).
В Україні реалізована продукція на 2,07 млрд грн (практично дорівнює минулорічному показнику), в країни Європи поставлена продукція на 207,9 млн грн (майже втричі більше), Азіі та Близького Сходу – на 10,5 млн грн (у 12,5 раза менше).
Згідно з неконсолідованою звітністю КВБЗ, за січень-вересень завод отримав 76,7 млн грн збитку, тоді як торік за цей період 40,7 млн грн чистого прибутку. Чистий дохід, незначно скоротившись, склав 2 млрд 271 млн грн.
КВБЗ зазначає, що з урахуванням значної надлишкової кількості вантажних вагонів на ринку України, низькими орендними ставками, недостатньою вантажною базою для існуючого парку вагонів, у третьому кварталі реалізовано лише 5 вантажних вагонів (у першому кварталі – 121, у другому – жодного).
За даними підприємства, загалом вітчизняні підприємства-конкуренти за липень-серпень 2025 року (інформація щодо вересня відсутня) реалізували 316 вантажних вагонів по раніше укладеним договорам, а частка КВБЗ серед приватних вагонобудівних підприємств України за цей період склала 12,7% (125 вагонів).
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, есккалатори.
Середня облікова чисельність працівників заводу 3337 чоловік (торік – 3611 чоловік)
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року.
Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна” випустило ювілейний 1000-й номер німецькомовного дайджесту новин “Business Woche”. Цей продукт дозволяє користувачам з Німеччини та інших німецькомовних країн отримувати своєчасну і об’єктивну інформацію про останні події в Україні, а також аналітичні дані та статистику за ключовими секторами економіки країни.
“Business Woche” став важливим інформаційним мостом між Україною та німецькомовним світом. Дайджест включає новини політики, економіки, сільського господарства, енергетики, а також інформацію про будівництво, нерухомість, ритейл і телекомунікації. В ньому також висвітлюються питання, пов’язані з розвитком транспортної інфраструктури, металургії, машинобудування та фармацевтики, що є важливими для міжнародної аудиторії.
Продукт надає читачам актуальну інформацію про економічну ситуацію в Україні, включаючи аналіз макроекономічних показників, таких як ВВП, інфляція та рівень безробіття, що робить його важливим інструментом для моніторингу і аналізу ситуації в Україні.
Інтерфакс-Україна активно розвиває лінійку своїх інформаційних продуктів на різних мовах. Агентство планує в майбутньому розширювати мовну різноманітність, щоб ще швидше та зручніше доставляти новини з України до міжнародної аудиторії.
“Інтерфакс-Україна” має амбітні плани з подальшого розвитку інформаційної діяльності, спрямованої на підтримку глобального інформаційного обміну. За словами Максима Уракіна, заступника генерального директора агентства та редактора “Business Woche”, така ініціатива відображає не лише зростаючий інтерес до подій в Україні на міжнародній арені, а й прагнення бути на передовій в інформаційному просторі.
“Ми маємо на меті надати нашим читачам і підписникам можливість отримувати інформацію швидко, точно і на зручних для них мовах, що сприятиме кращому розумінню та аналізу українських реалій на міжнародній арені”, — підкреслив МаксимУракін.
Інтерфакс-Україна — незалежне українське інформаційне агентство, що спеціалізується на наданні оперативної інформації про події в країні та світі. Компанія постачає свої інформаційні продукти до багатьох країн, сприяючи формуванню об’єктивної картини подій для міжнародної аудиторії. Працює на українському ринку політичної та економічної інформації з 1992 року і має репутацію найбільш авторитетного і компетентного постачальника оперативної інформації.
Редакція (головний офіс) агентства знаходиться в Києві. “Інтерфакс-Україна” не входить до складу іноземних медіа-холдингів. Засновником “Інтерфакс-Україна” був Олександр Мартиненко.
Албанія за останні роки перетворилася з «прихованого пляжного напрямку» в один з найдинамічніших ринків нерухомості Середземномор’я. У 2024 році іноземці вклали в албанську нерухомість близько 380 млн євро — на 17% більше, ніж у 2023 році. Це вже третій рік поспіль, коли нерухомість посідає перше місце за залученням іноземних інвестицій, забезпечуючи близько 24% всього припливу ПІІ.
Згідно з дослідженням інформаційно-аналітичного центру Experts Club, в останні роки іноземці формують близько чверті всіх угод купівлі-продажу житла в Албанії. Більша частина інтересу зосереджена на узбережжі — Саранді, Ксамілі, Вльорі, Дурресі та в околицях Тирани. Нижче представлений неформальний топ-10 країн, громадяни яких найбільш активно інвестують в нерухомість в Албанії:Італійці — «своя» Рів’єра за півціни. Італійці були одними з перших, хто відкрив для себе Саранду і Ксаміль. Попит з боку Італії за останні кілька років подвоївся, особливо на квартири біля моря.
Поляки, чехи і словаки — інвестори, орієнтовані на прибутковість. Ці покупці складають до 90% попиту в деяких курортних зонах, інвестуючи в невеликі квартири під добову оренду з очікуваним ROI 10-16%.
Німці і швейцарці — шукають стабільність і якість. Вони віддають перевагу «спокійному» сегменту на узбережжі і в Тирані, з хорошою інфраструктурою і стабільними доходами від оренди.
