Польська мережа магазинів одягу та товарів для дому Pepco оголосила про плани відкриття понад 600 магазинів до 2030 року, а також про відкриття магазинів в Україні.
«Прискорення зростання роздрібної торгівлі, яке ми спостерігаємо в Західній Європі, переконує нас розширювати наші амбіції в цьому регіоні, і наразі планується відкриття щонайменше 600 нових магазинів протягом чотирьох років — з 2027 по 2030 фінансовий рік, що подвоїть нашу присутність у регіоні. Ми також запускаємо ретельно керований пілотний проєкт у вибраних регіонах України, на ринку, де Pepco вже має справжню впізнаваність бренду і який з часом представляє собою потенційно значну нову можливість зростання для групи», – цитується в релізі головний виконавчий директор Стефан Борхерт.
Як раніше повідомлялося, консалтингова компанія Retail&Development Advisor (RDA) як офіційний ексклюзивний представник Pepco в Україні займається пошуком найкращих локацій для міжнародного рітейлера. У планах – до кінця 2026 року відкрити до 5–10 локацій.
За оприлюдненими результатами, за перше півріччя 2026 фінансового року виручка групи склала 2,5 млрд євро, що на 5,0% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Базовий показник EBITDA групи зріс на 17,5% до 516 млн євро.
Pepco – польська мережа магазинів одягу та побутових товарів з головним офісом у Познані. Працює з 1999 року, має понад 4 тис. магазинів у 18 країнах. Бренд входить до групи Pepco Group. Група Pepco котирується на Варшавській фондовій біржі (PCO).
ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Північний гірничо-збагачувальний комбінат, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності в січні-березні поточного року знизив чистий прибуток на 94,6% – до 39,456 млн грн з 731,254 млн грн у аналогічному періоді минулого року.
Згідно з проміжним звітом компанії, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід від звичайної діяльності за цей період зріс на 13,2% – до 10 млрд 113,454 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 14 млрд 828,095 млн грн.
Згідно з річним звітом, ПівнГЗК у 2025 році знизив чистий прибуток у 2,2 рази, до 595,725 млн грн з 1 млрд 338,185 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за минулий рік зріс на 13,7% – до 32 млрд 917,622 млн грн.
Як повідомлялось, ПівнГЗК у 2024 році наростило чистий прибуток до 1 млрд 338,185 млн грн з 866,090 млн грн у 2023 році. Підприємство завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток 25 млрд 293,042 млн грн.
Комбінат спеціалізується на видобутку, переробці та випуску залізорудної сировини.
Metіnvest B.V. володіє 100% акцій Північного ГЗК.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Статутний капітал ПівнГЗК – 579,707 млн грн.
Один з найбільших українських фармацевтичних дистриб’юторів ТОВ СП “Оптіма-Фарм, ЛТД” (Київ) в 2025 році скоротив чистий прибуток на 53% – до майже 1,67 млрд грн.
Як повідомила компанія у звіті за 2025 рік, реалізація товарів та послуг за цей період зросла на 2,9% – до майже 76,251 млрд грн, виручка від реалізації товарів зросла на 2% – до майже 70,944 млрд грн.
Виручка від реалізації лікарських засобів склала близько 59,821 млрд грн, що майже дорівнює показникам 2024 року, виручка від реалізації БАДів зросла на 5% – до 6,506 млрд грн, виручка від реалізації медичних виробів зросла на 15% – до більше ніж 2,643 млрд грн, виручка від реалізації косметики скоротилася на 11% – до 785,957 млн грн.
У компанії зазначили, що внаслідок ракетного обстрілу було зруйновано декілька власних та орендованих складів “Оптіма-Фарм”, керівництво оцінило та визнало понесенні збитки у суму 2,3 млрд грн.
“Частина постачальників погодилася відновити залишки запасів на складах компанії або іншим способом компенсувати збитки, з іншими керівництво компанії продовжує перемовини”, – зазначає “Оптіма-Фарм” у звіті.
Як повідомлялося, у травні Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував “Оптіма-Фарм, ЛТД” на 7,094 млн грн. Штраф накладений за подання комітету інформації на вимогу заступника голови АМКУ у неповному обсязі.
Раніше, у липні 2025 року, АМКУ оштрафував “БаДМ” та “Оптіма-Фарм, ЛТД” за порушення конкурентного законодавства на загальну суму понад 4,8 млрд грн (2, 374 млрд грн “БаДМ” та 2,432 млрд грн “Оптіма-Фарм, ЛТД”).
