Курс долара помірно піднімається до євро і фунта стерлінгів, проте слабо дешевшає в парі з єною, учасники ринку оцінюють заяви членів керівництва Федеральної резервної системи (ФРС) США.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), зростає на 0,16%, ширший WSJ Dollar Index – на 0,14%.
Федрезерв підніме базову відсоткову ставку принаймні ще на 1 відсотковий пункт або навіть більше, і тільки після цього може взяти паузу, сказала напередодні ввечері голова Федерального резервного банку (ФРБ) Сан-Франциско Мері Дейлі. Діапазон ставки в 4,75-5,25% “є розумним рівнем, який слід розглядати”, заявила вона в інтерв’ю CNBC.
Голова ФРБ Канзас-Сіті Естер Джордж також зазначила, що Федрезерву не можна надто рано зупиняти підйом ставок, і додала, що завдання з досягнення “м’якої посадки” може виявитися важким.
ФРС підвищила базову відсоткову ставку на 3,75 відсоткового пункту (п.п.) менш ніж за рік, причому на останніх чотирьох засіданнях збільшувала її одразу на 0,75 п.п. Наразі ставка перебуває на рівні 3,75-4% річних, і ринок чекає її підйому на 50 б.п. у грудні.
Пара євро/долар до 8:52 мск торгується на рівні $1,0378 проти $1,0396 на закриття сесії в середу, євро втрачає близько 0,2%.
Курс долара до ієни опустився на 0,1% і становить 139,39 ієни порівняно з 139,54 ієни на кінець минулої сесії.
Фунт дешевшає на 0,2% і торгується на позначці $1,1895 проти $1,1915 напередодні.
У четвер ринок чекає публікації остаточних даних про жовтневу інфляцію в єврозоні та даних про будівництво нових будинків у США.
Гірничорудні підприємства України у січні-жовтні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 38,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 22 млн 436,474 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ГТС), за вказаний період валютний виторг від експорту ЗРС знизився на 56,2% – до $2 млрд 768,743 млн.
В Україну за вказаний період імпортовано ЗРС на $42 тис. у сумарному обсязі 74 тонни, тоді як у січні-жовтні-2021 – на $160 тис. у сумарному обсязі 1,175 тис. тонн.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 4,2% порівняно з 2020 роком – до 44 млн 357,727 тис. тонн, але наростила виручку на 62,8% – до $6 млрд 899,816 млн Експорт ЗРС здійснювався в основному в Китай (41,90% поставок у грошовому вираженні), Чехію (9,65%) та Польщу (7,99%).
В Україну минулого року було імпортовано ЗРС на $184 тис. у сумарному обсязі 1,202 тис. тонн, тоді як 2020-го ввезено 123 тонни ЗРС на $75 тис. Імпорт за 2021 рік здійснювався з Єгипту (55,98%), Нідерландів ( 21,2%) та Польщі (7,07%).
Агропромислова група “Кернел” веде переговори зі своїми кредиторами про відстрочку погашення боргових зобов’язань, які рекордно виросли з початком російського військового вторгнення в Україну – до $1,95 млрд станом на 30 червня 2022 року, що на 37% перевищує його розмір на аналогічну дату 20 року.
Відповідно до фінансового звіту на сайті холдингу в середу вночі, таке зростання заборгованості було в основному пов’язане з різким збільшенням короткострокових боргових зобов’язань, залучених для поповнення оборотного капіталу взимку 2021-2022 рр., і не погашених до літа 2022 через російську агресію і пов’язаних із нею негативних чинників.
За даними групи компаній, її чисті боргові зобов’язання до 30 червня 2022 року зросли в 1,8 раза порівняно з аналогічною датою минулого року – до $1,49 млрд, а співвідношення боргу до EBITDA підскочило до рекордного за п’ять років співвідношення 6,8 порівняно з 1,0 х у 2021 році.
“Вторгнення РФ почалося якраз на піку нашого циклу оборотного капіталу, коли у нас був найвищий за всю історію компанії сезонний рівень боргу в розмірі $1,95 млрд і рекордно високі товарні запаси в розмірі $0,9 млрд. На щастя, ми вступили в це неспокійний час у відносно хорошому фінансовому стані, тому ми продовжували обслуговувати наш борг, але ми були змушені вести переговори щодо відстрочення погашення основного боргу перед кредиторами”, – зазначається у повідомленні холдингу.
