ПАТ «Укрнафта» 9 грудня оголосило тендер на послуги з особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд)
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість придбання послуг становить 214 тис. грн.
Документи приймаються до 20 грудня.
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Ціна срібла на спотовому ринку під час торгів у вівторок зросла на 3% і досягла $60,24 за унцію, оновивши історичний максимум.
Золото подорожчало на 0,4% – до $4235,9 за унцію.
Зростанню вартості дорогоцінних металів сприяють очікування, що Федеральна резервна система знизить базову процентну ставку на 25 базисних пунктів за підсумками чергового засідання в середу. Виходячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, така ймовірність оцінюється трейдерами в 89,6%, за даними CME FedWatch.
Якщо прогноз справдиться, то ставка буде зменшена за підсумками третього засідання поспіль.
“Очікується чергове зниження ставки на 25 базисних пунктів, що загалом є оптимістичним для золота. Ринок залишається сильним і може досягти рекордних цін після заяви ФРС”, – вважає старший ринковий стратег RJO Futures Боб Хаберкорн.
Зараз для купівлі 1 унції золота потрібна 71 унція срібла порівняно з 82 унціями в жовтні.
“Співвідношення ціни срібла до золота в 70 разів близьке до середнього значення за останні пару десятиліть, але історично ми опускалися і до 40. Тож, безумовно, є потенціал для зростання, – зазначила директорка з інвестицій Sprott Asset Management Марія Смирнова. – Якщо ми не усунемо дефіцит, у срібла є тільки один шлях – вгору”.
Представники ініціативної групи обласних федерацій заявили про системну кризу у Федерації боксу України та закликали забезпечити прозорість і дотримання статутних норм напередодні конференції ФБУ, запланованої на 12 грудня.
Голова контрольно-ревізійної комісії ФБУ Костянтин Калашніков повідомив, що сформовано ініціативну групу з юридично зареєстрованих та реально діючих регіональних осередків, до якої долучилися близько 15 організацій.
«Федерація боксу України перебуває в системній кризі, тому ми сформували ініціативну групу з реально діючих регіональних організацій. Наше завдання – повернути реальним федераціям права голосу і не допустити, щоб рішення ухвалювалися кулуарно або підмінялися “паперовими” осередками; це право ми будемо відстоювати на конференції 12 грудня», — наголосив голова контрольно-ревізійної комісії ФБУ Костянтин Калашніков на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у вівторок.

Калашніков також заявив, що ініціативна група вбачає у діях чинного керівництва ознаки «рейдерського захоплення управління» та порушення принципів спортивної демократії. Окремо він звернув увагу на ризики для міжнародної репутації українського боксу через співпрацю з IBA всупереч позиції Міжнародного олімпійського комітету, а також повідомив про намір групи відстоювати позицію регіонів на конференції ФБУ.
В свою чергу, віце-президент ФБУ Андрій Котельник, зазначив, що частина боксерської спільноти не підтримує розколу всередині федерації, однак вважає неприйнятним ігнорування рекомендацій МОК щодо дистанціювання від IBA.
«Асоціація боксу України була створена ініціативною групою п’ятьма федераціями не для того, щоб розколоти чи розділити український бокс, а для того, щоб він залишився в олімпійських іграх. Ми підтримали курс на приєднання до World Boxing, як цього рекомендує МОК, і хочемо, щоб український бокс розвивався як публічна, а не приватизована структура», – заявив ФБУ Андрій Котельник.
Окремо Котельник повідомив, що команда ініціативної групи підготувала проєкт оновленого статуту, який, за їхніми словами, зберігає роль регіональних осередків, а також програму розвитку олімпійського боксу на цикли 2026–2028 і 2029–2032 років. Він додав, що низка компаній висловила готовність підтримати ФБУ, залучивши орієнтовно близько 25 млн на рік на потреби олімпійського боксу.
Кандидат у президенти ФБУ, президент Сумської обласної федерації боксу Микола Кравченко презентував бачення реформ та програми розвитку. Серед пріоритетів він назвав інституційне об’єднання федерації, чесні і прозорі вибори керівних органів, механізми незалежного контролю, а також фінансову мотивацію спортсменів, тренерів і суддів. Він також підтримав розвиток Національної ліги боксу та проєкт клубного чемпіонату за моделлю клубів, символічно пов’язаних зі структурами ЗСУ.

«Український бокс завжди стояв на плечах характеру, дисципліни і традиції, але сьогодні настав час рухатися вперед сміливіше і впорядкованіше. Я пропоную інституційне об’єднання федерації та прозоре управління без поділу на “своїх” і “чужих”, проведення чесних і прозорих виборів керівних органів, механізми незалежного контролю і чітку фінансову мотивацію спортсменів, тренерів та суддів», — наголосив Микола Кравченко.
Президент Київської міської федерації боксу Олександр Негода навів приклади роботи столичного осередку та критично оцінив взаємодію з керівництвом ФБУ. Зокрема, він повідомив, що у 2025 році в Києві відкрито три нові зали, один з яких – у Київському спортивному ліцеї, а закритий чемпіонат міста серед юнаків і юніорів зібрав 428 учасників проти попереднього рекорду 170. Водночас, за його словами, звернення Київської федерації щодо включення турніру «Кубок Києва» до календаря ФБУ залишалися без відповіді.
«Ми на високому рівні проводимо столичні чемпіонати і виплачуємо грошові премії, мотивуючи наших боксерів, але зі сторони ФБУ йде повний ігнор наших звернень, зокрема щодо турніру «Кубок Києва». При цьому на останньому Кубку України призові були у вигляді сертифіката на 400 гривень – 400 гривень отримує чемпіон Кубку України, як вам така мотивація?», – запитав президент Київської міської федерації боксу.

