У понеділок, 15 грудня, на значній території України очікується невеликий мокрий сніг, вдень з дощем, на дорогах ожеледиця; на заході та південному заході країни без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. У західних, північних і центральних областях вночі та вранці місцями туман. Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на сході та північному сході вночі 3-8° морозу, вдень близько 0°.
У Києві 15 грудня невеликий мокрий сніг, вдень з дощем; на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 0-2° морозу, вдень 2-4° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві 15 грудня найвища температура вдень була 9,4° в 1950 р., найнижча вночі -20,1° в 1921 р.
16 грудня в Україні без опадів, лише вночі на Лівобережжі невеликий мокрий сніг, на дорогах ожеледиця.
В Україні вночі та вранці місцями туман. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; у східних областях вночі 0-5° морозу, вдень від 2° морозу до 3° тепла.
У Києві 16 грудня також без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура вночі 0-2° тепла, вдень 4-6° тепла.
Різке зростання світових цін на оперативну пам’ять (DRAM) і можливе завершення пільгових контрактів Apple з ключовими постачальниками Samsung і SK Hynix в 2026 році можуть призвести до подорожчання iPhone, Mac та інших пристроїв компанії. При цьому сама Apple поки не оголошувала про підвищення цін, а оцінки експертів залишаються прогнозами.
За даними галузевих джерел, довгострокові угоди Apple на поставку DRAM близькі до завершення, і вже з січня 2026 року компанія може бути змушена платити Samsung і SK Hynix помітно вищу ціну за пам’ять. Про це, зокрема, пише видання Wccftech, відзначаючи, що переговорні позиції виробників пам’яті посилилися на тлі глобального дефіциту і буму попиту з боку ШІ-центрів обробки даних.
Ринок DRAM вже переживає масштабне ралі цін. За оцінкою TrendForce, вартість передової пам’яті за 2025 рік зросла приблизно на 50%, а в IV кварталі очікується додаткове зростання близько 30% з можливим подальшим збільшенням на 20% на початку 2026 року. У сукупності це може призвести до подвоєння цін на високопродуктивну пам’ять за відносно короткий період.
Окремо агентство Reuters повідомляло, що Samsung наприкінці 2025 року підняла контрактні ціни на 32-гігабайтні модулі DDR5 до 239 дол. проти 149 дол. у вересні – збільшення майже на 60% на тлі загострення дефіциту і переорієнтації поставок в сегмент серверів і ШІ.
Аналітики відзначають, що Apple традиційно захищена від короткострокових цінових стрибків завдяки великим довгостроковим контрактам і обсягам закупівель. За даними Macworld, саме такі угоди досі дозволяли компанії утримувати внутрішню собівартість пам’яті під контролем, незважаючи на зростання цін на відкритому ринку. Однак у міру закінчення цих контрактів і переходу постачальників до більш короткострокових і дорогих угод тиск на собівартість пристроїв буде посилюватися.
На цьому тлі частина дослідницьких і галузевих ресурсів прогнозує, що в 2026 році виробники смартфонів і ноутбуків, включаючи Apple, опиняться перед вибором: або підвищувати роздрібні ціни, або скорочувати обсяг оперативної пам’яті в базових конфігураціях, або приймати зниження маржі. Ряд аналітичних оглядів вже попереджає про можливе подорожчання смартфонів і ПК в 2026 році через дефіцит пам’яті і зростання її вартості.
При цьому ніяких офіційних заяв Apple про планове підвищення цін на продукцію у зв’язку з ситуацією на ринку DRAM поки немає. Опитані профільні медіаексперти підкреслюють, що остаточне рішення буде залежати від стратегії компанії: частина зростання витрат може бути врахована через більш дорогі апгрейди пам’яті, частина – через точковий перегляд цін на нові моделі, а частина – за рахунок внутрішніх резервів і оптимізації.
Україна у січні-листопаді поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 95,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 95,2% – до $496 тис. При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за 11 місяців 2025 року імпортувала 78 тонн титановмісної руди на суму $117 тис. з Китаю (98,29%, поставки відбулися у січні) та Казахстану (1,71%, поставки були у травні).
