АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у 2024 році збільшило обсяг вантажних перевезень на 17,9% порівняно з попереднім роком – до 174,9 млн т.
“За підсумками 2024 року залізничним транспортом України перевезено 174,9 млн т, що на 26,5 млн т, або 17,9%, більше, порівняно з минулим (2023, – ІФ-У) роком”, – йдеться в аналітичній записці “УЗ”.
Повідомляється, що можливість для збільшення обсягів перевезення залізничним транспортом існує завдяки українському морському коридору. Основу вантажопотоку становить продукція аграріїв і металургів, що перевозиться в експортному напрямку.
Експорт був основним драйвером залізничних перевезень 2024 року – його частка в загальному обсязі вантажоперевезень сягнула 48%, тоді як 2023 року становила лише 38%. Обсяги перевезення вантажів в імпортному напрямку у 2024 році зросли на 40,9% порівняно з показником 2023 року до 9,63 млн т. Перевезення у внутрішньому напрямку скоротилося на 5,5% до 80,2 млн т. Якщо у 2023 році частка внутрішніх перевезень у загальному вантажопотоці становила 57%, то у 2024 році вона зменшилася до 46%.
Загалом у 2024 році в експортному напрямку “УЗ” перевезла 84,67 млн т – на 51,2% більше порівняно з 2023 роком. Найбільше було перевезено зернових вантажних – 34,13 млн т (40% обсягу перевезеного на експорт), руди залізної та марганцевої – 33,00 млн т (39%), чорних металів – 5,17 млн т (6%).
У напрямку портів у 2024 році було перевезено 29,2 млн т зернових вантажів (86%), що вдвічі більше ніж у 2023 році. Через сухопутні прикордонні переходи перевезено лише 4,9 млн т зернових, що на 41,6% менше ніж 2023 року.
Загалом обсяг перевезення через сухопутні переходи 2024 року скоротився на 8,6%, як порівняти з 2023 роком, до 30,9 млн т або 37% від обсягу експортних перевезень усіх видів вантажів. “УЗ” налічує 19 залізничних прикордонних переходів з яких функціонують 15.
Обсяги перевезення в напрямку портів у 2024 році зросли в 2,4 раза, як порівняти з показником 2023 року, до 53,76 млн т. У загальному обсязі експорту вантажів їхня частка у 2024 році становить 63%.
За підсумками 2024 року провідні позиції за обсягами виходу вантажів на експорт посідають станції: “Чорноморська” (17%), “Берегова” (14%), “Одеса-порт” (13%), “Чорноморськ – порт” (12%), “Ізов” (11%), “Чоп” (7%), “Ужгород” (6%), “Ізмаїл” (4%).
Раніше повідомлялося, що обсяг перевезення вантажів “УЗ” за підсумками 11 місяців 2024 року зріс на 19,4% до 160,9 млн т.
Запуск нового заводу з первинної переробки технічних конопель в індустріальному парку (ІП) «Ма’Рижани» в Житомирській області заплановано на березень-квітень 2025 року, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
«В індустріальному «МаʼРижани» на фінальну стадію вийшло будівництво нового заводу. Уже на березень-квітень заплановано запуск виробництва натуральних волокон і костриці. Обсяг інвестицій у першу лінію проєкту – близько $25 млн», – написав він у Facebook у понеділок після візиту в ІП.
Він нагадав, що обладнання для нового заводу завезено із застосуванням нульової ставки ПДВ і ввізного мита.
«У Рижанах робиться спроба відродження цілої галузі з переробки технічних конопель. Виробництво волокна – масштабний, але тільки перший етап переробки. Наступний етап – виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій у розмірі близько $25 млн. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з конопель, це виведе загальну вартість проєкту на рівень $100-120 млн», – зазначив нардеп.
Кисилевський зазначив, що вирощування і збір першого врожаю технічних конопель на території 700 га власними силами організувала керуюча компанія «Ма’Рижани Хемп Компані». З наступного року планується збільшити цю площу до 1200 га, а також залучити до проєкту ще 500-600 га фермерів Житомирщини.
«Вирощування технічних конопель хоч і потребує окремого ліцензування та відбувається під пильною увагою правоохоронців, але має високу рентабельність. Ну, а волокно з першого врожаю вже майже на 100% законтрактовано ще до запуску заводу», – написав Кисилевський.
За його словами, покупці з Франції та Бельгії приїжджали до Рижан і переконалися у високій якості сировини.
«Тканина з українських конопель піде на пошиття преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Загалом же можливості виробництва на базі переробки технічних конопель дуже широкі: постільна білизна, канати, парусина, брезент і навіть спеціальний папір для друку грошей», – додав нардеп.
Очікується, що вже за перший рік роботи новий завод у Рижанах дасть роботу 200 жителям Житомирщини та переробить 4,5 тис. тонн сировини. За наступні роки кількість робочих місць становитиме 700, а обсяг переробки – до 12 тисяч тонн.
Як повідомлялося, ІП «МаʼРижани» займає 28 га – це територія колишнього заводу з переробки льону. Він стане першим у Європі парком із первинної переробки луб’яних культур. Внесений до Реєстру ІП у серпні 2024 року.
