Європейська комісія може вже влітку 2026 року представити законодавчі пропозиції щодо обмеження доступу неповнолітніх до соціальних мереж. Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи в Копенгагені на саміті з питань демократії.
За даними Reuters, фон дер Ляйєн заявила, що Єврокомісія посилює заходи щодо захисту дітей від «аддиктивного дизайну» цифрових платформ, включаючи TikTok, Meta, Facebook, Instagram та X. Вона пов’язала надмірне використання соцмереж підлітками з ризиками для сну, психічного стану, тривожності, кібербулінгу та іншими загрозами для молоді.
При цьому йдеться не про негайне відключення соцмереж і не про тимчасове призупинення їхньої роботи для всіх користувачів. У першоджерелах йдеться про можливий “social media delay” для дітей, тобто про перенесення або обмеження віку, з якого неповнолітні зможуть самостійно користуватися соцмережами. Euronews пише, що Єврокомісія може представити плани загальноєвропейської заборони або вікового обмеження для дітей вже цього літа.
Єврокомісія вже створила спеціальну панель експертів з онлайн-безпеки дітей. Згідно з офіційними матеріалами ЄК, до літа 2026 року співголови панелі мають представити фон дер Ляєн рекомендації щодо захисту дітей в Інтернеті, включаючи можливі гармонізовані вікові обмеження для доступу до соціальних мереж та інших онлайн-сервісів.
Окремим елементом майбутньої політики стане цифрова перевірка віку. У квітні 2026 року Єврокомісія провела друге засідання спеціальної панелі, присвячене чинним правилам захисту неповнолітніх в інтернеті та ініціативам ЄС у цій сфері. Reuters також повідомляв, що ЄС уже підготував додаток для перевірки віку, який має допомогти обмежувати доступ дітей до невідповідного контенту та сервісів.
Нові пропозиції можуть стати частиною ширшої цифрової політики ЄС, включаючи Digital Services Act і майбутній Digital Fairness Act. Зараз ЄС вже проводить розслідування щодо великих платформ з питань захисту неповнолітніх, прозорості реклами, доступу дослідників до даних та використання механізмів, що утримують увагу користувачів.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2026 року збільшився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як за результатами трьох місяців зростання становило 1,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, позитивна динаміка була забезпечена виключно галуззю тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.
Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%. Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників було зафіксовано у чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).
У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу – 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.
Невелике зростання у господарствах населення було зафіксовано лише у двох областях – Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року було зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.
агровиробництво, ДЕРЖСТАТ, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Пасажиропотік через український західний кордон у тиждень з 16 по 22 травня збільшився на 2,3% – до 496 тис., потік на виїзд традиційно для другої половини травня трохи більший за потік на в’їзд, свідчать дані щоденної статистики Держприкордонслужби, за якою слідкує агентство “Інтерфакс-Україна“.
Згідно з ними, кількість перетинів кордону на виїзд зросла до 253 тис. з 245 тис. тижнем раніше, тоді як на в’їзд – до 243 тис. з 240 тис.
Число транспортних засобів, які прослідували цього тижня через пункти пропуску, дорівнює показнику попереднього тижня – 119 тис., тоді як число машин із гуманітарними вантажами скоротилося до 447 з 480.
За даними Держприкордонслужби, станом на 15:00 у неділю відносно невеликі черги легкових авто на виїзд були лише на трьох пункту пропуску: “Устилуг” на кордоні з Польщею – 20 авто, “Ужгород” на кордоні зі Словаччиною – 10 машин та “Тиса” на кордоні із Угорщиною – 6 машин.
В той же час прикордонники рекомендують враховувати під час планування поїздок можливу нестабільну роботу електронних систем контрольних служб у пунктах пропуску.
Минулого року пасажиропотік в цей тиждень був майже таким самим – 499 тис., але потік машин трохи вищим – 125 тис. Наступний тиждень фіксувалося невелике зростання – на 1,4%, тоді як в перший тиждень червня був зафіксований стрибок на 13,2%.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак з кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., за четвертий – на 221 тис., тоді як за період з початку п’ятого потоки на в’їзд та виїзд наразі рівні.
Нацбанк у квітневому інфляційному звіті зберіг оцінку міграції з України минулого року 0,2 млн через погіршення безпекової ситуації наприкінці року та пом’якшення правил виїзду для молоді, але зазначив, що це менше 0,5 млн у 2024 році. НБУ й надалі прогнозує чистий відтік у 2026 році 0,2 млн, тоді як чисте повернення, за його прогнозом, розпочнеться у 2027 році та складе близько 0,1 млн осіб, а у 2028 році збільшиться до 0,5 млн осіб.
В той же час УВКБ ООН після деякої паузи оголосило нові дані про кількість українських біженців, згідно з якими у Європі станом на 30 квітня 2026 року вона зменшилася до 5,213 млн з 5,375 млн на 19 лютого, а загалом у світі – до 5,762 млн з 5,924 млн.
У самій Україні, за останніми даними ООН на січень 2026 року, 3,70 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,34 млн на липень та 3,76 млн на квітень 2025 року.
На думку аналітиків Fixygen, криптовалютний ринок у найближчі тижні залежатиме від потоків у спотові BTC- та ETH-ETF, очікувань щодо ставки ФРС, динаміки технологічного сектору США, регуляторних рішень у Вашингтоні та збереження домінування біткоїна над альткоїнами.
