Частка жителів ЄС у віці 16-74 років, які у 2025 році користувалися генеративними інструментами штучного інтелекту (наприклад, ChatGPT, Gemini, Grok тощо), склала 32,7%, повідомила статистична служба Євросоюзу (Eurostat).
За даними Eurostat, найчастіше такі сервіси застосовували для особистих цілей (25,1% опитаних), рідше – для роботи (15,1%) і формального навчання (9,4%).
Серед країн ЄС найбільша поширеність використання генеративного ШІ зафіксована в Данії (48,4%), Естонії (46,6%) і на Мальті (46,5%), тоді як найменші показники відзначені в Румунії (17,8%), Італії (19,9%) і Болгарії (22,5%).
Як зазначає Euronews з посиланням на європейську статистику, у вибірці по 33 європейських країнах максимальний рівень використання зафіксований у Норвегії (56%), мінімальний – у Туреччині (17%); до групи країн з проникненням вище 40% увійшли, зокрема, Данія, Естонія, Мальта, Ісландія, Фінляндія, Хорватія, Бельгія, Швеція, Словаччина, Литва, Нідерланди та Швейцарія.
Україна в цьому європейському порівнянні не фігурує. При цьому, за даними опитування КМІС (період польового етапу – 14 лютого – 4 березня 2025 року), 26% дорослих українців мали практичний досвід використання ШІ, з них 17% робили це регулярно (у тому числі 12% – щодня або майже щодня).
Джерело: https://expertsclub.eu/32-zhyteliv-yes-u-2025-roczi-vykorystovuvaly-shi/
Кабінет Міністрів запровадив нульову експортну квоту на 2026 рік на експорт брухту чорних металів (металобрухту) – стратегічної для металургійної промисловості сировини.
Про відповідні зміни йдеться у його постанові №1795 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2026 рік” від 31 грудня 2025 року.
Згідно з документом, обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, наведено в додатку 1. Зокрема, нульова квота встановлена на відходи та брухт чорних металів; зливки чорних металів для переплавлення (шихтові зливки) за кодом 7204 (згідно з УКТЗЕД). Також нульові квоти встановлено на відходи і брухт мідні за кодом 7404 00 і на електричні та електронні відходи та брухт, які використовуються переважно для видобутку дорогоцінних металів за кодами 8549 21 00 00 та 8549 29 00 00.
Заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у коментарі на своїй сторінці у Facebook привітав таке рішення уряду, зазначивши, що стратегічно важлива сировина повинна перероблятися в Україні, а не безконтрольно вивозитися за кордон, і має створювати саме тут робочі місця, додану вартість і надходження податків.
Цей принцип, на думку експерта, є одним з базових для економічного успіху, доведений десятками розвинутих країн. Україна також має успішний досвід його реалізації: мита на насіння соняшника і мораторій на ліс-кругляк свого часу створили цілі нові галузі і залучили мільярдні інвестиції. А нещодавно запроваджене мито на сою і ріпак вже суттєво збільшили обсяг внутрішньої переробки, наголосив заступник очільника парламентського комітету.
“Рішення уряду встановити на 2026 рік нульові експортні квоти на вивезення промислової деревини та брухту з України – важливий приклад реалізації цього принципу. Дякую прем’єр-міністерці Юлії Свириденко і міністру економіки Олексію Соболеву за позицію і розуміння національних економічних інтересів”, – написав народний депутат.
Кисилевський пояснив, що державі вигідно залишати весь брухт всередині країни, оскільки 1 тонна брухту, переробленого в Україні в готову продукцію, утворює приблизно 15 тис. грн податків. Натомість 1 тонна експортованого брухту без мита фактично не утворює податків (в межах 100 грн з тонни), оскільки заготівля металобрухту залишається здебільшого “тіньовим” бізнесом.