Закриття Миколаївського морського порту призвело до зупинки суднобудівної галузі та припинення судноплавства на річкових шляхах Е-40 (Дніпро і Південний Буг), тому розвиток альтернативних експортних шляхів – це нагальна потреба продовольчої безпеки у світі, заявив директор із взаємодії з владою ТОВ “СП «Нібулон»” Михайло Різак.
“Портові потужності Миколаєва готові відновити роботу, щойно буде ухвалено політичне рішення щодо їхнього відкриття, що збільшить конкуренцію перевалки та здешевить логістику експорту. У Миколаївському портовому вузлі досі заблоковано понад 100 суден, з яких 30 іноземних морських і 70 суден для внутрішніх водних шляхів”, – процитувала пресслужба агрохолдингу його слова на зустрічі з послом Франції в Україні Гаелем Весьєром.
Різак зазначив, що евакуйовані судна, які раніше використовували для перевезень, зараз у простої та шукають по світу нові водні маршрути, зокрема на річці Дунай.
“Розвиток альтернативних експортних шляхів – це вже не питання вибору, а нагальна потреба продовольчої безпеки у світі. Дунайські порти сьогодні стратегічні для економічної безпеки України, і ми маємо зробити все можливе, щоб зберегти їхню конкурентоспроможність”, – зазначив Різак.
Представники “Нібулону” під час переговорів приділили окрему увагу тарифній політиці АТ “Укрзалізниця”. Вони наголосили, що з відкриттям глибоководних портів Одеси витрати на перевезення через дунайські порти стали дорожчими щонайменше на $5 за тонну, а з урахуванням оголошеної індексації тарифів різниця може становити до $7.
Індексація тарифів “Укрзалізниці” буде або рятувальним колом для водних перевезень річкою Дунай, або непосильним мертвим якорем, впевнені в агрохолдингу.
Різак вказав на можливість здійснити індексацію залізничних перевезень без її застосування для маршрутів до/від залізничних станцій біля дунайських портів.
“Це надасть змогу вирівняти конкуренцію Дунаю з глибоководними морськими портами та стимулювати подальший розвиток інфраструктури Дунаю, який отримав підтримку проєкту USAID «Економічна підтримка України» та інших міжнародних донорських програм. Тим самим Україна без втрати коштів забезпечить сталий експорт у разі загострення безпекової ситуації на Чорному морі, а міжнародні партнери побачать реальне виконання рішення Єврокомісії щодо розбудови шляхів солідарності”, – акцентували в “Нібулоні”.
Посол Франції високо оцінив роботу “Нібулону” і висловив готовність сприяти у вирішенні важливих питань на міжнародному рівні.
ТОВ “СП «Нібулон» створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений був перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
Офіс генерального прокурора 20 січня оголосив тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляють в електронній системі держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість послуги становить 361,9 тис. грн. Кінцевий строк подання пропозицій – 28 січня 2023 року.
Наглядовий світ страхової групи «ТАС» (Київ) ухвалив рішення про припинення діяльності Волинської регіональної дирекції, а також Рівненської та Херсонської філій, повідомила компанія в системі розкриття інформації НКЦПФР. Як уточнюється, рішення ухвалено у зв’язку з реорганізацією мережі відокремлених підрозділів.
Раніше СГ «ТАС» повідомляла, що відмовляється від традиційної системи відокремлених підрозділів, оскільки в нових умовах ця модель не повною мірою відповідає поточним вимогам і по суті застаріла.
«2025-й без перебільшення стане роком кардинальних змін у страховій галузі України, що пов’язано насамперед з оновленою законодавчою базою, яка докорінно змінює правила гри для всіх учасників і спрямована на наближення роботи вітчизняного ринку до європейських стандартів. Страхова група «ТАС» прийняла рішення про трансформацію своєї мережі продажів у партнерську», – зазначали в групі.
СГ «ТАС» зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів продажів по всій території України.
Президент США Дональд Трамп скасував мораторій на видачу нових ліцензій на експорт скрапленого природного газу (СПГ), запроваджений його попередником Джо Байденом. Міністерство енергетики США повідомило, що повертається до нормального режиму розгляду експортних заявок відповідно до розпорядження Трампа.
«Відомству доручено відновити вивчення заявок на експорт американського СПГ до країн, які не мають угоди про вільну торгівлю зі США. Належний розгляд експортних заявок вимагається законом і має здійснюватися відповідно», – йдеться в повідомленні Міненерго.
У грудні відомство опублікувало результати дослідження, що стосується експорту СПГ, і встановило 18 лютого як дедлайн для отримання публічних коментарів до нього. Тепер Міненерго ухвалило рішення продовжити період подання коментарів до 20 березня 2025 року.
Раніше аналітичний центр Experts Club, Браян Меффорд і Максим Уракін випустили відео аналіз про те, які зміни чекають на внутрішню і зовнішню політику США за Трампа, відео доступне на ютуб каналі Experts Club – https://youtu.be/W2elNY1xczM?si=MM-QjSqGce4Tlq6T
EXPERTS CLUB, URAKIN, ГАЗ, ЛИЦЕНЗИЯ, Меффорд, МОРАТОРИЙ, Трамп, ЭКСПОРТ
