Власники біогазових установок потребують створення біопаливної біржі для забезпечення безперебійних постачань біомаси, вважає голова правління біоенергетичних асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха.
“Та кількість котелень та електростанцій (на біогазі – ІФ), які вже сьогодні заміщають споживання 4 млрд куб. м природного газу за рік, споживає величезну кількість біомаси. Нині, на жаль, ми маємо труднощі з тим, де купити цю біомасу, як її купити… У нас нерозвинений ринок біомаси. Тому цивілізоване рішення – створення окремої біопаливної біржі”, – сказав він під час прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Він зазначив, що відповідний законопроект був розроблений понад три роки тому і вже декілька разів пройшов узгодження, але наразі “завис на рівні Міненерго” і не вноситься до Кабміну. “Ми просимо законодавців: ну візьміть ви вже цей законопроект, візьміть його у Міністерства енергетики, зареєструйте, розгляньте швидше. Це шлях до того, як наситити біоенергетику України реальним пальним”, – зазначив голова БАУ.
За його словами, біржа забезпечить якість біомаси, гарантії постачання та зниження ціни на цей продукт. “Коли є реальна конкуренція, ціни завжди знижуються. Це дуже важливий законопроект, просимо його підтримати”, – резюмував Гелетуха.
Як повідомлялося, колишній в.о. міністра енергетики та нинішній голова НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко підтримує впровадження в Україні електронної платформи з купівлі-продажу твердого біопалива, яка сприятиме розвитку конкурентного і прозорого ринку такого палива.
“Механізмом для організації ринку біопалива в Україні має стати використання єдиної електронної платформи, на якій здійснюватимуть торгівлю біопаливом всі зацікавлені виробники і споживачі”, – зазначив Вітренко на зустрічі з міністром енергетики Литовської Республіки Дайнюсом Крейвісом у березні цього року. Під час зустрічі розвиток біопалива зазначався як один із перспективних напрямів співпраці обох країн, водночас особливу зацікавленість української сторони викликає досвід Литви щодо створення біопаливної біржі Baltpool.
Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками січня-липня 2021 року прискорилося до 2,1%, зазначає Міністерство економіки.
“У січні-липні 2021 року, за розрахунками Міністерства економіки, зведений індекс виробництва (ЗІВ) збільшився на 1,3% (на 1% у січні-червні 2021 року, падіння на 6,6% за січень-липень 2020 року відповідно), ВВП – на 2,1%”, – зазначило Мінекономіки в липневому огляді економічної активності на сайті в середу.
Як повідомило міністерство, зростання ВВП у зазначеному періоді відбулося за рахунок промисловості, сільського господарства, транспорту та будівельної галузі. Зокрема, в липні промисловість п’ятий місяць поспіль показала зростання, проте воно сповільнилося до 0,2% проти 1,1% у червні 2021 року. Виробництво сільськогосподарської продукції в липні зросло на 9,2% проти падіння на 16% у червні-2021, що зумовлено насамперед активною фазою кампанії зі збирання врожаю.
За даними Мінекономіки, за сім місяців цього року обсяг будівельної продукції залишився на рівні відповідного періоду 2020 року. Стримувальним фактором зростання стало подорожчання собівартості будівництва, хоча реалізація проектів житлового будівництва залишається активною, до того ж відчувається пожвавлення іпотечного кредитування.
Крім цього, скорочення за сім місяців-2021 продемонструвала внутрішня торгівля – на 1% проти зростання на 0,9% у січні-червні. На думку Мінекономіки, це зумовлено суттєвим падінням оптового товарообігу – на 8% (зростання на 5,7% у січні-червні), хоча на тлі розширення споживчого попиту і відновлення економічної активності в більшості сфер економіки обіг роздрібної торгівлі зріс на 13% (за шість місяців зростання становило 13,8%). Динаміку внутрішньої торгівлі також стримували зниження попиту на послуги оптової торгівлі з боку окремих промислових підприємств, стримані настрої бізнесу.
Водночас ризиками для прогнозу зростання ВВП за підсумками року на 4% Мінекономіки називає частоту, тривалість і рівень жорсткості можливих нових карантинних обмежень, погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури на світових ринках, а також повноцінний запуск “Північного потоку-2”, який може позначитися на відхиленні від очікуваних показників транзиту.
Авіакомпанія “Міжнародні авіалінії України” (“МАУ”) за червень-серпень 2021 року розглянула майже 48,1 тис. запитів на повернення коштів за скасовані рейси через COVID-19 і виплатила за них пасажирам $10,588 млн.
Як повідомила прес-служба компанії в четвер, загалом із квітня 2020 року до серпня 2021 року “МАУ” повернула пасажирам $51,571 млн, обробивши при цьому понад 210 тис. заявок.
“Уже півтора року ми живемо в умовах карантинних реалій, у результаті яких були скасовані тисячі авіарейсів. Ми усвідомлюємо, які незручності це спричинило для пасажирів. І хоча скасування рейсів для авіакомпанії було вимушеним кроком, ми усвідомлюємо свою відповідальність перед пасажирами. Публічна звітність із виконання зобов’язань – одна зі складових нашої відповідальності”, – зазначив президент “МАУ” Євген Дихне, слова якого наводить прес-служба.
