Наприкінці 2025 року 56,2% українців вважають, що країна рухається виключно або переважно у правильному напрямку, тоді як 30,6% оцінюють цей рух як неправильний, свідчать результати всеукраїнського соціологічного дослідження компанії “Active Group”, презентованого на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, серед головних досягнень України з початку повномасштабного вторгнення респонденти найчастіше називали залучення міжнародної допомоги – 61,4%. Також опитані відзначали організацію оборони країни (43,1%), об’єднання суспільства довкола підтримки захисників (32,8%) та розвиток вітчизняної оборонної промисловості (32,6%).
Водночас ключовим внутрішнім викликом, за оцінками українців, залишається корупція – 79,2% респондентів назвали її головною проблемою країни. Серед інших проблем опитані вказували питання мобілізації (39,7%), підтримки економіки (32,2%) та організації оборони (33,7%). При цьому 41,7% вважають, що реальна боротьба з корупцією посилилася, тоді як 47,3% говорять про її послаблення.
“Кінець року українці зустрічають у поєднанні стриманого оптимізму та запиту на справедливість – і саме тому корупція залишається для суспільства головним внутрішнім викликом”, – наголосив директор дослідницької Компанії “Active Group” Олександр Позній, коментуючи результати дослідження.
Опитування також показало високий рівень підтримки ідеї мирних переговорів: 78,0% українців оцінюють переговори щодо завершення війни дуже або швидше позитивно. Водночас погляди на умови миру залишаються неоднозначними. Так, 46,5% допускають можливість тимчасової втрати окремих територій під час перемир’я, 56,3% вважають припустимою заморозку лінії фронту. Найбільший спротив викликають сценарії стратегічних поступок: 66,2% не допускають виведення українських військ з підконтрольної частини Донбасу, а 57,6% не погоджуються на повну відмову від військового повернення окупованих територій. Водночас 76,2% підтримують ідею розміщення військ країн НАТО в Україні як гарантії безпеки.
Щодо виборів у воєнний час, сукупно 53,7% опитаних висловили негативне ставлення до проведення виборів до завершення бойових дій, тоді як позитивно цю ідею оцінюють 33,8%.
У моделюванні першого туру президентських виборів найбільшу підтримку отримали б Володимир Зеленський (17,8%) та Валерій Залужний (16,6%), далі – Кирило Буданов (7,3%), Петро Порошенко (6,5%) та Дмитро Разумков (5,4%). Водночас 18,4% респондентів не визначилися з вибором, ще 15,2% заявили про намір не брати участі у голосуванні або зіпсувати бюлетень.
Моделювання другого туру демонструє перевагу Валерія Залужного в парі з Володимиром Зеленським – 38,5% проти 26,7%, а також у парі з Кирилом Будановим – 34,6% проти 28,7%. Найбільш конкурентним, за результатами дослідження, виглядає сценарій другого туру між Володимиром Зеленським та Кирилом Будановим: 32,1% підтримали б Буданова, 29,8% – Зеленського.
У гіпотетичних парламентських виборах лідирує партія Валерія Залужного (14,2%), випереджаючи партію Володимира Зеленського (10,4%) та «Європейську солідарність» (9,0%). Також помітні результати демонструють потенційні партійні проєкти, асоційовані з Кирилом Будановим (9,3%). Частка тих, хто не визначився, становить 17,8%.
Дослідження здійснено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18+ років. Вибірка – 2000 анкет, репрезентативна за віком, статтю і регіоном України. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%. Період збору даних – 21-23 грудня 2025 року.
Обсяг M&A у світі 2025 року перевищив $4 трлн уперше з 2021 року, а кількість укладених мегаугод стала рекордною, пише Financial Times. За даними London Stock Exchange Group, обсяг M&A у 2025 році зріс приблизно на 50% порівняно з 2024 роком і становив $4,5 трлн. Це другий найвищий показник за більш ніж сорокарічну історію відстеження відповідних даних.
Цього року було оголошено про рекордні 68 мегаугод (на суму понад $10 млрд), багато з яких стали трансформаційними для своїх секторів.
Компанії користувалися сприятливою ринковою кон’юнктурою, доступністю фінансування і відносною м’якістю регулювання у США, щоб укласти стратегічні угоди, які були б неможливими в інших умовах.
“Я не бачив таких великих угод M&A вже років десять, – зазначив президент інвестиційного банку Centerview Partners Тоні Кім. – Деякі з них справді перетворили цілі галузі”.
За його словами, успішне здійснення великих злиттів і поглинань можливе лише за сприятливого поєднання безлічі важливих чинників, яке, схоже, спостерігалося 2025 року.
Двома найбільшими мегаугодами року, що минає, стали купівля активів медіакомпанії Warner Bros. Discovery, за яку боролися Netflix Inc. і Paramount Skydance Corp., а також злиття залізничних операторів Union Pacific і Norfolk Southern у трансконтинентального гіганта з капіталізацією $250 млрд.
Схожа ситуація спостерігалася 2021 року, який залишається рекордним за обсягом M&A. Тоді до числа найбільших угод увійшли об’єднання медіакомпаній WarnerMedia і Discovery Inc. і купівля залізничним оператором Canadian Pacific Railway свого конкурента Kansas City Southern.
