Делегація Міністерства інвестицій, промисловості та торгівлі Республіки Узбекистан на чолі з міністром Лазізом Кудратовим у межах офіційного візиту до США провела низку зустрічей і переговорів із керівництвом провідних корпорацій, великих компаній та галузевих асоціацій.
Згідно з програмою перебування, 7 квітня ц.р. відбулися зустрічі з представниками компаній, які працюють у стратегічно важливих сферах, таких як видобуток корисних копалин, готельний бізнес і харчова промисловість.
Керівництво низки компаній високо оцінило реформи в Узбекистані, спираючись також на успішні кейси американських компаній, що мають багаторічний досвід роботи в країні, та висловило готовність до розширення співпраці.
За підсумками зустрічей підписано угоди про співпрацю у сфері критично важливих мінералів, досягнуто домовленостей щодо інвестицій у розвідку і видобуток корисних копалин, будівництво комплексів тонкого подрібнення руд (HPGR), впровадження інноваційних технологій і створення доданої вартості критичної сировини, а також підвищення кваліфікації узбецьких фахівців.
Крім того, узгоджено терміни реалізації нових проєктів у сфері туризму — будівництва готелів.
Республіка Корея виділяє $4,76 млн на підвищення ефективності та підзвітності роботи уряду України, кошти спрямують на підвищення ефективності та підзвітності роботи українського уряду через трирічний проєкт, що реалізуватиме Програма розвитку ООН (ПРООН). В понеділок керівництво ПРООН в Україні та Корейського агентства з міжнародного співробітництва (KOICA) в Україні підписали відповідну угоду у Києві.
“Кошти спрямують через проєкт “Посилення цифрового врядування задля підвищення ефективності та підзвітності Уряду України”, що буде реалізований ПРООН в Україні упродовж 2025-2027 років у партнерстві із Міністерством цифрової трансформації України та Секретаріатом Кабінету міністрів України. Мета ініціативи – підвищення ефективності та прозорості управління центрального уряду, насамперед Кабінету міністрів України та міністерств, шляхом розробки та впровадження цифрових інструментів для координації, розробки політики та моніторингу рішень”, – проінформував відділ комунікацій ПРООН.
Серед іншого, у межах проєкту передбачено впровадження “Дії для державних службовців”, що допоможе оптимізувати адміністративні робочі процеси та покращить взаємодію між державними установами і службовцями.
“Ми продовжуємо будувати найзручнішу цифрову державу. Запускаємо нові сервіси, трансформуємо цілі сфери життя, прибираємо бюрократію. І кожна країна, яка допомагає нам на цьому шляху — це наш партнер у змінах. Тож вдячний Республіці Кореї за підтримку наших ініціатив, які допоможуть зробити роботу уряду більш швидкою та ефективною”, – зазначив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Ініціатива покликана зміцнити управління в Україні шляхом цифровізації процесів координації діяльності уряду, моніторингу рішень за допомогою цифрових інструментів, вдосконалення процесів розробки політики, а також розширення можливостей державних службовців використовувати розроблені інформаційні системи.
“Корея підтримує Україну в цей складний час. Співпраця з ПРООН над розвитком цифрових технологій для державних органів це приклад нашого прагнення сприяти довгостроковому відновленню країни, що матиме сталі, стійкі результати, важливі для усіх громадян”, – висловив упевненість Директор офісу КОІСА в Україні Лі Текин.
Постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє наголосив на важливості проєкту задля підвищення підзвітності уряду центрального рівня. “Проєкт допоможе створити цифрові інструменти, що значно полегшать взаємодію для державних органів виконавчої влади та процес прийняття рішень. Відтак, це сприятиме подальшому покращенню планування та розробки стратегій. Своєю чергою, це допоможе скеровувати процес реформування та відновлення для урядових установ”, – сказав Сільє.
Наголошується, що Корея у співпраці із ПРООН надає підтримку Україні у низці критичних сфер. Раніше $20,79 млн виділили на підтримку проєктів раннього відновлення та місцевого розвитку у постраждалих від війни Запорізькій, Сумській та Херсонській областях. Крім цього, Республіка Корея підтримала роботу в напрямках покращення послуг для людей з інвалідністю та зміцнення енергетичної інфраструктури.
Компанія “Агро Кар” (Кропивницький) планує у вересні поточного року розпочати конвейерне виробництво тракторів для сільського господарства у новому цеху площею 2 тис. кв. м, будівництво якого наразі триває, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Економічна політика “Зроблено в Україні” народжує нові заводи. Компанії, які раніше займалися лише імпортом або ремонтом техніки, завдяки державним програмам стають виробниками”, – написав він на фейсбук-сторінці.
