Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

В Україні змінили правила міжнародних регулярних автобусних перевезень

В Україні оновлено правила організації міжнародних регулярних перевезень автобусами, що передбачає зміну процедур та строків відкриття або продовження маршруту, йдеться в повідомленні Міністерства розвитку громад та територій.

«Нововведення орієнтовані на передбачувані правила організації міжнародних перевезень для бізнесу та розширення регулярної мережі міжнародних маршрутів для пасажирів, яка є безперебійною, безпечною та комфортною», – цитуються в релізі слова віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад Олексія Кулеби.

Зміни, зокрема, передбачають встановлення 30 календарних днів на розгляд заяви щодо маршруту, поданої через онлайн-кабінет (відкриття, закриття, зміна або продовження). За умови узгодження з іноземною державою можливостей функціонування міжнародного маршруту рішення ухвалюватиметься протягом 10 календарних днів, а дозвіл видаватимуть перевізникам протягом п’яти робочих днів. При цьому перевізникам надаватимуть до 20 календарних днів на усунення недоліків у поданих заявках та документах в онлайн-кабінеті.

«Оновлений порядок також доповнено інформацією про кількість слотів на пунктах пропуску для відкриття маршрутів. Йдеться про пропускну здатність автобусів у конкретні години», – зазначається в повідомленні.

Мінрозвитку додало, що відтепер термін узгодження з суміжними країнами становитиме до шести місяців, з іншими країнами – до 12. Крім того, кожні 12 місяців (замість чотирьох місяців) відомство проводитиме верифікацію виконання міжнародних маршрутів. Зокрема, за відповідний період перевізник повинен виконати не менше 30% рейсів, передбачених дозволом. У разі недотримання цього показника термін дії дозволу на маршрут не підлягає продовженню і передбачає закриття міжнародного маршруту. Зазначається, що верифікація виконання маршрутів здійснюється на підставі даних із системи «еЧерга».

До інших оновлень додано нові терміни для запуску маршруту в міжнародному сполученні. Зокрема, відтепер перевізник повинен розпочати рух за маршрутом протягом 90 календарних днів з дня завантаження останнього дозволу в електронний кабінет перевізника.

«Раніше цей термін був меншим, тепер же Мінрозвитку затвердило довший термін, щоб перевізники точно могли підготуватися до початку руху», – зазначили в міністерстві.

Серед інших змін передбачено також облік сукупної кількості автобусів при обслуговуванні міжнародного маршруту у разі співпраці кількох українських перевізників.

«Новий порядок також доповнено зразками документів, таких як графік періодів керування та перерв водіїв, форма для заповнення списку пасажирів, форма тарифів на перевезення», – додали у відомстві.

Мінрозвитку нагадало, що вперше за 20 років порядок організації міжнародних перевезень було оновлено в листопаді 2024 року в рамках реформи міжнародних автобусних перевезень, де основною зміною стала цифровізація процедур управління міжнародним маршрутом через онлайн-кабінет.

 

,

Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні 60 років

Інформаційно-аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз динаміки державного боргу країн світу за останні шість десятиліть, підготовлений на основі порівняльної таблиці обсягів державного боргу у доларовому еквіваленті за 1960–2025 роки.

Згідно з представленими даними, сукупний обсяг державного боргу країн, включених до дослідження, зріс із близько $381 млрд у 1960 році до приблизно $89,7 трлн у 2025 році. Таким чином, за період, охоплений аналізом, номінальний обсяг боргових зобов’язань у світі збільшився більш ніж у 200 разів.

У Experts Club зазначають, що відеоформат дає змогу наочно показати не лише абсолютне зростання боргу, а й зміну структури глобального боргового навантаження між провідними економіками світу. Якщо у 1960 році найбільший обсяг державного боргу припадав переважно на США та кілька великих економік Західної Європи, то у XXI столітті до групи найбільших боржників увійшли також азійські економіки та країни з високими темпами економічного зростання.

