Як повідомляє Сербський Економіст, у 2024 році до Сербії прибуло на постійне або тривале проживання 34 155 іноземних громадян, що на 17,2% менше, ніж роком раніше, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія.
Згідно з даними сербської статистики, найбільшою групою іммігрантів знову стали громадяни Росії — 17 103 особи, або 50,1% від загальної кількості прибулих іноземців.
На другому місці за кількістю прибулих перебували громадяни Китаю — 4 511 осіб, далі йшли громадяни Індії — 2 109 та Туреччини — 1 951. Серед інших помітних груп іммігрантів до Сербії увійшли громадяни Шрі-Ланки — 829 осіб, Непалу — 780, Білорусі — 366 та України — 365 осіб.
Крім того, у 2024 році до Сербії прибули громадяни Чорногорії — 299 осіб, Узбекистану — 289, Боснії та Герцеговини — 285, Бангладеш — 277, Німеччини — 258 та Румунії — 257.
Статистичне управління також повідомило, що кількість іноземних громадян, які виїхали з Сербії у 2024 році, склала 17 331 осіб, що на 12,2% більше, ніж у 2023 році. Найбільшу групу серед тих, хто виїхав, також склали громадяни Росії – 5 421 особа, або 31,3% від загальної кількості емігрантів-іноземців.
https://t.me/relocationrs/2734
Національний поштовий оператор зв’язку “Укрпошта” за січень-березень 2026 року отримав чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн або 0,5% більше за аналогічний період 2025 року, однак на 40% менше, ніж передбачалося у плані, йдеться у фінансовому звіті компанії.
Згідно з ним, “Укрпошта” у І кварталі 2026 року зменшила на 0,1% або на 5 млн грн виручку – до 3,34 млрд грн, що на 2% менше плану.
Зазначається, що у І кварталі 2026 року “Укрпошта” прийняла 15,8 млн внутрiшнiх та мiжнародних вiдправлень письмової кореспонденцiї (за перший квартал минулого року – 20,9 млн), 9,8 млн посилок (11,1 млн) та 18,3 млн платежiв (22,4 млн).
“У порівнянні з аналогічним періодом минулого року спостерігається зростання доходів в сегменті пересилання письмової кореспонденції, переказів та платежів, по інших послугах відбулося зниження доходів”, – зауважується у звіті.
Прибуток EBІTDA за звітний період скоротився на 38,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 25,4 млн грн.
Компанія наголосила, що на показники впливають втрата ринків та майна підприємства внаслідок агресії Росії та стагнацiя внутрiшнього попиту на послуги.
Іншими причинами погіршення фінансових результатів вказано затримки з впровадженням додаткових сервісів для клієнтів, перехід пенсіонерів на обслуговування в банківську систему, подальша цифровізація платежів та зменшення населення.
Компанія має 7,193 тис. об’єктiв з обслуговування користувачiв (рік тому – 7235), з них 2026 пересувних вiддiлень поштового зв’язку (2058), що обслуговують 21,3 тис. населених пунктiв.
Згідно зі звітом, “Укрпошта” на сьогоднішній день має 25,95 тис. співробітників (28,86 тис.), а середня заробітна плата становить 20,3 тис. грн. (18,2 тис. грн). Зазначається, що також перегляд зарплат виробничому персоналу вiдтермiнований через невиконання фiнансових показникiв.
“Укрпошта” вказала, що на засіданні наглядової ради було розроблено план заходів з покращення фiнансового стану. Мова йде про утримання якостi доставки не менше вiд 95% , покращення клiєнтського досвiду, додаткову iнтеграцiю з ключовими клiєнтами та маркетплейсами для збiльшення обсягiв пересилань. Так, згідно звіту, вже відбулась iнтеграцiя з OLX.
