Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 95 фізичних та 70 юридичних осіб, більшість з яких – громадяни та резиденти Російської Федерації.
Відповідний указ президента України №8/2026 від 3 січня 2026 р. оприлюднено на сайті Офісу президента.
Відзначається, що особи та компанії, проти яких введено санкції, пов’язані з обслуговуванням державного оборонного замовлення Росії та діяльністю її оборонно-промислового комплексу. Серед них – підприємства та їх керівники, які виробляють і поставляють продукцію в сферах зв’язку, радіоелектронної боротьби та мікроелектроніки для російського ВПК і силових структур.
Санкції введені проти промислових підприємств хімічної, видобувної, металургійної галузі та паливно-енергетичного комплексу РФ.
“Введені обмеження повинні ускладнити обслуговування російського ВПК і обмежити його можливості у виробництві озброєння та військової техніки, що використовуються у війні проти України. Наша країна продовжить роботу з партнерами над синхронізацією українських санкцій у юрисдикціях країн-партнерів. Деякі з позицій будуть враховані в 20-му пакеті санкцій Євросоюзу, підготовка якого триває”, – наголошується в повідомленні.
Україна вдалося залучити понад $45 млрд міжнародної безпекової допомоги у 2025 році, що стало найвищим показником від початку повномасштабної війни, повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Нашій державі вдалося залучити понад $45 млрд допомоги – це найвищий показник від початку повномасштабної війни та майже на 30% більше, ніж торік. Ключовими напрямами підтримки у 2025 році стали: озброєння та боєприпаси; розвиток ППО та ПРО; інвестиції у спільне виробництво та закупівлі для українського ОПК; навчання, ремонт, технічна підтримка та логістика”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, понад $6 млрд спрямовано на розвиток українського оборонно-промислового комплексу, зокрема в межах “данської моделі”. Шмигаль зазначив, що майже $3 млрд Україна отримала за рахунок прибутків від заморожених російських активів у ЄС і Великій Британії. Ці кошти спрямовано на закупівлю озброєння та розвиток оборонної галузі.
“Міжнародна підтримка України стає довгостроковою та системною. Це запорука стримування російської агресії, посилення нашої обороноздатності та забезпечення справедливого миру у Європі. Щиро дякую кожному з наших партнерів за цю надзвичайно важливу підтримку”, – наголосив очільник оборонного відомства.
З 1 січня 2026 року допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Зокрема, з 1 січня набуває чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю”.
Згідно з документом, допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50 тис. грн.
Раніше допомога при народженні дитини призначалася у розмірі 41 280 грн, виплата здійснювалася одноразово у сумі 10 320 грн, а решта суми виплачувалася протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
Раніше у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляли, що новий порядок виплат допомоги при народженні дитини стосуватиметься лише матерів, які народили після вступу нових правил в силу, тобто після 1 січня.
Також законом передбачено, що одноразова допомога “пакунок малюка” (в натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості) надається за бажанням жінки починаючи з 36 тижня вагітності або в закладі охорони здоров’я – наступного дня після народження дитини, або не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та не зараховується до розміру допомоги.
Перехідними положеннями закону також унормовано, що у 2026 році: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, надається у розмірі 7 тис. грн із розрахунку на місяць; допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається у розмірі 7 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 10,5 тис. грн; допомога для догляду за дитиною “єЯсла” надається у розмірі 8 тис. грн, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю – у розмірі 12 тис. грн; одноразова грошова допомога учням першого класу “пакунок школяра” надається у розмірі 5 тис. грн.
Держдопомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності даного закону виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.
Як повідомлялося, 14 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення низки виплат, пов’язаних з народженням дитини та доглядом за нею. Зокрема, передбачається 7 тис грн — щомісяця допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для жінок, які не є застрахованими та не мають страхового стажу; 50 тис грн – одноразова допомога при народженні дитини. Виплачується одноразово на першу та кожну наступну дитину; 7 тис грн — щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 1 року.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності повідомляло, що програма “єЯсла” запуститься з 1 січня 2026 року, а програма “єСадок” запрацює у 2028 році.
З 1 січня 2026 року набрав чинності закон України №4219-IX, який змінює порядок виконання роботодавцями нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, вводить щоквартальний контроль і цільовий внесок замість адміністративно-господарських санкцій.
Згідно з роз’ясненнями, замість річного розрахунку роботодавці повинні визначати норматив щоквартально, а звітність про його виконання буде подаватися щоквартально у складі податкових розрахунків.