Він зауважив, що експорт брухту в ЄС де-факто є схемою по обходу мита з обсягом втрат для бюджету біля 3,5 млрд грн в рік. Адже наразі в ЄС мито 0, в інші країни – 180 EUR. Брухт з України переважно реекспортується за межі ЄС. Якби 380 тис. тонн вивезеного брухту у 2025 році були перероблені в Україні, держава отримала б 5,7 млрд грн податків.
“З 2026 року ЄС запроваджує так зване “вуглецеве мито” CBAM. Україні з точки зору ступу в ЄС і відповідності екологічним вимогам до промисловості важливо залишати весь обсяг брухту всередині країни. Адже брухт є дефіцитною сировиною для виплавки сталі з меншим обсягом викидів СО2. Брухт чорних та кольорових металів є стратегічною сировиною для чорної і кольорової металургії – важливих базових галузей економіки. Звісно, фірми, які хочуть заробляти на безконтрольному вивезенні сировини, виступають проти цих рішень. Але сировинний експорт – ніша бідних країн. Україна від цієї моделі відмовилася, сподіваюся, назавжди”, – підкреслив Кисилевський.
Нардеп додав, що одне з завдань для Верховної Ради на 2026 рік – зафіксувати рішення щодо обмеження вивезення стратегічної сировини на рівні законів. Ці обмеження мають діяти доти, доки цього вимагатимуть зовнішні обставини і потреби відновлення.
Як повідомлялося, у травні 2025 року Міністерство економіки України ініціювало запровадження режиму ліцензування та квотування експорту брухту чорних металів (металобрухту) за встановленням нульового обсягу квоти. Відповідну норму було внесено в проєкт постанови уряду “Про внесення зміни у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 р. №1481”, який тоді оприлюднило Мінекономіки для громадського обговорення.
Заступник директора держпідприємства “Укрпромзовнішекспертиза” Сергій Поважнюк в інтерв’ю виданню telegraf.com.ua повідомляв, що метпідприємства України у 2026 році можуть збільшити виплавку сталі на 17% – до 8,9 млн тонн з 7,6 млн тонн у 2025 році за умови подолання дефіциту брухту. При цьому він зазначив, що в українській металургії загострюється дефіцит брухту чорних металів, зокрема через зростання обсягів вивезення цієї сировини за кордон.
Згідно з наведеними ним розрахунками, 1 тонна металобрухту, яка переробляється в металопродукцію на потужностях “Інтерпайпа”, для якої брухт є основною сировиною, приносить державі 7,5 тис. грн у вигляді сплачених податків. Крім того, 1 тонна брухту, використана на заводах групи “Метінвест”, генерує близько 9,3 тис. грн податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.
Як підкреслив Поважнюк, це пряма вигода, яку отримує держава, залишаючи весь брухт в країні та переробляючи його в сталь. Крім того, така переробка дає мультиплікативний ефект для всієї економіки, оскільки стимулює зростання у суміжних галузях, наприклад, виробництво залізорудної сировини, коксу, феросплавів.
“За нашими даними, у 2024 році найбільші компанії-експортери, що забезпечили майже 90% експорту українського металобрухту, сумарно вивезли за кордон 247 тис. тонн сировини, сплативши сумарно лише 12,3 млн грн податків. Таким чином, держава отримала в середньому 50 грн податків з кожної експортованої тонни металобрухту. Офіційна кількість працюючих у цих компаніях становила лише кілька десятків чоловік”, – сказав експерт.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України у січні-листопаді 2025 року збільшили експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,165 тис. тонн з 261,578 тис. тонн.
Брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вимірі вивезення брухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн із $52,723 млн.
Раніше голова правління “Інтерпайп Втормет” Валентин Макаренко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україні” зазначав, що експорт брухту чорних металів завжди був та залишається загрозливим чинником для української металургії, оскільки погіршує дефіцит цієї сировини на внутрішньому ринку. Крім того, ця проблема ускладнюється ще й тим, що під час війни скорочується придатна для збирання брухту територія.