Наголошується також на запуску перших агентських пунктiв видачi посилок та поштоматiв для покращення пiшої доступностi. Окремою складовою є тема платежів: має реалізуватися оновлення фронтової системи та перехiд на нову платiжну систему, також переглянутий тариф на платежi для збiльшення доходiв.
До інших питань віднесено продаж нерухомостi, що не використовується в операцiйнiй дiяльностi. Минулого тижня генеральний директор Ігор Смелянський повідомив, що з початку 2026року “Укрпошта” отримала 517 млн грн від продажу невикористовуваної нерухомості за результатами 8 аукціонів у системі Prozorro.Продажі., у тому числі 461,5млн грн за свою будівлю колишнього сортувального центру біля залізничного вокзалу у Львові, яку купив фонд “Євротек Інвест” власникуа мережі супермаркетів “Арсен” Михайла Весельського.
Передбачається, що “Укрпошта” у ІІ кварталі 2026 року спрямовуватиме інвестиції в енергонезалежність iнфраструктури та цифровiзацiю послуг у межах загальнодержавної стратегiї. Зокрема, мова йде про покращення мобiльного застосунку, CRM-системи та самостiйних каналiв обслуговування клiєнтiв.
До інших планів входить масштабування логiстичних рiшень, включно з розгортанням нових поштоматiв у регiонах та оптимiзацiєю маршрутiв доставки, змiна операцiйної ефективності, посилення енергонезалежності поштової iнфраструктури пiд наступаючу зиму, а також посилення програми з управлiння ризиками та кібербезпеки.
Як повідомлялось, “Укрпошта ” у четвертому кварталі 2025 року отримала чистий прибуток 257,9 млн грн, що на 69,2% більше, ніж за аналогічний період у 2024 році. Компанія збільшила виручку на 10,7 млн грн – до 3 млрд 601,6 млн грн.
Випуск № 2 – квітень 2026 року
Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України
Квітень став місяцем відносної стабільності для валютного ринку України попри доволі високий попит на долар, проте регулярна участь Національного банку України в торгах стримала суттєві коливання, і саме тому другий місяць весни завершується курсом 44,08 грн за долар.
Однак подальші девальваційні стрибки можуть відбуватися як на тлі нестабільного глобального середовища, так і через внутрішні дисбаланси, особливо якщо Нацбанк послабить рівень своєї участі як продавця на валютному ринку. Торговельний баланс дефіцитний, і апетити імпортерів можливо задовольняти лише за рахунок резервів НБУ. Нагадаємо, що минулого року експорт товарів з України становив 40,37 млрд дол. США, а от імпорт товарів – 84,74 млрд дол. Отже, дефіцит торговельного балансу сягнув 44,4 млрд дол. Такий дисбаланс міг би суттєво вплинути на валютний курс, якби не інтервенції НБУ.
Глобальний контекст
Головна увага в квітні була зосереджена на ФРС, де очікувалося ухвалення рішення Комітету щодо ставок, а саме засідання Комітету ФРС було заплановано на 29 квітня. Раніше на березневому засіданні Комітет ФРС залишив базову ставку незмінною в діапазоні від 3,5% до 3,75%. Від квітневого засідання трейдери й інвестори не очікували ніяких змін. Їхні прогнози здійснилися, адже ФРС залишила базову процентну ставку незмінною третє засідання поспіль, а серед причин рішення – підвищена економічна невизначеність через події на Близькому Сході.
Загалом серед найголовніших чинників тиску як на курсові траєкторії, так і на головні економіки світу залишається напруженість на Близькому Сході, де США та Іран все ще не підійшли до укладення мирної угоди. Як повідомляли ЗМІ, Іран представив США нову пропозицію щодо відновлення роботи Ормузької протоки та припинення війни. Йдеться про те, що нова пропозиція, передана США через пакистанських посередників, зосереджена на вирішенні кризи навколо протоки й американської блокади. У рамках цієї угоди припинення вогню буде продовжено на тривалий період або сторони домовляться про повне припинення війни. А от ядерні переговори, яких так прагнуть США, в цій пропозиції відтерміновані. Наразі немає чіткого меседжу від Білого дому щодо розгляду пропозиції від Ірану, але вже зрозуміло, що швидкого миру на Близькому Сході не буде. Тим часом, державний секретар США Марко Рубіо заявив про можливе посилення санкційного тиску на Іран у разі відсутності домовленостей.
