Наглядова рада “Міжнародного аеропорту “Бориспіль” оголосила конкурсний відбір на посаду генерального директора держпідприємства.
Згідно з оголошенням, оприлюдненим на сайті аеропорту, заявки від потенційних учасників конкурсу приймають з 9:00 до 14:00 у робочі дні з 12 до 25 травня 2021 року включно.
Оприлюднити результати конкурсу планується до 7 липня поточного року.
Від кандидатів потрібне знання української та англійської мов, наявність вищої освіти, креативність, гнучкість, уміння управляти змінами, конфліктними ситуаціями, уміння формулювати бачення компанії тощо.
Серед вимог також стаж роботи в транспортній або авіаційній галузі на великих/стратегічних підприємствах – не менше ніж 10 років; стаж роботи на керівних посадах в авіаційній галузі – не менше ніж п’ять років.
Зазначено, що в разі, якщо переможець конкурсного відбору не є громадянином України, до моменту укладення з ним контракту він в обов’язковому порядку повинен буде набути громадянство України.
Обов’язками керівника аеропорту буде сприяння збільшенню конкуренції в авіаційних перевезеннях шляхом залучення нових авіаперевізників, зокрема авіакомпаній-лоукостерів; створення прозорих і рівних умов для всіх перевізників; розвиток підприємства як вузлового аеропорту регіону; впровадження антикризових заходів з метою подолання наслідків, спричинених COVID-19; розвиток інфраструктури підприємства, зокрема успішна реалізація проекту “Реконструкція льотної зони №2”, який фінансується ЄІБ, тощо.
Крім того, серед обов’язків – розвиток неавіаційної діяльності ДП, вантажного напряму і поштової доставки.
Раніше, до кінця жовтня 2020 року гендиректором ДП “Міжнародний аеропорт Бориспіль” був Павло Рябікін, який потім став головою Державної митної служби.
Чиста пропозиція іноземної валюти з боку населення України з початку року станом на 11 травня становила $970 млн, повідомив голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.
“Чистий продаж іноземної валюти населенням з початку року на 11 травня становив $706 млн за операціями з готівковою іноземною валютою та $264 млн за безготівковими операціями”, – написав він у Facebook у середу.
Данилишин зазначив, що в травні обмінний курс гривні на міжбанківському ринку продовжив зміцнюватися третій тиждень поспіль, сягнувши максимуму за останні півтора місяця на тлі збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків.
За його словами, міжнародні резерви НБУ станом на 11 травня становили $27,9 млрд, що на 4%, або на $1,2 млрд, менше, ніж станом на початок року, і на 0,4%, або $100 млн, менше, ніж на початок місяця.
Голова Ради НБУ додав, що обсяг операцій клієнтів банків із безготівковою інвалютою, з урахуванням операцій “своп”, у квітні знизився на 12,1% за операціями з продажу інвалюти та на 8,5% за операціями з купівлі іноземної валюти.
Водночас зазначено, що переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією за клієнтськими операціями у квітні становило $520 млн (у тому числі на умовах “форвард” – $286,5 млн) і задовольнялося головним чином за рахунок операцій з продажу банками іноземної валюти.
Як повідомлялося, чиста пропозиція іноземної валюти населенням України у березні становила $182 млн, а у квітні – $422 млн.
Станом на 6 травня сільгоспвиробники використали 6,2 тис. тонн пестицидів, захисні роботи посівів від шкідників, хвороб і бур’янів виконано на 6,7 млн га (з них від бур’янів – на 3,5 млн га), повідомила Державна служба з питань безпечності продуктів харчування і захисту споживачів в опублікованому на сайті звіті про фітосанітарний стан с/г рослин.
Забезпеченість с/г підприємств засобами захисту рослин у першому півріччі 2021 року становить 94% від потреби, або 30,4 тис. тонн препаратів у натуральному вираженні. Зокрема, гербіцидами агровиробники забезпечені на 95% (19,5 тис. тонн).