“На сьогодні я не бачу жодних інших дієвих механізмів для стабілізації ринку та зменшення експорту брухту, окрім адміністративної заборони вивезення цієї стратегічної сировини за межі території України на державному рівні”, – резюмував голова правління.
Китай із 1 січня 2026 року скасував податкову пільгу, яка діяла понад 30 років, і почав обкладати презервативи та низку засобів контрацепції стандартним ПДВ у розмірі 13%, повідомляють ЗМІ. Рішення розглядають як частину пакета заходів зі стимулювання народжуваності на тлі триваючого зниження кількості народжень і старіння населення.
Раніше китайська влада також оголосила про запуск загальнонаціональної програми субсидій на догляд за дітьми – виплата становить 3,600 юанів на рік (близько $500) на кожну дитину до трьох років.
Крім того, уряд закликав виші вводити курси «love education» – навчання, орієнтоване на формування позитивних установок щодо шлюбу, сім’ї та народження дітей.
Як повідомляє Сербський Економіст, Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC) видало сербській нафтокомпанії NIS, що перебуває під контролем російських акціонерів, тимчасову ліцензію на продовження роботи до 23 січня 2026 року, повідомила міністерка гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ганданович.
За її словами, рішення означає відновлення роботи НПЗ у Панчево після 36-денної паузи. Обмеження США, що набули чинності восени, раніше заблокували постачання нафти за єдиним маршрутом імпорту сировини для заводу – через хорватського оператора трубопроводу JANAF.
NIS управляє НПЗ потужністю 4,8 млн т на рік і найбільшою в Сербії мережею АЗС (327 станцій), забезпечуючи близько 80% споживання палива на внутрішньому ринку.
Раніше OFAC надав NIS термін до 24 березня для переговорів про продаж частки російських власників; у структурі капіталу компанії Gazprom володіє 11,3%, Gazprom Neft – 44,9%, державі Сербії належить 29,9%. Президент Сербії Александр Вучич повідомляв, що Gazprom веде переговори з угорською MOL про можливу угоду.
https://t.me/relocationrs/2042
Україна посіла 5-те місце серед країн-джерел накопичених прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на Кіпрі за підсумками 2024 року, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Загальний обсяг накопичених вхідних ПІІ в 2024 році оцінюється в 365,07 млрд євро, при цьому на Україну припало 10,64 млрд євро, або 3% від загального обсягу.
Найбільшим джерелом інвестицій залишається Росія – 83,46 млрд євро (23%), далі йдуть США – 66,57 млрд євро (18%), Люксембург – 32,10 млрд євро (9%), Велика Британія – 17,17 млрд євро (5%), Україна – 10,64 млрд євро (3%), Нідерланди – 6,90 млрд євро (2%) та Ізраїль – 5,10 млрд євро (1%).
Крім того, в даних згадуються Кайманові острови (8,4 млрд євро), інші країни Близького і Середнього Сходу (7,6 млрд євро), Маршаллові острови (3,5 млрд євро) і Британські Віргінські острови (2,4 млрд євро).
ЦБ Кіпру також фіксує зниження загального обсягу накопичених ПІІ: з 489,4 млрд євро в 2022 році до 394,0 млрд євро в 2023 році і 365,07 млрд євро в 2024 році; показник по Росії за цей період знизився з 135,7 млрд євро до 83,46 млрд євро.
У ЦБ Кіпру відзначають, що мова йде про «позиції» ПІІ (накопичений обсяг пайової участі та внутрішньокорпоративних позик), а не про нові потоки інвестицій в реальну економіку.
Кабінет Міністрів України зберіг на 2026 рік нульові квоти на експорт природного газу українського походження, випливає з постанови уряду №1795 від 31 грудня про перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню.
Згідно з документом, експорт природного газу українського походження в 2026 році, як і раніше, підлягає квотуванню, при цьому квота встановлена на нульовому рівні.
Постанова опублікована на сайті уряду.