Нафтовому ринку конфлікт на Близькому Сході створює лише постійні цінові гойдалки. При чому на це впливають як сам факт заблокованої Ормузької протоки, так і інші чинники. Наприклад, нещодавно президент США пригрозив Ірану в дописі на Truth Social, заявивши, що країні «краще швидше порозумнішати!», і звинуватив керівництво Тегерана в нездатності «зібратися з силами». Це майже миттєво відобразилося на котируваннях на ринку нафти. Щоправда, до цього додався і чинник ОАЕ, що заявили про вихід з ОПЕК. Побоювання щодо тривалих перебоїв у стратегічно важливій Ормузькій протоці ведуть нафту все вище: 29 квітня Brent досягла 114,5 дол. за барель, а 30 квітня ціна перейшла за рівень 120 дол. за барель.
Долар також чутливий до ситуації на ринку нафти і новин щодо конфлікту на Близькому Сході. Станом на кінець квітня індекс DXY показує, що валюта США подешевшала на 1,52% за останній місяць. Проте останній тиждень квітня трохи збив панічні настрої, а курс пари EUR/USD врівноважився до 1,1705, адже ще в середині місяця перебував на позначці 1,1835.
Внутрішній український контекст
Протягом квітня на українському валютному ринку, як і в попередні місяці, спостерігався високий попит на долари та євро, а головним маркетмейкером ринку залишався Національний банк України. НБУ регулярно виходив з інтервенціями, що згладжувало пікові сплески попиту та повертало курс у певні психологічні межі. У період з 30 березня до 24 квітня включно НБУ продав на ринку 3,3 млрд доларів. Середньотижневе значення інтервенцій у квітні – 827 млн доларів. Це менше середньотижневого березневого значення – понад 1,1 млрд дол. Завдяки регулярній участі НБУ в торгах протягом квітня гривні вдалося утриматися від суттєвих курсових гойдалок, тож станом на кінець квітня офіційний курс перебуває на позначці 44,08 грн/дол., тоді як починався місяць з курсу на рівні 43,91 грн/дол.
На готівковому ринку в квітні попит на долари та євро був стриманішим, ніж у березні. Нагадаємо, що минулого місяця обсяги купівлі готівкової валюти зросли до 2,39 млрд доларів, а чиста купівля готівкової валюти населенням становила 968 млн дол. У квітні помітне падіння обсягів як купівлі, так і продажу готівкової валюти. За даними НБУ, протягом 1–27 квітня обсяги купівлі – 1,58 млрд дол., а продажу – 1,24 млрд дол. Отже, чиста купівля готівкової валюти за цей період становила 337 млн дол.
Щодо головних макроекономічних чинників, то наприкінці квітня нарешті стало зрозуміло, що Україна отримає кошти за затвердженою ЄС кредитною програмою на 90 млрд євро. Перший транш має надійти вже в травні-червні, а це 45 млрд євро, які будуть спрямовані на соціальну бюджетну підтримку, енергетику, а також на оборонні потреби України. Щодо програми з МВФ, то поки що тривають консультації. Вже зрозуміло, що цього року ПДВ для ФОП запроваджувати не планують, але у фонді розраховують на боротьбу з тінню, тобто наполягають на детінізації та боротьбі з корупцією. Також у ЗМІ повідомляли, що серед методів потрібної детінізації в фонді назвали законодавче закріплення обмеження на виплату мінімальної заробітної плати за певними професіями, якщо це суттєво нижче за ринкову зарплату в галузі, санкції до великого бізнесу, який використовує дроблення завдяки мережі ФОПів. Планується, що в травні Україна та МВФ досягнуть консенсусу на перемовинах, що надасть більше впевненості в подальшій співпраці й обсязі кредитної підтримки від МВФ в 2026-2027 роках.
