Запропонований Міністерством фінансів законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації платників єдиного податку платниками податку на додану вартість», який змінює систему ФОП за рахунок введення для них ПДВ, ліквідує саму філософію спрощеної системи оподаткування, вважає партнер юридичної фірми Barristers Commercial Тарас Онищенко.
“Запропоновані зміни фактично ліквідують саму філософію спрощеної системи оподаткування, яка була створена для підтримки та розвитку середнього класу. Введення ПДВ для мікробізнесу з оборотом в 1 млн грн виглядає як спроба вирішити бюджетні проблеми за рахунок найменш захищених учасників ринку. Хоча Мінфін посилається на вимоги МВФ і необхідність євроінтеграції, реалізація цих змін без істотного підвищення порогу реєстрації може призвести до зникнення легального малого підприємництва як класу«, – сказав він агентству »Інтерфакс-Україна“.
Онищенко зазначив, що єдиним критерієм для обов’язкової реєстрації платником ПДВ стає «поріг доходу в 1 млн грн за останні 12 календарних місяців».
“На практиці це означає, що будь-який підприємець – чи то власник кав’ярні, чи перукар, чи ІТ-фахівець, чи продавець у магазині біля дому – у разі перевищення цього ліміту буде зобов’язаний отримати статус платника ПДВ. Виняток передбачено тільки для вузької категорії е-резидентів. Таким чином, держава планує охопити ПДВ майже весь спектр малого бізнесу, від торгівлі на ринках до надання побутових послуг, що раніше було прерогативою загальної системи оподаткування”, – сказав він.
Експерт зазначив, що «наміри уряду є серйозними і чітко спланованими в часі, зокрема у відповіді на звернення Національної асоціації лобістів України Міністерство фінансів розкрило деталі домовленостей з міжнародними партнерами».
Так, за інформацією Мінфіну, введення ПДВ для «спрощенців» є частиною виконання умов нової 48-місячної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (Extended Fund Facility – EFF), угода за якою на рівні експертів була досягнута 26 листопада 2025 року. Ця програма відкриває доступ до фінансування в розмірі $8,1 млрд.
Графік реформи передбачає, що зміни до Податкового кодексу будуть подані до Верховної Ради в січні 2026 року, а з 1 січня 2027-го вимоги про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для всіх «спрощенців» з оборотом понад 1 млн грн стануть обов’язковими.
При цьому юрист зазначає, що Мінфін очікує від реформи фіскальний ефект у понад 40 млрд грн додаткових надходжень до бюджету вже в перший рік її дії.
Водночас Онищенко вважає, що в цій ініціативі приховані значно глибші ризики, які можуть нівелювати потенційну фіскальну вигоду.
“Найбільш критичним моментом є сам поріг в 1 млн грн. В умовах поточної інфляції ця сума еквівалентна обороту (не прибутку!) в 83 тис. грн на місяць. Це показник мікробізнесу, який часто ведеться однією особою або сім’єю. Змусити такий бізнес адмініструвати ПДВ – це покласти на нього непомірне адміністративне навантаження«, – пояснює він.
Також експерт прогнозує зростання тінізації економіки і масовий відхід бізнесу в »тінь”.
«Підприємці, чий оборот коливається в межах 1,5-2 млн грн, опиняться перед вибором: або підвищувати ціни на 20% і наймати бухгалтера, втрачаючи конкурентоспроможність, або дробити бізнес на родичів, або переходити на готівкові розрахунки »поза касою”, щоб штучно не перевищувати ліміт в 1 млн. Тоді як великі та середні платники податків, які використовують у своїй роботі «спрощенців», зможуть просто збільшити їх кількість і продовжувати їх використовувати”, – сказав він.
Також із введенням податкових змін Онищенко прогнозує зростання інфляції та подорожчання товарів і послуг для кінцевого споживача. За його оцінками, вартість стрижки, ремонту взуття або кави автоматично зросте мінімум на 20%, що спровокує новий виток інфляції в секторі послуг, а також ці зміни призведуть до збільшення корупційних ризиків.
«Додатково варто врахувати проблему блокування податкових накладних. Якщо сьогодні це головний біль середнього та великого бізнесу, то після реформи заручниками системи можуть стати тисячі дрібних підприємців. Для малого бізнесу зупинка роботи навіть на тиждень через бюрократичні перешкоди може стати фатальною», – підкреслив він.
Онищенко зазначив, що, «хоча Мінфін посилається на вимоги МВФ і необхідність євроінтеграції, реалізація цих змін без істотного підвищення порогу реєстрації може призвести до зникнення легального малого підприємництва як класу».