Норматив робочих місць встановлюється на квартал виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників (СКШП): при СКШП від 8 до 25 осіб – 1 робоче місце, при СКШП понад 25 – 4% від СКШП; для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, постачальників соцпослуг та організацій, що займаються реабілітацією або навчанням осіб з інвалідністю, передбачено спеціалізований норматив 2% від СКШП.
Для зарахування працівника з інвалідністю у виконання нормативу з 2026 року одночасно повинні виконуватися умови: це основне місце роботи, нарахована зарплата перевищує розмір мінімальної, а робочий час відповідає нормальній або адаптованій тривалості.
Замість санкцій, що діяли за невиконання нормативу, вводиться цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, адміністрування якого покладається на податкові органи; у роз’ясненнях також вказані фінансові наслідки порушень, включаючи штраф 7% за несвоєчасну сплату, 10% за донарахування (з обмеженням), пеню 0,1% за кожен день прострочення, а також штраф 170 грн за порушення звітності.
Венесуела заявила про військову агресію з боку США і ввела надзвичайний стан. Відповідну заяву опублікував міністр закордонних справ Венесуели Іван Гіл Пінто.
“Республіка Венесуела відкидає, засуджує і викриває перед міжнародним співтовариством надзвичайно серйозну військову агресію, вчинену чинним урядом Сполучених Штатів Америки проти території і населення Венесуели в цивільних і військових районах міста Каракас, столиці Республіки, і штатів Міранда, Арагуа і Ла-Гуайра«, – йдеться в заяві, оприлюдненій в телеграм-каналі Пінто в суботу.
У заяві йдеться, що дії США є »грубим порушенням Статуту ООН” і загрожують миру та стабільності в Латинській Америці та Карибському регіоні.
Венесуельська влада стверджує, що справжньою метою атаки є встановлення контролю над стратегічними ресурсами країни, зокрема нафтою і мінералами, а також спроба примусової «зміни режиму». Уряд підкреслив, що ці спроби «зазнають поразки», як і раніше.
Президент Венесуели Ніколас Мадуро оголосив про введення на всій території країни режиму «зовнішнього надзвичайного стану» і наказав реалізувати плани національної оборони. Також він розпорядився розгорнути Командування з комплексної оборони держави і відповідні органи управління у всіх штатах і муніципалітетах.
Пінто заявив, що Венесуела звернеться зі скаргами до Ради Безпеки ООН, Генерального секретаря ООН, а також до регіональних міжнародних організацій, вимагаючи засудження дій США. Влада країни підкреслила, що залишає за собою право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН.
Офіційних коментарів з боку уряду США щодо цих звинувачень поки не було.
Як повідомлялося, вночі 3 січня в Каракасі, Венесуела, були чутні звуки щонайменше семи вибухів. Очевидці також заявили, що бачили літаки, які пролітали над містом на низькій висоті. Журналістка CBS News Дженніфер
Джейкобс з посиланням на джерела заявила, що Дональд Трамп наказав атакувати об’єкти у Венесуелі в рамках посилення кампанії проти режиму президента Ніколаса Мадуро.
Україна сьогодні відчуває подвійний тиск: води стає менше, а її якість погіршується, – повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Від доступу до води залежить промисловість, агросектор і розвиток громад, тому ефективне управління її кількістю має бути одним із ключових інструментів державної політики. Бізнесу важливо розуміти, де є доступ до води, щоб планувати розміщення виробництв і знижувати ризики дефіциту”, – зазначив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
За словами очільника Мінекономіки, з поверхневих джерел забирається 4 074 млн кубометрів води – вдвічі менше, ніж у попередні періоди. Структура використання така: промисловість – 70,5%, житлово-комунальні потреби – 22,1%, зрошення – 4,2%, інші – 3,2%. Соболев зазначив, що останніми роками споживання води промисловістю скоротилося у 1,9 раза, ЖКГ — у 1,5 раза, а зрошення впало понад у десять разів — як наслідок збройної агресії РФ проти України, зокрема знищення Каховської ГЕС, яка забезпечувала водопостачання та зрошення на півдні.
“Мета наших змін – побудувати систему, де кожен кубометр води обліковується, а рішення ухвалюються на основі реальних даних, а не припущень, як основа сучасної, прозорої та збалансованої водної політики”, – заявив міністр.
Він зазначив, що наразі оновлено державний водний кадастр із обліку поверхневих вод. Також протягом минулого року проведено масштабну цифровізацію: оцифровано понад 80 тисяч водних об’єктів, серед яких 60 тисяч водойм і 19 тисяч річок.