Курс долара США: динаміка й аналіз
У квітні гривня спочатку укріпилась, але на кінець місяця курс все ж таки обережно пішов вгору: якщо на початку місяця офіційний курс НБУ був на позначці 43,91 грн/долар, то 30 квітня – 44,08 грн/долар. На міжбанку спостерігався стабільний попит, проте ажіотажу не було, а інтервенції НБУ задовольняли всі заявки на купівлю валюти. Курс на міжбанку в кінці місяця досяг значень 43,98–44,05 грн/дол.
Фактично можна казати про доволі стабільний для гривні місяць, який був досить спокійним і на міжбанку, і в готівковому сегменті. Станом на кінець квітня курс купівлі готівкових доларів становить 43,7–43,85 грн/дол., а курс продажу – 44,00–44,10 грн/дол.
Спреди між курсами впродовж квітня дещо скоротилися – до рівня 0,2–0,25 грн/дол., що є логічним наслідком стабільності на міжбанку та відсутності ажіотажного попиту на готівковому ринку.
Ключові фактори впливу:
· Стабілізація курсових коливань у квітні: тимчасове укріплення курсу гривні та потім легкий відкат у бік девальвації стали наслідком відсутності ажіотажного попиту на валюту як з боку імпортерів, так і з боку населення.
· Суттєве скорочення обсягів валютних інтервенцій НБУ: Нацбанк залишається головним продавцем на валютному ринку, але в квітні обсяги продажу доларів скоротились, а курсові коливання стали менш помітними.
· Міжнародні фактори: на глобальному ринку долару вдалося трохи укріпитися, але валюта все ще залишається на нижніх значеннях та під ризиком подальшого падіння на тлі конфлікту США й Ірану.
· Поведінкові очікування ринку: в перспективі очікується продовження девальваційного тренда в Україні, що посилює привабливість долара як головної валюти для збереження заощаджень.
Прогноз
· Короткостроково (1–2 тижні): базовий діапазон 44,05–44,20 грн/дол. із можливими різноспрямованими коливаннями залежно від ситуації з попитом та обсягів надходжень від країн-донорів.
· Середньостроково (2–3 місяці): 44,15–44,65 грн/$. Наразі на міжнародному ринку долар не отримує підтримки внаслідок тривалого конфлікту на Близькому Сході та відсутності зміни ключової ставки. Проте перспектива успішних перемовин між США та Іраном і відкриття Ормузької протоки можуть суттєво посилити позиції американської валюти.
· Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій – девальвація гривні до рівня 44,3–45,5 грн/$. Національна валюта в Україні перебуває під тиском різних чинників, серед яких як ситуація на фронті, так і світові ціни на нафту, економічний розвиток і рівень підтримки України партнерами. Надходження 45 млрд євро від ЄС дає надію, що уряду вдасться покращити ситуацію з бюджетним дефіцитом, а також поповнити резерви НБУ, що потенційно може підтримати гривню.
Курс євро: динаміка й аналіз
У квітні курс євро до гривні зростав через вплив курсової траєкторії на міжнародному ринку, де відбулося укріплення євро та послаблення долара США, відповідно, це стало причиною більш глибокої девальвації гривні до євро, ніж до долара. Квітень розпочався зі значення офіційного курсу євро на рівні 50,45 грн/євро, а станом на 30 квітня курс досяг позначки 51,58 грн/євро.