Скандинави — цінують клімат і природу Албанії. Норвегія, Швеція і Фінляндія також активно купують нерухомість, вибираючи високі стандарти життя при помірних цінах.
Французи і британці — «пізно прийшли», але активні. Інтерес до Албанії з боку цих країн зростає, приваблюючи їх відносно низькими цінами в порівнянні з Південною Францією та Іспанією.
Американці — ставка на «вхід на ранній стадії». Албанія для американців залишається «новим» напрямком, з зростаючим інтересом до вілл і великих апартаментів.
Українці — зростаючий, але нішевий сегмент. Після 2022 року інтерес з боку України значно зріс, і українці віддають перевагу узбережжю для релокації та отримання посвідки на проживання.
Росіяни та інші пострадянські інвестори — через санкційний тиск їхня частка зменшилася, але інтерес все ще зберігається, особливо через компанії та родичів.
Громадяни Казахстану та Білорусі — продовжують активно інвестувати, особливо на узбережжі та у великих містах.
Інші країни ЄС — активно купують на південному узбережжі, особливо в сезон високого туризму.
Чому Албанія приваблює іноземних інвесторів:
Вільний доступ до житла. Іноземці можуть вільно купувати квартири, будинки та комерційну нерухомість, за винятком сільгоспземель.
Висока прибутковість і зростання цін. Річна прибутковість оренди на узбережжі може досягати 7% і вище, а в пікових туристичних локаціях — до двозначних значень.
Сильний інвестиційний потік. У 2024 році іноземних інвестицій в нерухомість було близько 380 млн євро, а в другому кварталі 2025 року цей показник досяг рекордних 149 млн євро.
ВНЖ і «пакет життя». Закони про іноземців дозволяють отримувати посвідку на проживання на підставі інвестицій в житло.
Ризики та перспективи: Різкий приплив іноземних інвесторів вже призводить до подорожчання житла для місцевого населення. Однак Албанія залишається країною-кандидатом в ЄС з масштабними інфраструктурними проектами (новий аеропорт у Вльорі, реконструкція порту в Дурресі), що підтримує довгостроковий попит на житло.
Незважаючи на зростаючу конкуренцію на ринку, Албанія зберігає потенціал як «остання доступна Рів’єра Європи», що робить її привабливою для інвесторів, але для входу на ринок потрібна професійна юридична перевірка і розуміння реальної прибутковості.
Сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) оголосив про намір внести до Конгресу законопроєкт Exclusive Citizenship Act of 2025, який фактично скасовує інститут подвійного громадянства для громадян США. Документ передбачає, що американці не зможуть одночасно мати громадянство США і будь-якої іншої країни.
За даними профільних ЗМІ, законопроєкт містить два ключові положення. По-перше, будь-яка особа, яка після набрання законом чинності подасть заяву на отримання іноземного громадянства, автоматично вважатиметься такою, що відмовилася від громадянства США. По-друге, нинішнім власникам подвійного громадянства пропонується перехідний період в один рік, протягом якого вони мають або відмовитися від іноземного паспорта, або письмово повідомити владу про відмову від американського громадянства. У разі бездіяльності така особа буде визнана такою, що втратила громадянство США.
Виконання закону покладається на Держдепартамент і Міністерство внутрішньої безпеки США, які мають створити системи обліку осіб, що втратили громадянство, та механізми контролю за дотриманням нових правил. Ініціатива вже викликала дискусії в медіа, зокрема через те, що під її дію можуть потрапити відомі публічні фігури – власники подвійного громадянства.
Експерти відзначають, що шлях законопроєкту буде складним як з політичної, так і з юридичної точки зору. Верховний суд США в низці рішень, зокрема Afroyim v. Rusk (1967) та Vance v. Terrazas (1980), чітко закріпив, що громадянин не може бути позбавлений громадянства без добровільного наміру від нього відмовитися, а саме існування подвійного громадянства не може автоматично трактуватися як підстава для його втрати.
З урахуванням цих прецедентів, а також політичної розкладки в Конгресі (опір демократів і ймовірні застереження частини республіканців) шанси законопроєкту на ухвалення в нинішньому вигляді видаються невисокими. Найімовірніше, ініціатива стане елементом внутрішньополітичної дискусії навколо імміграції та лояльності громадян.
ПрАТ «Страхові гарантії України» («СГУ» Київ) у січні-вересні 2025 року зібрало 1,3 млн грн валових премій, що на 1,88% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, свідчать дані рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» про підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика за 9 місяців 2025 року на рівні «uaAA» за національною шкалою.
В інформації зазначається, що в цей період 2025 року компанія не здійснювала страхові виплати.
Також зазначається, що власний капітал ПрАТ «СГУ» за період на 30 вересня 2025 року зменшився на 10,23% і склав 49,52 млн грн, а валові зобов’язання зросли на 36,39% до 1,31 млн грн.
Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів на рахунках компанії на звітну дату зменшився на 11,48% і склав 45,46 млн грн.
За 9 місяців поточного року компанія отримала 2,570 грн чистого прибутку, що в 4,7 рази менше, ніж роком раніше.
ПрАТ «СГУ» зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності: чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування і 11 – добровільного страхування.
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
