Державне підприємство обслуговування повітряного руху України («Украерорух») 17 червня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість придбання послуг становить 2,133 млн грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 25 червня. Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СГ «ТАС».
Міністерство аграрної політики та продовольства розподілило обсяг квоти на цукор для експорту до країн Європейського Союзу, вона діятиме на період до 5 серпня 2025 року, повідомила пресслужба міністерства.
Згідно із повідомленням, обсяг квоти на цукор розподілено між експортерами пропорційно фактичним обсягам експорту цієї продукції до країн ЄС за січень-травень 2025 року.
Квоти, зокрема, отримали такі підприємства: ТзОВ “Радехівський цукор” — 3 977,6 тонн, ТОВ “Цукорагропром” — 1 700,9 тонн, ТОВ “ПК “Зоря Поділля” — 927,6 тонн, ПрАТ “Теофіпольський цукровий завод” — 915,1 тонн, ТОВ “Наркевицький цукровий завод” — 688,8 тонн, ТОВ “Новооржицький цукровий завод” — 598,4 тонн, ТОВ “Старокостянтинівцукор” — 451,6 тонн, ТОВ “Шамраївський цукор” — 381,5 тонн, ТОВ “Шепетівкацукор” — 349,5 тонн, ТОВ “Сігнет-Центр” — 259,4 тонн, ТОВ “Агрокомплекс “Зелена долина” — 216,5 тонн, ТОВ “Краєвид” — 184,2 тонн, ТОВ “Новомиргородський цукор” — 140,7 тонн, ТОВ “Призма-14” — 121,7 тонн і ПрАТ “Красилівський цукровий завод” — 94,0 тонн.
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” (ТОВ “Вигідна покупка”) інвестує 3,2 млрд грн (з ПДВ) у 2025 році, у тому числі 1,3 млрд грн у відновлення логістичного центру WestGate, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко.
“Відповідь “Аврора Мультимаркет” на посилені атаки на Київ. Ми інвестуємо. У 2024 році ми інвестували в Україні: 2,7 млрд грн (з ПДВ). План інвестицій в Україні на 2025 – більше 3,2 млрд грн (з ПДВ)”, – повідомив він у фейсбук.
За його інформацією, зокрема вже фактично отримані всі необхідні дозволи і “Аврора” почала відбудову вщент зруйнованого у 2022 році логістичного центру WestGate у с.Стоянка під Києвом.
“Той самий логістичний центр, розбомблений росіянами, де розташовувався склад GoodWIne. Цього року інвестиції у відбудову WestGate складуть більше 1.3 млрд грн. Решта – інвестиції в мережу та технології. Ми відновимо, і створимо тут тисячу нових робочих місць. До січня 2026 року плануємо запуститися”, – повідомив він.
Загалом у 2025 році компанія планує створити більше 2,5 тис. нових робочих місць в Україні.
“Так само, інвестують, і створюють нові робочі місця наші партнери – українські виробники, яких наразі понад 600. Окрім того, за рахунок активного розвитку румунської компанії, наші партнери – українські виробники експортують на європейський ринок для Aurora в Румунії. Вистоїмо”, – наголосив Панасенко.
Як повідомлялося, виторг мережі “Аврора” за підсумками 2024 року збільшився на 42,5% – до 38,5 млрд грн (без ПДВ). У першому кварталі 2025 року виторг виріс на 32,5% – до 10,6 млрд грн.
“Аврору” було засновано 2011 року Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2024 року мережа налічувала понад 1600 магазинів в Україні та 30 у Румунії. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна купівля”, яке розвиває мережу, є кіпрська “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціар – Жиденко.
Асоціація «Виробники ліків України» (АПЛУ) підтримує розроблений Міністерством охорони здоров’я компромісний проект урядової постанови щодо врегулювання розміру маркетингових платежів на роздрібному фармринку на рівні 20% для безрецептурних препаратів і 3% для рецептурних.
Про це йдеться в тексті відповідної декларації, доступній агентству «Інтерфакс-Україна».
Учасники АПЛУ підтримують пропозицію дозволити витрати на маркетингові послуги в аптеках для безрецептурних лікарських засобів на рівні не більше 20% від загального обсягу реалізації кожним окремим ліцензіатом (виробником, імпортером тощо) таких лікарських засобів за попередній рік, а також витрати на послуги, пов’язані із забезпеченням наявності в аптеках рецептурних лікарських засобів, в обсязі, що не перевищує 3% від загального обсягу реалізації кожним окремим виробником, імпортером таких лікарських засобів за попередній рік.
В АПЛУ пояснюють, що «це компромісне рішення, досягнуте за результатами міжвідомчих консультацій, і зараз воно максимально відповідає досяжному балансу інтересів усіх залучених суб’єктів ринку – виробників, імпортерів та аптек».
На думку членів АПЛУ, запропонований МОЗ проект, зокрема, закладає чіткі правила функціонування ринку в сегменті маркетингових послуг і створює передбачувану і гнучку систему, яка мінімізує ризики зловживань і “стимулює розвиток чесної конкуренції на основі якості продукції та якості послуг, а не тільки маркетингового бюджету.
Крім того, учасники АПЛУ відзначають, що проект – «це інструмент стабілізації, який запобігає платіжній кризі на всіх ланках ланцюга дистрибуції, зменшує ризики монополізації комунікаційних каналів і дозволяє зберегти робочі місця та забезпечити доступ населення до якісних препаратів за справедливими цінами».
У той же час учасники АПЛУ пропонують прийняти проект «у найкоротші терміни як перехідне, але принципове рішення, яке стабілізує ринок», а після набрання чинності постанови спільно з усіма учасниками ринку та державними органами проводити регулярний моніторинг з метою оцінки його впливу та ініціювати вдосконалення інструментів, якщо це буде потрібно, забезпечуючи публічну звітність та відкритість інформації про структуру витрат на маркетинг та його вплив на ціноутворення і збереження конкуренції.
«Ми закликаємо всіх учасників ринку приєднатися до цієї декларації. Реформування правил має відбуватися не шляхом демонтажу економіки аптечного сегмента або демонізації маркетингу, а через впровадження зрозумілих, контрольованих і етичних практик», – підкреслюють в АПЛУ.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/pharmacy/1080866.html
На українському ринку в секторі пшениці в середині червня домінувала знижувальна цінова динаміка, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Наближення збиральної кампанії, невисокий попит трейдерів, які очікували нового врожаю, та знижувальний ціновий тренд на експортному ринку чинили тиск на ціни. Кількість пропозицій зернової залишалась недостатньою, а попит переробників був доволі високим, що продовжувало надавати підтримку цінам”, – пояснили аналітики.
Ціни на пшеницю 2 класу фіксувалися в межах 10000-11300 грн/т СРТ, а на фуражну пшеницю – в межах 9200-10200 грн/т СРТ, констатували в “АПК-Інформ”.
З початку року експорт з України деревини та виробів із неї склав 1,42 млн тонн на суму 671,8 млн доларів США. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року, коли було експортовано 1,34 млн тонн на 593,9 млн доларів, обсяг експорту зріс на 81,7 тис. тонн, або на 6%. Водночас у грошовому еквіваленті відбувся приріст на 77,9 млн доларів, що становить 13%.
Найбільшу частку займає продукція із сосни – 68,6%, що вказує на високий попит саме на цей вид деревини на зовнішніх ринках. Друге місце посідають лісоматеріали з ялини – 19%, а третє – з дуба, на які припадає 6,6% загальних обсягів.
При цьому, з початку року митні органи виявили порушень на понад 31,4 млн гривень.