Пізніше, у жовтні, АМКУ прийняв рішення, що не буде зупиняти дію свого рішення щодо “БаДМ” і “Оптіма-Фарм, ЛТД”, які оскаржили рішення комітету у суді.
У грудні 2025 року виконавча служба за позовом АМКУ відкрила виконавче впровадження щодо стягнення боргу з фармдистриб’ютора ТОВ “БаДМ”, у квітні поточного року – з СП ТОВ “Оптіма-Фарм, ЛТД” (Київ), які є найбільшими фармдистриб’ютарами в Україні.
Як повідомлялось, 18 листопада російські війська в черговий раз обстріляли склади “Оптіма-Фарм”, будівля складу компанії у Дніпрі була знищена повністю. Раніше, 25 жовтня від обстрілу постраждав складський комплекс та офіс “Оптіма-Фарм” у Києві, збитки оцінювались у $100 млн, 28 серпня минулого року був зруйнований ще один київський склад дистриб’ютора.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в АМКУ, наразі комітет не має інформації, що штрафи на загальну суму майже 4,807 млрд грн з двох найбільших фармдистриб’юторів ТОВ “БаДМ” та ТОВ СП “Оптіма Фарм, ЛТД” за позовом комітету стягнуті.
ФК “Динамо Київ” перемогло у фіналі ФК “Чернігів” з рахунком 1:3 та стало володарем Кубка України з футболу, повідомляє Суспільне Спорт.
За повідомленням, “Динамо” вперше за п’ять років виграло Кубок України з футболу, попередні два розіграші Кубка вигравав “Шахтар”, який цього сезону вибув саме від “Динамо” в 1/8 фіналу. “Чернігів” на шляху до фіналу вибив “Металіст 1925” і став першим за сім років представником Першої ліги у вирішальному матчі турніру.
Для “Динамо” титул Кубка України – 14-й в історії клубу, востаннє кияни здіймали трофей у сезоні 2020/21 під керівництвом Мірчі Луческу.
Перегляд коротких відео перед сном може не тільки погіршувати якість сну, але й сам ставати наслідком денної втоми. До такого висновку дійшли дослідники з Китаю, які вивчили зв’язок між проблемним споживанням коротких відео та симптомами безсоння у студентів, як випливає з дослідження в журналі Personality and Individual Differences.
Автори роботи проаналізували дані 6 691 студента з центрального Китаю. Опитування проводилося двічі з інтервалом у три місяці: учасники відповідали на питання про звички перегляду коротких відео, труднощі зі сном, денну втому, настрій і зниження продуктивності.
Дослідження показало двосторонній зв’язок: надмірне використання платформ коротких відео прогнозувало зростання проблем зі сном через три місяці, але зворотний ефект виявився ще сильнішим. Люди, які вдень відчували втому, млявість або погіршення настрою через поганий сон, частіше втрачали контроль над переглядом відео та використовували їх як спосіб швидко зняти напругу або нудьгу.
На думку дослідників, денна втома виступає своєрідним «мостом» між безсонням і проблемним використанням цифрових платформ. Нестача сну знижує самоконтроль і здатність опиратися швидким винагородам, а короткі відео дають просту і майже не вимагаючу зусиль форму емоційної розрядки. В результаті людина може знову почати дивитися ролики ввечері, пізніше засинати і наступного дня відчувати ще більшу втому.
Автори зазначають, що алгоритми платформ коротких відео посилюють цей цикл: персоналізована стрічка утримує увагу, а користувач часто недооцінює, скільки часу вже провів за переглядом. Особливо значущим фактором виявилося саме важке засинання, яке може запускати стійку звичку відкладати сон.
Для бізнесу та ринку цифрових сервісів це дослідження важливе тим, що показує не тільки силу залучаючих алгоритмів, а й зростаючий попит на цифрове благополуччя. Додатки, освітні платформи, роботодавці та медичні сервіси все частіше враховуватимуть вплив нічного екранного часу на продуктивність, психічний стан і якість життя користувачів.
Дослідники підкреслюють, що проблема не зводиться лише до «слабкої сили волі». Коли людина погано спить і втомлюється вдень, її здатність контролювати імпульси знижується, а цифрові розваги стають найдоступнішим способом короткострокового відновлення.
Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
