Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
Як повідомила прес-служба апарату українського парламенту, Стефанчук проведе низку двосторонніх зустрічей і переговорів в Анкарі, зокрема з головою Великих Національних Зборів Туреччини Нуманом Куртулмушем.
Під час зустрічей буде порушено теми реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського, відновлення України, зокрема, залучення Туреччини до процесу реконструкції.
“Метою візиту є поглиблення стратегічного співробітництва між Україною та Туреччиною, розширення міжпарламентського співробітництва, а також подолання негативних наслідків російської агресії, що загрожує стабільності та розвитку в Чорноморському регіоні”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Сатіс” (Київ) розглянуть питання про добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля, повідомляється в порядку денному зборів, призначених на 29 травня. Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери також планують затвердити план виконання страхового портфеля і строки його виконання, призначення особи, відповідальної за виконання заходів з добровільного виходу з ринку, підписати заяву на отримання дозволу на ці дії та плану їх виконання.
СК “Сатіс” працює на українському ринку з 1995 року і спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Згідно з даними НКЦПФР станом на III кв. -2023, акціонерами компанії були Ірина Яхниця, яка володіє 24,234% акцій страховика, Олександр Яхниця з 23,494% акцій, Олена Яхниця та Юрій Баскаков, яким належать по 8,472%, Ігор Яхниця з 8,803% і ПП “Фінвест” з 9,948%.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року наростили поставки брухту на металургійні підприємства України на 52,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 446 тис. тонн з 292,8 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у понеділок, заготівля металобрухту за перші чотири місяці цього року зросла на 53,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 563,4 тис. тонн із 366,6 тис. тонн.
Водночас експорт металобрухту за вказаний період склав 87,4 тис. тонн порівняно з 56,4 тис. тонн за січень-квітень-2023 (зростання на 54,9%). При цьому імпорт брухту склав 0,34 тис. тонн проти 0,06 тис. тонн за 4 міс-2023.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Підприємства, що здійснюють операції з брухтом чорних металів, у 2024 році можуть наростити обсяги заготівлі металобрухту на 37-45% порівняно з попереднім роком – до 1,75-1,85 млн тонн.
Згідно з прогнозом “УАВтормет”, Україна 2024 року виплавить 7-7,2 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,75-1,85 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,4-1,5 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 250-300 тис. тонн металобрухту (182,5 тис. тонн і 53,6 тис. тонн відповідно), наростивши вивезення стратегічної для металургів сировини на 37-64% порівняно з минулим роком.
Середня ціна закупівлі свинини у квітні становила 62,3 грн/кг (з ПДВ), або $1,58 у валютному еквіваленті, що на 1,2%, або 0,75 грн/кг, вище, ніж у березні, проте на 22,1%, або 17,7 грн/кг, поступається показнику аналогічного минулого року, повідомила Асоціація свинарів України.
“Котируванням на ринку живця не вдалося втримати позитивний напрямок руху протягом усього квітня. Хоча на початку місяця позитивна цінова динаміка забезпечила незначне позитивне відхилення середнього показника за квітень, за два тижні до Великодня ціни збилися з висхідного курсу”, – наголошується в повідомленні.
Аналітики наголосили, що основною причиною нетипової цінової динаміки, на думку операторів ринку, стала підвищена пропозиція живця свиней напередодні свят, зокрема тварин із масою, що перевищує стандартні забійні кондиції. Пропозиція таких тварин значно перевершує потреби та спроможності реалізації відповідної продукції на ярмарках, ринках і базарах. Це змушує виробників пропонувати продукцію за цінами, нижчими за ринкові. Своєю чергою, можливість закупити дешевшу сировину створює додатковий тиск на ціну кондиційної свинини.
За попередніми даними, чисельність промислового поголів’я свиней на початку квітня становила 3,69 млн голів, що на 16% перевищує показник початку другого кварталу 2023 року і становить 67,7% загальної кількості свиней в Україні.
Обсяг реалізованої на забій свинини за всіма категоріями господарств за січень-березень 2024 року становив 243,8 тис. тонн живою масою, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року, з них сільгосппідприємствами – 140,2 тис. тонн, що на 5,5% вище, ніж 2023 року, констатували в галузевій асоціації.
Ірландія на цьому тижні розгляне можливість скорочення державної підтримки шукачів притулку і біженців, в тому числі тих, хто прибув з України, з метою привести систему у відповідність з іншими європейськими країнами, заявив у понеділок прем’єр-міністр Саймон Гарріс.
Трохи більше 100 000 українців втекли до Ірландії з моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року, в той час як кількість шукачів притулку з інших країн світу майже потроїлася в порівнянні з допандемічним рівнем і перевищила 13 000 в 2022 і 2023 роках. Цього року їхня кількість підскочила до 7 700.
Це зробило імміграцію набагато більшою політичною проблемою в країні з населенням 5,3 мільйона осіб, яка бореться за розміщення біженців в умовах кризи житлового забезпечення.
“Я, безумовно, маю намір, що ми побачимо зміни в низці сфер, які принесуть те, чого, на мою думку, ірландцям бракувало, а саме – підхід, заснований на здоровому глузді”, – сказав Гарріс в інтерв’ю радіо Newstalk перед засіданням уряду у вівторок.
“Нам потрібно поглянути на послідовність соціального забезпечення. Ми повинні розглянути внесок, який люди, що мають статус біженця, повинні робити в забезпечення житлом. Ми повинні переконатися, що кожен, хто працює, працює легально, і що має бути більше перевірок на робочому місці”.
Гарріс особливо підкреслив, що має бути послідовний підхід до людей, які приїжджають з України, і що підтримка не повинна залежати від того, коли вони приїхали.
Раніше Ірландія скоротила допомогу українським біженцям, які користуються державним житлом і прибули після середини березня цього року, до 38,80 євро ($41,84) на тиждень з 220 євро і встановила 90-денний ліміт на час, протягом якого вони можуть залишатися на державному утриманні.
Зміни не торкнулися 70 000 українців, які вже перебувають у тій чи іншій формі державного житла.
(1 долар = 0,9273 євро)