Держпродспоживслужба уточнила, що на сьогодні проведено передпосівне протравлення 412 тис. тонн насіння ранніх ярових культур (88% від загального обсягу).
Як повідомлялося, в Україні станом на 7 травня засіяно 4,37 млн га яровими зерновими та зернобобовими культурами, або близько 58% від запланованих до весняної сівби площ. З них за попередній тиждень було засіяно 1,45 млн га.
За даними Мінекономіки, на зазначену дату кукурудзою засіяно 2,4 млн га (46% від прогнозу), ячменем – 1,3 млн га (95%), горохом – 226,4 тис. га (96%), вівсом – 185,4 тис. га (96%), пшеницею – 172,2 тис. га (98%).
Окрім цього, соняшником засіяно 3,2 млн га (50% від прогнозу), цукровим буряком – 223 тис. га (98%), соєю – 254,8 тис. га (18%), гречкою – 19 тис. га (24%). Сівбу проса розпочали господарства Дніпропетровської, Тернопільської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей.
Голова правління НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко анонсував оголошення найближчим часом конкурсу на посаду голови правління ПАТ “Укрнафта”.
“Нафтогаз” уже поставив вимогу своїм представникам у наглядовій раді “Укрнафти”, щоб найближчим часом був такий конкурс”, – сказав він в ефірі програми “Зворотній відлік” на каналі “UA: Перший”.
За його словами, зміна менеджменту компанії потрібна, щоб усунути вплив на нього з боку міноритарних акціонерів.
“Менеджмент має діяти в інтересах “Укрнафти”, а не в інтересах пана Коломойського. Найближчим часом має бути результат”, – зазначив Вітренко.
Як повідомлялося, акціонери “Укрнафти” із 30 квітня 2019 року обрали виконавчого віце-президента компанії з питань збуту компанії Олега Геза в. о. голови правління компанії.
Сформована навесні 2019 року наглядова рада “Укрнафти” отримала право призначати голову компанії. У рамках конкурсу з відбору CEO на окремому конкурсі було відібрано компанію-рекрутера Boyden, яка подала список зі 179 кандидатів.
За словами голови комітету з призначень і винагород “Укрнафти” Андрія Бойцуна, робота з відбору була здійснена на 95%, залишалося тільки провести співбесіди з відібраними найкращими кандидатами.
Проте спочатку комітет з призначень голосами членів, номінованих міноритаріями, а потім і наглядова рада, завдяки голосу одного з трьох представників НАК “Нафтогаз України” 20 травня вирішили скасувати конкурс і призначити головою правління Геза, з яким 31 липня 2020 року було укладено контракт терміном на один рік.
Як повідомлялося, “Укрнафта” у 2020 році отримала чистий прибуток 4 млрд 269,26 млн грн проти 4 млрд 57,859 млн грн чистого збитку в 2019-му. Чистий дохід компанії минулого року збільшився на 26% (на 7 млрд 324,617 млн грн) – до 35 млрд 534,818 млн грн, валовий прибуток – на 42,3% (на 5 млрд 183,512 млн грн), до 17 млрд 440,619 млн грн.
“Укрнафта” в 2020 році знизила видобуток нафти і конденсату на 1% (на 15 тис. тонн) порівняно з 2019 роком – до 1,501 млн тонн, газу – на 3% (на 35 млн куб. м) – до 1,127 млрд куб. м, але збільшила виробництво скрапленого газу – на 4,5% (на 5 тис. тонн), до 117 тис. тонн.
“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією країни. НАК “Нафтогаз України” належить 50%+1 акція “Укрнафти”, групі компаній, пов’язаних із колишніми акціонерами ПриватБанку, – близько 42% акцій. На балансі “Укрнафти” перебуває 25 бурових установок, 1891 нафтова і 162 газові свердловини, компанії належить 537 АЗС.
Група “Метінвест” із урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, як очікується, в січні-червні 2021 року збільшить сплату податку на прибуток більш ніж у 7 разів порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 10,2 млрд грн, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в податкових органах.
