У своєму новому відео на платформі YouTube київський інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував рейтинг країн із найбільшою ймовірністю суверенного дефолту. Під час складання рейтингу розглядали як економічні, так і політичні чинники, які можуть призвести держави до дефолту.
Як зазначив засновник Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін, поточна економічна ситуація у світі викликає тривогу.
«Світова економіка стикається з безпрецедентними викликами, і багато країн перебувають на межі фінансового краху. У таких умовах вкрай важливо розуміти, які саме держави схильні до найбільшого ризику дефолту, щоб вживати відповідних заходів», – підкреслив він.
Дефолт держави – це ситуація, коли країна не може виконати свої боргові зобов’язання перед кредиторами. За словами Максима Уракіна, дефолт може мати катастрофічні наслідки для економіки країни та її громадян.
«Дефолт – це не просто технічна подія. Це трагедія для мільйонів людей, які можуть втратити роботу, свої заощадження і навіть доступ до основних соціальних благ. Саме тому ми так уважно відстежуємо економічну ситуацію в різних країнах», – додав Уракін.
У рейтингу Experts Club 2024 року серед країн із найбільшою ймовірністю дефолту опинилися Аргентина, Ліван, Шрі-Ланка та кілька інших держав, які вже зіткнулися із серйозними економічними проблемами. Ці країни характеризуються високим рівнем зовнішнього боргу, економічною нестабільністю та політичними кризами.
Experts Club також виділив кілька країн, які перебувають у зоні ризику на середньострокову перспективу. Серед них – Аргентина та Венесуела, які вже зіткнулися з економічною нестабільністю та високим рівнем боргу, а також Греція та Італія, які залежать від зовнішніх кредиторів.
|
Рейтинг Experts Club |
Країна |
Поточний міжнародний рейтинг |
| 1. | Аргентина | CCC- |
| 2. | Гана | у дефолті |
| 3. | Шрі-Ланка | у дефолті |
| 4. | Ліван | у дефолті |
| 5. | Замбія | у дефолті |
| 6. | Пакистан | CCC |
| 7. | Мозамбік | CCC |
| 8. | Україна | CCC |
| 9. | Ефіопія | CCC |
| 10. | Камерун | CCC+ |
| 11. | Болівія | CCC+ |
| 12. | Буркіна-Фасо | CCC+ |
| 13. | Суринам | у дефолті |
| 14. | Туніс | CCC |
| 15. | Єгипет | B- |
| 16. | Нігерія | B- |
| 17. | Ель-Сальвадор | B- |
| 18. | Гондурас | B- |
| 19. | Лаос | B- |
| 20. | Венесуела | у дефолті |
«Ми бачимо, що такі країни, як Аргентина і Венесуела, продовжують перебувати на межі дефолту через внутрішню економічну нестабільність і зовнішній тиск. Також викликає занепокоєння ситуація в Греції та Італії, які сильно залежать від міжнародних позик. У цих країнах ризик дефолту залишається високим», – прокоментував Уракін.
Особлива увага цього року приділяється Лівану, який, за словами економіста, перебуває «у стані політичної та економічної кризи, з украй високим боргом по відношенню до ВВП». Це робить країну особливо вразливою перед обличчям можливого дефолту.
Максим Уракін також детально зупинився на факторах, які можуть призвести до дефолту. Серед них він виділив високий рівень зовнішнього боргу відносно ВВП, економічну нестабільність і залежність від зовнішнього фінансування.
«Країни, у яких співвідношення боргу до ВВП перевищує 100%, особливо вразливі. Прикладами є Ліван, Кіпр і Греція. Економічна нестабільність і політичні кризи в таких країнах, як Аргентина, Венесуела і Пакистан, також підвищують ризик дефолту», – пояснив він.
Залежність від зовнішнього фінансування – ще один значний фактор.
«Країни, які залежать від зовнішніх позик для покриття бюджетних дефіцитів, як, наприклад, Іспанія та Італія, можуть зіткнутися з труднощами в разі погіршення умов на міжнародних фінансових ринках», – додав Уракін.
У коментарі до рейтингу Максим Уракін зазначив, що наслідки дефолту для країни та її громадян часто можуть бути руйнівними.
«Для державних органів дефолт означає обмеження доступу до міжнародних фінансових ринків, зниження кредитного рейтингу та необхідність проведення болючих економічних реформ. Для громадян це обертається інфляцією, девальвацією національної валюти, зростанням безробіття і зниженням рівня життя», – пояснив експерт.
