Експорт алюмінію та виробів з нього за десять місяців 2024 року зріс на 29,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $105,559 млн (у жовтні – $12,243 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього у 2023 році збільшився на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн.
Україна в січні-жовтні 2024 року наростила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 22,3%, до $376,269 млн (у жовтні – $42,993 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік наростила імпорт алюмінію і виробів з нього на 7,7%, до $366,463 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
В четвер, 14.11.2024 в електронній системі АТ «Прозорро.Продажі» відбувся аукціон із продажу спеціального дозволу на видобування гранодіориту родовища Ярівське (ділянка 1971 р.) в Рівненській обл.. Повідомляє NADRA.INFO із посиланням на дані UBIZ.ua.
Ярівський кар’єр розташований в урочищі «Яровий Дол» неподалік Томашгорода, працює з 1948 року.
Залишок запасів Ярівського родовища (ділянка 1971 р.), облікованих Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний», станом на 01.01.2024 р. складають у кількості (тис. м3) за категоріями: А – 1965,5, В – 7064,2, С1 – 4407,8; А+В+С1 – 13437,5; С2 – 2850,6.
Аукціон був другим повторним, відтак стартував із 9,3 млн грн – це удвічі менші, ніж перші торги (18,6 млн грн), які не відбулися 08.10.2024 через відсутність учасників.
Цього разу охочих купити спецдозвіл на Ярівське родовище було двоє. ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» запропонувало за лот 9 407 800 грн, а перемогло ПрАТ «Ярівський гранкарʼєр» зі ставкою 9 408 000 грн.
ПрАТ «Ярівський гранкарʼєр» засновано в 1993 р.. Статутний капітал 9 587 473 грн. Реєстрація – смт Томашгород, Рівненська обл.. Власниця – Яна Данильчук, директор – Микола Кравець. ПрАТ «Ярівський гранкарʼєр» раніше користувалося Ярівським родовищем гранодіоритів на підставі спецдозволів № 2958 (недійсний) і № 2192 (анульований).
Найближчими родовищами гранітів користуються:
Омніканальний ритейлер “Фокстрот” сплатив 700,5 млн грн податків за січень-вересень 2024 року, перевищивши майже на чверть загальний обсяг податків, сплачених торік, повідомляє пресслужба компанії.
У релізі уточнено, що пропорційно зріс і товарообіг (на 20%) та трафік сайту (на 21%).
З огляду на сезонність (тривалу в третьому кварталі стали зарядні станції, (зростання майже в 10 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року), кондиціонери (+141%) і вентилятори (+135%).
Помірне зростання в період Back-to-Scholl показав GSM-пристрої (смартфони, планшети, смарт-годинники) – на 32%, ноутбуки – на 21%, навушники – на 22%, принтери – на 37%.
Протягом третього кварталу “Фокстрот” презентував три оновлені магазини. Реновацію провели в магазинах мережі в Білій Церкві (ТРЦ “Гермес”), Самборі та Одесі (ТРЦ City Center). Ключові зміни оновлень торкнулися заміни торгового обладнання, розміщення товарів, освітлення, внутрішнього оформлення з елементами “вишиванки”. Також при створенні нових та оновленні наявних увага приділяється створенню інклюзивних торговельних просторів. Зокрема, “Фокстрот” для клієнтів із порушенням слуху інтегрував DEAF ID (унікальне електронне посвідчення людини, що не чує) у програму лояльності ФоксFan.
“Фокстрот” – одна з найбільших в Україні омніканальних торговельних мереж за кількістю магазинів і обсягами продажу електроніки та побутової техніки. Компанія оперує 123 магазинами, що працюють у 67 містах, зокрема в прифронтових Херсоні, Краматорську та Слов’янську, онлайн-майданчиком Foxtrot.ua і однойменним мобільним застосунком.
Бренд “Фокстрот” розвиває група компаній “Фокстрот”. Співзасновники – Валерій Маковецький і Геннадій Виходцев.
ПрАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів» (ВКО, Черкаська обл.) за підсумками роботи у 2023 році скоротило чистий збиток на 24,5% порівняно з 2022 роком – до 119,720 млн грн зі 158,506 млн грн. В оголошенні компанії про проведення дистанційних річних зборів акціонерів 6 грудня поточного року повідомляють, що через збитки у 2022-2023 роках дивіденди за цей період не нараховувати і не виплачувати.
Акціонери мають намір затвердити звіти за 2022 і 2023 роки, схвалити значні правочини, оновити склад наглядової ради і припинити повноваження членів ревізійної комісії.
Крім того, на порядку денному значиться питання зміни назви компанії на ПрАТ «Імеріс Багачеве».
Як повідомлялося, ВКО 2021 року знизив чистий збиток на 25% порівняно з попереднім роком – до 47,192 млн грн із 62,958 млн грн, нерозподілений прибуток на кінець 2021 року становив 141,884 млн грн.
Ватутінський комбінат вогнетривів створено на базі розроблюваного з 1963 року Новоселицького каолінового кар’єру та запущеного 1970 року шамотообпалювального заводу, до яких із 1982 року приєднався Мурзинський каоліновий кар’єр. Спеціалізується на видобутку і переробці вторинних каолінів для спеціалізованих підприємств вогнетривкого комплексу з виробництва алюмосилікатних вогнетривів для металургії, енергетики, машинобудування та будівництва.