«За останні 60 років державний борг перетворився з інструменту фінансування окремих бюджетних потреб на один із ключових елементів глобальної економічної системи. Сьогодні йдеться не лише про обсяг запозичень, а про здатність держав управляти вартістю боргу, його строковою структурою та впливом на економічне зростання», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.

За даними таблиці, у 2025 році найбільший обсяг державного боргу серед країн світу мали США — близько $38,27 трлн. На другому місці перебувала Японія — $9,83 трлн, далі йшли Велика Британія — $4,09 трлн, Франція — $3,92 трлн, Італія — $3,48 трлн, Індія — $3,36 трлн та Німеччина — $3,23 трлн.

До першої десятки країн за абсолютним обсягом державного боргу у 2025 році також увійшли Канада — $2,60 трлн, Бразилія — $2,06 трлн та Іспанія — $1,73 трлн. Сукупно на десять найбільших боржників припадало близько 81% загального обсягу боргу країн, представлених у таблиці.

Найбільша частка у світовому борговому масиві, згідно з розрахунками на основі таблиці, припадала на США — приблизно 42,7%. Частка Японії становила близько 11%. П’ять найбільших країн за абсолютним обсягом боргу концентрували понад 66% загального показника.

Динаміка останніх років свідчить про подальше прискорення боргового навантаження у найбільших економіках. Зокрема, у 2024–2025 роках державний борг США збільшився приблизно на $2,91 трлн, Японії — на $362 млрд, Великої Британії — на $260 млрд, Франції — на $250 млрд, Індії — на $230 млрд.

Водночас у Experts Club звертають увагу, що наведені показники відображають саме абсолютні обсяги боргу у доларах США, а не борг щодо ВВП, чисельності населення або бюджетних доходів. Тому абсолютний рейтинг показує масштаб боргових зобов’язань, але не завжди прямо характеризує боргову стійкість тієї чи іншої країни.

«Абсолютний розмір державного боргу не можна автоматично трактувати як ознаку фінансової слабкості. Для великих економік важливими є глибина внутрішнього фінансового ринку, довіра до національної валюти, структура кредиторів і здатність економіки обслуговувати зобов’язання без втрати макрофінансової стабільності. Саме тому порівняння державного боргу має поєднувати абсолютні показники з аналізом боргу до ВВП, бюджетних доходів та вартості його обслуговування», — наголосив Уракін.

Що стосується України, то, за наявними даними, державний борг України у 2000 році становив близько $16,3 млрд, у 2010 році — $51,1 млрд, у 2020 році — $87,6 млрд, у 2024 році — $209,8 млрд, а у 2025 році — близько $227,7 млрд. За абсолютним обсягом боргу у 2025 році Україна перебувала приблизно у четвертому десятку країн світу серед представлених у дослідженні.

У Experts Club наголошують, що довгострокова візуалізація боргових показників дозволяє краще оцінити, як змінювалася фінансова архітектура світу після 1960-х років, зокрема після нафтових криз, періоду високої інфляції, глобальної фінансової кризи 2008 року, пандемії COVID-19 та нових етапів бюджетного стимулювання у провідних економіках.

Аналітики центру зазначають, що подальша оцінка боргової динаміки має здійснюватися з урахуванням не лише абсолютних обсягів, а й співвідношення боргу до ВВП, вартості обслуговування боргу, валютної структури зобов’язань, частки внутрішніх і зовнішніх запозичень, а також здатності економіки генерувати довгострокові доходи для обслуговування боргового навантаження.

, ,

Для Uklon найбільшим ринком є Київ, а другим за обсягами — Ташкент

Онлайн-сервіс таксі Uklon посідає друге місце на ринку райдхелінгу в столиці Узбекистану Ташкенті, а 90% його команди в країні – місцеві фахівці, повідомив СЕО та президент українського мобільного оператора «Київстар» Олександр Комаров.

