ТОВ “Метінвест-Криворізький ремонтно-механічний завод” (КРМЗ) в січні-вересні поточного року знизило чистий збиток на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22,925 мдн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у третьому кварталі збиток становив 6,806 млн грн.
Дохід за цей період впав у 3,9 рази – до 101,959 млн грн з 397,352 млн грн.
Непокритий збиток на кінець вересня становив 1 млрд 114,641 млн грн.
Завод завершив 2024 рок зі збитком 33,950 млн грн, тоді як у 2023 році він досяг 273,849 млн грн. У 2022 році цей показник становив 423,040 млн грн, тоді як 2021-му було отримано чистий прибуток 394,714 млн грн.
ТОВ “Метінвест–Криворізький ремонтно-механічний завод” виготовляє і ремонтує обладнання для гірничодобувних і металургійних підприємств групи “Метінвест”.Має у своєму розпорядженні металургійний комплекс із замкнутим циклом. На заводі виробляють деталі з понад 40 марок сталі і сплавів, збирають і зварюють вироби з листового та сортового прокату.
Підприємство створено в 1963 році під назвою Криворізький центральний рудоремонтний завод. У грудні 2016 року КРМЗ увійшов до групи “Метінвест”.
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест- КРМЗ”.
Статутний капітал ТОВ – 46 тис. грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Національний банк України відкликав ліцензію на провадження діяльності зі страхування та виключив із Державного реєстру фінансових установ ТДВ Страхова компанія “Гарант і Я” (Львів) на підставі поданої заяви.
Як повідомлялося, НБУ 18 липня 2025 року надав ТДВ СК “Гарант і Я” дозвіл на вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля та погодив цьому страховику план виходу з ринку шляхом виконання страхового портфеля.
Згідно зі звітністю компанії за дев’ять місяців 2025 року, її страховий портфель формувався на 100% з КАСКО. Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 14,312 млн грн, страхові виплати – 23,437 млн грн.
“Страховик дотримувався вимог до платоспроможності. Станом на 1 жовтня 2025 року він не має зобов’язань за договорами страхування та перестрахування”, – підкреслюється в інформації.
Страхова компанія “Гарант і Я” працює на страховому ринку з 2010 року. З липня 2011 року головний офіс компанії розташовувався у Львові.
Статутний капітал 33 млн грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає гарантію розподілу ризиків без фінансування на суму 150 млн грн (EUR3,1 млн) для покриття половини кредиту Укрсиббанку, виданого ритейлеру EVA для розвитку його логістичних хабів, повідомила пресслужба компанії.
“Ця угода – важливий етап для EVA та наш перший досвід співпраці, в якій однією зі сторін став Європейський банк реконструкції та розвитку. Ми пройшли ґрунтовний аналіз з боку ЄБРР – це підтвердження фінансової стійкості EVA, відповідності нашої діяльності критеріям Укрсиббанку та ЄБРР до позичальників, а також визнання нашої компанії як надійного партнера, здатного розвивати бізнес навіть в умовах війни”, – цитується у пресрелізі фінансова директорка ТОВ “Руш” (мережа EVA та eva.ua) Лілія Воленко.
Зазначається, що така угода стала першою, коли банк використав програму розподілу ризиків ЄБРР (гарантія на індивідуальний інвестиційний кредит), щоб надати інвестиційний кредит корпоративному клієнту. Раніше правила участі в ризику дозволяли банку розділяти ризики лише за операціями з фінансування оборотного капіталу.
За словами Воленко, така угода є сигналом для ринку про можливість залучення довгострокового фінансування за підтримки міжнародних інституцій в умовах війни.
ТОВ “Руш”, що керує мережею EVA, засновано 2002 року. Мережа налічує понад 1100 магазинів.
За даними YouControl, власником ТОВ “Руш” вказано кіпрську “Інсетера Холдінгс Лімітед” (Incetera Holdings Limited, 100%), кінцевими бенефіціарами – Руслана Шостака і Валерія Кіптика.
За підсумками третього кварталу 2025 року чистий дохід “Руш” збільшився на 18,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 22,9 млрд грн. Чистий прибуток знизився на 14,7% – до 1,7 млрд грн.
Правління страхової компанії «АРКС» (Київ) 25 листопада ухвалило рішення про припинення діяльності Дніпровського відділення Київської регіональної дирекції. Як повідомила компанія в інформаційній системі НКЦПФР, рішення ухвалено у зв’язку з оптимізацією діяльності товариства.
Також уточнюється, що відокремлений підрозділ відрізняється від філій і представництв, не має реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
АРКС є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія скасує безвізовий в’їзд для громадян Росії та запровадить візовий режим до кінця третього кварталу 2026 року в рамках приведення візової політики у відповідність до правил Євросоюзу.
“Відповідно до зобов’язань, взятих на себе Чорногорією на шляху до повноправного членства в Євросоюзі, країна має повністю привести свою візову політику у відповідність до політики ЄС до кінця третього кварталу 2026 року. Це, серед іншого, включає введення візового режиму для громадян РФ”, – ідеться в коментарі.
Наразі громадяни РФ можуть в’їжджати в Чорногорію без візи і перебувати в країні до 30 днів за двосторонньою угодою.
За даними національної статистичної служби Monstat, 2023 року Чорногорію відвідали близько 247 тис. туристів із Росії, які забезпечили 24% усіх ночівель іноземних гостей; 2024 року їхня частка становила 18,3% за загального потоку 2,6 млн туристів. За інформацією МВС Чорногорії, у країні офіційно зареєстровано приблизно 20 тис. громадян РФ із тимчасовою або постійною посвідкою на проживання.
Таким чином, посилення візового режиму потенційно торкнеться щорічно сотень тисяч туристичних поїздок і десятків тисяч росіян, які живуть або регулярно відпочивають у Чорногорії. Експерти очікують, що частина цього потоку переорієнтується на інші безвізові або простіші для росіян напрямки – насамперед Туреччину, Єгипет, ОАЕ, Сербію і низку азіатських країн.
https://t.me/relocationrs/1822