Уракін також підкреслив, що дефолт може призвести до зростання соціального невдоволення і політичної нестабільності, що може погіршити ситуацію в країні. Він також запевнив, що Experts Club продовжить уважно стежити за економічною ситуацією у світі та своєчасно надавати актуальні дані, щоб допомогти країнам та інвесторам мінімізувати ризики й уникнути дефолтів.
Більш детально про дефолти і представлений рейтинг Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі Experts Club:
Підписатися на канал Experts Club можна за посиланням:
ТОВ “Укрнафтогазбуріння” (Львів) оголошено переможцем тендера Одеського припортового заводу (ОПЗ) на поставку 242,557 млн куб. м природного газу до кінця 2024 року.
Згідно з повідомленням на сайті заводу зазначено, що компанія акредитована як постачальник 28 серпня. Очікувана вартість поставки газу становила 4,185 млрд грн, пропозиція “Укрнафтогазбуріння” на сайті ОПЗ не зазначена.
Водночас попередній, липневий тендер ОПЗ на поставку трохи більшого обсягу газу було скасовано, хоча там також було визначено переможця – ТОВ “Вілбур Коммодітіз”.
За даними Opendatabot, зареєстроване в серпні 2023 року “Укрнафтогазбуріння”, кінцевим бенефіціаром якого є Михайло Мазур, за підсумками минулого року отримало дохід 30,46 млн грн, чистий збиток становив 1,1 млн грн. Ліцензію на постачання природного газу компанія отримала у вересні 2023 року.
Збори акціонерів ОПЗ 29 липня 2024 року дозволили укласти договір із ТОВ “Компанія Агроторггруп” (Харків) на постачання рідкого аміаку і карбаміду на 6,3 млрд грн.
Як повідомлялося, ОПЗ випускає хімічну продукцію, займається перевалкою хімпродукції на морський транспорт. Державі в особі ФДМ належить 99,5667% акцій ОПЗ, 0,0021% – ТОВ “Конкорд Капітал”, іншим акціонерам-фізособам – 0,4312%.
Приватизація ОПЗ оголошувалася не раз протягом майже 20 років, але так і не відбулася. У вересні 2021 року виробництво на заводі зупинили через проблеми з постачанням газу. У квітні 2022 року було заявлено про консервацію заводу і відправлення працівників у безстрокові відпустки.
Мета: поглибити польсько-українську економічну співпрацю у сферах транспорту й логістики, торгівлі, інфраструктурного співробітництва. Також окреслити роль Польщі під час її головування в Раді ЄС.
У конференції візьмуть участь високопоставлені представники влади, бізнесу та експертного середовища обох країн для обговорення перспектив розвитку та консолідації економік України та Польщі. Захід також стане чудовою нагодою налагодити B2B контакти між польським та українським бізнесом.
Учасники заходу матимуть змогу зосередитися на таких ключових темах:
Організатори: Спілка підприємців та роботодавців Польщі (ZPP)
Співорганізатори: Фонд “Totalizator Sportowy”, Business for Ukraine Center
Локація: Hyatt Regency Kyiv
Початок: 09:00
Програма заходу: https://search.app/KMY9TK27rhaYBNT97
Акредитація ЗМІ обов’язкова:
E-mail: n.volianskyi@zpp.net.pl; тел. +38063-023-11-93
Open4business – інформаційний партнер
Національний банк України (НБУ) повідомив АСК «Дністер» (Львів) про те, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг 23 серпня анулював ліцензії компанії на здійснення діяльності та виключив її з Державного реєстру фінансових установ.
Про це страховик повідомив у системі розкриття інформації НКЦПФР.
Як повідомлялося, НБУ 12 липня надав дозвіл АСК «Дністер» на добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля на підставі її заяви.
Рішення про вихід ПрАТ «АСК “Дністер” з ринку та затвердження плану виходу ухвалено зборами акціонерів 28 червня 2024 року.
Страховий портфель компанії сформовано з платежів зі страхування наземного транспорту, крім залізничного (91,6%), страхування майна від вогневих та інших ризиків (6%), інших видів (2,4%).
Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,01%.
ПрАТ «АСК “Дністер” засновано 1993 року, спеціалізується на ризикових видах страхування.
14-25 серпня в українських ЗМІ з’явилися близько 100 однотипних публікацій, метою яких була дискредитація компанії «Ковлар Груп», її засновників та співробітників.
