Фонд Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I SCSp (Люксембург) може придбати кіпрську компанію Banoran Holdings Limited, якій належать кілька українських компаній проекту з розподіленої енергетики Power One. Згідно з інформацією Антимонопольного комітету України на його сайті, відповідний дозвіл він надав фонду у четвер, 26 березня.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I під управлінням Dragon Capital та Amber Fund Management Limited оголосив про свій перший проєкт в Україні Power One на Конференції з відновлення України в Римі в липні 2025 року (URC2025).
Пізніше компанія Power One підписала кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму 22,3 млн євро для будівництва 68 МВт децентралізованої генерації в Закарпатській області. Ця ініціатива також отримала грантове фінансування у розмірі 3 млн євро з EBRD Crisis Response Special Fund, який підтримується урядом Норвегії.
Проєкт передбачає встановлення трьох газопоршневих установок (36,8 ГВА) та трьох систем накопичення енергії (31,5 ГВА) на шести ділянках. Проєкти на трьох ділянках планувалося запустити в листопаді 2025 року, ще на трьох — у квітні 2026 року.
Згідно з інформацією ресурсу YouControl, наразі Banoran Holdings є власником чотирьох ТОВ: «Пауер 1», «Пауер 1 Центр», «Пауер 1 Львів» (усі три — Київ) та «Пауер Форест» (Житомир).
У свою чергу, власником Banoran Holdings є сімейний траст Томаша Фіали — засновника та голови інвестиційної компанії Dragon Capital.
Видача дозволу АМКУ Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I є етапом виконання попередніх домовленостей про передачу проєкту цьому фонду.
Крім того, повідомлялося, що операційним партнером Power One є компанія «Неджен» екс-голови НЕК «Укренерго» Володимира Кудрицького з його колегою Андрієм Немировським.
Amber Dragon Ukraine Infrastructure Fund I має цільовий обсяг 350 млн євро. У січні цього року фонд оголосив про перше закриття на 200 млн євро, в якому взяли участь Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестбанк (ЄІБ), Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку, Swedfund та Impact Fund Denmark.
Керуючий директор, керівник інфраструктурного напрямку в Dragon Capital Євген Баранов на URC2025 у Римі в липні 2025 року повідомив, що Dragon Capital і Amber за останній рік сформували надійний портфель проєктів, які можуть поглинути навіть більше капіталу, ніж планує залучити фонд. У презентації фонду на URC2025 зазначалося, що його стратегія передбачає інвестиції в контрольні пакети акцій або спільне інвестування з однодумцями, із середнім розміром інвестиції від 20 млн євро до 50 млн євро.
У грудні Баранов уточнив, що в першу чергу йдеться про проекти в енергетиці, але також і про транспортну та цифрову інфраструктуру, оскільки війна створила «величезні дефіцити».
«Якщо ми говоримо про проєкти розміром від 30 млн євро до 50–70 млн євро, то це та точка, в якій ми почуваємося найкомфортніше. І з січня-лютого наступного року ми почнемо активніше інвестувати», — повідомив Баранов наприкінці минулого року.
Dragon Capital — одна з найбільших інвестгруп в Україні у сфері інвестицій та фінансових послуг, що надає повний спектр інвестиційно-банківських та брокерських послуг, прямих інвестицій, управління активами інституційних, корпоративних та приватних клієнтів. Компанія заснована у 2000 році в Києві. За словами Фіали, до портфеля інвестицій групи входять майже 50 різних компаній або проєктів нерухомості. З 2015 по 2021 рік компанія інвестувала в Україну близько $700 млн без урахування реінвестицій, у 2025 році інвестувала майже $100 млн і планує перевищити цей показник у 2026 році.
Як повідомляє Fixygen, тиждень для крипторинку видався нерівним і нервовим. У його середині біткойн зумів повернути позначку $70 тис. на тлі короткострокового поліпшення глобального risk sentiment після новин про паузу в можливій ескалації навколо Ірану, проте до кінця тижня імпульс ослаб, і ринок знову пішов вниз. Станом на 27 березня біткойн торгувався близько $66,2 тис., ефіріум — близько $1 987.
Головним зовнішнім драйвером залишалася геополітика. На початку тижня ринок пожвавився після повідомлень про перенесення ударів США по іранській інфраструктурі: біткойн піднімався вище $70 тис., а в якийсь момент тестував і зону близько $71,7 тис. Але потім цей relief rally почав вичерпуватися, оскільки ринок знову повернувся до базового питання — наскільки стійким є зниження напруженості і чи не повернеться нафта до зростання.
Другий великий фактор тижня — американська регуляторна повістка. Citigroup ще минулого тижня знизила свої 12-місячні цілі щодо біткойна та ефіру, прямо пов’язавши це з пробуксовкою криптозаконодавства в США. Паралельно ринок негативно сприйняв новини щодо компромісу з Clarity Act, де обговорюється заборона дохідності на залишки в стейблкоінах: на цьому тлі сильно просіли акції Circle і Coinbase, а сама тема знову нагадала ринку, що «регуляторний бичачий сценарій» поки що не реалізований.