Негода також звернув увагу на, як він висловився, «маніпуляції» з представництвом регіонів і послався на дані профільних відомств щодо кількості діючих регіональних федерацій у складі ФБУ. Він заявив, що частина осередків, які, за його словами, не демонструють активності у всеукраїнських змаганнях, зберігають право голосу, тоді як низка федерацій із результатами на національному й міжнародному рівнях, на думку функціонера, такого права позбавлені.
У модернізацію столичного Бессарабського ринку і запуск проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” інвестовано близько $3,5 млн, повідомила керуюча проєктом Наталія Джулай.
“Орієнтовний обсяг інвестицій у модернізацію становить близько 150 млн грн (приблизно $3,5 млн за курсом на момент розрахунків). Більше половини цієї суми було залучено у вигляді кредиту, решта — власні кошти учасників проєкту”, – повідомила вона медіа “Реве та стогне ресторатор” .
Вона зазначила, що цим проєктом змінюється суть та цільове призначення Бессарабського ринку: торговці, які десятиріччями тут працювали, повертаються на свої місця та продовжують роботу в оновлених, але тих самих за змістом торгових рядах.
За її словами, головний принцип концепції фудхолу— жодного дублювання форматів і меню, кожен з корнерів має зайняти унікальну нішу . Договори з резидентами укладаються на один рік.
“У разі невиконання визначених фінансових показників ми залишаємо за собою право замінити корнер. Але очевидно, що невиконання KPI — це насамперед невигідно самому резиденту, адже означає відсутність достатнього виторгу й трафіку. Ми зацікавлені в тому, щоб кожен корнер працював ефективно, тому у випадку просідання будемо аналізувати причини та шукати шляхи покращення”, – повідомила Джулай.
На сторінці проєкту в інстаграм що немає дати відкриття, лиш анонсовано, що станеться незабаром.
“Запуск проєкту — це об’ємна підготовка, узгодження та інвестиції. Потрібно було зібрати резидентів, облаштувати торгові місця, підготуватися. Частину робіт довелося переносити. В ідеалі відкриття потрібно було робити у вересні, але для нас важливіше зробити все якісно, а не поспіхом. Ми не боїмося зимового періоду — навпаки, хочемо, щоб торговці й ресторатори могли працювати вже зараз”, – повідомила вона.
Як раніше повідомляв “Віледж”, в рамках гастрономічного проєкту “Бессарабка. Ринок їжі” на Бессарабському ринку планують відкрити 17 фудкорнерів та окремий бар, в цілому Зблизько 400 посадкових місць у різних форматах. Участь у проєкті “Бессарабка. Ринок їжі” підтвердили “Міністерство десертів”, Himalaya, “Буффаліно”, Burger Farm, “Глек”, “Мацоні”, Big Mama, “Жаровня”, “Татарка”, Sushi Icons, Gyros, Gelarty, “Витач”, а також кав’ярня Cherry coffee та бар.
Бессарабський ринок – один із найстаріших критих ринків України, зведений на початку XX століття за проєктом архітектора Генрика Гая. Його будівля є пам’яткою архітектури та містобудування національного значення.
До цього, влітку 2024 року, на Бессарабському ринку почалися ремонтні роботи. У КМДА зазначали тоді, що в частині приміщення прибирають надбудови пострадянського періоду, а роботи не передбачають жодного втручання в історичні деталі конструкцій. З травня 2025-го на ринку оновлювали холодильне обладнання, щоб зменшити енергоспоживання.
Експорт ячменю з України у період з липня по листопад 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) становив 1,2 млн тонн, що на 37% поступається відвантаженням за аналогічний період 2024/25 МР і становить 46% прогнозованого експортного потенціалу зернової, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти зазначили, що в листопаді цього року експорт ячменю з України становив 78,2 тис. тонн, що на 50% поступається показнику за аналогічний період роком раніше.
Основними імпортерами української зернової у липні-листопаді стали Китай, який закупив 42% всіх партій, Туреччина з часткою 20% та Лівія (12%). При цьому Туреччина в 2025/26 МР збільшила імпорт українського ячменю в 6,4 раза, придбавши 233 тис. тонн проти 36 тис. тонн минулого сезону. В той же час Китай та Лівія зменшили закупівлі ячменю на 31% та 37% відповідно.
“Експортний потенціал українського ячменю у 2025/26 МР оцінюється на рівні 2,5 млн тонн, що на 11% перевищує показник минулого МР. Валовий збір зернової при цьому очікується на рівні 5,3 млн тонн”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.