Відкриттів майже стільки, як і торік, а закриттів побільшало на 19%
Понад 18 тисяч нових компаній зареєстровано за перше півріччя 2025 року в Україні за даними Єдиного державного реєстру. Це майже стільки ж, як і за аналогічний період торік, проте на третину менше, ніж до початку повномасштабної. Попри те, що відкриття тримаються на одному рівні, закриттів дещо побільшало: +19% у порівнянні до того ж періоду торік. 97 новостворених компаній цьогоріч припинили діяльність, навіть не проіснувавши й пів року. 886 компаній вже зареєстрував масовий засновник цьогоріч.
18 277 нових компаній було зареєстровано в Україні за пів року 2025 року. Відкриття нового бізнесу стабілізувалися — торік за той самий час відкрилось майже стільки ж нових бізнесів. Втім сягти показників напередодні повномасштабної все ще не вийшло: у 2021 за півроку зареєстрували в 1,6 раз більше юросіб.
Не все так стабільно із закриттями: за рік їх побільшало на 19%. Від початку року встигло закритись 6 653 бізнесів. Чистий приріст складає 11 624 компанії — це найнижчий показник за останні 5 років.
Варто зазначити, що 97 новостворених компаній припинили діяльність, навіть не проіснувавши й пів року. Це трохи більше, ніж торік — 92, але значно менше, ніж у 2021 році — тоді таких було аж 264.
Майже третина всіх нових бізнесів відкрилась у столиці — 5 830 компаній. Далі Львівщина — 1 547 та Дніпропетровщина — 1 531 компанія.
Водночас найбільше закриттів у тих самих регіонах. Лідирує Київ — 717 компаній. Далі Львівщина — 470 підприємств та Дніпропетровщина — 464 компанії.
Абсолютний рекорд за розміром статутного капіталу серед новостворених компаній у 2025 році — Українсько-Італійська Партнерська Компанія ”ВелАльянс’‘, що планує працювати у сфері будівництва. Її капітал — 14,4 млрд грн.
Цьогоріч найбільшим масовим засновником став Ільницький Віталій Павлович. Він власник одразу 886 нових компаній, зареєстрованих у 2025 році. Варто зауважити, що всі його бізнеси у топі за розміром капіталу: від 1 млрд грн до 9,8 млрд грн. Загалом Ільницькому належать понад 3 тисячі компаній.
Варто зазначити, що суми вказані як статутний капітал, можуть включати не тільки реальні кошти, а й, наприклад, інтелектуальну власність або обладнання, вартість яких складно перевірити. Законодавством України не встановлено обмежень щодо максимального розміру статутного капіталу.
Найбільше нових бізнесів в Україні займається оптовою торгівлею — 15% реєстрацій. На другому місці — громадські організації, наслідують нерухомість, ІТ та агросектор. При цьому найшвидше зростає саме ІТ-сфера: за рік — плюс 48% нових реєстрацій.
Водночас громадські організації найчастіше й закривались цьогоріч — 11% від загальної кількості закриттів.
Україна переживає безпрецедентну трансформацію оборонної інфраструктури. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ключовим завданням було стримування – тепер ідеться про інженерну перевагу. У 2024 – 2025 роках держава реалізовує найбільший оборонний проєкт із часу здобуття незалежності. Його масштаб – сотні кілометрів траншей, бетонних укриттів, протитанкових ліній. Його стратегія – багаторівнева, гнучка, адаптована до нових типів загроз. Його виконавці – не лише військові, а й цивільні компанії, які стали частиною інфраструктури національного спротиву.
Так, група компаній RDS, яка сьогодні виконує ключовий підряд на Дніпропетровському напрямку. У мирний час вона будувала дороги. Сьогодні — оборонні рубежі в тому числі.
