Сербія має потенціал стати ключовим логістичним і промисловим хабом між Україною, ринками Західних Балкан та Європейського Союзу, заявив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж.
«Використовуючи дунайський маршрут із портів Ізмаїл і Рені в напрямку сербських портів та інтермодальних терміналів, товари з України можна ефективно перенаправляти до Коридору X і ринків Центральної Європи та Адріатичного регіону», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За словами Чадежа, розвиток інтермодальної логістики та вільних зон дає Сербії можливість бути не лише транзитною точкою, а й місцем, де до української сировини і напівфабрикатів може додаватися нова вартість перед виходом на регіональні та європейські ринки.
«Сербія позиціонує себе як важливий геоекономічний центр регіону, на перетині східноєвропейських ресурсів і європейських транспортних коридорів», – наголосив президент ТПП Сербії.
Він також зазначив, що Сербія може бути для українських компаній виробничою і технологічною базою для виходу на ринки Західних Балкан, ЄС, Азії та Африки.
Ціни на рис у світі продовжують зростати на тлі посилення побоювань щодо врожаю цього року, повідомляє агентство Bloomberg.
Тайський білий рис, який вважається бенчмарком, у середу подорожчав до $446 за тонну, за даними Асоціації експортерів рису Таїланду. Це максимальний рівень за понад рік — з лютого 2025 року.
Ціни зростають уже третій тиждень поспіль. Причиною цього став прогноз міністерства сільського господарства США, згідно з яким очікується скорочення виробництва рису у світі в 2026-2027 сільськогосподарському році вперше за 11 років.
Стрибок вартості добрив і палива викликав побоювання, що деякі фермери в Південно-Східній Азії можуть відмовитися від висадки рослин цього року. Індія, найбільший у світі експортер цієї сільськогосподарської культури, також стикається з перспективою меншої, ніж у середньому, кількості мусонних дощів, що може негативно позначитися на врожайності.
Рис є основним продуктом харчування в багатьох країнах Азії, у зв’язку з чим його подорожчання може спричинити прискорення інфляції. Ціни на рис останніми роками залишалися значно нижчими за багаторічні піки, досягнуті у 2024 році, зазначає агентство.
АТ “Черкаський автобус” завершило перший квартал поточного року з чистим прибутком 1,33 млн грн, тоді як за аналогічний період 2025 року збиток складав маже 3 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації НКЦПФР проміжним звітом, чистий дохід від реалізації збільшився на 3% до січня-березня-2025, склавши 240 млн грн.
Завод збільшив валовий прибуток на 34% – до 39 млн грн за зростання операційного прибутку у 2,6 раза до – до 5 млн грн.
За даними звіту, “Черкаський автобус” у першому кварталі виготовив 102 автобуси на 295,2 млн грн та 59 вантажних авто на 98,2 млн грн, тоді як реалізував 69 автобусів на 205,1 млн грн та 17 вантажівок на 34,3 млн грн.
Планами компанії, які були оприлюднені в його річному звіті, в поточному році передбачається виготовити 385 автобусів Ataman, зібрати 300 вантажівок Іsuzu, а також 302 пікапи Іsuzu (що відповідає планам на 2025 рік).
Водночас фактично минулого року завод скоротив випуск автобусів на 8% порівняно з попереднім роком – до 391 од., вантажних авто на 1,9% (на 6 од.), до 315 од. Було реалізовано 393 автобуси (на 7,5% менше) та 240 вантажівок (на 24,8% менше).
Обсяг річного виробництва загалом збільшився на 12,7% – до 1 млрд 763 млн грн.
Поточного року завод планує інвестувати у розвиток 35,8 млн грн, зокрема у придбання технологічного, транспортного і силового обладнання , модернізацію та ремонт обладнання, виробничих та службових приміщень, благоустрій території заводу.
В 2026 році заплановано, зокрема, освоїти випуск 2-х і 3-хвісних вантажних автомобілів FTS 34, спеціальних і спеціалізованих автомобілів на шасі NPR, NQR, FSR, D-MAX, а також автобусів А092 і А093 з використанням шасі екологічного стандарту Євро – 6.
“На сьогодні дві третини виробництва підприємства – замовлення державного сектора”, – констатується у звіті.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема, міські, приміські,шкільні, спеціалізовані), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Іsuzu, зокрема, методом великовузлового складання вантажних автомобілів Іsuzu вантажністю від 3 до 18 тонн (самоскиди,пожежні, аварійно-ремонтні, автовишки, з надбудовою – для Укрпошти, для тергромад, ДПСУ).
Також виробляє пікапи Іsuzu для Нацполіції, ДСНС, ДПСУ, лісопатрульні, для енергетичних та газових компаній.
Завод завершив 2025 рік з чистим прибутком майже 83 млн грн – на 32% менше показника 2024 року за незначного падіння чистого доходу – до 1 млрд 733 млн грн. Дивіденди виплачувати не запланував.
На початок поточного року в компанії працювало 374 особи – на 33 чоловіки менше за початок 2025 року, середньомісячна зарплата за рік зросла на 25,5% до 35,75 тис. грн.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-квітні 2026 року скоротився на 30,4% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $359,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно зі статданими, зокрема, у квітні ввіз цього обладнання скоротився на 27,4% порівняно з квітнем 2025 року та на 23,3% порівняно з березнем-2026 – до $60,3 млн.