«Саме тому бізнес-спільноті критично важливо долучитися до обговорення цього законопроекту на сайті Міністерства фінансів, поки він перебуває на стадії консультацій», – наголосив експерт.
Як повідомляє Інтерфакс-Україна, українська ресторанна мережа «Чорноморка» виходить на ринок Румунії: перший заклад у Бухаресті планують відкрити цієї зими в реконструйованому ТРЦ Unirea (Piata Unirii 1).
Компанія вже набирає команду: шукають адміністраторів, шеф-кухарів, а також офіціантів, продавців риби, кухарів і менеджера з прибирання.
Площа ресторану – 280 кв. м, розрахований він на 98-102 посадочних місця.
ТРЦ Unirea (близько 80 тис. кв. м) проходить оновлення, проект реконцепції супроводжує Colliers Romania. Паралельно йде масштабна реконструкція площі Piata Unirii, роботи розраховані приблизно на два роки.
За даними сайту мережі, в грудні 2025 року у «Черноморки» буде 40 закладів в Україні, Молдові, Словаччині, Чехії та Польщі.
Україна продовжує бути одним із найбільших постачальників сирів на ринок Узбекистану, входячи до топ-10 експортерів цієї продукції. Молочна продукція традиційно займає важливе місце в раціоні населення Узбекистану, де особливо популярні ферментовані напої, такі як кефір, айран і біфідок. Водночас найбільш динамічно зростають сегменти готового дитячого харчування, питних йогуртів і вершкового масла, що свідчить про поступове розширення споживчих уподобань і попиту на продукцію з вищою доданою вартістю.
Як зазначила Ольга Гвоздьова, радниця директора Офісу з розвитку підприємництва та експорту, демографічні та інфраструктурні фактори є важливими для розвитку ринку. «Середній вік населення — 29 років, а рівень урбанізації складає лише 51%, що створює певні логістичні труднощі, особливо для продукції, яка потребує холодового ланцюга», — повідомила вона.
Зростаючий попит на молочну продукцію в країні, де проживає 38% населення Центральної Азії, робить Узбекистан найбільшим потенційним споживчим ринком молочних товарів у регіоні.
Між Україною та Узбекистаном діє угода про вільну торгівлю, що передбачає нульову ставку мита для продукції, що має український сертифікат СТ-1. На сьогодні 16 українських підприємств мають офіційний дозвіл на експорт молочної продукції до Узбекистану. Серед них:
ТОВ “Агропросперіс”
ТОВ “Молочний альянс”
ТОВ “Юрія-Плюс”
ТОВ “Львівмолпродукт”
ТОВ “Київмолпродукт”
ТОВ “Молочна фабрика “Рогань”
ТОВ “Простоквашино”
ТОВ “Поділля”
ТОВ “Заречне”
ТОВ “Старокостянтинівський молочний завод”
ТОВ “Шостка”
ТОВ “Волиньмолоко”
ТОВ “Івано-Франківський молочний завод”
ТОВ “Буковина”
ТОВ “Молоко Дніпро”
ТОВ “Тернопільський молокозавод”
Узбекистан активно оновлює свою регуляторну систему, зокрема у 2023 році були скасовані застарілі технічні регламенти, впроваджено нові санітарні норми та механізми оцінки безпечності продукції. Особливу увагу приділено відповідності стандартам Halal, зокрема національна система сертифікації діє з травня 2023 року. Також було впроваджено маркування «Фойдалилик белгиси» (Знак корисності), яке класифікує продукти за рівнем їх харчової цінності.
Таким чином, Україна має значні перспективи для збільшення експорту молочних продуктів в Узбекистан, що з огляду на зростаючий попит та регуляторні зміни є вигідною можливістю для українських виробників.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у рамках масштабної реконструкції молочно-товарних ферм увів в експлуатацію черговий корпус для утримання теличок віком від двох до шести місяців у Полтавській області, повідомила пресслужба агрохолдингу.
“Це складова великої програми оновлення інфраструктури, яку “Астарта” продовжує реалізувати впродовж 2025 року. Компанія модернізує ферми, впроваджує нові технології утримання тварин, підвищує енергоефективність та працює над покращенням генетики поголів’я. Загалом упродовж 11 місяців 2025 року “Астарта” інвестувала в напрямок близько 543 млн грн. Торік у реконструкцію та оновлення галузі вклали близько 300 млн грн”, – розповіли в агрохолдингу і додали, що ці заходи спрямовані на підвищення ефективності виробництва.
Корпус реконструйований із дотриманням вимог щодо планування приміщень, щільності постановки тварин, мікроклімату і санітарно-гігієнічних умов, що зменшують залежність від зовнішніх ресурсів і роблять ферму більш автономною.
