Україна у січні-жовтні 2025 року збільшила імпорт міді та мідних виробів на 27,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $148,05 млн.
Експорт міді за цей період зріс на 15,1%, сягнувши $84,02 млн, повідомила Державна митна служба.
У жовтні імпорт становив $14,46 млн, експорт — $12,91 млн.
Для порівняння: у 2024 році імпорт міді залишався майже незмінним на рівні $140,8 млн, тоді як експорт зріс на 22,4% — до $88,24 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
АТ «ОТП БАНК» відзначений нагородою UA Open Banking Stars Awards 2025 за значний внесок у розвиток відкритого банкінгу. Перша в Україні церемонія нагородження драйверів розвитку цієї інноваційної банківської моделі відбулася під час міжнародної конференції Open Finance & Payments Summit 2025, організованої Асоціацією ЄМА.
«Відкритий банкінг – це не змагання між учасниками, а простір, де перемагають ті, хто створює цінність. Його впровадження дало клієнтам можливість обирати зручні сервіси незалежно від банку, а фінтех-компаніям – конкурувати не розміром, а якістю своїх рішень. Відтепер фінансові установи можуть заробляти на комерційних API, адже цей формат співпраці стає новим продуктом. Реалізація Open Banking – це крок до європейської інтеграції фінансової системи», – зазначив керівник проєктів та програм ОТП БАНК Іван Аліменко, презентуючи учасникам конференції практичний кейс впровадження Банком рішень вендора.
Під час виступу він розповів про виклики, з якими команда зіткнулася в процесі реалізації проєкту, окреслив переваги, терміни запуску та основні результати. Зокрема, на початку серпня 2025 року ОТП БАНК розгорнув динамічну пісочницю, у якій можна протестувати повний процес з авторизацією всіх сервісів. Підрозділ Digital впровадив сервіси відкритого банкінгу для фізичних осіб. У межах проєкту команді вдалося налагодити ефективну внутрішню взаємодію та побудувати процеси для різних сегментів клієнтів. Наразі Банк готується до запуску сервісу відкритого банкінгу для юридичних осіб.
«Досягнуті результати свідчать про успішність реалізованих рішень та ефективну командну роботу між усіма залученими підрозділами», – підкреслив І.Аліменко.
Церемонія UA Open Banking Stars Awards 2025 стала знаковою подією для фінансового та технологічного секторів. Відзнака підкреслила важливий внесок компаній і команд, які мислять стратегічно та стали першими, хто впровадив відкритий банкінг у країні.
Нагадаємо, 1 серпня 2025 року в Україні офіційно стартував відкритий банкінг – модель, що передбачає безпечний обмін фінансовими даними між банками та фінтех-компаніями за згодою клієнта. Він створює нові можливості для партнерства, технологічного розвитку та монетизації, а також сприяє виконанню вимог на шляху приєднання України до SEPA та вступу до Європейського Союзу.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) планує надати НЕК “Укренерго” під державну гарантію до EUR90 млн кредиту на реконструкцію окремих підстанцій в країні.
“Очікується, що кредит, за наявності можливості, буде співфінансуватися інвестиційними грантами від міжнародних донорів на загальну суму до EUR60 млн для закупівлі резервного запасу електротехнічного обладнання та обладнання для міжсистемних з’єднань”, – йдеться у повідомленні на сайті банку.
Наразі проєкт очікує на схвалення радою банку.
Як пояснили в ЄБРР, метою проєкту загальною вартістю EUR150 млн (EUR90 млн + EUR60 млн) є підвищення стійкості системи електропередачі в умовах постійних атак для безперебійного постачання електроенергії населенню та підприємствам по всій країні.
Зокрема, поточний кредит буде спрямовано на реконструкцію трьох існуючих підстанцій та завершення будівництва однієї нової підстанції в Україні, розпочатого в рамках проєкту, профінансованого банком у 2014 році.
