Обсяг надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів за січень-квітень 2026 року сягнув 112 млн грн, що на 13,1% перевищує показник аналогічного періоду минулого року, повідомляє Державна податкова служба України (ДПС).
В публікації на сайті відомства зазначається, що регіональними лідерами стали Київ, який раніше очолював рейтинг, та Львівська область (по 22,5 млн грн). Також найбільші надходження серед областей – на Івано-Франківщині (18,8 млн грн) та Закарпатті (10,3 млн грн).
В ДПС підкреслили, що надходження від туристичного збору повністю залишаються у розпорядженні місцевих громад, що дозволяє їм самостійно фінансувати ключові проєкти розвитку. Отриманий ресурс спрямовується на модернізацію інфраструктури, облаштування рекреаційних зон, фінансування інформаційних центрів для мандрівників та реставрацію історичних пам’яток.
Туристичний збір не сплачують місцеві жителі громади або особи, що орендують там житло на тривалий термін; особи, які приїхали у відрядження (за наявності наказу чи посвідчення); особи з інвалідністю, ветерани війни та учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; діти до 18 років; особи, які прибули за путівками на лікування до санаторіїв; взяті на облік як внутрішньо переміщені особи (ВПО).
У сучасних умовах кожна сплачена гривня туристичного збору допомагає регіонам підтримувати економічну стійкість, створювати нові робочі місця у сфері послуг та підвищувати конкурентоспроможність вітчизняного туризму.
Туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (готелях, хостелах, садибах).
Податкові агенти – це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.
Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% – для іноземців.
Як повідомлялося, 14 квітня головні управління ДПС у Хмельницькій та Чернівецькій областях підписали меморандум про партнерство щодо адміністрування туристичного збору з Кам’янець-Подільською, Хотинською, Китайгородською та Староушицькою громадами.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, львівський звукорежисер Володимир Пунько отримав статуетку Latin Grammy за роботу над альбомом Y El Canto de Todas та став першим українським звукорежисером, який здобув цю нагороду. Про це лауреат повідомив на своїй сторінці у Facebook.
“Для мене честь сказати, що я – перший в історії України звукорежисер, який отримав таку нагороду”, – зазначив Володимир.
У коментарях до допису звукорежисера друзі, колеги та підписники привітали його з історичною перемогою, назвавши нагороду закономірним визнанням багаторічної професійної роботи та таланту. Користувачі писали, що пишаються досягненням українця на міжнародному рівні, бажали нових творчих перемог і зазначали, що поява першої для України статуетки Latin Grammy у сфері звукорежисури є важливою подією для всієї української музичної індустрії та ще одним свідченням її присутності на світовій культурній мапі.
Нагороду присудили за участь у створенні альбому іспанського гітариста Рафаель Серраллет, записаного разом із Академічним симфонічним оркестром Львівська національна філармонія під керівництвом диригента Сергій Хоровець. Платівка здобула перемогу в категорії “Найкращий інструментальний альбом”.
За словами звукорежисера, він відповідав за повний цикл створення звучання – від запису до фінального мастерингу, працюючи над поєднанням оркестрової точності та музичної виразності.
Проєкт об’єднав музичні традиції Латинської Америки, Іспанії та академічного симфонічного виконання. До альбому увійшли оркестрові інтерпретації творів латиноамериканських композиторок, де центральну роль відіграє гітара. Церемонія вручення Latin Grammy відбулася раніше у Лас-Вегас, однак сам Пунько не був присутній на нагородженні й отримав статуетку пізніше.
Latin Grammy Awards – одна з найпрестижніших міжнародних музичних премій, яку присуджує The Latin Recording Academy за досягнення у сфері латиноамериканської музики.
https://interfax.com.ua/news/culture/1170688.html?utm_source=telegram
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у Франції завершився 79-й Каннський кінофестиваль, журі якого оголосило переможців основної конкурсної програми. Головну нагороду – “Золоту пальмову гілку” – отримала стрічка Fjord румунського режисера Крістіан Мунджу. Для режисера це вже друга перемога в Каннах після тріумфу у 2007 році, повідомляє французьке видання Le Monde.
“Цей рік ще раз показав, що кіно залишається способом говорити про суспільство, страхи та співіснування навіть у час глобальної напруги”, — заявив Мунджу під час церемонії нагородження.
Фільм “Fjord” став англомовним дебютом режисера. Стрічка розповідає історію румунської сім’ї, яка переїжджає до Норвегії та опиняється у центрі конфлікту після втручання соціальних служб через звинувачення у неналежному вихованні дітей. Картина досліджує зіткнення традиційних цінностей і сучасної європейської моделі суспільства. Головні ролі виконали Себастіан Стен та Ренате Рейнсве.
Другу за значущістю нагороду фестивалю – Гран-прі – отримала стрічка “Minotau” російського режисера Андрій Звягінцев.
Приз журі дістався фільму The Dreamed Adventure режисерки Валеска Грізебах.
Нагороду за найкращу режисуру журі розділило між Павел Павліковський за фільм Fatherland та творчим дуетом Хав’єр Кальво і Хав’єр Амброссі за стрічку The Black Ball.
Найкращими акторками фестивалю стали Віржині Ефіра та Тао Окамото за ролі у фільмі All of a Sudden. Нагороду за найкращу чоловічу роль розділили Еммануель Маккія та Валентен Кампань за роботу у стрічці Coward. Приз за найкращий сценарій отримав Еммануель Марр за фільм A Man of His Time.
Цьогорічний фестиваль проходив на тлі дискусій про роль кіно в часи воєн, політичної турбулентності та суспільних змін — ці теми стали одними з ключових у конкурсній програмі.
https://interfax.com.ua/news/culture/1170680.html
Рада директорів агрохолдингу “Астарта” прийняла рішення не рекомендувати виплату дивідендів із прибутку за 2025 фінансовий рік для розгляду на річних загальних зборах акціонерів, які відбудуться 16 червня.
“Рішення Ради базується на необхідності збереження прибутку для забезпечення поточних інвестиційних та операційних потреб компанії”, – йдеться у біржовому повідомленні компанії у п’ятницю.
Курс акцій “Астарти” впав в цей день на 5,64% – до PLN50,2 за штуку.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у семи областях України та є найбільшим виробником цукру в країні. Склад компанії включає п’ять цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 214 тис. га (зокрема 129 тис. га у Полтавській, 42 тис. га у Хмельницькій та 16 тис. га у Вінницькій областях) і молочні ферми з 30 тис. голів ВРХ. Холдинг також оперує заводом із переробки сої та біоенергетичним комплексом у Полтавській області, а також мережею з шести елеваторів.
Чистий прибуток “Астарти” за 2025 рік впав у 4,2 раза – до $19,94 млн, а консолідована виручка скоротилася на 23% – до $472 млн.
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн куб. м, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн куб. м, такий прогноз дало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства за підсумками зустрічі з Європейським інвестиційним банком
“Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива”, – наводяться у релізі на сайті міністерства слова заступника міністра Тараса Висоцького.
Він наголосив, що основним драйвером розвитку ринку має стати експорт до ЄС. Заступник міністра нагадав, що українські приватні виробники у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн куб. м біометану через газотранспортну систему України.
Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.
Як повідомлялось, уряд 23 квітня 2026 року схвалив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року, яка передбачає нарощення його виробництва за 10 років до 2,1 млрд куб. м.
За даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), на початок лютого 2026 року заявлена потужність виробників біометану в Україні за виданими технічними умовами на підключення до газотранспортної системи становила 11 тис. куб. м/год, що дорівнювало 96 млн куб. м на рік.