«Uklon – другий на ринку райдхелінгу в Ташкенті, а Ташкент вже другий після Києва серед усіх міст, де присутній Uklon. Український бізнес вміє рухати світ», – додав Комаров у Facebook у вівторок.

За його словами, у місті відбулося засідання наглядової ради Uklon.

У свою чергу, СЕО онлайн-сервісу таксі Сергій Гришков зазначив, що в рамках робочих зустрічей було проведено стратегічний воркшоп із локальною командою та радою директорів.

«Вийшли з чітким розумінням, куди рухаємося далі», – підкреслив він.

За словами Гришкова, Uklon за три роки закріпився на другій позиції і має потенціал для зростання.

«Досвід конкуренції з глобальними гравцями в Україні показав: місце на ринку визначається якістю продукту, локальною адаптацією, технологіями та довірою користувачів», – підкреслив він.

Uklon, який був консолідований у звітність «Київстару» у квітні 2025 року, у першому кварталі 2026 року отримав 1,425 млрд грн виручки, або $32,9 млн. Його EBITDA склала 538,9 млн грн або $12,4 млн. Кількість поїздок за перший квартал 2026 року склала 43,7 млн, а доставок – 1,5 млн.

Як повідомляв раніше СЕО онлайн-сервісу таксі під час Businessbreakfast від Forbes Ukraine, найважливішим завданням в Uklon спільно з найбільшим українським мобільним оператором «Київстар» є пошук істотних синергій між бізнесами, зокрема, вже з другого-третього кварталу 2026 року компанії матимуть пропозиції, які побачать користувачі.

 

,

Уряди Сербії та України підготували спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю

Уряди Сербії та України підготували спільну заяву про продовження переговорів щодо угоди про вільну торгівлю, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Україна – єдина європейська країна, з якою Сербія не має підписаної угоди про вільну торгівлю. Після того як минулого року було відновлено прямі контакти компетентних інститутів з цього питання, цього тижня, під час візиту української державно-бізнесової делегації до Белграда, ми маємо зробити цей давно очікуваний крок уперед», – сказав він.

За словами Чадежа, документ, як передбачається, підпишуть найближчими днями віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка та міністр внутрішньої та зовнішньої торгівлі Сербії Ягода Лазаревич.

Президент ТПП Сербії зазначив, що інтерес до такої угоди є як у сербського, так і в українського бізнес-співтовариства, особливо в секторах, де зниження мит, спрощення процедур і більш передбачувані умови ведення бізнесу могли б збільшити експорт компаній.

«Саме тому важливо, щоб у ході переговорів ми отримали добре підготовлену за секторами угоду, зосереджену на конкретних галузях», – підкреслив Чадеж.

Він також зазначив, що змінені та спрощені правила кумуляції преференційного походження в рамках Пан’євро-середземноморської конвенції, підписантами якої є і Сербія, і Україна, могли б розширити базу компонентів для продукції, що торгується на преференційних умовах з ЄС, ЄАВТ, Молдовою, Чорногорією, Північною Македонією та Туреччиною.

, , ,

У Сербії працюють понад 480 бізнесів з українським капіталом

У Сербії наразі працює понад 480 бізнесів із мажоритарним українським капіталом, зокрема 161 компанія і 320 підприємців, повідомив президент Торгово-промислової палати Сербії Марко Чадеж із посиланням на дані Агентства з реєстрації підприємств Сербії.

“Переважно у сферах IT, консалтингових послуг, торгівлі та малого бізнесу”, – сказав він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна“.

Для порівняння Чадеж навів дані довоєнного 2021 року, коли в Сербії працювали 202 українські компанії і 117 підприємців. За його словами, близько 40% із них згодом були закриті, однак після 2022 року було зафіксовано значну кількість нових реєстрацій.

“Торік, наприклад, не була закрита жодна компанія або підприємець”, – зазначив він.

Президент ТПП Сербії додав, що український бізнес у Сербії поступово переходить від традиційної торгівлі до цифрових та інших послуг, заснованих на знаннях.

