Найбільший в Україні державний ПриватБанк придбав у 2025 році 1200 банкоматів на суму 1 млрд грн та планує цього року купити ще 800, повідомив член правління з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко на пресконференції.
“Хотілося б замінити всі старі банкомати, які вже повністю амортизовані, на нові, де ви зможете як зняти, так і покласти готівку. Це буде дуже сучасна інфраструктура для підтримки українців”, – зазначив він.
Згідно з презентацією банку, на кінець першого кварталу 2026 року він мав 7401 банкомат та 9867 терміналів самообслуговування, а також 1053 відділення та 345,39 тис. POS-терміналів.
“Коли почалася війна, у нас були величезні черги до банкоматів, коли люди були у стресі і хотіли зняти гроші… Поточна ситуація інша, але все ж інфраструктура дуже важлива. Ми підтримуємо фізичну інфраструктуру по всій країні, і це коштує грошей”, – наголосив Мусієнко.
За його словами, разом із дивідендами державі такі інвестиції у стійкість під час відключень, в кібербезпеку та хмарні сервіси є причиною, чому банк на відміну від деяких своїх конкурентів вимушений зберігати комісії.
“Ми знаємо про проблему комісій та біль клієнтів, і ми спробуємо її вирішити, але це не дуже просте питання… Тим не менш, ми скоротимо деякі комісії. До середини літа або принаймні на початку осені ми побачимо новий продукт, який хочемо запустити. У деяких продуктах ми зменшимо комісію”, – зауважив член правління з питань роздрібного бізнесу.
Згідно з даними НБУ на 1 березня 2026 року, всього в Україні встановлено 15570 банкоматов та 22401 терміналів самообслуговування, а також 552,26 тис. торгових платіжних терміналів.
Мусієнко наголосив, що ПриватБанк продовжить інвестувати в мережу POS-терміналів, де він займає 60% ринку.
Щодо відділень, то, за його словами, банк не планує їх скорочувати.
“Звичайно, ми проводимо певну реструктуризацію мережі відділень, але все ж, як державний банк, нам потрібно підтримувати українців по всій країні, навіть поблизу лінії фронту, і ми дуже обережні, коли обговорюємо можливість закриття деяких відділень”, – зазначив банкір.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 березня 2026 року становили 963,77 млрд грн (23,0% від загального обсягу).
В першому кварталі 2026 року ПриватБанк збільшив чистий процентний дохід на 21% – до 22,3 млрд грн, але зменшив чистий комісійний дохід на 5% – до 6,3 млрд грн. Його прибуток до оподаткування зріс на 16% – до 25,9 млрд грн, а чистий прибуток склав 12,8 млрд грн, що на 24,3% менше показника за перший квартал минулого року, коли ставка податку на прибуток становила 25% порівняно із 50%, до яких вона була підвищена з 2026 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Північна Македонія розраховує побудувати швидкісну залізницю від кордону з Сербією до кордону з Грецією до 2031 року, що має інтегрувати країну в новий транспортний коридор Афіни — Салоніки — Скоп’є — Белград — Будапешт — Відень. Проект має пряме значення для Сербії, оскільки його ефективність залежить від модернізації сербських ділянок Белград — Ніш і майбутнього напрямку Ніш — Скоп’є.
Віце-прем’єр і міністр транспорту Північної Македонії Александар Ніколоскі заявив в інтерв’ю МІА, що Скоп’є планує будувати лінію «від кордону до кордону», тобто від кордону з Сербією до кордону з Грецією.
Йдеться про розвиток залізничного Коридору 10, який має з’єднати грецькі порти та Північну Македонію з Сербією, Угорщиною, Австрією і далі з Центральною Європою. Ніколоскі заявив, що мета проєкту — побудувати швидкісну залізницю від Афін через Салоніки та Скоп’є на північ до Белграда, Будапешта та Відня, що «повністю змінить структуру економіки та бізнесу» в регіоні.
За даними Міністерства транспорту Північної Македонії, проект має стати одним із найбільших інфраструктурних проектів у Південно-Східній Європі. Ніколоскі раніше заявляв, що пасажирські поїзди на майбутній лінії повинні рухатися зі швидкістю до 250 км/год, а вантажні — до 140 км/год, при цьому важливим параметром стануть 750-метрові вантажні потяги, що відповідають європейським стандартам.
Вартість македонської ділянки оцінюється приблизно в 2 млрд євро.
Зараз проєкт перебуває на стадії підготовки. За заявою Ніколоскі, з кількох варіантів траси обрано найбільш підходящий, а на поточному етапі ведуться планування, геотехнічні дослідження та оцінка впливу на навколишнє середовище. Нова траса має бути приблизно на 35 км коротшою за існуючу, що особливо важливо для вантажного транзиту між грецькими портами та Центральною Європою.
Сербський компонент є ключовим для всієї схеми. Якщо Північна Македонія з’єднає кордон з Грецією та Сербією, але сербська ділянка не буде модернізована, ефект від проекту виявиться обмеженим.
Тому Белград – Ніш – Скоп’є стає центральною ланкою, якої бракує у вертикальному транспортному коридорі від Егейського моря до Центральної Європи.
Сербія вже реалізує модернізацію залізниці Белград – Ніш. Фінансовий пакет ЄС, ЄІБ та ЄБРР на 2,2 млрд євро передбачає оновлення лінії для руху поїздів зі швидкістю до 200 км/год. До пакету входить грант ЄС до 598 млн євро, позика ЄІБ на 1,1 млрд євро та позика ЄБРР на 550 млн євро.