“Астарта” системно інвестує в оновлення тваринницької інфраструктури, покращення благополуччя тварин, застосування сучасних технологій та підвищення енергоефективності. Відкриття кожного наступного об’єкту — черговий крок у посиленні конкурентоспроможності нашого тваринництва, впровадженні належних практик добробуту поголів’я та зміцненні виробничої бази компанії”, — зауважив директор департаменту тваринництва “Астарти” Ярослав Кушнір.
У компанії переконані, що системна робота з розвитку тваринництва дає стабільний результат — агрохолдинг залишається найбільшим виробником промислового молока в Україні.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Обсяг виробництва сільгосппродукції в Україні у січні-листопаді 2025 року скоротився на 6,6% проти аналогічного періоду торік, повідомила Державна служба статистики.
Так, за підсумками 11 місяців цього року індекс сільськогосподарської продукції становив 93,4% до січня-листопада торік. Зокрема, показник по рослинницькій продукції сягнув 92,7%, тваринницькій – 96,2%.
Дещо більше втрат зазнали сільськогосподарські підприємства, де виробництво становило 93,2% від минулорічного рівня. При цьому показник по рослинницькій продукції сягнув 92,0%, тваринницької – до 100%. Водночас у господарствах населення – показник на рівні 93,7%. По рослинницькій продукції він становив 99,8%, по тваринницькій — 90,4%.
Найбільше скорочення обсягів виробництва зафіксовано у Донецькій області, де цей індекс становив 57,4% до показника минулого року. Значне зниження також відбулося у Херсонській (70,1%) та Дніпропетровській (79,3%) областях.
При цьому два регіони продемонстрували позитивну динаміку: у Чернігівській області індекс виробництва сільськогосподарської продукції зріс до 102,2%, у Вінницькій – до 101,6%.
За цей тиждень (15-21 грудня) крипторинок пережив «гойдалки» без явного тренду: після провалу на початку тижня біткоїн утримався в районі 87-89 тис. дол., а інвестори знову переключилися в режим очікування через макро-повестку, змішану динаміку потоків в ETF і сезонне зниження ліквідності перед святами.
Біткоїн за період з 15 грудня до 21 грудня додав близько 1,6% (за закриттями), але протягом тижня був помітний «V-подібний» хід: тиск продавців в районі 85-86 тис. дол. змінювався відскоками до 88-89 тис. дол.
Ethereum за той же період фактично не змінився (близько нуля за закриттями), залишаючись біля позначки 3 тис. дол., але з відчутними внутрішньоденними коливаннями.
Сентимент залишався пригніченим: індекси «страху і жадібності» більшу частину тижня показували «Extreme Fear», що зазвичай підсилює різкі рухи на тонкому ринку.
Ключовий зовнішній фактор — очікування щодо ставок США і «ризик-офф» наприкінці року. ФРС у грудні знизила ставку на 25 б.п. до 3,5-3,75%, при цьому риторика ринком читалася як більш обережна щодо подальших кроків.
На цьому тлі будь-який натяк на паузу або більш жорстку траєкторію ставок тиснув на апетит до ризику, що було видно і по реакції криптоактивів на початку «останнього повного тижня року».
Друга тема — інституційні потоки. За повідомленнями та ринковими зведеннями, протягом тижня спостерігалися то притоки, то помітні відтоки з BTC- та ETH-ETF (інвестори під кінець року часто «закривають» ризик або фіксують результат), що додавало ривковості та посилювало залежність від новин.
Третя лінія – «традиційні фінанси» продовжують токенізацію, але це поки що більше про інфраструктурний тренд, ніж про негайний драйвер ціни. Наприклад, JPMorgan оголошував про запуск токенізованого фонду грошового ринку на блокчейні Ethereum, що підтримує довгостроковий наратив навколо реальних активів в ончейні.
Навіть на спокійному за цінами тижні нагадування про ризики звучало голосно: дослідження з криптозлочинності та окремі інциденти в DeFi підкреслюють, що «операційний ризик» (вразливості, помилки деплоя, управління ключами) залишається ключовою вразливістю індустрії.
Короткий прогноз Fixygen до кінця 2025 року
До 31 грудня базовий сценарій — бічний рух з підвищеною ймовірністю різких «шпильок» через низьку ліквідність у святкові дні та меншу активність інституціоналів. Важливі тригери на решту днів року – динаміка потоків в ETF, будь-які сюрпризи з макростатистики США і риторика ФРС, плюс локальні історії по великих гравцях публічного ринку (навколо класифікації компаній з великими крипторезервами теж зростає увага).
Щодо ризиків: у «святкові» дні зростає вплив тонких стаканів і ліквідацій – рухи можуть бути непропорційними новинам.
