Україна у січні-квітні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 91,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 90,6% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Україна за перші 5 місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).
Крім того, Україна за 5 міс-2025 експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 1,099 тис. тонн на суму $1,704 млн до Іспанії (61,22%), Італії (17,65%) та Німеччини (11,17%). Водночас 104 тонни таких руд країна імпортувала на суму $258 тис. з Іспанії (55,17%), Китаю (28,66%) та Чехії (11,85%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна за 2024 рік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…) під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україна у січні-травні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі в 3,88 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,564 тис. тонн зі 3,501 тонни.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс у 2,8 раза – до $1,532 млн з $550 тис.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (79,23% поставок у грошовому вимірі) та Китаю (20,77%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Країни G7 домовилися зі Сполученими Штатами про звільнення американських і британських компаній від додаткових податків, повідомляє агентство Reuters у суботу.
Зокрема, група створила систему «пліч-о-пліч» у відповідь на те, що адміністрація США погодилася вилучити пропозицію про введення податку у відповідь на розділ 899 із законопроекту про податки і витрати президента Дональда Трампа, йдеться в заяві Канади, яка головує в G7.
Міністерство фінансів США також повідомило, що «паралельна система», про яку вдалося домовитися з «Великою сімкою», може зберегти важливі досягнення в рамках інклюзивної структури в боротьбі з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку.
«Сьогоднішня угода забезпечує таку необхідну визначеність і стабільність для цих компаній після того, як вони висловили свої побоювання», – заявила міністр фінансів Рейчел Рівз, додавши, що необхідно продовжити роботу над боротьбою з агресивним податковим плануванням і ухиленням від сплати податків.
Міністерство закордонних справ України 27 червня оголосило тендер на закупівлю послуг з добровільного страхування автотранспорту, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість придбання послуг становить 343,9 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не потрібне. Кінцевий термін подання пропозицій – 5 липня.
ПАТ «Хмельницькобленерго» 23 червня оголосило про намір укласти з СК «ВУСО» договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
СК «ВУСО» була єдиним учасником тендеру. Її цінова пропозиція 4,149 млн грн майже відповідала очікуваній вартості придбання послуг (4,209 млн грн). СК «ВУСО» заснована в 2001 році. Є членом МТСБУ та НАСУ, учасником угоди про пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
АТ “Укргазвидобування”, що входить у Групу “Нафтогаз”, планує проведення 3D-сейсмічних досліджень на площі 230 кв. км у західному регіоні України, повідомив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький.
“Розпочинаємо новий етап 3D-сейсмічних досліджень на заході України. Плануємо, що цьогоріч “Укргазвидобування” охопить 230 кв. км “, – написав Корецький у Facebook у п’ятницю.
За його словами, тривалий час цей регіон не був у фокусі через виснаженість покладів – у порівнянні зі східною частиною України його вважали менш перспективним. Втім, як зазначив Корецький, сучасна сейсморозвідка відкриває нові можливості: дозволяє точніше виявляти газ там, де це було неможливо раніше.
“Очікуємо, що результати нових досліджень дозволять розпочати буріння нових свердловин вже у 2026-2027 роках”, – поділився планами глава “Нафтогазу”.
В релізі НАК зазначається, що протягом 2019-2023 років компанія вже опрацювала приблизно 1600 кв. км 3D-сейсміки в західному регіоні, й це дозволило закласти понад 10 нових свердловин. Чотири з них дали початкові дебіти на рівні від 80 до 270 тис. куб. м газу на добу. Там назвали ці показники визначними для регіону, де видобуток газу розпочався ще у 1912 році.
За останні п’ять років “Укргазвидобуванн”я наростило запаси в регіоні на 2,4 млрд куб. м, йдеться в релізі.