Директор «Ковлар Груп» Костянтин Калафат вважає, що розміщення цих публікацій є частиною спланованої інформаційної кампанії, пов’язаної з діяльністю недоброчесних конкурентів, які за підтримки корумпованих чиновників приймають участь у державних закупівлях вогнезахисних матеріалів. «Як показує практика тендерів останніх років, ціна вогнезахисних матеріалів Ammokote виробництва «Ковлар Груп» значно нижча, ніж ціна продукції, з якою перемагають у тендерах недоброчесні ділки, що ошукують державу та крадуть з бюджету України сотні мільйонів гривень», – повідомив він.
Слід зауважити, що тему багатомільйонних розкрадань бюджетних коштів у тендерах на протипожежний захист державних об’єктів досліджував журналіст проєкту «НАШІ ГРОШІ» Юрій Ніколов. Відповідно до його розслідувань у 2014, 2019 та 2024 роках, завищення цін на вогнезахисну фарбу та шпаклівку для потреб атомної промисловості складало до 5 разів, а у проєктах з будівництва накриттів стратегічних обʼєктів енергетики – до 10 разів.
Експерти медіа-спільноти оцінюють вартість такої атаки у межах $50-100 тис., що свідчить про серйозність намірів замовників чорного піару зіпсувати репутацію флагмана української вогнезахисної галузі, який заважає розкрадати кошти на державних закупівлях.
Імовірно, що кінцевою метою атаки корумпованих ділків є припинення діяльності найбільшого українського виробника вогнезахисних матеріалів, який формує прозорі правила гри на ринку і пропонує одну з найнижчих цін на продукцію. Якщо такий задум здійсниться, то будівельна галузь отримає значне підвищення цін на вогнезахист, а держава буде змушена витрачати значно більші кошти на закупівлю вогнезахисних матеріалів.
Створена у 2015 році «Ковлар Груп» виробляє за сучасними технологіями більше 25 видів засобів пасивного вогнезахисту, що дозволяє українським замовникам будівництва отримувати високоякісну продукцію за доступною ціною. Наукові розробки та клієнтоорієнтований підхід дозволили компанії за 9 років вирости зі стартапу до найбільшого вітчизняного виробника вогнезахисту, який наразі займає близько 60% ринку.
У компанії повідомили, що незважаючи на інформаційну атаку, продовжують працювати у звичайному режимі та інвестувати у розробку нових продуктів. Також «Ковлар Груп» вживає всіх можливих заходів для притягнення до відповідальності осіб, які залучені до створення та розповсюдження наклепницької інформації та готує заяви до Національної поліції України, Служби безпеки України і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України для розслідування цього інциденту.
Український бізнес серед перших 20 країн із 36 Конвенції про процедуру спільного транзиту розпочав використання Електронної транзитної системи NCTS (New Computerized Transit System) Фаза 5, повідомило Міністерство фінансів на своєму сайті в середу.
«Україна на розробку NCTS Фаза 5 мала на 1,5 року менше, ніж в інших країнах Конвенції, а також розпочала цей процес ще під час роботи Оціночної місії до безпосереднього приєднання до сім’ї країн Конвенції 1 жовтня 2022 р. Незважаючи на повномасштабну війну, держоргани України завдяки постійній підтримці міжнародних партнерів, зокрема, Програми ЄС із підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM), із 22 квітня цього року забезпечили можливість роботи українського бізнесу в найновішій версії NCTS», – ідеться в повідомленні.
У Мінфіні підсумували, що з початку приєднання України до «митного безвізу» динаміка оформлення декларацій у процедурі спільного транзиту продовжує зростати: на сьогоднішній день Держмитслужба оформила понад 100 тис. декларацій NCTS, з яких 21 тис. – за 4 місяці використання NCTS Фаза 5.
У міністерстві нагадали, що країни Конвенції розпочали розроблення та перехід на NCTS Фаза 5 із березня 2021 року.
Того ж року його застосування почала Німеччина, у 2023 році ще 13 країн (Словенія, Іспанія, Люксембург, Хорватія, Швейцарія, Данія, Болгарія, Латвія, Італія, Ірландія, Фінляндія, Естонія, Чехія) здійснили перехід.
Зазначається, що у першому півріччі 2024 року до числа країн, що використовують NCTS Фаза 5, приєдналася Україна, а також Норвегія, Швеція, Сербія, Румунія, Кіпр. У липні-2024 використання NCTS Фаза 5 почали Велика Британія і Словаччина. Ще 15 країн (Литва, Австрія, Північна Македонія, Польща, Нідерланди, Франція, Туреччина, Португалія, Мальта, Греція, Угорщина, Андорра, Бельгія, Грузія) планують завершити перехід на NCTS Фаза 5 до кінця 2024 року.