Після періоду притоків ринок зіткнувся з великими відтоками зі спотових криптовалютних ETF. Для біткоїна та Ethereum це залишається одним із головних індикаторів інституційного попиту. Повернення стійких притоків може швидко поліпшити настрій інвесторів і підтримати відновлення BTC та ETH. Продовження відтоків, навпаки, посилюватиме тиск на найбільші криптоактиви та обмежуватиме потенціал зростання всього ринку.
Другим ключовим фактором залишається політика Федеральної резервної системи США та динаміка дохідності американських облігацій. Криптовалюти, як і раніше, сприймаються інвесторами як ризикові активи, тому підвищення очікувань щодо більш жорсткої грошово-кредитної політики ФРС зазвичай погіршує попит на BTC, ETH та альткойни. Зниження дохідності та очікування більш м’якої політики, навпаки, можуть повернути частину капіталу на крипторинок.
Третя тема — стан технологічного сектору США. Цього тижня криптовалюти реагували на настрої навколо Nvidia та акцій зростання, що свідчить про збереження зв’язку крипторинку з американським tech-сектором. Якщо акції технологічних компаній продовжать відновлення, це може підтримати апетит до ризику і допомогти біткоїну втриматися у верхній частині поточного діапазону. Новий розпродаж на Nasdaq і акціях зростання, навпаки, може посилити корекцію на крипторинку.
Ще один важливий фактор — регулювання цифрових активів у США. Ринок стежить за просуванням законопроектів, пов’язаних зі структурою крипторинку, статусом цифрових активів, правилами для бірж та регулюванням стейблкоінів. Більш зрозумілі правила можуть підтримати сектор і залучити інституційних інвесторів. Однак жорсткі вимоги до торгових платформ, емітентів стейблкоінів та DeFi-інфраструктури здатні викликати нову хвилю волатильності.
П’ятим фактором залишається висока частка біткоїна в капіталізації ринку та слабкість альткоїнів. Поки BTC утримує більше половини всього крипторинку, повноцінний альтсезон залишається малоймовірним. Для самостійного зростання альткойнам потрібен новий приплив ліквідності, зниження домінування біткоїна та поліпшення загального апетиту до ризику.
Таким чином, найближча динаміка криптовалют залежатиме не тільки від технічної картини щодо BTC та ETH, а й від зовнішніх макрофакторів. За умови збереження відтоків з ETF, жорстких очікувань щодо ФРС та слабкості альткойнів ринок може залишитися в режимі обережної консолідації. Повернення інституційного попиту, стабілізація технологічних акцій та більш чіткі регуляторні сигнали можуть створити умови для нової спроби зростання.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Фоззі Груп» призначило проведення загальних зборів акціонерів на 2 червня 2026 року, як випливає з повідомлення в системі розкриття інформації SMIDA. Збори відбудуться дистанційно.
ПрАТ «Фоззі Груп» зареєстровано 3 листопада 2005 року, код ЄДРПОУ — 33870713. За даними Опендатабота, статутний капітал компанії становить 32 млн грн, директором зазначено Володимира Костельмана, основний вид діяльності — діяльність головних управлінь, тобто хед-офісів.
Fozzy Group належить до найбільших торгово-промислових груп України та входить до числа провідних українських рітейлерів. За даними Опендатабота, мережа групи налічує понад 700 торгових об’єктів у різних регіонах, а крім роздрібної торгівлі група працює у виробництві харчової продукції, банківських послугах та ресторанному бізнесі.
Згідно з галузевим оглядом RAU, Fozzy Group була заснована Володимиром Костельманом, Олегом Сотниковим, Юрієм Гнатенком та Романом Чигирем. До групи входять мережі «Сільпо», “Фора”, Le Silpo, Thrash!, Favore, Fozzy C&C, а також інші напрямки — аптеки, ресторанний бізнес, агроактиви, виробництво продуктів харчування, банк «Восток» та логістичний оператор УВК.
Для українського споживчого ринку «Фоззі Груп» залишається одним із системоутворюючих гравців. В умовах війни великий продуктовий рітейл виконує не тільки комерційну, а й інфраструктурну функцію — підтримує постачання населення, логістику, зайнятість та податкові надходження.
17% опитаних у застосунку «Київ Цифровий» жителів української столиці заявляють, що відчувають постійну втому, ще 15% зазначають, що часто відчувають тривогу.
Результати проведеного в застосунку опитування про емоційний стан свідчать, що 17% киян відчувають постійну втому, 15% — часто відчувають тривогу, по 13% — мають проблеми зі сном, відчувають дратівливість або спалахи гніву та почуваються на межі виснаження, 11% — почуваються апатично, 10% — почуваються добре, з огляду на ситуацію, 7% — почуваються самотньо.
На запитання, до кого вони звертаються по підтримку у складні часи, 39% заявили, що зазвичай переживають складні моменти самостійно, 41% — до сім’ї та друзів, 8% — до психолога або психотерапевта, 4% — до колег і сусідів, 3% — до спеціалізованих онлайн-ресурсів, 2% — до сімейного лікаря.
Також у киян запитували, що їм зазвичай допомагає підтримати емоційний стан. Так, 23% відповіли, що розмови з друзями та сім’єю, 16% — читання книжок, перегляд кіно та інші культурні заходи, по 15% — занурення в роботу і спорт та фізична активність, 9% — заспокійливі препарати, 6% — соцмережі, 5% — дотримання балансу між роботою та відпочинком, 4% — навички психологічної самодопомоги, 3% — волонтерство та підтримка ЗСУ, 2% — психологічні консультації.
В опитуваннях взяли участь 40,4 тис. користувачів застосунку «Київ Цифровий».