На тлі високої активності у сфері M&A 2025 року інвестиційні банки отримали майже рекордні комісійні, заробивши на інвестиційному банкінгу $135 млрд – на 9% більше, ніж роком раніше.
Більше половини цієї суми припало на угоди у США. Обсяг M&A, в яких об’єктом придбання ставали американські компанії, в поточному році склав $2,3 трлн, що перевищує 51% від загальносвітового показника (максимум з 1998 року).
https://www.fixygen.ua/news/20251229/obsyag-ma-u-sviti-2025-roku-dosyag-rivnya-2021-roku.html
Державна податкова служба України (ДПС) попереджає про ймовірні обмеження в роботі з 31 грудня 2025 року до 2 січня 2026 року у зв’язку з регламентними та технічними роботами. Згідно з інформацією в її телеграм-каналі, роботи пов’язані із завершенням бюджетного 2025 року і початком бюджетного 2026.
“У зазначений період можливі обмеження в роботі електронних сервісів ДПС. 31 грудня 2025 року – останній операційний день 2025 року для приймання та опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних до Єдиного реєстру податкових накладних, який триватиме до 15 год 00 хв”, – пояснила ДПС.
Водночас 2 січня 2026 року визначено першим операційним днем 2026 року для приймання до опрацювання податкових накладних та розрахунків коригування, інформаційно-комунікаційні системи ДПС працюватимуть у штатному режимі.
Результати опрацювання електронних документів, окрім податкових накладних та розрахунків коригування, що надійдуть з 15 год 00 хв 31 грудня 2025 року до 15 год 00 хв 2 січня 2026 року, будуть надіслані після завершення регламентних та технічних робіт.
Також у ДПС підкреслили, що фіскальний сервер контролюючого органу працює в штатному режимі з можливими обмеженнями в нічний час.
Ціни на соняшник на внутрішньому українському ринку протягом минулого тижня обвалилися більш ніж на 1000 грн/т і склали близько 26000-27600 грн/т (СРТ-підприємство), що є мінімальним рівнем від початку сезону-2025/2026), і лише подекуди сягали 28000-28300 грн/т СРТ, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що індикативні ціни попиту стартували від 25000-25400 грн/т (СРТ).
Експерти пояснили, що сповільнення темпів торгівлі олійною культурою суттєво сповільнилися через постійні ракетно-дронові атаками на порти Одеси, внаслідок чого зменшилося та в деяких випадках призупинилося вивантаження продукції.
За їх інформацією, обстріли морпортів підвищили ризики зберігання олії в портах. Відтак низка заводів призупиняє роботу, оскільки або не має резервуарів для зберігання на підприємстві, або вони вже заповнені.
Крім того, на ринку спостерігається значне зниження цін на сировину через незрозумілість подальшого розвитку в даному секторі.
“Це спричинило скорочення пропозиції соняшнику, що також збіглося з традиційним затишшям у святковий період, внаслідок чого найближчими тижнями активність на ринку залишиться слабкою”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Заборгованість населення України за оплату житлово-комунальних послуг (ЖКП) у третьому кварталі 2025 року зменшилася на 5,4% порівняно з попереднім кварталом і склала 100,8 млрд грн. Згідно з даними Державної служби статистики (Держстат), всього в липні-вересні 2025 року українці заплатили за житлово-комунальні послуги 48,5 млрд грн, що на 6,4% більше нарахованої суми – 45,6 млрд грн.
Заборгованість за звітний період за постачання теплової енергії та гарячої води становить 33,1 млрд грн, постачання та розподіл природного газу – 27,9 млрд грн, поставлену електроенергію – 16,5 млрд грн, централізоване водопостачання та водовідведення – 10,4 млрд грн, управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн, управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн.
Найвищий рівень заборгованості за житлокомуunalні послуги зафіксований у Дніпропетровській (8,5 млрд грн), Донецькій (4,3 млрд грн), Полтавській (3,2 млрд грн), Харківській (1,9 млрд грн), Київській (1,5 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн), Львівській (1 млрд грн) областях та в Києві (2,8 млрд грн).
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Олександр Вучич заявив, що в країні в 2026 році будуть проведені дострокові парламентські вибори.
Виступаючи перед прихильниками біля будівлі Народної скупщини, Вучич сказав, що влада погодилася з головною вимогою протестувальників:
«Прийняли їх головний запит, скоро, наступного року, підемо на вибори. Тільки вони не будуть такі щасливі, коли порахують голоси. Йдемо, щоб перемогти їх у кожному місці в Сербії», – заявив він.
Агентство Tanjug уточнює, що президент окремо наголосив на необхідності дотримання демократичних правил і того, що «керувати країною повинен той, хто отримує більшість, а не той, хто вважає, що краще підпалювати будівлі».
Конкретна дата дострокових парламентських виборів поки не названа. Вучич говорив про голосування «наступного року» і дав зрозуміти, що очікує кампанію, в ході якої правляча Сербська прогресивна партія (SNS) спробує підтвердити своє домінування на загальнонаціональному рівні.
Останні парламентські вибори в Сербії проходили достроково в грудні 2023 року; тоді партія Вучича і її союзники зберегли більшість у Скупщині на тлі протестів опозиції, яка оскаржувала чесність голосування.