Кернел нагадав, що перші подібні переговори дозволили йому відстрочити погашення основної суми боргу до 30 вересня 2022 року, і зараз він веде переговори про продовження відстрочки до 30 червня 2023 року.
“Станом на день складання цього звіту ми отримали відмови від продовження термінів погашення основного боргу у розмірі $627 млн із кредиторами до 30 червня 2023 року. Для боргових зобов’язань на загальну суму $246 млн ми в процесі оформлення подібних відмов”, – наголосив холдинг у звіті. .
Кернел уточнив, що в грудні 2021 року завершила дострокове погашення євробондів на $213 млн, скоротивши загальну суму єврооблігацій з терміном погашення в 2022 році до $595 млн.
“У зв’язку з тим, що група не мала безумовного права відстрочення розрахунків на 12 місяців або довше щодо своїх банківських послуг станом на 30 червня 2022 року, $198 млн залишків довгострокових банківських кредитів і єврооблігації в обігу на суму $595 млн були рекласифіковані як короткострокові станом на 30 червня 2022 року”, – наголошується в повідомленні холдингу.
Також за його даними, до 30 червня 2022 року “Кернел” заклав 370 тис. державних облігацій України на суму $6,08 млн як забезпечення раніше взятих короткострокових позик.
“Поки ми завершили один із найскладніших періодів у нашій історії, перспективи на майбутнє залишаються незрозумілими і сильно залежатимуть від результату війни в Україні та здатності групи експортувати сільгосппродукцію через чорноморські порти України”, – констатував холдинг.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим співвласником “Кернела” через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 39,3%.
Верховна Рада припинила дію міжурядової угоди між Україною і Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків з податків на доходи і майно.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за це рішення проголосувало 304 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як уточнив заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк у Телеграм-каналі, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Білорусі, отриманих із джерел в Україні, буде застосовано загальну оподатковувану ставку – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки 10%, встановленої угодою.
“Припинення дії цієї угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків із Республікою Білорусь – державою-союзником країни-агресора в повномасштабній війні проти України”, – зазначив зі свого боку Мінфін.
Він додав, що припинення дії угоди передбачає також припинення втрат бюджету України від сплати податків у Білорусі резидентами України, які здійснюють там діяльність, а також звільнення України від зобов’язань щодо обміну інформацією з Білоруссю з податкових питань.
У приміщенні Національної спілки архітекторів України (НСАУ) відбувається обшук, повідомила заступник голови Архітектурної палати НСАУ Ганна Кирій.
“Просто зараз відбувається обшук у приміщенні НСАУ. Цілих два майори і один лейтенант СБУ залучені до цього процесу. Очевидно, такі важливі люди під час війни повинні кошмарити професійну Національну спілку, а не шукати російських диверсантів”, – написала вона у Facebook.
За її словами, триває вилучення техніки та комп’ютерів.
Джерело: https://www.facebook.com/anna.kyrii
https://www.facebook.com/photo?fbid=6121115427921949&set=pcb.6121159117917580
Верховна Рада має намір врегулювати сферу поводження з генетично модифікованими організмами (ГМО) і вдосконалити систему оцінки їхніх ризиків щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнє середовище.
Ухвалення за основу відповідного законопроєкту №5839 “Про державне регулювання генетично інженерної діяльності та державний контроль за поводженням з ГМО і генетично модифікованою продукцією для забезпечення продовольчої безпеки” на засіданні парламенту в середу підтримали 247 народних депутатів (за необхідних 226 голосів), повідомив член фракції “Голос” Ярослав Железняк у Telegram-каналі.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його ухвалення дасть змогу розмежувати повноваження органів державної влади з метою усунення дублювання функцій у сфері поводження з ГМО; удосконалити систему оцінки ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини і навколишнього природного середовища.
Крім цього, документ дасть змогу впровадити європейські механізми держреєстрації ГМО в Україні, удосконалити вимоги до маркування ГМ-продукції та запровадити правила її простежуваності, а також посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства в цій сфері.
Таким чином, ухвалення проєкту закону дасть змогу домогтися системної сумісності українського законодавства із законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