«Ми завжди були інфраструктурною компанією. Але війна поставила нову мету — зберігати не лише якість, а й життя, — говорить Юрій Шумахер, співзасновник RDS. — Ми не змінили нашу суть — ми змінили фокус. І коли нас питають, чим сьогодні займається RDS, ми відповідаємо: ми будуємо оборонну інфраструктуру країни. Ідеться не лише про фортифікації, а в загалі про всі проєкти, які ми ведемо з початку повномасшиабного вторгнення рф. Будувати сьогодні – це наш фронт і наш спосіб воювати»
Оборонна смуга на Дніпропетровщині, яку сьогодні реалізує RDS, є однією з найвідповідальніших ділянок інженерного проєкту. За 10 км від лінії фронту вже побудовано:
50 взводних опорних пунктів — найбільший обсяг серед усіх підрядників на цій ділянці;
Понад 10 км протитанкових загороджень: «зуби дракона», інженерні їжаки, лінії блокувальних барʼєрів;
Сотні монолітних бетонних споруд: бліндажі, командно-спостережні пункти, укриття для малих груп, вогневі точки;
Тисячі кубометрів бетону, сотні тонн арматури, сотні кубометрів деревини – усе змонтовано в умовах реальної загрози обстрілів.
«Це зовсім інший тип і темп роботи – розповідає Микола Удалов, керівник дільниці RDS на Дніпропетровщині. – Тут немає спокійного планування. Але є чітке розуміння: кожен метр, який ми сьогодні заливаємо, завтра може врятувати комусь життя. І це не фігура мови. Це реальність. Ми будували сотні кілометрів доріг, а тепер кожен метр – це бар’єр між життям і війною».
Робота не зупиняється навіть після ворожих ударів – перерви тривають лічені години. Будівництво координується із саперними підрозділами та представниками інженерних військ.
Архітектура спротиву: чим нова фортифікація відрізняється від старої
Змінилася не лише кількість споруд, а й сама логіка фортифікації. Якщо у 2022 році ставка робилася на довгі відкриті траншеї й окопи, сьогодні — на глибину, модульність і захищеність від дронів та високоточної зброї.
Сучасний ВОП – це не рів і не бліндаж, а цілий укріплений вузол із: багаторівневою системою окопів, командними центрами з бетонним перекриттям, укриттями для безпілотних систем, вентиляційними шахтами та нішами для боєприпасів, інженерною маскувальною інфраструктурою.
Усе проєктується з урахуванням сценаріїв атак дронами-камікадзе, FPV, вогневих налетів і проривів мобільних груп противника.
Сучасна війна – це не лише про озброєння. Це про інфраструктурну спроможність: будувати швидко, вчасно, правильно. І саме тут – своя армія: з проєктувальників, водіїв самоскидів, операторів бетонозмішувачів, зварювальників, техніків. У шоломах, бронежелетах, але без зброї.
«Це війна, де бетон важить не менше за броню, – каже Юрій Шумахер, співзасновник групи компаній RDS. – І ми розуміємо свою роль: у цій боротьбі ми тримаємо. Ми створюємо інфраструктуру, яка дозволяє армії воювати впевнено, а державі – вистояти. Ми завжди будували дороги. Тепер ми будуємо і лінії, за якими тримається країна»
RDS – одна з провідних українських інфраструктурних компаній з 20-річним досвідом в дорожньому будівництві.
12 регіонів присутності.
Активна участь у відновленні, фортифікації та оборонному будівництві з 2022 року.
“Укртелеком”, найбільший оператор фіксованого зв’язку в Україні, за результатами січня-червня 2025 року одержав загальний дохід майже 2,47 млрд грн, що приблизно на 7,4% перевищує показник аналогічного періоду 2024 року (майже 2,3 млрд грн), повідомила компанія в п’ятницю.
Згідно з її релізом, прибуток EBITDA склав за шість місяців цього року понад 540 млн грн порівняно із близько 620 млн грн за перші шість місяців минулого року, тобто зменшився приблизно на 12,9%, а маржа EBITDA скоротилася до 22,1% з 27%.
Зазначається, що за січень-червень цього року до бюджетів усіх рівнів сплачено понад 785 млн грн податків та зборів порівняно із понад 660 млн грн за цей період минулого року.