“Кількість IT-підприємців, консалтингових фірм і дизайн-студій зростає рік за роком”, – сказав Чадеж.

, , , ,

У КНУБА відбувся День відкритої дискусії для ветеранів та їхніх родин

На базі Інституту ветеранів Київського національного університету будівництва і архітектури відбувся перший в Україні День відкритої дискусії з ветеранами та їхніми родинами, присвячений освіті, перекваліфікації, соціальній адаптації, ментальній реабілітації та працевлаштуванню ветеранів.

Захід пройшов у Центрі культури та дозвілля КНУБА в Києві в межах Дня відкритих дверей для ветеранів та їхніх родин і об’єднав ветеранів, членів їхніх сімей, представників університетської спільноти, медичних фахівців, соціально відповідальний бізнес і партнерські організації.

«Освіта й сам процес навчання – це не тільки про диплом. Це важливий елемент соціальної адаптації та ментальної реабілітації ветеранів. Університет – це велика екосистема нового типу, де ветеран може знову знайти себе, відчути підтримку середовища, набути нових компетенцій і в результаті – працевлаштуватися та повернутися до активного життя», – зазначив керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко.

У заході взяли участь представники Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету фізичного виховання і спорту України, Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, Національного університету біоресурсів і природокористування України та інших закладів вищої освіти столиці й регіонів.

Співорганізатором події виступила Київська міська служба зайнятості, що, за словами організаторів, підкреслює системний підхід до підтримки ветеранів – від освіти, психологічної та медичної підтримки до професійної перекваліфікації й подальшого працевлаштування.

Однією з практичних частин Дня відкритої дискусії став тренінг із домедичної допомоги «Не панікуй. Дій правильно», який провів лікар-невролог та епілептолог Денис Бойчук. Учасники обговорили, як діяти до, під час і після епілептичного нападу, які типові помилки можуть нашкодити людині, а також чому окремі поширені «поради з інтернету», зокрема міф про «ложку в рот», не мають медичного обґрунтування і можуть бути небезпечними.

Окремий блок тренінгу був присвячений медичним чекапам для ветеранів та їхніх родин, формуванню звички вчасно перевіряти здоров’я, контролювати наслідки стресу й травм і підтримувати близьких системно, а не епізодично.

Під час заходу також було проведено розіграш призів і вручено подарунки учасникам. Партнерами події стали Poparada.ua, Axor Industry та CosmoMultimall. Організатори зазначають, що участь бізнесу в таких ініціативах демонструє можливість практичної та корисної співпраці компаній із ветеранськими організаціями.

За словами організаторів, День відкритої дискусії на базі Інституту ветеранів КНУБА став першим кроком до формування постійної екосистеми підтримки ветеранів та їхніх родин через освіту, практичні знання, професійну перекваліфікацію та міжсекторальну співпрацю.

Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів «Архітектура Стійкості» КНУБА вже відкрили прийом документів на освітні програми для ветеранів, захисників і їхніх дітей. Учасникам пропонують можливості навчання за понад 50 спеціальностями і більш ніж 100 освітніми програмами, перенавчання, курси, другу вищу освіту, магістратуру та аспірантуру, психологічну підтримку і реабілітацію, участь у проєктах з відновлення України та партнерські програми з роботодавцями.

Формати навчання передбачають денну, заочну, онлайн- і дистанційну участь. Програма працює з громадами по всій Україні та передбачає індивідуальний супровід від вступу до працевлаштування.

Деталі програм доступні на сайті: www.Veterano.info.

Контакти для додаткової інформації: +38 073 94 96 179, +38 050 22 35 182, +38 067 49 81 098, center@uvc.in.net, veterano@knuba.edu.ua. Керівник Інституту ветеранів КНУБА Артем Гончаренко: +38 073 177 72 73.

Під безоплатним навчанням мається на увазі участь у державних програмах компенсації, грантах, стипендіях і підтримці від роботодавців. Вступ відбувається під час базової вступної кампанії у стандартні терміни.

, , ,