Реконструкція трьох існуючих підстанцій та завершення будівництва нової підстанції будуть здійснюватися відповідно до передової міжнародної практики з використанням обладнання, що відповідає вимогам ЄС. Частину пошкодженого або зруйнованого обладнання буде замінено.
Наразі нова підстанція з відводами повітряних ліній електропередачі 330 кВ будується на стадії вже закладених фундаментів за рахунок кредитних коштів ЄБРР, зекономлених в рамках проєкту будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська.
Як нагадали в ЄБРР, з лютого 2022 року банк надав “Укренерго” три кредити в рамках постійної підтримки, включаючи екстрену підтримку структури капіталу, а також екстрені інвестиції, спрямовані на відновлення мережі електропередачі після серйозних збитків, заподіяних військовим вторгненням РФ на територію України.
За інформацією ЄБРР, “Укренерго” надавало банку задовільну звітність за цими кредитами, а також загалом задовільну звітність у минулому. Має національний потенціал для впровадження екологічних та соціальних вимог банку (ESR), а також національного та європейського законодавства. Компанія зміцнює свою систему управління ESG, включаючи інклюзивну, щоб допомогти їй у майбутньому звітувати з питань сталого розвитку відповідно до Директиви ЄС про звітність у сфері корпоративної стійкості (CSRD).
Як повідомлялося з посиланням на члена енергокомітету Верховної Ради Максима Хлапука, станом на червень 2025 року загальна сума кредитних коштів за угодами між “Укренерго” та ЄБРР, а також Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) складала EUR1,22 млрд, з них невибраними залишалися EUR215,5 млн, а з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) – $509,74 млн, з яких невибрані складали $54,87 млн.
Окрім того, за двома грантовими угодами між Україною та МБРР на EUR37,7 млн та $200 млн невибраними залишалися відповідно EUR18,9 млн та $134,5 млн.
UKRENERGO, енергомережа, ЄБРР, КРЕДИТ, підстанція, РЕКОНСТРУКЦІЯ
“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.
В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.
У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.
За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.
Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.
У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.
За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.
У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.
При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.
Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Посольство Республіки Узбекистан запрошує зацікавлені українські компанії взяти участь у 21-й Міжнародній виставці «Транспорт і логістика – TransLogistica Uzbekistan 2025», яка відбудеться 11–13 листопада 2025 року у НВК «Узекспоцентр» у місті Ташкент.
Захід традиційно збирає провідних спеціалістів транспортно-логістичної галузі та є ключовою спеціалізованою платформою Узбекистану для встановлення прямих контактів між постачальниками, виробниками та замовниками послуг. Виставка надає можливості для обміну досвідом, налагодження ділових зв’язків та пошуку сучасних рішень для розвитку бізнесу.
У діловій програмі виставки передбачені ключові заходи:
• Міжнародний авіаційно-логістичний форум Uzbekistan Airports, Aviation and Logistics Forum (11 листопада);
• 45-е засідання Координаційної транспортної ради держав-учасниць СНД (КТС СНД) (12 листопада).
Для відвідування заходу необхідно пройти реєстрацію за посиланням.
Національне агентство перспективних проєктів представило список спеціально уповноважених криптобірж, які беруть участь у спеціальному податковому режимі для іноземних громадян.
До переліку увійшли всі три діючі в Узбекистані криптобіржі — Kobea Group, Coinpay та Asterium. Іноземці зможуть відкрити рахунок на будь-якій із них, щоб отримати звільнення від податку на доходи, отримані за межами республіки.
Президент Узбекистану своїм указом від 04.10.2025 р. № УП-180 встановив, що з 1 січня 2026 року доходи іноземних громадян, отримані з джерел за межами Узбекистану, будуть звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб за дотримання наступних умов:
Бажаючі стати учасниками режиму повинні подати заявку через Податковий комітет до спеціальної комісії.
Гроші, що перераховуються на рахунок або в криптогаманець, будуть зараховані лише після оцінки ризиків банком (біржею) та перевірки дотримання правил протидії відмиванню грошей.
