Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $79,0 млн, або на 12,5%, – до $712,1 млн, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зменшилось до $67,3 млн з $69,3 млн за такий самий період тижнем раніше та сумарно склало $269,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, збільшилось до $46,5 млн з $21,9 млн на позаминулому тижні, і всі дні купівля безготівкової валюти перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 42,2942 грн/$1, щодня послаблювався до нового історичного мінімуму, пробив рівень 43 грн/$1 та завершив тиждень на позначці 43,0757 грн/$1.
Курс гривні до євро за тиждень тижні також опустився на 1,1% – з 49,5794 грн/EUR1 до 50,1444 грн/EUR1. Протягом цих днів він також вперше пробив важливий рівень 50 грн/EUR1 та досягав історичного мінімуму 50,1762/EUR1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 77 коп.: купівля – до 42,84 грн/$1, продаж – до 43,26 грн/$1, а на чорному ринку у понеділок досяг 43,4-43,5 грн/$1, тоді як євро також додало в ціні до 80 коп. і наразі котирується на рівні: купівля – 50 грн/EUR11, продаж – 50,73 грн/EUR1.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде, який перебуває з візитом в Києві, оголосив про виділення 4 млрд крон допомоги Україні, які буде спрямовано на енергетичний сектор та функціонування української держави.
“Сьогодні в Києві 16 градусів морозу. Ми можемо тільки уявити, як холодно, коли електроенергія зникає і зникає часто на шість годин поспіль. Це гроші, які Україні дуже потрібні і які їй потрібні зараз. Кілька разів на тиждень Росія атакує інфраструктуру, яка забезпечує електропостачання звичайних людей в Україні. Забезпечення того, щоб українці могли зігрітися, готувати їжу і жити своїм життям більш-менш як зазвичай, є дуже важливим для того, щоб вони могли продовжувати витримувати цю війну. Війну, яку вони ведуть від імені нас усіх”, – заявив Ейде.
Зазначається, Норвегія веде постійний діалог з владою в Києві та іншими учасниками щодо розподілу норвезької підтримки енергетичного сектору. Мета полягає в тому, щоб задовольнити потреби України та розподілити ризики. Важливо підтримувати виробництво енергії та зміцнювати стійкість енергетичного сектору.
“Необхідно фінансувати закупівлю газу, який можна швидко доставити. Водночас необхідно відремонтувати пошкоджену інфраструктуру та закупити запасні частини”, – пояснив Ейде.
Норвезький внесок буде спрямовано через таких партнерів, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейське енергетичне співтовариство, яке має на меті розширити внутрішній енергетичний ринок ЄС на треті країни, такі як Україна. Це узгоджено з іншими ключовими донорами.
Офіційний курс на понеділок: 1 норвезька крона дорівнює 4,2606 грн (або близько $0,1).
Автопарк України минулого року поповнили понад 110,2 тис. од. автотранспортних засобів (легкових і комерційних) з нульовим рівнем викидів (BEV), що удвічі більше, порівняно з 2024 роком, повідомляє “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
З цієї кількості реєстрацій легкових авто збільшились у 2,1 раза – до 107,47 тис. од., комерційних також більш ніж у 2,1 раза – до 2,773 тис. од. Зареєстровано і п’ять електробусів (у 1,5 раза більше).
Водночас частка нової техніки в реєстраціях BEV збільшилась незначно і становила 21% проти 20% у 2024 році.
П’ятірку найбільш популярних нових електромобілів на ринку 2025 року очолив Volkswagen ID.Unyx – 3162 од.; далі йдуть BYD Song Plus EV – 2948 од., BYD Leopard 3 – 1623 од., ZEEKR 7X – 1558 од. та BYD Sea Lion 07 – 1337 од.
Серед імпортованих вживаних електромобілів найбільшим попитом користувались TESLA Model Y – 10,683 тис. од.; TESLA Model 3 – 9,348 тис. од.; NISSAN Leaf – 7,559 тис. од.; KIA Niro – 5,154 тис. од. та HYUNDAI Kona Electric – 4,145 тис. од.
За даними асоціації, у грудні 2025 року український автопарк поповнили понад 32,8 тис. електромобілів (нових та з пробігом), що у 8,6 раза більше, ніж роком раніше, з них 32,134 тис. легкових (у 8,8 раза більше) та 699 комерційних (у 4,6 раза більше).