Оскільки на готівковому ринку України протягом квітня не помічено підвищеного попиту на євро, то в обмінниках і касах банків курс рухався плавно та синхронно до офіційного значення НБУ. Протягом квітня курс євро в касах обмінників і банків змінювався таким чином: на початку квітня курс купівлі становив 50,0–50,7 грн/євро, а продажу – 51,0–51,2 грн/євро, а наприкінці квітня курс купівлі досяг позначки 50,95–51,4 грн/євро. Щодо курсу продажу євро, то станом на 30 квітня курс готівкового ринку – в межах 51,75–52,10 грн/євро.
Спреди між курсами в квітні спочатку зросли через невизначеність щодо подальшої зміни курсу євровалюти на глобальному ринку, але наприкінці квітня на тлі скорочення попиту на євровалюту на внутрішньому ринку спреди скоротилися до 0,4–0,6 грн/євро.
Ключові фактори впливу:
· На міжнародному ринку євро посилює позиції: курс євро до долара зростав у квітні, хоча наприкінці місяця і стало помітним деяке укріплення долара, проте євро тримається на рівні 1,1705 дол./євро.
· Інвестори зацікавлені в євро як ліквідному та надійному активі: напруженість між США та Іраном мотивує інвесторів звертати увагу на активи в євро, і допоки конфлікт на Близькому Сході не вирішено, сильні позиції євровалюти зберігатимуться.
· Попит на євро в Україні знижується: ажіотажного попиту на євровалюту в квітні на готівковому ринку не було, а тимчасове укріплення гривні до долара дозволило сконцентруватися на його купівлі, а от євро, що подорожчав, був цікавим більше для операцій з продажу.
Прогноз:
· Короткостроково (2–4 тижні): якщо на глобальному ринку євро триватиме укріплення, то на українському ринку євровалюта може залишатись у коридорі 51,5–52,0 грн/€.
· Середньостроково (2–4 місяці): можливе укріплення євровалюти до рівня 52,5 грн/€. Зниження цін на нафту в разі розблокування Ормузької протоки можуть надати підтримку долару, а євро втрачатиме свої позиції.
· Довгостроково (6+ місяців): якщо США й Іран вийдуть на реальний переговорний трек у найближчі два місяці, а заплановане зниження базової ставки ФРС буде реалізовано, то в Україні курс євро може перебувати у межах 52,60–53,80 грн/€.
Рекомендації для бізнесу й інвесторів
Травень може бути місяцем стрімких курсових рухів. Оскільки зберігаються високі ризики для інвесторів через нестабільність ситуації на Близькому Сході та стрімке подорожчання нафти, валютна стратегія в цей час високих ризиків має зберігати обережність і гнучкість, а також передбачати кілька сценаріїв.
Глобальна нестабільність визначатиме рівень довіри до валют. Найголовніші напрямки змін пов’язані з можливим врегулюванням конфлікту між США й Іраном, що впливатиме на подальшу курсову траєкторію долара та євро.
Ставки ФРС можуть надати долару підтримку, але чи надовго? Пара EUR/USD перебуватиме більше під впливом геополітики, ніж рішень Федрезерву. Однак слідкувати за економічними новинами зі США критично важливо для можливого вчасного реагування та вчасного корегування стратегії.
Ліквідність – у центрі всіх стратегій. Відсутність стабільності та передбачуваності підвищують роль ліквідних валют, а головними у портфелі залишаються долар та євро. Якщо диверсифікація входить в особистий фінансовий план, то до головних валют можна додати певний відсоток інших (наприклад, сформувати 10% у швейцарських франках).
У кожній стратегії – безпечні інвестиції. Навіть якщо інвестор вибирає ризики для отримання короткого спекулятивного доходу, частина коштів має бути спрямована у безризикове збереження накопичень, отже, купівля готівкової валюти стане в пригоді.
Національна валюта – в обмеженому обсязі для поточних витрат, для інших планів – долар. У довгостроковій збалансованій стратегії накопичення у доларах мають становити не менш як 50% валютного портфеля. Оскільки гривня може надалі девальвувати до рівня понад 45 грн/дол., то зростає роль убезпечення коштів від знецінення за допомогою вкладень у долар.