Україна за цей період експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві обсягом 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 441 тонн таких руд країна імпортувала на суму $1,125 млн з Іспанії (72,98%), Чехії (12,89%) та Китаю (11,82%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вимірі), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”. При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалось, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
З огляду на складну ситуацію в енергетиці ДП “Ліси України” ухвалило рішення підтримати українські домогосподарства та залишити незмінною ціну на дрова для населення (у межах соціальної норми 15 куб. м) та соціальної сфери до кінця опалювального сезону, повідомила преслужба держпідприємства в Telegram
Зазначається також, що за перші десять днів грудня держпідприємство реалізувало приблизно 100 тис. куб. м паливних дров, що відповідає споживанню першої декади листопада, тобто попит на дрова на дрова є високим, але стабільним. При цьому населенню та соціальній сфері компанія щоденно відвантажує 12-15 тис. куб. м дров, що не перевищує показник минулих років.
“Попри тривалі відключення світла українці не стали купувати більше дров. У вересні-листопаді нам інколи телефонували мешканці великих міст, які планували переїзд в села. Запитували про умови купівлі дров, можливість дистанційної оплати. Останній місяць таких запитів майже не фіксується. Мешканці міст або їдуть до родичів, які вже запаслись дровами, або залишаються вдома”, – розповіло держпідприємство.
Дрова є в наявності практично в кожному лісництві ДП “Ліси України”. Заготівля здійснюється на високому рівні, а запас постійно становить не менше ніж 150 тис. куб. м. Поставки для військових частин теж виконуються за графіком і у повному обсязі.
“Паливні дрова, як і раніше, не виставлятимуться на аукціони – всі поставки будуть спрямовані для забезпечення населення”, – запевнили в “Лісах України”.
Учасники панелі «The Strategic Role of the Danube in Logistics and Connectivity» міжнародного форуму в Бухаресті дійшли висновку, що Дунай перетворився на один із ключових логістичних і стратегічних коридорів у контексті війни Росії проти України, зростання гібридних загроз та необхідності посилення військової мобільності НАТО й ЄС. На їхню думку, підвищення стійкості та безпеки дунайської інфраструктури має розглядатися як пріоритет не лише для прибережних держав, а й для всієї євроатлантичної спільноти.
Панель модерував керівник офісів Фонду Конрада Аденауера в Румунії Штефан Гофман. До дискусії долучилися заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба (у форматі відеоконференції), генеральний директор New Strategy Center Джордж Скутару, асоційований експерт Німецької ради з міжнародних відносин Вільфрід Їлґе та контрадмірал у відставці, старший асоційований експерт New Strategy Center, колишній командувач Морського компоненту ВМС Румунії Лівіу Коман.
Спікери наголосили, що після початку війни у 2022 році традиційні транспортні маршрути в регіоні виявилися перевантаженими або вразливими до військових та гібридних атак. Це прискорило розвиток та інтенсивніше використання інфраструктури Дунаю як альтернативного коридору. Україна, за їхніми словами, критично спирається на дунайські порти для збереження експорту зерна та підтримки ширших ланцюгів постачання, тоді як повторювані російські удари по портовій інфраструктурі оголили її вразливість.
Учасники підкреслили, що атаки на портові об’єкти на Дунаї продемонстрували необхідність прискореної модернізації транспортних, перевантажувальних і систем нагляду, а також посилення захисту морської та річкової інфраструктури. Йшлося, зокрема, про розширення пропускної спроможності портів, оновлення флоту, цифровізацію логістичних процесів та поліпшення координації між військовими й цивільними структурами.
За підсумками обговорення панель дійшла висновку, що Дунай є стратегічним вузлом для всієї євроатлантичної архітектури безпеки – коридором військової мобільності, вектором економічної інтеграції та платформою регіональної співпраці. Учасники наголосили на необхідності тіснішої координації між Румунією, Україною та Республікою Молдова, включно з повною інтеграцією України до європейських програм військової мобільності, посиленням портової інфраструктури, усуненням адміністративних бар’єрів і створенням спільних механізмів протидії гібридним загрозам. На думку експертів, зміцнення стійкості та безпеки дунайського коридору є не просто регіональним завданням, а стратегічною умовою стабільності Європи в цілому.