Найчастіше у січні-квітні електрогенератори та перетворювачі ввозили з Чехії (19,6% загального експорту цієї продукції, або $70,3 млн), Китаю (18,7%, $67,2 млн) та Румунії (8%, $64,8 млн), тоді як торік це були Чехія ($93,7 млн), Австрія ($80,3 млн) та США ($77,3млн).
Експорт електрогенераторів з України за цей період був несуттєвим – $0,8 млн, переважно до Туреччини.
Водночас, згідно з даними Держмитслужби, за чотири місяці поточного року імпорт в Україну електричних акумуляторів та сепараторів до них збільшився майже у 4 раза – до $1,137 млрд, здебільшого їх завозили з Китаю ($1 млрд, або 89,3%), а також з Чехії ($26,6 млн) і Польщі ($13,3 млн).
Торік за цей період найбільшими постачальниками були Китай з часткою 78,4% ($226 млн), Тайвань з 5,3% ($12,3 млн) та Болгарія – 4,1% ($12 млн).
У квітні ввіз цієї техніки зріс у 4,3 раза порівняно з квітнем-2025 та на 7,6% з березнем-2026 – до $303,5 млн.
Україна експортувала за чотири місяці акумулятори на $14,8 млн, переважно у Польщу ($4,2 млн), Францію ($2,4 млн), Німеччину ($2,2 млн), тоді як торік експорт складав $17,1 млн, з них 27,9% у Польщу, 15,9% до Франції та 11,3% до Німеччини.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита та ПДВ ввезення в Україну електрогенераторного обладнання та акумуляторів.
За даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила імпорт електрогенераторів та перетворювачів у 2,3 раза порівняно з 2024 роком – до $1,69 млрд, акумуляторів – на 55% до $1,48 млрд. При цьому в січні-2025 ввезення електрогенераторів збільшилось увосьмеро до січня-2024, акумуляторів – втричі.
Як повідомляє Сербський Економіст, товарообіг між Сербією та Україною у 2025 році повернувся до рівня останнього довоєнного 2021 року і склав $442,2 млн, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
За його словами, незважаючи на початковий шок після початку війни, взаємна торгівля не припинилася. У перший рік війни вона знизилася на 25% — до $339 млн, проте потім почала поступово відновлюватися і сьогодні може оцінюватися як стабільна.
Сербський експорт до України у 2025 році склав $202,9 млн, а імпорт з України — $239,3 млн. З Україною зараз продовжують працювати близько 900 сербських компаній, з яких 670 імпортують українські товари.
«У першому кварталі цього року тенденція зростання продовжилася — сербський експорт до України подвоївся порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як український експорт до Сербії зріс на 4,5%», — сказав Чадеж.
Президент ТПП Сербії зазначив, що пандемія, а потім війна продемонстрували високу взаємозалежність двох економік. Особливо це стосується поставок української сировини та проміжної продукції для сербської промисловості. За словами Чадежа, до війни такі поставки становили близько 70% сербського імпорту з України.
Серед ключових українських товарів для Сербії він назвав залізну руду, вугілля, алюмінієвий дріт і целюлозу. Перебої з поставками після лютого 2022 року створили проблеми для низки сербських галузей, зокрема металургії.
У сербсько-українській торгівлі, як і раніше, домінують сировина, промислова продукція та товари для переробної промисловості. Україна закуповує в Сербії мінеральні та хімічні добрива, ПВХ-покриття для підлоги, папір і картон, автомобільні шини, а також миючі та чистячі засоби.
Національний банк України (НБУ) застосував до АТ “Укрпошта” захід впливу у вигляді штрафу на 1,7 млн грн за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, повідомив регулятор.
Зазначається, що відповідне рішення 18 травня 2026 року ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжної інфраструктури.
Штраф застосовано у зв’язку з невиконанням компанією як надавачем фінансових платіжних послуг обов’язку забезпечити належне функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Порушення встановлено за результатами безвиїзного нагляду та інспекційної перевірки національного поштового оператору зв’язку, проведеної 1 листопада 2025 року.
“Укрпошта” зобов’язана сплатити штраф протягом п’яти робочих днів із дня отримання рішення комітету.
Як повідомлялося, у березні 2026 року “Укрпошта” сплатила накладений НБУ штраф у 255 тис. грн за неподання запитуваної інформації у встановлені строки, водночас заявила про намір оскаржити рішення регулятора в судовому порядку.
У грудні 2025 року Нацбанк також виніс “Укрпошті” письмове застереження за порушення вимог законодавства на платіжному ринку, зокрема у сфері платіжних послуг, системи управління та подання статистичної звітності, встановлені за результатами безвиїзного нагляду.
“Укрпошта” за перший квартал 2026 року отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн або 0,5% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, однак на 40% менше, ніж передбачалося у плані. Виручка компанії за цей період скоротилася на 0,1%, або на 5 млн грн, – до 3,34 млрд грн, що на 2% менше від плану.