Фокус – на нафтовому ринку. Важливо аналізувати рух цін на нафту для можливої часткової зміни стратегії, адже серйозне зниження цін на нафту може надати сильну підтримку долару, а євро втрачатиме свої позиції. У збалансованому валютному портфелі може бути не більш ніж 35% накопичень у євровалюті.
Слідкувати за спредами – отримати швидкий прибуток. Оскільки спреди постійно змінюються, це надає інвесторам можливість у певні часові проміжки здійснювати вигідні відходи з євро в гривню, а потім з гривні у долар. Проте варто обережно ставитися до ризикованих операцій і прораховувати можливі втрати.
Облікова ставка НБУ може змінитися. В Україні зростає інфляція, що веде регулятора до можливого рішення про збільшення облікової ставки. Для інвесторів це означатиме перспективу отримати вищі ставки за ОВДП у гривні, а також за банківськими депозитами. Проте всі накопичення відправляти в гривневі активи ризиковано, краще сконцентруватися на продуманій валютній стратегії.
Що важливо у сфері новин. Слідкуємо за меседжами від Білого дому та представників Ірану, регулярно вивчаємо динаміку цін на нафту. Зміна ставки ФРС стане сигналом до посиленої уваги інвесторів до активів у доларах США. На внутрішньому ринку маркерами курсових змін можуть бути обстріли ворогом енергетичної інфраструктури, а також переговори з МВФ та інформація про надходження кредитних траншів від ЄС.
Цей матеріал підготовлений аналітиками міжнародної мультисервісної продуктової FinTech-платформи КИТ Group та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.
Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається, як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.
Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики та ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання та аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.
ДОВІДКА
KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-платформа формату маркетплейс, яка надає фінансовим компаніям доступ до сервісів просування їхніх послуг, а також рекламно-консультаційні послуги.
ДПАТ “Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” (Київ), що перебуває у процесі великої приватизації, за підсумками 2025 року отримало чистий прибуток у розмірі 2,11 млн грн проти 1,99 млн грн у 2024 році, повідомила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з річною звітністю емітента, фінансовий план за показником чистого прибутку виконано на 107,3%. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за звітний період скоротився на 12,9% порівняно з 2024 роком – до 185,61 млн грн. Чистий прибуток на одну просту акцію за підсумками року становив 0,18 грн проти 0,17 грн роком раніше.
У звіті зазначається, що діяльність товариства у 2025 році проводилася за умов складної кон’юнктури на ринку фінансових послуг, зумовленої макроекономічною нестабільністю, інфляційними процесами та наслідками воєнного стану. На фінансові результати “Украгролізингу” впливали обмежені можливості для збільшення доходів у вигляді відсотків і комісій на фоні коливань банківських ставок. Умовами воєнного стану також було зумовлено погіршення фінансового стану підприємств і зниження їхньої купівельної спроможності.
Компанія реалізує комплекс заходів для зміцнення фінансової стійкості. Зокрема, за погодженням з Міністерством економіки, довкілля і сільського господарства і Фонду державного майна України було нарощено доходи від оренди приміщень: у 2025 році вони зросли у 2,3 раза порівняно з плановими показниками – до 8,08 млн грн при плані 3,51 млн грн.
Вартість активів “Украгролізингу” на кінець 2025 року зросла на 3,1% – до 444,26 млн грн порівняно з 430,7 млн грн на початок року. Необоротні активи компанії за рік збільшилися на 4,5%, або з 223,04 млн грн до 233,02 млн грн, а оборотні – на 1,3%, або з 207,66 млн грн до 210,36 млн грн. Власний капітал компанії на 31 грудня 2025 року зріс на 0,1% і становив 409,52 млн грн проти 408,96 млн грн роком раніше при незмінному зареєстрованому капіталі у розмірі 1,17 млрд грн.