Як повідомлялось, сплеск попиту на електромобілі в останні місяці 2025 року обумовлений інформацією про скасування пільг зі сплати ПДВ при розмитненні з 1 січня 2026 року.
Зокрема, на ринку нових легкових авто частка електромобілів за рік зросла з 14,5% до 28,3%.
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок.
За даними на 8:22 за Києвом вона становить $4574,77 за унцію, що на 1,5% вище, ніж на закриття попередньої сесії. Раніше в ході торгів спотова ціна золота піднімалася до $4599,87 за унцію, що є рекордним максимумом.
Ф’ючерси на золото на біржі Comex додають 1,9%, до $4586,5 за унцію.
Інші дорогоцінні метали також дорожчають. Спотова ціна срібла зростає на 5,5%, платини – на 3,5%, паладію – на 3,2%.
Попит на дорогоцінні метали стимулюють підвищені геополітичні ризики і побоювання щодо незалежності Федеральної резервної системи (ФРС) США, що посилилися на новинах про підготовку американським Мін’юстом кримінальних звинувачень на адресу глави Центробанку Джерома Павелла.
За словами Павелла, звинувачення пов’язані з його заявами під час виступу в банківському комітеті Сенату в червні минулого року з питання багаторічного проєкту реконструкції штаб-квартири ФРС.
“Ці безпрецедентні дії слід розглядати в більш широкому контексті загроз і триваючого тиску з боку адміністрації США”, – заявив Павелл.
Крім того, Сполучені Штати продовжують стежити за протестами в Ірані і розглядають різні варіанти дій, повідомив американський президент Дональд Трамп.
На питання, як Вашингтон відреагує, якщо Іран атакує американські військові бази, президент заявив: “Ми завдамо їм ударів такого масштабу, якого вони ще не відчували”.
Трамп також повторив погрози взяти під контроль Гренландію.
Пасажиропотік через український кордон у перший тиждень після Нового року, з 3 по 9 січня, підскочив приблизно на 27% – до 598 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд збільшилася до 258 тис. (для порівняння не враховані дані за 7 січня у зв’язку із відсутності статистики Держприкордонслужби за 30 грудня) з 223 тис. тижнем раніше, тоді як зростання на в’їзд був ще суттєвішим – до 271 тис. зі 184 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, цього тижня, також зросло до 95 тис. з 77 тис. тижнем раніше, а потік машин із гуманітарними вантажами – до 342 з 268.
За даними Держприкордонслужби, станом на 18:00 суботи на кордоні із Польщею більше всього легкових авто та автобусів очікували проїзду на виїзд з України на ПП “Краківець” – 45 та 8. Черга на ПП “Устилуг” складала 25 авто, на ПП “Угринів” – 15 авто, а на ПП “Шегині” – 12 автобусів.
Проходження кордону зі Словаччиною у ПП “Ужгород” очікували 25 легкових машин та 7 автобусів, у ПП “Малий Березний” – 5 машин.
На кордоні з Угорщиною невелика черга у 5 авто була тільки на ПП “Тиса”, тоді як незвично значні черги були зафіксовані у ПП “Порубне” та “Дякове” на кордоні з Румунією – відповідно 50 та 35 авто, а також на ПП “Мамалига” на кордоні із Молдовою – 35 машин.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні дорівнюють минулорічним. Тоді за аналогічний тиждень з України виїхало 302 тис. людей, а в’їхало 292 тис, тоді як цього тижня – відповідно 295 тис. та 303 тис., хоча потік машин торік був вищим – 117 тис. проти 109 тис., що ймовірно пов’язано із погодними умовами.
Торік в цей тиждень було зафіксовано зростання пасажиропотоку на 16,9%, але наступного тижня було зафіксовано його зниження на 13,3%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 195 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболев, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ та підтвердив цей прогноз наприкінці жовтня. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 11 грудня 2025 року оцінювалась в 5,311 млн (на 14 листопада – 5,331 млн), а загалом у світі – у 5,860 млн (5,850 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
Перша ракетка України Еліна Світоліна стала переможницею турніру WTA 250 ASB Classic в Окленді (Нова Зеландія), обігравши у фіналі китаянку Ван Сіньюй – 6:3, 7:6(6).
Світоліна виграла 19-й титул WTA в одиночному розряді. За даними організаторів, загальний баланс українки у фіналах турнірів WTA становить 19 перемог і 4 поразки.
У рейтингу WTA Світоліна посідає 13-те місце.