Технічно тиждень показав, що рівень $70 тис. для біткойна залишається скоріше зоною боротьби, ніж стійкою опорою. Низка ринкових оглядів вказувала, що повернення вище цієї позначки не було підтверджене сильним обсягом, а до кінця тижня увага трейдерів змістилася до великої експірації опціонів на $18,6 млрд. При цьому окремим позитивом виглядало зниження пропозиції BTC на біржах до семирічного мінімуму, що зазвичай трактується як сигнал довгострокового утримання монет, а не негайного продажу.
Для Ethereum тиждень видався слабкішим, ніж для bitcoin. ETH брав участь у відскоку разом з рештою ринку, але тиск на нього залишається сильнішим: Citi окремо відзначав слабку активність користувачів у мережі та скромніший набір потенційних каталізаторів порівняно з BTC. На тлі поточної ціни нижче $2 тис. це робить ether більш чутливим до будь-якого нового погіршення апетиту до ризику.
Якщо підбивати підсумки тижня в логіці FIXYGEN, картина виглядає так: ринок залишається живим, ліквідним і готовим до швидких відскоків, але поки що не має одного сильного власного драйвера. Він продовжує торгуватися як суміш ризикових активів і макро-хеджу, реагуючи не стільки на внутрішні криптоновини, скільки на нафту, долар, ФРС і заголовки з Близького Сходу.
Короткий прогноз від Fixygen на найближчі дні такий. – для bitcoin ключовою зоною залишається діапазон $65-72 тис. Поки ринок тримається вище середини цього коридору, сценарій консолідації зі спробами повторного штурму $70-71 тис. зберігається. Якщо ж геополітика знову погіршиться або долар продовжить зміцнюватися, ринок легко може повернутися до більш жорсткої корекції. Цей висновок — аналітичний, на основі поточних цін, поведінки ринку протягом тижня та зовнішнього новинного фону.
Для Ethereum найближча перспектива виглядає обережніше. Без явного зрушення в регуляторній політиці США та без відновлення більш широкого risk-on настрою ETH, ймовірно, продовжить рухатися слабкіше за bitcoin. У позитивному сценарії ефір здатний швидко повернутися в зону вище $2 тис., але в короткостроковій перспективі він залишається більш вразливим активом, ніж BTC. Це теж аналітичний висновок, що ґрунтується на поточній ціні ETH, тижневій динаміці та оцінці Citi щодо слабшого фундаментального імпульсу для мережі.
Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-лютому 2026 року зріс на 15,2% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,02 трлн юанів ($147,6 млрд), йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Зростання стало найсильнішим для цього періоду з 2018 року, зазначає Trading Economics.
Прибуток державних компаній за два місяці поточного року збільшився на 5,3%, приватних – підскочив на 37,2%.
Значне підвищення прибутку в січні-лютому було зафіксовано в сегменті виробництва комп’ютерів та комунікаційного обладнання (у 3 рази) і виробництва чорних металів (у 2,5 рази), а також у хімічній галузі (+35,9%).
За підсумками 2025 року прибуток великих промислових підприємств збільшився на 0,6%.
ПрАТ “Керампром” (с.Артемівка Донецької обл.), що займається видобутком глини в Донецькій області, за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн, тоді як у 2024р він був 33 млн 457,947 тис. грн.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР про дистанційне проведення 29 квітня загальних зборів акціонерів, на порядку денному – 10 питань.
Планується, зокрема, розглянути звіт наглядової ради та гендиректора товариства за 2025 рік, висновки аудитора та прийняти відповідні рішення. Крім того, затвердити результати фінансово-господарської діяльності та річний звіт за минулий рік та розподіл прибутку. Крім того, попередньо надати згоду на вчинення товариством значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток за 2025 рік у розмірі 8 млн 102,607 тис. грн розподілити таким чином: 980,490 тис. грн направити на виплату дивідендів, 7 млн 122,117 тис. грн залишити нерозподіленим. Крім того, частину нерозподіленого прибутку товариства за 2015 – 2024 роки у розмірі 80 млн 719,914 тис. грн направити на виплату дивідендів.
Здійснити виплату дивідендів на загальну суму 81 млн 700,404 тис. грн, затвердивши розмір дивідендів на одну просту іменну акцію товариства у сумі 260,17 грн. Дивіденди виплатити безпосередньо акціонерам не пізніше 4 листопада 2026 року.
Як повідомлялось, “Керампром” за підсумками 2024 року отримав чистий прибуток 33 млн 457,947 тис. грн, що у 10,93 рази більше, ніж у 2023 році (3 млн 59,435 тис. грн).
ПрАТ “Керампром” (с. Артемівка Донецької обл.) створено у 1997 році, займається видобутком глини. Виробничі потужності підприємства становлять до 300 тис. тонн на рік. За даними на сайті ПрАТ, наразі підприємство розробляє родовище білих вогнетривких глин “Чильне” у Костянтинівському районі Донецької області.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, акціями ПрАТ володіють Валерій, Ігор та Борис Бевзенки (49,8708%, 30,2515% та 8,9999% відповідно), Анатолій та Лариса Попови (по 5,1757% кожен).