Відповідно до релізу, “Укртелеком” в першому півріччі цього року збільшив доходи від послуг оптичного інтернету на 10,5%.
Це було досягнуто за рахунок зростання у порівнянні з відповідним періодом минулого року кількості нових підключень оптичних абонентів у масовому сегменті В2С на 17,6%, а у бізнес-сегменті (великі підприємства та SME) – на 10%.
Вказується також, що від початку року було прокладено понад 2 тис. км волоконно-оптичних ліній, а до оптичного інтернету додатково підключено понад 60 медичних і майже 100 навчальних закладів, тоді як у І пів.-2024 до ці показники склали відповідно близько 50 і понад 70. Станом на кінець І пів.-2025 оптична мережа компанії охоплює більш як 1,35 тис. медичних та понад 1,8 тис. освітніх установ.
Згідно з інформацією компанії, рівень лояльності нових оптичних абонентів Укртелекому (NPS – Net Promoter Score) за січень-червень склав 67%.
Окрім того в “Укртелекомі” наголосили, що доходи від комерційної оренди у першому півріччі 2025 року перевищили 260 млн грн, що на 23,8% більше порівняно з першим півріччям 2024 року.
Генеральний директор “Укртелекому” Юрій Курмаз також серед досягнень першого півріччя зазначив вступ компанії в асоціацію Connect Europe, яка об’єднує лідерів телеком-галузі у Європі.
Як повідомлялося, компанія в січні-березні 2025 року збільшив дохід на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,17 млрд грн, а EBITDA у першому кварталі цього року впав на 41,1% – до 162 млн грн. Таким чином у другому кварталі компанія збільшила дохід приблизно на 11,1% – до 1,3 млрд грн, а EBITDA – на 9,6%, до 378 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-липні поточного року збільшив випуск прокату на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 593,4 тис. тонн із 1,435 млн тонн.
Згідно з пресрелізом комбінату у п’ятницю, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 828,1 тис. тонн (у січні-липні-2024 – 1 млн 737,1 тис. тонн), чавуну – 2 мдн 28,5 тис. тонн (1 млн 789,5 тис. тонн).
У липні “Запоріжсталь” виробила 309 тис. тонн чавуну, 264 тис. тонн сталі, 231,2 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 292,5 тис. тонн чавуну, 267,5 тис. тонн сталі, 220,4 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
У фінальному матчі чемпіонату Європи українки Марина Гладун і Тетяна Лазаренко перемогли француженок Клеменс Вієра та Алін Шамеро, повідомляє Національний олімпійський комітет України.
Україна завоювала історичне золото чемпіонату Європи з пляжного волейболу.
ПАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” (“Інтерпайп НТЗ”, Дніпро) за підсумками роботи у 2024 році знизило чистий прибуток у 12,5 раза порівняно з попереднім роком – до 59,855 млн грн з 748,896 млн грн.
Згідно з річним звітом, копія якого є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, чистий дохід за цей період знизився на 20%, до 8 млрд 317,201 млн грн.
Нерозподілений консолідований прибуток на кінець 2024 року становив 3 млрд 929,336 млн грн.
Як повідомлялось, “Інтерпайп НТЗ” за 9 міс-2024 скоротив консолідований чистий прибуток на 57,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 501,810 млн грн з 1 млрд 183,320 млн грн, чистий дохід на 28,3% – до 6 млрд 229,471 млн грн.
Компанія завершила 2023 рік з консолідованим чистим прибутком 748,896 млн грн проти збитку у 2022 році 1 млрд 233,944 млн грн.
“Інтерпайп НТЗ” виробляє залізничну продукцію.
За даними НДУ на перший квартал 2025 року, у власності ТОВ “Інтерпайп Україна” перебуває 12,0902% його акцій, KLW Limited (Кіпр) – 60,8197% і Interpipe Limited (Кіпр) – 21,8405%.
Статутний капітал ПАТ “Інтерпайп НТЗ” становить 100 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