На півночі маршруту вже розвивається напрямок Белград – Будапешт. Сербська частина лінії Белград – Нові-Сад була відкрита раніше, а подальше з’єднання з Угорщиною має стати частиною ширшого коридору Будапешт – Белград – Скоп’є – Афіни. При цьому запуск руху на всій лінії до Будапешта залежить від готовності угорської ділянки та технічної сертифікації.
Для Сербії новий македонський проект відкриває важливу економічну перспективу. Якщо весь ланцюжок Афіни/Пірей — Салоніки — Скоп’є — Ніш — Белград — Будапешт — Відень буде модернізовано, Сербія може посилити свою роль транзитного та логістичного центру між південними портами Європи та ринками Центральної Європи.
https://t.me/relocationrs/2858
Понад 330 дорожньо-транспортних пригод, які стались через неналежний стан доріг, зафіксовано в Україні у 2025 році за даними Департаменту патрульної поліції. Це майже на третину менше, ніж у 2024 році. Найбільше таких аварій фіксують на Львівщині, у Києві та Тернопільщині.
332 ДТП через неналежний стан доріг оформила поліція в Україні торік. Це на третину менше, ніж у 2024 році, коли була зафіксована рекордна кількість від початку повномасштабної — 475 аварій. До порівняння, попередній рекорд був у 2021 році: тоді через неналежний стан доріг трапилось 849 автопригод.
Найбільше таких аварій традиційно фіксують на Львівщині — 72 ДТП. Водночас ситуація тут все ж покращилася: за рік кількість таких випадків скоротилася на 31%, а порівняно з 2021 роком — більш ніж удвічі.
Друге місце стабільно утримує Київ — 63 ДТП через порушення правил утримання доріг та вулиць. На відміну від Львівщини, тут ситуація дещо погіршилася: порівняно з 2024 роком кількість таких аварій зросла на 17%. Водночас показник усе одно значно нижчий, ніж до повномасштабного вторгнення.
Трійку антилідерів цього року замикає Тернопільщина, де поліція оформила 29 ДТП через поганий стан доріг. За рік кількість аварій тут зросла на 16%. Загалом на ці 3 регіони припадає половина усіх таких ДТП.
Як діяти у випадку ДТП через неналежний стан доріг?
Якщо автомобіль пошкодився через яму чи поганий стан дороги, головне — правильно оформити ДТП та зібрати докази. Насамперед потрібно зупинитися, увімкнути аварійку, встановити знак аварійної зупинки та викликати поліцію.
Поки правоохоронці їдуть, варто максимально зафіксувати все самостійно: зробити фото й відео ями, пошкоджень авто, дорожніх знаків або їхньої відсутності. Бажано також знайти свідків та записати їхні контакти.
Поліція повинна оглянути місце ДТП, скласти схему аварії та внести всі обставини до протоколу. Важливо, щоб у документах було зазначено саме неналежний стан дороги. Також правоохоронці мають визначити, яка служба відповідає за цю ділянку дороги, та скласти протокол на відповідальних посадовців за ст. 140 КУпАП.
Після цього водію потрібно оцінити збитки. Для цього слід звернутися до незалежного оцінювача, який підготує офіційний звіт про вартість ремонту та суму завданих збитків.
Далі зібрані документи — протокол поліції, фото, відео та висновок оцінювача — потрібно направити до організації, яка відповідає за утримання дороги, з вимогою компенсувати збитки. Якщо добровільно кошти не відшкодовують, водій може звернутися до суду.
Водночас важливо, щоб водій сам не порушував правила дорожнього руху. Якщо поліція вирішить, що аварія сталася через перевищення швидкості чи неуважність, на самого водія можуть скласти протокол, а суд — оштрафувати або навіть тимчасово позбавити права керування авто.
https://opendatabot.ua/analytics/dtp-bad-roads-2026
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
Майже 22 тисячі фопів з іноземним громадянством зареєстровано в Україні станом на середину травня 2026 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен четвертий фоп-іноземець працює у Києві. Майже третина усіх фопів з іноземним громадянством займається роздрібною торгівлею. Кожен п’ятий іноземний фоп має російське громадянство.
Загалом 21 967 підприємців з іноземним громадянством нараховується наразі в Україні. В середньому, від початку повномасштабної на рік відкривається 1 896 справ громадян інших країн.
Слідкуємо за динамікою малого бізнесу на сторінці фопономіки Опендатаботу.
Кожен четвертий з них зареєстрований у Києві: 5 216. Харківщина посідає друге місце з 3 506 підприємцями, а Одещина — третє з 3 295 фопами. Саме на ці 3 регіони припадає майже 55% усіх іноземців, що започаткували свій бізнес в Україні.
Найбільше серед підприємців громадян Російської Федерації — кожен п’ятий іноземець-фоп (4 593). Наслідують громадяни В’єтнаму (1 994), Азербайджану (1 635), Узбекистану (1 469) та Молдови (1 118). Загалом майже половина іноземців із власною справою походять з цих 5 країн.
Найчастіше іноземці в Україні працюють у сфері роздрібної торгівлі — 6 346 фопів. Популярними також залишаються складська діяльність (2 746), оптова торгівля (1 732), HoReCa (1 703), а також ІТ-сфера (1 624).
https://opendatabot.ua/analytics/fops-foreigners-2026
Прогноз ризиків для інфляційної динаміки та економічного розвитку (на 31.12.2025)