Статутний капітал ПрАТ “Керампром” – 25,75 млн грн.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, в Україні лише за березень закрилися щонайменше шість книгарень, зокрема у Вінниці, Кропивницькому та Києві, повідомив видавець і генеральний директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов на своїй сторінці у Facebook.
Проаналізувавши оприлюднену інформацію та ситуацію на книжковому ринку, журналісти відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” звернулися по коментар до голови правління “Української видавничої асоціації” Артема Біденка.
“Ситуація на ринку складна: люди купують все менше, при цьому виробництво книжок дорожчає. Вже почали закриватися книгарні, як невеликі, так і великі. Для ритейлу книжки стають невигідними, бо вони займають місце і погано продаються”, – заявив у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління “Української видавничої асоціації” Артем Біденко.
За словами Віктора Круглова, у Вінниці та Кропивницькому назавжди закрилися книжкові магазини, які відкрилися у 2023–2024 роках на хвилі ентузіазму та очікування державної підтримки.
Крім того, наступного тижня “Yakaboo” закриває свою єдину офлайн-точку у Головпоштампі на Хрещатику, а видавництво “АртБукс” через збитковість ліквідує свій фірмовий магазин книжок на Великій Васильківській.
Раніше “Книголенд” закрив книгарню в підземному торговому центрі на Майдані Незалежності, а також під питанням залишається існування книгарні на Русанівці у Києві.
Також, за інформацією Круглова, власниця книгарні “Моя книжкова полиця” повідомила про припинення роботи, а мережі “Рідіт” та “Сенс” відзвітували про мільйонні збитки за підсумками року.
За словами Біденка, у січні–березні середній чек у книгарнях скоротився майже вдвічі: якщо раніше покупці обирали 3–5 книжок, то зараз — 1–2.
На тлі падіння попиту видавці змушені застосовувати значні знижки, намагаючись повернути хоча б частину вкладених коштів, однак це не вирішує системної проблеми.
“Для ритейлу книжки стають економічно невигідними: вони займають площу, потребують певних умов зберігання, але при цьому продаються значно гірше”, — пояснив він.
За оцінкою експерта, наступним етапом може стати криза неплатежів у галузі, що спершу зачепить видавців, а згодом і друкарні.
“Це ознаки системної кризи на ринку, яку без державного втручання подолати неможливо”, — наголосив Біденко.
Він також зазначив, що однією з ключових причин подорожчання книжок є зростання собівартості виробництва.
“Сировина імпортується, логістика ускладнена, є дефіцит кадрів як у транспорті, так і в друкарнях. Усе це підвищує витрати, а відповідно і кінцеву ціну книжок”, — сказав він.
Окремим фактором тиску на ринок залишається піратство у сфері електронних і аудіокнижок.
“Близько 80% оцифрованого контенту є нелегальним. Через це неможливо об’єктивно оцінити реальний попит: ми не розуміємо, чи люди більше читають у цифровому форматі, чи просто менше купують книжки і менше читають взагалі”, — зазначив Біденко.
Він додав, що окремі сегменти, зокрема дитяча література, перебувають у кризі ще з початку повномасштабної війни.
Оцінюючи державну політику, Біденко заявив, що ринок наразі не бачить практичної реалізації задекларованої підтримки.
“Поки що це лише заяви. Реальних дій немає, хоча ми очікуємо, що ситуація зміниться. Якщо ці інструменти запрацюють, ринок зможе повернутися до довоєнного рівня і відновити розвиток. Без державної участі видавнича галузь, яка в більшості країн є дотаційною, не зможе стабільно функціонувати”, — підсумував він.
Текст: Ольга Левкун
https://interfax.com.ua/news/culture/1154870.html
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” спрямував 9,8 млн грн на перший етап капітального ремонту “Слябінг 1150” та БТЛС-1680 (безперервний тонколистовий стан) у цеху гарячої прокатки.
Згідно з інформацією підприємства у четвер, стабільна прокатка починається зі справних станів. Такі ремонти проводять поетапно протягом року.
На першому етапі “Слябінг 1150” отримав нові шпинделі кліті горизонтальних валків, відремонтовано гідравлічну систему, відновлено вузли кліті, а також окремі ділянки рольгангів і трансмісійний редуктор. На БТЛС-1680 відремонтували редуктор кліті №2 із заміною вузлів валів, відновили лінію приводу однієї з клітей, замінили шестеренний валок, виконали частковий ремонт “коілбоксу”, відремонтували вузли моталки та замінили ланцюги окремих секцій рольганга.
При цьому уточнюється, що фахівці ремонтних служб підрозділів комбінату із залученням фахівців-гідравліків з “Каметсталі” виконали заплановані роботи з випередженням графіку.
На цьому етапі на роботи спрямували 9,8 млн грн, наступний етап капремонту запланований на осінь.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