Поточні зобов’язання компанії протягом 2025 року зросли на 46,8% – з 21,74 млн грн до 31,92 млн грн, також з’явилися довгострокові зобов’язання у розмірі 2,82 млн грн, які були відсутні роком раніше.
У звіті зазначається, що “Украгролізинг” продовжує працювати без залучення коштів з державного бюджету. У 2024 році товариство стало учасником урядової програми “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9’”, за якою у 2025 році передало аграріям техніку на суму 73,83 млн грн.
Як повідомлялося, Фонд державного майна України (ФДМУ), який одноосібно виконує функцію загальних зборів НАК “Украгролізинг”, зобов’язав компанію за результатами фінансово-господарської діяльності у 2024 році спрямувати 80% прибутку на виплату дивідендів. Загальний розмір річних дивідендів за 2024 рік було затверджено у сумі 1,59 млн грн.
“Украгролізинг” заснована у 1999 році. Вона займається наданням у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки та обладнання під 7% річних на термін п’ять-сім років. До складу НАК входять підприємства технічного обслуговування, матеріально-технічного забезпечення та машинно-технічні станції.
Єдиним власником компанії є держава в особі ФДМУ. Компанія має 25 відокремлених філій. Наказом ФДМУ від 8 червня 2018 року № 775 прийнято рішення про приватизацію 100% пакета акцій товариства.
Horizon Capital, провідна компанія прямих інвестицій у Центрально-Східній Європі, з активами під управлінням у понад 1,8 млрд доларів США, має честь повідомити про перемогу у премії Real Deals Private Equity Awards 2026 у номінації «Угода року в Центральній та Східній Європі» (CEE Deal of the Year) за знакову транзакцію в телеком-секторі Datagroup–Volia–lifecell. Horizon Capital удруге в своїй історії здобуває відзнаку «Угода року в ЦСЄ». На церемонії в Лондоні (Велика Британія) нагороду прийняв партнер компанії Дмитро Бородай.
За понад 25 років нагорода Real Deals Private Equity Awards стала найпрестижнішою та найавторитетнішою відзнакою в європейській індустрії приватного капіталу. Щороку 1000 провідних представників галузі збираються разом, щоб відзначити керуючих фондами та радників, які зробили визначний внесок у розвиток галузі за останній рік. Усі заявки оцінює експертна рада лідерів галузі, а рішення ухвалюються на підставі досягнутих результатів, фахового рівня виконання та якості поданої заявки.
Олена Кошарна, Засновниця та Головна виконавча директорка Horizon Capital, зазначила: «Нагорода Real Deals є визнанням усіх, хто долучився до успіху цієї транзакції, — керівництва та команд Datagroup–Volia–lifecell, нашого винятково талановитого CEO Михайла Шелемби, візіонера телеком- і технологічного сектору Ксав’є Ньєля та команди NJJ, команди Horizon Capital на чолі з партнером Дмитром Бородаєм, а також ЄБРР, МФК та Європейської Комісії, без яких ця угода була б неможливою. Ми поділяємо цю відзнаку з Україною, святкуючи силу, незламність і стійкість країни та її людей, чия наполегливість, рішучість і підприємницький дух дозволяють досягати інвестиційних результатів світового рівня навіть у найскладніших обставинах. Успіх транзакції DVL Telecom надихнув нас рухатися далі — ми запустили новий Catalyst Fund, сфокусований на відбудові, щоб відтворювати подібні угоди й залучати мільярди доларів в Україну, співпрацюючи з міжнародними стратегічними інвесторами та глобальними фондами для прискорення їхнього виходу на український ринок і сприяння відбудові, оновленню та відродженню стратегічних секторів економіки України — енергетики, цифрової інфраструктури, будівництва та інших».