Загальний обсяг інвестицій у проєкт – близько 100 млн грн.
Кисилевський уточнив, що “Агро Кар” вже інвестувала 30 млн грн у запуск виробництва тракторів – постове виробництво передбачає випуск кожного трактора на окремій ділянці.
Він зазначив, що для реалізації проєкту запуску нового цеху “Агро Кар” залучила 30 млн грн за програмою доступних кредитів “5-7-9%”. Ще 8 млн грн буде отримано як державний грант для переробної промисловості для закупівлі лазерного верстата.
“У разі досягнення необхідного ступеня локалізації компанія зможе долучитися до програми компенсації 25% вартості аграрної техніки українського виробництва”, – зазначає Кисилевський.
Він уточнює, що для цього буде залучено вітчизняних виробників запчастин і компонентів. Зокрема, гідравліку та розподільники для тракторів “Агро Кар” закуповує у компанії “Гідросила” (Кропивницький), блоки радіаторів – “Промтрансенерго” (Суми), мастила – “СП Юкойл” (Запоріжжя), троси управління – “Технопривід” (Рівне), рукави високого тиску – “Моторімпекс” (Калуш), акумулятори – “Іста-Центр”” (Дніпро), скло – Safe Glass Factory (Бердичів), полімери та резинові ущільнювачі, баки – “Полі Пласт”, проводи та джгути – “Мак Фармер” (обидва – Кропивницький).
Крім того, тривають переговори про адаптацію під вимоги виробництва шин “Росава” (Біла Церква) та колісних дисків “Консіма” (Дніпро).
“Наразі обсяги виробництва становлять 12 тракторів на місяць. Після запуску конвеєрного виробництва компанія має плани наростити виробництво до 50 машин на місяць”, – повідомив Кисилевський.
Компанія “Агро Кар”, за інформацією на її сайті, працює з 2009 року. Наразі ремонтує та модернізує сільгосптехніку, а також постачає запасні частини для сільгосптехніки, зокрема для John Deere, Wil Rich, Case, DMI, Great Plains, Kinze, Kraus.
“Агро Кар” також виробляє запчастини для сільгосптехніки.
За даними opendatabot, 2024 року компанія вдвічі збільшила чистий прибуток порівняно з 2023 роком – до 4,8 млн грн за зростання виторгу на 45% – до 74,4 млн грн.
Власниками компанії є два місцевих підприємця – Андрій Теплюк (60%) та Олександр Пустильник(40%).
У січні-березні 2025 року імпорт олова та виробів із нього зріс на 43,5% – до $890 тис. ($277 тис. – у березні).
Експорт знизився до $55 тис. (проти $81 тис. роком раніше), з яких $50 тис. – у березні.
У 2024 році імпорт становив $3,19 млн (+16,9%), експорт – $389 тис. (+144%).
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів.
Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Імпорт цинку та виробів у першому кварталі 2025 року знизився на 17,8% – до $9,75 млн ($3,74 млн – у березні).
Експорт зріс у шість разів – до $266 тис. (у березні – $89 тис.), тоді як у 2024 році за аналогічний період – $44 тис.
За підсумками 2024 року імпорт становив $58,6 млн (+27,5%), експорт – $563 тис. (+4,3 раза).
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Інвестиційний банк Goldman Sachs підвищив свій прогноз щодо ціни золота на кінець 2025 року до $3 700 за унцію, збільшивши попередню оцінку на $400. Аналітики банку очікують, що в умовах зростаючих ризиків рецесії та посиленого попиту з боку центральних банків вартість золота може коливатися в діапазоні від $3 650 до $3 950 за унцію. У разі реалізації негативних сценаріїв, таких як економічний спад у США, ціна може досягти $4 500 за унцію.
Історична динаміка цін на золото за останні 10 років.
2015-2018 роки: Ціна золота залишалася в діапазоні $1 100-$1 300 за унцію.
2019-2020 роки: Зростання до $1 500-$2 000 за унцію на тлі глобальних економічних невизначеностей.
2021-2022 роки: Стабілізація в межах $1 800-$1 900 за унцію.
2023-2024 роки: Поступове збільшення до $2 400 за унцію.
2025 рік: Досягнення рекордних рівнів, що перевищують $3 200 за унцію.
Ціни на золото традиційно зростають у періоди геополітичної нестабільності та економічних криз, оскільки інвестори розглядають цей метал як надійний актив-притулок.