У свою чергу в “Метінвесті” агентству підтвердили інформацію про істотне зростання платежів з податку на прибуток у першому півріччі.
“Підприємства групи “Метінвест” (периметр МСФЗ і асоційовані компанії) у першому півріччі 2021 року заплатять податок на прибуток, поповнивши державний бюджет на 10,2 млрд грн (для порівняння – у першому півріччі 2020 року сплачений податок на прибуток склав близько 1,4 млрд грн). Таким чином, за підсумками півріччя виплати податку на прибуток зросли в 7,4 раза. Це безпрецедентне збільшення податкових виплат під час пандемії коронавірусу дозволить підтримати міста, в яких працюють підприємства “Метінвесту”, своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітні плати працівникам комунальної сфери і медикам”, – повідомили агентству в компанії.
Також у групі нагадали, що “Метінвест” – один із найбільших платників податків в Україні. Так, у 2020 році компанія збільшила виплату податків на 5% – до 22,1 млрд грн порівняно з 2019 роком. Раніше група повідомляла, що за 15 років своєї роботи перерахувала до бюджетів усіх рівнів 165 млрд грн.
Також повідомлялося, що на початку поширення коронавірусу “Метінвест” вирішив відмовитися від податкових канікул, наданих бізнесу, щоб підтримати його під час пандемії. Сума податків, сплачених підприємствами групи до місцевих бюджетів у пільговий період, перевищила 50 млн грн (податок на землю і податок на нерухомість). Це також дозволило містам забезпечувати лікарні всім необхідним, виплачувати зарплату працівникам комунальних підприємств та проводити протиепідемічні заходи.
Крім того, криворізькі підприємства “Метінвесту” – Інгулецький, Центральний і Північний ГЗК – у липні-вересні 2020 року перерахували в скарбницю міста прибутковий податок і плату за землю в подвійному розмірі. За цей період “Метінвест” додатково поповнив бюджети всіх рівнів на 113 млн грн, з яких Кривий Ріг отримав 78 млн грн.
Як повідомлялося, група “Метінвест” з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств у 2020 році перерахувала до бюджетів усіх рівнів 22,1 млрд грн податків і зборів, що на 5% вище позаторішнього рівня. Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков тоді зазначив, що загальна криза і пандемія коронавірусу не завадили групі завершити рік з сильними операційними результатами, і водночас відмовитися від податкових канікул заради підтримки міст, де працюють підприємства компанії.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній, що управляє активами в кожній ланці виробничого ланцюжка від видобутку ЗРС і вугілля та виробництва коксу до випуску напівфабрикатів і кінцевої продукції зі сталі, трубопрокату і рулонів, а також виробництва іншої продукції з високою доданою вартістю. Група складається з видобувних і металургійних підприємств, що знаходяться в Україні, Європі та США, має мережу продажів з охопленням усіх ключових світових ринків.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Первинні реєстрації в Україні вживаних легкових автомобілів, ввезених із-за кордону, в січні-квітні 2021 року становили 126,5 тис. од., що вчетверо більше за продажі нових легкових авто за цей період, повідомив “Укравтопром”.
При цьому в квітні вперше зареєстровано 38,8 тис. імпортованих авто з пробігом, що на 11% більше, ніж у березні поточного року (у квітні минулого року сервісні центри МВС в умовах карантину не реєстрували вживані авто).
При цьому в квітні машини з пробігом охопили понад 79,5% первинного ринку легкових авто (в березні – 79%).
Найпопулярнішою моделлю серед розмитненого секонд-хенду став Renault Megane – 2370 реєстрацій, другий результат у Volkswagen Golf із 2015 зареєстрованих машин, на третьому місці Volkswagen Passat – 1986 од. Продовжує список Skoda Octavia, власниками цієї моделі стали 1845 українців, а завершує п’ятірку лідерів Ford Focus із результатом 1508 авто.
Як повідомлялося, в 2020 році в Україні зареєстровано 353,4 тис. од. уживаних легкових іномарок – у 4,1 разу більше за реалізацію нових машин (85,5 тис. од.).