В авіакомпанії також нагадали, що, крім повернення коштів за невикористані квитки, пасажирам скасованих рейсів було запропоновано безкоштовне переоформлення квитка та промокод на суму вартості невикористаного квитка, який діє два роки з моменту його виписки.
“МАУ” заявляє про готовність до відкритого діалогу з пасажирами та сподівається на розуміння ситуації з боку пасажирів. Зі свого боку співробітники всіх комунікаційних підрозділів роблять все можливе для скорочення часу оброблення всіх запитів”, – йдеться в повідомленні компанії.
У четвер, 16 вересня о 10:00, на освітній платформі проекту Presszvanie і за участю Клубу Експертів відбудеться вебінар для журналістів, прес-секретарів, редакторів на тему “Пастки сторітелінгу: коли “так”, а коли і чому”ні” про те, як же користуватися такою модною іграшкою, як сторітелінг.
Спікер – Олександр Крамаренко, головний редактор журналів “Гроші” і “Кореспондент”.
Вебінар доступний за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=X1yvOMvg-Vs
Тривалість вебінару – 1 година. участь безкоштовна.
KRAMARENKO, PRESSZVANIE, ВЕБІНАР, КЛУБЕКСПЕРТІВ, СТОРИТЕЛІНГ
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) із 5 жовтня 2021 року призначає регіональний потяг №795/796 Київ – Гайворон (Кіровоградська обл.), він курсуватиме щовівторка, щоп’ятниці та щонеділі.
Як повідомила прес-служба УЗ у середу, протягом декількох тижнів компанія проаналізує пасажиропотік на цьому маршруті й прийме рішення про його подальше курсування.
Планується, що з Києва цей потяг відправлятиметься о 14:41, прибуватиме до Гайворону – о 00:11. Назад відправлення буде о 01:10 з прибуттям до столиці о 10:52.
Потяг проходитиме через станції Козятин-1, Вінниця, Гуменне, Вороновиця, Фердинандівка, Війтівці, Немирів, Сажки, Кароліна, Самчинці, Семенки, Ситківці, Криштопівка, Гайсин, Зятківці, Антонівка, Дукля, Орлик, Генрихівка, Джулинка та Ставки.
Національний онлайн-кінотеатр SWEET.TV виступає за передбачення відповідальності за користування піратським контентом для населення.
Як заявив під час конференції в прес-центрі агентства “Інтерфакс-Україна” директор SWEET.TV Олександр Резунов, робота в Україні піратських сервісів усе ще дуже активна, що зумовлено насамперед високим попитом з боку користувачів.
“У цьому питанні потрібна жорстка реакція держави. І впровадження відповідальності для споживачів піратського контенту. Також через піратські сайти виробники українського контенту недоотримують мільйони гривень. Це призводить до недостатнього фінансування майбутніх проектів, знижує якість виробленого контенту”, – наголосив він.
На думку Резунова, питання розробки механізму впровадження такої штрафної санкції лежить на боці законодавчої влади.
“Розмір штрафу я робив би невеликий, суто символічний – близько 100 грн. Навіщо це потрібно? Не для того, щоб забрати гроші у споживачів. Основна проблема ринку в тому, що людина не завжди розуміє або забуває про те, що дивиться нелегальний контент, а від цього втрачає індустрія, держава недоотримує податки, правовласники втрачають роялті й не можуть виробляти якісний контент. Символічний штраф спонукав би людину про це пам’ятати”, – вважає директор SWEET.TV.
Для боротьби з піратством SWEET.TV став членом наглядової ради комітету з питань медіа та комунікацій Американської торговельної палати в Україні. Крім того, компанія є учасником антипіратської ініціативи “Чисте небо”.
Ще однією проблемою українського ринку платного телебачення директор SWEET.TV назвав високу активність міжнародних платформ іномовлення.
“В Україні потрібно впровадити рівні умови ведення бізнесу. Зокрема, на іноземні медіаплатформи практично не поширюються вимоги щодо мовних квот. Немає практичної реалізації податкових норм – наразі ухвалені нормативно-правові акти, які впроваджують оплату ПДВ нерезидентами, що надають медіапослуги онлайн, просто не працюють”, – заявив Резунов.
Він також наголосив, що доступні на території України російські стримінгові сервіси, по суті, порушують українське законодавство в частині безперешкодної трансляції контенту російських медіа, які потрапили під санкції.
SWEET.TV – українська ОТТ-платформа, на якій представлено понад 260 телеканалів, зокрема в HD і 4K, продукти Disney, Pixar, DreamWorks та ін.
У платформи укладені прямі контракти з Disney, Paramount, Universal, Sony та іншими міжнародними виробниками контенту з дубляжу й озвучування медіапродуктів саме для території України, а не для СНД. Сервіс створює україномовний дубляж і озвучування для культових голлівудських фільмів у проекті “Hollywood українською мовою”.
KINO, REZUNOV, SWEETTV, ДУБЛЮВАННЯ, КИНОМЕДИА, ОНЛАЙН_КИНОТЕАТР, ОТТ_СЕРВИС, ФИЛЬМЫ