Нагорода відзначає лідерство Horizon Capital та інноваційний підхід до структурування й реалізації угоди з придбання Datagroup–Volia–lifecell (DVL Telecom) — однієї з найбільших M&A-транзакцій в Україні за останні десятиліття — консорціумом на чолі з NJJ Holding глобального телеком- і технологічного підприємця Ксав’є Ньєля за участі Horizon Capital як міноритарного інвестора. Real Deals високо оцінила стратегічне бачення Horizon Capital та якість реалізації у трансформації Datagroup разом із її керівництвом, що забезпечила зростання виручки у 3,8 раза та зростання EBITDA у 4,8 раза за п’ять років від моменту, коли Horizon Capital перебрала операційний контроль над бізнесом. Нагорода також відзначає новаторський підхід компанії до побудови партнерств і структурування капіталу. Для пришвидшення виходу NJJ на український ринок, фонд Horizon Capital Growth Fund II, L.P., який перебуває під управлінням Horizon Capital, увійшов у партнерство з NJJ, реінвестував частину коштів від виходу разом із NJJ у DVL Telecom і залучив 435 млн доларів США боргового фінансування від Міжнародної фінансової корпорації (МФК) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримки ініціативи Ukraine Investment Framework Європейської Комісії для завершення цієї транзакції. Загальний обсяг інвестицій в Україну за цією угодою становить 1,5 млрд доларів США, що включає ціну придбання та гарантовані капітальні інвестиції (capex), і це — попри повномасштабну війну, що триває. Це підтверджує довіру міжнародних інвесторів до стійкості України та її безпечного майбутнього.
Дмитро Бородай, партнер Horizon Capital і член Інвестиційного комітету Catalyst Fund, додав: «Ця нагорода відзначає не просто чергову успішну реалізацію інвестиції приватного капіталу, а щось значно вагоміше та знаковіше. Це визнання найбільшої угоди в Україні за останнє десятиліття, реалізованої в умовах повномасштабної війни, що не має прецедентів у сучасній історії. Ми пишаємося тим, що були номіновані в одній категорії з видатними PE-компаніями — Invalda, MCI Capital та MidEuropa, які надихали нас упродовж усіх цих років і демонструють видатні результати в нашому регіоні, — і тим, що привозимо цю престижну нагороду додому, до Києва».
Horizon Capital — провідна приватна інвестиційна компанія в країнах Східної Європи з активами під управлінням $1,8 млрд, що залучені від інвесторів із сукупним капіталом понад $700 млрд. Інвестиційна стратегія компанії зосереджена на підтримці підприємців-візіонерів, які очолюють бізнеси зі швидкими темпами зростання в Україні та Молдові. Фонди під керівництвом Horizon Capital, інвестували в понад 200 компаній, в яких працює більше 56 000 осіб. Новий фонд компанії, Catalyst Fund, має цільовий обсяг 300 млн євро (понад 50% вже залучено) та спрямований на залучення 3 млрд євро капіталу в Україну.
Безробіття в єврозоні в березні знизилося до 6,2% порівняно з 6,3% місяцем раніше, йдеться у звіті статистичного управління Європейського Союзу.
Аналітики, опитані Trading Economics, очікували, що минулого місяця цей показник становитиме 6,2%.
Показник безробіття за лютий (6,3%) — переглянутий. За попередніми даними, він становив 6,2%.
Для порівняння: у березні 2025 року безробіття перебувало на рівні 6,3%.
Кількість безробітних у єврозоні минулого місяця зменшилася на 63 тис. порівняно з лютим і склала 10,984 млн осіб.
Частка безробітних серед молоді (населення до 25 років) у березні залишилася на лютневому рівні — 14,9%.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (4%), найвищий — в Іспанії (10,3%). У Франції безробіття становило 7,7%, в Італії — 5,2%.
Безробіття в Євросоюзі в березні залишилося на рівні лютого — 6%. Кількість безробітних за місяць зменшилася на 25 тис. — до 13,226 млн осіб.