Проєктна потужність печей ВКО становить 320 тис. тонн на рік каоліну (шамоту) кальцинованого.
За даними НДУ на другий квартал 2024 року, основним акціонером комбінату є французька компанія Іmerys Refractory Minerals Clerac, що володіє 89,3858% акцій.
Статутний капітал ВКО становить 5,911 млн грн.
Ухвала ВАКС про скасування запобіжного заходу щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ексдепутата Дмитра Крючкова, змусить суди ретельніше обґрунтовувати ризики переховування і повернутися до більш демократичних запобіжних заходів, вважає адвокат АО Barristers Ольга Кукуюк.
“Ця ухвала стала важливим прецедентом для національної судової практики, оскільки наголосила на необхідності більш ретельного підходу до визначення обґрунтованості ризиків, зокрема ризику переховування. АП ВАКС чітко вказала, що оголошення особи в міжнародний розшук саме по собі не може вважатися достатньою підставою для виправдовування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Адвокат вважає, що “це рішення стало значущим кроком на шляху до вдосконалення судової практики в Україні, статистичні дані за 2023 рік свідчать про серйозні проблеми в системі ухвалення рішень щодо запобіжних заходів”.
Кукуюк наводить статистику судових рішень щодо застосування запобіжних заходів. Так в 2023 році АП ВАКС розглянула 1182 справи, з яких 999 стосувалися апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів. З цих рішень 132, або 13,2%, були скасовані, що вказує на значну кількість помилок у рішенні судів першої інстанції.
На думку адвоката, “статистика наголошує на необхідності підвищення якості обґрунтування та ретельного аналізу фактів з боку слідчих суддів»”.
“Недостатня увага до деталей справи або неправильна інтерпретація ризиків у справах може призвести до необґрунтованого та неспівмірного обмеження прав та свобод підозрюваних й обвинувачених”, – вважає вона.
Кукуюк також звернула увагу на статистику відмов у застосуванні запобіжних заходів: у 2023 році рівень відмов у застосуванні запобіжних заходів знизився до 5,9%, тоді як у 2019 році цей показник становив 23,8%.
“Тенденція до зменшення відмов у застосуванні запобіжних заходів викликає занепокоєння. З одного боку, це може свідчити про більш жорсткий підхід з боку суддів під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак, з іншого боку, такі показники можуть свідчити про тенденцію до обмеження прав осіб через необґрунтоване застосування запобіжних заходів”, – вважає адвокат.
Крім цього, Кукуюк звернула увагу, що обмеження права на касаційне оскарження рішень слідчих суддів щодо запобіжних заходів додатково ускладнює ситуацію, оскільки особи, які оскаржують запобіжні заходи, у переважній більшості випадків не мають можливості перевірити законність рішень суддів вищих інстанцій.
Згідно зі статистикою за 2023 рік, із 128 поданих касаційних скарг на рішення Апеляційної палати ВАКС, 31,2% було відхилено через те, що вони не підлягають касаційному оскарженню.
“Цей факт свідчить про обмеження доступу до правосуддя для підозрюваних та обвинувачених осіб. Водночас 4,6% скарг було задоволено через значні порушення кримінального процесуального закону, а 1,6% — через неправильне застосування закону, що вказує на необхідність підвищення якості судових рішень”, – сказала Кукуюк.
“З власного досвіду вважаю за необхідне додати, що практика АП ВАКС не має єдиного підходу щодо визначення процесуальних наслідків оголошення особи в міжнародний розшук для кримінального провадження в контексті встановлення факту переховування особи від органів досудового розслідування та суду”, – зазначила адвокат.
Кукуюк наголосила, що сторона обвинувачення у кожному конкретному випадку має довести належними доказами, що підозрюваний ухиляється від слідства або суду, “проте, АП ВАКС неодноразово ігнорувала висновок суду вищої інстанції”.
“Загалом, рішення АП ВАКС щодо скасування запобіжного заходу у справі Дмитра Крючкова є позитивним сигналом для української судової системи щодо необхідності вдосконалення правозастосовчої практики, забезпечення прав і свобод громадян та мінімізації можливих зловживань під час розгляду кримінальних проваджень”, – наголосила адвокат.
Як повідомлялося у жовтні 2020 року, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершило розслідування за підозрою у зловживаннях в.о. голови правління “Черкасиобленерго” (Світлана Кузьмінська та Олексій Безпалий), в.о. генерального директора “Запоріжжяобленерго” (Ігор Корніленков) і голова правління “Енергомережа” (Дмитро Крючков). Крючков фігурує у справі про привласнення 346 млн грн “Запоріжжяобленерго”, де понад 60% акцій належать державі.
АТ “Укргазвидобування” і ПАТ “Укрнафта” в січні-жовтні 2024 року збільшили видобуток товарного газу на 6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 12,3 млрд куб. м, повідомляється на сайті “Нафтогазу України”.
“Незважаючи на воєнні дії, наші фахівці продовжують бурити нові свердловини і стабільно нарощувати видобуток газу. Ми робимо все можливе, щоб гарантувати українцям безперервне проходження опалювального сезону на власному паливі”, – зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов.
Як повідомлялося, у консолідованому квартальному звіті “Нафтогазу” прогнозується, що видобуток товарного газу групи 2024 року становитиме 14,6 млрд куб. м. Чернишов у лютому зазначав, що мета групи на цей рік – наблизитися до видобутку 15 млрд куб. м.
