Гірничорудні підприємства України в січні-квітні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11 млн 28,545 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла в 4,1 раза – до $2 млрд 409,852 млн.
При цьому за 3 міс.-2024 було експортовано 9 млн 4,370 тис. тонн ЗРС на суму $863,315 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (43,03% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (16,29%) і Польщі (13,67%).
В Україну за січень-квітень 2024 року було імпортовано ЗРС на $72 тис. у сумарному обсязі 252 тонни, тоді як у січні-квітні 2023 року ввезено на $41 тис. у сумарному обсязі 67 тонн. Імпорт здійснювався з Нідерландів (29,17%), Італії (25%) і Норвегії (18,06%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС склала $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
Україна в січні-квітні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 96,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 583,229 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 82,2% – до $288,324 млн.
Основний експорт здійснювався в Болгарію (37,50% поставок у грошовому виразі), Польщу (15,84%) та Італію (7,74%).
У січні-квітні-2024 Україна імпортувала з Єгипту 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис., тоді як у січні-квітні-2023 ввезла з Китаю 72 тонни напівфабрикатів на $133 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному виразі на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому виразі знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому виразі), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (26,55% поставок у грошовому вираженні), Польщу (13,97%) та Італію (12,13%).
Україна 2022 року імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж 2021 року. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Запит роботодавців щодо вакансій у 2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
UT Company, створена співвласниками мереж EVA і Varus Валерієм Кіптиком і Русланом Шостаком, перемогла в тендері Державного оператора тилу (ДОТ) на поставку продуктів харчування у військові частини однієї з областей України, повідомила прес-служба Terwin Group.
“Ukrainian Transparent Company взяла на себе зобов’язання із забезпечення військових частин однієї з областей України продуктами харчування, запропонувавши найкращі умови на тендері ДОТ. Це пілотний проєкт, який триватиме два місяці та суттєво заощадить державний бюджет”, – ідеться у пресрелізі.
Компанія не розкрила вартості тендера. За словами Шостака, компанія ставить перед собою мету допомогти державі зробити процес закупівель прозорим і ефективним.
“Основне наше завдання – повернути довіру до держави і гордість бізнесу від взаємодії з владою. І хочу підкреслити: ми постачаємо продукцію безпосередньо від вітчизняних виробників солдатам без націнок; усі адміністративні витрати ми фінансуємо самостійно, не додаємо їх у вартість – це наш внесок”, – цитується Шостак у пресрелізі.
За інформацією “Forbes Україна”, постачання здійснюватимуть у військові частини Запорізької області.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року 17 компаній, що перебувають в управлінні Шостака, у яких сумарно працює 30 тис. осіб, об’єдналися в “Тервін” (TERWIN). Ідеться про ТОВ “Омега”, “Руш”, “Тервін Груп”, “Тіксід”, “Таврія Хаб”, “Миттєва”, “Формсайт”, “Дігамма”, “Мілтон-Групп”, “Салтора Плюс”, “Фірма “Аріант”, “Нове Будівництво 2017”, “Альтаїр Д”, “Апекс Н”, “Аспект Д”, “Латтеро”, БО “Благодійний Фонд “Руслана Шостака”. Сумарні активи корпорації оцінюються в $1,6 млрд. Сукупний виторг компаній у довоєнний період сягав $2 млрд, а у 2023 році очікувався на рівні $1,7 млрд.
EVA, VARUS, ЗСУ, ПОСТАЧАННЯ, ПРОДУКТЫ
У Хорватії відбулось перше засідання обраного на виборах 17 квітня парламенту. Спікером обрано Гордана Яндроковича, за його кандидатуру проголосували 144 з 151 депутатів, повідомляє хорватське видання «Jutarnji list». Гондар Яндрокович представляє партію ХДС (Хорватська демократична співдружність) і став спікером хорватського парламенту втретє.
«Отримати довіру в третій раз на виконання обов’язків Хорватського парламенту – це надзвичайна честь. Ми живемо в небезпечний історичний період: війна в Україні та на Близькому Сході, ми не можемо уникнути того факту, що сусідство також є потенційним джерелом нестабільності, ми стикаємося з викликами кліматичних змін, порушеннями в глобальних ланцюгах постачання», – сказав Яндрокович.
Після кількатижневих переговорів в парламенті було сформовано коаліцію, до якої увійшли партії ХДС та Вітчизняний рух. Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович повідомив, що допрацьовується програма діяльності нового уряду.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, парламент та уряд Хорватії висловили підтримку Україні, надання їй статусу країни-кандидата на членство в ЄС і надання економічної підтримки.
Джерела:
www.jutarnji.hr (https://www.jutarnji.hr/vijesti/hrvatska/plenkovic-komentirao-nove-ministre-susnjara-sam-tek-upoznao-ppd-pitao-sam-ga-vidjet-cemo-15461328)
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 00:00 годин 20 травня підвищує тарифи на поліси “Зелена картка” для транспортних засобів, що виїжджають за кордон, на 3,2%.
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлені постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначені в євро.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, для поїздок територією країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка” вартість поліса з 20 травня на 15 днів для легкових автомобілів підвищується до 1,156 тис. грн (з 1,120 тис. грн), для автобусів – до 4,325 тис. грн (з 4,190 тис. грн,), для вантажних автомобілів – до 2,474 тис. грн (2,397 тис. грн,).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових авто становитиме 1,841 тис. грн (проти 1,783 тис. грн), автобусів – 6,039 тис. грн (5,849 тис. грн), вантажівок 3,613 тис. грн (3,499 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена картка” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть відповідно 9,636 тис. грн і 12,849 тис. грн (раніше 9,334 тис. грн і 12,446 тис. грн), для вантажних – 16,206 тис. грн і 30,658 тис. грн, для автобусів – 21,072 тис. грн і 39,147 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок в Азербайджан і Молдову збільшується також на 3,2%. Так для легкових автомобілів на 15 днів вона становитиме 764 грн (раніше – 740 грн), на один місяць – 1,124 тис. грн (1,089 тис. грн), на півроку – 2,577 тис. грн (2,496 тис. грн), на рік – 3,669 тис. грн (3,554 тис. грн).
Остання зміна тарифів була 15 березня 2024 року для легкових автомобілів: підвищення на 11,8% на 15 днів і 41,9% на рік, 22 грудня 2023 року в бік підвищення на 5,6%, 29 вересня в бік зниження на 3,4%, 21 квітня 2023 року в бік підвищення на 3,15%, 30 грудня 2022 року в бік підвищення на 3,1%.
Як повідомлялося, сума полісів “Зелена картка” реалізується з 2009 року двох видів: уся Європа і Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
